CC BY
17
ФШОСОФШ
УДК 1:316.4
О. Г. Данильян, доктор фшософських наук, професор;
О. П. Дзьобань, доктор фшософських наук, професор
Д1АЛЕКТИЧНА еДШСТЬ ШФОРМАЦ1ЙНИХ ПРАВ ТА ШФОРМАЦШНО1 СВОБОДИ: ДО УСВ1ДОМЛЕННЯ
ПРОБЛЕМИ
У статт1 обгрунтовуеться, що гаранты прав 7 свобод людини щодо ¡нформа-щйног сфери належать до найважлив1ших засад формування правовог держави та громадянського сустльства. Показано, що право е засобом, який за допомогою спещальних правових метод1в дозволяереал1зувати тформацшну свободу людини. Будучи породженням 7 результатом природногорозвитку всього сустльства, право повинно враховувати ¡нтереси як усього сустльства, так 7 тдив1да. Право надае людим низку можливостей, скориставшись якими, вона зможе реал1зувати при-таманну гй ¡нформацтну свободу.
Ключовi слова: свобода, право, тформащя, тформацтне сустльство, ¡нформа-цгйнг права, ¡нформацтна свобода.
Постановка проблеми. Гаранта прав i свобод людини щодо шформацш-но! сфери належать до найважливших засад формування правово! держави та громадянського сустльства. Ц права включен i до дieвого мехашзму державного управлшня в демократичному суспшьста. Це визначае забезпе-чення захисту прав i свобод людини в шформацшнш сферi як одну з найваж-ливших цшей шформацшноГ безпеки, а саму людину - як найголовнiший Г! об'ект. Людина е вiльною iстотою, вона апрiорi володiе свободою дiяльностi й поведшки, володiе свободою вибору, нав^ь по вiдношенню до власного життя, оскiльки може обирати мiж життям i смертю. Однак людина як ютота
© Данильян О. Г., Дзьобань О. П., 2017
5
не може юнувати поза суспшьством, а кожен шдивщ володie власним обсягом свободи, тому виникае необхщшсть знайти спшьний для вах вимiр грома-дянсько'1 свободи, в межах яко! була б реалiзована особиста свобода. Ефек-тивне забезпечення прав, свобод i законних штереав громадян може бути належним лише за умов, коли структура, форми дiяльностi, сам стиль пращ, ставлення до людини будуть оптимальними у плаш вщчуття та швидкого реагування на будь-якi негативнi моменти, яю стримують у тому чи шшому випадку практичне здiйснення прав i свобод, а також законних штереав членiв суспiльства.
Результата аналiзу наукових джерел i публшацш свщчать, що права i свободи людини i громадянина були основним гаслом i найбiльшим здобут-ком будь-яких вiдомих революцiй i воен. Давно виявлений тюний взаемозв'язок шформацп, свободи, справедливости i права, не випадково ще в VIII ст. до н. е. юнували норми, як регулювали iнформацiйну дiяльнiсть людини. У зв'язку з розвитком суспiльства на основi технiчного прогресу вiдбувався штенсив-ний розвиток сфери шформацшнох дiяльностi людини. Техногенний розвиток спричинив утворення нового типу суспiльства - шформацшного, яке спричи-нило видiлення особливого виду свободи людини - шформащйнох свободи i особливого класу прав - iнформацiйних.
Незважаючи на наявш науковi доробки у данiй цариш, фiлософському аналiзу проблеми спiввiдношення шформацшних прав та шформащйнох свободи людини в сучасному свiтi не придшяеться належно'1' уваги. Тому метою дано'1' статтi е розгляд окремих фшософських аспектiв дiади «шформацшш права - шформацшна свобода» в контекст 1! концептуалiзацii.
Виклад основних положень. Кожна держава повинна забезпечити людини що перебувае на й територп, можливiсть реалiзацii шформацшнох свободи. Разом з тим держава змушена обмежувати себе правом, у тому чист природ-ними, iнформацiйними правами людини [1, с. 297].
