CC BY
169
УДК 316.614
Т. Г. Прохоренко, кандидат сощолопчних наук, доцент
СОЦ1АЛ1ЗАЦ1Я МОЛОД1 В 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1: ОСОБЛИВОСТ1 ТА РИЗИКИ
Стаття присвячена вивченню особливостей соц^ал^зацп молод1 в тформацтно-му сустльств!. Стверджуеться, щорозвиток сучасних телекомушкацтних техно-логт розширюе соц^ал^зацтний прост1р молодого покол1ння, зм1нюючи роль 7 зна-чення традицтних ¡нститут1в. При цьому соц1ал1зац1я розглядаеться як неодно-значний, суперечливий процес, якому притаманна внутр1шня конфл1ктшсть 7 який породжуе певш проблеми та ризики.
Ключовi слова: тформацшне сустльство, соц1ал1зац1я, молодь, в1ртуальна ре-альмсть, кл1п-культура, дезадаптащя.
Актуальтсть проблеми. У наш час спостер^аються процеси формуван-ня нового типу суспшьства, особливютю якого е перетворення шформацп i знання на основний стратепчний ресурс. Саме тому таке сустльство нази-вають шформацшним. I хоча його прихщ ще тшьки прогнозуеться бшьшютю дослщниюв, сучасний шформацшно-комушкацшний простiр не тшьки юнуе, а й успiшно конкуруе з шшими соцiальними iнститутами.
Процеси шформатизацп позначаються на всьому спек^ суспiльних про-цесiв, розвитку особи, стосуються як вирiшення багатьох сучасних проблем, так i появи нових. Вони суттево впливають на мехашзми сощалiзащi молодого поколiння, змшюючи уявлення про роль i значення традицшних шсти-тутiв у соцiалiзацiйному просторi суспiльства, приводячи до появи нових каналiв соцiалiзацii, створюючи новi проблеми та ризики. Значна актуальнють вказано'1' проблематики обумовлена також тим, що молодь мае життеву перспективу, на вiдмiну вiд шших соцiально-демографiчних груп. Тому форму-вання системи п цiнностей, життевих планiв i стратегiй поведiнки сьогоднi стае прообразом майбутнього св^ завтра.
Аналiз наукових джерел i публЫацш. Актуальшсть проблем, пов'язаних з процесом соцiалiзацii молодi в сучасних умовах розвитку суспшьства, з ви-сокою динамшою зростання впливу iнформацiйних технологiй закономiрно викликала неподiльний iнтерес до них вчених.
Визначення базисних понять, яю характеризують iнформацiйне суспiльство в цшому, даеться переважно в руслi концепцш постiндустрiалiзму, розробцi яких присвятили сво'1' працi вiдомi зарубiжнi дослiдники Д. Белл, Дж. Гелбрейт, Дж. Мартш, I. Масуда, Ф. Полак, Е. Тоффлер, Ж. Фурастье та ш.
128
© Прохоренко Т. Г., 2016
Питания соцiалiзацii молодi дослiджували таю укра'шсью вченi, як В. I. Во-лович, М. П. Лукашевич, В. В. Москаленко, А. К. Тащенко та iишi автори [1; 5]. При цьому дослщники в цшому погоджуються з тим, що електроииi ЗМ1 стали значущими агентами соцiалiзацii молодi, що суттево розширило шсти-туцiоиальиий соцiалiзацiйиий простiр. Особливу увагу дослщниюв остаииiм часом привертае 1нтернет як соцiальиий феномен, що значно впливае на ди-намшу соцiальиих змiи i соцiалiзацiю молодого поколшня. Дослiджеиию цих проблем присвячеш працi М. М. Гридчино'].', В. Л. Силаево'].', А. А. Черново'].', I. Ю. Самоненко та ш. [3; 4].
Мета статти Вивчення особливостей та ризикiв, якi виникають у про-цесi соцiалiзацii молодi пiд впливом шформатизаци суспiльства.
Виклад основного матерiалу. Сьогодш в науковш лiтературi переважае розумiиия соцiалiзацii як процесу, що поеднуе визнання активно'].' ролi сощаль-но'1' системи з активними проявами iидивiдуальиих засад. 1ндивщ засвоюе знач-ну частину культурного надбання суспiльства, значну кiлькiсть уявлень, колек-тивних норм поведiики тсею мiрою, якою вони стають частиною його шдивь дуальиостi. Однак соцiалiзацiя е не лише пасивним вщображенням дiйсиостi, водночас вона включае мехашзми новаторства, творчостi, iиiцiативиостi, забез-печуючи тим самим процес iидивiдуальиого i суспiльиого оновлення.
