CC BY
174
In summary, it should be noted that the current level of globalization as a challenge to state-building and national idea in principle lawmaking outlines important questions, the correct answer to which may be qualitative improvement of management and reaching the significant efficiency which, in turn, will increase the competitiveness of the state at the international level. The effectiveness of such controls, respectively, and the competitiveness of the state, will largely depend on how the government can ensure economic development, social stability and strengthening cultural perspective. In addition to the effectiveness of international state-building, which has proved to be effective in political and economic and social dimensions, there is a phenomenon specific identity of the nation, which was formed as a result of a long process of cultural and historical origin, development and life of this nation. Actually, this phenomenon under no circumstances can miss your attention in the implementation of international standards in state-specific national idea. Especially important is this phenomenon for Ukraine in the present circumstances the struggle of their right to implement international state building.
Key words: society, economy, freedom, government, national idea, law, philosophy of
УдК 1:316.3+340.12
С. М. Мануйлов, доктор фшософп, професор;
Ю. Ю. Калиновський, доктор фшософських наук, професор
ГРОМАДЯНСЬКА ВЩПОВЩАЛЬШСТЬ ОСОБИСТОСТ1 ЯК АТРИБУТИВНИЙ ФЕНОМЕН ПРАВОВОГО СУСП1ЛЬСТВА
Визначено суттст характеристики громадянськог вiдповiдальностi особистос-тг. До^джено взаемозв'язок i взаемообумовлетстьрозвитку громадянськог вiдпо-вiдальностi та правового сустльства. Проаналiзовано базовi рiвнi та чинники становлення громадянськог вiдnовiдальностi особистостi. Розглянуто вплив тфор-мацтно-комуткацтних технологш на характер взаемодИ' держави та правового сустльства. Обгрунтовано корелятившсть та взаемозв'язок таких сощальних фенометв, як громадянська вiдповiдальнiсть, громадянська компетенттсть та громадянська позищя.
Ключовi слова: громадянська вiдповiдальнiсть, правове сустльство, громадянська компетенттсть, громадянська позищя.
© Мануйлов М., Калиновський Ю. Ю., 2015 113
Актуальтсть проблеми. 1снування правового суспшьства базусться на вщтворенш у сошальнш практиш низки цшностей, серед яких визначаль-ними е свобода, вiдповiдальнiсть, рiвнiсть, безпека, справедливють та iн. У процесi переходу суспшьства вщ тоталiтарного типу правосвщомосп й правово'' культури до демократичного особливого значення набувае розви-ток громадянсько'' вiдповiдальностi всiх учасникiв сошальних змiн. Прин-циповим моментом у цьому контексп е саме розумшня поняття «громадян-ська вщповщальшсть». У демократичному правовому суспшьсга акцент робиться на взаемнш вiдповiдальностi держави та громадянина. Особливо важливими для буття правового суспшьства е громадянсью якосп особис-тостi, яка своею активною життевою позицiею сприяе утвердженню демо-кратичних зразкiв правово'1 культури, сприяе реалiзацii правових цiнностей.
Виходячи з вищенаведеного метою статтi е виявлення сутшсних характеристик громадянсько'' вiдповiдальностi у контексп розвитку правового суспшьства.
Аналiз наукових джерел i публшацш. Дослщжуючи сутнiсть громадянсько'1 вщповщальносп, з нашо'1 точки зору, варто виокремити базовi характеристики концепту «вщповщальшсть». У загальному розумiннi вщповь дальнiсть — це поняття, що вiдображае об'ективний iсторично-конкретний характер взаемин мiж особистiстю, колективом, суспiльством з точки зору свщомого здiйснення висунутих взаемних вимог. Першi спроби осмислен-ня проблеми «вiдповiдальностi» були зроблеш ще античними фiлософами. Прiоритет вивчення ще'1 проблеми належить давньогрецькому фшософу-софiсту Антифонту (V ст. до н. е.). Аналiз категорп «вщповщальшсть» у фшософп був спрямований на розгляд п як форми взаемозв'язку особис-тостi та суспiльства. При цьому вивчались джерела вщповщальносп та п iсторичнi прояви, проблема спiввiдношення об'ективного та суб'ективного в даному феномеш. Категорiя вiдповiдальностi була пов'язана з проблемами моралi та права [1, с. 184], що е важливим для розумшня генези правового суспшьства.
Усебiчно обгрунтував та висунув оригшальну трактовку поняття «вщповщальшсть» I. Кант. Фшософ з позицш «чистого розуму» справжньою iнстанцiею вiдповiдальностi визначае не державу (самодержця), а абсолют-ний моральний закон, ноаем якого е людина. Цей абсолютний моральний закон втшюеться в людськiй совiстi. Совiсть е внутршнш суддя над усiма вшьними вчинками, совiсть повинна мислитися як суб'ективний принцип вщповщальносп перед богом за сво'' вчинки, поняття ж вщповщальносп (хоча й примарно) завжди мютиться у моральнш самосвщомосп [2].
Необхщно зазначити, що у правовому суспшьсга людина керуеться як юридичними нормами, так i моральними принципами, спираючись на ве-
лшня власно! совiстi. Саме тому вкрай важливою для буття правового сус-пiльства е наявшсть у громадянина розвинено! правово! та морально! свь домостi (самосвiдомостi). У свою чергу, громадянська вщповщальшсть мае i моральний, i правовий вимiри.
Дослiджуючи в цьому контекстi сутшсть громадянсько! вщповщальнос-тi, проаналiзуемо рiзнi точки зору та сутнiсть цього поняття. Так, фахiвець В. Примак пщкреслюе, що громадянська вiдповiдальнiсть — це моральна якють особистостi з високорозвиненим громадянським обов'язком [3]. Як вщомо, у правовому суспшьста базовими е горизонтальш взаемодп суб'ек-пв, однiею з рушiйних сил яких е почуття громадянсько! вiдповiдальностi, громадянського обов'язку, громадянськосп як тако!.
