CC BY
198
УДК 1:316.4
С. М. Мануйлов, доктор фшософп, професор;
О. В. Прудникова, кандидат фшософських наук
ПРОБЛЕМА СВОБОДИ Й В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 В СОЦЮКУЛЬТУРНИХ УМОВАХ ШФОРМАЦШНОГО СУСПШЬСТВА
Проанал1зоват деяю аспекты д1алектичного взаемозв'язку свободы й в1дпов1далъност1 особистост1 в умовах розвитку тформацтного сустлъства. Показано, що створення сучасного св1тового тформацтного простору поступово висувае нов1 вимоги перед людиною як духовно-сустлъною ¡стотою, здатною приймати виклики тформацтног цивтзацИ' 7 нести в1дпов1далътстъ за власм дп та гх насл1дки.
Ключовi слова: свобода, в1дпов1далътстъ, моралъ, тформацтна кулътура, тформацтне сустлъство.
Постановка проблема. В умовах глобалiзацii багаторазово зростають можливосп впливу окремох людини на шформацшш процеси всього суспшьства. Це актуалiзуe в особистосп поеднання максимальнох шдивщуальнох свободи з високою мiрою вiдповiдальностi за сво'1 вчинки.
Аналiз наукових джерел i публЫацш, а також досвщ практичного життя сучасного суспiльства надають пiдстав стверджувати, що у сучасних умовах проблема свободи постае все глобальшше. Разом з тим, не вс проблеми свободи особистосп виршеш в Укршш i в усьому свт, оскiльки це одне з найважчих завдань. Свобода не е вседозволешсть, вона нерозривно пов'язана з вщповщальшстю, оскшьки особистiсть несе вщповщальшсть перед суспiльством за законом, прийнятим суспшьством.
Незважаючи на досить широке висвiтлення дано'1' проблеми, остання в контекст становлення й розвитку шформацшного суспiльства вимагае фiлософського осмислення, що i е метою дано'1' статтi1.
Свобода е чи не найбшьшим здобутком з людських цiнностей i надбань; за нй впродовж тисячолт точилася запекла боротьба. Пiд прапором свободи люди звершували подвиги i йшли на смерть. Слово «свобода» мае надзвичайно велику кшькють значень. Деяю називають свободою легку можливють скинути того, хто мае тирашчну владу; iншi — право обирати того, кому вони повинш тдкорятися; третi — право носити зброю i чинити насильство; четвертi вбачають п у прившех пiдкорятись особi свое! нацiональностi тощо. Тож, як зазначае I. Шаповалова, на перший погляд про свободу, складаеться враження як своерщний шматок глини, одержавши який можна мати будь-яку фшуру, образ вщповщно до сучасних велшь душi чи уявлень. Насправдi ж свобода виникае й утверджуеться у свт в дещо незримому, але ч^ко означеному образi права: у формi правопорядку, передусiм вiдповiдальностi, дозволiв та заборон, правопорушень [1, с. 252].
Створення сучасного св^ового шформацшного простору поступово висувае новi вимоги перед людиною як духовно-суспшьною ютотою, здатною приймати виклики шформацшнох цившзацп i нести вiдповiдальнiсть за власш дп. Як зазначае Л. Овсянкша, сучасний свiт як система складних i суперечливих глобальних соцiально-економiчних, пол^ичних, духовних, культурних та iнформацiйних взаемозв'язюв активно пiдводить
1 Тема да^ статл безпосередньо пов'язана з фшософськими дослщженнями в межах комплексних цшьових програм НДР, яш здшснюються кафедрами фшософп та культурологи Нащонального юридичного ушверситету 1меш Ярослава Мудрого. © Мануйлов М., Прудникова О. В., 2014
людство до вироблення нових цiнностей i свiтоглядних орieнтирiв, необхiдних для його виживання сьогодш. В епоху, коли руйнуються минулi авторитети i стереотипи, дефщит духовностi може стати серйозною загрозою для подальшого розвитку сучасно'' цившзацй [2, с. 224].
