CC BY
296
Вкник Нацюнального ушверситету «Юридична академiя Украши iменi Ярослава Мудрого» № 3 (22)
2014
УДК 340.12+1:316.3
1.1. Коваленко, кандидат фшософських наук, доцент
ГРОМАДЯНСЬКА КУЛЬТУРА ТА ЗАСОБИ МАСОВО1 КОМУШКАЦП В ШФОРМАЦШНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
У статт1 громадянську культуру розглянуто в контекст/ загальног специф1ки тформацтного сустльства. Проанал1зований вплив засоб1в масовог тформацп на формування громадянськог позицИ члемв сустльства. Показан/ особливост1 формування морально-громадянськог парадигми на сучасному етат розвитку украгнського сустльства.
Ключовi слова: громадянська культура, тформацтне сустльство, моральна цгншсть.
Сьогодш одним з актуальних до^дницьких завдань стае глибоке фшософське осмислення проблеми розвитку громадянсько'1' культури та функщонування базових моральних цшностей в шформацшному суспшьста. В умовах бурхливого розвитку шформацшних технологий, конвергенцп комп'ютерних систем та комерщалiзащi засобiв масово'1' шформацп особ© Коваленко I. I., 2014
ливо'1' важливостi набувае питання впливу шформацшних технологий на мораль, моральшсть та громадянську культуру. Для Украши економiчна та полiтична iнтеграцiя у св^ову спiвдружнiсть з необхiднiстю передбачае культурний вибiр, пов'язаний з морально-етичним вектором подальшого розвитку, що, у свою чергу, неодмшно враховуе антрополопчну сутнiсть само'1' людини як суб'екта культури та людини як громадянина.
Аналiз наукових публЫацш з обрано'1' теми свщчить про наявнiсть розгалужено'1' джерельно'1' бази, яка, зокрема, втшилась у монографiях, матерiалах науково-теоретичних та практичних конференцiй, статтях у фахових виданнях, аналiтичних матерiалах.
Так, вггчизняш та росшсью фахiвцi зосередили увагу на вивченш й прогнозуваннi процесу входження Укра!ни до iнформацiйного суспiльства [1, 2, 3]. Соцiально-економiчним, соцiокультурним та загальноцившзацшним аспектам вивчення iнформацiйного суспiльства присвячеш монографiчнi роботи Л. Г. Мельника, А. А. Чернова, О. М. Рубанця, В. М. Щербини, М. А. Никитенка [4, 5, 6, 7, 8], колективна праця «Свропейсью комушкацп» [9], статп О. Л. Мельника, О. П. Пунченка, Л. А. Лобаново!, А. Мараховського, А. Колодюка, М. Ю. Зелинського [10, 11, 12, 13, 14, 15] та ш.
Метою статт1 е розгляд громадянсько! культури в контекст загально! специфiки iнформацiйного суспiльства, культурних цiнностей та настанов з використанням евристичних можливостей аксiологiчного пiдходу, що дозволяе здiйснити моральну рефлексiю змюту шформацп, цiлей та цiнностей шформацшного суспiльства.
Виходячи iз сутнiсних характеристик шформацшного суспшьства (прiоритетне значення шформацп порiвняно з iншими ресурсами; домшування iнформацiйного сектору в загальному обсязi валового внутрiшнього продукту; формування й використання нових телекомушкацшних та комп'ютерних технологiй), слiд пiдкреслити, що за сучасними шформацшними технологiями постае бшьш складна реальнiсть — соцiальнi шститути, громадянська культура людей, цiнностi та вщповщш !м картини свiту.
Отже, в умовах надлишку шформацп та динамiчного розвитку iнформацiйних технологiй вщчутний цiлеспрямований вплив на свiдомiсть людини, !! культуру та громадянську позищю. Мораль же являе собою основу самощентифшацп особистостi. Моральнi настанови громадянина та суспшьства залежать вщ комплексу культурних феномешв — свiтогляду, цшностей правово! i загально! культури, сощокультурно! специфiки iнформацiйного суспiльства. Як зазначае Р. 1нглегард, «змiнилося все: стимули, що спонукають людину до роботи, суперечносп у полiтичних конфлiктах, релшйш переконання людей, !хне ставлення до розлучення, абортв, гомосексуалiзму...., навiть те, що люди бажають вiд життя...» [16].