Виняткову роль в шформацшнш свободi ввдграють iнформацiйнi права людини. Встановлюючи взаемозалежнють належно!' й можливо!' поведiнки, едшсть i рiвнiсть взаемних прав та обов'язюв, право, окреслюючи меж свободи, виступае як позитивне буття свободи, яке виключае самоуправство, свавшля, пригшчення особистостi.
Особливо слiд зупинитися на тому, що позитивне право як система норм покликане регулювати поведшку людей рiзними способами. Початковий етап коригування поведiнки людей правом - це шформування людей про складовi права, про змiст правових норм. Знаючи змют правових норм, людина буде дiяти згiдно з ними (щеальний випадок), причому ця особливють органiчно вплiтаеться в саму сутшсть права, право саме по собi е iнформативним, воно
не може юнувати без шформацшних вщносин мiж людьми. Tiльки будучи частиною ^е! шформацп, якою обмшюються люди, право здатне досягти оч^ваних результатiв.
Право е засобом, який за допомогою спещальних правових методiв до-зволяе реалiзувати iнформацiйну свободу людини. Будучи породженням i результатом природного розвитку всього суспiльства, право повинно врахо-вувати iнтереси як усього суспшьства, так i шдивща. Право надае людинi низку можливостей, скориставшись якими, вона зможе реалiзувати притаман-ну Гй iнформацiйну свободу.
Група правил, яка закршлена у правi й реалiзуе iнформацiйну свободу людини, iменуеться iнформацiйними правами людини. Звернемо увагу на той факт, що тлумаченню шформацшних прав людини часто придшяеться вто-ринна увага. Поняття шформацп, у свою чергу, також штерпретуеться лише в уаченш формi. Деякi дослiдники взагалi зводять право на шформащю фактично до свободи масово! шформацп [2-3]. 1нформацшш права передусiм покликанi реалiзувати шдивщуальну iнформацiйну свободу людини, у тому чист й за допомогою поширення масово! шформацп.
Piзними дослiдниками робляться спроби подiлу права на шформащю фактично на двi складов^ право на доступ до шформацп та право на iнформацiйну дiяльнiсть [4-6]. Однак, на нашу думку, такий тдхщ е не зовам коректним, оскiльки iнформaцiйнi права у своГй сукупностi покликанi реалiзувати шфор-мaцiйну свободу людини, подiл же Гх, а тим бiльше протиставлення, зробить це завдання важко здшсненним. Не полегшить таке розмежування i процесу вивчення iнформaцiйних прав, оскшьки вони е взаемопов'язаними i Гх роз-дiльне вивчення неможливе.
1нформацшш права сьогоднi потребують такого тлумачення, де насамперед враховуватиметься Гх основна складова - шформацшна свобода. Враховуючи це, шформацшш права людини - це сукупнють норм, що охороняються пу-блiчною владою, якi закршлюють принцип рiвнопрaв'я людей, встановлюють прюритет свободи людини i охороняють свободу людини у сферi отримання, виробництва й передaчi людиною iнформaцii. Тут врахована як сукупнють iнформaцiйних прав, так i вплив свободи людини, основоположна роль шфор-мaцiйноi свободи при реaлiзaцii iнформaцiйних прав.
1нформацшш права людини складаються з рiзного комплексу норм, що вiдрiзняються своею юридичною силою, територiею дii, нормативнютю тощо. Вiдповiдно до Конституцii УкраГни (ст. 34) iнформaцiйнi права людини складаються з таких прав: вшьно збирати, збер^ати, використовувати й поширю-вати iнформaцiю усно, письмово або в шший спосiб - на свш вибiр [7]. Такий склад шформацшних прав вiдрiзняеться вщ групи iнформaцiйних прав, при-
йнятих на мiжнародному рiвнi. У той же час вщмшшсть сукупносп шформацшних прав Украши i Свропи цiлком зрозумша. Iнформацiйнi права повиннi гарантувати реалiзацiю всього циклу шформацшноi свободи людини. У €в-ропi законодавство спрямоване в основному шляхом лептимацп сукупносп двох iнформацiйних прав: отримання й розповсюдження шформацп. Це по-яснюеться тим, що при отриманнi шформацп маеться на увазi п пошук, при розповсюдженнi - обробка шформацп, у тому чист виробництво ново'! шформацп на основi ранiше отриманох. Але тоталiтарне минуле Украши не дозволяе обмежуватися мiнiмальним набором шформацшних прав у Конституций роблячи при цьому ставку на мораль i звичш суспiльства, правосвщо-мють.
