CC BY
24
5. Алиев М. Г. Роль гипоталамической дофаминовой системы в регуляции секреции пролактина и практические вопросы лактации. / М. Г. Алиев // - VIII Всесоюз. симпозиум по физиологии и биохимии лактации: Тез. докл. - М. - 1990. - Ч. 1. - С. 20.
6. Паршутин Г. В., Ипполитова Т. В. Типы высшей нервной деятельности, их определение и связь с продуктивными качествами животных. - Фрунзе: Киргизстан, 1973. - 72 с.
7. Карповський В. I., Трокоз В. О., Костенко В. М., Криворучко Д. I., Азар'ев В. В. Пристрш для фгксаци голови та ши! велико! рогато! худоби // Патент Укра!ни на корисну модель № 11720. - Заявл. 17.06.2005. - №u 200505953. - Опубл. 15.12.2005. - Бюл. № 12.
8. Азар'ев В. В., Карповський В. I., Трокоз В. О., Костенко В. М., Криворучко Д. I. Споаб оцшки властивостей нервових процеав у велико! рогато! худоби // Декларацшний патент Укра!ни на корисну модель № 16138. - Заявл. 28.02.2006. - № u20060 2200. - Опубл. 17.07.2006. - Бюл. №7.
9. Фiзiологiя сшьськогосподарських тварин. Практикум. [3-те вид., перероб. i допов.] / За ред. I. Д. Дерев'янка, А. С. Дячинського. - К.: Центр учбово! лтератури, 2009. - 264 с.
References
Aliev, M. G. (1990). Abstracts of Papers, VIII Vsesojuz. Simpozium po fiziologii i biohimii
laktacii. Proceedings of the Conference, Moscow, 1. 20. (in Russian) Azarhev, V. V., Kaipovskii, V. I., Trokoz, V. O., Kostenko, V. M., Kryvoruchko, D. I. (2006). Sposib ocinki vlastivostej nervovih procesiv u velikoi rogatoi hudobi, Deklaracijnij patent Ukrajini na korisnu model № 16138. - Zaiavl. 28.02.2006. - № u20060 2200. - Opubl. 17.07.2006. - Biul. №7. (in Ukrainian). Butenkov, А. I. (2009). Vegetativnyj status u porosjat pri sindrome posleotjоmnogo multisistemnogo istoshhenija. In: Povyshenie produktivnosti selskohozjajstvennyh zhivotnyh i pticy na osnove innovacionnyh dostizhenij: Proceedings of the All-Russia research and practice Conference. Novocherkask, 274-280 (in Russian). Derevjanko, I. D., Djachinskii, A. S. (2009). Fiziologija silskogospodarskih tvarin (practice). Кyiv:
Centr uchbovoi literaturi, 2009. (in Ukrainian). Karpovskii, V. I., Trokoz, V. О., Kryvoruchko, D. I. (2012). Nauk.-tehn. Biul. In-tu biologii tvaryn ta derzh. N.-d. Kontrol. In-tu vetpreparativ ta kormov. Dobavok, 1/2, 105-108. (in Ukrainian).
Karpovskii, V. I., Trokoz, V. O., Kostenko, V. M., Kryvoruchko, D. I., Azarhev, V. V. (2005). Pristrij dlja fiksacii golovi ta shi! veliko! rogato! hudobi, Patent Ukrajini na korisnu model № 11720. - Zaiavl. 17.06.2005. - №u 200505953. - Opubl. 15.12.2005. - Biul. № 12. (in Ukrainian)
Kulikov, G. А. (1998). Sorosovskii obrazovatelnii zhurnal. 6, 9-15. (in Russian)
Parshutin, G. V., Ippolitova, T. V. (1973). Tipy vysshej nervnoj dejatelnosti, ih opredelenie i svjaz
s produktivnymi kachestvami zhivotnyh. - Frunze: Kyrgyzstan (in Russian). Smirnova, Е. V., Nezhdanov, А. G. (2014). Selskohoziaistvennaia bioligia, 2, 67-71. (in Russian)
Стаття надшшла доредакцп 28.04.2016
УДК 619:615.3:612.017:636.4
Карповський В. I., д. вет. н, професор ([email protected]), Трокоз В. О., д. с.-г. н., професор, Карповський П. В., к. вет. н., Криворучко Д. I., к. вет. н., доцент, Постой Р. В., к.вет.н. докторант ©
Национальный утверситет б1оресурс1в i природокористування Украгни, м. Кшв
ВПЛИВ ТОНУСУ АВТОНОМНО! НЕРВОВО1 СИСТЕМИ СВИНЕЙ НА БАКТЕРИЦИДНУ ТА Л1ЗОЦИМНУ АКТИВН1СТЬ СИРОВАТКИ КРОВ1
Наведено результати до^джень показниюв бактерицидноi та лiзоцимноi активностi сироватки кровi у свиней з рiзним типом вегетативноi регуляцп за дп технологiчного подразника. Встановлено, що вна^док впливу такого подразника найвища бактерицидна активтсть сироватки кровi притаманна свиням зi збалансованим тонусом симпатичног' та парасимпатичног' нервовог' системи. НайсуттевШими змтами лiзоцимноi активностi сироватки кровi як результат впливу технологiчного подразника характеризуются свит зi збалансованим тонусом
© Карповський В. I., Трокоз В. О., Карповський П. В., Криворучко Д. I., Постой Р. В., 2016
69
автономноi нервово1 системы та, дещо меншою м1рою, - вагототки. Симпатикотонжи не проявляють вгроггдног реакцп змти л1зоцимног активности сироватки кровi на дт технологичного подразника, хоча i володють найвищими показниками лiзоцимноi активностi сироватки кровi як до, так i nid час стресу.
