CC BY
71
УДК 1:316.4
О. П. Дзьобань, доктор фшософських наук, професор;
С. М. Мануйлов, доктор фшософп, професор
1НФОРМАЦ1ЙНА БЕЗПЕКА: ЕКЗИСТЕНЦ1ЙН1 АСПЕКТИ I МЕРЕЖЕВ1 ПРАКТИКИ
У статт1 обгрунтовуетъся, що тформацтна безпека поадае одне з ключових м1сцъ у систем7 забезпечення життево важливих ттереыв уах без винятку сус-тлъств. Це передуам обумовлено нагалъною потребою створення розвиненого т-формащйного середовища сустлъства. Але саме через тформацтне середовище найчаст1ше зд1йснюютъся загрози нащоналъмй безпец вр1зних сферах д1ялъност1 особистост1, сустлъства й держави. Робитъся висновок, що тформацтна безпека - це / захист тформацп, 7 захист в1д тформацп. Забезпечення тформацтног безпеки в умовах тформацтного сустлъства - це необх1дшстъ, яка стае атрибутом сучасного життя будъ-якого сощалъного суб'екта, 7 вимагае невпинног роботи з тформащею, що включае в себе взаемод1ю з р1зними експертними системами, делокал1зац1ю дгй, забезпечення свободи та мШм1зацт ризиюв.
Ключовi слова: тформащя, тформацтне сустлъство, тформацтт процеси, тформацтна безпека, мереж1, юберпрост1р.
Постановка проблема. Сучасне суспшьство характеризуемся небаче-ним рашше збшьшенням впливу шформацшно! складово! на сощальне буття, якими б концептуальними характеристиками ми його не надшяли -постшдус^альне, шформацшне, ринкове, громадянське тощо. Виробляю-чи нормативш визначення дшсносп, формуючи потреби, погляди, ощнки й переваги, шформацшна дiяльнiсть е одшею з конститутивних складових сощально! реальность Поява нових шформацшних технологш закладае мщну основу для розвитку св^ово! шформацшно! спшьноти. У розвинених кра!нах цей перехщ призведе до змши сощальних i економiчних вщносин. Суперечносп штеграцшних стратегш глобалiзащi i реriоналiзащi констру-юють новi шформацшш й вiртуальнi потоки, що продукують iнформацiйне насильство й прагнуть до власно! влади, панування слова.
На сучасному етат знання й шформащя стали найважливiшими ресурсами влади, яю дозволяють досягти бажаних цшей, мiнiмально витрачаючи ресурси влади, перетворити супротивниюв на союзникiв. Крiм того, особливо актуалiзуеться проблема шформацшно! безпеки, яка посiдае одне з ключових мюць у системi забезпечення життево важливих iнтересiв уах без винятку кра!н. Це передуам обумовлено нагальною потребою створення
42
© Дзьобань О. П., Мануйлов М., 2017
розвиненого шформацшного середовища суспiльства. Але саме через шфор-мацiйне середовище найчастiше здiйснюються загрози нацiональнiй безпещ в рiзних сферах дiяльностi особистосп, суспiльства й держави. У сучасних умовах виникла потреба в переосмисленш та уточнены проблеми шформа-цшно'1 безпеки крiзь призму екзистенцiйних та мережевих практик з ураху-ванням сучасних амбiвалентних iнформацiйних процесiв. Мережевi практики забезпечення шформацшно'1 безпеки мають низку особливостей, якi задають-ся характером сощальних практик у кiберпросторi i мережевою, потоковою органiзацieю вiртуального простору.
Аналiз наукових джерел i публшацш свiдчить, що сучаснi тенденцп у сферi шформацп можуть викликати рiзнi особистiснi й соцiальнi аномалп, що неминуче поставить пiд загрозу як особистюну, так i суспшьну безпеку. Незважаючи на достатньо суттеве опрацювання проблеми шформацшно'1 безпеки, едност у розумiннi сутностi феномену шформацшно'1 безпеки в кон-текстi екзистенцшно-мережевих вимiрiв у сучаснiй науковiй парадигмi немае. Узагальнююче соцiально-фiлософське осмислення дано'1 проблеми, на жаль, не е на належному рiвнi. Дана стаття покликана певною мiрою лiквiдувати окремi прогалини у даному контекстi, що i е метою статти
Виклад основних положень. Сучасне суспшьство поступово стае все бшьш iнформацiйним, не тшьки через те, що воно насичуеться шформащею та iнформацiйними технологиями, а й тому, що його сощальний i економiчний розвиток залежать вщ володiння адекватною iнформацiею та вщ умiння правильно користуватися нею. Головну роль у такому суспшьст вiдiграе шфор-мацiя, причому точна, доступна i своечасна. На цш пiдставi iнформацiя пере-творюеться на третiй вид ресурсiв, поряд iз речовиною i енергiею. Все це веде до того, що в усьому свт вiдбуваеться поступова iнформатизацiя суспiльства.