З iншого боку, тдкреслюючи ступiнь зростання автономностi iндивiда як суб'екта громадського життя, Л. Колберг вважае, що сьогодш iснуе запит на людину з постконвенцшним рiвнем морального розвитку, на якому правильш з точки зору моралi дп здiйснюються заради того, аби дотримуватись сощальних контактiв, тобто правильнiсть визначаеться
ушверсальними нормами, дiя яких грунтуеться на визнаннi принципiв справедливости, безпристрасностi та загальних прав людини [17].
Одшею зi складових сощального середовища е засоби масово! комушкацп, чий вплив необхiдно враховувати при дослщженш правово! культури, особливостей !! формування та тенденцiй розвитку.
У цившзованих кра!нах свобода шформацп вважаеться обов'язковою умовою демократа, !! невщ'емною частиною, а також е правом кожного окремого громадянина безперешкодно отримувати iнформацiю iз загальнодоступних джерел. Зокрема, в американському Бiллi про права йдеться про неприпустимють видання закошв, що обмежують свободу слова та друку [19].
Ефективне виршення суспшьно значущих проблем, формування громадянсько! культури неможливi без широкого спирання на всебiчну, точну й оперативну шформащю, що вiдбивае динамiчнi змiни у рiзних галузях людсько! дiяльностi. Вплив шформацп на життедiяльнiсть соцiуму можливий лише тод^ коли вона не просто сприймаеться, а переробляеться спшьнотою з метою прогресивного розвитку та наближення до ще! побудови громадянського суспшьства. Комушкащя без перебiльшення вважаеться необхщною та всезагальною умовою життедiяльностi людини та однiею з фундаментальних основ iснування будь-якого типу суспшьства. Сучасне суспшьство е не тшьки сукупнiстю iндивiдiв, а й виразником тих зв'язюв та вiдносин, у яких певш iндивiди перебувають мiж собою. Виникаючи як мiжособистiсна комушкащя, процес обмшу iнформацiею виходить за вузью рамки й поступово набувае вигляду масово! комушкацп, чому, безумовно, сприяе науково-техшчний прогрес та розвиток техшчних засобiв зв'язку.
Масова комушкащя виступае засобом повщомлення, передавання, систематичного розподшу знань, цiнностей норм тощо, спецiально пiдготовлених меседжiв, що мають сощальну значущiсть, з метою вплинути на настанови, ощнки та думки людей. Отже, масова комушкащя являе собою важливий сощально-пол^ичний iнститут сучасного суспшьства, який е шдсистемою системи комушкацп й у широких масштабах виконуе функцп щеолопчного, полiтичного та культурного впливу, шдтримання соцiальноi спшьноти, органiзацii, iнформування, просвiти тощо.
Головними особливостями розвитку суспшьства та громадянсько! культури його члешв в умовах глобально! шформатизацп е: пол^изащя масово! комушкацп (особливо у перюд передвиборчих кампанш), перехiд iнформацiйноi влади з потенщйно! форми буття у реальну, вироблення
сустльно!' думки на основi публiчного дискурсу, потенцiйна здатнiсть деiндивiдуалiзацii мислення громадян, рiзноманiтнi прояви маншулювання свiдомiстю людей (вiд формування поюрливосп, почуття задоволення iснуючим порядком та послаблення здатносп протидiяти до свщомого, цiлеспрямованого створення дефiциту шформацп шляхом однобiчного висвiтлення фактiв, утрирування, драматизаци, фальсифшацп фактiв).