Становлення громадянсько! вщповщальносп вiдбуваеться у певних пра-вових й iсторичних умовах та мае спиратися на приклади служшня суспшь-ству, яскравi прояви патрютизму. Так, вiдомi науковцi М. Костомаров, П. Кулш, С. Миропольський вважали, що значний виховний вплив на становлення особистосп, розвиток !! патрютичних та громадянських якостей мае звернення до iсторичного минулого. Хоча необхщно зазначити, що у цей час вони розглядали формування громадянськосп, ураховуючи передусiм державнi запити становлення громадянина Росшсько! iмперii, а вже поим — потреби нащонального самовизначення. Висловлювання щодо громадянського формування особистосп в Укра!ш у другш половинi Х1Х ст. не об-говорювалось широко серед педагопчно! громади, швидше це були одиничш погляди прогресивних представникiв нащонально! i науково! елiти [4, с. 54]. Отже, буття громадянсько! вщповщальносп обумовлено юторич-ним контекстом, типом пол^ико-правово! системи, рiвнем розвитку право-свщомосп та морально! свiдомостi суспiльства тощо. Виникнення правового суспiльства як моделi цивтзовано! взаемодп людини, сощуму та держави вимагае корекцп розумшня громадянсько! вiдповiдальностi у по-рiвняннi, скажiмо, з неправовими суспiльствами (тотал^арш кра!ни), де також культивувався громадянськш обов'язок, певний тип громадянськостi.
У цьому контекст слушно зауважують Н. Драгомирецька та I. Матвеен-ко про те, що поеднанням вщповщальносп та активносп е громадянська вщповщальшсть, яка зумовлена потребою учасп в дiяльностi держави та вирiшеннi спшьних завдань. Громадянська вiдповiдальнiсть мае шдивщу-алiзований та iнституцiональний характер. I! основне призначення — це дiевий результат у побудовi вiдносин громадянського сустльства та держави. Як результат — способи побудови процеав життедiяльностi, а також !х щншсш характеристики, спрямованi на досягнення конкретних резуль-татiв. Особливе мiсце в цьому процес посiдають формуючi впливи, яю здатнi пiдтримувати стабiльнiсть сустльства, розширювати межi суспiль-
ного простору, активiзувати процеси взаемодп держави та громадянського суспшьства тощо [5, с. 258].
Вщповщно виникають питання щодо складових формуючих впливiв для розвитку громадянсько' вiдповiдальностi: iнформацiя, що виробляеться суб'ектами державного управлiння, полiтичними партiями, суспшьством; ЗМ1 та ЗМК як шституцп або органiзацiйнi структури рiзних форм власносп, 'х дiяльнiсть як ретрансляцшний вплив; iнформацiйнi та комунiкативнi впли-вовi проекти; дiяльнiсть громадських оргашзацш; нормативне правове та органiзацiйне забезпечення функцюнування суспiльства тощо. Континуум таких впливiв розмiщуеться у дiапазонi мiж «суспiльством зрiлих громадян» та громадянською вiдповiдальнiстю i мае особистiснi характеристики, оскшь-ки передбачае високий рiвень економiчноi, сощально", духовно'', пол^ично!' культури; розвинеш правовi вiдносини; взаемодiю вшьних громадян з державою заради спшьного блага; самоорганiзоване суспiльство [6, с. 15-16].
В умовах розвитку шформацшного суспшьства особливого значення для популяризацп зразмв громадянсько' вiдповiдальностi та вдосконалення взаемодп людини й держави набувають рiзноманiтнi засоби масово' кому-шкацп та iнформацiйно-комунiкативнi технологи.
На думку фахiвцiв, характеризуючи проблему становлення громадян-сько' вiдповiдальностi, яка повинна сформуватись тд впливом шформацш-но-комушкативних технологiй у П загальному вигляд^ доцiльно звернути увагу на сучасш тенденц^' побудови вiдносин мiж владними структурами та громадянським (правовим) суспшьством. Взаемш впливи передбачають не тшьки взаемодш у виробленнi державних ршень, взяття участi в управ-лшш державою, вони вимагають вiдповiдальностi за результати прийнятих ршень та 'х впровадження у всi процеси життедiяльностi. Громадянська вiдповiдальнiсть як результат сощального ефекту може проявлятися у збшь-шеннi кiлькостi каналiв i джерел поширення iнформацii, зростаннi числа акторiв комунiкативних процесiв, якi враховують штереси рiзних груп стратифiкованого суспiльства [7, с. 323].
Для формування громадянсько' вщповщальносл у демократичному правовому суспшьсга держава повинна проводити таку шформацшну по-лiтику, яка б сприяла отриманню людиною об'ективно' iнформацii для ви-роблення власно' громадянсько' позицп, а також забезпечувала вiльний доступ громадян до шформацшно-комушкативних технологiй. Як приклад зазначимо, що пол^ика кра'н СС в iнформацiйнiй сферi базуеться на таких принципах:
- сприяння розширенню суспшьного доступу до передових шформацш-но-комунiкацiйних технологiй шляхом створення локальних цеш^в доступу до них у бiблiотеках, школах;
- розширення перелшу сощальних послуг, що надаються в електроннш формi, та пiдвищення рiвня !х доступностi;
- запровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологш у державну систему освiти та перетдготовки кадрiв i допомога з боку держави в адап-тацп до нових можливостей;
- проведення дослщжень у сферi соцiальних наслщюв, викликаних роз-повсюдженням iнформацiйно-комунiкацiйних технологш, у сферi можливостей адаптацп всiх категорiй громадян до нових умов життя;
- виконання просв^ницько-демонстрацшних функцiй i пiдвищення рiв-ня ознайомлення суспiльства з можливостями шформацшно-комушкацшних технологiй, що запроваджуються (державнi органи влади повинш бути ль дерами з використання шформацшно-комушкацшних технологш у сво!й щоденнш дiяльностi, стимулюючи цим прискорення шформацшного роз-витку всього суспшьства; роль лiдерiв мае сприяти накопиченню критично! маси активних споживачiв усерединi державно! адмшютрацп, усього державного сектору, а також за його межами);
- сприяння процесу стандартизацп техшчних систем з метою забезпе-чення сумюносп рiзноманiтних мереж, а також мережних послуг, що нада-ються;
- контроль за розробкою вщповщного законодавства та дотриманням юридичних гарантш [8, с. 43].
