CC BY
206
УДК 1:316.4
О. В. Прудникова, доктор фшософських наук
1НФОРМАЦ1ЙНА КУЛЬТУРА I ФОРМУВАННЯ «ЛЮДИНИ ШФОРМАЦШНО1»
Проанал1зовано тформацшну культуру особистост1 якумову успшног адапта-цплюдини до життя в ¡нформацтному сустльств!. Обгрунтовуетъся, що сучасна людина стае немислимою без ¡нформацтних технолог1й, якг справляють величезний вплив на все И ¡снування - як бгологгчне, так г соцгальне. Показано, що гнформацШна техника тать у соб1 не лише гумамстичш можливост1, а й може зд1йснювати не-гумамстичний вплив на особист1сть 7 сустльство в цыому.
Ключовi слова: ¡нформацтне сустльство, ¡нформацтна культура, ¡нформацт-м технологи, особист1сть.
Постановка проблема. Сучасний етап розвитку цившзацп характеризуемся тим, що жодна сфера буття людини не може нормально функщонувати й розвиватися без своечасного й повного забезпечення необхщною шформа-щею, вмшня 11 швидко, яюсно й адекватно сприймати, збер^ати, обробляти, використовувати i передавати. 1нформащя завжди впливала як на формування особистосп, 11 св^огляд, стереотипи поведшки, ступшь громадсько! актив-носп та загальну культуру, так i на функцiонування рiзних соцiальних груп i суспiльства в цiлому. У ситуаци, що складаеться сьогоднi, виникла необхщ-нiсть у глибокiй розробщ категорп «шформацшна культура» i проблем, пов'язаних iз формуванням iнформацiйного суспшьства.
Iснуючi публшацп з проблем шформацшно! культури та формування людини нового типу демонструють наявнiсть величезного емтричного матерь алу, значущiсть ще! проблеми, пiдвищення 11 ролi в системi управлiння сус-пiльними процесами. Ц проблеми намагаються вирiшити як фахiвцi в галузi iнформатики, юбернетики, педагогiки, психологи, так i в галузi фшософп, щоправда, останнi - суттево менше.
Результата аналiзу науковах джерел i публЫацш свiдчать, що, незва-жаючи на досить солщну 1х кiлькiсть, сутнiсний аспект ще! проблеми опра-цьований ще недостатньо. Дослщники в данiй царинi зазвичай концентрують увагу на технологiчних i психологiчних аспектах проблеми взаемозв'язку людини й шформацшного суспiльства. Тому в данш статтi зроблена спроба окреслити в найзагальшшому виглядi ключовi фшософсью питання сутностi й особливостей формування людини в умовах становлення шформацшного суспшьства, що i е метою статп.
154
© Прудникова О. В., 2016
Виклад основного матерiалу. Зпдно з авторською концептею, однieю з ланок, що об'еднуе всю суспiльну систему, е людина, котра водночас ви-ступае як суб'ектом, так i об'ектом соцiальних iнтересiв, потреб та духовно-моральних цiнностей, iдеалiв, переконань i прагнень. Безпосередньо пов'язанi з шформацшною сферою моральнi цiнностi ютотно впливають на поведiнку й дiяльнiсть людини, формують усю систему 11 iндивiдуально-суспiльних вiдносин. Саме людина як найвища соцiальна цiннiсть акумулюе в основних формах свое! життедiяльностi й шформацшно фiксуе взаемозв'язок матерь ального й духовного, вщображаючи в цшсному виглядi життя як об'ективну реальтсть, де виявляються 11 внутрiшньо взаемозалежн iнтереси, моральнi цiнностi, iдеали, 11 культура, релiгiйнi вподобання та суб'ективне розумiння сенсу життя. Суспiльство стае пею унiверсальною матерiально-духовною сферою, в якш особистiсть реалiзуе себе цшсно. Водночас, як справедливо зазначае О. Дзьобань, разом iз соцiально-економiчними та пол^ичними транс-формацiями iнформацiйного сустльства вiдбуваеться процес переоцiнки духовних цшностей, формування принципово нових засад моралi [1, с. 188]. Усе це, як указувалось у попередшх авторських публшащях [2-4], ускладнюе процес формування шформацшно'1 культури особистостi в нишшшх шфор-мацiйних умовах.