У мiру освоення шформацшно'1 сфери людина на своему шляху зус^чае певнi труднощi, деяю з яких ш доводиться виршувати самостiйно. Це при-зводить до проблеми формування у суб'екта шформацшно'1 культури, вщ рiвня яко'1 залежить здатшсть людини адекватно реагувати на змши, що вщ-буваються навколо не'1.
Сучаснi темпи розвитку шформацшних технологiй перевершили всi очь кування i спростували навiть найсмiливiшi прогнози. Можливостi апаратури зростають зараз набагато швидше, анiж очiкувалося в численних прогнозах десятирiчноi давностi. У результат вiдповiдна iнфраструктура, яка будува-лася на основi вчорашнiх прогнозiв, сьогодш виявляеться неспроможною перед обличчям шформацшного вибуху [1, с. 55]. Мережевi практики забезпечення шформацшно'1 безпеки визначаються функщональним значенням, а не мюцем, у якому знаходяться суб'екти. Мюця (територп) тепер визначаються похщними вiд функцiональних вузлiв шформацшно'! мережь 1ншими
словами, ршення приймаються в мереж^ але здшснюються локально й тери-торiально. Подiя «на мющ» стае похiдним вiд поди в мережевому вузль Ця особливють лежить в основi сутностi практик як забезпечення шформацшно'1 безпеки, так i здiйснення агресп, у тому чист «пбридних» вiйн. Наприклад, сьогодш агресор може вести iнформацiйнi вшни на будь-яких територiях, перебуваючи у зручному для нього мющ i в будь-який час, зберiгаючи свою аношмшсть [2, с. 190-194].
Зупинимося на особливостях мережевих практик у контекст проблеми шформацшно'1 безпеки. Ю. Кузнецова i Н. Чудова цшком слушно зазначають, що основоположною якютю кiберпростору е залежнiсть його формальних характеристик вщ уявлень i схильностей його творщв (!'х знань та умшь, про-фесiйних навичок i звичок, рiвня iнтелектуального розвитку, етичних погля-дiв i естетичних потреб, форм i способiв взаемного спшкування в рамках спiльноти професiоналiв-кiбернетчикiв i за 11 межами). При цьому вш мае абсолютно особливi якосп: безпросторовiсть (iснування нiде) i припинення дп фiзичних законiв [3]. Таю спостереження залежносп якостей мережi вщ особливостей п творцiв i п безпросторовiсть також важливо брати до уваги при аналiзi мережевих практик.
Багато сучасних втизняних дослiдникiв [4-7] вважають, що мережа 1н-тернет мае практично статус повнощнно! субкультури, оскiльки володiе необ-хiдними ознаками, яю дозволяють констатувати формування повнощнно! самостiйноi 1нтернет-культури: власний сленг, внутршню iерархiю, набiр усталених iдей, яю в сукупностi утворюють свiтоглядну позищю членiв субкультури, певнi етичш норми, достатню кiлькiсть формальних та неформаль-них лiдерiв, що створюють навколо себе стшю спiвтовариства користувачiв, тощо.
Дiйсно, якщо ми говоримо про життедiяльнiсть локальних, персональних мереж сощального характеру або мiкромереж, то твердження про юберпрос-тiр як про сформовану субкультуру мае пщ собою пщставу. Можна погоди-тися з точкою зору Т. Владимирово!', що формування персональних мшро-мереж е загальною особлив^тю мережевих практик забезпечення iнформацiйноi безпеки, а також ушверсальним способом впливу на функцiо-нальш макромережi (мережi слабких зв'язкiв) [8, с. 205].
У пошуках особливостей практик забезпечення iнформацiйноi безпеки важливо звернути увагу на те, що в кiберпросторi вiдбуваеться дестабiлiзацiя сощального нормативного регулювання. Все частiше регулятором вщносин, як справедливо стверджуе С. Леш, стае не норма, а щншсть [9, с. 111-123]. Нормативне регулювання спираеться на багатофакторну регулящю, воно не може без нех обштися, а змушене сприймати i продовжувати виробленi в нiй тенденцп, йти тим же курсом. Однак таю види нормативного регулю-
вання, як правове, моральне й релтйне, мають високу здатшсть чинити отр «диктатурi iнтересiв i щнностей». Це особливо важливо, як стверджуе Г. Мальцев, коли штереси надмiрно суб'ективованi, а цiнностi занадто ще-алiзованi [10, с. 21].
