CC BY
31
УДК 316(477)
О. П. Дзьобань, доктор фшософських наук, професор;
С. М. Мануйлов, доктор фшософп, професор
Б1НАРНА ОПОЗИЦШ «СВОБОДА-ВЩПОВЩАЛЬШСТЬ» В 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1: ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ
Показано, що в ¡нформацтному сустльств! спостер1гаеться сутмсна транс-формащя поняття свободи й в1дпов1дальност1. Обгрунтовуеться, що завдяки спе-циф1чним в1ртуальним характеристикам ¡нформацтного сустльства соц1альм суб'екти отримують умкальш можливост1 для реал1зацИ' особистог свободи, якг певною м1рою можуть заходити у суперечшсть 7з в1дпов1дальтстю.
Ключовi слова: в1дпов1дальтсть, ¡нформацтне сустльство, знання, свобода, вгртуальт комуткацИ
Постановка проблеми. Кшець ХХ — початок ХХ1 ст. характеризуемся змшою епох: за короткий за юторичними вимiрами перюд людство вступило в нову юторичну стад^ цившзацшного розвитку — шформацшне сустльство. Сощокультурш змши торкнулися вах сфер людського буття: вщ економiки й геополiтики до мiжособистiсних вiдносин. Соцiокультурнi процеси мають при цьому глобальний характер i не лише за характером змш, що вiдбуваються, а й за ступенем !х поширення. По сутi, у процес «пере-будови» виявився включеним увесь свiт. Основним фактором глобально! трансформацп суспiльства послужила шформацшно-техшчна революцiя, яка кардинальним чином змшила вигляд свiту.
Людство на сучасному етап розвитку проголосило однiею з найважли-вiших цiнностей свободу, яка передбачае, зокрема, подолання залежност не тшьки вiд природи, а й часто вщ держави, моралi i навiть вiд соцiуму, який визначае щнносп й норми поведiнки. Таке вщчуження людини вiд суспшь-ства неминуче призводить до атс^зацп сощуму, а далi, можливо, i до його розпаду, у зв'язку з тим, що сустльство здатне юнувати лише за умови на-явност в окремих шдивадв i рiзних соцiальних груп солiдарних цiлей, очшувань i потреб, на сторожi яких сто!ть взаемна вiдповiдальнiсть.
Володiючи набагато бшьшими технiчними можливостями та знаннями, ашж це було можливо в ус попереднi епохи, наш св^ не тiльки не позбувся проблем, а й пом^но збiльшив !х кiлькiсть. Людство досягло тако! техшчно! могутностi, яка може поставити тд загрозу iснування як самого людського роду, так i вае! планети. В умовах таких нiким i нiчим не обмежених загроз
© Дзьобань О. П., Мануйлов М., 2016
15
i можливостей лише вщповщальшсть як нарiжний принцип побудови со-щальних вiдносин може стати тим виршальним фактором, який дозволить сустльству не тiльки розвиватися, а й просто бути, юнувати. Таким чином, сьогодш, у принципово нових умовах юнування суспiльства, роль i значен-ня вiдповiдальностi мають бути переосмисленi й переоцiненi, а сама ця проблема повинна зайняти центральне мюце в сучасному сощогумаштар-ному знанш.
Фiлософами, культурологами, сощологами, полiтологами, економiстами зазначаеться факт дестабшзацп соцiальних систем на рiзних рiвнях у масш-табi планети, що виявляеться у певному занепадi ролi нацiональних держав i нацiональних культур, у кризi шдивщуально:1, етшчно:!, громадянсько'1 iдентичностi, атомiзацii суспiльства, в нестабшьносп цiннiсних систем тощо, що, на нашу думку, також доводить необхщшсть дослщження проб-леми вiдповiдальностi у сучасному свт. Глобальнi змiни, що вщбуваються, призвели до появи абсолютно нових сощокультурних реалiй, якi володшть негативним «розхитуючим» потенцiалом. Серед них — глобалiзацiя, у тому чи^ глобалiзацiя культури, iндивiдуалiзацiя суспiльства, перетворення масово'1' культури в домiнуючу культурну форму, розвиток щнностей сус-пшьства споживання, поширення екранно'1' вiртуальноi культури тощо. Су-часний етап розвитку характеризуеться також руйнуванням культурних традищй, девальващею нацiональних цiннiсних систем i побудовою нових на базi щнностей захщного свiту, а також глобальною кризою вщповщаль-ностi.
