CC BY
6СОЦИОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Kateryna Nazarenko
graduate student at the Department of Media Communications School of Sociology V. N. Karazin Kharkiv National University Назаренко Катерина Сергпвна астрант
кафедри медiа-комунiкацiй соцiологiчного факультету Харкiвського нацiонального ушверситету iменi В. Н. Каразiна
SOCIOLOGICAL APPROACH TO THE ANALYSISSOCIAL RESPONSIBILITY MEDIA СОЦЮЛОГ1ЧШ П1ДХОДИ ДО АНАЛ1ЗУ СОЦIАЛЬНОÏ В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 МАС-МЕД1А
Summary: The article deals with the problem of social responsibility of the media in terms of modernity. We consider a wide semantic field of the concept of "social responsibility" and its specifics in various fields of scientific knowledge. The concept of social responsibility, being in context of scientific discourse is rather versatile. Specifics of sociological research aspect shows that social responsibility is to express the relationship between the individual and society. Proposed definition of copyright. The article deals with the theoretical background to study the problem of social responsibility of the media. It is noted that the theory of social responsibility stresses the need for regulation and filtering the flow of information, shaping of the public good. We consider the stages of social responsibility related to professional maturity Media professionals. Presented stages of forming an integral part of social responsibility. It is noted that the main task of modern means of mass communication - no harm, to convey information without distortion, with all of the standards. It is emphasized that the media can assume the role of facilitator for establishing interaction between social institutions and society to create a special space interaction.
Key words: responsibility, social responsibility, media, social dialogue.
Анотащя: Стаття присвячена проблемi сощально1 вщповщальносл засобiв масово1 комушкацп в умо-вах сучасностг Розглядаеться широке семантичне поле поняття «сощальна ввдповщальшсть», його специ-фжа у рiзних сферах наукового знания. Поняття сощальна вщповщальшсть, знаходячись у певному кон-текстi наукового дискурсу, виявляеться досить багатогранним. Специфша дослiдження соцiологiчного аспекту демонструе, що соцiальна вiдповiдальнiсть полягае у вираженш вiдносин мiж особистiстю та суспшьством. Пропонуеться авторське визначення поняття. У статп розглядаються теоретичнi засади ви-вчення проблеми соцiальноï ввдповщальносп мас-медiа. Зазначаеться, що теорiя сощально1' ввдповщаль-ностi наголошуе на потребi регуляцiï та фiльтрацiï потокiв шформацп, спрямовуваннi дiяльностi на благо суспшьства. Розглядаються етапи формування соцiальноï вщповшальносл, що пов'язанi з професiйною зршстю медiйника. Представленi етапи е невш'емною частиною формування соцiальноï вiдповiдальностi. Зазначаеться, що головне завдання сучасних засобiв масово1' комунiкацiï — не нашкодити, донести вшо-мостi без викривлень, з урахуванням усiх стандартiв дiяльностi. Пiдкреслюеться, що мас-медiа можуть взяти на себе роль посередника для налагодження взаемодп мiж рiзними сощальними iнститутами та сус-пiльством, щоб створити особливий простiр iнтеракцiï.
Ключовi слова: вщповщальшсть, соцiальна вiдповiдальнiсть, мас-медiа, соцiальний дiалог.
Постановка проблеми. У сучасному суспшь-ствi вiдбуваеться посилення ролi соцiального шсти-туту мас-медiа. В умовах нестабiльностi, нарос-тання кризи та конфлiктiв у свт, засоби масово1' ко-мунiкацiï беруть на себе роль посередника, намагаються забезпечити взаемозв'язок суспiльства та сощально-полттичних iнститутiв. Вкрай важливо налагодити дiалог громадськостi, враховуючи ви-клики сучасностг При цьому потрiбно з'ясувати роль журналютсько1' спiльноти як суб'екту сощаль-но1' вiдповiдальностi мас-медiа. Вiдповiдальнiсть засобiв масово1' комунiкацiï включае в себе взаемо-вiдносини мiж рiзними суб'ектами за посередницт-вом мас-медiа.
Один з найважливших соцiальних iнститутiв представляе собою неформальний iнструмент формування масово! свiдомостi, репрезентацii сощоку-льтурного простору. Завдяки сво!м функцiям, мас-медiа створюють особливий простiр для дискусш, вираження позицiй соцiуму, для обговорення суст-льно-значущих подiй. Це сприяе визначенню шди-вiда у приналежносп до соцiальноi групи з одного боку, а також взаемодп суспшьства, з шшого. Особливо актуальним стае питання соцiальноi ввдповь дальностi мас-медiа у той час, коли позицп соцiуму ще не сформованг Тодi суспiльство звертаеться до каналiв масово! комунiкацii, яким воно довiряе. Саме тому необхiдна наявшсть грамотно! шформа-
цшно! полтгики, щоб засоби представления громад-сько! думки не перетворилися на шструмент мань пулятивних технологiй. Тож сьогодш, як нiколи представникам мaс-медia необхвдно слiдувaти принципам сощально1 вiдповiдaльностi у свш про-фесiйнiй дiяльностi.
