CC BY
33
3. Хрошчне отруення супроводжуетъся вираженим нефро-уремiчним синдром (бшковим некрозом i вюцералъно! формою мочекислого дiатезу). Патогiстологичнi змiни характеризуются катаралъним запаленням середнъого i заднъого ввддшу травно! трубки, фiбриноlдним некрозом слизово! i фрагментацiею м'язово! оболонки. Запалънi iнфiлътрати, набряк i фрагментащя серозно! оболонки е результатом вюцералъно! форми сечокислого дiатезу.
Перспективи подальших дослiджень. В подалъшому плануетъся вивчити особливост патоморфологiчних змiн при гострому i хрошчному перебiгу отруення сполуками хлористого натрiю iRmHx видiв птищ ряду курячих.
Л1тература
1. Ademoyero A. A., Hamilton P. B. High dietary fat increases toxicity of diacetoxy-scirpenol in chickens. Poultry Science. 1991. - V.70. - P. 271-274
2. Бессарабов Б. Ф. Болезни сельскохозяйственной птицы. - М.: Колос, 2001. - С. 32-36.
3. Болезни птицы. Перевод с англ. О. В. Мищихи и О. А. Поперной. - М.: Агропромиздат. - 1985. - 344 с.
4. Боцуляк Н. Хвороби птищ: Ветеринарiя // Тваринництво Укра!ни. - 2002. - №1. -С. 21-23.
5. http ://ptica-ru.ru/veterinarij a/bolezni-pticy/424-otravlenie-ptici.html
References
Ademoyero, A. A., Hamilton, P. B. (1991). High dietary fat increases toxicity of diacetoxy-
scirpenol in chickens. Poultry Science.70, 271-274. Bessarabov, B. F. (2001). Bolezni sel'skohozjajstvennoj pticy. - M.: Kolos, 32-36. (in Russian). Mishhihi, O. V. (1985). Bolezni pticy. Perevod s angl. O. V. Mishhihi i O. A. Popernoj. - M.:
Agropromizdat. 344. (in Russian). Boculjak, N. (2002). Hvorobi ptici: Veterinarija // Tvarinnictvo Ukrai'ni. 1, 21-23. (in Russian). http://ptica-ru.ru/veterinarija/bolezni-pticy/424-otravlenie-ptici.html
Стаття надшшла до редакцп 2.03.2016
УДК 619:612.015.636.2.085
Паска М. З., д. вет. н., професор (maria_pas@ukr.net) ©
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького
ОБМ1Н Б1ЛК1В У БУГАЙЦ1В ПОЛ1СЬКО1 М'ЯСНО1 ПОРОДИ Р1ЗНИХ ТИП1В ВИЩО1 НЕРВОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ЗА ЗГОДОВУВАННЯ КОРМОВО1 ДОБАВКИ
«М1КРОЛ1ПОВ1Т»
М'ясна продуктивтсть великог рогатог худоби формуеться nid впливом широкого комплексу морфологiчних, бiологiчних, фiзiологiчних особливостей, як залежать вiд породи, генотипу тварин, умов середовища, типу вищог нервовог дiяльностi, nовноцiнностiращону та оцтюеться за такими показниками як: витрати корму на одиницю приросту; маса тта, абсолютний та вiдносний прирости; забшний вихiд; якють м'яса. Тому до^дження бiохiмiчних процеив у бугайщв на вiдгодiвлi полюьког м'ясног породи залежно вiд титв вищог нервовог дiяльностi та вплив згодовування кормовог добавки «Мтролтовт» на основы показники метаболiзму та м 'ясну продуктивтсть е надзвичайно важливими.
Мета роботи - вивчити вплив кормовог добавки «Мтролтовт» на окремi показники метаболiзму та основш показники nродуктивностi бугайщв на вiдгодiвлi полкьког м'ясног породи залежно вiд титв вищог нервовог дiяльностi. До^дження проводили в ТОВ «Клен» Жовтвського району Львiвськог обласmi на бугайцях м 'ясного напряму nродукmивносmi, початкового та заключного перюду вiдгодiвлi у вщ 6-18 мюящв.
Вивчення показнишв проводили у 6 i 18 маячному вiцi. З щею метою вранщ до годiвлi вiдбирали кров з яремног вени. У кровi визначали активтсть аспартатамтотрансферази (АсАТ) i алантамтотрансферази (АлАТ). У сироватщ
© Паска М. З., 2016
135
крое1 визначали: загальний бглок - з бгуретовим реактивом; спгввгдношення бглкових фракцш (%) шляхом електрофорезу на пластинах з 7,5 % полгакриламгдного гелю; Для вивчення впливу бгологгчно активних сполук добавки на р1ст тварин визначали масу тта, абсолютний, середньодобовий та вгдносний прирости. Вивчення хгмгчного складу та бгологгчног цгнностг мяса проводили за загально прийнятими методами дослгджень у бготехнологгг.
Встановлено, що згодовування кормовог добавки «Мгкролгповгт» сприяе зростанню вмгсту быка в сироватцг кровг бугайцгв, пгдвищенню вгдносног частки альбумгну та зростанню альбумгново-глобулгнового коефгцгента у бугайцгв усгх титв ВНД. Отриманг дат, щодо спгввгдношення та вмгсту основних поживних речовин, бгологгчног цгнностг м 'яса його технологгчних властивостей вказують на те, що м 'ясо бугайцгв ргзних титв вищог нервовог дгяльностг характеризуется оптимальним х1м1чним складом, а також високою повноцттстю бглкгв, що повнгстю вгдповгдае потребам споживачгв.
Отже, максимальне пгдвищення продуктивности бугайцгв на вгдгодгвлг, пор1вняно з гншими дослгдними групами встановлено у тварин сильного вргвноваженого гнертного типу (3-тя група).