Формування ново1 людини - «людини шформацшно'1» - це одна з базис-них характеристик шформацшного суспiльства. У цш характеристицi особливо важливим i значущим е те, якою повинна бути особистiсть в умовах шформатизацп. В умовах розгортання шформатизацп кожне з дiалектично взаемозв'язаних начал людини - фiзичне, психiчне й сощальне - вимагае спецiального врахування, оскшьки тiльки в цьому випадку новi можливостi iнформацiйного суспiльства можуть бути повною мiрою використанi для роз-витку людини. Без урахування специфши цих начал людини iнформатизацiя здатна викликати негативн суспiльнi наслiдки [5].
Кожна людина, вступаючи в суспшьш вiдносини, одержуючи й передаючи певну шформащю, вливаеться в дане суспшьство шляхом засвоення й дотри-мання тих норм i правил, яю iсторично в ньому склалися. I природно, що питання про роль сустльства в житп людини, так само як i питання про роль людини в житп сустльства, ткавить не одне поколшня дослщниюв.
Для дослiдження сутностi сучасного шформацшного сустльства необхщ-но визначити склад i структуру знань, умiнь i навичок, що визначають iнфор-мацшну культуру особистостi.
У цьому контексп цiкавою уявляеться точка зору Н. Семенюк, зпдно з якою шформацшна культура особистосп як умова устшно'1 адаптацii людини до життя в шформацшному суспiльствi еволюцiонуе в суспшьство знань. Н. Се-
менюк зазначае, що у новш парадигмi освГти значне мюце займае шформацш-на складова, яка мае принципово важливе значення як для тих, хто вчить, так i для тих, хто навчаеться. Вщповщно в останнi роки в усьому свiтi серйозну увагу почали придiляти iнформацiйнiй пiдготовцi особистостГ Така пiдгaговка повинна орiентуватися не лише на навчання прийомам рацюнально' роботи з книгою, алгоритмам шформацшного пошуку, лшвщаци комп'ютерно'' неграмотности освоенню гiпертекстових, мультимедiйних та шших шформацшно-комунiкацiйних технологiй. У цьому контекст! справедливим уявляеться твер-дження Н. Семенюк стосовно необхiдностi цшеспрямовано'' й комплексно! пiдгaговки людини, що включае широкий спектр не тшьки iнформацiйних знань, умiнь i навичок, а й шформацшних компетенцiй, пов'язаних iз пошуком, ви-лученням та критичним аналiзом шформацп, здатнiстю самостшно добувати i виробляти новi знання. Важливою ланкою, що поеднуе вс компоненти шфор-мацшно'' культури, е шформацшний свiтогляд. Iнформацiйний свiтогляд - система узагальнених поглядiв на шформащю, iнформацiйнi ресурси, шформацш-нГ системи, iнформацiйнi технологи, iнформатизацiю, шформащйне суспiльство та мiсце людини в ньому, на ставлення людей до навколишнього шформацш-ного середовища, а також обумовлеш цими поглядами 'х переконання, iдеали, принципи пiзнання i дiяльностi [6, с. 294].
1нформацшне суспiльство як суспiльство нового типу мае низку особли-востей у порiвняннi з попереднiми типами суспшьств. Вiдбуваеться рiзке збiльшення кiлькостi шформацшних потоюв i технiчних засобiв, що не тшьки забезпечуе циркулящю шформацп в суспiльствi, а й забезпечуе життездат-нiсть iнформацiйного сустльства, виявляе новi проблеми i труднощi у взаемо-дп рiзних сощальних груп. Соцiальнi комуткацп i сотальна взаемодiя в ць лому вщбуваються тепер по-Гншому, анiж двадцять або тридцять рокГв тому. У рГзних сферах людсько!' дГяльностГ спостерiгаються процеси штеграцп, що спричиняють процес глобалГзаци. З'являеться едина глобальна комунiкацiйна система, що забезпечуе людство великими обсягами досяжно!' шформацп. Змши у сферi виробництва, у культурному середовищi, у мовному середови-щГ спричиняють змшу в моделях поведiнки людини. I щ моделi повиннГ бути осмислет й прийнятГ людиною передусГм на культурному рГвнГ
1сторично людинГ властива незнищенна потреба в шформацп, не завжди усвщомлена кожним з нас окремо, але оргатчно притаманна людському сус-пГльству в цГлому. Не тшьки здаттсть сприймати й обробляти шформащю, а й вГдчуття в нш потреби, часом тако'' ж потужно'', як i потреба в одязГ, ''жГ, видГляють людину з усГх представникГв живо'' природи. У зв'язку з цим ш-формацшна культура е свого роду стандартом, показником рГвня розвитку особистостГ, п освГченостГ, грамотностГ.