Отже, концепцiя шформацшного суспiльства, крiм вирiшення завдань економiчного розвитку, охоплюе й iдеологiчнi та виховш цiлi, що напряму впливае на розвиток громадянсько'1 культури й, у свою чергу, зумовлюе ч^ку позицiю суспiльства щодо культури, духовности, моралi. Розгляд единого iнформацiйного простору в морально-етичному контексти свiдчить про посилення кризи моральности та деструктивш тенденцп у громадянськiй культурi. Так, зокрема, надмiрнiсть шформацп, вiдкритiсть культур та постмодершстський скепсис ускладнюють вибiр моральних прiоритетiв, спричиняють неоднозначнiсть моральних норм у громадянськш культурi.
З-помiж найбiльш значущих засобiв масово'1 комушкацп з формування й розвитку громадянсько'1 культури у сучаснiй Укра'1ш головне мюце належить телебаченню. Головними характеристиками його е яскравють, iнформацiйна насичешсть, розма'1ття програм, рiзнобiчнiсть, що, у тдсумку, вiдрiзняе цей засiб масово'1 комушкацп вiд iнших. Телебачення здатне вщтворювати «ефект особистого спшкування», що зближуе телевiзiйну комунiкацiю з формами мiжособистiсного спiлкування завдяки використанню прийомiв дiалогiчностi, щиростi, причетностi до св^ових подiй тощо.
Преса посiдае друге мюце серед засобiв масовох комушкацп у розвитку громадянськох культури. Специфшою преси е, зокрема, наявнiсть компетентних експертних коментарiв щодо актуальних питань громадського життя, що дозволяе громадянам скласти найбiльш точне уявлення про динамшу висвiтлюваних подiй.
Особливе мюце серед засобiв масовот комунiкацii посщае комп'ютерна мережа 1нтернет, що мае величезш можливостi у передачi, поширенш та переробцi iнформацii у глобальному масштаба У свiтовiй мереж1 можна знайти рiзноманiтну iнформацiю, зокрема юридичш документи, iсторичнi довiдки тощо. Дуже поширеними е спецiальнi сайти, що дозволяють обговорювати актуальш питання.
Загалом засоби масовоi комунiкацii належать до впливових сощальних iнститутiв, адже 1'хня дiяльнiсть е показником духовно!' енергп суспiльства, стану його свiдомостi, рiвня готовностi до соцiальних змiн. Вони також
вщдзеркалюють трансформацп життя суспшьства. Iнформацiйне суспiльство, таким чином, е частиною бшьш загального утворення — громадянського суспшьства. Головними ж критерiями вступу те! чи шшо! кра!ни у стадiю iнформацiйного суспiльства стають можливють iндивiдiв у будь-якiй точщ кра!ни й у будь-який час отримати необхiдну iнформацiю та наявшсть у кра!ш iнформацiйних технологiй.
Формуючи громадянську культуру, засоби масово! комушкацп виконують роль сощально! пам'ятi суспшьного розвитку, сприяють (або заважають) трансляцп, вiдбору й оновленню цiнностей, норм та потреб, орiентують суб'ектiв суспшьства на певш форми громадянсько! активность
Розумiння iстинного стану проблем стимулюе дiяльнiсть з !х вирiшення, налаштовуе на спiльну працю зi знайдення шляхiв послаблення напруги, пiдвищуе громадянську актившсть. Усе це дозволяе сформулювати багатоаспектну громадянську позищю сучасного громадянина, плюралютичне бачення свiту, що, у свою чергу, розвивае громадянську культуру.
Разом з тим слщ зазначити: деструктивною стороною збшьшення обсягу шформацп у кра!ш стае iнформацiйне перенасичення сощального середовища, викликане кумулятивним зростанням шформацшного потоку. Це призводить до нездатност людей переробити весь обсяг пропоновано! шформацп. Вiдсутнiсть же повноти у розумшш дiйсностi робить громадянську культуру фрагментарною та безсистемною. Наслщком незбалансованосп рiзних iнформацiйних потокiв стае маргiналiзацiя iндивiдiв та соцiальних груп, а сощальш вiдносини набувають неструктурованого дисперсного характеру.
