CC BY
37
УДК 1:316.774
О. В. Прудникова, доктор фшософських наук, доцент
1НФОРМАЦ1ЙНА КУЛЬТУРА 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЬСТВА: Ф1ЛОСОФСЬКИЙ ВИМ1Р
Показано, що в тформацтному сустльств! особливого значення набувае тдви-щення значущост1 тформацтног культури, якарозглядаеться як новий тип стлку-вання, що дае можлив1сть выьного вибору особистост1 в тформацтному просто-р1. Кр1м того, тформацтна культура в нових тформацтнихумовахрозглядаеться як тформацтна д1яльмстьу царим отримання, передач¡, збериання й використан-ня гнформацИ.
Ключовi слова: тформащя, тформацтне сустльство, тформацтна культура, гнформацтш технологи, гнформацтна дгяльшсть.
Постановка проблеми. Сучасне шформацшне сустльство характеризуемся сощальними та культурними процесами, прискорення й ускладненням яких, призводить до щншсно-смислово'1 трансформаци основ культури й ви-магае переосмислення на рiвнi фшософського узагальнення проблем шфор-матизацп й комп'ютеризацп суспшьства.
Сучасна сощокультурна ситуащя характеризуеться насичешстю й рiзно-машттям динамiчних процесiв. Сучаснi суспiльнi тенденцп зумовлюють розширення актуального комунiкативного простору, змшу iснуючих куль-турних конф^урацш. Основнi тенденцп глобалiзащi найбiльш ч^ко вияв-ляються в iнформацiйно-культурних процесах, яю сьогоднi вiдзначаються неоднозначнiстю й складшстю. Разом з тим, якщо розглядати сучасне сус-пiльство у широкому розумшш, як складну багаторiвневу систему, то й культуру шформацшного суспiльства доцiльно розумiти як шформацшно-кому-нiкацiйну систему.
Особливого значення в шформацшному суспiльствi набувае тдвищення шформацшно'1 культури особистостi, яка в умовах технологш шформацшно'1 взаемодп, що постшно удосконалюються, зазнае суттевих трансформацш.
1стотний вплив на суспiльну поведшку людини, на розвиток економiчноi i пол^ично! системи, на функцiонування практично всiх соцiальних шститу-тiв здшснюють нова система цiнностей i нов^ш пiзнавальнi й практичнi прiоритети, зумовлеш трансформацiею культури, виникненням нових куль-турних практик, змiною iнформацiйного простору сучасного сощуму. Досль дження нових щншсних прiоритетiв, актуалiзованих культурними новащями, також е одним iз прюритетних завдань сучасно'1 сощально'1 фшософп.
44
© Прудникова О. В., 2016
Результати аналiзу наукових джерел i публжацш свщчать про те, що фшософський дискурс про мiсце та роль шформацшнох культури в умовах становлення та розвитку шформацшного суспшьства не е однорiдним, в його рамках виникли рiзнi тлумачення дано'1 проблеми. Незважаючи на очевиднiсть необхщносп опрацювання проблеми шформацшнох культури на рiвнi фшо-софського узагальнення, вказана проблема ще не отримала належного ви-свiтлення у сучаснiй л^ературь Тому метою дано'х статтi е спроба лшвщува-ти деякi окремi прогалини у розумiннi дослщжуванох проблеми.
Виклад основних положень. Якщо розглядати культуру з точки зору системного тдходу, а саме як тдсистему суспшьства разом з економшою, по-лiтикою тощо, то можна констатувати, що системотворчим началом ново! шформацшно'1' культури стае 1! тюшший взаемозв'язок iз зовнiшнiм середови-щем, з яким вона сполучена багатьма мережевими зв'язками. Умшня маншу-лювати цими зв'язками, не втрачаючи зв'язки з внутршньою культурою людини, умшня добудовувати необхщш для цього компоненти без забуття головних цiннiсних установок особистосп характеризуе ступiнь розвиненос-т сучасно1 шформацшнох культури.