Формування шформащйно! культури тiльки через вивчення шформатики виявляеться недостатнiм, оскшьки обмежуе поняття технiчними та програм-ними засобами шформатизацп. Разом з тим рiвень шформащйно'1 культури людини буде в перспективi визначати перш за все базисш знання та вмшня у сферi пошуку та семантично'1 обробки шформацп. Тому i ставиться питання про те, що саме вони мають стати предметом особливо'1 уваги освiтнiх установ як проблеми, що мае загальнодержавне значення як фундамент i ушверсаль-ний зааб будь-яко'1 стратеги та безпеки.
Проблема мае таке значення у зв'язку зi зростанням обсяпв шформацп i можливiстю засвоення шформацп окремою людиною. I наскiльки високим е рiвень загально'1 культури людини шформацшного суспiльства [7], настшь-ки високим е рiвень культури споживання шформацп, а значить, i рiвень ш-формацшно'1' культури.
Iндивiд же, виступаючи в ролi активного учасника шформацшно'1 взаемо-дп, не стiльки виробляе сощальну iнформацiю, скiльки споживае й передае 11. Люди вступають у багатоплановi вiдносини, зумовленi характером 1хньо1 працi, мiсцем у суспiльствi, етноа, класi, соцiальнiй групi, 1х статтю, вiком, розмiром i типом пункту проживання, рiвнем освiти, географiею проживан-ня та iншими факторами. У межах авторсько'1 концепцп здiйснення цих вщносин розумiеться як неминуче пов'язане з виробленням та реалiзацiею системи цшшсних орiентацiй по вiдношенню до тих чи шших сторiн со-цiального середовища, його властивостей, юнуючих у ньому думок, установок тощо.
Сьогоднi багато фiлософiв ведуть мову про антрополопчну катастрофу, яка безпосередньо пов'язана з руйнуванням i розпадом достовiрно людського в людиш, з негативними змiнами в п природi й духовному свiтi, з глибокою i тотальною кризою людини, пов'язаною передуам з кризою шформацшно'1 культури. Ця криза, яка багато в чому стала наслщком вiртуалiзацii людського життя, веде до втрати людиною пщстав свого юнування - природних, со-цiальних, культурних та iнших, до зникнення само1 перспективи до iснування.
Чому виникла проблема пошуку нових вимiрiв людини? Очевидно, перш за все тому, що в традицшних вимiрах (бюлопчному, соцiальному, психоло-гiчному, синергетичному) не вдаеться створити про не1 адекватного уявлення, яке дозволило б ефективно вирiшувати життево важливi для сощуму проблеми i забезпечити нормальний гармоншний розвиток суспiльства в нових ш-формацiйних умовах. Б. Юдш упевнений, що «безпосередня причина сьогод-нiшнього звернення до питання про природу людини - це перспективи, деко-ли зовам близью, але часпше вiддаленi, таких дiй на людину, яю здатнi викликати в нш глибокi й радикальнi змши» [8, с. 113].
У численних наукових працях, присвячених шформацшнш epi, здебшьшо-го пвдкреслюеться, що змiнюються не тшьки технологична база й шформацшно-тeхнологiчнi можливостi людини, а й сама людина, ïï самосвiдомiсть. Сучасна людина стае немислимою без шформацшних технологий, якi справляють вели-чезний вплив на все ïï юнування - як бюлопчне, так i сощальне. Предметом дискусiй стае лише те, що несуть щ змши, i при всiй супepeчностi точок зору практично вс вчeнi погоджуються в одному: особливу роль у сучасному свiтi й становлeннi ново'1' людини вiдiгpае iнфоpмацiйна культура.