Для розвитку громадянсько! вщповщальносп вищеозначеш принципи е вкрай важливими, оскiльки вони передбачають доступ уах суб'ектiв правового суспшьства до рiзноманiтноi iнформацii, а як наслщок, прийняття ви-важених ршень у рiзних сферах суспiльноi дiяльностi за участю активних та вщповщальних громадян.
Можна констатувати, що у сучасних умовах розвитку правового суспшьства е необхщшсть принципово ново! взаемодп громадянина та влади. Скажiмо, е потреба у впровадженнi електронного врядування, що збшьшить можливостi для громадян контролювати дiяльнiсть бюрократii, а також буде сприяти тдняттю рiвня громадянсько! й правово! вiдповiдальностi чинов-никiв. Отже, у правовому суспшьсга ми повиннi вести мову про обопшьну громадянську вiдповiдальнiсть як представниюв влади, так i народу. Воче-видь, рiвень громадянсько! вiдповiдальностi можновладшв значно зростае, коли громадяни мають широкий спектр можливостей для контролю за !х-ньою дiяльнiстю.
У цьому контексп, на нашу думку, варто порiвняти параметри дiяльнос-п традицiйного та електронного урядiв, з метою демонстрацп бiльших можливостей останнього для сшвпраш з громадянським (правовим) сус-пiльством як механiзму розвитку двосторонньо! вiдповiдальностi в процесi
прийняття та виконання ршень. Характеристики традицшного i нового, електронного уряду е дiаметрально протилежними. Традицшний уряд характеризуемся складшстю структур, електронному ж урядовi притаманна простота структур i процесiв, що вiдкривае бiльше можливостей для контролю з боку громадськосп. Електронний уряд протиставляе централiзацii й залежносп гнучкiсть i автономiю. Нинiшнi зв^и про роботу державних органiв складаються переважно з цифр: скшьки саме кошпв витрачено на тi чи iншi цiлi, скiльки коштiв недоотримано. На сьогодш в нашiй державi окремi елементи електронного урядування спрямоваш, на жаль, не на оцш-ку витрат, а на ф^сащю певних результатiв дiяльностi органiв влади. В Укра'ш державне управлiння здшснюеться за допомогою правил i директив. Для електронного уряду характерне управлшня з акцентом на органь зацшну культуру та цiнностi. Як один iз компонентiв iнформацiйного сус-пiльства електронний уряд переносить акцент з фшансових i матерiальних ресурав на людськi. I ще одна характеристика елемента вщкрито" сошаль-но' системи: електронний уряд лiквiдуе традицшну орiентацiю на внутрш-нi процеси. У нових умовах головним е врахування зовшшшх факторiв i орiентацiя на споживачiв [9, с. 8]. Вочевидь, запровадження електронного врядування сприяе дебюрократизацп управлшсько" дiяльностi, пiдвищенню рiвня громадянсько' вiдповiдальностi всiх суб'ектiв задiяних у прийняттi рiшень.
Технологiя електронного врядування складаеться з двох компоненпв — це внутршня урядова шформацшна iнфраструктура, аналог корпоративно' мережi та зовшшня iнформацiйна iнфраструктура, що взаемодiе з громадя-нами й оргашзащями. Головними завданнями кардинально', довготермiно-во'1 iнновацii пiд назвою «електронне врядування» е такi:
- органiзацiя шформацшних комунiкацiй мiж суб'ектами державно' влади вах рiвнiв, створення централiзованих баз даних iз технологiями розподiленоi обробки даних для забезпечення роботи та електронного до-кументооб^у на вах гiлках та структурних пiдроздiлах влади;
- надання повного спектра шформацшних послуг державними органами вам кaтегорiям громадян електронними засобами в доступнш та зручнш формi без часових i просторових обмежень;
- сприяння розвитку електронного ринку товaрiв та послуг в штересах забезпечення державних замовлень, оргашзацп тендерiв, ефективностi управлшня виробництвом, реaлiзaцii товaрiв i послуг з метою зростання конкурентоспроможносп в^чизняних виробникiв на мiжнaродному ринку;
- впровадження електронно'' демократ^' як форми забезпечення прозо-ростi, довiри вщносин «громадянин — держава», «приватний бiзнес — держава», «громaдськi оргашзацп та шститути — держава», вщкритосп дер-
жавного управлшня для громадянського i суспшьного обговорення, контролю й шщативи;
- пiдвищення якосп життя громадян за рахунок удосконалення системи сощальних послуг, системи охорони здоров'я, надшного забезпечення пра-вово! та особисто! безпеки, збiльшення можливостей для освiти, еколопчно! безпеки;
- функцюнування системи електронного голосування як форми забезпечення прозоросп у вщносинах «виборець — депутат» [10, с. 50].
Упровадження комушкацшних технологiй у сферу державного управлшня в зазначених аспектах мае забезпечити не декларовану, а дшсну пуб-лiчнiсть влади, ч^ке виконання нею законодавчих норм, що безумовно буде сприяти розбудовi правового сустльства. У свою чергу, публiчнiсть влади е питомим тлом для посилення !! вщповщальносп перед громадянами, тд-няття рiвня правово! культури чиновникiв. Публiчнiсть може бути визна-чена у двох основних значеннях:
- режим вщкритосп функцюнування влади та прозоросп прийняття пол^ичних рiшень (основний iсторичний алгоритм представницько! демократа);
- участь громадськосп у формуваннi полiтичного порядку денного та прийнятп рiшень (нов^ш форми та практики).