Незважаючи на спроби рiзних органiзацiй, у тому чи^ й мiжнародних, зберегти полшультуршсть свiтiв, процес европехзацп та америкашзацп лише набирае сили. Основними тиражованими моделями виступають: суспiльство споживання, масова культура, свобода у захщному розумшш, модернiзацiя захiдного типу як вектор едино вiрного розвитку будь-яко'1 суспшьно'1 сис-теми. Данi орiентири транслюються й закрiплюються через канали масово'1 комушкацп. Разом з ними транслюються новi аксiологiчнi орiентири, якими виступають плюралiзм, нiгiлiзм i релятивiзм у вщносинах, що, у свою черту, призводить до найглибшо! кризи вах видiв вiдповiдальностi. Пiд кризою в даному випадку пропонуемо розум^и перехщний стан культури, при якому щнносп попередньо! епохи е девальвованими, а новi цiнностi ще не сформувалися (X. Ортега-ьГассет, Р. Зiммель) [1-2].
Так з'являеться людина, що володiе «деформованою» вiдповiдальнiстю. До змш в п поведiнцi i психологи, мотивацп та iнтенцiях призвели: збшь-шення техшчнох оснащеностi сучасно! людини та шструмешашзащя духов-них засад культури, фетишизащя предметно-матерiальних цiнностей i подальше розширення сфери сустльства споживання, домiнування стратегiй
володшня над стратепями буття (Е. Фромм) [3], превалювання економiчноi над вама iншими видами вiдповiдальностi.
Таким чином, сучасний етап розвитку сустльства характеризуеться глибоко суперечливими тенденщями у сферi полiтики, економiки, культури, що виявляеться у кризi вiдповiдальностi. Ус цi процеси вимагають серйоз-ного наукового осмислення й системного аналiзу, спрямованого на виявлен-ня специфiчних особливостей даного феномену для вироблення алгоритму дш, що сприятиме зняттю або хоча б пом'якшенню юнуючих суперечностей.
Результата аналiзу наукових джерел i публшацш, присвячених до-слщженню категорп вiдповiдальностi та п стввщношення з категорiею свободи, свiдчать, що, з одного боку, юнуе безлiч пiдходiв до розгляду 1'х сутносп, а з другого - можна констатувати про недостатшсть наукових до-робкiв, присвячених комплексному розгляду бшарно!' опозицп «свобода-вщповщальшсть» саме в шформащйному суспiльствi.
Вiдповiдальнiсть, будучи багаторiвневим i багатоаспектним феноменом, розглядалася в рiзних ракурсах: етичному, соцiальному, юридичному, фшо-софському, психiчному. При цьому автори розглядали свободу й вщповь дальшсть як з метою визначення 1'х сутностi й вироблення пiдходiв до 1'х розумiння, так i з позицiй рiзних предметних царин. Фшософський аналiз поняття вiдповiдальностi мютиться в роботах М. Вебера, А. Камю, I. Канта, Ж. П. Сартра та ш. Так, наприклад, I. Кант у своему вченш про обов'язок розкрив сутшсть етично!' вщповщальносп [4]; М. Вебер дав характеристику двох принципово рiзних тишв поведiнки особистостi, що походить з «етики переконання», джерелом яко'1 е релiгiйний свiтогляд, i з «етики вiдповiдальностi», заснованiй на прийнятп людиною реального свiту [5]. Екзистенщалюти вперше поставили питання про вщповщальшсть як необ-хiдну умову юнування людини. Так, Ж. П. Сартр показав вщповщальшсть кожно'1 людини як за саму себе, так i за навколишнш свiт [6]. М. Гайдеггер, розвиваючи цю щею, обгрунтував взаемозв'язок мiж свободою, вiдповiдаль-шстю й турботою [7].
З огляду на зазначене вище, метою цiеi статп е актуалiзацiя проблеми стввщношення вiдповiдальностi й свободи в умовах шформацшного сус-пiльства1.