Вщомий теоретик iнфоpмацiйного суспiльства Е. Тоффлер у своему бест-сeлepi «Третя хвиля» розглядае «особиспсть майбутнього», котра глибоко вкоршена в динамiку соцюкультурних перетворень. Вiн зазначае, що третя хвиля е продуктом драматичних змш рис, нав'язаних суспшьством, - не нова людина, а новий сощальний характер [9]. А це означае, що вщповщно до piзноманiтностi, полiваpiативностi, багатоцeнтpовостi шформацшно'1' соталь-но'1' системи особиспсть теж являтиме собою розматсть рольових моделей i життевих стилiв, якi визначаються пepeдусiм piвнeм та багатством шформа-цшно'1 культури особистосп. Зрештою, поява «конф^ративного» чи «моду-лятивного Я» - це необхщшсть в умовах iнфоpмацiйного суспiльства. «Мо-дульна людина» - це людина, яка здатна змшювати типи дiяльностi, може потeнцiйно вписуватись у будь-яю сфери соцiальноï системи: оpганiзацiï, угруповання, ствтовариства, а також легко 1'х полишати, змiнювати власнi переконання. «Третя хвиля змiнюе природу iдeнтичностi_ Перехщ до гете-pогeннiшого, дифepeнцiйованiшого сустльства передбачае те, що шдивщ... володiе великим вибором у самовизначeннi. Прихщ Третьо'1' хвилi пов'язаний також iз помiтним прискоренням тeмпiв соцiальних та культурних змш, отже щентифшацп, яю обираються, стають коpоткочаснiшими, а люди приймають чи вщмовляються вiд якихось компонешйв сво'1'х iдeнтичностeй швидше, ашж будь-коли» [10, с. 281-282]. Тому «Третя хвиля найбшьше винагороджуе за тзнавальт здiбностi та освiту, а також людей, яю здатнi до швидкого при-стосування, до змш... Вона винагороджуватиме людей допитливих, ткавих, якi прагнуть з'ясувати, що вщбуваеться, i впливати на те, що вщбуваеться, людей, якi здатнi волод^и собою в умовах хаосу та незрозумшосп. ïй знадоб-ляться люди, яю... можуть не мати навиюв у якiйсь однiй спeцiальностi, але волод^ть досвiдом у деяких piзних сферах i здатнiстю екстраполювати ще'1' з однiеï сфери в шшу. Вона буде винагороджувати iндивiдуальнiсть та тдпри-емливiсть» [10, с. 287].
Сьогодт становище людини в суспшьсга не зменшило значення знань у житп людини, а, навпаки, збшьшило, оскiльки положення в суспiльствi багато в чому визначаеться здатшстю до обробки шформацп. Уам, що мае
людина зараз, вона зобов'язана вмшню сприймати й обробляти шформащю. Наскшьки BMÏe i володie людина навичками отримання, обробки та викорис-тання шформацп, може сказати рiвень ïï шформацшно'1' культури. На форму-вання стилю життя i зразкiв поведшки сучасно'1' людини передусiм впливае порядок комушкативних взаемодiй i змiн ïx соцiально-психологiчних форм в умовах розвитку iнформацiйно-теxнiчного свiту [11-13].
Тут можна назвати хоча б таке джерело, як свщоме бажання суб'екта вза-емодп спотворити реальний стан справ, створити про нього неправильне уявлення, шакше кажучи, дезшформувати одержувача шформацп, що вияв-ляеться у численних життевих ситуацiяx. У перебiг шформацшних потокiв втручаються суб'ективнi чинники, адже шформащю збирають i передають люди, що волод^ть певними iнтересами та емощями. Наявнiсть вiдправника, одержувача, каналу розповсюдження шформацп i загальноприйнято'1' мови характеризуе становлення шформацшно'1' сфери, яку можна подати як певне вiртуальне середовище, де поведiнка людини змшюеться незалежно вiд ш-формацп про оточуючi ïï предмети об'ективного св^, а вiд шформацп, яка мютить думку про цi об'екти шших людей.
Концептуалiзацiя розумiння природи шформацшно'1' культури приводить до висновку, що важливою сполучною ланкою цих пiдxодiв до поняття шфор-мацшно'1 культури особистосп е творчiсть [2]. Творчють е прерогативою вшьно'1', здатно'1' до саморозвитку особистосп, е способом «особистюного» iснування на противагу знеособленому, яке у своему гранично «очищеному» виглядi вбивае особист1сть. Не iснуе знеособлено'1' дiяльностi, це абстракцiя. В умовах життя особиспсне й дiяльнiсне начала взаемно збагачують одне одного i можуть розвиватися тшьки одне через одного.
Творча особистють реалiзуе сама себе, ïï не можна як будь-яку особиспсть сформувати, а можна тшьки виховати. Про необxiднiсть прюритетного розвитку творчого мислення, бiльше того, про виховання такого мислення говорив ще класик псиxологiï та фшософп Д. Дью'1', який стверджував, що «першим паро-стком у вихованш мислення е активнiсть, особливо штелектуальна» [14, с. 102].
Питання про зовшшнш вияв творчого начала особистосп фактично являе собою питання про одну зi сторiн зовнiшнього вияву креативносп мислення особистостi. Уявляеться, що штелектуальна актившсть i е одним iз виявiв творчого начала в дiяльностi особистостi. Зовнiшнiм виявом штелектуально'1' активностi може бути, наприклад, штелектуальна шщатива, яку ми розумiе-мо як продовження розумово'1' (iнформацiйноï) дiяльностi за межами ситуа-тивно'1' заданосп.