Соцiалiзацiя вiдбуваеться протягом усього життя людини, однак на по-чаткових етапах формування особистосп 11 значення стае першорядним, тому що саме в дитинсга, пщл^ковому та молодому вiцi закладаеться основний потеицiал особистостi, який впливае на подальше п життя. Тому соцiалiзацiя молодi - це процес становлення i розвитку дано'].' групи аж до переходу п у групу дорослих, це поетапне включення молодi в соцiум, яке здiйсиюеться на основi дiяльиостi i самодiяльиостi, у процес суб'ект-суб'ектно'].' взаемоди з шшими вiковими групами [2, с. 63].
Особливого значення набувае дослiджеиия проблем соцiалiзацii молодi в iиформацiйиому суспшьсга. Виступаючи иевiд'емиою частиною суспшь-ства, молодь вщчувае всi суспiльиi та глобальш змiии, уиаслiдок чого отри-маний i перетворений у процес соцiалiзацii соцiальиий досвiд вiдтворюеться нею на цшнюному та поведiиковому рiвнях. При цьому слiд ураховувати, що свщомють, мислення та поведiика молодих людей, мiжособовi та груповi вщ-носини в iиформацiйиому середовищi суттево i швидко трансформуються. У результат молодь реалiзуе свою суб'ектиiсть, штегруеться в соцiум, зна-ходячись у ситуацп прискорено'].' сощокультурно'].' та шформацшно'].' дииамiки.
В остаииi десятилiття з'явилися принципово иовi канали соцiалiзацii, яю суттево впливають на процеси формування молодi, п адаптацiю в суспшьсга, яке радикально змiиюеться. Одним iз таких каиалiв е глобальний шформацш-
но-мережевий проспр, який пронизуе вс сфери сощального життя, торкаеть-ся вказаних процеав як у нових, так i в традицiйиих iиститутах соцiалiзацii. Знижуеться роль офiцiйио-iиституцiоиальиих каиалiв соцiалiзацii, водночас зростае вплив безпосереднього оточення, ЗМ1, зразкiв масово'х культури.
Сучасне шформацшне поле впливае на молоде поколшня як на найбшьш мобiльиу сощальну групу, виутрiшиьо готову до сприйняття нових цiииостей i норм, на основi яких вибудовуються рiзиi стратеги поведшки, пов'язаиi як iз розвитком особистосп, так i з певними ризиками.
Сучасиi молодi люди бшьше половини активного часу витрачають на ви-користання засобiв масово'х шформаци i комушкаци, особливо 1нтернету, який стае не тшьки джерелом рiзиомаиiтиоi шформаци, але дае можливiсть знайти роботу, поспiлкуватися з друзями, познайомитися тощо. Iиформацiйие поле впливае на сприйняття оточуючого св^, оцiику подш та явищ, якi вщбува-ються як у суспшьному, так i в особистому житп. Молодь, порiвняно зi старшими поколiииями, краще засвоюе новi iиформацiйиi технологи i стае 1х основним користувачем.
Iиформатизацiя змiиюе базовi духовио-культуриi структури, поняття та уявлення дiтей та молодi. Вони мають особливе уявлення про життя та людей, свш виутрiшиiй свiт, шакше оргаиiзовують свiй час. Дiти комп'ютеризованого поколiиия розвивають сво1 iителектуальиi здiбностi не просто швидше i рiзно-маиiтиiше, а i в шшому соцiальио-часовому вимiрi.
Соцiальиi мереж стають вiртуальними аналогами традицiйиих соцiальиих спшьнот. На 1х осиовi молодь починае по-новому вирiшувати завдання само-реалiзацii i самопрезеитацii. Це пов'язано з можливостями сощальних мереж формувати комушкацшш поля, якi дiють постiйио, забезпечити аношмшсть, яка дозволяе людииi проявити бшьшу свободу висловлювань i вчинюв, мож-ливiсть програвання ролей та переживання емоцiй, якi не реалiзоваиi в реальному життi. З'являеться iлюзiя пост1йного включення у взаемоди, вщсутнос-тi психологiчиих бар'ерiв.