Ускладнення сощальних взаемодiй i зростання !х iнтенсивностi в умовах кiберпростору обумовлеш матричною природою мережевого простору, що призводить до високо! варiативностi практик забезпечення безпеки. Мереже-вий комушкативний простiр виробляе свою впорядкованiсть, представлену новою системою сощальних обмежень комушкащй. 1нтереси суб'ектiв за-лишаються, розвиваються i примножуються, а значить, збер^аеться i при-множуеться необхiднiсть деяко! впорядкованостi як гаранта безпечно! взаемо-дп в мережi. Такому стану властивий високий стушнь спонтанностi, випадковосп, неорганiзованостi сощально'1 взаемодп.
С. Кравченко зазначае, що в даний час активно формуеться нова «нелшш-на глоболокальна сощальна реальнiсть» [11]. Дшсно, свiт на глобальному i на локальному рiвнях стикаеться з ускладненням сощокультурно'1 динамiки суспiльства, небаченими рашше бiфуркацiями. В умовах глобалiзацii кон-кретнi культури, пiддаючись змiнам, починають не тшьки активно протидiя-ти, але й рефлексувати, прагнучи тдтримувати свою щентичшсть. Зi свого боку мюцев^ культурнi особливостi, представленi, в тому чист, у персональ-них, локальних мережах, впливають на характер рефлекси само'1 глобалiзацii, того сощуму, який продукуе глобальнi вiртуальнi мережь
Новi соцiокультурнi реалii несуть екзистенцшну невизначенiсть i ризики [12-15]. Сучаснш людинi доводиться жити без стшких орiентирiв, довготри-валих чинникiв порядку, загальновизнаних авторите^в. Зростае обiзнанiсть про те, що новi культурнi реалп перестають бути однозначно «хорошими» або «ворожими»; вони амбiвалентнi, оскiльки несуть у собi не тiльки очевид-нi блага, але й часом приховаш небезпеки i навпаки.
У житп суспiльства зароджуеться бiльш складне, рефлексивне осмислен-ня свободи - «парадоксальна свобода». Й сутнiсними характеристиками е неминуче нав'язування i прийняття на себе вiдповiдальностi за явш та латент-нi наслiдки ризиюв: соцiальний суб'ект виявляеться поставленим у таю умо-ви життя, коли необхщно постiйно вибирати, просто не можна не вибирати щось або когось з урахуванням фактора негайного або вщкладеного, явного або латентного ризиюв [16]. Ощнки зробленого вибору активно варшються у соцiокультурному просторi i змiнюються у часi. Вибiр, який виявився функ-цiональним, ефективним для одного культурного простору, не е ушверсаль-ним для шших культур [11, с. 6]. Девiацiя в одному щншсно-нормативному просторi стае шноващею в iншому. Нормою практик забезпечення безпеки стае «свобода ризику». Як зазначае Л. Свендсен, обставини особисто'1 свобо-
ди зазнали величезних змш. Стандарти життя, надлишок часу i матерiальних ресурав сьогоднi стали доступними не лише для нечисленноi меншост - а це перетворюе свободу вибору в одне з центральних понять людського юнуван-ня [17, с. 288].
Новий порядок веде до появи принципово нових форм сощального протесту, що мають своерщний глобальний дискурс. Якщо рашше основу протесту складали iнституцiалiзованi колективш актори, то тепер 1м на змiну приходить «конвергенщя рiзних типiв акторiв». С. Кравченко зазначае, що в умовах мережевого суспшьства значно складшше впливати на вкрай ради-кальнi, неiнституцiалiзованi форми протесту. Вони здатш породжувати «му-ченикiв за справжню культуру, вiру» i, вiдповiдно, ризики тероризму [11]. Новi форми протесту сьогоднi зароджуються й реалiзуються насамперед у мережевому просторi 1нтернету.
Можна погодитися з думкою В. Чупрова, що проблема шновацшних ри-зикiв полягае у систематичнш незахищеностi людини перед загрозами, ви-кликаними модернiзацiею, i е наслщками нерацiонального використання досягнення науково-техшчного прогресу [18, с. 45]. З другого боку, незахи-щенiсть людини викликана парадоксальним характером iндивiдуалiзацii в суспшьсга, корiння якого криються в характерi життя в умовах «плинно! сучасностi». Як вiдзначалося нами рашше, сьогодш зростання вщособленос-тi особистосп, п iндивiдуалiзацiя поглиблюють дисбаланс мiж шдивщуаль-ною свободою й безпекою (З. Бауман) [19]. На наш погляд, з цим пов'язане деяке перемщення фокусу уваги суспшьства вщ норми до щнносп. У сучас-ному кiберпросторi в бiльшiй мiрi розвиваеться орiентацiя на цiннiсть, а не орiентацiя на норму. З другого боку, вщсутнють единоi цшшсно! системи е ще однiею особливютю мережевого «соцiального порядку», що породжуе рiзноманiття й розвиток толерантностi. Сучасшсть характеризуеться орiен-тацiею на новi методи селекцii, якi припускають у перспективi стабiльнiсть iбезпеку.