У контекст1 зазначеного В. Казанцева видшяе такi загальнометодологiчнi принципи формування iнформацiйноï культури особистостi: культурологiч-
ний, системный, дiяльнiсний, технолопчний, принципи ÏHTerpaTHBHOCTÏ та безперервносп освiти [15].
Таким чином, можна стверджувати, що дiяльнiсний i особистюний тд-ходи до поняття шформацшно'1 культури особистостi не суперечать один одному, а взаемно збагачують один одного. Сполучною ланкою мiж ними е творчiсть. Для виникнення та реалiзащï творчо'1' дiяльностi необхiдно фор-мувати здатнiсть до тако'1' дiяльностi, що, у свою чергу, передбачае виховання креативного стилю мислення, наявшсть якого вiдрiзняе iнформацiйно-куль-турну людину.
Людина в шформацшному суспiльствi пiддаеться впливам процеав ш-форматизацп та змiнюеться тд тиском iнформацiйних технологiй. Сучаснi технологи, включаючись у середовище суспiльних вщносин, стають важли-вим чинником сощальних трансформацiй, причому ïx вплив на людину досить часто мае яскраво виражений негативний характер. Як слушно вва-жають С. Дрожжина i I. Кобзар, сучасна шформацшна техшка може змшю-вати чи нав^ь руйнувати цiннiснi прiоритети та життевий св^ людини у цiлому, вщволшати ïï вiд реалiй життя, занурюючи у вiртуальну реальнiсть. Тобто в умовах шформацшного суспiльства виникае новий споаб юнуван-ня культури - у вiртуальнiй реальностi [16]. Крiм того, зафiксованi змiни у сферi духовно'1' культури викликанi не свщомими дiями ïï творця - людини, а безособовою лопкою теxнiчного розвитку, процесами самооргашзацп техногенного середовища. Наприклад, шформацшш технологи, за допомо-гою структуризаци шформацп й забезпечення ïï доступносп здiйснюючи глибокi трансформацп шдивщуально'1' й масово'1' свiдомостi, унiфiкують сощальш практики, забезпечують включення людей у глобальний шформа-цiйний обмiн i стають шструментом псиxологiчного тиску, насильницьки втручаючись в емоцшно-вольову сферу людини. Аналопчно'1' думки дотри-муеться й А. Алехнович, зазначаючи, що вщбуваеться «тдрив екзистенцш-ного улаштування присутносп, оскiльки екзистенцiали турботи, страху, тривоги випсняються за межi рефлекси, елiмiнуеться переживання власно-го кiнця та тимчасовосп iснування, приносячи заспокоення й почуття без-пеки; це св^ позачасовостi, точнiше, сьогочасностi - час онлайн, безпосе-редне задоволення шформацшних потреб» [17].
У сучасному шформацшному суспшьста бурхливо поширюються сублiмо-ваш форми агресивностi. Сьогоднi агресiя й насильство набули нового вигляду, сощальна агреая стала неминучим та закономiрним результатом надмiрно тривалого переxiдного перюду, що супроводжуеться розвалом економiчниx зв'язюв, надзвичайно глибоким соцiально-економiчним розшаруванням насе-лення, регiональними конфлiктами, рiзким падшням рiвня життя, кризою мо-
ральности. Стало очевидним, як пвдкреслюе О. Жидкова, що створення загаль-нопланетарного поля шформаци, окрiм прискорення взаемообмiну культур i 1х творчих змiн, призводить до розхитування традицшних цiнностей [18].
Необхiдно вiдзначити, що людина сто1ть на чолi вах цих процесiв, i на-скшьки вона е культурною, настiльки розумними будуть змши в суспiльствi. Ось чому проблема шформацшно'1 культури людини i суспiльства видшяеть-ся як соцюкультурна проблема.
Розглядаючи проблему особистости в iнформацiйнiй культурi, сучаснi теоретики все бшьше схиляються до думки п виходу з-пiд впливу масовостi, називаючи це однiею з головних рис шформацшного суспiльства. Зокре-ма, О. Костина вказуе на так звану «демасифшащю» та «персоналiзацiю», що е вираженням впливу особистисних факторiв на генезу суспiльства, тдкрш-люючи дане твердження визначенням мюця людини, з одного боку, як головного суб'екта виробництва, а з другого - як суб'екта юторп в цшому [19]. Мова йде про те, що в шформацшному суспшьсга культура, за словами В. Окоро-ково'1, «отримуе високий рiвень iнновацiйностi, починаючи характеризувати-ся демасифшащею, яка змiнюе систему цiнностей та орiентацiю людини на психологiчнi, сощальш та етичнi цiлi життедiяльностi. Трансформащя потреб та цiннiсних орiентирiв людини в шформацшному суспшьсга проходить у невщ'емному зв'язку з змiнами у технологичному середовищЬ» [20, с. 191].