Як справедливо зазначае О. Дзьобань, шформацшну культуру доцшьно розглядати не в психологичному i не в педагогiчному контекст^ а як визна-чення об'ективних i суб'ективних умов ефективного оволодшня шформацш-ною технiкою, а також умшням користуватися персональними комп'ютерами й шформацшними мережами зi здатнiстю адаптуватися до механiзмiв 1х дп, а в сощокультурному аспектi. На його думку, шформацшна культура - це сощокультурна реальнiсть, створена людиною i яка, разом з тим, впливае на форми масово! поведiнки, усе бiльше визначае 1х. Саме як така сощокультурна реальшсть шформацшна культура i стае предметом фшософп [1, с. 227].
Становлення нового рiвня шформацшнох культури вiдбуваеться залежно вщ змiни вiдносин мiж сощальними суб'ектами i соцiальних змiн, що вщ-буваються, i якi пов'язаш з переходом вiд суспiльства шдус^ального до суспiльства постiндустрiального. Дана ситуащя визначае потребу ново! ш-формацшнох цившзацп у швидкому способi перегляду норм i стандартiв, що конструюють змiни культури вiдповiдно до сощальнох динамiки й еволюцп. Глобальна комп'ютерна мережа сьогодш стае якiсно новим шформацшним середовищем, яке може за певних умов адекватно вщображати поточний стан суспшьства, але насправд^ як правило, навпаки, спотворюе уявлення корис-тувачiв про об'ективну реальнiсть.
Витоком шдус^ального суспiльства, як вiдомо, вважаеться промислова револющя кiнця XVIII - початку XIX ст. У цей перюд розвиваеться крупне машинне виробництво, засноване на використанш природних ресурав.
Для шформацшного суспшьства характерна високий рiвень iндустрiалiзацii, поява крупних промислових корпорацiй, масове виробництво стандартизованих товарiв, високий рiвень професшно'х спецiалiзацii. Виробництво в умовах шду-стрiального суспiльства направлене на збшьшення випуску товарiв шляхом залучення якомога 6шьшо1 кiлькостi сировини, енергл й робочох сили, тобто воно е екстенсивним. Як зазначав А. Тойнб^ «завдання iндустрiальноi системи полягае у тому, щоб максимально збiльшувати свою продуктивну здатнiсть, переробляючи рукотворними засобами сировину у певнi продукти й залучаючи до ща механiчно органiзованоi працi велику кiлькiсть людей» [2, с. 13].
Масове виробництво ще в епоху iндустрiального суспiльства стало причиною широкого споживання економiчних i культурних цiнностей. У цьому виявляються витоки виникнення культури суспшьства масового споживання, стандартизацп всiх сфер життедiяльностi людей, якi ще з бшьшою силою виявляються в сучасну епоху.
На вщмшу вщ iндустрiального суспiльства, яке змiнило засоби виробни-цтва, суспiльство, що формуеться, трансформуе самi цiлi виробництва, його культуру. 1ншими словами, технiчнi чинники збагачуються сощокультурними. Тодi як «свгг соцiалiзму» продовжував орiентуватися на шдус^альний роз-виток, засуджував кiбернетику i був вельми консервативним, «iндустрiальнi суспшьства тзнього капiталiзму виявили вражаючу здiбнiсть до реформуван-ня i змш» [3, с. 27].
Проте слщ зазначити, що соцiокультурнi чинники ввдграють усе бiльш вагому роль у розвитку нового сощуму, що е характерною межею цього суспшьства.
У зв'язку з цим при аналiзi шформатизацп суспiльства непридатним ви-являеться окремо взятий технократичний тдхщ, що розглядае в цьому про-цесi лише його технiко-технологiчну складову. Вказаний аналiз вимагае комплексного фшософського пiдходу до пiзнання iнформацiйного суспшьства, в рамках якого використовуються разом з шшими i технократичний, i соцiо-логiчний пiдходи.
Iнформатизацiя стала одшею з найважливiших рис сучасного суспшьства. Будь-яка царина людсько! дiяльностi певною мiрою пов'язана з процесами отримання й обробки шформацп для п практичного використання. 1снують численш спроби осмислити суть iнформатизацii суспшьства. Немае необхщ-ностi приводити ва точки зору з цього питання зарубiжних i вiтчизняних дослiдникiв, але можна видшити два основнi теоретико-методолопчш пiд-ходи до iнформатизацii суспшьства.