Виклад основного матерiалу. Сучасне суспшьство перебувае на такому етат розвитку, коли процеси, що вщбуваються в культурi, економщ, полiтицi та iнших сферах, мають глобальний характер, а ршення, що приймаються на
1 Тема щс! статп безпосередньо пов'язана з фшософськими досл1дженнями в межах комплексноi цшъово! программ НДР «Ф1лософськ1 та фшософсько-правов1 проблеми духовного життя сусп1льства та формування правово! культури особистост1», яку здшснюе кафедра ф1лософИ Нац1онального юри-дичного ун1верситету 1мен1 Ярослава Мудрого.
одному континент^ неминуче провокують ввдгук i трансформащю на iншому. Свiт характеризуеться максимальним ступенем взаемозалежностi всiх елемен-тсв, держав, економiк, соцiальних груп або окремих оаб. Людство досягло найвищого рiвня iнформацiйно-технологiчного розвитку, який дозволяе не тшьки змiнити свiт за лiченi години, а й знищити саму планету. Таю необмеже-ш за фактом можливостi реалiзацii свободи в рiзних !! проявах вимагають пере-глянути ставлення до категорп вiдповiдальностi, оскiльки вiдповiдальнiсть здатна стати тим принципом юнування суспiльства, що забезпечуе безпеку i сталий розвиток як окремих його члешв, так i суспiльства загалом.
Домiнуюча в шформацшному суспiльствi комп'ютерна культура тюно пов'язана з появою комп'ютерних вiртуальних реальностей, що базуються на симуляцп процесiв, об'ектiв i вiдносин, характерних для даного виду реальносп [8]. Комп'ютерна вiртуальна реальнiсть здатна продукувати вiр-туальну особистiсть, яка володiе вiртуальними iм'ям, статусом, бажаннями i звичками, що живе у вiртуальному свiтi. З урахуванням високого ступеня реалютичносп в поеднаннi з необмеженою свободою i можливостями, вiр-туальна реальшсть не тiльки розширюе юнуючу реальнiсть, але також во-лодiе можливостями замiщати реальну особистiсть i «реальну реальшсть» [9-10]. Таке замщення призводить до руйнування насамперед етично! вщ-повiдальностi, оскiльки у вiртуальному свiтi дотримання етичних норм, на превеликий жаль, не е обов'язковим.
Вiртуалiзацiя суспiльства е ще одним ключовим процесом сучасносп, пiд яким розумiеться замiна реальностi !! симулящею (необов'язково комп'ю-терною), i який володiе тими ж рисами, що й вiртуальна реальнiсть. На даному етат вiдбуваеться вiртуалiзацiя економiчних, пол^ичних, соцiальних i культурних процесiв, що дозволяе вести мову про вiртуалiзацiю суспшьства як такого. Вiртуалiзацiя суспшьства йде шляхом замщення реальних про-цесiв знаками та символами. Основними об'ектами вiртуалiзацii суспiльства виступають: товари, послуги, процес виробництва, грошовi вщносини, праця, партii та полiтична боротьба, ам'я, мистецтво. При цьому знаки у сучасному суспшьсга починають маскувати не лише реальшсть, а й п вщсутшсть. Вони перестають бути пов'язаними з якими б то не було референтами. Тобто знак стае «реальшшим» за саму реальшсть. Така вiртуалi-зашя суспшьства може стати причиною згортання сошальних систем, що апелюе до кризи пол^ично! i етично'1' вiдповiдальностi i вимагае серйозно-го пiдходу до розробки комплексу заходiв, з одного боку, шформацшно-психологiчного захисту особистосп, а з другого — захисту вах соцiальних систем на мiждержавному рiвнi.
Як ми зазначали рашше [11-12], вiртуальнi комунiкацii, характернi для шформацшного суспiльства, е досить новим культурним явищем, тому
в цьому середовищi ще не встигла сформуватися строга система етико-мо-рально'1 регуляцп. Деякi дослiдники навт ведуть мову про вiртуальну ко-мунiкацiю як реалiзацiю лiбертарiанського, або нав^ь анархiчного, iдеалу. Такий вид комушкацп, завдяки специфiчним характеристикам, надае сво'м учасникам унiкальнi можливостi для самовираження й особисто'1 свободи, яю певною мiрою суперечать природi людини. Це призводить до виникнен-ня пом^но'! кiлькостi етичних проблем як прикладного, так i загальнотео-ретичного рiвня. Прикладами цього може служити поширення в Iнтернетi порнографп, матерiалiв, що пропагують насильство, факти порушення ав-торського права й технолопчне пiратство, а також неодноразовi випадки вторгнення у приватне життя, агресивна й примусова 1нтернет-реклама.