Мережа 1нтернет становить простiр найбiльшоi щшьносп та iнтенсивнос-тi комунiкацii. Рiзнi типи соцiальних структур, що задаються спрямовашстю, щiльнiстю й iнтенсивнiстю шформацшних потокiв, зумовлюють рiзнi форми координацп у соцiумi. Погодимося з думкою Д. 1ванова, який вважае, що щ форми iстотно вiдрiзняються за рiвнем традицiйноi соцiальностi - на тш абсолютно!' соцiальностi шститутв, приватног та ситуативног соцiальностi ш-теракцiй, вiдносноi соцiальностi мереж потоки постають як феномени анти-сощальш або альтерсоцiальнi [20]. Саме у сощальному просторi мережi тиск з боку девiацiй посилюеться i трансформуеться все швидше. Тому ми вважа-емо, що мережевий юберпроспр е епщентром зростання рiзних iнформацiй-них загроз для реалiзацii особистiсних i суспiльних потреб.
Мережа не просто складаеться з самозароджуваних вузлiв i комунiкацiй, а являе собою проспр потокiв. М. Кастельс справедливо стверджуе, що ви-никла «нова просторова форма, характерна для сощальних практик, якi до-мiнують у мережевому суспiльствi й формують його проспр потокiв. Проспр потокiв е матерiальною органiзацiею сощальних практик у роздшеному часi, яю працюють через потоки» [21, с. 338]. Тому вважаемо за дощльне погоди-тися з точкою зору Т. Владимирово'1, яка вважае, що критерiем забезпечення безпеки (стiйкостi в умовах мшливосп) у кiберпросторi е спрямовашсть, щiльнiсть та iнтенсивнiсть шформащйних потокiв або мереж [8, с. 212].
Ще одним феноменом сучасного етапу розвитку суспiльства, який ютотно впливае на розумiння сутностi шформащйно'1 безпеки в сучасних умовах, е феномен так званого «тимчасового розриву». У цьому контекстi представляе штерес точка зору О. Назарчука, котрий стверджуе, що «тимчасовi розриви у сощальному просторi були завжди, але в глобалiзованому суспiльствi вони починають долатися, генеруючи новий профшь суспшьства. Сьогоднi рiзнi цившзацп, як зазначав С. Ганпнгтон, змушенi спiвiснувати у единому часг Мiж культурно-цивiлiзацiйними сферами (С. Ганпнгтон налiчуе !х вiсiм) ю-нують розриви, якi в рядi випадкiв, наприклад, якщо порiвнювати Африку i Свропу, е набагато бшьш разючими, анiж мiж римлянами й варварами. Але це розриви единого часу, едино'1 цившзацп. Розриви можуть бути i всереди-ш одного суспiльства, причому не обов'язково щодо маргшальних верств у суспшьсга. Часовi розриви можуть культивуватися й сощально схвалюва-тися, наприклад, у ставленш до релiгiйного способу життя громад ченцiв або явищ традицп (боротьба на японських мечах тощо). Тимчасовi ремшюценцп е найважливiшим для культури способом щентифшацп i збереження свое'1 специфiки» [22].