Як указувалося вище, ютотну роль у дослщженш процесiв трансформацii суспшьства ввдграе технократичний пiдхiд. У рамках даноi парадигми iнфор-
матизащя суспшьства дослiджуеться в аспект технiчного й технологiчного оснащення трудово" дiяльностi людей у сферi виробництва й управлшня. Iнформацiйнi технологи трактуються як засiб збiльшення продуктивностi пращ. Очевидно, що даний пiдхiд позбавлений аксюлопчного вимiру, оскшь-ки оцшюе технiчний розвиток iзольовано вiд людських цiнностей i iдеалiв, надiляе техшку властивiстю саморозвитку й саморуху.
1нформацшна культура, якщо розумiти 11 в ракурс технократичного тд-ходу, - це оптимальш способи поводження зi знаками, даними, iнформацiею й представлення "х зацiкавленому споживачу для виршення завдань теоретичного й практичного напряму, мехашзми вдосконалення технiчних засобiв виробництва, зберiгання й передачi шформацп. У такому розумiннi вона е по-казником не культури взагал^ а швидше професшно" культури.
1нформацшна культура мiстить у собi запас знань наук, використання до-сягнень яких е необхщним для устшно" шформацшно" дiяльностi, i умiння використовувати отримаш навики у практичнiй дiяльностi. До наук, що за-безпечують процес шформатизацп, перш за все, можна вщнести математику, кiбернетику, шформатику, теорiю проектування i низку шших.
Невiд'емною частиною шформацшно" культури у цьому контекст е розу-мшня ново!' шформацшно" технолог!" й здатшсть """ застосовувати як для авто-матизацii рутинних операцiй, так i в неординарних ситуацiях, що вимагають вiдступiв вiд стандартiв i нетрадицшного творчого мислення. У цьому аспек-тi iнформацiйна культура - це знання про способи отримання, обробки, збе-р^ання, передачi й використання шформацп, а також умшня цшеспрямовано працювати з iнформацiею для п використання в практичних цiлях.
1нший напрям в оцiнцi сутi шформатизацп суспiльства - соцiологiчний. У рамках цього тдходу iнформатизацiя аналiзуеться як процес, що увiбрав у себе ва сфери людсько" дiяльностi, що впливае на саму людину - п знання й мораль, економiчнi й духовнi iнтереси, г" розвиток як особистосп. 1нфор-матизацiя суспшьства тут уявляеться як сукупнють взаемозв'язаних техшчних, економiчних, соцiальних, полiтичних, духовних i культурних чинникiв.
В умовах шформацшного суспiльства, розвинених засобiв комушкацп, комп'ютерних мереж, банкiв iнформацii, знання вщразу нiвелюються i ста-ють загальним надбанням. У контексп цього тдкреслимо, що, як зазнача-лося рашше в авторських публiкацiях, суть комушкацп полягае в дiалоговiй комплексносп, у визнаннi й розумiннi, у кооперативному ефекп духовно" iнтеграцii в конкретному шформацшному середовищi [4-6]. 1ншими словами, зростання знань можна розглядати як зростання змюту i числа iнформа-цiйних потокiв. Нова шформащя, знання, новi iнформацiйнi потоки наро-джуються при "х взаемодп, у дiалозi, причому, як справедливо зазначае
О. Астафьева, шформацшш потоки можуть належати навт рiзним iерар-хiчним рiвням [7, с. 354].
В шформацшному суспiльствi формуеться у певному значеннi «нова лю-дина», тобто змiнюеться образ мислення людини, 11 погляди на свiт i транс-формуеться 11 культура. Як зазначають в^чизняш дослiдники О. Данильян та О. Дзьобань, шформацшне суспшьство трансформуе картину свiту людини [8-10]. Вщбуваеться становлення «людини шформацшно!» [11], «телематич-но'1». За твердженням Ж. Бодрiйяра, «вона - оператор вiртуальностi, i п дп нацшеш на iнформацiю й комунiкацiю; насправдi йдеться про те, щоб випро-бувати всi можливостi програми, подiбно до того, як гравець випробовуе вс можливостi гри» [12, с. 31]. Таким чином, разом iз вiртуалiзацiею в культурi посилюеться роль ^ових елементiв. Усе це сприяе i розширенню горизонту культури, вiдповiдно, горизонту особистостi.