Публiчнiсть у сферi державного управлiння вимагае впровадження стилю роботи у режимi динамiчноi комушкацп, коли кожен суб'ект, що надае суспшьно значущу шформащю, вiдчувае громадянську вiдповiдальнiсть за !! якiсть та наслiдки оприлюднення. Основними стратепями полiтики пуб-лiчностi влади як тдгрунтя розвитку правового сустльства, що можуть бути реалiзованi за допомогою комушкацшних технологш, е таю:
- тдвищення рiвня громадянсько! компетенцп, що передбачае необхiд-ну стадш iнформування громадськостi про альтернативи виршення сус-пiльних проблем;
- розвиток громадянсько! культури учасп й шформування громадян про можливi законнi способи !хньо! участi в обговореннi та прийнятп важливих для суспiльства ршень;
- адаптацiя (без гарячкового фанатизму, що перероджуеться в модну ритуальшсть) нов^шх технологiй;
- оптимiзацiя нового формату взаемовщносин у трикутнику «влада — професiйна й соцiальна експертиза — суспшьство», де професiйнi сошаль-нi експерти можуть i повинш стати представниками громадських iнтересiв та громадянського сустльства в Укра!ш;
- чесний, вщкритий дiалог влади iз суспiльством про труднощi та проб-леми нинiшнього перiоду, послiдовнiсть й обов'язковють виконання декла-
рованих общянок, чесшсть у дрiбницях (припинення практики кумiвствa, неухильне дотримання Закону в таких питаннях, як державно-парламентське сумюництво, реальне розведення бiзнесу та полггики) [11, с. 140-141].
Продовжуючи попередню лопку, зазначимо, що громадянська вщповь дaльнiсть особистостi формуеться на бaзi громадянсько' компетентностi, що у сукупносп дозволяе змiцнювaти цiннiснi пщвалини iснувaння правового суспiльствa. Як зазначае Л. Слшченко, громадянська компетентшсть характеризуе такий стан пол^ично' освiченостi громадянина, його пере-конань i вмотивовaностi до дiй, який е достaтнiм, щоб вiдстоювaти влaснi права та свободи, задовольняти штереси, здшснювати спiльнi справи, за-безпечувати дотримання суспшьного порядку та безпеки. Адже громадя-нин — це не лише юридичний статус особи, а й сутшсна '' характеристика, що передбачае певний рiвень компетентностi та громадянсько' учасп у полчищ та громадському життi. Визначальними рисами громадянсько' компетентности е правосвщомють, полiтичнa освiченiсть, пaтрiотизм, мораль-шсть, трудова aктивнiсть. 1х формування може бути реaлiзовaно за активно' учасп держави, '' вiдповiдних оргaнiв та установ, суспшьства в цiлому. Особлива роль належить фaхiвцям системи осв^и [12, с. 860-861].
Набуття людиною громадянсько' компетентности тривае протягом усьо-го життя й залежить вщ щло' низки фaкторiв екзистенцiйно-вольового, суспшьно-пол^ичного та правового характеру. Саме правове сустльство, з нашо' точки зору, створюе необхщш передумови для розвитку громадянсько' компетентности та громадянсько' вщповщальносп особистостi.
Значну увагу проблемi виховання громадянсько' вiдповiдaльностi при-дшяв вiдомий педагог В. Сухомлинський. У сво'й нaуковiй прaцi «Методика виховання колективу» вчений розмiрковуе над формуванням щейно-гро-мадянських переконань колективу й кожного його представника. Вщомий науковець акцентуе увагу на рiзних типах стосунюв, якi розвивають i утвер-джують почуття громадянсько' вщповщальносп, а саме:
- штелектуальш стосунки. Це робота в предметних гуртках пщ керiвни-цтвом стaршоклaсникiв. 1нтелектуальш взаемостосунки — нaймiцнiшi, нaйтривaлiшi зв'язки мiж старшими i молодшими школярами, завдяки 'м збагачуеться духовне життя колективу;
- iдейно-виховнi стосунки. Вони псно пов'язaнi з штелектуальними, але тут на перше мюце виступае турбота про суспiльну актившсть, громадянську дiяльнiсть, спрямовану на утвердження громадянсько' гщносп. Кожен ви-хованець мае передати сво' iдейнi громадянсью переконання молодшим товаришам, щоб 'хня участь у громадському життi була водночас турботою про духовне збагачення шших людей. В щейно-виховних взаеминах на перше мюце виступае утвердження одшею людиною iдейних переконань
у свщомосп, дiяльностi й поведшщ шшо!. Почуття громадянсько! вщповь дальностi — це продуктивнi щейно-виховш та навчально-трудовi стосунки;
- виховна щншсть трудових стосункiв полягае у тому, що громадянсью ще! втшюються в конкретнiй працi, знаходять свш вияв у взаемнiй вщповщальносп;
- самодiяльно-творчi та iгровi взаемини. Одшею з важливих форм те! дiяльностi е вiдпочинок. Вiд того, чим вш насичений, як оргашзовуеться, значною мiрою залежить життя вихованщв. Але всi взаемостосунки — тшь-ки азбука, першi елементарнi уроки громадянськосп, перша школа громадянсько! вщповщальносп людини за людину [13, с. 420].
Отже, багатоканальш сощальш взаемодп, сам процес соцiалiзацii людини як такий перманентно впливають на формування у не! громадянсько! вщповщальносп у рiзних !! проявах: правовому, поличному, екзютенцш-ному, сощальному та iн.