Ключов1 слова: свит, автономна нервова система, резистенттсть, бактерицидна активтсть, лiзоцимна активтсть, сироватка кровi
УДК 619:615.3:612.017:636.4
Карповский В. И., Трокоз В. А., Карповский П. В., Криворучко Д. И., Постой Р. В.
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев
ВЛИЯНИЕ ТОНУСА АВТОНОМНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ СВИНЕЙ НА БАКТЕРИЦИДНУЮ И ЛИЗОЦИМНУЮ АКТИВНОСТЬ СЫВОРОТКИ КРОВИ
Приведены результаты исследований показателей бактерицидной и лизоцимной активности сыворотки крови у свиней с разным типом вегетативной регуляции при воздействии технологического раздражителя. Установлено, что в результате воздействия такого раздражителя самая высокая бактерицидная активность сыворотки крови присуща свиньям со сбалансированным тонусом симпатической и парасимпатической нервной системы. Существенными изменениями лизоцимной активности сыворотки крови, как результат влияния технологического раздражителя, характеризуются свиньи со сбалансированным тонусом вегетативной нервной системы и, в несколько меньшей степени, - ваготоники. Симпатикотоники не проявляют вероятной реакции изменения лизоцимной активности сыворотки крови на действие технологического раздражителя, хотя и обладают высокими показателями лизоцимной активности сыворотки крови как до, так и во время стресса.
Ключевые слова: свиньи, автономная нервная система, резистентность, бактерицидная активность, лизоцимная активность, сыворотка крови
UDC 619:615.3:612.017:636.4
Karpovskiy V., Trokoz V., Karpovskiy P., Kryvoruchko D., Postoy R.
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev
EFFECT TONE AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM OF PIGS ON BACTERICIDAL AND LYSOZYME ACTIVITY OF BLOOD SERUM
The results of the research performance of bactericidal and lysozyme activity of blood serum in pigs with different types of vegetative regulation under the influence of technological stimulus. It was found that the impact of the stimulus is the highest bactericidal activity of blood serum is inherent in pigs with a balanced tone of the sympathetic and parasympathetic nervous system. Significant changes in serum lysozyme activity, as a result of the impact of technological stimulus, characterized by a pig with a balanced tone of the autonomic nervous system and, to a lesser extent - vagotonics. Sympathicotonics not show probable changes in reaction lysozyme activity of blood serum to the effect of technological stimulus, though they have high levels of lysozyme activity of blood serum, both before and during stress.
Key words: pigs, autonomic nervous system, resistance, bactericidal activity, lysozyme activity, serum
Використання сучасних технологш у твариннищи дозволяе враховувати iндивiдуальнi особливост оргашзму кожно! особини з метою шдвищення И продуктивность Вивчення фiзiологiчних i бiохiмiчних закономiрностей життедiяльностi тварин, !х поведшки створюе передумови для ре^зацп генетичного потенщалу оргашзму. Разом з тим будь як зовшшш подразники, що мають мюце в кожному тваринницькому господарств^ стають причиною зрушення гомеостазу та виникнення ввдповвдних реакцш як засобу захисту ввд цих змш. Проввдна роль у
70
мобтзацп адаптащйних можливостей оргашзму належить нейрогуморальним мехашзмам, передусiм дiяльностi центрально! нервово! системи [1].