Ключов1 слова: фгзгологгя, бугайцг, полгська м 'ясна порода, типи вищог нервовог дгяльностг, бглки сироватки кровг, аспартатамгнотрансфераза, алантамтотрансфераза, м 'ясна продуктивнгсть
УДК 619:612.015.636.2.085
Паска М. З., д. вет. н.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого, ул. Пекарская 50, Львов, 79010, Украина,
ОБМЕН БЕЛКОВ У БЫЧКОВ ПОЛЕСКОЙ МЯСНОЙ ПОРОДЫ РАЗНЫХ ТИПОВ ВЫСШЕЙ НЕРВНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРИ СКАРМЛИВАНИИ КОРМОВОЙ ДОБАВКИ «МИКРОЛИПОВИТ»
Мясная продуктивность крупного рогатого скота формируется под влиянием широкого комплекса морфологических, биологических, физиологических особенностей, зависящих от породы, генотипа животных, условий среды, типа высшей нервной деятельности, полноценности рациона и оценивается по таким показателям как: затраты корма на единицу прироста; масса тела, абсолютный и относительный приросты; убойный выход, качество мяса. Поэтому, исследования биохимических процессов у откормочных бычков полесской мясной породы в зависимости от типов высшей нервной деятельности и влияние скармливания кормовой добавки «Микролиповит » на основные показатели метаболизма и мясную продуктивность крайне важны.
Цель работы — изучить влияние кормовой добавки «Микролиповит» на отдельные показатели метаболизма и основные показатели продуктивности откормочных бычков полесской мясной породы в зависимости от типов высшей нервной деятельности. Исследования проводили в ООО «Клен» Жовкивского района Львовской области на бычках мясного направления продуктивности начального и заключительного периода откорма в возрасте 6-18 месяцев.
Изучение показателей проводили в 6 и 18 месячном возрасте. С этой целью утром до кормления отбирали кровь из яремной вены. В крови определяли — активность аспартатаминотрансферазы (АсАТ) и аланинаминотрансферазы (АлАТ). В сыворотке крови определяли: общий белок с биуретовым реактивом, соотношение белковых фракций (%) путем электрофореза на пластинах с 7,5 % полиакриламидного геля. Для изучения влияния биологически активных соединений добавки на рост животных определяли массу тела, абсолютный, среднесуточный и относительный приросты. Изучение химического состава и биологической ценности мяса проводили с общепринятыми методами исследований
136
Установлено, что скармливание кормовой добавки «Микролиповит» способствует увеличению содержания белка в сыворотке крови бычков, повышению относительной доли альбумина и альбуминов-глобулинового коэффициента в бычков всех типов ВНД. На основе полученных данных по соотношению и содержания основных питательных веществ, биологической ценности мяса технологических свойств необходимо сделать вывод, что мясо бычков разных типов высшей нервной деятельности характеризуется оптимальным химическим составом, а также высокой полноценностью белков, полностью соответствует потребностям потребителей.
Максимальное повышение продуктивности, в сравнении с другими опытными группами, установлено у бычков на откорме сильного уравновешенного инертного типа (3-я группа).
Ключевые слова: физиология, бычки, полесская мясная порода, типы высшей нервной деятельности, белки сыворотки крови, аспартатаминотрансфераза, алланинаминотрансфераза, мясная продуктивность
M. Z. Paska
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z.Hzhytsky
METABOLISM OF DIFFERENT TYPES OF HIGHER NERVOUS ACTIVITY BULL-CALVES OF POLISSYA MEAT BREED FEEDING FEED ADDITIVE «MIKROLIPOVIT»
Meat productivity of cattle is formed by wide range of morphological, biological, physiological characteristics, which depend on the species, the genotype of animals, environmental conditions, type of higher nervous activity, diet and usefulness is measured by such indicators as the cost of feed per unit increase; body weight, absolute and relative growth rates, carcass yield, meat quality. Therefore, the study of biochemical processes in fattening bull-calves Polissya meat breed, depending on the type of higher nervous activity and the effect of feeding feed additive «Mikrolipovit» on the main indicators of metabolism and meat productivity is extremely important.
Purpose - to examine the effect of feed additive «Mikrolipovit» on some indices of protein metabolism and main performance numbers of fattening bull-calves Polissya meat breed, depending on the type of higher nervous activity. The study was conducted at the Society with limited liability «Klen» Zhovkivskyi district, Lviv region on meat direct performance bull-calves of the initial andfinal fattening period at the age of 6-18 months.
Performance study was performed at 6 and 18 months. To this end, in the morning before feeding blood were taken from the jugular vein. The blood activity measured aspartate aminotransferase (AsAT) and alanine aminotransferase (AlAT). Serum was determined: total protein - with biuret reagent, the ratio of protein fractions (%) by electrophoresis on plates with 7,5 % polyacrylamide gel; To study the effect of compounds of dietary supplements on the growth of animals determined by body weight, absolute, relative and average daily gain. The study of the chemical composition and biological value of meat carried by generally accepted research methods
Established, that feeding a feed additive «Mikrolipovit» promotes increasing protein content in the serum of calves, increasing the relative proportion of albumin and growth albumin-globulin factor in calves of all types of HNA.
Based on the data content and the ratio of essential nutrients, biological value of meat its technological properties must be concluded that the meat of calves of different types of higher nervous activity, characterized by optimum chemical composition and high usefulness protein that is fully consistent needs of consumers.
Maximizing productivity of fattening bull-calves, compared to other research groups, found in animals such as inert strong equilibrium type of higher nervous activity (3rd group).
137
Key words: physiology, bull-calves, polissya meat breed, types of higher nervous activity, serum proteins, aspartate aminotransferase, alanine aminotransferase, meat productivity.