Анaлiз останшх дослiджень та публiкацiй. Основш вде1 теорп сощально1 вiдповiдaльностi мас-медia представили зaрубiжнi дослiдники Д. Мак-Квейл, Т. Пiтерсон, Ф. Оберт, У. Шрамм та ш.; ук-рашсьш вченi С. Квгг, В. Рiзун, В. Теплюк та ш. До-слвдженню впливу мaс-медia присвяченi роботи за-х1дних вчених Т. Адорно, Ю. Габермаса, М. Гор-кгаймера, Г. Маркузе, М. Маклуена, Д. Рашкоффа, Г. Лассуела та ш.; вiтчизняних вчених Б. Потяти-ника, Г. Почепцова. Етична культура та професiйнi принципи aнaлiзуються у роботах В. 1ванова, С. Ко-рконосенка, О. Кузнецова, Г. Лазупно!.
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин зага-льноТ проблеми. Так чи шакше, питання вщповда-льностi щдшмаеться у дослiдженнях рiзних науко-вщв, проте рiвень вивченостi проблеми сощально! вiдповiдaльностi мaс-медia в сучасних реaлiях е дуже низьким. Залишаеться недостатньо вирше-ним дослiдження дефiнiцiй поняття, розгляд саме соцiологiчних пiдходiв до aнaлiзу вiдповiдaльностi мaс-медia перед сустльством, принципи сощально1 вiдповiдaльностi мaс-медia, концепщя соцiaльного дiaлогу. Проблема вiдповiдaльностi зaсобiв масово! комушкацп в умовах трансформаци сучасного укранського суспiльствa характеризуеться склад-нiстю вивчення, потребуе обговорення в публiчнiй дискусп, а також в^^зняеться новизною, i, вщпо-вiдно до цього, потребуе опрацювання засобами со-цiологiчного aнaлiзу. Наше дослiдження — це спроба звернутися до ще1 недостатньо дослщжено1 теми.
Тож метою дано1 статп е визначення концеп-туальних засад соцiологiчного вивчення сощально1 вщповвдальносп зaсобiв масово1 комушкацп в су-часних умовах.
Поняття «сощальна вщповвдальшсть» мае ши-роке семантичне поле та застосовуеться в рiзномa-нiтних сферах сустльного життя. Не дивлячись на розмаггтя пiдходiв до визначення сощально1 ввдпо-вiдaльностi, дослвдження окремих точок зору цього поняття залишаеться не з'ясованим та потребуе де-татзацд.
Говорячи про вiдповiдaльнiсть, маеться на увaзi виконання певних зобов'язань у будь-якш дiя-льностi чи у правовому пол^ говориться про обов'-язки людини перед кимось, необхiдне виконання якогось боргу. Латинське слово «responsabilitas», що у переклaдi означае «вщповщальшсть», стало основою для aнaлогiв у багатьох сучасних мовах. Так, в англшськш мовi «responsibility» мае насту-пне значення: 1. Можливiсть виконання зобов'я-зання або обов'язку; яшсть, що е показником надш-носп та довiри. 2. Елемент державного управлшня, вiдповiдaльнiсть за щось, певш зобов'язання перед iншими. 3. Борг зробити щось, а також моральне зобов'язання вести себе коректно по вщношенню до
або щодо будь-яко! особи або предмета. Коли лю-дина мае ввдповвдальшсть перед кимось, наприклад людина у влад1 або батьки перед диъми [8].
На нашу думку, поняття «в1дпов1дальшсть» не обмежуеться лише певним «боргом» людини. Мо-жемо припустити, що ввдповщальшсть — це здат-шсть або можлив1сть ввдповщати. При цьому, у контекст поняття «сощальна ввдповщальшсть» — це здатшсть (можливють) ввдповщати за те, що мае ввдношення до життя людей та !х ввдносин у суст-льствг
Поняття сощальна вщповвдальшсть, знаходя-чись у певному контексл наукового дискурсу, ви-являеться досить багатогранним. Найб1льш диску-сшне 1 глибоке осмислення поняття можна зустргги у дослщженнях фшософи. В1дпов1дальшсть е одвь чною фшософсько! проблемою, яку намагались ви-вчити ще античш фшософи. Розгляд поняття «ввд-поввдальшсть» був спрямований на анал1з взаемоз-в'язку суспшьства та особистосп, на вивчення устрою держави, на дослщження сфер морал1 1 права. У фшософи поняття «в1дпов1дальшсть» мае дек1лька граней: вщповвдати за щось (д1яльшсть людини) 1 ввдповвдати перед кимось (перед шшими людьми, сустльством тощо). Фшософсьш роздуми на тему «необхвдне — в1льне» е одними з головних проблемних питань наукового знання.