Вiртуальнi комушкацп - шновацшш, опосередкованi 1нтернетом технологи культурно!' комушкацп в сучасному суспшьсга — забезпечують без-межний, мобшьний iнтерактивний, мультисуб'ектний за характером i унь версальний за зм^том процес сощокультурно!' взаемодп, що мае як позитивш, так i негативш сторони. Важливо те, що вiртуальнi комушкацп стають сьогоднi дiевим фактором, тд впливом якого якiсно змшюеться як суспiльна свiдомiсть, так i сама соцiальна система, i врахування цього фактора, який дедалi нарощуе свою силу, у фшософських концепцiях е необхщ-ним для контролю за сощальною динамiкою, управлшня нею, поеднання теоретичних конструктiв iз соцiальною практикою [11, с. 16].
Таким чином, на даному етат формування «вшьно!» культури шформа-цшного суспiльства суперечностi в культурi породили системну кризу вщ-повiдальностi: етично'1, полiтичноi, економiчноi, як на шдивщуальному, так i колективному рiвнях.
Феномен вщповщальносп — явище соцiально-iсторичне, що з'являеться як результат виникнення суспшьних вщносин i як характеристика вщносин мiж особистiстю (соцiальною групою) й сустльством у цiлому. З одного боку, суспшьство як система продукуе комплекс норм, щнностей, вимог, об'еднаних в едину систему, а з другого - особистють зобов'язана сприйня-ти, засвоЛти i згодом вщтворити цi норми i цiнностi, тобто вщповщальшсть передбачае спiввiднесення поведiнки особистосп (соцiальноi групи) з ви-могами, що пред'являються сустльством.
Ситуащя, що складаеться у сощокультурному полi украшського суспiль-ства, е характерною не тшьки для нашоi кряхни. Особливо це притаманне осв^нш сферi, оскшьки саме вона безпосередньо пов'язана з шформащею i знанням. Загальними тенденщями у такому контекстi е: дегумашзащя освiти, 11 вузькоспецiалiзована спрямованiсть, перехщ на рейки ринкових вiдносин. Усе це перетворило осв^ на товар i сприяло 11 комерцiалiзацii. 1нформати-зацiя суспiльства привела до рiзкого збiльшення швидкостей соцiального
життя, за яким традицшна осв^а не здатна встигнути. Осв^а перебувае у системi лшшного часу, вимагае вщ тих, хто навчаеться, тривалого й посту-пового засвоення знань, таким чином, традицшна осв^а е розтягнутою у чаа. Нишшш умови вимагають короткого несистемного навчання, спрямованого на формування конкретних навичок, необхщних для виконання спешальних завдань у режимi «тут i зараз», оскшьки завтра щ навички вже будуть неак-туальними. Це призводить до того, що сустльство починае ставитися до фундаментальних знань як до непотрiбного баласту, а цшшсть дипломiв, отриманих у вищих навчальних закладах, невпинно знижуеться. У зв'язку з цим швелюеться i вщповщальшсть людини за свою дiяльнiсть щодо одер-жання знань та подальшого !х застосування на практиш.
Комерцiалiзацiя i постiйно зростаюча вартють навчання (зокрема, в сис-темi вищо! освiти) роблять його доступним для все меншо'1 кшькосп людей i загрожують остаточно позбавити його конкурентоспроможност^ тобто «унiверситетська осв^а невдовзi може, кажучи ринковою мовою, перестати пропонувати той товар, який коштуе сплачено'1 за нього суми» [13, с. 166].