Захщний perioH Укра1ни, пор1вняно з шшими, характеризуеться дефiцитом окремих мшроелеменпв у грунт!, кормах, вод^ тому лише корегувальн добавки у ращонах можуть отишзувати процеси метаболiзму в органiзмi та забезпечити реалiзацiю фiзiологiчного потенщалу тварин [1, 5].
Одним Î3 важливих питань пiдвищення м'ясно! продуктивностi велико! рогато! худоби е з'ясування бшоксинтетичних механiзмiв формування м'язово! тканини. Очевидно, генетичний потенцiал е найважливiшим чинником у перелiку багатьох факторiв, що впливають на здатнiсть молодняку велико! рогато! худоби синтезувати бiльше тканин тша. Вивчення механiзмiв формування м'ясно! продуктивности тварин та бiосинтезу складових частин м'яса, вияснення ролi рiзних перетворень речовин, як вiдбуваються в органiзмi в щлому, дозволяе виробити на цiй основi новi науковi пiдходи в селекцiï i технологи iнтенсивного вирощування тварин [1—3]. Дослщженнями встановлено, що продуктивн i племiннi якост тварин зумовлюються рiвнем бiохiмiчних процесiв в органiзмi [4—8].
Дослщження бiохiмiчних процесiв у великоï рогатоï худоби полiськоï м'ясноï породи залежно ввд типiв вищо!' нервово!' дiяльностi та вплив згодовування кормово!' добавки «Мшролшовгт» на основн показники штенсивносп приросту маси тша бугайщв на вiдгодiвлi е надзвичайно важливими. Втгм, як видно з лiтературних джерел, успiшний розвиток мясного тваринництва можливий лише на основi використання вчення 1.П. Павлова про типи вищоï нервовоï дiяльностi, що i визначило основний напрямок наших дослiджень.
Мета роботи - вивчити вплив кормовоï добавки «Мшролшовгт» на окремi показники обмiну бiлкiв, та основнi показники бугайщв на вiдгодiвлi Полiськоï м'ясноï породи залежно вiд титв вищоï нервовоï дiяльностi.
Матерiал i методи. До^дження проводили в ТОВ «Клен» Жовшвського району Львiвськоï област на молодняку м'ясного напряму продуктивности рiзних вiкових груп
[7, 8].
Визначення типiв ВНД бугайцiв позакамерним методом. До^дження титв ВНД великоï рогатоï худоби проводили з використанням позакамерноï методики вироблення рухово-харчових умовних рефлекав [16]. За щею методикою у бугайщв визначали:
- силу нервових процесiв - збудження i гальмування, за швидшстю вироблення i згасання харчових натуральних рефлексiв (кшьшсть пiдходiв до годiвницi з пiдкрiпленням i без пiдкрiплення);
- врiвноваженiсть процеив збудження i гальмування - на основi спiвставлення числових показникiв збудження i гальмування;
- рухливють нервових процеив - за швидкiстю змши процесiв збудження i гальмування (вщношення числа пiдходiв до годiвнидi з пiдкрiпленням i без пiдкрiплення).
На основi проведених дослiджень умовно-рефлекторноï дiяльностi бугайщв сформовано чотири дослiднi групи тварин по десять найтиповiших представниив визначених типiв ВНД у кожнш.
Перша група - тварини сильного врiвноваженого рухливого (СВР) типу ВНД. Друга група - тварини сильного неврiвноваженого (СН) типу ВНД. Третя група -тварини сильного врiвноваженого шертного (СВ1) типу ВНД. Четверта група - тварини слабкого (С) типу ВНД.
Тварини уах груп отримували основний ращон, у якому частину зерновоï основи ращону замiняли 5 % рослинно-вiтамiнно-мiнеральноï добавки «Мшролшовгт».
Вивчення показниюв проводили у дослвдних тварин 6 i 18 мiсяцiв. З щею метою вранщ до годiвлi вiдбирали кров з яремноï вени. У кровi визначали - активнють
138
аспартатамшотрансферази (К.Ф.2.6.1.1.) i аланшамшотрансферази (К.Ф. 2.6.1.2.) за методом Райтмана i Френкеля в модифшацп Капетанаш К. Г. (1962), у сироватщ кровi визначали: загальний бiлок - з бiуретовим реактивом за методом Делекторсько! Л.М. i iн. (1971) ; спiввiдношення бшкових фракцш (%) шляхом електрофорезу на пластинах з 7,5 % полiакриламiдного гелю (ПААГ). Зафарбовували фореграми 1 % розчином амiдочорного 10 Б. Знебарвлення фону проводили в 7 % оцтовш кислот! Вмiст бiлкових фракцш визначали прямим скануванням пластин ПААГ на аналiзаторi фореограм «АФ-1" при довжиш хвилi 610 нм [9-11].
Для вивчення впливу бiологiчно активних сполук на рiст тварин визначали абсолютний, середньодобовий та вiдносний прирости [12-14]. Вивчення хiмiчного складу та бюлопчно! цiнностi мяса проводили за загально прийнятими методами дослiджень[17]. Отриманi результати опрацьовували у вiдповiдностi з t-критерieм Стьюдента [15].
Результати й обговорення. Бюлопчна роль амiнотрансфераз надзвичайно велика, оскшьки вони беруть участь в трансамiнуваннi. Встановлено, що будь-як стани, що вимагають термшово! мобшзацп компоненпв бiлка для покриття енергетичних потреб оргашзму (недостатня або незбалансована годiвля, всi види стресу i т. п.), пов'язан з адаптивним, гормонально-стимульованим бiосинтезом амiнотрансфераз, перш за все ферменпв, що беруть участь в глюконеогенезi (аланiн- i аспартатамiнотрансфераз, амшотрансфераз ароматичних амiнокислот). Це мае суттеве значення для забезпечення високого рiвня м'ясно! продуктивностi.