У бшьшосп випадкiв темпоральнi розриви е деструктивним явищем для суспiльства. Рiзнi сощальш агенти, прошарки й субкультури задають рiзнi темпи життя. У зв'язку з цим знову наведемо роздуми О. Назарчука: «Оскшь-ки суспшьство зростання орiентоване на максимiзацiю змш, у ньому закла-дена присутшсть як передовикiв, так i тих, що вщстають, тобто ефект збшь-шення вiдстанi мiж першими й останшми. Якщо ця вiдстань настшьки велика, що участь у "перегонах" втрачае сенс, то п учасники можуть випа-дати з единого часу, в якому !х об'еднують "перегони". Для тих, хто виршуе в нiй не брати учасп, темп часу радикально змiнюеться. Час "гонщиюв" для них екстерналiзуеться, тобто втрачае сенс, який вщчувають повнощнш учасники. З цього моменту рух учасниюв перегонiв уявляеться !м хаотичною метушнею, не бiльше. Йдеться про розрив часу, про рiзнi сощальш часи, яю спiвiснують поруч. Точкою перетину рiзних соцiальних чаав е час фiзичний, який слугуе единим вшном, де вони зус^чаються, але також единим спо-
собом i приводом до конфлшту. Через це вшно представники шшого часу, наприклад часу квазiсередньовiчного юламського фундаменталiзму, можуть намагатися зруйнувати актуальний час, тероризуючи зi свого часу iншi часи. Але i представники "подальших чаав" мають можливiсть, i набагато ширшу, через фiзичний час впроваджуватися у "часи минулГ'. Таким впровадженням служать, наприклад, форми колошально!' практики, коли "чужГ' починають на територп "iншого часу" роладнувати сво'1 колонп, впроваджувати свш час. Цей процес мае колосальш соцiально-руйнiвнi наслiдки. Для абориге-шв скорочуеться сфера "''хнього" часу, час набувае меж, оскшьки у будь-який момент можна опинитися на територп чужого часу, точнiше, чужий час може виявитися там, де знаходишся ти. Часова невизначешсть дестабь лiзуе буття, хаотизуеться весь життевий ритм, призводячи до сощально!' аномп» [22].
Цiлком очевидно, що темпоральш розриви можна долати i створювати, збшьшувати i зменшувати, прораховувати !'х поширенiсть у просторi i про-гнозувати з метою реалiзацii штереав i забезпечення шформацшно!' безпеки. Значення часу i ритмiв практик мають пряме вщношення до висновкiв про особливост здiйснення мережевих аспектiв шформацшно!' безпеки щодо рiзних iдентифiкацiй i темпоральних можливостей суб'ектiв i в цшому окре-мих мережевих ресурав. Розгалуження шляхiв забезпечення iнформацiйноi безпеки в умовах мережевих комушкацш шформацшного суспiльства зада-ються таким критерiем, як рiвень iнтенсивностi комунiкацii. Забезпечення шформацшно!' безпеки, передусiм в 1нтернет, - це практичнi дii з подолання розривiв у захистi шформацп та захисту вiд iнформацii. Подолання розривiв здiйснюеться з метою орiентацii в загальному iнформацiйному просторi на предмет контролю за шформащею.
Мережевий юберпроспр можна розглядати як проспр «комфортабельно! аномii», де комфортабельнiсть обумовлена спокоем, безпекою й аношмшстю суб'екта. Н. Чеботарьова наводить низку властивостей 1нтернету як комунь кацiйного середовища [23], яю, на нашу думку, безпосередньо впливають на стан безпеки суб'екта в шформацшному середовищi сучасного суспшьства:
• анонiмнiсть спонукае до гри з особисто! самопрезентацii та надае мож-ливiсть управляти враженням про себе, «втекти вiд власного тша», сприяе психологiчнiй розкутостi, ненормативносп у проявах бiльшоi свободи ви-словлювань та вчинкiв, у програванш нездiйсненних у дiяльностi поза мережею необмежених соцiальними нормами ролей i сценарГ'в;
• своерiднiсть протшання процесiв мiжособистiсного сприйняття: тери-торiальна доступнiсть i фiзична привабливiсть втрачають свое регулююче значення i спшкування будуеться завдяки подiбностi установок, переконань i цiнностей;
• добровшьшсть i бажанiсть контактiв, можливiсть !х переривання в будь-який момент;
• ускладненють емоцiйного компонента спшкування i, в той же час, стш-ке прагнення до емоцшного наповнення тексту.
Властивiсть анонiмностi 1нтернет-комушкацш мае кiлька граней: внасль док фiзичноi вiдсутностi учасникiв в акт комунiкацiй можна висловлювати почуття, приховувати !х, а також висловлювати почуття, якi людина в даний момент не вщчувае; втрачае свое значення низка бар'ерiв спiлкування, обу-мовлених статтю, вiком, соцiальним статусом, зовшшньою привабливiстю або непривабливiстю, а також невербальною складовою комушкативно! компетентностi партнерiв; виникае можливiсть створювати про себе будь-яке враження за сво!м вибором, при цьому збагачуються можливостi не тшьки саморозкриття людини, але i конструювання свого образу за сво!м вибором [6; 7; 14; 24].