Одну з проввдних ролей у процеа адаптацп органiзму до змши умов середовища вiдiграe автономна нервова система (АНС). Симпатична !! частина мобшзуе ресурси органiзму у ввдповвдь на дiю стрес-факторiв, а парасимпатична - здiйснюe поточну регулящю фiзiологiчних процесiв [2]. Саме тому АНС та !! регуляторнi впливи вiдповiдають за всi внутрiшнi процеси органiзму, забезпечують вiдносну динамiчну сталють внутрiшнього середовища та виконують адаптацiйно-трофiчну функцiю -регуляцiю обмiну речовин ввдповвдно до умов навколишнього середовища. Контроль за вегетативними функцiями формуеться ieрархiчно пiд впливом центрально! нервово! системи, зокрема кори великого мозку.
Метою наших до^джень було дослвдити показники бактерицидно! та лiзоцимно! активност сироватки кровi у свиней з рiзним типом вегетативно! регуляцп за дп технологiчного подразника.
Матерiали та методи дослщжень. Дослiди проводили на базi виробничо! свиноферми ТОВ СП «1дна» (с. Острожець Млинiвського району Рiвненсько! област-i) на свинях велико! бшо! породи 3-рiчного вiку. Умови утримання, рацiон i кратнiсть годiвлi для всiх тварин були однаковими. Дослiдження тонусу автономно! нервово! системи у тддо- слiдних свиней проводили за допомогою тригемiновагального тесту [3]. Шсля формування дослiдних груп провели перегрупування (технологiчний подразник) усiх тварин. До впливу технологiчного подразника, а також через 1, 20, 30 i 60 дiб пiсля в у«х тварин вiдбирали кров iз яремно! вени з дотриманням правил асептики й антисептики. Бактерицидну (БАСК) та лiзоцимну (ЛАСК) активнiсть сироватки кровi дослiджували загальноприйнятими методами [4]. Результати дослвджень обробляли статистичними методами з використанням комп'ютерно! програми Microsoft Ехсе1.
Результати дослiдження. Найвища БАСК упродовж дослiду була вiдмiчена у тварин-нормотошшв (табл. 1).
Таблиця 1
Динамжа бактерицидно'1 активностi сироватки KpoBi у свиней з рiзним тонусом
автономно! нервово!' системи за технолопчного подразнення, %
Тип вегетативно! регуляцп Термiн дослвдження стосовно подразнення
до через одну добу через 20 дiб через 30 дiб через 60 дiб
Нормотонiя, n=5 63,6± 1,05 66,4± 1,45 69,20± 0,90 68,00± 1,25 63,4± 1,05
Симпатико-тонiя, n=8 58,13± 1,00** 63,25± 1,18 65,00± 1,30* 66,13± 0,90 60,63± 0,89
Ваготонiя, n=7 58,14± 1,15** 58,71± 1,35** 61,71± 1 09*** 62,71± 1,59* 59,29± 0,89*
Примiтка: * - p<0,05; ** - p<0,01 поршняно з нормотонжами
У симпатико- та ваготошшв !! рiвень був ввдповвдно на 9,4 % та 8,6 % нижчий (р<0,01) у порiвняннi з нормотонiками. Тварини з розбалансованою АНС при цьому вiрогiдно мiж собою не вiдрiзнялися. Технологiчний подразник у виглядi перегрупування тварин призвiв до посилення БАСК у свиней незалежно вiд тонусу !х АНС. Проте цей iмунологiчний показник був найвищим у нормотонiкiв. Так, на першу добу тсля подразнення рiзниця з симпатико- та ваготонiками становила вiдповiдно
4.74 (тенденцiя) та 11,58 % (р<0,01); 20-у - 6,07 (р<0,05) та 10,82 % (р<0,01); 30-у -
2.75 (тенденцiя) та 7,78 % (р<0,05); та 60-у - 4,37 (тенденщя) та 9,29 % (р<0,05). Зауважимо, що ваготошки володiли найнижчою БАСК упродовж всього до^ду, а через добу тсля подразнення рiзниця !! з показником симпатикотонiкiв також була вiрогiдною (р<0,05) i становила 7,73 %.
71
У тварин з рiзними особливостями вегетативно! регулящ! спостер^али однакову картину динамiки БАСК порiвняно з початковим показником: на першу, на 20-у та 30-у доби тсля ТП тдвищення даного показника з подальшим наближенням до початкового на 60-у добу.