Пiсля аналiзу активности АлАТ (табл. 2.) у тварин дослвдних груп в кiнцi до^ду нами встановлено, що вона була найвищою у тварин СВ1 типу ВНД (3-тя група), що вiрогiдно (р<0,001) бiльше, порiвняно з тваринами 1-!, 2-! та 4-! груп, ввдповвдно, на 15,2, 29,5 та 48,6 %.
Таблиця 1
Активнiсть амiнотрансфераз у кровi бугайцiв рiзних типiв ВНД полкькот м'яснот
породи пiсля згодовування кормовот добавки «Мiкролiповiт», п=10
Актившсть ензиму Тип ВНД М±т Р1< Р2< Рз <
АлАТ, мккат/л СВР ПД 0,120 ±0,002
КД 0,395 ± 0,001 0,001 - 0,001
р < 0,001
СН ПД 0,106 ± 0,001
КД 0,351 ± 0,001 0,001 0,05 0,01
р < 0,001
СВ1 ПД 0,127 ± 0,003
КД 0,455 ± 0,006 - 0,001 0,001
р < 0,001
С ПД 0,114 ±0,004
КД 0,306 ± 0,009 0,001 0,001 -
р < 0,001
АсАТ, мккат/л СВР ПД 0,215 ±0,007
КД 0,648 ±0,014 - 0,01
р < 0,001
СН ПД 0,189 ± 0,005
КД 0,603 ± 0,012 0,001 0,05
р < 0,001
СВ1 ПД 0,232 ± 0,008
КД 0,687 ±0,015 - 0,001
р < 0,001
С ПД 0,202 ± 0,006
КД 0,567 ±0,017 0,001 0,01 -
р < 0,001
Примгтка: р - пор1вняно кшець [ початок дослщу; р! - пор1вняно з тваринами СВ1 типу ВНД в кшщ дослщу.
р2 - пор1вняно з тваринами СВР типу ВНД в кшщ дослщу; р3 - пор1вняно з тваринами С типу ВНД в кшщ дослщу.
139
Значения показника у тварин СВР типу ВНД (1-ша дослвдна група) було вiрогiдно бшьшим, порiвняно з тваринами 2-ï та 4-ï груп, вiдповiдно на 12,5 (p<0,05) та 29,0 % (p<0,001). Активнiсть ензиму в тварин 2-ï групи (СН тип ВНД) була вiрогiдно вищою, лише порiвняно з тваринами 4-ï групи (С тип ВНД) на 14,7 % (p<0,01). Найнижчою, по зашнченню дослвду, була актившсть АлАТ у тварин 4-ï групи (0,306±0,009 мккат/л). У результат! проведених дослiджень нами ввдзначено вiдмiнностi активностi ферментiв переамiнування у бугайщв на вiдгодiвлi, залежно ввд типу ВНД. Так, найвища актившсть АсАТ (табл. 2) по зашнченню дослiду встановлена у тварин 3-ï групи (0,687±0,015 мккат/л) що вiрогiдно (p<0,001) бiльше на 13,8 та 21,1%, порiвняно з тваринами 2-ï та 4-ï груп. Дещо нижчим було значення показника у тварин 1-ï групи (0,648±0,014 мккат/л), що бшыле, порiвняно з тваринами 2-ï та 4-ï груп, ввдповвдно, на 7,4 (p<0,05) та 14,3 % (p<0,01). Найнижчим було значення показника у тварин 4-ï групи - 0,567±0,017 мккат/л.
Отримаш нами дат активносп АлАТ та АсАТ у кровi корiв рiзних титв ВНД узгоджуеться з повiдомленнями Blaster K. L. [18], де вш вiдмiчае можливiсть прогнозування продуктивности ВРХ за показниками активностi ферментативних систем оргашзму, у тому числi i за актившстю АлАТ та АсАТ, оскшьки, до числа факторiв, що визначають рiвены та швидкють синтезу бшка та м'ясну продуктивтсть вiдносять i стутнь активности ферментiв переамiнування, як мають прямий чи опосередкований вплив на процес синтезу бiлка. Тому тдвищення активности вказаних ферментiв в межах фiзiологiчноï норми вказуе на посилення синтезу бiлка. Встановлено прямий зв'язок мiж силою нервових процеав i активнiстю АлАТ та АсАТ та продуктивнютю. Оскшьки бугайщ СВ1 типу ВНД характеризуються достатньо сильними процесами збудження та гальмування, на подразники реагують спокойно, умовш рефлекси стшш, ферменти переамiнування мають високу актившсть, це свiдчить про регуляторний вплив кори твкуль головного мозку на прогнозовану продуктивнiсть. Якщо порiвняти iз тваринами С типу ВНД, яш вiдрiзняються слабшстю, для них характерне зовшшне гальмування, орiентувальна реакщя, слабо виробляеться умовний харчовий рефлекс, i ввдповвдно нижча активнiсть ферменпв переамiнування. Нашi данi узгоджуються iз дослiдниками[2].
Рiвены загального бiлку сироватки кровi вiдображае загальну забезпечешсть оргашзму поживними i пластичними речовинами. Шсля вивчення змiн концентрацп бiлка (табл. 3) в сироватщ кровi дослвдних тварин нами встановлено, що, порiвняно з початком, в шнщ до^ду вона вiрогiдно зросла у тварин 1-3 дослiдноï груп, вiдповiдно на 2,5 (p<0,05), 2,1 (p<0,05) та 4,8 % (p<0,001). Змiна рiвня бiлка у тварин 4-ï групи (С тип ВНД) мала лише невiрогiдну тенденщю до зростання на 1,3 %.