Становлення громадянсько! вщповщальносп як сустльного феномену мае свою лопку, послiдовнiсть та рiвнi. Так, дослщники виокремлюють такi рiвнi розвитку громадянсько! вщповщальносп особистосп:
- активна громадянська позишя (високий рiвень громадянсько! вщповщальносп), яка характеризуеться сощальною Ыщатившстю, сформова-нiстю цiлiсних та системних знань про ще! громадянського сустльства; вщповщальним ставленням до виконання сво!х обов'язкiв; вимогливiстю до себе та шших; високим рiвнем розвитку самосвщомосп, становленням унiкальноi творчо! шдивщуальносп (Я-громадянин, Я-патрiот, Я-член гро-мади, колективу);
- громадянська позишя репродуктивного рiвня (середнш рiвень громадянсько! вiдповiдальностi), яка характеризуеться знанням i вiдповiдальним ставленням до прав i обов'язкiв, знанням i дотриманням правил поведiнки, наявшстю елементарних уявлень про цiнностi громадянського сустльства, розвиненим прагненням знайти свое мюце в житп, хоча активна громадянська позишя стосовно дiяльностi i вчинкiв iнших членiв суспiльства, само-стiйнiсть та iнiцiатива виявляються не завжди;
- пасивна громадянська позишя (низький рiвень розвитку громадянсько! вщповщальносп): розрiзненiсть елеменпв громадянсько! позицп; наявнiсть загального уявлення про ще! громадянського суспiльства, розпливчасте уявлення про цшносп громадянського обов'язку та громадянсько! вщповщальносп; низький рiвень громадсько! активностi; низький рiвень розвитку самосвщомосп; вщсутшсть адекватно! «Я-концепцii»; сошальна пове-дiнка iндивiда детермiнуеться актуальною ситуашею [14, с. 41].
Розмiрковуючи над природою громадянсько! вiдповiдальностi людини як чинника розвитку правового сустльства, пщкреслимо, що ця яюсть е
складовою тако'1 характеристики особистосп, як громадянськють. Остання, на нашу думку, вбирае в себе таю складов^ як громадянськi знання, громадянська вщповщальшсть, громадянська компетентшсть, громадянський обов'язок, громадянська справедливiсть, громадянська рiвнiсть та свобода тощо.
Громадянсьюсть розглядаеться в рiзних аспектах: i як здатнiсть людини виконувати певну роль у рамках iнституалiзованих вщносин (як особиспс-них якостей), i як сощальний iнститут, який за допомогою норм, правил, нормативних ролей та статуав упорядковуе вiдносини мiж владними шсти-тутами та суспшьством, погоджуе iнтереси влади з громадянськими благами, а також виражае морально-правовий стан життя сустльства, члени якого беруть участь у державних та сустльних справах завдяки наявносп в них прав та свобод. Загальними компонентами громадянськосп в досль дженнях науковщв визначалися: громадський обов'язок, актившсть, патрь отизм, вiдповiдальнiсть, сощальне новаторство, еднiсть прав i обов'язюв. Змiстовна наповнюванiсть громадянськостi вiдображаеться через окремi щй, такi, наприклад, як «права людини», «гаранта безпеки особистосп», «соцiальна справедливiсть», «громадянське суспiльство» та im Як едине цiле iз громадянським суспiльством громадянськiсть включае природш права його членiв: гаранта життя, свободи та власносп, рiвнiсть перед законом. Шдкршлена системою громадянського порядку та звичайного права разом iз громадянською владою громадянськiсть передуе держав^ яка ви-ражаеться в правлшш, що сто'1'ть над громадою [15, с. 17].
Варто погодитись iз думкою Н. Осиповок яка виокремлюе загальну су-купнiсть якостей особистосп, що визначають стан i рiвень ïï громадянськос-тi. Вона мае такий вигляд:
- життева i дiяльнiсна цiлеспрямованiсть;
- особистий авторитет у певних ланках громадянського сустльства;
- здатшсть до ефективно'1' пращ;
- самостшшсть в ухваленш рiшення;
- готовнiсть вiдповiдати за ухвалеш рiшення;
- наявнiсть професшних знань або прагнення ïx здобути;
- життевий, громадянський, сощальний досвщ, необхщний для участi у громадянському житп;
- досвiд участi у функщонуванш полiтико-правовиx iнститутiв або гро-мадських об'еднань;
- здатшсть, аналiзуючи явища, бачити головне;
- швидюсть орiентацiï стосовно як буденних, так i державницько-право-вих явищ i ситуацiй;
- здатшсть до використання рiзниx джерел шформацп;
- здатшсть до застосування знань фахiвцiв рiзних галузей;
- здатшсть до об'ективного оцiнювання подш та явищ суспiльного життя;
- почуття пpофесшноï й громадянсько'1 гщносп [16, с. 281].
Отже, наявшсть у особистостi та^ якостi, як громадянсьюсть, перед-бачае автономiю та вщповщальшсть у процесi прийняття нею певних pi-шень. Реалiзацiя людиною гpомадянськостi неможлива без визнання норм моpалi та права, усвiдомлення сошально-пpавовоï системи координат, тобто pозвиненоï правосвщомосп. У цьому сенсi зазначимо, що юнування правового суспiльства спираеться саме на громадян з активютською право-свiдомiстю, якi вiдповiдально ставляться до суспшьних справ.
На думку П. Вербицько:!, гpомадянськiсть — це усвщомлення свое при-належностi до сустльства, прагнення служити йому [17, с. 15-16]. Солщари-зуеться з попередньою дослiдницею у свохх роздумах щодо pозумiння грома-дянськостi науковець С. Зябрева, яка розглядае ïï як складну штегративну особистiсно-моpальну якiсть, що характеризуеться усвщомленням прав i обов'язюв громадян Украши, вiдчуттям любовi до Батьювщини, потребою у служiннi 1'й, пpацi на ïï благо, свщомим виконанням законiв держави. Вона виявляеться у системi ставлень до: держави, Батьювщини, iнших людей, себе [18, с. 8]. Вочевидь, громадянсьюсть виявляеться у вщповщальному ставлен-нi людини до сво'1'х соцiальних обов'язкiв, у повазi до прав спiвгpомадян.
Як штегрований комплекс якостей особистостi, що визначають ïï соць альну спрямовашсть, готовнiсть до досягнення соцiально значущо'1' та шди-вiдуально необхiдноï мети у вщповщносп з наявними в суспшьста можли-востями й дотримання при цьому юнуючих морально-правових норм, pозумiе гpомадянськiсть дослiдник О. Кошолап [19, с. 47].