Найчаспше поняття «в1дпов1дальшсть» зустрь чаеться у юриспруденцИ. В правовш наущ проблема ввдповщальносл е одшею з найголовшших, по-няття е основоположним, мае догматичний характер. Правове тлумачення поняття описуеться як форма примусу, м1ра покарання, зобов'язання. У сфер1 права ввдповщальшсть мае дв1 граш: за виконання правових норм та за !х порушення. Це важливий елемент правового регулювання, зас1б забезпе-чення виконання правових норм та профшактики правопорушень, а також стимул до правом1рно1 по-ведшки 1ндивщв.
Щодо наукових дефшщш, прийнятих в еконо-мiцi, ввдповщальшсть розглядають як зобов'язання юридичних ос1б (тдприемств, оргашзащй, уста-нов) ввдповщати за сво! ди. У контекст сощально! ввдповщальносл економ1чна наука прид1ляе увагу вивченню взаемоввдносин б1знесу та сустльства. Активно дослщжуеться такий важливий аспект д1я-льносп б1знесу, як «корпоративна сощальна в1дпо-ввдальшсть». Поняття пов'язано з виршенням акту-альних проблем сустльства представництвами б1з-нес-структур, розвитком трудових вщносин 1 покращенням умов пращ а також благод1яльшстю та спонсорством. Корпоративна сощальна вщповь дальн1сть активно вивчаеться в економ1чнш науц1, а також е елементом PR-практики.
В1дпов1дальн1сть у психологи розглядаеться як характеристика особистост1. Специфжа психолог1-чного аспекту в1дпов1дальност1 зумовлена поведш-кою людини та пов'язана з 11 почуттями 1 ввдчут-тями. Категор1я «в1дпов1дальн1сть» сто!ть поряд з категор1ею «особист1сть». Поняття тлумачиться як усв1домлення людьми сво!х обов'язшв перед сусп1-льством, значення вчиншв 1 д1яльност1. В1дпов1да-льн1сть розглядаеться як ввдповщь особистост1 на
вимоги сустльства, виступае як засiб зовнiшнього контролю, а також як засiб внутршнього контролю — готовнiсть i схильшсть особистостi свщомо дь яти на свш розсуд.
Отже, поняття сошально!' вiдповiдальностi зна-ходиться у рамках вивчення багатьох наук. Ми ви-явили специфiку розгляду поняття у рiзних сферах наукового знання, у контекст викладеного, спробу-емо зосередитися на специфiцi соцiологiчного аспекту вщповщальносп, який вважаемо фундамента-льним по вiдношенню до iнших.
Категорiя «вщповщальшсть» сто!ть поряд з ка-тегорiею «взаемодiя». У словниковi сустльних наук, поняття вiдповiдальнiсть трактуеться так: «Вщповщальшсть — фiлософсько-соцiологiчне поняття, що вщображае об'ективний, iсторично конк-ретний характер взаемовiдносин мiж особистютю, колективом, суспiльства, з точки зору свщомого здiйснення наданих до них взаемних вимог ... Сприйняп шдивщом зовнiшнi вимоги, як1 йому ви-сувае суспiльство, клас, даний колектив, стають внутрiшньою мотивацiею його вщповщально!' по-ведiнки, регулятором якого служить совють. Фор-мування особистостi припускае виховання у не! вь дчуття вiдповiдальностi, яка стае !! властивютю» [6, с. 275].
У широкому розумшш поняття «соцiальна вщповщальшсть» трактуеться як обов'язок i готов-нiсть соцiального суб'екта вiдповiдати за сво! дii та !'хш наслщки. Поняття можна розглядати i як акти-вну життеву позицiю особистосп, що сформована на основi соцюкультурного досвщу людини, i як за-сiб пiдтримання цiлiсностi суспiльства, i як дii, що направленi на розвиток сощуму.
На наш погляд, найбiльш повне змiстове та предметне тлумачення даного поняття наводять ав-тори словника-довщника «Соцiологiя: термiни, поняття, персоналл»: «Соцiальна вiдповiдальнiсть — стутнь вiдповiдностi дiй соцiальних суб'ектiв (осо-бистостей, соцiальних груп, спiльнот, держави) вза-емним вимогам, дшчим правовим та iншим соша-льним нормам, загальним iнтересам; виступае засо-бом тдтримання цiлiсностi суспiльства, суспiльноi злагоди, соцiальноi iнтеграцii» [7, с. 42]. У наведе-ному визначеннi сощальний суб'ект вщповщально-стi постае у широкому розумшш, у той час, як в ш-ших джерелах поняття сошально!' вiдповiдальностi спiввiдноситься лише з дiями особистостi.