К^м того, нами встановлено вiрогiднi вiдмiнностi концентрацп бшка у тварин дослвдних груп у шнщ дослiду. Найвищою була концентращя бiлка у тварин 3-ï групи, до якоï належать бугайщ СВ1 типу ВНД, (78,72 ± 0,47 г/л), що, ввдповвдно, бiльше, порiвняно з бугайцями на вiдгодiвлi 1-ï ,2-ï та 4-ï груп на 2,0 (p<0,05), 2,8 (p<0,001) та 4,4 % (p<0,001). Вiрогiдно найнижчою була концентращя бшка в тварин 4-ï групи (75,04 ± 0,39 г/л). Отже загальний вмiст бшку в сироватцi кровi у наших дослвдження тддаеться як вiковим змшам так i змiнам залежно ввд типу вищоï нервовоï дiяльностi, що тдтверджуе рашше отримаш данi iнших дослiдникiв[2,6]
Аналогiчними були змiни ввдносного вмiсту альбумiнiв (табл. 3) в сироватщ кровi дослiдних груп бугайщв на вiдгодiвлi. Порiвняно з початком до^ду, вiдзначено вiрогiдне збiльшення середнього значення показника у тварин 1-ï - 4-ï дослвдних груп, ввдповадно, на 3,7 (p<0,001), 0,92 (p<0,05), 4,6 (p<0,001) та 1,5 % (p<0,001). Вiрогiдно найбiльшим було значення показника у тварин СВ1 типу ВНД - 46,28 ± 0,35, а найнижчим у тварин СН типу - 41,97 ± 0,21 %.
Крiм цього нами встановлено вiрогiдне збшьшення, порiвняно з початком до^ду, бiлкового показника у тварин 1-4 дослiдноï груп, вiдповiдно, на 16,3 (p<0,001), 3,7 (p<0,05), 20,2 (p<0,001) та 6,1 % (p<0,001). Найвищим, порiвняно з iншими дослвдними групами тварин, в к1нц1 до^ду було значення показника у тварин 3-ï групи
140
- 0,862 ± 0,012, дещо нижчим - у тварин 1-1 групи (0,821 ± 0,012). Найнижчими, i практично на одному рiвнi, були значення показника у тварин СН та С типу ВНД (2-га та 4-та групи). Аналiз транспорту загального бiлку та його фракцш тдтверджуе висновки С.П. Кокоршо! [16], що для тварин сильного врiвноваженого типу характерна стабшьшсть та бiльша штенсивнють обмiнних процесiв та здатнiсть до бшьшо! реал1зацп !х генетичного потенщалу. Отриманi данi узгоджуються з висновками Е.П. Кокоршо! та iнших авторiв [2]
Таблиця 3
Показники обмшу бiлкiв у бугайцiв рiзних тишв ВНД полкькот м'ясноТ породи
тсля згодовування кормовот добавки «Мiкролiповiт», п=10
Показник Типи НД М±т р1< р2< р3 <
Б1лок, г/л СВР ПД 75,32 ± 0,66
КД 77,17 ±0,27 0,05 - 0,01
р< 0,001
СН ПД 74,96 ± 0,57
КД 76,56 ± 0,27 0,001 0,01
р< 0,01
СВ1 ПД 75,12 ±0,29
КД 78,72 ± 0,47 - 0,05 0,01
р< 0,001
С ПД 74,42 ± 0,37
КД 75,40 ± 0,39 0,001 0,01 -
р
Альбумши, % СВР ПД 41,35 ±0,46
КД 45,07 ± 0,36 0,05 - 0,001
р< 0,001
СН ПД 41,05 ±0,27
КД 41,97 ±0,21 0,001 0,001
р< 0,01
СВ1 ПД 41,73 ±0,31
КД 46,28 ± 0,35 - 0,05 0,001
р< 0,001
С ПД 40,58 ± 0,23
КД 42,03 ±0,17 0,001 0,001 -
р< 0,001
Альбум1ново-глобул1новий коеф1ц1ент СВР ПД 0,706 ±0,013
КД 0,821 ±0,012 0,05 - 0,001
р< 0,001
СН ПД 0,697 ± 0,008
КД 0,723 ± 0,006 0,001 0,001
р< 0,01
СВ1 ПД 0,717 ±0,009
КД 0,862 ±0,012 - 0,05 0,001
р< 0,001
С ПД 0,683 ± 0,006
КД 0,725 ± 0,005 0,001 0,001 -
р< 0,001
Примтка: р - порiвняно юнець 1 початок дослщу; р! - поршняно з тваринами СВ1 типу ВНД в кшщ дослщу; р2 -порiвняно з тваринами СВР типу ВНД в кшщ дослщу; рз - пор1вняно з тваринами С типу ВНД в кшщ дослщу.
Тип нервово! системи, визначае спйшсть оргашзму до впливу зовшшнього середовища, його адаптац1йн1 можливосп та в1д1грае вир1шальну роль у забезпеченш високого р1вня продуктивност1. Найбтьш детально взаемозв'язок типу нервово! системи з молочною продуктивн1стю були дослщжем Е.П. Кокор1ною, проте на мясну продуктивн1сть досл1дження проводились лише у коней, тому вивчення даного питання е актуальним.
141
Маса тша бугайщв дослвдних груп в шнщ дослщу характеризувалася аналогiчними змiнами (табл. 3). Найвищим було середне значення маси тша у тварин СВ1 типу ВНД - 515,5 ± 3,87 кг, що вiрогiдно бшьше, порiвняно з тваринами СВР, СН та С типу ВНД (1-ша, 2-га та 4-та групи), ввдповвдно, на 4,3 (р<0,01), 7,6 (р<0,001) та 6,8 % (р<0,001).