Таким чином, вщносини людини з шформацшною технологiею вiдрiзня-ються не тшьки складнiстю, а й суперечливютю. Iнформацiйна технiка та1ть у собi не тiльки гуманiстичнi можливостi, але й може здшснювати негуманiс-тичний вплив на особистють i суспшьство в цiлому. Будучи в руках людини потужним знаряддям осягнення св^у, його посiбником i засобом створення умов для творчо'1 дiяльностi, iнформацiйна технологiя разом з тим замшюе традицiйний вербальний спосiб усвiдомлення св^ аудiовiзуальним пiзнан-ням, створюе у людини шюз^ занурення у штучний свiт, свiт чисто1 уяви, який сприймаеться як реально юнуючий св^.
Розвиток iнформацiйно-обчислювальноi технiки формуе в суспшьсга новi види професiйноi зайнятосп, що пов'язано з розвитком шформацшно'1 дiяль-ностi як самостiйного виду штелектуально'1 працi. Процеси розвитку шфор-мацiйноi дiяльностi втягують сучасну людину в нове коло культурних взаемо-дiй i багато в чому впливають на усвщомлення людиною свого мюця в соцiо-культурнiй реальности. Загальною основою соцiокультурноi динамiки розвитку життедiяльностi сучасно'1 людини виступають об'ективш процеси 11 iнтелектуалiзацii та технолопзаци.
Концептуально важливою вважаеться теза, що культурний рiвень сучасно'1 людини визначаеться п iнформацiйною культурою, а шформацшна культура
особистосп, як культура взагал^ вщображае активну творчу дiяльнiсть людини i, отже, розвиток само'1 людини як суб'екта ще'1 дiяльностi. Оскiльки йдеться про культуру шформацшну, значить, дiяльнiсть людини безпосеред-ньо пов'язана з шформащею. Тобто iнфоpмацiйна культура передбачае не тшьки пeвнi знання, а й певне прикладення цих знань для чого-небудь, у зв'язку з чим-небудь i вдосконалення ïx у процес тiеï чи iншоï дiяльностi, у тому чист дiяльностi, пов'язано'1 з шформащею. Причому саме прикладення й удосконалення знань е значущим лише у творчосп, peалiзованiй у будь-якiй сфepi життедiяльностi людини. А тому мотиви творчосп, мотиви ще'1 дiяльностi людини е природною психолопчною компонентою тако! характеристики особистосп, як ïï iнфоpмацiйна культура [15].
Розвиваеться i с^мко поширюеться культура створення, обмiну та спожи-вання шформацп. I людину необхщно пiдготувати до швидкого сприйняття й обробки великих обсяпв шформацп, оволодшня нею сучасними засобами, методами i технолопею роботи. Новi умови роботи породжують залeжнiсть iнфоpмованостi одша людини вщ шформацп, набутоï iншими людьми. Тому вже недостатньо вм^и самостшно накопичувати iнфоpмацiю, а нeобхiдно опа-нувати таку тeхнологiю роботи з нею, коли готуються i приймаються ршення на основi колективного знання. Це говорить про те, що людина повинна мати певний piвeнь культури щодо поводження з шформащею.
Отже, як висновок зазначимо, що сучасне суспшьство висувае низку вимог до особистосп стосовно piвня ïï iнфоpмацiйноï культури, серед яких: умшня адекватно фоpмалiзувати знання; адекватнють штерпретаци фоpмалiзованих даних та використання нових шформацшних тeхнологiй у своïи життедiяль-ностi; спpоможнiсть ефективно використовувати сучасну комп'ютерну технь ку та шформацшш тeхнологiï, що сприяють формуванню парадигми шфор-мацiйноï людини. Фундаментальний суспшьний iнтepeс у цьому контeкстi полягае у формуванш свiтоглядноï культури, стрижнем якоï е iнфоpмацiйна культура, яка оргашчно поеднуе в собi культуру мислення й мовлення, культуру комушкацш, культуру оpганiзацiï пpацi, культуру роботи з шформащею у вах ïï виявах.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дзьобань О. П. Фшософ1я 1нформац1йного права: свггоглядш й загальнотеоре-тичн1 засади : монограф1я / О. П. Дзьобань. - Х. : Майдан, 2013. - 360 с.