Насшдком анонiмностi й захищеностi вщ оцiнок е суб'ективна безпека 1нтернету [25], яка i веде до розвитку безнормносп i потенцiйно до особливого стану аномп. Ю. Кузнецова i Н. Чудова у зв'язку з цим зазначають, що почуття аношмносп носить шюзорний характер - практично будь-яка дiя в 1нтернеп може бути вiдстежена. Але навт якщо людина знае, що за нею спостер^ають, вiртуальний св^ уявляеться !й анонiмним, оскiльки !! спосте-реження е вiзуальними. Можливють говорити вiд iменi шшо! людини веде до виникнення почуття аношмносп, вщчуття самотностi в натовпi [3]. Разом з аношмшстю приходить i стан «розторможеностi» [3]. Л. Пережогш вказуе, що «в умовах вщсутносп зовнiшнiх обмежень, якi регулюють поведшку в реальному соцiальному свiтi, - матерiальних обмежень, морально!' цензури, художньо! критики, полiтичних i кон'юнктурних впливiв - практично без-перешкодно можуть реалiзовуватися рiзного роду патологiчнi ще! (наприклад, створюватися "художнi" твори або випробуватися транссексуальна щентич-нiсть)» [26].
Аношмшсть провокуе особливу емоцiйну забарвлешсть поведiнки в 1нтер-нетi. Як справедливо стверджуе В. Нестеров, «в умовах суб'ективно! безпеки, по-перше, зникае детермшовашсть вчинкiв, людина робить не те, що повинна, а те, що хоче; по-друге, образ партнера набувае таемничосп, незрозумше ж завжди притягуе, i якщо людина вщкриваеться, то це надае вiдносинам певну штимшсть; по-трете, вiдсутнiсть вiдповiдальностi, випадковють зустрiчей i завжди iснуюча можливють у будь-який момент перервати зв'язок i наза-вжди зникнути в безмежнш мережi дозволяе людям бути бшьш вiдвертими, анiж в реальносп» [27].
Iнформацiйна поведiнка соцiального суб'екта у сучасному свт може носити активний i пасивний характер, це визначаеться рiвнем його iнформа-
цшно'1 культури. Забезпечення шформацшно1 безпеки суб'екта, пов'язане з piBHeM його шформацшно1 культури, причому, чим вище цей piBeHb, тим менше неприемностей виникае у людини з боку шформацп i шформацшних технологiй, що впливають на не1. На цiй пiдставi можна стверджувати, що рiвень шформацшно1 культури суб'екта прямо пропорцшний рiвню шфор-мацшно1 безпеки i, причому, чим вище рiвень шформацшно1 культури - тим менше загроз останньо1 [1]. Таким чином, традицшш практики захисту ш-формацп i вiд шформацп ускладнюються через розвиток вiртуальноi сощаль-но'1' реальностi кiберпростору. Сучаснi комунiкацiйнi процеси ведуть до ш-формацшно1 надмiрностi й посилення «розлому» мiж вiртуальним i реальним свiтами [8], що позначаеться на зростанш умовностi мережевих практик ш-формацшно1 безпеки.
Отже, як висновок, зазначимо, що шформацшна безпека - одна з гострих соцюкультурних проблем сучасного суспшьства, яка мае системний характер i торкаеться дiяльностi основних iнститутiв i тдсистем; у контекст ii впливу потрапляють ключовi соцiокультурнi процеси, що ввдбуваються в суспiльствi. Ключовим фактором ризику для шформацшно1 пiдсистеми соцiуму виступа-ють масштабнi соцiокомунiкативнi та сощокультурш трансформаций що несуть у собi низку негативних соцiальних наслщюв. В останнi роки чiтко фшсуються дезорганiзацiйно-дисфункцiйнi тенденцп, що безпосередньо пов'язаш з високими швидкостями iнформацiйних змш Iнформацiйна безпека - це i захист шформацп, i захист вщ шформацп. Забезпечення шформа-цшно1 безпеки в умовах iнформацiйного суспшьства - це необхщшсть, яка стае атрибутом сучасного життя будь-якого сощального суб'екта, i вимагае невпинно1 роботи з шформащею, що включае в себе взаемод^ з рiзними експертними системами, делокалiзацiю дiй, забезпечення свободи та мшмь зацiю ризикiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дзьобань О. П. Проблема ^форма^й^ безпеки як соцюкультурна проблема / О. П. Дзьобань, С. М. Мануйлов // Materiäly XIII mezinärodni vedecko-praktickä konference «Moderni vymozenosti vedy - 2017». - Dil 3. Prävni veda. History. Filosofy. Hudba a zivot : Praha. Publishing House «Education and Science» s.r.o., 2017. - S. 55-57.
2. Требш М. П. Феномен iнформацiйноi вшни у свт, що глобатзуеться / М. П. Тре-бш // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши 1м. Ярослава Мудрого». Сер1я: Фшософ1я, фшософ1я права, пол1толопя, соцюлопя / редкол.: А. П. Гетьман та ш. - Х. : Право, 2013. - Вип. 2 (16). - С. 188-198.