Лiбералiстська модель досягнення взаeморозумiння, консенсусу привела до того, що провiдним iмперативом iснування соцiального представництва в шформацшному просторi стала вимога толерантностi й цившьно'' вiдповiдальностi iндивiдiв або сощальних груп. Iнновацieю iндустрiального суспiльства стало «вщкриття» громадсько'' думки — населення перестало бути пасивним споживачем шформацшних ресурав, а стало виступати як активний суб'ект iнформацiйного простору.
На цш пiдставi деякi дослiдники ставлять питання: наскшьки комп'ютери стають явищем соцiально-моральним? Вiдповiдь на це питання намагаються знайти багато представникiв сучасно'1' техшчно'' й гумаштарно'' думки. Ми схиляемося до негативно'' вiдповiдi: моральш норми застосованi лише до поведшки людей, якi вступають мiж собою в певш суспiльнi, у тому чист й моральнi, стосунки. Поза сферою суспшьних стосункiв, якими, примiром, е технiчнi зв'язки i функцюнування штучних систем, вони не д^ть. Для комп'ютера байдуже, якi завдання — гуманш або антигуманнi — вш вирiшуе. Це оцiнюе людина, й громадська практика, й цш i прагнення, моральнi норми й щеали.
Сучасний нiмецький фiлософ X. Ленк, розмiрковуючи про цю проблему, пише, що в майбутньому шформацшному суспшьста iнформацiйнi системи стануть приймати рвения у все бiльшому обсязi з життево важливих соцiальних i навiть iндивiдуальних проблем, а тим бшьше з проблем, якi виникатимуть у випадку надзвичайних ситуацiй. Комп'ютери, вщзначае X. Ленк, не е моральними, сощальними сутностями, вони не здшснюють яких-небудь свiдомих процеав i тому iнформацiйнi системи не можуть брати на себе моральну вщповщальшсть. Спроба надшити моральною вщповщальшстю за прийнятi рiшення комп'ютер е прагненням тих чи шших людей або 1'х груп уникнути вщповщальносп [3].
«Прагнення навмисно i занадто посшшно перетворювати комп'ютер на моральну ютоту, — пише в контекст цього росiйська дослiдниця В. Казанцева, — означало б вщкривати занадто легю шляхи для виходу з дилеми вщповщальносп, вибирати стратегiю ухилення вщ вирiшення проблеми, яка може призвести до вщходу вiд власно'' морально'' вiдповiдальностi. Якщо не можна притягати до вщповщальносп особу, то вкрай легко покладати вщповщальшсть на комп'ютер або взагалi вщ не'' вщмовитися» [4, с. 131-132]. Морально'' вщповщальносп неможливо уникнути, й не можна «передавати» машинi, це — атрибут людини.
У зв'язку з цим щкавою, на наш погляд, е точка зору Ф. Коплстона, який зазначае, що «людина може бути для мене не просто «об'ектом», «цим», або «ним», або «нею», а «тобою» (Ш, Du). Тут ми перебуваемо в плаш штерсуб'ективносп. I в цьому плаш, де я трансцендую, виникають особист вщносини, типу любов^ вiрностi i «передвiдповiдальностi» (доступносп для iншого), якi можуть бути дослщжеш вторинною рефлексiею. У плаш штерсуб'ективносп я свщомо реалiзую i набуваю свое'' участi в Бутл на рiвнi особистого спiлкування й комушкацй» [5, с. 198].
О^м того, в контекстi нашо'' проблеми цшком влучними е роздуми Е. Левшаса стосовно вiдповiдальностi. Французький мислитель веде мову саме про вщповщальшсть, яка «не випливае зi свободи», а передуе 'й. Як зазначае дослщниця творчостi Е. Левiнаса Н. Гринчишин, «найважча й найсуттевiша людська вщповщальшсть е саме такою: по-людськи, згщно з власним сумлшням, ми не можемо не вщчувати себе вiдповiдальними не просто за сво'' власнi рiшення i вчинки, але й за сво'х близьких. . _ Людська близькiсть i е цариною тако'' вiдповiдальностi, що не вщсилае до мое'' свободи, «вщповщальносп за те, що я не вчинив — за бшь та помилки шших» [6, с. 302]. Цшком очевидно, що в умовах вiртуалiзацii людсько' комушкацй втрачаеться така царина, а отже, i швелюеться поняття вщповщальносп.