Таблиця 3
Показники продуктивное^ бугайцiв рiзних типiв ВНД полкькоТ м'ясно'1 породи
тсля згодовування кормово'1 добавки «Микро. иповп », п=10
Показник продуктивное!! Типи ВНД М±т Р1 <
Маса тша, кг СВР ПД 184,8 ±1,81
КД 494,3 ± 4,43 0,01
СН ПД 178,5 ± 2,42
КД 479,3 ± 6,50 0,001
СВ1 ПД 189,7 ± 3,26
КД 515,5 ± 3,87 -
С ПД 180,1 ±2,84
КД 482,9 ± 3,30 0,001
Абсолютний прирiст, кг СВР 309,5 ±4,33 0,01
СН 300,8 ± 5,45 0,001
СВ1 325,8 ±2,87 -
С 302,8 ± 4,00 0,001
Середньодобовий прирiст, г СВР 859,7 ±12,02 0,01
СН 835,6 ±15,13 0,001
СВ1 905,0 ± 7,960 -
С 841,1 ± 11,12 0,001
Вiдносний прирiст, % СВР 91,1 ±0,91
СН 91,4 ±0,98
СВ1 92,5± 1,04 -
С 91,4 ±1,27
Примтка: р[ - поршняно з тваринами СВ1 типу ВНД в кшщ дослвду.
Середне значення абсолютного та середньодобового приростов вiрогiдно найвищими були у бугайщв 3-1 групи (СВ1 тип ВНД) i становили, вiдповiдно 325,8 ± 2,87 кг та 905,0 ± 7,96 г, що вiрогiдно бшьше, порiвняно з тваринами 1-1, 2-1 та 4-1 дослiдних груп, ввдповвдно, на 5,3 (р<0,01), 8,3 (р<0,001) та 7,6 % (р<0,001). Вiрогiдноl рiзницi вiдносного приросту мiж бугайцями дослiдних груп на вiдгодiвлi у шнщ до^ду не виявлено.
Для тварин сильних титв вищо! нервово! дiяльностi характерною реакцiею на згодовування добавки було бшьш суттеве тдвищення показнишв, нiж у тварин типу С. Це говорить про бшьшу здаттсть перших пристосовуватися до змш внутрiшнього середовища, i це узгоджуеться з iншими авторами [2].
Поряд з аналiзом показнишв м'ясно! продуктивности нами здiйснена оцiнка яшсних показнишв м'яса бугайцiв на вiдгодiвлi рiзних титв ВНД, величини значень наведет в таблиц 6.
Аналiзуючи триптофан - оксипролшове спiввiдношення, можна стверджувати, що м'язова тканина бугайцiв в«х груп мала високу харчову щнтсть. Проте нами вiдзначено, що найвищими показниками, щодо вмюту триптофану, характеризуеться мясо, отримане вiд тварин СВ1, вiдповiдно високий бiлково-якiсний показник, що вказуе на повнощнтсть бiлкiв мязово! тканини, на вiдмiну вiд мяса отриманого вiд С типу ВНД, де бшково-яшсний показник е меншим, i бiльше мiститься оксипролiну, що становить основу неповноцiнних бiлкiв сполучно! тканини.
Яловичина цiниться як продукт бшкового харчування а тому для ощнки бшково! цiнностi м'яса користуются бiлковим яшсним показником, який характеризуе ввдношення повноцiнних i неповноцiних бшшв. Прийнято вважати, що м'ясо високо! цiнностi мае бiлковий якiсний показник 5 i вище, середнiй - 4,3 i нижче - м'ясо
142
неповнощнне. В проведених досл1дженнях м'ясо бугайщв вс1х груп мало високий бшковий яшсний показник який перевищував 5,5.
Одним 1з важливих показнишв, як1 характеризують якють м'яса бугайщв, е концентращя в ньому юшв водню (рН), за яким судять про його товарний вид, а також придатшсть для тих або 1нших щлей. М'язова тканина в перюд життя тварини мае величину рН 7,3-7,5, яка тсля забою тварини знижуется до 7,0, а в процес дозр1вання м'яса складае 5,5-5,8. М'ясо бугайщв р1зних титв вищо! нервово! д1яльносп мало висок1 значення (рН) (5,5-5,7), що тдтверджуе висновок про добру якють отриманого продукту харчування.
Таблиця 4
Бiологiчна цiннiсть найдовшого м'яза спини, отриманого в1д бугайщв рiзних типiв
ВНД
Показник СВ1 СН С СВР
Триптофан, мг % 393,2 ± 3,99 379,1 ±4,39 371,3 ±4,13 372,9 ±4,36
Оксипролш, мг % 67,7 ±4,03 67,8 ±3,87 74,4 ± 2,99 65,5 ± 3,21
Бшково-яюсний показник 5,7 ± 3,93 5,6 ±3,73 5,1 ±3,48 5,5 ±3,52
Вологоутримуюча здатшсть, % 56,8 ± 6,59 57,0 ±5,38 57,9 ±6,12 58,1 ±4,34
рН 5,5 ±0,14 5,7 ±0,22 5,6 ±0,19 5,5 ±0,18
Соковитють м'яса позв'язана з вологоутримуючою здатнiстю (вологоемшсть) м'яса i вмютом в ньому вну^м'язевого жиру. Чим вищу вологоутримуючу здатнiстъ мае м'ясо, тим менше воно буде втрачати води (м'ясного соку) при тепловш обробцi i, вiдповiдно, соковитшим буде готовий продукт. В проведених до^дженнях даний показник був достатньо високим i складав 57, 9-58,4%
Таким чином, на основi отриманих даних по стввщношенню i вмiсту основних поживних речовин, бюлопчно! цiнностi м'яса його технолопчних властивостей необидно зробити висновок, що м'ясо бугайщв рiзних титв вищо! нервово! дiяльностi характеризуеться оптимальним хiмiчним складом. Найвищими показниками, щодо вмюту триптофану, характеризуеться мясо, отримане вщ тварин СВ1, вiдповiдно високий бшково-яшсний показник, що вказуе на повнощннють бiлкiв мязово! тканини, на вiдмiну вiд мяса отриманого вiд С типу ВНД, де бiлково-якiсний показник е меншим, i бiлъше метиться оксипролiну, що становить основу неповнощнних бiлкiв сполучно! тканини.