Глибоке дослщження проблеми соцiально!' вщ-повiдальностi у контексп соцiологii належить О. А. Безруковш. Дослщниця визначення поняття таким чином: «Сошальна вiдповiдальнiсть - це власти-вiсть (стан) акторiв рiзного рiвня, яка, актуалiзую-чись певним чином залежно вщ сприйняття ситуа-цii, в як1й перебувае актор, змушуе брати на себе зобов'язання щодо iнших акторiв, подiй, об'екпв, процесiв, умов життедiяльностi, соцiального й природного оточення» [1, с. 12].
Автор роздшяе соцiальну вщповщальшсть i вiдповiдальнiсть соцiуму, однак додае, що розхо-дження дуже тонке. А саме, О. А. Безрукова зазна-чае, що коли говориться про «сошальну вшповща-
льшсть», у якосп суб'екта вщповщальносп висту-пають оргашзацп, окремi спiльноти, а предметом е проблеми сошуму, соцiальнi потреби. Коли ж говориться про «вшповщальшсть сошуму», суб'ектом виступае сам сошум, що мае атрибушю вщповща-льносп за людей, з яких i складаеться цей соцiум [1, с. 12-13].
Поняття сошальна вшповщальшсть викорис-товуеться у рiзних сферах та формах i е багатогран-ним. Соцiальна вiдповiдальнiсть виникае та реаль зуеться як аспект суспшьних в1дносин та як соцiа-льний феномен. Наприклад, можна видiлити наступш типи вiдповiдальностi: колективна та ш-дивiдуальна, де перша — це вщповщальшсть суспi-льства в цшому, а друга означае вiдповiдальнiсть кожного iндивiда окремо. Якщо говорити про сошальну вщповщальшсть окремих груп, у якосл приклада можна навести сошальну вщповщальшсть бь знесу або корпоративну вщповщальшсть. Пщ цим поняттям розумiеться добровiльне соцiальне зобов'язання, яке бере на себе пщприемство або влас-ники бiзнесу, з цiллю задоволення рiзноманiтних сустльних штерешв. I все ж таки це добровiльний акт, допомога у виршенш соцiальних проблем не е обов'язковою та повшстю залежить вщ бажання чи рiшення представник1в бiзнесу взяти на себе вiдпо-вщальшсть перед соцiумом. Якщо ж говорити про сошальну вщповщальшсть окремого шституту, це не добровшьний прояв, а обов'язковий. Вщ !! наяв-носп чи вiдсутностi залежать перспективи розви-тку суспiльства.
Формування соцiально!' вщповщальносп е результатом процесу взаемодп соцiальних суб'ектiв, де вона вщграе головну роль у виконаннi тих чи ш-ших загальноприйнятих норм, рiзноманiтних вимог та очiкувань. При цьому засвоенi соцiальнi норми, яш забезпечують упорядкованiсть та регулярнiсть взаемодп, стають основою для мотивацп вщповща-льно! поведiнки. Тобто соцiальна вщповщальшсть передае характер функцюнування взаемодii м1ж су-спiльством та iндивiдом. На основi цього процесу формуеться система сустльних вщносин.
Соцiальна вiдповiдальнiсть е важливим аспектом процесу засвоення iндивiдом системи знань, норм i цiнностей, як1 надають йому можливють фу-нкцiонувати у суспiльствi, бути включеним у соцi-альнi зв'язки. Е. Гiдденс, зазначае, що слщування нормам будь-якою людиною визначаеться тим, що вони засвоюються iндивiдами у процеш соцiалiзацi!' i саме тому слщування таким правилам стае звич-ним i не завжди усв1домленим: «Соцiалiзацiя е ос-новним способом передачi культурних цiнностей в1д поколiння до поколшня» [2, с. 37]. Як норми, так i цiнностi можуть визначати бiльшу чи меншу мiру обов'язк1в iндивiдiв при виконаннi дш. Отже, соцi-альна вiдповiдальнiсть е важливим аспектом процесу соцiалiзацii.