2. Прудникова О. В. 1нформацшна культура: концептуальш засади та св1тоглядний сенс : монограф1я / О. В. Прудникова. - Х. : Право, 2015. - 352 с.
3. Прудникова О. В. 1нформацшна культура украшського суспшьства: цившзоваш стандарти та в1тчизняш реали / О. В. Прудникова // Фшософ1я науки: традицп та 1нновацИ : наук. журн. - Суми, 2013. - № 2 (8). - С. 227-238.
4. Prudnikova O. V. Information as category of informative culture: to conceptualization of category / O. V. Prudnikova // Nauka i studia. - 2014. - № 5 (115). - C. 5-12.
5. Дзьобань О. П. Соцюкультурний проспр шформацшного суспшьства як сере-довище буття сучасно1' людини / О. П. Дзьобань, С. Б. Жданенко // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши ¡м. Ярослава Мудрого». Сер1я: Фшософ1я, фшософ1я права, пол1толопя, соцюлопя / редкол.: А. П. Гетьман та ш. - Х. : Право, 2014. -№ 2 (21). - С. 12-21.
6. Семенюк Н. Необхщнють шформацшного супроводу осв1ти впродовж життя / Н. Семенюк // Плея : наук. вюн. : зб. наук. пр. / голов. ред. В. М. Вашкевич. - К. : В1Р УАН, 2013. - Вип. 78 (11). - С. 294-297.
7. Дзьобань О. П. Homo informaticus: до проблеми осмислення сутност / О. П. Дзьобань // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши ¡м. Ярослава Мудрого». Сер1я: Фшософ1я, фшософ1я права, пол1толопя, соцюлопя / редкол.: А. П. Гетьман та ш. - Х. : Право, 2014. - № 1 (20). - С. 13-21.
8. Юдин Б. Г. Природа человека: конструктивизм против натурализма / Б. Г Юдин // Высшее образование в России. - 2005. - № 5. - С. 113-121.
9. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер ; пер. с англ. К. Ю. Бурмистрова и др. -М. : АСТ, 2004. - 795 с.
10. Тоффлер О. Раса, власть и культура / О. Тоффлер ; пер. Н. Л. Поляковой // Новая технократическая волна на Западе : сб. ст. : пер. / сост. и вступ. ст. П. С. Гуреви-ча. - М. : Прогресс, 1986. - С. 276-288.
11. Бурдуковская Л. П. Информационная культура и коммуникация : автореф. дис. ... канд. культурол. наук : 24.00.01 / Л. П. Бурдуковская. - М., 2005. - 18 с.
12. Висоцька О. С. Комушкащя як основа сощальних перетворень (у контекст! ста-новлення постмодерного суспшьства) : монограф1я / О. С. Висоцька. - Д. : 1нно-ващя, 2009. - 316 с.
13. Кондратенко П. Б. Коммуникационная деятельность как организация социального пространства / П. Б. Кондратенко. - Хабаровск : Изд-во ХГТУ, 2001. -104 с.
14. Дьюи Д. Психология и педагогика мышления / Д. Дьюи. - М. : Совершенство, 1997. - 205 с.
15. Казанцева В. П. Информационная культура личности: социально-философский анализ : автореф. дис. ... канд. филос. наук : 09.00.11 / В. П. Казанцева. - Красноярск, 2009. - 16 с.
16. Дрожжина С. В. Аксюлопчно-екзистенцшш детермшанти шформацшного суспшьства / С. В. Дрожжина, I. М. Кобзар // Плея : наук. вюн. : зб. наук. пр. / голов. ред. В. М. Вашкевич. - К. : Плея, 2014. - Вип. 80 (1). - С. 190-196.
17. Алехнович А. С. Категория экзистенциального сознания в системе гуманитарных наук [Електронний ресурс] / А. С. Алехнович. - Режим доступу: http://www.zpu-journal.ru/e-zpu/2012/1.
18. Жидкова О. О. Проблемы взаимодействия человека и информационной среды [Електронний ресурс] / О. О. Жидкова. - Режим доступу: sps.kture.kharkov.ua/ articles/Статья6.doc.
19. Костина А. В. Тенденции развития культуры информационного общества: анализ современных информационных и постиндустриальных концепций [Електронний ресурс] / А. В. Костина. - Режим доступу: http://www.zpu-journal.rU/e-zpu/2009/4/ Kostina_Informatюn_Sotiety/.