Сучасна iнформацiйна культура певною мiрою е результатом нового типу мислення, який формуеться в результат вивiльнення iндивiда вщ буденно'1 шформацшно-штелектуально!' роботи за допомогою нових шформацшних технологiй. Ця нова культура увiбрала в себе вс сво'1 попереднi форми, об'еднавши 1х в едине цiле. Тому, як справедливо зазначае Ю. Зубов, важливим е «розгляд шформацшно!' культури не тшьки як феномену, обумовленого умовами науково-техшчно! революцп, електронними засобами переробки, збер^ання й передачi шформацп, але, перш за все, як дiяльноi шфраструкту-ри, яка пронизуе ва сфери людсько! дiяльностi i ва стадП розвитку iндивiда як соцiальноi iстоти й особистостi» [13, с. 6].
Отже, шформацшна культура е сукупшстю механiзмiв i принципiв, яю забезпечують сприятливу взаемодiю етнiчних i нацiональних культур, 1х по-еднання з ушверсальним досвiдом людства. При такому соцюкультурному розумiннi iнформацiйна культура може усвщомлюватися як елемент загально'х' культури людства, найважливiшим засобом вщтворення свiтовоi культурног' спiльноти, створення св^ового iнформацiйного простору.
Iнформацiйна культура визначае новий рiвень iнформацiйного спiлкуван-ня, який виражаеться в нових формах зв'язюв без особиста! присутностi ш-дивiдiв у режимi дiалогу.
В епоху iнформатизацii суспiльства iнформацiйна культура е прагненням до усвщомлення шшого способу життя на основi застосування шформацп, формування ново!' (iнформацiйноi) картини св^, а також знаходження свого мюця в цьому свiтi, що швидко змiнюеться [8-10].
Iнформацiйна культура е системою, <^браною» навколо певного систе-мотворчого центру, функцii якого виконуе шформацшна дiяльнiсть суб'ектiв обмшу iнформацiею, яка забезпечуе функцiонування i подальше удоскона-лення iнформацiйного потенщалу суспiльства.
Саме в процес шформацшно" дiяльностi люди розвивають i удосконалюють культуру поводження з iнформацiею, методи '"'" отримання, обробки, зберiгання i своечасного розповсюдження. Слiд зазначити, що шформащя в сучасному сус-пiльствi швидко застарiвае, в цьому виражаеться переб^ соцiального життя, що прискорюеться, розвитку науки, технологий i промисловостi, техшки i способiв спiлкування людей один з одним. 1нформащя сьогоднiшня е такою, що мае вели-ку цiннiсть у даний момент, може вже завтра бути повнютю знещненою, тому своечасне отримання iнформацГ" тдвищуе Г" актуальнiсть i практичну значущють.
Iнформацiйна культура пов'язана з сощальною природою людини. Вона е продуктом рiзноманiтних творчих здiбностей людини i виявляеться в таких аспектах: у конкретних навиках з використання техшчних пристро'Гв (вiд телефону до персонального комп'ютера i локальних мереж); у володшш основами анал^ично" переробки шформацп; у здатностi використовувати у сво'Гй дь яльностi комп'ютерну шформацшну технологiю; в умiннi вилучати шформа-цiю з рiзних джерел (як з перюдичного друку, так i з електронних комунiкацiй, представляти '"'" в зрозумiлому виглядi й ум^и '"'" ефективно використовувати); в умшш працювати з рiзною iнформацiею; у знанш особливостей шформа-цiйних потоюв у сво'Гй царинi дiяльностi. Таким чином, нащонально-культур-ний менталiтет, штелект, культурнi традицп й людина - це, як зазначалося у попередшх авторських публшащях, основоположнi складовi розвитку май-бутньо" шформацшно" культури [4-6].
1нформащя й культура можуть бути представлеш як двi сфери, що взаемо-перетинаються, в зонi яких утворюеться проспр, що позначаеться як шфор-мацiйна культура. Це - культура взаемодп людини з шформащею на рiвнi суспiльства й особистосп.