Можливос^ побудови вiртуальиого свiту, а також саме вiртуальне сере-довище, яке вiдрiзняеться своею дииамiчиiстю, яскравiстю, шформацшною иасичеиiстю, свободою слiв i дш, з легкiстю захоплюе i занурюе представни-кiв молодого поколiиия в особливий, створений комп'ютерами i телекомуш-кацiями свiт. Як результат - часто виникае залежиiсть молодi вщ глобального простору, зменшення соцiальиих контакпв, що може призвести до дезадап-тацП, депресiй, самогубств. Занурюючись в штернет-системи, людина може поступово iзолюватися вiд безпосереднього, живого спiлкуваиия з шшими членами суспiльства, тому актуальною стае проблема комп'ютерно'х самот-носп, iиформацiйио-техиологiчиоi самоiзоляцii iидивiда.
Крiм того, щодня молодь стикаеться з великим обсягом агресивно! масово! шформацп i пропаганди, якi часто мають негуманний характер. Ця негативна шформащя часто зомбуе особистiсть, формуе конкретнi негативнi настро!, не розвивае позитивного мислення, у результат чого руйнуеться несформована особистють.
У сучасному суспшьсга молодь, споживаючи iнформацiю, формуе та вкоршюе особливу культуру, яка часто орiентована на вiзуальнi образи. У зв'язку з цим Е. Тоффлером було введено поняття «клш-культура», тобто культура, заснована на «клшах» шформацп. Клiп-культура породжуе вщпо-вщну свiдомiсть, у якiй немае мюця рефлексп та уявленням [6, с. 281].
Як будь-яке явище, «кшпова» свiдомость мае для молодi як позитивш, так i негативнi наслщки. З одного боку, з п допомогою всi образи сприймаються надзвичайно швидко, що дозволяе миттево обробляти потоки шформацп, якою переповнене сучасне суспшьство. З другого боку, вона дозволяе бачити лише те, що знаходиться на поверхш, не проникаючи в глибину процесу чи явища. Людина не встигае переробляти нов^ню шформащю в цшому. Це призводить до того, що вона втрачае легкють асощацш, жвавiсть уявлення, емоцшну ви-тонченiсть сприйняття та рухливють думки. Мислення збiднюеться, стае менш здатним до творчостi.
Iнформатизацiя прискорюе становлення суспшьства споживчого типу, формування людини-споживача. Усi засоби масово! шформацп через рекламу закликають людину до одного - до активного споживання. Людина, зорiенто-вана лише на споживання, виршуе проблему екзистенцшних потреб принци-пово iнакше: вона вступае у вiдносини виключно iз самою собою та з нежи-вими предметами споживання. Така людина вщвертаеться вщ живого свiту -вщ людей, вiд природи, вiд щей - i всю свою увагу зосереджуе на штучному свiтi - на предметах, речах, машинах, мехашзмах. У результат матерiальне споживання стае метою i сенсом життя людини. Жага споживання стае сут-тевою перепоною на шляху самовдосконалення, саморозвитку особистосп, тдштовхуе 1! до деградацп. Вона провокуе в людинi заздрощ^ гординю, его-1'зм, пихатiсть.
Сучасна реклама стае потенцшним конфлiктогеном у суспшьсга, оскiль-ки стиль життя, який рекламуеться, часто е недосяжним для бшьшосп молодь У цьому випадку реклама викликае дисонанс, вщчуття невiдповiдностi реального життя телевiзiйнiй картинцi. Молодi люди бачать рекламу, героями яко! е сучаснi, зовшшньо привабливi, успiшнi люди, що без особливих зусиль вирiшують виникаючi проблеми. Це формуе у молодо! людини потребу стати причетним до даного сощального середовища, мати подiбний стиль життя. У результат значно зростае значення орiентацii на iндивiдуальний устх, при
цьому часто зневажаючи суспшьш обов'язки. Сучасна цившзащя в масових масштабах швелюе людину, прагне пвдгнати !! пiд певний стандарт.
Одним iз головних деструктивних факторiв у механiзмах соцiалiзацii моло-дi виступае сьогоднi посилення бездуховносп в суспiльствi, !! глобалiзацiя. Головними монополютами в поширеннi суспiльних цшностей, у тому числi морально-етичних, стали сучасш засоби масово! шформацп i комушкаци, якi часто пропагують сумшвш цiнностi. Аналiз багатьох негативних явищ, яю ви-никають у молодiжному середовищi, - наркомани, пияцтва, проституци, зло-чинностi i т. п. - свщчить про знецiнення саме моральних орiентирiв, втрату етичних критерпв сустльно! поведiнки, нерозвиненiсть естетичних смаюв.
Висновки. Таким чином, процесу соцiалiзацii молодi, особливо в шфор-мацшному суспiльствi, притаманна внутрiшня конфлiктнiсть, яка зумовлена багатьма чинниками: переосмисленням молоддю всього попереднього до-свщу, кардинальними змiнами традицшних цiнностей i поглядiв, соцiальною неоднорщшстю тощо.