Така девальвашя знання як соцюкультурно'1 одиницi е прямим наслщком формування нового типу мислення людини, яке А. Моль називав «мозшч-ним», Е. Тоффлер «клшовим», М. Кастельс «короткостроковим». Як би його не називали, головним залишаеться те, що структуроваш знання стльно з жорсткою системою етичних норм е тими елементами, на яких вибудову-еться св^оглядний каркас людини, який не можна побудувати на не пов'язаних мiж собою уривках шформацп, супроводжуваних безвщповь дальною поведшкою бiльшостi членiв суспiльства. Саме в цей момент вщ-буваеться тдмша знань iнформацiею. З одного боку, причиною цього е ш-форматизашя суспiльства, яка призвела до рiзкого збiльшення обсягiв iнформацiйних потомв, а також фiзiологiчна нездатнiсть мозку окремо'1 людини опрацювати цей обсяг шформацп, з другого боку, можна стверджу-вати про цшеспрямований процес шдмши одне iншим. Так, у будь-яку епоху знання були шструментом досягнення влади, оскшьки дозволяли приймати адекватш ршення, здiйснювати альтернативний вибiр i за великим рахунком конструювати на базi наявних знань реальшсть. Це залишаеться вiрним i для нашого суспшьства, з тiею лише вщмшшстю, що безпосередньо самi знання стають доступш обмеженому колу оаб, бiльшiсть же змушенi задовольнятися розрiзненою iнформацiею.
Необхiднiсть накопичення знань закладена в людиш на фiзiологiчному рiвнi i належить до соцiальних шстинк^в саморозвитку, якi не просто пов'язаш з необхiднiстю адаптацii людини до юнуючих умов, а й звернеш в майбутне [14, с. 340]. Це означае, що людина, яка володiе знаннями, здатна розвиватися i конструювати св^ навколо себе на пiдставi наявних у не'1
знань, досвщу й навичок. Без знань, спираючись лише на «осколки» образiв, щей, смиошв, людина здатна випадковим чином, методом спроб i помилок знаходити можливi шляхи для адаптацп до навколишньо'1 дiйсностi. Такий навмисний вщхщ бiльшостi членiв суспшьства вiд знань е проявом надбез-вщповщально! поведiнки меншини, що володiе владою, можливостями та знаннями.
Свобода, як i знання, належать до категорп одвiчних цiнностей, якi ю-нують у вах народiв i у вс часи, змiнюеться лише 1'х форма i розумiння сутностi [15-16]. Незважаючи на значну кiлькiсть дефшщш свободи, основ-нi пiдходи до 11 визначення залежать вiд того, зпдно з якою культурною традищею вони даються: схiдною або захщною. У схiднiй традицп свобода завжди пов'язана з внутршшм свiтом людини, з переважанням духовносп над матерiальнiстю, духу над тiлом (буддизм, конфущанство, даосизм тощо). Головним способом досягти свободи е самоконтроль i вщмова вiд его'стич-них бажань, тобто тдпорядкування життя зовнiшнього внутрiшньому св^ людини. У захiдному свiтi свобода шша — вона пов'язана насамперед з ш-дивiдуальними цiнностями. Захщна людина у спробi досягти свободи тд-порядковуе собi навколишнiй св^ i суспiльство, тобто для ще! традицп ха-рактерне протиставлення себе, як вшьно! людини, суспiльству, як сил^ що обмежуе цю свободу.
Варто також зазначити, що в сучасному свт захщна традицiя розумшня свободи поступово починае витiсняти схщну. Це пов'язано в першу чергу з тим, що шформацшне суспшьство — це не тiльки суспшьство з глобальною економiкою, а й iз глобальними культурними цiнностями, що базуються саме на захщних щнностях.
В iнформацiйному суспiльствi реструктуризацiя культурного простору викликала трансформащю самих культурних щнностей [17-18]. Тепер свобода стае спробою остаточно порвати iз залежшстю вiд соцiуму, орiентацi-ею на крайнш ступiнь iндивiдуальних бажань i потреб, вiдсутнiстю будь-яко'1 вщповщальносп перед суспiльством. Прикладом такого типу свободи служить поява «вшьного катталу» i «вiльних фiнансiв» (потрiбно розумiти, що за капiталами i фiнансами стоять окремi особи або група оаб), якi не залежать вщ волi як окремих представниюв суспiльства, так i урядiв, що пiд-порядковуеться лише власним уявленням про вигоду i необхщнють. Людство шукае способи, як досягти усе бшьшо! свободи, знiмаючи традицшш заборони, вiдмовляючись вiд спроби нав'язати чиюсь волю i яких би то не було авторите^в. Свобода стае самощллю. Вона набувае рiзних форм: вiд «свободи слова», що дозволяе використовувати ненормативну лексику в уснш i письмовiй формi, до зняття заборони на вживання наркотиюв (И-дерланди, Мексика та iн.) i легалiзацii одностатевих шлюбiв (Бельгiя, Нь
дерланди, Швещя, 1спашя, Франщя тощо). Такий прояв свободи не може не послужити причиною серйозних сощальних суперечностей.