Як уже зазначалося, засоби масово! шформацп здатш впливати на прийнят у суспiльствi стандарти поведiнки, а також на встановлення певних соцiально-полiтичних пропорцiй. Здшснюючи у громадянському суспiльствi свiдоме цшепокладання, засоби масово! комунiкацii формують настанови на певний тип мислення. Так, протягом комушкативного впливу у свщомосп людини виникае ставлення до певно! цшносп, iдеi. За багатократних повторних апеляцш до не! таке ставлення постшно закрiплюеться й перетворюеться на постшно д^чий фактор, що у конкретнш ситуацii визначае вибiр поведшки. Таким психiчним утворенням стае сощальна настанова, що являе собою функцюнальний стан готовностi до певно! форми реагування. Таю настанови можуть як позитивно, так i негативно впливати на сощум у цшому: якщо засоби комушкацп висв^люють перетворення у суспiльствi конструктивно, дотримуючись
5
об'ективносп, то вони сприяють актуалiзацii тих цшностей, якi рухають суспшьство вперед. Якщо ж засоби масово'1 шформацп iгнорують об'ективнi даносп, дiють безсистемно або на запит певних сил, нехтуючи суспiльними штересами та об'ективнi потреби, то вони стають перешкодою у суспшьному розвитку.
В умовах правового шгшзму, що притаманний укра'нському суспiльству, засоби масово'1 комушкацп могли б надати громадянам якнайбiльше шформацп з юторп, теорп та практики прав людини. Природшм е те, що формування правово'1 культури членiв громадянського суспiльства можливе лише у випадку, коли воно е синхронним з процесами справжнього змщнення прав людини в укра'нському суспшьсга. Однак за юнуючо!' не стабшьно стi в Укрш'ш важливо досягти бажаного рiвня правово'1 культури як усього суспшьства, так i соцiальних груп, окремих громадян. У зв'язку з цим тдвищення рiвня iнформованостi населення про новi законодавчi акти та суть правових реформ е одним з найнеобхщшших засобiв правово'1 пропаганди як складово'1 процесу розвитку громадянсько'1 культури.
Серйозною проблемою тдвищення правово'1 пошформованосп суспiльства е тдняття престижу й якостi правово'1 шформацп, що потрапляе через мас-медiа, а також усунення негативного впливу неформальних джерел правово'1 шформацп (чутки, пересуди) на формування правово'1 свщомосп громадян. Активну допомогу у розгортанн правово'1 реформи у кра'1ш можуть надати спещалюти у галузi права, яю могли б пояснити через засоби масово'1 комунiкацii суть закошв та постанов, що приймаються.
Сощальна система постiндустрiального суспiльства породжуе так зваш цiнностi нижчого порядку (власшсть, споживання, розваги, пристрастi тощо), що з допомогою шформацшних технологiй легко вводяться у тдсвщомють громадян. Дотримання 1'х не вимагае свiдомих зусиль, адже вони мають тдгрунтя у психосоматичнш природi людини. Цiнностi ж вищого порядку можуть бути лише запропоноваш людиш, але дотримання 1'х не може бути несвщомим, бо вимагае вольових, морально-етичних зусиль. У зв'язку з цим визначальним чинником формування громадянсько'1 культури члешв суспшьства стае домшуюча в культурi картина св^у.
У релiгiйнiй картинi св^у, наприклад, моральнi закони вважаються встановленими Богом, мають онтолопчний статус i не е справою особистого вибору чи переваги суб'екта культури. Таким чином, моральш закони мають екзистенцшний та антрополопчний вимiри, а переважаючими е трансцендентш цiлi та цшносп.
Для культури, в якш домшуючою е наукова картина св^у, характерним е ототожнення людсько! суп з розумом. Проте в питаннях морально! саморефлексп, у виборi те! чи шшо! дГ! людина й культура спочатку стввщноситься з шшими характеристиками. 1сторично проблеми моралi й моральности нiколи не лежали в площиш лише земного буття людини.