У свиней з урiвноваженим тонусом АНС бактерицидна актившсть на першу 20-у та 30-у доби БАСК тдвищилась на 4,40 % (тенденщя), на 8,81 % (р<0,01) та 6,92 % (р<0,05) вiдповiдно, а на 60-у була близькою до початково!. Тварини з пiдвищеним тонусом симпатичного вiддiлу АНС на подразник реагували схоже з попереднiми, але бiльш вiрогiдно: пiдвищеня БАСК стосовно початкового показника становило на першу - 8,81 % (р<0,05), 20-у - 11,82 % (р<0,01); 30-у 13,76 % (р<0,001), та на 60-у добу пiсля ТП БАСК була вищою вiд початково! на 4,30 % (тенденщя). Що стосуеться ваготонтв, то на першу добу тсля подразнення БАСК вiрогiдно не змiнилась, а на 20-, 30- та 60-у доби тсля ТП показники БАСК були вищими ввд початкового рiвня вiдповiдно на 6,14 % (р<0,05); 7,86 % (р<0,05) та на 1,98 % (тенденщя).
Найвища лiзоцимна активнiсть на протязi дослiду була вiдмiчена у тварин симпатикотошшв, яка становила 51,2±1,40 до подразнення, що видно з даних, як наведенi у таблицi 2.
Таблиця 2
Динамжа лiзоцимноТ активносп у свиней з рiзним тонусом автономно! нервовоТ
системи за технолопчного подразнення, %
Тип вегетативно! регуляци Термiн досл^дження стосовно подразнення
до через одну добу через 20 дiб через 30 дiб через 60 дiб
Нормотошя, п=5 45,13± 1,24 47,63± 1,80 51,13± 1,58 51,00± 0,95 47,63± 1,24
Симпатико-тонiя, п=8 51,20± 1,40** 52,40± 1,55 53,80± 1,40 53,00± 0,75 51,00± 1,00
Ваготошя, п=7 47,43± 0,96 50,43± 0,80 51,71± 1,39 52,14± 1,00 47,43± 1,78
Приметка: * - р<0,05; ** - р<0,01 поршняно з нормотошками
До подразнення найбшьша ЛАСК встановлена у симпатикотонiкiв, ям вiрогiдно випереджали нормо- та ваготонтв на 13,5 % (р<0,01) та 7,36 % (р<0,05) вiдповiдно. Одночасно з цим, тварини з нормальним i пiдвищеним тонусом парасимпатично! нервово! системи мiж собою вiрогiдно не вiдрiзнялися. Надалi, за впливу ТП, вiрогiднiсть рiзницi ЛАСК мiж тваринами з рiзним тонусом АНС була втрачена. Встановлена лише тенденцiя до вищо! ЛАСК стосовно нормотонiкiв у тварин з тдвищеним тонусом парасимпатично! АНС на 3,92-10,1 % упродовж всього дослвду та ваготонтв - на 5,88 (перша доба) та 2,23 (30-а доба).
Незалежно ввд тонусу АНС у свиней змiни ЛАСК порiвняно з початковим показником мали такий характер: з першо! по 30-у доби впливу ТП спостертали пiдвищення даного показника, а на 60-у - повернення до значень, близьких до початкового.
Шсля початку дi!' технологiчного стресора у тварин в«х дослiдних груп спостер^али збiльшення ЛАСК. На першу добу у тварин-нормотонтв цей показник тдвищився на 5,54 % (тендендiя), симпатикотошшв - на 2,34 % та у ваготонтв -6,32 % (р<0,05) порiвняно з початковим. На 20-у добу також спостер^али тдвищення ЛАСК у вах дослiдних групах порiвняно з початковою. Так, у нормотонтв пiдвищення становило на 13,29 % (р<0,05), у симпатикотонiкiв - 5,07 % та у ваготонтв - 9,02 % (р<0,05). На 30-у добу тсля дп подразника спостерiгали тдвищення ЛАСК стосовно початкового значення ввдповвдно на 13,01 (р<0,01); 3,52 та 9,93 % (р<0,01). На 60-у добу вiдмiчали повернення показнишв ЛАСК до початкового рiвня, за винятком нормотонтв, у яких показник залишився пiдвищеним на 5,54 % (тенденщя).