Сучасш дослщники iнформацiйного суспiльства зазначають, що уявлення про всемогутшсть технологiчного розвитку вже себе вичерпали, залишившись у колишнш, iндустрiальнiй фазi. «Концепщя технологичного детермiнiзму, як i ранiше, грунтуеться на уявленнi про шдус^альш моделi розвитку суспiльства i ролi в цьому процесi науки й технологи. Як показуе практика, шдус^альний тип розвитку фактично себе вичерпав, кинувши тшь пiдозри на науку, наукову рацюнальшсть, технiку i технологию. На жаль, це дiйсно так, хоча в шдус^альних втратах сощального процесу виннi не наука, техшка i технологiя як такi, а принципи ix соцiалiзацii, що стосуеться сфери людсько'1 свiдомостi й культури, вщповщальних за способи оргашзацп життя, норми моралi, iдеали i цшносп» [7, с. 77].
У зв'язку з цим розумшня сутi iнформацiйноi культури (культури iнформацiйного суспiльства) передбачае урахування сучасних тенденцш, пов'язаних з глобалiзацiею, наприклад, формування вiртуальноi реальность Як справедливо вщзначае М. Кузнецов, апаратура «^ртуально'1' реальность» й глобальна мережа втрачають статус таких, що належать виключно до сфери техшки, техногенних явищ i стають у вщомому сенсi метафорами, якi дозволяють хоча б у загальних рисах визначити контури тих реалш культуролопчного, антропологiчного й фiлософського порядку, з якими ми стикаемося в новому тисячолiттi [8].
Продовжуючи цю думку, зазначимо, що на мюце ешстолярному жанру, що практично пiшов у небуття, в умовах iнформацiйного суспшьства прийшов 1нтернет, електронна пошта, не говорячи вже про телефон, без якого сучасна людина себе погано уявляе. Бесщи й дискусп в mm амЧ' та друзiв замшюються спiльним переглядом фiльмiв, телепрограм, знижуеться штерес до традицiйниx видiв мистецтва. Електронш засоби трансформували не тшьки професiйну, але й докорiнним чином змшили дозвiльну дiяльнiсть. Немае необхщносп не тiльки вiдвiдувати театри, концерти, виставки, оскшьки все це легко вщтворити, звернувшись до теxнiчниx засобiв. Звернення до книги як класичного джерела шформаци, що сама по собi е вираженням культури свого часу, стае все бшьш рщюсним. На мiсце книжкових сторiнок пришли комп'ютерш мережi, що дозволяють, не виходячи з будинку, побувати у бiблiотечниx фондах тощо.
Але засоби масово'1' комушкацй (ЗМК) — це лише споаб розповсюдження шформацп, а характер, спрямовашсть, цiнностi, що передаються ними, багато в чому залежать вщ колективного комунiкатора, що створюе культуру [9]. ЗМК можуть зробити надбанням мшьйошв, наприклад, як концерт оперних майс^в, так i сцени жорсткосп й насильства. Так постае питання про моральну вщповщальшсть те'1 нечисленно'1 групи творцiв зразкiв культури за ii якiсть i вплив на майбутне. Т. Адорно вважае, що користь або шкода техшки залежить вщ того, як вона використовуеться суспшьством: «У суспшьста, влаштованому вщповщно людськiй гiдностi, теxнiка не тшьки була б звшьняючим чинником, але i знайшла б сама себе» [10, с. 369]. А на думку Д. Несб^а, взаемовщношення людини i теxнiки виглядають цшком оптимютично: «Комп'ютери, супутниковий телефонний зв'язок, факси надшяють людину владою, а не пригноблюють ii, як цього боялися рашше» [11, с. 348].