Висновки.
1. При формуванн високопродуктивних стад з урахуванням типiв вищо! нервово! дiяльностi пропонуеться корекцiя рацiону молодняку на вiдгодiвлi бiологiчно активними речовинами, як входять до складу кормово! добавки «Мшролшовгг», сприяе посиленню бшкового, обмiну, пiдвищенню м'ясно! продуктивности та якост м'яса у бугайцiв сильних типiв ВНД, нiж у тварин С типу ВНД.
2. Згодовування кормово! добавки «Мжролшовп» сприяе зростанню вмюту бiлка в сироватцi кровi бугайцiв, пiдвищенню вiдносно! частки альбумiну та зростанню алъбумiново-глобулiнового коефiцiента у бугайщв в«х типiв ВНД. Найвищi значення концентрацi! бiлка, алъбумiну, альбумшово-глобулшового коефiцiенту, активностi АлАТ та АсАТ вiдзначено у тварин 3-! дослщно! групи, до яко! належать бугайщ СВ1 типу ВНД. Найвищi значення показнишв обмiну речовин, м'ясно! продуктивности та якост м'яса, порiвняно з шшими дослiдними групами, встановленi у бугайщв 3-! дослiдно! групи (СВ1 тип ВНД).
3. Таким чином проведенш нами дослiдження дають можливють встановити вплив типологiчних особливостей вищо! нервово! дiяльностi на метаболiчнi процеси та продуктивнiстъ бугайцiв полiсъко! мясно! породи.
Перспективи подальших дослiджень спрямован на вивчення харчово! цiнностi яловичини залежно вiд типу вищо! нервово! дальность
References
1. Corah, L. R., Ives, S. (1992). Trace minerals in cow herd nutrition programs // Agri-Practice. 13, 4, 5-7.
143
2. Karpovs'kyy, V. I. (2007). Osoblyvosti zmin pokaznykiv bilkovoho obminu u koriv riznykh typiv vyshchoi nervovoi diyal'nosti pry zhodovuvanni im tverdoho rozchynu dyhidrofosfativ mahniyu-tsynku [Features of changes in protein metabolism in cows of different types of higher nervous activity at feeding them solid solution of magnesium-zinc dihydrogen] / V. I. Karpovs'kyy, D. I. Kryvoruchko, V. O. Trokoz, V. M. Kostenko, V. A. Tishchenko // Visnyk Sums'koho natsional'noho ahrarnoho universytetu - Bulletin of Sumy National Agrarian University. 8(19), 49-52. (In Ukrainian)
3. Baumgartner, W. (2005). Klinische Propädeutik der inneren Krankheiten und Hautkrankheiten der Haus-und Heimtiere. - Auflage, Parey, Stuttgart. 220-240.
4. Holovach, P. I. (2007). Vplyv pirydoksynu hidrokhlorydu na obmin bilka ta produktyvnist' telyat molochnoho periodu vyroshchuvannya [Effect of pyridoxine hydrochloride on protein metabolism and productivity of dairy calves during growing] / Holovach P. I., Yaremko O. V. // Naukovyy visnyk LNUVM ta BT imeni S. Z. Hzhyts'koho - Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj - L'viv, 9, 2, 27-30. (In Ukrainian).
5. Hubs'kyy, Yu. I. (2000). Biolohichna khimiya [Biological Chemistry]. - Kyiv, 425430. (In Ukrainian).
6. Paska, M. Z. (2000). Bilkovyy status syrovatky krovi molodnyaku Volyns'koi' myasnoi' porody - Protein status of serum of young bull-calves of Volyn Meat Breed / Zbirnyk naukovykh prats' «Problemy zooinzhenerii ta veterynarnoi' medytsyny» - Collected papers «Problems zooengineering and Veterinary Medicine», Kharkiv. 2. l.1., 120-126. (In Ukrainian).
7. Paska, M. Z. (2011). Fiziolohichnyy status orhanizmu buhaytsiv Volyns'koi myasnoi porody zalezhno vid typiv vyshchoi nervovoi diyal'nosti [The physiological status of the organism of bull-calves of Volyn Meat breeds depending on the type of higher nervous activity] / Naukovo-tekhnichnyy byuleten' - Scientific and Technical Bulletin. 12, 3,4. 29-35. (In Ukrainian).
8. Paska, M. Z. (2013). Obmen belkov syrovatky krovy bychkov volynskoy myasnoy porody raznykh typov vysshey nervnoy deyatel'nosty [Metabolism of protein of blood serum of bull-calves of Volyn meat breed different types of higher nervous activity] / Mezhdunarodnyy vestnyk veterynaryy - International messenger of veterinary. - Sank-Peterburh. 2. 55-60. (In Russian).
9. Svyrydenko, N. P. (2007). Morfolohycheskye y byokhymycheskye pokazately krovy molodnyaka krupnoho rohatoho skota myasnykh porod [Morphological and biochemical parameters of blood of young cattle meat breeds]: Naukovi dopovidi NAU - Scientific reports NAU / N. P. Svyrydenko. 2 (7). 36-39. (In Russian)
10. Vlizlo, V. V., Fedoruk, R. S., Ratych, I. B. et al. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohiyi, varynnytstvi ta veterynarniy medytsyni [Laboratory methods of investigation in biology, stock-breeding and veterinary] : Dovidnyk - Reference book ; Za red. V. V. Vlizla - Edited by V. V. Vlizlo. Lviv : SPOLOM, 764. (in Ukrainian).