У сучасному суспшьсга моральний конфлшт знiмаеться за рахунок спрощення картини св^у i, вiдповiдно, вимог морал^ що випливають з не!. Моральш норми формуються вiдповiдно до потреб «суспшьства споживання» i, по суп, складають його економiчну основу. Моральна презумпщя (ухвалення моральних стандартiв як норми, як чогось природного i зрозумшого, поки не доведено зворотне) в шформацшному суспiльствi стае результатом не самооргашзацп норми, а дГ! iнформацiйних технологiй на iндивiдуальну й масову свщомють. Iнформацiйнi технологи розум^ться як сукупнiсть засобiв передавання (ЗМ1 та 1нтернет) та засобiв подання (технологи управлшня iндивiдуальною й масовою свщомютю) шформацп. Iнформацiя ж, у свою чергу, стае ушкальним ресурсом, що самим суспшьством i мае величезний вплив на громадянську культуру його члешв. 1нформащю можна вважати найпотужшшим ненормативним засобом формування громадянсько! культури.
Сама можливiсть iнформацiйного впливу обумовлена дiалогiчнiстю як свiдомостi, так i iнформацiйного середовища. Потiк сприймань та вражень перетворюеться структурами свщомосп громадян на бiльш або менш упорядковану «модель свiту», яка накладае своерщний вiдбиток на громадянську поведшку людини. Одним з наслiдкiв шформацшно! надмiрностi е ослаблення здатностi громадян критично ставитися до подш суспшьного життя. Наприклад, нiвелюються вiдмiнностi у розумшш категорiй вигадки й факту, що стае тдгрунтям для сучасно! мiфотворчостi. Мiфи вiдтак пропонуються як житщ^ орiентири, що забезпечать суспшьству бажаний рiвень економiчного та поличного функцiонування. Але щоб певний споаб життя став метою й цшшстю, необхiдно впливати на базовi цшносп культури, на моральну норму, що дозволяе або забороняе певш дп, цiлi й цiнностi.
Унаслiдок взаемодп з iнформацiйним середовищем свiтосприймання i тiсно пов'язанi з ним моральш оцшки змiнюються по-рiзному. Велике значення мае наявшсть або вiдсутнiсть у громадян стшкого морального iмперативу та морально! рефлексГ! ново! iнформацii. Тому сьогодш варто оцiнювати будь-яку шформащю не з погляду !! ютиннос^ (оскГльки часто це неможливо), а тддавати !! моральнiй рефлексii. Вдаутшсть морально!
рефлексп шформацп свiдчить про шфантильну громадянську позицiю: нечiткiсть мети, цшностей та сенсу громадянсько!' активности, а також невизначенiсть питань онтолопчного характеру.
Отже, можливiсть впливу спрямованих шформацшних потокiв на мораль людини й суспшьства у цiлому та на конкретно-громадянсью цiннiснi системи зокрема е основою культурно!' парадигми шформацшного суспшьства. 1нформащя перетворюеться на досить ефективну зброю, яка знищуе не людей, а, перш за все, соцюкультурш та моральш мехашзми регуляцп людини й суспiльства. Це обумовлено тим, що мораль безпосередньо пов'язана з етикою, а етика — з практикою доцшьно!', цшеспрямовано!', усвщомлено!' та аксюлопчно вщрефлексовано!' дп — особисто!' або сощально!'.
Мета шформацшного впливу на громадянську культуру людини — тдготувати людину до виконання певних дш. Проте поведiнку можна регулювати лише тод^ коли вона тддаеться титзацп. Для такого регулювання традицп та сталi моральнi норми не створюються, а вщбуваеться !'х руйнування, i тодi йдеться вже не просто про вплив, а про шформацшну агреаю.
Управлiння шдивщуальною та масовою свiдомiстю, а також контроль за громадянськими дiями людини в шформацшному суспiльствi спрощуеться i спрощуватиметься й надалi за рахунок розвитку електронних та шформацшних технологий, «оцифрення» величезних обсяпв iнформацii, створення шформацшних банюв даних. Такий стан речей — одна iз суперечностей мiж благами, якi надаються електронними технологиями, та «зонами ризику» шформацшного суспшьства.