Iнформацiйнi права не можна виокремити в якусь певну групу, оскшьки вони використовуються людиною у вах сферах й життя, на рiзних етапах, що пiдкреслюе значущiсть шформацшних прав, 1х значне мiсце у житп кожно'1 людини.
Крiм прав, яю безпосередньо реалiзують iнформацiйну свободу, юнують «сумiжнi права», пiд якими розумiеться цiла група прав, якi сприяють втшен-ню як цшо'1 низки прав i свобод, так i iнформацiйноi свободи людини, шформацшних прав. Це - право на петищю, на звернення до оргашв державноi влади, свободи засобiв масовоi iнформацii, право на отримання шформацп про еколопчну обстановку тощо. 1нформацшш права не дублюють '1х i спiв-вiдносяться як цiле й частка. Тобто шформацшш права регулюють шформа-цiйнi процеси у сферах, яю не врегульованi iншими правами, що регламенту-ють iнформацiю. 1нформацшш права органiчно входять у структуру шших прав i свобод, упорядковують шформацшш процеси. Але при використанш вах прав, що стосуються питань шформування людини, необхiдно перш за все орiентуватися на принципи iнформацiйноi свободи людини, яка займае чшьне мiсце i встановлюе принципи використання прав, що стосуються ш-формацшних процесiв.
Оскiльки iнформацiйна свобода зумовлюе сукупнють певних можливостей iнформацiйних прав, то саме про шформацшну свободу слщ вести мову у су-часному суспiльствi, з позицiй iнформацiйноi свободи слiд вивчати i тлума-чити iнформацiйнi права людини [8-9].
У вах сучасних визначеннях шформацшного права акцент робиться на самш iнформацii, саме вона е основним предметом, вщносини з приводу якого тдлягають регулюванню. Iнформацiя розглядаеться практично само-стiйно, без прив'язки до якого-небудь суб'екта. У той же час питання ш-формацiйноi свободи людини тюно пов'язанi з шформащею, iнформацiй-на свобода людини розв'язуе дилеми, в яких наявна шформащя. Цим
група правових норм, що стосуються шформацшно! свободи людини, схожа з групою норм, що входять в шформацшне право. Але перша не може юнувати сама по соб^ без людини, складно! взаемозалежно! струк-тури Г! прав i свобод. 1нформацшну свободу людини слiд розглядати в кон-текстi iнших прав i свобод, зазвичай беручи до уваги норми права, що стосуються шформацп.
В шформацшному прaвi виршальну роль вiдiгрaе iнформaцiя, причому незалежно вщ того, хто е !! носiем, виробником тощо. При вивченш шформацшно! свободи людини ключовi функцп виявляються у свободи, а не в шформацп, хоча шформащя i е складовою шформацшно! свободи. Важливими е стввщношення шформацшно! свободи з шшими правами i свободами, побудова !х iерaрхii, взаемозв'язюв i взаемозалежностей. Таким чином, ш-формaцiйнa свобода людини, група правових норм, що !! регулюе, не входять у предмет шформацшного права i вимагають сaмостiйного вiдособленого дослщження.
При реaлiзaцii шформацшно! свободи людина отримуе iнформaцiю про рiзномaнiтнi об'екти мaтерiaльного й iдеaльного свiту, а також здшснюе обмiн iнформaцiею з рiзними об'ектами, створюе нову шформащю. Отримання ш-формаци про об'екти та !! передача вiдбувaються завдяки взаемоди з шформа-цiйними ноаями, якi можуть як мiстити у собi iнформaцiю про одиничний об'ект, так i акумулювати iнформaцiю про множину об'екпв, перетворювати !!.