11. Vukasinovic, N. (2001). Implementation of a routine genetic evaluation for longevity based on survival analysis techniques in dairy cattle populations in Switzerland / N. Vukasinovic, J. Moll, L. Casanova // J. Dairy Sc. 84. 9, 2073-2080.
12. Patten, L. E. (2008). Chemical properties of cow and beef muscles: Benchmarking the differences and similarities / L. E. Patten, J. M. Hodgen, A. M. Stelzleni, C. R. Calkins, D. D. Johnson, B. L. Gwartney // Journal. Animal Science Vol. 86. 2, 1904-1916.
13. Phocas, F. (2004). Genetic parameters for birth and weaning traits in French specialized beef cattle breeds / F. Phocas, D. Laloe // Livestock Production Science. 89, 2-3, 121-128.
14. Sirats'kyy, Y. Z. (2002). Selektsiyno-henetychni ta biolohichni osoblyvosti aberdyn-anhus'koi porody v Ukraini : Monohrafiya [Selection and genetic and biological characteristics of the Aberdeen-Angus breed in Ukraine: Monograph] / Y. Z. Sirats'kyy, V. O. Pabat, YE. I. Fedorovych ta in.; Za red. Y. Z. Sirats'koho i YE. I. Fedorovych. - K.: Nauk. svit, 2002. -pp.120-125. (In Ukrainian).
15. Plokhynskyy, N. A. (1978). Byometryya [Biometrics]. - M. 250. (In Russian)
16. Kokorina, E. P. (1986). Uslovnyye refleksy i produktivnost' zhivotnykh [Conditioned reflexes and animal productivity]. - M. Agropromizdat. 335. (in Russian)
17. Metodicheskiye rekomendatsii po otsenke myasnoy produktivnosti i kachestva m'yasa krupnogo rogatogo skota. VASKHNIL. [Guidelines for assessing the productivity and quality meat m'yasa cattle. Agricultural Sciences] - M., 1990. - 86 p. (in Russian)
18. Blaster, K. L. (1967). The energe metabolism of ruminants. 2-nd ed.Hutchinson scientific and technical. London.
144
19. Blaster, K. L. (2007). The energe metabolism of ruminants. 2-nd ed.Hutchinson scientific and technical. London, 456-500.
Стаття надшшла до редакцп 30.04.2016
УДК 619:612.821:612.128:636.4
Скрипкша В. М., астрант3, Карповський В. I., д. вет. н., проф., Данчук О. В., к. вет. н., докторант, Постой Р. В., к. вет. н., докторант, Криворучко Д. I., к. вет. н., доцент, Укратнець М. А., мапстрант © (karpovskiy@meta.ua)
Национальный утверситет бюресурав i природокористування Украгни, м. Кшв, Украгна
АКТИВШСТЬ ТА ЗБАЛАНСОВАН1СТЬ ФЕРМЕНТАТИВНО1 СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В ОРГАН1ЗМ1 СВИНЕЙ I3 Р1ЗНИМ ТОНУСОМ АВТОНОМНО! НЕРВОВО1 СИСТЕМИ
Показано активтсть антиоксидантних ферментiв у кровi свиней i3 рiзним тонусом автономног нервовог системи. Встановлено вищий рiвень активноcтi супероксиддисмутази у кровi свиней-симпатикотонтв на 8,1 % та 22,5 % (р<0,05) вiд показниюв тварин-нормо- та ваготонтв. Наведено у порiвняльномy аcпектi рiвень збаланcованоcтi ферментативног системи антиоксидантного захисту у свиней i3 рiзним тонусом автономног нервовог системи. Результатами до^джень отримано новi дат щодо сили впливу вегетативного статусу тварин на активтсть ферментативног системи антиоксидантного захисту у свиней.
Ключов1 слова: тонус автономног нервовог системи, свит, тригемтовагальний рефлекс, кров, ферменти, система антиоксидантнного захисту
УДК 619:612.821:612.128:636.4
Скрипкина В. Н., аспирант, Карповский В. И., д. вет. н. проф., Данчук А. В., к. вет. н., докторант, Постой Р. В., к. вет. н., докторант, Криворучко Д. И., к. вет. н., доцент, Украинец М. А., магистрант
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев, Украина
АКТИВНОСТЬ И СБАЛАНСИРОВАННОСТЬ ФЕРМЕНТАТИВНОЙ СИСТЕМЫ АНТИОКСИДАНТНОЙ ЗАЩИТЫ В ОРГАНИЗМЕ СВИНЕЙ С РАЗЛИЧНЫМ ТОНУСОМ АВТОНОМНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ
Показано активность антиоксидантных ферментов в крови свиней с различным тонусом вегетативной нервной системы. Установлено высокий уровень активности супероксиддисмутазы в крови свиней-симпатикотоников на 8,1 % и 22,5 % (р <0,05) от показателей животных-нормо и ваготоников. Приведен в сравнительном аспекте уровень сбалансированности ферментативной системы антиоксидантной защиты у свиней с различным тонусом вегетативной нервной системы. Результатами исследований получены новые данные относительно силы влияния вегетативного статуса животных на активность ферментативной системы антиоксидантной защиты у свиней.
Ключевые слова: тонус автономной нервной системы, свиньи, тригеминовагальний рефлекс, кровь, ферменты, система антиоксидантной защиты
UDC 619:612.821:612.128:636.4
V. М. Skrypkina, V. I. Karpovskiy, O. V. Danchuk, R. V. Postoy, D. I. Kryvoruchko, M.A. Ukrainec
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine,Kyiv, Ukraine
3 Науковий кергвник - доктор ветеринарних наук, професор Карповський В.1. © Скрипкша В. М., Карповський В. I., Данчук О. В., Постой Р. В., Криворучко Д. I., Украшець М. А., 2016
145