Сучасне сощальне замовлення сформувало фахiвцiв, якi складають елiту шформацшного суспшьства й волод^ть невiдчужуваною власшстю на знання. Тому сьогоднi говорять уже не просто про штел^енщю або сукупшсть висококвалiфiкованих фахiвцiв, а про особливий клас (knowledgeclass), який мае домiнуючi позицй в суспшьсга й iнтереси якого вiдрiзняються вщ iнтересiв iнших соцiальних груп [18]. Рiвень освiти представникiв цього класу значно перевищуе рiвень освiти бшьшости громадян, тому межi групи, що володiе iнформацiйними технологiями, нiколи не можуть розширитися до масштабiв суспшьства в цшому.
Технократiя та шформацшна елiта не е вiдповiдальними за вибiр шляхiв суспiльного прогресу. Вони лише техшчно й технологiчно забезпечують рух у заданому напрямку, за що i несуть вiдповiдальнiсть. Ще бiльша
вщповщальшсть лежить на правлячш елт, оскГльки саме вона обирае напрямок, стратепю й тактику розвитку суспшьства, в тому числГ, — г в першу чергу — його духовно-етичного розвитку, без якого не можуть бути здшснеш аш полГтичш, анГ економГчнГ проекти.
Неоднозначними е питання про те, якою сьогодш повинна бути громадянська культура. У нишшнш культурГ особливо помГтними е, з одного боку, Где! шдивщуалГзму, з Гншого, — консерватизму. КрГм того, до формування морально-громадянсько! парадигми Гснуе також комунГтарний тдхщ. ВГн передбачае збалансованГсть мГж незалежшстю громадянина й порядком, який обмежений основними цшностями, але не мае всепроникаючого характеру. Проте його реалГзащя все ж вимагае визначення основних цшностей, опори на освГту, переконання, оскГльки моральна парадигма потребуе ушверсальносп вимог.
Нишшнш культ шформацп розмивае яюсш вГдмГнностГ, якГ е сутшстю повсякденного життя: сенсу, цГнностей, цшей, етично! оцГнки дГ!. Виявлення справжнього змюту Гснуючо! морально! парадигми можливе лише на
пщставГ аксюлопчно! та морально-етично! рефлексГ! шформацп, що переважае в суспГльствГ. При цьому необхГдно вГдповГсти на запитання: який вид шформацп зазнав особливо швидкого зростання, хто створюе цей вид шформацп, з якою метою, з якими наслщками.
Проте одним Гз основних чинниюв, якГ дають можливють встановлювати норми й цшносп не лише в окремГй державГ, а й далеко за !! межами, стае не якГсть ще! норми, не !! духовний потенщал, а стан шформацшно! Гнфраструктури конкретно! держави, !! науково-технГчних, технолопчних, економГчних та людських ресурсГв. Кра!ни, що вГдстають за цими параметрами, не можуть конкурувати з лщерами не лише економГчно, а й щеолопчно. У результатГ переважають норми, цшносп та громадянськГ стандарти, прийнятГ в економГчно розвинених кра!нах. Проблема полягае в тому, що досить часто щ кра!ни не е зразком моралГ й моральностГ, хоча саме !м передбачена роль «законодавщв норм».
У зв'язку з цим глобалГзащя пов'язана з найсерйознГшим ризиком. Суспшьство е складною системою, що саморозвиваеться, Г процеси, яю вщбуваються в культурГ, стають такими, що самооргашзуються. ЕволюцГя складно! системи на певному етапГ стае незворотною. Процеси, яю вГдбуваються в глобалГзованому свт, цГнностГ, що ГнГцГюються ними, та поняття морально! норми можуть призвести до незворотних змГн як у свщомосп суб'ектГв громадянсько! культури, так Г в напрямку !! подальшо! еволюцГ!.