Сучасний стан соцюкультурного розвитку шформацшного суспшьства дозволяе видшити деякi дилеми, пов'язаш виключно з характером самого шформацшного суспшьства, специфiчними властивостями впливу на свщомють людини i моральною вщповщальшстю людей, з отриманням, збер^анням i розповсюдженням iнформацii.
У контексп проблеми спiввiдношення свободи й вщповщальносп доцiльно окремо зупинитися на дилемi свободи й вiдповiдальностi працiвника масмедшно'1' культури. Це одна з найболючших моральних проблем сучасно'1' медiйной культури. Рiч у тому, що пращвники цiе'i сфери е особами, що мають безпосереднш доступ до шформацп. У ix руках збiр, збер^ання, розповсюдження iнформацii, i вiд того, наскшьки морально бездоганним буде пращвник ще! сфери, залежить дуже багато.
Саме журналют займае центральне положення в сучасному шформацшному процесi. Його призначення в тому, що вiн покликаний бути одним з головних медiаторiв i iнтерпретаторiв шформацп, наблизити шформащю до знання, тобто провести вщповщний вiдбiр фактiв, наповнити '1х культурним сенсом i надати '1м цшшсного значення. Бiльшiсть вiдкрито обговорюваних конфлштв у рамках етики ЗМ1 спалахують через журналютсью прорахунки i помилки. Найбшьш гострi конфлiктнi точки журналютсько'! професп пов'язанi з проблемами «гонитви за сенсащями», «вторгнення у сферу приватного життя», журналютсько'! «повсюдностi», i особливо «тиску актуальностi», який часто перешкоджае серйозному поданню матерiалу i залишае без уваги факти дшсно'! значущостi й загальнолюдського iнтересу.
З дилемою свободи й вщповщальносп пращвника мас-медшно'! культури в умовах розвитку шформацшного суспiльства безпосередньо пов'язана проблема масово'1 шформацп й пропаганди.
У Декларацп про засоби масово'1 шформацп i права людини, прийнятiй Парламентською Асамблеею Ради Свропи [12], наголошуеться, що ЗМ1 виконують важливу функщю на користь громадськостi. Декларацiя складаеться з трьох частин i розглядае свободу ЗМ1, 1'х вiдповiдальнiсть i захист приватного життя. Право на свободу вираження думки, згщно з Декларащею, мае розповсюджуватися на засоби масово'1 шформацп (п. 2). Незалежшсть друку та iнших засобiв масово'1 шформацп вiд державного контролю повинна бути записана в закош (п. 4). Придшяеться також увага проблемi монополiзацii ЗМ1. Незалежнiсть засобiв масово'1 шформацп повинна бути захищена вщ загрози з боку монополiй (п. 7). Не слщ дозволяти утворення монополп, пщконтрольно'1 уряду (п. 8). Що стосуеться вщповщальносп, то як мехашзми передбачаеться перш за все самоконтроль, кодекси професшно'1 етики i професiйна пiдготовка журналiстiв. Право на свободу вираження думки, згщно з Декларащею, не повинно порушувати права на повагу особистого життя шдивща, зокрема пол^ичних дiячiв.
Як висновок зазначимо, що становлення нового типу суспшьства — шформацшного — висувае на порядок денний питання як його вивчення, так i регулювання культурних процейв в шформацшному просторi (у тому чист оргашзацшних, правових, морально-етичних, соцiокультурних), взаемодп культурних процейв, технiчних та шформацшно-комушкацшних iнновацiй, збереження й передачi культурно!' спадщини в електронному виглядi, що зумовило осмислення стввщношення особистостi й суспшьства насамперед з позицп стввщношення свободи i вiдповiдальностi особистостi за сво'1 дii та '1х результати.