З нашо! точки зору, юнуе двi можливосп для зняття сощально! напруги, породжено! мутацiею сенсу свободи: свобода, що базуеться на знаннях, i свобода, що базуеться на вщповщальносп. Тiльки тодi, коли знання стануть критерiем i основою оргашзацп як колективного, так i iндивiдуального людського життя, поняття свободи набуде свого справжнього значення. Людина i суспшьство може робити усвiдомлений вибiр, тшьки спираючись на знання законiв життя i наслiдкiв, якi настають за цим вибором. Виходячи з наведеного, свобода у своему вищому i повному вираженш е не що шше, як усвщомлена необхiднiсть виконувати й дотримуватися ушверсальних законiв природи (матери, об'ективно! реальностi, буття, всесв^у, ушвер-сального життя тощо).
Свобода вибору неможлива без вщповщальносп за наслщки здшснюва-них виборiв: шдивщами, групами людей, у тому чи^ у виглядi нацiй, на-родiв, народностей, що дiють за допомогою сощальних систем i соцiальних утворень, вершиною (на сьогодш) яких е держави, !х союзи, мiжнароднi шститути, що створюють норми, правила, порядки i обмеження для будь-якого суб'екта св^ового права.
Свобода i пов'язана з нею вiдповiдальнiсть, як норма i правило будь-яко! сощально! сфери i в будь-якому суспшьсга, приведуть до того, що в люд-ському життi повною мiрою повинна утвердитися людська мудрiсть.
Повно! свободи не може бути за жодних умов i за жодних обставин. I чим вищим е рiвень знань людей про свое мюце i роль у свт, тим бiльш детер-мiнованими стають допустимi межi свободи i несвободи, вщкриваеться справжнiй !х сенс i осягаеться значення. Колективна свобода i несвобода, що доповнюе 11, е не що шше, як об'ективне i тому непорушне знання спшь-нот людей про граничш межi свого безпечного iснування, прагнення до якого розкривае безмежш можливостi загальнолюдського розвитку.
При дотриманш унiверсальних знань, непорушного принципу рiвностi прав на мир, свободу, безпеку i принципу загальнох вiдповiдальностi ми отримуемо можливють на всiх рiвнях людського життя звести до мшмуму соцiальнi потрясшня, негаразди, конфлiкти i суперечностi.
Таким чином, як висновок зазначимо, що основною тенденщею в шфор-мацшному суспiльствi стае повсюдний вiдхiд вщ вiдповiдальностi фактич-но на вах рiвнях Х! прояву, що, на нашу думку, дозволяе вести мову про асиметричний розвиток суспшьства: при надзвичайно високому рiвнi тех-нолопчного розвитку очевидна деградацiя етики й мораль Це стае основною суперечшстю, що продукуе сощальш конфлiкти рiзного спрямування: вiд мiжособистiсних до мiждержавних.
Глобалiзацiя, як процес, що супроводжуе iнформацiйно-технологiчну революцiю, призводить до глобалiзацii безвщповщально'1' поведiнки, а також до глобалiзацii наслiдкiв тако'1' безвiдповiдальностi. При юнуючих супе-речностях i конфлштах е очевидним, що глобальна безвщповщальшсть стае не тiльки загрозою окремим особам чи сощальним групам, а й уам сощаль-ним системам, а також планер в цшому. Ми сто'1'мо на позицп, що стутнь вiдповiдальностi мае бути прямо пропорцшним можливостям (перш за все техшчним) спiльноти, що суспiльству необхщно переглянути систему мо-ральних цшностей, виробити механiзми захисту, в основi якою буде лежати принцип вщповщальносп. Цей принцип передбачае максимiзацiю вах видiв i рiвнiв вiдповiдальностi, а також, з урахуванням взаемозалежност вах елементiв соцiуму i залежно вщ природи дiй людини, вироблення мiждер-жавно'1' етично'1' концепцп, яка б зумовила трансформащю економiчних, по-л^ичних i правових вiдносин.
Сучасне сустльство мае зi спiльноти глобально'1' безвщповщальносп переродитися у суспiльство загально'1' вщповщальносп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры / Хосе Ортега-и-Гассет ; [вступ. ст. Г. М. Фридлендера]. - М. : Искусство, 1991. - 586 с.