МоральнГ цГнностГ конституюють «вертикаль» людського буття, що безпосередньо виявляеться в екзистенцГ!. РеалГзацГя можливостей шформацшного суспГльства — це багато в чому питання адекватно! полГтики й своечасних керГвних рГшень. Однак, на жаль, сучасш засоби масово! шформацп скорГше руйнують можливГсть зв'язного, цшсного розумГння реального свГту, причинно-наслГдкого зв'язюв, сутГ та тенденцГй розвитку держави, поляризують громадянську культуру украшщв. У зв'язку з цим найперше завдання, що постае перед засобами масово! комушкацп — надання правдиво! й достовГрно! шформацГ! через чесне вщображення об'ективно! реальностГ при збереженнГ !! справжнГх смислГв, показ найважливГших зв'язкГв при недопущеннГ викривлень, що, врештьрешт, сприятиме розвитку вГдповГдно! дГйсностГ громадянсько! культури.
Розвиток шформацшного суспГльства в Укра!ш можливий на основГ вироблення Г реалГзацГ! комплексного пГдходу, що включае стратепчне бачення ГнформатизацГ! суспГльства й узгодження з юнуючими сощальноекономГчними, полГтичними Г культурними умовами в кра!ш Г свГтГ. Серед напрямГв оптимГзацГ! розвитку ГнформацГйного суспГльства в Укрш'ш можна виокремити: полГтико-правовий, що передбачае реалГзащю таких заходГв: визнання розвитку ГнформацГйного суспГльства прюритетним напрямом державно! полГтики; розробку й удосконалення ГнформацГйного законодавства та шституцшного забезпечення, формування Г реалГзащю нащонально! стратеги розвитку ГнформацГйного суспГльства; економГчний — передбачае створення сприятливого економГчного середовища, стимулювання вироблення шформацшних товарГв Г послуг державною полГтикою; технологГчний — зумовлюе розвиток ГнформацГйно! Гнфраструктури за допомогою створення Г розвитку нащонально!' й регюнальних шформацшних систем, мереж та електронних ресурсГв; розвитку укра!нського сегмента мережГ 1нтернет; створення на основГ фундаментальних Г прикладних дослщжень новГтнГх конкурентоспроможних ГнформацГйно-комунГкацГйних технологГй, засобГв ГнформатизацГ!, комп'ютерних програм; поширення широкосмугових цифрових технологГй; соцГальний — спрямований на розвиток Г лГбералГзащю засобГв масово! ГнформацГ!; розвиток сощального та людського капГталу, забезпечення загального доступу до ГнформацГйних ресурсГв; культуротворчий — передбачае створення загальнодоступних нащональних ресурсГв, збереження культурно! розма!тостГ й унГкально! нацГонально! спадщини Укра!ни через створення електронних бГблютек Г баз даних, а також формування етики шформацшних вГдносин.
Отже, перспективи формування ГнформацГйного суспГльства в Укршш пов'язаш зГ створенням розвиненого ГнформацГйного середовища як сукупностГ технологГчних,
сощально-пол^ичних, правових, eKOHOMÍ4HHx i соцiально-культурних компонешйв, факторiв та умов. На даному еташ розвитку украшського суспiльства необхщна координацiя дiяльностi засобiв масово! комушкацп з формування й змiцнення громадянських цiнностей у суспiльствi, наполеглива робота з метою консолщацп суспiльства на основi загальнозначущих цiнностей та норм.
л1тература
1. Iнформацiйне суспiльство: глобальне, европейське, укра'нське [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.e-ukraine.biz. 24.04.2010 р.
2. 1нформацшне суспшьство. Шлях Укра'ни / Фонд «Iнформацiйне суспiльство Укра'ни». - К. : Б-ка шформ. суспiльства, 2006. - 287 с.
3. Национальная информационная политика: базовая модель [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ifap.ru/library/book012.pdf. 02.05.2010 р.
4. Социально-экономические проблемы информационного общества / под ред. Л. Г. Мельника. - Сумы : ИТД «Университетская книга», 2005. - 430 с.