Культура й iнформацiя е двома феноменами, в яких юнуе багато спшьних рис. Як зазначають сучасш дослiдники в данiй сферi, до Гх загальних рис, перш за все, слщ вiднести унiверсальнiсть i глобальнiсть, якi виражаються у наявносп i в iнформацii, i в культури зв'язюв з рiзними формами людсько" дiяльностi [14-17]. I культура, i iнформацiя пронизують рiзнi сфери дiяльнос-тi соцiальних суб'ектiв, забезпечуючи Гй такi характернi риси, як цшепокла-дення, творчий характер та ш.
1снування культури й шформацп взаемозумовлюють один одного: iнформа-цшт процеси реалiзуються через культурнi i навпаки. Культура може ефективно впливати на шдивща i соцiум тшьки через механiзм збору i розповсюдження шформацп про наявне середовище, в яких вона функцюнуе, i про саму культуру.
I шформащя, i культура iснують в семiотичних знакових системах. Артефак-ти е основним продуктом культури, вони одночасно представляють шформацшну значущють. Також культура й шформащя утворюють оргашчну еднють у процеа осв^и. Таким чином, щ феномени е единими багатомаштними щлими.
У рамках дано" проблеми можна стверджувати, що шформацшну культуру слщ розглядати як частину загально" культури, а також як один iз найваж-ливших аспекпв культурно" дiяльностi взагалi. Вона володiе рисами, загаль-ними для вае" культури: """ нерозривний зв'язок з сощальною природою шди-вща е продуктом людсько" дiяльностi, результатом активного ставлення людей до природи, суспшьства i один до одного. При цьому шформацшна культура е необхщним i високоефективним чинником освоення людиною культурно" реальностi, всього того культурного потенщалу суспiльства, який накопичило людство в процес свого багатовшового iсторичного розвитку.
Через цi причини не слщ обмежувати сферу функцюнування шформацш-но" культури тальки сферою комп'ютеризаци або електронними технологiями. Насправдi ця сфера е набагато ширшою i включае процеси науково" дiяльнос-тi, освiти, управлiння природними i соцiальними процесами, сферу побуту, дозвшля тощо. У мiру шформатизаци суспшьства ця сфера розширюеться, процес цей стае об'ективно необхщним для розвитку сощуму [18].
Проте, ведучи мову про шформацшну культуру як про частину загально" культури, слщ мати на уваз^ що частина ця е вельми шдивщуальною. Шформацшна культура - це сфера культури, пов'язана з функцюнуванням шформатизаци в суспшьсга i формуванням шформацшних якостей особистостi. З одного боку, це певний рiвень знань, що дозволяе людиш вiльно орiентува-тися в шформацшному просторi i сприяти шформацшнш взаемодii, з другого - це новий тип мислення, який генеруеться в результат вившьнення лю-дини вщ буденно" шформацшно-штелектуально'Г дiяльностi.
Таким чином, пiдсумовуючи зазначене, можна зробити висновок, що у мiру розвитку науково-технiчного прогресу поняття iнформацiйноi культури вбирало в себе знання з тих наук, яю стали пiдставою для реалiзацii принципово нових пiдходiв у роботi з шформащею, що забезпечують вирiшення проблеми шфор-мацiйноi кризи. Особливий вплив на наповнення поняття «iнформацiйна культура» новим змютом поряд iз фiлософами зробили працi фахiвцiв у галузi iнфор-матики, обчислювально" техшки, нових iнформацiйних технолог1й. Iнформацiй-на культура - це новий тип спшкування, який дае можливють вшьного вибору особистостi в iнформацiйному простора Разом з тим iнформацiйна культура е шформацшною дiяльнiстю, якiсною характеристикою жиш^яльносп людини у царинi отримання, передачi, зберiгання й використання шформаци. Представ-ляючи за сво'Гм змютом оргашчне цiле, iнформацiйна культура постае як ступшь досконалостi людини, суспшьства в цшому або певно" його частини стосовно використання шформаци у вах можливих формах дiяльностi.