Поняття «шформацшний носiй» почасти е аналопчним поняттю «суб'ект обов'язкiв» в шформацшнш сферi. Остaннiй мае iнформaцiю, яка щкавить людину, i зобов'язаний сприяти людиш в реaлiзaцii iнформaцiйноi свободи. Важливою особливютю iнформaцiйного носiя е те, що вш зобов'язаний не тшьки передавати iнформaцiю людинi, але й здшснювати iншi функцii, що сприяють шформацшнш свободi людини: отримувати вiд людини iнформaцiю, сприяти !! передaчi, виробництву тощо [1, с. 300].
Таким чином, реaлiзaцiя шформацшно! свободи у сучасному суспшьсга е одним iз нaйвaжливiших завдань. Разом з тим в Укршш е деяю склaднощi з такою реaлiзaцiею, що пов'язано з iснуючою нерозвинешстю правово! бази, вiдсутнiстю економiчних, пол^ичних, iдеологiчних, соцiaльних гaрaнтiй втi-лення iнформaцiйноi свободи. На жаль, наша держава сьогодш не здатна сама, в силу iмaнентних властивостей та асиметричних шформацшних впливiв з боку держави-агресора, розвиватися у нaпрямi шформацшно! вщкритосп, тому роль функцiонaльного впливу, розширення ролi громадянського суспiль-ства в розглянутих процесах у сучасних умовах с^мко зростае.
Проблеми, пов'язаш з iнформaцiйною свободою, тiсно пов'язаш iз iнфор-мaцiею. Iнформaцiйну свободу людини слщ дослiджувaти в контексп iнших
прав i свобод, обов'язково беручи до уваги норми права, що стосуються ш-формацп. В шформацшному правi виршальний акцент робиться на шформа-цп, причому незалежно вщ того, хто нею володiе, виробляе, транслюе тощо. При дослщженш ж шформа^йно'' свободи людини визнаеться, що ключовi функцп належать саме свобод^ а не шформацй, хоча iнформацiя i е складовою шформа^йно'' свободи. Важливими також е i спiввiдношення шформа^йно'' свободи з шшими правами i свободами, побудова '1х iерархii, взаемозв'язку й взаемозалежностей [10].
При реалiзацii шформа^йно'' свободи людина одержуе шформащю про рiзнi об'екти матерiального й iдеального св^, а також здiйснюе обмiн шфор-мацiею з рiзними об'ектами, створюе нову шформащю. Отримання шформаци про об'екти й передача шформацп вщбуваються у взаемодп з шформацш-ними носiями, якi можуть як мати в своему розпорядженш шформащю про одиничний об'ект, так i акумулювати шформащю про безлiч об'екпв, пере-творювати й.
Разом з тим необхщно особливо пiдкреслити, що шформацшна свобода людини не е абсолютною. Право кожно'' держави, прийнята в суспшьста система цiнностей припускають сво'1 способи обмеження iнформацiйноi свободи людини.
Обмеження iнформацiйноi свободи людини передбачене на мiжнародному рiвнi, у Загальнiй декларацii прав людини, де у ст. 29 вказано [11]:
1. Кожна людина мае обов'язки перед суспшьством, у якому тшьки й мож-ливий вшьний i повний розвиток й особистостi.
2. При реалiзацii сво'1х прав i свобод кожна людина повинна тддаватися тiльки таким обмеженням, яю встановленi законом виключно з метою забез-печення належного визнання й поваги до прав i свобод шших i задоволення справедливих вимог морал^ громадського порядку й загального добробуту в демократичному суспiльствi.
3. Здшснення цих прав i свобод у жодному випадку не повинне суперечи-ти цшям i принципам Оргашзацп Об'еднаних Нацiй.