5. Чернов А. А. Становление глобального информационного общества: проблемы и перспективы : монография / А. А. Чернов. - М. : Изд.-торг. корпорация «Дашков и К», 2006. - 232 с.
Вкник Нацюнального ушверситету «Юридична академiя Украши iменi Ярослава Мудрого» № 3 (22) 2014
6. Рубанець О. М. 1нформацшне суспшьство: когштивний креатин постнекласичних дослщжень : моногр. / О. М. Рубанець. - К. : ПАРАПАН, 2006. - 419 с.
7. Щербина В. М. Образи шформацшного суспшьства: соцюлопчний вим1р / В. М. Щербина. - К. : 1н-т соц. та культ. зв'язюв, 2009. - 245 с.
8. Никитенко М. А. Государственное регулирование информационной инфраструктуры США / М. А. Никитенко. - М. : Логос, 2007. - 247 с.
9. Свропейсью комушкацп : монограф1я / С. А. Макаренко, М. А. Ожеван, М. М. Рижков та ш. -К. : Центр вшьно! преси, 2008. - 536 с.
10. Мельник О. Л. 1нформацшне суспшьство та суспшьство знань - становлення та розвиток понять / О. Л. Мельник // Вюн. Нац. техн. ун-ту КП1. Сер. «Фшософ1я, психолопя, педагопка». - Вип. 2 (Ч. 1). - № 3. - 2007. - С. 57-59.
11. Пунченко О. П. Стратепя побудови та розвитку шформацшного суспшьства / О. П. Пунченко // Перспективи. Сер. «Фшософ1я, соцюлопя, полгголопя». - 2007. - № 2 (30). - С. 130-137.
12. Лобанова Л. А. Информационное общество: проблемы социальной адаптации населения Украины / Л. А. Лобанова // Гумашт. часоп. - 2008. - № 3. - С. 120-125.
13. Мараховський А. Пор1вняльний анал1з стану шформацшного суспшьства в Укра1ш [Електронний ресурс] / А. Мараховський. — Режим доступу: http://nomos. com.ua/content/ 08.05.2010 р.
14. Колодюк А. Проблематика переходу до шформацшного суспшьства / А. Колодюк // Полгг. менеджмент. - 2007. - № 6. - С. 129-142.
15. Зелшський М. Ю. 1нформацшне суспшьство як новий тип оргашзацп життед1яльносп особистосп / М. Ю. Зелшський // Теор1я i практика управлшня сощальними системами. Сер. «Фшософ1я, психолопя, соцюлопя». - 2009. - № 4. - С. 158-171.
16. Инглегард Р. Культурный сдвиг в зрелом индустриальном обществе / Р. Инглегард / Новая постиндустриальная волна на Западе. - М. : Academia, 1999. - С. 245-260.
17. http://gisap.eu/ru/node/ 860.
18. Семиколенов В. Н. Влияние информационных технологий на мораль / В. Н. Семиколенов // Культура народов Причерноморья. - 2004. - № 56. - Т. 2. - С. 141-145. 19. Конституции зарубежных государств. - М. : Наука, 1997. - С. 30.
20. Рейман Л. Д. Информационное общество и роль телекоммуникации в его становлении // Вопр. философии. - 2001. - № 3. - С. 7.
гражданская культура и средства массовой коммуникации в информационном обществе
Коваленко И. И.
В данной статье гражданская культура рассмотрена в контексте общей специфики информационного общества. Проанализировано влияние средств массовой информации на формирование гражданской позиции членов общества. Показаны
особенности формирования морально-гражданской парадигмы на современном этапе развития украинского общества.
Ключевые слова: гражданская культура, информационное общество, моральная ценность.
civic culture and means of mass communication in the
information society
Kovalenko I.I.
This article civic culture is considered in the context of the General specifi cs of the information society. The analysis of infl uence of mass media on the formation of civil position of the members of the society. The peculiarities offormation of moral and civil paradigm at the present stage ofdevelopment of Ukrainian society.
Key words: civic culture, information society, moral value.