3. Кузнецова Ю. М. Психология жителей интернета / Ю. М. Кузнецова, Н. В. Чудова. - М. : Изд-во ЛКИ, 2008. - 224 с.
4. Прудникова О. В. 1нформацшна культура: концептуальш засади та св1тоглядний сенс : монограф1я / О. В. Прудникова. - Х. : Право, 2015. - 352 с.
5. Зудшша Н. В. Формування щентичносп в 1нтернет-сшвтовариствах : автореф. дис. ... канд. фшос. наук : 09.00.04 / Над1я В1ктор1вна Зудшша. - С1мферополь, 2012. - 20 с.
6. 1щук С. М. 1нтернет-комушкацп в контекст культури шформацшного суспшь-ства : автореф. дис. ... канд. фшос. наук : 09.00.04 / Сергш Миколайович 1щук. -К., 2012. - 20 с.
7. Пивоварська К. С. В1ртуальн1 сощальш мереж в континуум! 1нтернету: сощаль-но-фшософський анал1з : автореф. дис. ... канд. фшос. наук : 09.00.03 / Ксешя Сергпвна Пивоварська. - К., 2015. - 19 с.
8. Владимирова Т. В. Обеспечение безопасности в условиях информационной нестабильности общества : дис. ... д-ра филос. наук : 09.00.11 / Татьяна Валерьевна Владимирова. - Красноярск, 2016. - 300 с.
9. Лэш С. Проект другой мобильности / С. Лэш, Б. Губман, О. Тесленко // Вестн. Твер. гос. ун-та. Серия: Философия. - 2013. - Вып. 3. - С. 111-123.
10. Мальцев Г. В. Социальные основания права / Г. В. Мальцев. - М. : Норма, 2007. -800 с.
11. Кравченко С. А. Риски в нелинейном глоболокальном социуме / С. А. Кравченко. - М. : Анкил, 2009. - 220 с.
12. Дзьобань О. П. Машпулятивний характер шформацшного середовища сучас-ного суспшьства / О. П. Дзьобань // 1нформащя 1 право. - К., 2014. - № 3 (12). -С.3-12.
13. Данильян О. Г. 1нформацшне суспшьство: морально-етичний дискурс / О. Г. Да-нильян, О. П. Дзьобань // 1нформащя i право. - К., 2014. - № 1 (10). - С. 16-25.
14. Дзьобань О. П. До проблеми морально-етичних аспекпв шформацшного суспшьства / О. П. Дзьобань, С. Б. Жданенко // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Укра-!ни ¡м. Ярослава Мудрого». Серiя: Фшософ!я, фшософ!я права, пол1толопя, со-цюлопя / редкол.: А. П. Гетьман та ш - Х. : Право, 2013. - Вип. 5 (19). - С. 104114.
15. Требш М. П. Глобалiзацiя як визначальний вектор розвитку сучасно! цившзацп / М. П. Требш // Проблеми державно-правового розвитку в умовах европейсько! штеграцп i глобалiзацii : матерiали мiжнар. наук. семшару, м. Харюв, 16 трав. 2008 р. / редкол.: Ю. П. Битяк, I. В. Яковюк, Г. В. Чапала. - Х. : Право, 2008. -С. 26-29.
16. Данильян О. Г. Дiалектична еднють шформацшних прав та шформацшно! сво-боди: до усвщомлення проблеми / О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Укра!ни ¡м. Ярослава Мудрого». Серiя: Фшософ1я / Редкол.: А. П. Гетьман та ш. - Х. : Право, 2017. - № 1 (32). - С. 5-15.
17. Свендсен Л. Фр. Г. Фшософ1я свободи : пер. з норвезьк. / Ларс Фр. Г. Свендсен. -Льв1в : Вид-во Анетти Антоненко ; К. : Нша-Центр, 2016. - 336 с.
18. Чупров В. И. Молодежь в обществе риска / В. И. Чупров, Ю. А. Зубок, К. Уи-льямс. - М. : Наука, 2001. - 230 с.
19. Дзьобань О. П. Сучасне суспшьство як суспшьство з деформованою вщповщаль-нютю (за працею З. Баумана «1ндивщуатзоване суспшьство») / О. П. Дзьобань, С. М. Мануйлов // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши ¡м. Ярослава Мудрого». Сер1я: Фшософ1я / редкол.: А. П. Гетьман та ш. - Х. : Право, 2016. - № 4 (31). -С.14-26.