Таким чином, шформацшна свобода людини юнуе до товно'! меж1, пiсля перетину яко'1 людина сво'1ми дiями починае порушувати права i свободи iнших людей. Найскладшше питання, що сто'1ть перед суспшьством, - це визначен-ня тiеi межi, в рамках яко'1 людина може користуватися своею свободою. Проблема, за справедливим зауваженням А. Кротова, полягае у такому [12, с. 57]:
- у рiзнi юторичш перюди розвитку суспшьства людьми встановлювався рiзний рiвень припустимо'' свободи, який впливав на подальший розвиток суспшьства;
- неможливо встановити постшний рiвень реaлiзaцii припустимо! свобо-ди, вш знаходиться в динaмiцi, як у динамщ знаходиться i саме суспшьство;
- рiвень свободи не е встановленим одним або декшькома нормативними актами, вш е складним феноменом, який регулюеться рiзними суспiльними явищами.
Не можна однозначно встановити потенцшний рiвень свободи i на сьогод-шшнш момент. На припустиму мiру свободи впливае мiжнaродне i нащональ-не право, ментал^ет населення, рiвень культури, виховання, освiти, поди в сощокультурному середовищi тощо.
Обмеження шформацшно! свободи встановлеш, зокрема, i в Мiжнaродно-му пaктi про громaдянськi i полiтичнi права (ст. 19): «Кожна людина мае право на вшьне вираження свое! думки; це право включае свободу шукати, одержувати i поширювати всякого роду iнформaцiю й ще'!, незалежно вiд державних кордошв, усно, письмово або за допомогою друку або художнiх форм вираження, або шшими способами за сво!м вибором. Користування вказаними правами накладае особливi обов'язки i особливу вщповщальшсть. Воно може бути, отже, зв'язано з деякими обмеженнями, яю, проте, повинш бути встaновленi законом i бути необхiдними: а) для поваги до прав i репута-цп iнших осiб; Ь) для охорони державно! безпеки, громадського порядку, здоров'я або моральности населення» [13].
Свропейська конвенщя про захист прав людини i основних свобод, у свою чергу, передбачила обмеження шформацшно! свободи людини (ст. 10): «Здш-снення цих свобод (зокрема шформацшно! свободи), що накладае обов'язки i вiдповiдaльнiсть, може бути зв'язано з певними формальностями, умовами, обмеженнями або санкщями, як передбaченi законом i необхщш в демократичному суспiльствi на користь нащонально! безпеки, територiaльноi цшс-ностi або громадського порядку, з метою запоб^ання безладам i злочинам, для охорони здоров'я i морaльностi, захисту репутaцii або прав шших осiб, зaпобiгaння розголошуванню iнформaцii, одержано! конфщенцшно, або за-безпечення авторитету i безсторонностi правосуддя» [14].
1нформацшна свобода обмежуе дiяльнiсть, спрямовану на тдтримання порядку; у деяких випадках державно! таемнищ; iнформaцiю про еколопчну обстановку. Це дозволяе на рiвнi держави проводити обмеження iнформaцiй-но! свободи бiльшою мiрою, aнiж це допускаеться вiдповiдно до Конвенцii про захист прав людини i основних свобод.
Обмеження, обумовлеш статусом державно! таемнищ, стосуються, в основному, можливосп передaчi iнформaцii, яка може бути здшснена лише при дотриманш деяких умов; дозволу органу державно! влади на передачу шфор-мацп; дотримання певного обсягу iнформaцii; наявшсть у громадян вiдповiд-
ного допуску (який дозволяе здшснювати рiзнi ди з шформащею, що належить до державно'' таемнищ).
Використання шформацп, що належить до державно'' таемнищ, спричиняе за собою низку обмежень прав i свобод людини:
- права ви'зду за кордон на термш, обумовлений у трудовому договорi (контракт^ при оформленш допуску громадянина до державно'' таемнищ;
- права на розповсюдження вщомостей, що становлять державну таемни-цю, i на використання вiдкриттiв i винаходiв, що мiстять таю вщомосп;
- права на недоторканнють приватного життя при проведеннi перевiрочних заходiв у перiод оформлення допуску до державно'' таемнищ.