Узагальнюючи вищенаведеш точки зору щодо сутностi громадянськос-тi, слiд констатувати, що вс вони мiстять такi складовi, як морально-право-ва та громадянська вщповщальшсть, соцiальна активнiсть (небайдужiсть), патpiотизм, яю е пiдrpунтям для розвитку правового сустльства.
Продовжуючи роздуми щодо сутносп громадянсько'1' вiдповiдальностi як атрибутивного феномену правового сустльства, зауважимо, що вона кореспондуеться з таким поняттям, як громадянська позишя. Вочевидь, лопчним продовженням усвщомлення людиною громадянсько'1' вщповщальносп за певш суспшьш процеси е вироблення нею власно! громадян^^ позицп та оцiнки подiй, що вщбуваються у соцiумi. Громадянська позицiя е основою для подальших соцiальних дш людини.
М. Чельцов розглядае громадянську позишю як усвiдомлену участь людини у житп суспiльства, що вщображае ïï свiдомi pеальнi дп, спрямо-ванi на pеалiзацiю загальнолюдських цшностей при розумному стввщно-шеннi особистих i суспшьних штереав [20, с. 52].
З точки зору М. Павленко, сучасне розумшня поняття «громадянська позищя» штегруе три основн вимiри: сощально-психолопчний, педагопч-ний i пол^ичний. Такий багатоаспектний пiдxiд до вивчення громадянсько'1' позицп пояснюеться ïï багаторiвневiстю та складнiстю, оскiльки вона е проявом особиспсних якостей людини, ïï сощальних i псиxiчно-емоцiйниx проявiв [21, c. 96]. На нашу думку, до вищеозначених вимiрiв розумшня громадянсько'1' позицп варто додати i правовий вимiр, оскiльки самореаль защя людини у суспiльствi передбачае знання нею елементарних законо-давчих норм та ïx виконання, що е також необхщною умовою буття правового сустльства.
Аналiз науково'ï л^ератури показав, що громадянська позицiя форму-еться у процесi активноï дiяльностi людини у рiзниx сферах ïï життя на пiдставi соцiально-полiтичниx, моральних та правових цшностей пiд впли-вом рiзниx соцiальниx iнститутiв. Формування громадянсько! позицп озна-чае, що молодь набувае специфiчноï когнiтивноï i комунiкативноï компе-тенцп у сошально-психолопчному, полiтичному та педагогiчному сенсi, формуе особливе бачення св^у та л^ю поведiнки, здатнiсть аналiзувати та дiяти з точки зору громадянськостi [21, с. 96].
Розвиток громадянськоï вщповщальносп, а як наслiдок, формування власноï громадянськоï позицй у правовому суспшьсга е важливим аспектом iснування вах верств населення, але особливого значення, як зазначалося рашше, ця проблема набувае для молодь Молоде поколшня е фундатором майбутшх змiн i тих перетворень, що мають сприяти прогресу сустльних вщносин, у тому чист й у правовш сферь
На сьогодт розроблена низка методiв, яю сприяють формуванню гро-мадянськоï вiдповiдальностi та громадянськоï позицп молод^ серед яких найважливiшими е таю:
- ситуативно-рольов^ дiловi iгри;
- метод проекпв;
- метод вiдкритоï трибуни;
- соцiограма;
- сошально-психолопчш тренiнги;
- iнтелектуальнi аукцiони;
- «мозковi атаки»;
- метод аналiзу ситуацiй морально-етичного характеру, iгри-драматиза-mï та iн. [22, с. 357].
Одшею з найважливiшиx форм реалiзацiï громадянськоï позицй та гро-мадянськоï вiдповiдальностi всix верств населення, молодi зокрема, е во-лонтерський рух, який останшм часом став дуже поширеним в Украïнi. Волонтерська дiяльнiсть у рiзноманiтниx ïï формах е проявом соцiальноï
солщарносп та небайдужосп громадян до сощальних проблем. Волонтер-ська робота змщнюе горизонтальнi зв'язки у сощум, що об'ективно сприяе утвердженню норм та цшностей правового сустльства. Як показуе вггчизня-ний досвщ, волонтери та громадськi дiячi стають активними суб'ектами со-цiальних змш, вимагають прийняття необхiдних для кра!ни правових рiшень, що е ознакою розвитку правового сустльства, пщвищення рiвня громадянсько! вiдповiдальностi.
Вiдповiдно мотивацшна основа волонтерства може бути рiзноманiтною, але у пiдсумку така дiяльнiсть е демонстрацiею вщповщально! громадянсько! позицп. На початку 90-х рр. ХХ ст. ученими була розроблена багато-факторна модель пояснення мотивацп дiяльностi волонтерiв. У результатi дослщження було виокремлено шiсть основних мотивiв тако! дiяльностi:
- цiннiснi (переконання про важливють допомоги iншим);
- сощальш (новi зв'язки);
- осв^ш (участь у заходах, якi задовольняють бажання вчитися);
- кар'ерш (шанс отримати хорошу роботу);
- особистюш (пiдвищення самооцiнки);
- захиснi (наприклад, порятунок вщ негативних емоцiй та почутпв) [23, с. 70].
Розглядаючи волонтерство як форму реалiзацii громадянсько! вщповь дальностi, зазначимо, що у тих кра!нах, де iснують мщш традицп волонтерства — у Великш Британп та Нiмеччинi — добровшьну дiяльнiсть i самих волонтерiв захищено законом. Кра!ни Центрально! i Схщно! Свропи теж зробили крок вщ офiцiйного визнання волонтерства до створення правового поля, що сприяе розвитковi волонтерсько! дiяльностi. Закони, що ре-гулюють добровiльну дiяльнiсть, прийнято в Хорватii, Чехii, Угорщиш, Iталii, Латвii, Литвi, Люксембурзi, Македонп, Польщi, Португалii, Румунii, Iспанii та ш. Аналiз статусу волонтерiв у свт засвiдчуе, що правове регу-лювання волонтерсько! дiяльностi потрiбне для того, аби гарантувати доб-ровольцям захист i вiдрiзняти !х вщ найнятих робiтникiв [24, с. 9].