2. Зиммель Г. Избранные труды: Философия культуры / Г. Зиммель. - СПб. ; М. : Центр гуманитарных инициатив, 2013. - 432 с.
3. Фромм Э. Бегство от свободы / Эрих Фромм ; пер. с англ. Г. Ф. Швейника ; общ. ред. и послесл. П. С. Гуревича. - М. : Прогресс, 1990. - 269 с.
4. Кант И. Основы метафизики нравственности / Иммануил Кант ; пер. с нем. К. А. Рицкевичюте. - Вильнюс : Минтис, 1980. - 113 с.
5. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер. - М. : Прогресс, 1990. - 808 с.
6. Экзистенциализм - это гуманизм / Ж. П. Сартр // Сумерки Богов. Антология. -М. : Изд-во полит. лит., 1990. - С. 319-344.
7. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики: мир-конечность-одиночество / Мартин Хайдеггер ; пер. с нем. В. В. Бибихина, А. В. Ахутина, А. П. Шурбелева. -СПб. : Владимир Даль, 2013. - 590 с.
8. Прудникова О. В. 1нформацшна культура: концептуальш засади та свггоглядний сенс : монограф1я / О. В. Прудникова. - Х. : Право, 2015. - 352 с.
9. Дзьобань О. П. В1ртуальна реальнють: метаф1зичний сенс / О. П. Дзьобань, С. Б. Жданенко // Вюн. Нац. юрид. акад. Украши ¡меш Ярослава Мудрого. Сер1я: Фшософ1я, фшософ1я права, полгголопя, соцюлопя / редкол.: А. П. Гетьман та ш. - Х. : Право, 2012. - Вип. 2 (12). - С. 97-104.
10. Дзьобань О. П. Ращональш засади вiртуальноi реальност / О. П. Дзьобань, Ю. В. Мелякова // Полггол. вюн. : зб. наук. пр. - К. : 1НТАС, 2012. - Вип. 59. -С. 8-15.
11. Дзьобань О. П. Вiртуальнi комушкацн: до проблеми фшософського осмислення сутносп / О. П. Дзьобань, С. М. Мануйлов // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши iменi Ярослава Мудрого». Серiя: Фiлософiя, фiлософiя права, пол^олопя, соцiологiя / редкол.: А. П. Гетьман та ш. - Х. : Право, 2015. - № 3 (26). - С. 7-19.
12. Дзьобань О. П. Вiртуальнi комушкацн: роль i мюце у сучасному свт / О. П. Дзьобань, С. Б. Жданенко // Правова шформатика. - 2015. - № 2 (46). - С. 9-16.
13. Бауман З. Индивидуализированное общество / Зигмунт Бауман ; пер. с англ. ; под ред. В. Л. Иноземцева. - М. : Логос, 2002. - 390 с.
14. Циркин В. И. Физиологические основы психической деятельности и поведения человека / В. И. Циркин, С. И. Трухина. - Н. Новгород : Мед. кн. НГМА, 2001. -523 с.
15. Дзьобань О. П. Феномен свободи в онтогенетичному й фшогенетичному контекстах / О. П. Дзьобань, Ю. В. Мелякова // Вюн. Нац. техн. ун-ту «Харк. полггех. ш-т» : зб. наук. пр. Темат. вип.: Фiлософiя. - Х. : НТУ «ХП1», 2008. - № 11. -С.9-15.
16. Дзьобань О. П. До питання про взаемодда права i свободи / О. П. Дзьобань // Проблеми законносп : Акад. зб. наук. пр. / вщп. ред. В. Я. Тацш. - Х. : Нац. юрид. акад. Укра!ни, 2009. - Вип. 104. - С. 15-25.
17. Прудникова Е. В. Информационная культура в контексте современных социальных процессов / Е. В. Прудникова // Совр. науч. вестн. : науч.-теорет. и практ. журн. -2013. - № 40 (179). - С. 82-89.
18. Межуев В. М. Ценности современности в контексте модернизации и глобализации [Електронний ресурс] / В. М. Межуев // Знание. Понимание. Умение. - 2009. -№ 1. - Режим доступу: http://www.zpujoumal.rU/ezpu/2009/1/Mezhuev.