ЛИТЕРАТУРА
1. Дзьобань О. П. Фшософ1я шформацшного права: св1тоглядн1 й загальнотеоре-тичн1 засади : монограф1я / О. П. Дзьобань. - Х. : Майдан, 2013. - 360 с.
2. Тойнби Дж. А. Постижение истории / Дж. А. Тойнби. - М. : Прогресс, 1996. -606 с.
3. Дарендорф Р. После 1989. Размышления о революции в Европе / Р. Дарендорф. -М. : Ad Мащшст, 1998. - 271 с.
4. Прудникова О. В. Соцюкультурна комушкащя в контекст становлення та розви-тку шформацшно! культури / О. В. Прудникова // Полгголопчний вюник : зб. наук. пр. - К. : ВАДЕКС, 2013. - Вип. 70. - С. 123-132.
5. Прудникова О. В. ¡нформацшна культура в1ртуального простору: фшософська рефлекая / О. В. Прудникова // Вюник ХНПУ ¡м. Г. С. Сковороди «Фшософ1я». -Х. : ХНПУ, 2014. - Вип. 42. - С. 136-147.
6. Прудникова О. В. Д1алектика масово! комушкацп та шформацшно! культури у сучасному суспшьсга / О. В. Прудникова // Фшософ1я науки: традицп та шно-вацп : наук. журн. - Суми : СумДПУ ¡м. А. С. Макаренка, 2015. - № 1 (11). -С.48-57.
7. Астафьева О. Н. Полилог в условиях транснационализации культурного пространства: новая реальность глобализирующегося мира / О. Н. Астафьева // Теория и практика культуры : альманах. - Вып. 4. - М. : Изд-во РАГС, 2006. -С. 6-18.
8. Данильян О. Г. 1нформацшна картина свггу в контекст перспектив сучасно! науки й культури / О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань // 1нформащя { право. - К., 2013. -№ 1 (7). - С. 21-28.
9. Данильян О. Г. 1нформацшна картина св1ту як соцюкультурна реальнють / О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань // Плея : наук. вюн. : зб. наук. пр. / гол. ред. В. М. Вашкевич. - К. : В1Р УАН, 2013. - Вип. 70 (№ 3). - С. 573-578.
10. Дзьобань О. П. Формування шформацшно! картини св1ту як результат вщобра-ження генезису базових форм буття / О. П. Дзьобань // Проблема шформацшно-го суспшьства: сощально-правовий анал1з : наук. ст. та тези наук. повщом. за матер1алами «Круглого столу», 28 лют. 2013 р. - Полтава : ТОВ «Ф1рма "Техсер-вю"», 2013. - С. 26-36.
11. Егоров В. С. Философия открытого мира / В. С. Егоров. - М. : Моск. психолого-соц. ин-т, 1998. - 39 с.
12. Бодрийяр Ж. Америка / Ж. Бодрийяр. - СПб. : Владимир Даль, 2000. - 204 с.
13. Зубов Ю. С. Информатизация и информационная культура / Ю. С. Зубов // Проблемы информационной культуры : сб. ст. - М. : Изд-во МГУКИ, 1994. - С. 6-11.
14. Дзьобань О. П. Ф1лософ1я шформацшних комушкацш : монограф1я / О. П. Дзьобань. - Х. : Майдан, 2012. - 224 с.
15. Дзьобань О. П. Ф1лософ1я шформацшного права: свггоглядш й загальнотеоре-тичш засади : монограф1я / О. П. Дзьобань. - Х. : Майдан, 2013. - 360 с.
16. Сусська О. О. Психолопя шформацшно! д1яльност1 в сфер1 масово! комушкацп. Основи формування критерпв ефективносп шформацшного обм1ну : монограф1я / О. О. Сусська. - К., 2007. - 81 с.
17. Бакланов И. С. Философия науки и научно-информационной деятельности / И. С. Бакланов, М. Б. Синельников. - М. : Изд-во МОСУ ; Ставрополь : Сервис-школа, 2002. - 320 с.