Сошальний суб'ект (особистiсть, соцiальнi групи, спiльноти) у процесi взаемодi!' вщповщае вимогам суспiльства, беручи на себе виконання пев-них ролей. Якщо дiяльнiсть iндивiда органiзована так, що, здшснюючи !!, вiн отримуе можливiсть
бшьш повно включитися в систему суспiльних вщ носин, зробити «новий крок» на шляху свого руху в цш системi, можна розраховувати на формування у нього й певних сусшльно значущих властивостей. Тобто дiяльнiсть повинна бути оргашзована так, щоб И виконання розкривало перед кожною люди-ною перспективу розвитку в системi суспiльних вь дносин. Поведiнка вдивща буде вiдповiдальною, якщо вона не буде обмежувати iнтереси та права ш-ших. Соцiальна вiдповiдальнiсть е важливим аспектом виконання сощальним суб'ектом певно! ролi та вщповщносп його дiй суспiльним очiкуванням.
Отже, сощальна вiдповiдальнiсть полягае у ви-раженнi вщносин мiж особистiстю та сустльством. З оглядом на вище зазначене, пропонуемо свое ви-значення поняття «сошальна вщповщальшсть». Со-шальну вiдповiдальнiсть розумiемо як виконання вщповвдних загальноприйнятим соцiальним нормам дш, що характеризуеться формуванням вщпо-вщального ставлення у взаемовщносинах мiж будь-яким соцiальним суб'ектом та сустльством. Тож соцiальна вiдповiдальнiсть являеться ключовим фактором реалiзацil взаемовщносин мiж особистiстю та суспiльством, що основуеться на виконанш обо-в'язк1в сощальних суб'ектiв перед соцiумом.
Для нашого дослвдження найбiльш перспекти-вним е нормативний шдхвд - уявлення про роль та д1яльшсть мас-медiа у сусшльств^ Цей пщхвд е важливим для нашого дослвдження з методолопчно! точки зору, тому як дозволяе розглянути оч^-вання i вимоги суспiльства до мас-медiа та допома-гае сформувати стратеги до активних змш i вирь шення проблеми сошально! вiдповiдальностi засо-бiв масово! комушкацп. Використання нормативного щдходу дозволить сформулювати важливi рекомендацп щодо виршення проблем, що пов'язанi з дiяльнiстю мас-медiа.
У розглядi нормативних теорш мас-медiа при-вертае увагу дослiдження Денiса Мак-Квейла. Де-шс Мак-Квейл пропонуе робоче визначення вщпо-вiдальностi: «Ус зумиснi та невмисш процеси, якими медп прямо чи опосередковано звiтують перед сустльством за яшсть i наслвдки публжацш, зважаючи на загальногромадський добробут» [3, с. 182]. При цьому Д. Мак-Квейл розмежовуе поняття вщповвдальносп i зобов'язаностi. Автор пояснюе це тим, що останне поняття стосуеться очшувань та належно! поведiнки, а вщповщальшсть передусiм пов'язана з дотриманням певних обов'язшв.
Теоретик масово! комушкацп вважае, що «не-можливо вщмежувати ще! щодо «об'ективних» зв'я-зк1в м1ж мед1ями та суспiльством вiд «нормативних» або навиъ вщ щеолопчних розумувань» [3, с. 144].
Автор «Теори масово! комунiкацi!» зверта-еться до нормативних питань, розглядае права та обов'язки мас-медiа у суспiльствi намагаеться з'ясу-вати чого очiкують вiд мас-медiа, розглядае перспе-ктиви роботи засобiв масово! комунiкацi! на ко-ристь суспшьства. Денiс Мак-Квейла вважае за не-обх1дне дослiдити не пльки медiйну структуру, тобто форму оргашзацп, а медiйну дiяльнiсть, а саме поведшку та способи досягнення поставлених
завдань. Серед головних вимог громадськосл до мас-мед1а вид1ляються наступш: р1зш форми влас-носп на мас-мед1а, свобода публшацш, розма!тп шформацп для громадськосп, представлення р1зно-маштних погляд1в, тдтримка демократично! поль тично! системи, повага до правових системи, повага до особистосп та загальних людських прав.
У дослщженнях масово! комушкацп тдкрес-люеться вщповщальшсть медшно! спшьноти перед сустльством. Проблема сошально! ввдповщально-сп засоб1в масово! комушкацп докладно представлена у загальнш доповщ про засоби масово! комушкацп «Шльна та вщповщальна преса», яку тдго-тувала Комгая з питань свободи преси у Сполучених Штатах Америки за результатами проведения дослщження. Шсля публжацп звггу Комюи поняття «сошальна вщповщальшсть» стало активно застосовуватися до мас-мед1а. Теор1я сошаль-но! вщповщальносп наголошуе на потреб! регуля-цп та фшьтрацп поток1в шформацп, таким чином, перетворюючи свободу слова мас-мед1а з негативно! «вщ>, на позитивну «для».