Як бачимо, у демократичних кра!нах держава активно тдтримуе волон-терiв, iнституалiзуючи !х дiяльнiсть, дозволяючи !м у правовий спосiб реа-лiзувати !х громадянську позицiю. Таке ставлення до волонтерства сприяе змщненню тдвалин правового суспiльства, спрямовуючи громадянську шщативу у правове русло. Вiдповiдно, волонтери не повинш пiдмiнювати дiяльнiсть державних оргашв, а лише виходячи з принципу субсидiарностi добровiльно брати на себе частину сошально важливих функцш, демонстру-ючи таким чином громадянську вщповщальшсть.
Висновки. Пщводячи пiдсумки зазначимо, що громадянська вщповщальшсть людини е характеристикою сошальною, моральною та правовою.
Громадянська вщповщальшсть формуеться на основi громадянськох компетентности та е складовою такого поняття, як громадянсьюсть. Суб'ект гро-мадянськоï вiдповiдальностi, як правило, мае розвинену правову, пол^ичну та моральну свщомють i своею дiяльнiстю сприяе змщненню функцюну-вання правового суспiльства. Формування громадян^^ вiдповiдальностi вiдбуваеться в процес соцiалiзацiï iндивiда пiд впливом низки факторiв: полiтико-правова система держави, загальний рiвень морально-правовоï культури суспiльства, система навчання та виховання, особливосп родинних та мiжособистiсниx стосункiв, у яких задiяна людина, тощо.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гарасим1в О. I. Фшософсько-правове розумшня соцiальноï вщповщальносп у контекст побудови демократичноï правовоï держави / О. I. Гарасим1в // Форум права. - 2010. - № 4. - С. 183-188.
2. Кант И. Основы метафизики нравственности / И. Кант // Кант И. Соч. : в 6 т. -М. : Мысль, 1965. - Т. 4. - 378 с.
3. Примак В. Громадянська вщповщальшсть як предмет фшософських i педагопч-них дослщжень [Електронний ресурс] / В. П. Примак // Вюн. Нац. акад. Держ. прикордон. служби Украши. - 2012. - Вип. 4. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ j-pdf/Vnadps_2012_4_19.pdf.
4. Кучинська I. Прогресивш представники нацiональноï елгги про формування громадянськоï особистосп (II пол. XIX ст.) / I. Кучинська // Укр. л-ра у загально-освгг. школах. - 2007. - № 8. - С. 53-54.
5. Драгомирецька Н. Громадянська вщповщальшсть як вщдзеркалення розвитку громадянського сустльства / Н. Драгомирецька, I. Матвеенко // Вюн. Нац. акад. держ. упр. при Президентов! Украши. - 2009. - Вип. 1. - С. 257-268.
6. Полпична система та шститути громадянського сустльства в сучаснш Украш : навч. пос1б. / Ф. М. Рудич, Р. В. Балабан, Ю. С. Ганжуров та im - К. : Либщь, 2008. - 440 с.
7. Матвеенко I. В. Теоретичш аспекти вплив1в шформацшно-комушкативних тех-нологш на становлення громадянського сустльства / I. В. Матвеенко // Наук. вюн. Акад. мунщип. упр. Сер1я : Управлшня. - 2010. - Вип. 2. - С. 319-325.
8. Макаренко С. А. Свропейська шформацшна пол1тика / С. А. Макаренко. - К. : НВЦ «Наша культура i наука», 2000. - 367 с.
9. Уманський Ю. В. Ыформацшне забезпечення системи державного управлшня : автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. - 25.00.02 - мехашзми державного управлшня / Ю. В. Уманський. - Запор1жжя, 2008. - 20 с.
10. Клименко I. Ыновацп державного управлшня як стратепчш напрямки подолан-ня системноï кризи / I. Клименко // Публ1чне управлшня: теор1я та практика. -2010. - Вип. 3-4. - С. 44-51.
11. Гаврилюк Д. Ю. Публ!чнють та ефективнють як ознаки легггимносп полпично! влади в Украш / Д. Ю. Гаврилюк // Наук. пращ МАУП. - 2010. - Вип. 3 (26). -С.138-141.
12. Слшченко Л. В. Державна полпика формування громадянсько! компетентносп в контекст! штеграцп Укра!ни у европейський освинш проспр / Л. В. Слшчен-ко // Плея. 1сторичш науки. Фшософсью науки. Полгшчш науки. - К. : Вид-во НПУ !м. М. П. Драгоманова, 2013. - Вип. 72 (№ 5). - С. 856-861.
13. Сухомлинський В. О. Методика виховання колективу / В. О. Сухомлинський // Вибр. твори : у 5 т. - Т. 1. - К. : Рад. шк., 1976. - С. 403-639.
14. Бичко О. В. Психолопчш засади формування громадянсько! вщповщальносп (вщ теорп моделювання до теорп реал!зацп) / О. В. Бичко // Вюн. Чершг. держ. пед. ун-ту. - Черншв, 2009. - Вип. 74. - Сер1я «Психолопчш науки». - Т. 1. -280 с.
15. Ктмович В. Розвиток громадянськосп як основи консолщацп сустльства та змщнення держави / В. Климович // «Державне управлшня та мюцеве самовря-дування» : зб. наук. пр. - 2014. - Вип. 1(20). - С. 14-23.
16. Громадянське суспшьство: полпичш та сощально-правов1 проблеми розвитку : монограф1я / Г. Ю. Васильев, В. Д. Водшк, О. В. Волянська та ш. ; за ред. М. П. Требша. - Х. : Право, 2013. - 536 с.
17. Вербицька П. В. Оргашзацшно-педагопчш засади громадянсько! освгги старшо-класниюв : дис. канд. пед. наук : 13.00.07 / П. В. Вербицька. - Луцьк, 2000. -224 с.
18. Зябрева С. Е. Виховання громадянськосп студенпв професшно-техшчних коле-дж1в у позанавчальн1й д1яльност1 : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.07 «Теор1я та методика виховання» / С. Е. Зябрева. - Луганськ, 2010. - 23 с.