Л1ТЕРАТУРА
1. Шаповалова I. В. Свобода як необхвдна умова людського буття / I. В. Шаповалова // Плея : наук. вюн. Зб. наук. пр. / голов. ред. В. М. Вашкевич. - К. : В1Р УАН, 2012. - Спецвип. - С. 252-255.
2. Овсянкша Л. А. Фшософський анал1з рол1 духовних ц1нностей у розвитку сучасно! цив1л1зац11 / Л. А. Овсянкша // Плея : наук. вюн. Зб. наук. пр. / гол. ред. В. М. Вашкевич. - К. : В1Р УАН, 2012. - Вип. 64 (№ 9). - С. 224-229.
3. Ленк Х. Размышления о современной технике / Ханс Ленк [пер. с нем. под ред. В. С. Степина]. - М. : Аспект-пресс, 1996. - 181 с.
4. Казанцева В. П. Информационная культура личности: социально-философский анализ : дис. ... канд. филос. наук : 09.00.11 / Казанцева Вера Павловна. - Красноярск, 2008. - 168 с.
5. Коплстон Ф. История философии: XX век / Ф. Коплстон [пер. с англ.]. - М. : Центрополиграф, 2002. - 267 с.
6. Гринчишин Н. I. Конституювання свободи суб'екта в етичнш концепцп Емануеля Левшаса / Н. I. Гринчишин // Плея : наук. вюн. Зб. наук. пр. / гол. ред. В. М. Вашкевич. - К. : В№ УАН, 2012. - Вип. 63 (№ 8). - С. 302-306.
7. Филина О. А. Проблемы современной информационной этики : дис. ... канд. филос. наук : 09.00.05 / Филина Ольга Александровна. - Тула, 2009. - 153 с.
8. Кузнецов М. М. Виртуальная реальность - техногенный артефакт или сетевой феномен? [Электронный ресурс] / М. М. Кузнецов. - Режим доступа: http://www.syncrgetic.ru/philosophy/.
9. Прудникова О. В. Соцюкультурна комушкащя в контекст становлення та розвитку шформацшно! культури / О. В. Прудникова // Полгтол. вюн. Зб. наук. пр. - К. : ВАДЕКС, 2013. - Вип. 70. - С. 123-132.
10. Адорно Т. О технике и гуманизме / Т. Адорно // Философия техники в ФРГ. - М., 1989. - С. 367370.
11. Нэсбитт Д. Что нас ждет в 90-е годы: Мегатенденции. Год 2000: Десять новых направлений на 90-е гг. / Д. Нэсбитт [пер. с англ. ; предисл. И. Т. Фролова]. - М. : Республика, 1992. - 414 с.
12. Декларация о средствах массовой информации и правах человека [Электронный ресурс]. -Режим доступа : http://www.terralegis.org/terra/act/e637.html.
ПРОБЛЕМА СВОБОДЫ И ОТВЕТСТВЕННОСТИ В СОЦИОКУЛЬТУРНЫХ УСЛОВИЯХ ИНФОРМАЦИОННОГО
ОБЩЕСТВА
Мануйлов Е. Н., Прудникова Е. В.
Проанализированы некоторые аспекты диалектической взаимосвязи свободы и ответственности личности в условиях развития информационного общества. Показано, что создание современного мирового информационного пространства постепенно выдвигает новые требования перед человеком как духовно-общественным существом, способным принимать вызовы информационной цивилизации и нести ответственность за свои действия и их последствия.
Ключевые слова: свобода, ответственность, мораль, информационная культура, информационное общество.
A PROBLEM OF FREEDOM AND RESPONSIBILITY IS IN SOCIOCTLTURAL TERMS OF INFORMATIVE SOCIETY
Manuylov E. M., Prudnikova О. V.
Some aspects of dialectical intercommunication of freedom and responsibility of personality are analysed in the conditions of development of informative society. It is rotined that creation of modern outer informative space gradually pulls out new requirements before a man as spiritual-public creature, able to accept challenge informative civilization and carry responsibility for the actions and their consequences.
Key words: freedom, responsibility, moral, informative culture, informative society.