72
Висновки. Отже, найсуттевшими змшами лiзоцимно! активност сироватки кровi як результат впливу технолопчного подразника характеризуються свинi зi збалансованим тонусом автономно! нервово! системи та, дещо меншою мiрою, -ваготошки. Симпатикотонiки не проявляють вiрогiдно! реакцл змiни лiзоцимно! активности сироватки кровi на дiю технологiчного подразника, хоча i володiють найвищими показниками лiзоцимно! активности сироватки кровi як до, так i пiд час стресу. Найбiльше значения бактерицидно! активности сироватки кровi та !! пiдвищення внаслвдок технологiчного подразнення вiдмiчено у симпатикотошшв, а у нормотонiкiв i ваготошшв динамiка змiн була приблизно однаковою.
Л1тература
1. Карповський В. I. Типи вищо! нервово! дiяльностi велико! рогато! худоби та характер адаптацшних реакцiй на дiю зовнiшнiх подразнишв: автореф. дис. ... докт. вет. наук / В. I. Карповський; НУБШ Укра!ни. - К., 2011. - 42 с.
2. Ноздрачев А. Д. Физиология вегетативной нервной системы / А. Д. Ноздрачев. -Л.: Наука, 1983. - 296 с
3. Фiзiологiя сшьськогосподарських тварин. Практикум / За ред. I. Д. Дерев'янко, А. С. Дячинського. - [3-те вид., перероб. i доп.]. - К.: Центр учбово! лгтератури, 2009. -264 с
4. Лабораторш методи дослвдження у бюлогп, твариннищга та ветеринарнiй медицинi. Довщник / За ред. В. В. Влiзла. - Львiв: Сполом, 2012. -760 с.
References
Karpovs'kiy, V. I. (2011). Tipi vishcho! nervovo! dival'nosti veliko! rogato! khudobi ta kharakter adaptatsivnikh reaktsiv na diyu zovnishnikh podraznikiv: avtoref. dis. ... dokt. vet. nauk / NUBiP Ukra!ni. - K., 42. (in Ukrainian). Nozdrachev A. D. (1983). Fiziologiya vegetativnoy nervnoy sistemy. - L.: Nauka, 296. (in Ukrainian).
Derev'yanko, I. D. (2009). Fiziologiya sil's'kogospodars'kikh tvarin. Praktikum / Za red. I. D. Derev'yanko, A. S. Dyachins'kogo. - K.: Centr uchbovoi' literatury, 264. (in Ukrainian).
Vlizlо, V. V. (2012). Laboratorni metodi doslidzhennya u biologi!, tvarinnitstvi ta veterinarniy meditsini. Dovidnik / Za red. V. V. Vlizla. - L'viv: Spolom, 760. (in Ukrainian).
Стаття надшшла доредакцп 28.04.2016
УДК 577.158:636.52/.58:612.35: 612.015.6
Костюк I. О., к. с.-г. н., доцент ([email protected]) Жукова I. О., д. вет. н., професор
Хартвська державна зооветеринарна академия, м. Харюв, Украгна ¡омов I. А., д. с.-г. н., професор
Харювський нацюнальний педагог1чний утверситет, м. Харюв, Украгна
НАКОПИЧЕННЯ В1ТАМ1Н1В А I Е В ЯСЧНОМУ ЖОВТКУ ТА У ПЕЧ1НЦ1 КУРЧАТ ЗА РВНИХ ДОЗ У РАЦЮШ КУРЕЙ
Вивчено динамгку вмгсту ретинолу та а-токоферолу в жовтку яець та печтщ курчат залежно вгд надходження цих втамтв з кормом в оргатзм курей. Встановлено максимально у даному досл1д1 р1вт депонування втамШв А та Е в печтц та жовтку яець курей-несучок за введення вШамШв у ргзних дозах в рацюн. Доведено, що надходження тдвищених доз втамтв А i Е в оргатзм курей-несучок супроводжуеться накопиченням гх не ттьки у гх печтщ та жовтку яець, айв органiзмi отриманих вiд них добових курчат. Застосування 10-кратних доз втамШв А i Е в ращот курей призводить до збтьшення концентрацИ цих втамШв в жовтку, майже у 3 i 7 разiв, вiдповiдно. Визначено, що тд дiею високих доз втамту А знижуеться накопичення втамту Е в яечному жовтку, але тдвищення концентрацИ втамту Е в жовтку не впливае негативно на накопичення втамту А, навпаки -концентращя ретинолу також зростае.
Встановлено, що концентращя втамту А в печтщ добових курчат тдвищуеться в 6,4 рази тсля застосування 40-кратног його дози в рацют курей-
73