У доповщ «Вшьна та вщповщальна преса» представлене дослщження рол засоб1в масово! комушкацп в осв1чуванш народу в пол сусшльних проблем, де особлива увага прид1ляеться питанню вщповщальносл власник1в 1 менеджер1в преси перед сощумом при формуванш сусшльно! думки. Так, наприклад, у доповщ зазначаеться, що особливою проблемою е суперечливий характер комер-цшних та сусшльних штерейв у д1яльносп мас-ме-д1а. Засоби масово! комушкацп, зазначаеться у дос-лвдженш, повинш бути щдзвггт сустльству, шформащя, яка передаеться, повинна вщповвдати сустльним потребам та штересам. Серед !нших питань доповщ, зокрема, шдшмаеться проблема меж м1ж свободою та ввдповщальшстю мас-мед1а. У цьому аспект! свобода т1сно пов'язана з вщповща-льшстю, тому як це гарантуе забезпечення сустль-ства 1нформац1ею, доступ кожного щдишда до ш-формац1йних потошв, створення умов для обмшу думками р1зномашгних груп сусп1льства. У доповщ зазначаеться: «Моральне право преси буде обу-мовлено тим, що вона в1зьме на себе певну вщповь дальн1сть. А !! законне право залишиться незм1н-ним, якщо представники преси завжди будуть пам'ятати про свш моральний борг» [5, с. 26]. Таким чином, концепщя, яку тдготувала Ком1с1я з питань свободи преси у США, шдкреслюе питання свободи слова преси та проблему в1дпов1дально! д1-яльност1, яш е взаемозалежними.
У досл1дженн1 «Вшьна та в1дпов1дальна преса» наведен! важлив! пропозиц!!, як1 дозволять мас-ме-д!а стати пров!дником !нформац!! та щей, що необ-х1дн! сусп!льству. При цьому зазначаеться, що мас-мед!а повинн! самост!йно взяти на себе зобов'я-заиия у забезпеченн! кшькосп та якост! !нформац!!: «Ми пропонуемо прей вважати служшня сусп!ль-ним штересам головною професшною як1стю» [5, с. 86].
Також доповщ про засоби масово! комушкацп мютить важлив! рекомендаций за допомогою
яких мас-медiа можуть стати вiдповiдальними i за-лишатися вiльними: «Преса сьогоднi повинна сприймати вимоги суспiльства як сво! власнi потреби» [5, с. 12]. Вщповщати на соцiальний запит — ключове завдання дiяльностi сучасних засобiв масово!' комунiкацii.
Твердження про те, що медiаiндустрiя вщповь дальна перед суспiльством, е основною домшантою теорп соцiальноi вiдповiдальностi преси за авторством Ф. Оберта, У. Шрамма, Т. Пiтерсона. Це та iншi положения вiдображенi в однш з моделей «Чо-тирьох теорiй преси» [4], що представляе типоло-гш вiдносин засобiв масово! комунiкацii з iншими соцiальними шститутами та мае назву «теорiя сощально!' вiдповiдальностi». Така модель функцюну-вання мас-медiа передбачае, що ЗМК являються вiдповiдальними перед суспiльством, шдзвггними перед споживачами iнформацii, контрольованими суспшьною думкою та професiйною медiйною ети-кою.
Основне положення теорп' сощально!' вщповь дальностi — керуватися обов'язком перед суспшьс-твом. Основнi принципи теорп' соцiальноi вщповь дальностi описуе Д. Мак-Квейл:
• медп мають зобов'язання перед суспiльством, власнiсть на меди належить громадськостц
• новини мають бути правдивими, точними, справедливими, об'ективними та актуальними;
• медп' мають бути в№ними, але саморегульованими;
• меди повинш дотримуватися погоджених етичних кодексiв i правил професшно!' поведшки;
• за деяких умов уряд може втручатись в дiяльнiсть медiй для захисту громадських iнтересiв [3 с. 151].
Головне завдання мас-медiа — переводити со-цiальнi конфлiкти у площину сусшльно!' дискусii та створення особливого простору штеракцп. Як1сне виконання обов'язк1в ЗМК можливо при дотри-маннi стаидартiв журналiстики, адже медiа викону-ють важливi функцп у сусшльствг
Роль сощально!' вiдповiдальностi мас-медiа ш-дкреслюеться i у формуванш громадсько! думки. Зокрема, вщ дiяльностi засобiв масово! комунiкацi!' залежать настро!, думки, позицiя i свiдомiсть мас щодо сусшльно значущих питань. Якщо говорити про соцiальну вiдповiдальнiсть мас-медiа, то це перш за все вщповщальшсть за формування сусш-льно! думки та, звiсно, вiдповiдальнiсть за яшсть контенту. Засоби масово! комушкацп, будучи агентами соцiалiзацii, допомагають iндивiдам засво!ти цiнностi та норми, що характерш для того чи ш-шого суспiльства. У цьому контекстi соцiальна роль медiа як посередника у комушкацп мае дуже велике значення у системi сустльних вiдносин.