20. Иванов Д. В. Актуальная социология, веселая наука в поисках злых истин / Д. В. Иванов // Журн. социологии и соц. антропологии. - 2010. - № 2. - С. 21-51.
21. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура : пер. с англ. / М. Кастельс ; под науч. ред. О. И. Шкаратана. - М. : Гос. ун-т Высш. шк. экономики, 2000. - 606 с.
22. Назарчук А. В. Социальное время и социальное пространство в концепции сетевого общества [Електронний ресурс] / А. В. Назарчук // Вопросы философии. -2012. - № 9. - Режим доступу: http://vphiLш/mdex.php?optюn=com_content&task =view&id=598&Itemid=52.
23. Чеботарева Н. Д. Интернет-форум как виртуальный аналог психодинамической группы [Електронний ресурс] / Н. Д. Чеботарева. - Режим доступу: http://ezotera.ariom.ru/2006/05/24/chebotariova.html.
24. Жичкина А. Е. Социально-психологические аспекты общения в Интернете [Електронний ресурс] / А. Е. Жичкина. - Режим доступу: http://flogiston.ru/articles/ netpsy.
25. Карделан К. Дети процессора: как Интернет и видеоигры формируют завтрашних взрослых : пер. с фр. / К. Карделан, Г. Грезийон. - Екатеринбург : У-Фактория, 2006. - 272 с.
26. Пережогин Л. О. Интернет-аддикция в подростковой среде [Електронний ресурс] / Л. О. Пережогин. - Режим доступу: http://www.rusmedserv.com/psychsex/ main003.htm.
27. Нестеров В. Ю. Что выплавляют из «тонн словесной руды», или попытка реабилитации чатов [Електронний ресурс] / В. Ю. Нестеров. - Режим доступу: http://banderus2.narod.ru/93117.html.
ИНФОРМАЦИОННАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ: ЭКЗИСТЕНЦИАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ И СЕТЕВЫЕ ПРАКТИКИ
Дзебань А. П., Мануйлов Е. Н.
В статье обосновывается, что информационная безопасность занимает одно из ключевых мест в системе обеспечения жизненно важных интересов всех без исключения обществ. Это, прежде всего, обусловлено насущной необходимостью создания развитой информационной среды общества. Но именно из-за информационной среды чаще всего осуществляются угрозы национальной безопасности в различных сферах деятельности личности, общества и государства. Делается
вывод, что информационная безопасность - это и защита информации, и защита от информации. Обеспечение информационной безопасности в условиях информационного общества - это необходимость, которая становится атрибутом современной жизни любого социального субъекта, и требует неустанной работы с информацией, включающей в себя взаимодействие с различными экспертными системами, делокализацию действий, обеспечение свободы и минимизацию рисков.
Ключевые слова: информация, информационное общество, информационные процессы, информационная безопасность, сети, киберпространство.
INFORMATIVE SAFETY: ASPECTS OF EXISTENTIAL AND NETWORK PRACTICES
Dzoban O. P., Manuylov E. M.
In the article grounded, that informative safety occupies one of key places in the system ofproviding vitally of important interests ofall countries. It is foremost conditioned by the urgent necessity of creation of the developed informative environment of society. But exactly through an informative environment mostly come true threat to national safety in the different spheres of activity ofpersonality, society and state. In modern terms there was a requirement in overthinking and clarification of problem of informative safety through the prism of existential and network practices taking into account modern ambivalent of informative processes.
It is shown that network practices of providing of informative safety have a row of features that is set by character of social practices in a cyberspace and network, stream organization ofvirtual space. It is shown, that modern tendencies different personality and social anomalies can cause in the field of information, that unavoidable will put both personality and public safety under a threat. At the same time, without regard to the substantial enough working ofproblem of informative safety, unity in understanding ofessence ofphenomenon of informative safety in the context of the networkfor existential measuring in a modern scientific paradigm it is not. Summarizing socio-philosophical comprehension of this problem in unfortunately there are not levels on a due.
Network practices ofproviding of informative safety are determined by a functional value, but not the place where are subjects at. Locations (territories) are now determined the by derivatives from the submachine's of informative network. In other words, made decision in a network, but come true locally and territorial. An event «inplace» becomes to the derivatives from an event in a network knot. This feature is the basis of essence of practices of both providing of informative safety and realization of aggression, for example, of hybrid wars. For example, today an aggressor can conduct informative wars on any territories, being in a comfortable for him place and at any time, keeping the anonymity.
It is shown that complication of social co-operations and increase of their intensity in the conditions of cyberspace are conditioned by matrix nature of network space that results in high variety of practices of providing of safety. Network communicative space pro-