Висловлюючи свое бажання на допуск до шформацп, яка мае вщношення до державно'' таемнищ, людина свщомо позбавляе себе низки прав i свобод. Проблема полягае в тому, що перелш шформацп, яка може бути вщнесена до державно'' таемнищ, робить можливим обмеження шформацшно'' свободи вщносно великого масиву шформацп, що е порушенням шформацшно" свободи людини. Крiм того, безлiч дш, пов'язаних iз державною таемницею, не регулюеться законом, а пщпадае пiд регулювання вщомчими актами, що також спричиняе порушення прав i свобод людини.
Реалiзацiя шформацшно'' свободи будуеться не тшьки шляхом введення обмежувальних заходiв. Важливою е охоронна функщя права, гарантовашсть захисту шформацшно'' свободи, причому як самозахисту, так i охорони шформацшно'' свободи за допомогою держави.
Таким чином, як висновок зазначимо, що в шформацшному суспшьсга особливо актуалiзуеться шформацшний контекст прав i свобод людини, тому усвiдомлення стввщношення iнформацiйних прав i шформацшно'' свободи в 'х дiалектичнiй едностi е св^оглядною проблемою сучасностi. Iнформацiй-на свобода людини й шформацшне право вимагають комплексного вивчення на рiвнi фшософсько'' рефлекс^, у чому i вбачаеться перспективнiсть подаль-ших наукових розвiдок у данiй царинi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дзьобань О. П. Фшософ'я 'нформац'йного права: св'тоглядн1 й загальнотеоре-тичи' засади : монограф'я / О. П. Дзьобань. - Х. : Майдан, 2013. - 360 с.
2. Середюк В. В. Свобода масово'' шформацп: конституцшно-правовий аспект : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / В. В. Середюк. - Х., 2010. - 18 с.
3. Дуцик Д. Р. Роль засоб'в масово'' шформацп у забезпеченш пол'тичних прав та свобод громадян у демократичному суспшьств' : автореф. дис. ... канд. фшол. наук : 10.01.08 / Д. Р. Дуцик. - К., 2003. - 19 с.
4. Губин П. Е. Право на информацию в предпринимательской деятельности / П. Е. Губин. - М. : Ирис Групп, 2010. - 217 с.
5. Родионов И. И. Формирование и развитие рынка информационных услуг и продуктов в условиях глобализации : автореф. дис. ... д-ра экон. наук : 08.00.01 / И. И. Родионов. - М., 2002. - 22 с.
6. Уханов В. А. Информационная деятельность человека : автореф. дис. ... д-ра филос. наук : 09.00.11 / В. А. Уханов. - Екатеринбург, 1997. - 23 с.
7. Конститущя Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254 %D0 %BA/96-%D0 %В2 %В1 %80.
8. Свобода шформацй в Укра!ш та свт. Теорiя та практика : поибник / упоряд.: О. М. Пaвлiченко, Р. I. Стадник. - Х. : Права людини, 2015. - 215 с.
9. Свобода шформацй в Украш. Удосконалення законодавства i практики / С. Захаров [та ш]. - Х. : Права людини, 2009. - 179 с.
10. Полетило К. С. 1нформацшш права i свободи людини та !х судовий захист у кон-ституцшних нормах кра!н СС (1957-1995 роки вступу) i США : моногрaфiя / К. С. Полетило. - Луцьк : Вежа-Друк, 2014. - 199 с.
11. Всеобщая Декларация прав человека [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.un.org/ru/documents/udhr/.
12. Кротов А. В. Конституционное право граждан на информацию и свободу информации : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / А. В. Кротов. - Казань, 2007. -202 с.
13. Международный пакт о гражданских и политических правах [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/ pactpol.shtml.
14. Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.memo.ru/prawo/euro/eucnv.htm.