Якщо розглядати соцiальну вщповщальшсть у контекстi мас-медiа, процес формування даного аспекту журналютсько! дiяльностi вщбуваеться пое-тапно i пов'язаний з професшною зрiлiстю медiй-ника.
На першому етапi, який можна охарактеризу-вати як освiтне становлення, виникае знайомство з
професiею, з основами журналютики, з методами збору шформацп, з основними принципами писем-но! або сценарно! майстерностi, з жанрами журналютики, з деонтолопею медiа-комунiкацiй тощо.
На другому етапi, який можна визначити як практичне становлення, вiдбуваеться ознайомлення з основними принципами журналютсько! дiяльно-стi. З'являються першi спроби у роботi, вщбува-еться пошук себе у професii, вибiр типу мас-медiа, жанру журналiстики, тематичного профiлю тощо. Перiод практичного становлення у професи може тривати близько або бшьше 5-ти рок1в, при цьому журналют може спробувати себе у рiзних засобах масово! комушкацп, як-то преса, радю, телеба-чення, 1нтернет-ЗМК. При цьому, медiйник знайо-миться зi специфiкою та принципами роботи того чи шшого засобу масово! комушкацп, вивчае особ-ливосп корпоративно! етично! культури мас-медiа.
Третш етап, який можна назвати професшне становлення, характеризуеться достатнiм обсягом знань та вагомим досвiдом роботи. Журналют на-бувае високого авторитету серед аудиторп мас-ме-дiа, колег та експерпв, з якими вiн сшвпрацюе. Ме-дiйника досягае високого професiоналiзму, його робота оцiнена на високому рiвнi. При цьому, фах1вець не зупиняеться на осягненому, а може проходити курси п1двищення квалiфiкацii, само-стiйно займатися покращенням сво!х знань про роботу у сферi медiа. Здобутий фах професюнала мас-медiа дозволяе обмiнюватись досвщом з колегами, а також дозволяе проводити майстер-класи та тре-ншги, виступати у якостi спiкера.
Представлеш нами етапи зрiлостi ^рналiста е невщ'емною частиною формування соцiальноi вщ-повiдальностi. Фундаментальною базою усiх тишв е знання про принципи роботи у мас-медiа. На першому еташ — набуття цих знань, на другому — на-буття практичного досв1ду, на третьому — покра-щення знань та можливють дiлитися ними з коле-гами.
Традицшне розумiния основних задач медiа — транслящя iнформацii — потребуе нових значень в сучасних умовах життедiяльностi соцуму. Сучас-нiсть вимагае вщ ЗМК ново! мiсi!' — не просто бути шформацшним рупором для суспшьства, а стати особливим простором сощально! iнтеракцii. Вияв-ляеться необхщним розширити розумiння дiяльно-стi мас-медiа вiд передачi iнформацii до перетво-рення системи суспiльних в1дносин. У широкому розумшш це передбачае прагнення до розвитку су-спiльства, надання допомоги соцiуму у вирiшеннi тих чи шших важливих проблем. Вщповщно до цього, мас-медiа стають суб'ектом сощально!' вщпо-вiдальностi.
У перюд гострих конфлiктiв по всьому свт, особливо актуальним стае проблема налагодження суспiльного дiалогу. Мас-медiа можуть взяти на себе роль посередника у комушкацп', який дуже не-обхщний у сучасних умовах. «Посередництво» як один з аспекпв дiяльностi мас-медiа варто розглядати не пльки як розповсюдження вiдомостей, а ще й у значенш налагодження взаемодп м1ж рiзними
сощальними шститутами та суспiльством. Мас-ме-дiа розглядаються як особливий простiр штеракцп. ЗМК стають активним iнiцiатором комунiкацi!. Дь яльнiсть мас-медiа варто розглядати у б№ш широкому значеннi, шж просто збiр, обробка та розпов-сюдження iнформацi!. Головне завдання ЗМК — не нашкодити, донести ввдомосп без викривлень, з урахуванням уйх стандартiв дiяльностi.
Висновки. Ми розглянули поняття «соцiальна вiдповiдальнiсть» та виявили, що воно мае широке семантичне поле та застосовуеться в рiзноманiтних сферах суспiльного життя. Говорячи про вщповща-льнiсть, маеться на увазi виконання певних зобов'я-зань у будь-якш дiяльностi чи у правовому пол^ говориться про обов'язки людини перед кимось, необ-х1дне виконання якогось боргу. Ми виявили специфшу розгляду поняття у рiзних сферах науко-вого знання: фiлософi!, юриспруденции економщ, психологи, соцiологi!, теорп масових комушкацш. Поняття соцiальна вiдповiдальнiсть, знаходячись у певному контекстi наукового дискурсу, виявля-еться досить багатогранним.