19. Кошолап О. Ф. Методолопчш засади громадянського виховання учшвсько! молод! / О. Ф. Кошолап // Освгга Донбасу. - 2007. - № 1 (120).- С. 44-50.
20. Чельцов М. В. Формирование гражданской позиции студенческой молодежи высшего учебного заведения : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02. / М. В. Чельцов. -Новосибирск, 1996. - 224 с.
21. Павленко М. А. «Громадянська позищя» як науково-педагопчна категор1я / М. А. Павленко // Проблеми сучасно! педагопчно! освгги. Педагопка 1 психоло-пя. - 2013. - Вип. 39(4). - С. 95-100.
22. Павленко М. А. Форми та методи формування громадянсько! позицп сучасно! студентсько! молод! / М. А. Павленко // Акт. проблеми держ. упр., педагопки та психологи. - 2013. - Вип. 2. - С. 354-358.
23. Беспалова К. О. Мотивацшш аспекти волонтерства: досвщ захщних кра!н / К. О. Беспалова // Вюн. Нац. техн. ун-ту Укра!ни «Ки!в. полггехн. ш-т». - 2012. -№ 3. - С. 67-71.
24. Буздуган Я. Еволющя свпового волонтерського руху / Я. Буздуган // В1че. -2013. - № 12. - С. 7-10.
ГРАЖДАНСКАЯ ответственность личности КАК АТРИБУТИВНЫЙ ФЕНОМЕН ПРАВОВОГО ОБЩЕСТВА
Мануйлов Е. Н., Калиновский Ю. Ю.
Определены сущностные характеристики гражданской ответственности личности. Исследована взаимосвязь и взаимообусловленность развития гражданской ответственности и правового общества. Проанализированы базовые уровни и факторы становления гражданской ответственности личности. Рассмотрено влияние информационно-коммуникационных технологий на характер взаимодействия государства и правового общества. Обоснована коррелятивность и взаимосвязь таких социальных феноменов, как гражданская ответственность, гражданская компетентность и гражданская позиция.
Ключевые слова: гражданская ответственность, правовое общество, гражданская компетентность, гражданская позиция.
SOCIAL RESPONSIBILITY OF PERSONALITY AS AN Attribute OF A LAwFUL SOCIETY
Manuylov E. M., Kalinowski Y. Y
Defined the essential characteristics of the individual civil liability. It is noted that the existence of a civil liability due to the historical context, the type of political and legal system, the level of awareness and moral consciousness of society and so on.
Investigated the relationship and interdependence of civil liability and legal society. The legal person governed society as legal norms and moral principles based on the dictates of his own conscience. That is why it is essential for the existence of rule of law in the presence of a citizen of a developed legal and moral consciousness (consciousness). In turn, civic responsibility has moral and legal dimensions.
Analyzed baseline and factors of individual civil liability. Determined the following levels of civil liability personality: active citizenship (high-level civil liability), citizenship reproductive level (middle level civil liability), and passive citizenship (low level of civic responsibility).
Considered influence of ICTon the nature of interaction between the state and the rule of law. The introduction of information and communication technologies in public administration should provide not declared and actual publicity power, precise performance of its legislative provisions that will contribute to building the rule of law. Publicity authorities have specific background to enhance its accountability to citizens, raising the legal culture officials.
Grounded correlation and the relationship of such social phenomena as civic responsibility, civic competence and citizenship. Civil responsibility of the individual formed based on civic competence that allows up strengthening the foundations of the existence
of the legal values of society. The logical continuation of awareness of human civil liability for certain social processes is making her own citizenship and evaluation of events taking place in society. Citizenship is the cornerstone of human social action. Key words: civic responsibility, legal society, civic competence, citizenship.
УДК 340.12+1:316.3
1.1. Коваленко, кандидат фшософських наук, доцент
1НТЕГРАТИВНЕ ПРАВОРОЗУМ1ННЯ В КОНТЕКСТ ФЕНОМЕНОЛОГ1ЧНОГО ОСЯГНЕННЯ ПРАВА
Статтю присвячено анализу розвитку фыософсько-правовог рефлексИ' в умовах кризи рацiоналiстичноï парадигми та появи некласичних титв праворозумтня. Ви-значем тенденцИ'розвитку класичних та некласичних теорт у контекстi кореляцИ' мiж типамирацiональностi, типами праворозумтня та вiдповiдноï ïm методологи. Показаний евристичний потенщал ттегративного праворозумтня, обумовленого феноменологiчною методологieю до^дження права.
Ключовi слова: класичн i некласичш типи праворозумтня, ттегральна концеп-щя права, феноменологiя.
Актуальтсть проблеми. Юриспруденщя належить до вельми консер-вативнох царини наукового знання i доволi рщко тдпадае тд радикальт змши. Це пов'язано з тим, що наслщки модершзацп теорп права у виглядi змш законодавчоï бази та процедур практики можуть не тшьки позитивно вплинути на стан правопорядку в сустльства У такому контекст консерватизм теорп права виявляеться формою захисту правових норм та щннос-тей вщ непередбачених i нав^ь руйшвних наслщюв.
Однак наприкшш Х1Х ст. вплив сошально-культурних та загальнонау-кових змш на теорш права обернувся необхщшстю виршення питання евpистичноï цшносп класичних титв праворозумшня. Унаслщок цього на початку ХХ ст. пpавознавчi теоpiя та методолопя збагатилися соцюлопч-ним, анал^ичним та психолопчним пiдходами, що не завжди сполучають-ся з базовими принципами класичноï науковоï рацюнальносп [1, с. 14-19].
З шшого боку, докоpiннi змiни у парадигматиш наукового знання спри-чинили коригування в уявленнях про його рацюнальшсть. Як наслщок, класичнi пpавовi теорп втратили свою «однорщшсть», що, у свою чергу, дало поштовх для розвитку некласичних концепцш права.
© Коваленко I. I., 2015
129