18. Прудникова О. В. 1нформацшна культура в шформацшному cycnrnbCTBi / О. В. Прудникова // Науковий часопис Нацюнального педагопчного утверситету iMem М. П. Драгоманова. Серiя 7. РелЫезнавство. Культуролопя. Фiлософiя : зб. наук. пр. / за заг. ред. В. П. Андрущенка. - К. : Вид-во НПУ iM. М. П. Драгоманова, 2013. - Вип. 30 (43). - С. 159-166.
ИНФОРМАЦИОННАЯ КУЛЬТУРА ИНФОРМАЦИОННОГО ОБЩЕСТВА: ФИЛОСОФСКОЕ ИЗМЕРЕНИЕ
Прудникова Е. В.
Показано, что в информационном обществе особое значение приобретает повышение значимости информационной культуры, которая рассматривается как новый тип общения, дающий возможность свободного выбора личности в информационном пространстве. Кроме того, информационная культура в новых информационных условиях рассматривается как информационная деятельность в области получения, передачи, хранения и использования информации.
Ключевые слова: информация, информационное общество, информационная культура, информационные технологии, информационная деятельность.
INFORMATIVE CULTURE OF INFORMATIVE SOCIETY: PHILOSOPHICAL MEASURMENT
Prudnikova О. V.
It is shown that modern informative society is characterized by social and cultural processes, acceleration and by complication of that, results in valued-semantic transformation of bases of culture and requires rethinking at the level ofphilosophical generalization ofproblems of informatization and computerization of society.
Grounded, that a modern sociocultural situation is characterized by a saturation and variety of dynamic processes. Modern public tendencies predetermine expansion of actual communicative space, change of existent cultural configurations. The basic tendencies of globalization most clearly show up in informatively-cultural processes that is today marked an ambiguousness and complication. At the same time, an idea speaks out, that if to examine modern society in the wide understanding, as a difficult multilevel system, the culture of informative society it is expedient to understand as an of informatively-communication system.
Established, that substantial influence is on the public conduct of man, on development of the economic and political system, the new system of values and newest cognitive and practical priorities, cultures predefined by transformation, carry out on functioning of practically all social institutes, by the origin of new cultural practices, change of informative space of modern society.
Established, that becomes the backbone beginning of new informative culture her more close intercommunication with an environment, with that she is connected by many network copulas. Ability to manipulate these copulas, not losing connections with the internal culture of man, ability to finish building necessary for this purpose components without oblivion of the main valued options of personality are characterized by the degree of development of modern informative culture.
It is shown that becoming ofnew level of informative culture takes place depending on the change of relations between social subjects and social changes that take place, and that is related to the transition from industrial society to post-industrial society. This situation determines the requirement of new informative civilization in the rapid method of revision of norms and standards that construct the changes of culture in accordance with a social dynamics and evolution. A global computer network today becomes a new informative environment that can at certain terms adequately to represent current status of society qualitatively, but in actual fact, as a rule, opposite, distorts the idea of users about objective reality.
Grounded, that an informative culture contains the supply of knowledge of sciences, drawing on accomplishments of that is a necessity for successful informative activity, and ability to use the got skills in practical activity. In the conditions of informative society, developedfacilities of communication, computer networks, banks of information, knowledge at once leveled and become general acquisition. It will be that a modern informative culture up to a point is the result of new type of thinking, that is formed as a result offreeing of individual from workaday informatively-intellectual work by means of new information technologies. This new culture absorbed for itself all the previous forms, uniting them in single unit.
Drawn conclusion, that as far as development of scientific and technical progress of concept of informative culture absorbed for itself knowledge from those sciences, that became founding for realization fundamentally of new approaches in-process with information, that provide the decision of problem of informative crisis. Special influence on filling of concept «informative culture» next to philosophers did works of specialists new maintenance in industry of informatics, computing engineering, new information technologies. Established, that an informative culture is a new type of communication, that gives an opportunity of free choice of personality in informative space. It is underlined at the same time, that an informative culture is informative activity, by quality description of vital functions of man in area of receipt, transmission, storage and use of information. Grounded, that by submitting organic unit on the maintenance, an informative culture appears as a degree of perfection of man, society on the whole or his certain part in relation to the use of information in all possible forms of activity.
Key words: information, informative society, informative culture, information technologies, informative activity.