Зосередившись на специфiцi соцiологiчного аспекту ввдповщальносп, ми з'ясували, що соща-льна вiдповiдальнiсть передае характер функцюну-вання взаемодй' мiж суспiльством та шдивщом. Поняття «соцiальна вщповщальшсть» трактуеться як обов'язок i готовнють соцiального суб'екта ввдповь дати за сво! дй' та !хт наслщки. Поняття можна розглядати i як активну життеву позицiю особистосп, що сформована на основi соцюкультурного досвiду людини, i як зааб пiдтримання цiлiсностi сустльс-тва, i як дй', що направленi на розвиток сощуму.
Отже, соцiальна ввдповщальшсть полягае у ви-раженнi ввдносин м1ж особистiстю та суспiльством. Також ми запропонували свое визначення поняття «сощальна вiдповiдальнiсть»: виконання ввдповщ-них загальноприйнятим соцiальним нормам дiй, що характеризуеться формуванням вiдповiдального ставлення у взаемовщносинах мiж будь-яким сощ-альним суб'ектом та суспiльством.
Ми розглянули теоретичш засади вивчення проблеми сощально! вiдповiдальностi мас-медiа. Уявлення про роль та д1яльшсть мас-медiа у суст-льствi представниками нормативного пiдходу. У робот визначено, що теор1я сощально! ввдповвдаль-ностi наголошуе на потребi регуляцп та фiльтрацi! потоков шформаци. Таким чином свободу слова мас-медiа перетворюеться з негативно! «вiд», на по-зитивну «для».
Якщо розглядати соцiальну ввдповщальшсть у контекстi мас-медiа, процес формування даного ас-
пекту журнaлiстсько! д!яльносп вiдбувaеться пое-тапно i пов'язаний з професiйною зрiлiстю медш-ника. Представлен нами етапи зрiлостi журналюта е нев!д'емною частиною формування соцiaльно! вiдповiдaльностi.
Реaлiзaцiя принципiв соцiaльно! вщповвдаль-ностi у дiяльностi зaсобiв масово! комунiкaцi! спри-ятиме покращенню виршенню таких проблем, як: зниження довiри суспiльствa до мaс-медia, здат-шсть зaсобiв масово! комунiкaцi! вiдповiдaти вимо-гам суспiльствa, виконання функцiй та реaлiзaцiя принципiв соцiaльно! вiдповiдaльностi. Продов-ження нашого досл^дження стане корисним для по-дальшого соцiологiчного aнaлiзу соцiaльно! в!дпо-вiдaльностi мaс-медia.
Список лггератури:
1. Безрукова Ольга Анатоливна. Соцiaльнa вiдповiдaльнiсть в сучасному укра!нському суспi-льствi: соцiологiчнa концептуaлiзaцiя та досввд ем-пiричного дослiдження / Ольга Анатоливна Безрукова, Класич. приват. ун-т. — Зaпорiжжя : Б.в., 2015. — 36 с.
2. Гидденс Э. Социология / Энтони Гиденс ; при участии К. Бердсолл : пер. с англ. — Изд. 2-е, полностью перераб. и доп. — М. : Едиториал УРСС, 2005. — 632 с.
3. Мак-Квейл Д. Теорiя масово! комушкацп / Дешс Мак-Квейл; пер. з англ. О. Возьна, Г. Сташшв. — Львiв : Лггопис, 2010. — 538 с.
4. Сиберт Ф. Четыре теории прессы / Ф. Сиберт, У. Шрамм, Т. Питерсон ; пер. с англ. ; — М. : Национальный институт прессы, ВАГРИУС. — 223 с.
5. Свободная и ответственная пресса / пер. Н. Е. Евдокимововой ; ред. перевода и науч. ред. к. ф. н. М. Макеенко. — М. : Издв. «ВК», 2005. — 132 с.
6. Словарь общественных наук / [Авторы составители : Подольская Е. А., Погорелый Д. Е., Лихвар В. Д]. — Ростов н/Д. : «Феникс», 2006. — 475 с.
7. Соцюлопя: термши, поняття, персонали : навч. словник- довщник / [уклaдaчi : В. М. Шча, Ю. В. Шча, Н. М. Хома та ш]. / [За заг. ред. В. М. Шч!]. — 2-ге вид., стереотип. — Львiв: «Новий Свгг — 2000», 2004. — 480 с.
8. Oxford English Dictionary. The word «responsibility» ; [пер. з англ. авторськ.]. : [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.oxfordleamersdictionaries.com/definition/ english/responsibility?q=responsibility