ДИАЛЕКТИЧЕСКОЕ ЕДИНСТВО ИНФОРМАЦИОННЫЕ ПРАВ И ИНФОРМАЦИОННОЙ СВОБОДЫ: К ОСОЗНАНИЮ ПРОБЛЕМЫ
Данильян О. Г., Дзебань А. П.
В статье обосновывается, что гарантии прав и свобод человека касательно информационной сферы относятся к числу важнейших принципов формирования правового государства и гражданского общества. Показано, что право является средством, позволяющим с помощью специальных правовых методов реализовать информационную свободу человека. Будучи порождением и результатом естественного развития всего общества, право должно учитывать интересы как всего общества, так и индивида. Право дает человеку ряд возможностей, воспользовавшись которыми, она сможет реализовать присущую ей информационную свободу.
Ключевые слова: свобода, право, информация, информационное общество, информационные права, информационная свобода.
DIALECTICAL UNITY OF INFORMATIONAL RIGHTS AND INFORMATIONAL FREEDOM: TO REALIZATION OF PROBLEM
Danylyan O. G., Dzoban O. P.
In the article grounded, that the guarantees of rights and freedoms of man in relation to an informative sphere belong to major principles offorming of the legal state and civil society. These rights are included to the effective mechanism of state administration in democratic society. It determines providing ofprotection of rights andfreedoms of man in an informative sphere one of major aims of informative safety, and man - by the most important her object. The effective providing of rights, freedoms and legal interests of citizens can be a due only at terms, when structure, the forms of activity, style of labor, attitude toward a man will be optimal in the plan of feeling and rapid reacting on any negative moments that restrain in that or other case practical realization of rights and freedoms, and also legal interests of members of society.
It is shown that rights and freedoms of man and citizen were a basic slogan and most achievement ofany known revolutions and wars. Close intercommunication of information, freedom, justice and right is educed a long ago, not by chance as early as VIIIB. C. there were norms that regulated informative activity of man. In connection with development of society on the basis of technical progress there was intensive development of sphere of informative activity of man. Technogenic development entailed formation of new type of society - informative that entailed the selection of the special type of freedom of man -informative freedom and special class of rights - informative.
Grounded, that an exceptional role informative freedom is played by informative human rights. Setting interdependence of the proper and possible behavior, unity and equality of mutual rights and duties, right, outlining the limits offreedom, comes forward as positive existence of freedom, that eliminates an arbitrariness, self-will, oppression of personality.
It is shown that a right is means that by means of the special legal methods allows to realize informative freedom of man. Being a generation and result of natural development of all society, a right must take into account interests of both all society and individual. A right gives the row ofpossibilities to the man, taking advantage of that she will be able to realize inherent to her informative freedom. Informative human rights consist ofdifferent complex of norms, that differ in the legal force, territory of action, by normativeness and others like that.
Attention is accented on that informative rights regulate informative processes in spheres, that is not well-regulated other rights that regulate information. Informative rights are organically included in the structure of other rights and freedoms, put in order informative processes. But at the use of all rights that behave to the questions of informing of man, it is necessary, foremost, to be oriented on principles of informative freedom of man, that occupies a main place and sets principles of exercising right, that behave to the informative processes.
It is marked that as informative freedom predetermines totality of certain possibilities of absolute law, informative rights, then exactly about informative freedom it follows to
conduct speech in modern society, from positions of informative freedom itfollows to study and interpret informative human rights In an informative right a decision accent is done on information, thus regardless of who owns her, produces, translates and others like that. At research of informative freedom of man confesses that key functions belong to exactly freedom, but not information, although information and is the constituent of informative freedom.
It is shown that informative freedom limits the activity sent to keeping order; in some cases of state secret; information about an ecological situation. It allows at the level of the state to conduct limitation of informative freedom in a greater degree, than it is assumed in accordance with Convention about the protection of human rights and basic freedoms.
A thesis is grounded, that realization of informative freedom is built not only by introduction of restrictive measures. Important is a guard function right, assuredness of defense of informative freedom, thus both self-defense and guard of informative freedom by means of the state.
Key words: freedom, right, information, informative society, informative rights, informative freedom.