бинарная оппозиция «своБодА-отвЕтствЕнность» в информационном обществе: к постановке проблемы
Дзебань А. П., Мануйлов Е. Н.
Показано, что в информационном обществе наблюдается сущностная трансформация понятия свободы и ответственности. Обосновывается, что благодаря специфическим виртуальным характеристикам информационного общества социальные субъекты получают уникальные возможности для реализации личной свободы, которые в определенной степени могут вступать в противоречие с ответственностью.
Ключевые слова: ответственность, информационное общество, знания, свобода, виртуальные коммуникации.
BINARY OPPOSITION «FREEDOM-RESPONSIBILITY» IN INFORMATIVE SOCIETY: RAISING THE PROBLEM
Dzeban A. P., ManuylovE. N.
It is shown that there is essence transformation of concept of freedom and responsibility in informative society. It is shown, that the modern stage of development of civilization is characterized by destruction of cultural traditions, devaluation of the national valued systems and lining up the new on a base values of the western world, and also by the global crisis of responsibility.
It is shown that as the basic circulated models come forward: society of consumption, mass culture, freedom in the western understanding, modernisation of western type as vector only faithful development of any public system. These reference-points are translated andfastened through the channels of mass communication. Together with them new axiological reference-points, as that pluralism, nihilizm and relativism, come forward in relations, are translated, that, in turn, results in the innermost crisis ofall types of responsibility. Thus, the modern stage of development of society is characterized deeply by contradictory tendencies in the field ofpolitics, economy, culture, that shows up in the crisis of responsibility. Attention actualized on that all these processes require a serious scientific comprehension and analysis of the systems, sent to the exposure of specific features of this phenomenon for making ofalgorithm of actions, assisting a removal or even softening of existent contradictions.
It is underlined that the virtualization of society can become reason of displacing of frames of society, that appeals to the crisis of political and ethic responsibility and requires the serious going near development of complex of measures, from one side, on informatively-psychological defense ofpersonality, and, with other, on securing of all frames of society for an intergovernmental level.
It is shown that on this stage offorming of culture of informative society of contradiction in a culture generated the system crisis of responsibility: ethic, political, economic, both on individual and on collective levels. In informative society, restructuring of cultural space caused transformation of cultural values. Now freedom becomes an attempt finally to break off with dependence on society, orientation on the extreme degree of individual desires and necessities, by absence of some responsibility before society. Humanity searches methods, how to attain all greater freedom, taking off traditional embargoes, renouncing an attempt to stick somebody's will and what that was not authorities. Freedom becomes an end in itself. She accepts different forms: from freedom of speech, allowing to use an unnormative vocabulary in the spoken and writing language to taking off an embargo on doing drug and legalization of same-sex marriages. Such display of freedom serves reason of serious social contradictions.
It is underlined that freedom of choice is unthinkable without responsibility for the consequences of the accomplished elections: by individuals, groups ofpeople, including, as nations, people, nationalities, operating by means offrames of society and social educations, the top of that are the states, their unions and international institutes, creating norms, rules, orders and limitations for any world legal subject. Complete freedom can
not be: under no circumstances, and not under what circumstances and than higher level of knowledge of people about the place and role in the world, the possible limits of freedom and absence of freedom become more determined, their veritable sense is opened and a value is grasped. Collective freedom and complementary absence of freedom, I am not that another, as objective and that is why immutable knowledge of associations of people about the maximum borders of the safe existence, the following exposes infinite possibilities of common to all mankind development.
It is shown that over globalization, as concomitant to informatively-technological revolution process, brings to globalization of irresponsible behavior, and also to globalization of consequences of such irresponsibility. At existent contradictions and conflicts becomes obvious, that global irresponsibility becomes not only a threat to the individuals or task forces, but to all frames of society, and also planet on the whole. Authorial position is grounded, that the degree of responsibility must be straight proportional to possibilities (first of all technical) of society, that society must revise the system of moral values, produce the mechanisms of defense, that principle of responsibility will be the basis of. This principle must imply maximization of all kinds and levels of responsibility, and also, taking into account interdependence of all elements ofsociety and dependence of nature from the actions of man, making of intergovernmental ethic conception that would predetermine transformation of economic, political and legal relations.
Key words: responsibility, informative society, knowledge, freedom, virtual communications.