20. Окорокова В. В. 1ндивщуалютичш засади шформацшного суспшьства та 1х ви-раження в утотях майбутнього / В. В. Окорокова // Плея : наук. вюн. : зб. наук. пр. / голов. ред. В. М. Вашкевич. - К. : Плея, 2014. - Вип. 90 (11). - С. 191-194.
ИНФОРМАЦИОННАЯ КУЛЬТУРА И ФОРМИРОВАНИЕ «ЧЕЛОВЕКА ИНФОРМАЦИОННОГО»
Прудникова Е. В.
Проанализирована информационная культура личности как условие успешной адаптации человека к жизни в информационном обществе. Обосновывается, что современный человек становится немыслимым без информационных технологий, оказывающих огромное влияние на все его существование - как биологическое, так и социальное. Показано, что информационная техника таит в себе не только гуманистические возможности, но и может осуществлять негуманистическое влияние на личность и общество в целом.
Ключевые слова: информационное общество, информационная культура, информационные технологии, личность.
INFORMATIVE CULTURE AND FORMING OF «MAN INFORMATIVE»
Prudnykova O. V.
It is underlined in the article, that information always influenced as on forming of personality, her world view, stereotypes of behavior, degree ofpublic activity and general culture, so on functioning of different task forces and society on the whole.
It is shown that one of links, that unites all public system, a man, that at the same time comes forward both as a subject and object of social interests, necessities and spiritually-moral values, ideals, persuasions and aspirations, is. Direct-coupled with an informative sphere moral values substantially influence on behavior and activity of man, form all system her individually-public relations. Exactly a man as the greatest social value accumulates in the basic forms of the vital functions and informativelyfixes intercommunication material and spiritual, representing life as objective reality in an integral kind, where her interdependent interests, moral values, ideals, her culture, religious tastes and subjective understanding of sense of life, appear inwardly.
Society becomes a that universal materially-spiritual sphere in that personality will realize itself integrally. Forming of new man - «man informative» - it one of base descriptions of informative society. It is underlined that in this description especially important and meaningful is that there must be personality in the conditions of informatization. In the conditions of
development of informatization each of the dialectical associate beginning of man: physical, psychical and social, requires the special taking into account, as only in this case
Grounded, that informative society as society of new type new possibilities of informative society can be to a full degree usedfor development of man, has a row of features in comparing to the previous types of societies. There is a sharp increase of amount of informative streams and technical equipment, that not only provides circulation of information in society but also provides viability of informative society, finds out new problems and difficulties in cooperation of different task forces. Social communications and social co-operation on the whole take place now on the other, than twenty or thirty years back. In the different spheres of human activity there are processes of integration, that cause the process of globalization. The single global of communication system that provides humanity the large volumes of accessible information appears. Changes in thefield of a production, in a cultural environment, in a language environment cause a change in the models of behavior of man. And these models must be intelligent and accepted by a man foremost at cultural level.
It is shown that today position of man in society did not decrease the value of knowledge in life of man, and vice versa, increased, as position in society is in a great deal determined by a capacity for treatment of information. All, that a man has now, she is under an obligation to ability to perceive and process information. As far as a man is able and owns by skills of receipt, treatment and use of information, can say the level of her informative culture. On forming of lifestyle and standards of behavior of modern man, foremost the order of communicative co-operations and changes of them influences social-psychological forms in the conditions of development of the informatively-technical world to assert that activity and personality, going near the concept of informative culture ofpersonality does not conflict with each other, and mutually enrich each other. An interlink between them is work. For an origin and realization of creative activity it is necessary to form a capacity for such activity, that envisages education of creative style of thinking, the presence of that distinguishes an informatively-cultural man, in turn.
It will be that a man in informative society yields to influences of processes of informatization and changes force-feed information technologies. Modern technologies, joining in the environment ofpublic relations, become the important factor of social transformations, thus, their influence on a man often enough has the brightly expressed negative character. A thesis is grounded, that the standard of culture of modern man is determined him by an informative culture, and the informative culture of personality, as a culture in general, represents active creative activity of man and, thus, development of man, as a subject of this activity. As speech goes about a culture informative, activity of man means directly related to information. An informative culture envisages not only certain knowledge but also certain addition of these knowledge for anything, in connection with anything, and perfection of them in the process of that or other activity, including the activity related to information.
Key words: informative society, informative culture, information technologies, personality.