З одного боку, входження в iнформацiйний простiр i споживання шфор-мацшно! продукцп у сучаснох молодi формуе iнформацiйний капiтал, який можна штерпретувати як iнформацiйну власшсть молодо!' людини, що забез-печуе '!'! здiбнiсть до iнформацiйноi i комунiкацiйноi взаемодii, до успiшноi сощально'! i професiйноi адаптацii, дiяльностi i розвитку. У цьому полягае головна соцiалiзуюча функцiя iнформатизацii, яка створюе шформацшну i комунiкацiйну основу для штеграци молодi в суспiльство та !! успiшноi са-мореалiзацii.
1з другого - молодi складнiше штегруватися в соцiальний простiр реального життя, займаючи в ньому достатньо маргшальне положення. У цiй си-туацГ! iнформацiйнi засоби, i перш за все 1нтернет, створюють шюзш iнте-грованостi, входження в систему сощальних комунiкацiй i взаемодiй. Однак ця iлюзiя тривае доти, доки шдивщ знаходиться в мережi. У результат у свь домостi шдивща формуеться суперечнiсть соцiальноi i вiртуальноi реальнос-тi, що не сприяе оптимальному виршенню проблеми соцiальноi штеграцп молодi в суспiльство, а лише дозволяе на ситуативному рiвнi зменшити не-гативний ефект вiд реально! ситуацп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Лукашевич М. П. Особливост1 соц1ал1зац1! укра!нсько! молод! в сучасних умовах / М. П. Лукашевич // Теор!я ! практика уиравл!ния соц!альиими системами: ф> лософ!я, исихолог!я, иедагог!ка, соц!олог!я. - 2009. - № 4. - С. 34-36.
2. Павловский В. В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи : монография / В. В. Павловский. - М. : Академ. проект, 2001. - 304 с.
3. Самоненко И. Ю. Влияние современной информационной среды на культуру общения школьников / И. Ю. Самоненко // Социол. исслед. - 2009. - № 4. -С.137-142.
4. Силаева В. Л. Интернет как социальный феномен / В. Л. Силаева // Социол. исслед. - 2008. - № 11. - С. 101-107.
5. Тащенко А. К. Форми сощатзацп молодi в умовах перехщного сустльства / А. К. Тащенко // 1нформоенергетичш технологи адаптацшних проце^в життeдiяльностi на початку III тисячолотя : зб. наук. пр. - К. : Вища освгга, 2001. - Вип. 1. - С. 269-273.
6. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер. - М. : ACT, 2004. - 781 с.
СОЦИАЛИЗАЦИЯ МОЛОДЕЖИ В ИНФОРМАЦИОННОМ ОБЩЕСТВЕ: ОСОБЕННОСТИ И РИСКИ
Прохоренко Т. Г.
Статья посвящена изучению особенностей социализации молодежи в информационном обществе. Утверждается, что развитие современных телекоммуникационных технологий расширяет социализационное пространство молодого поколения, изменяя роль и значение традиционных институтов. При этом социализация рассматривается как неоднозначный, противоречивый процесс, которому присуща внутренняя конфликтность и который порождает определенные проблемы и риски.
Ключевые слова: информационное общество, социализация, молодежь, виртуальная реальность, клип-культура, дезадаптация.
SOCIALIZATION OF YOUNG PEOPLE IS IN INFORMATIVE SOCIETY: FEATURES AND RISKS
Prokhorenko T. G.
The processes of informatization of society affect all spectrum of public processes, development ofperson, touch both the decision of many modern problems and appearance of new. They substantially influence also on the mechanisms of socialization of the young generation. In the last decade appearedfundamentally new channels of socialization, which substantially influence on the processes offorming of young people, its adaptation in society. One of such channels is global informatively network space which pierces all spheres of social life touches socialization processes both in the new and in traditional institutes of socialization. Increased importance of socializing influence of MASS-MEDIA, standards of mass culture grew.
The modern informative field influences on the young generation as on the most mobile task force, inwardly ready to perception of new values and norms, which different strategies
of conduct, related both to development ofpersonality and with certain risks, line up on the basis of.
It becomes firmly established that to the process of socialization of young people, especially in informative society, inherent internal conflict. A conflict can arise up due to rethinking of all previous experience young people, can contact with the cardinal changes of traditional values and looks, with simultaneous belonging of young man for a few groups, with social heterogeneity and others like that.
From one side, the included in informative space and consumption of informative products for modern youth forms an informative capital, which can be interpreted as an informative own of young man which provides its ability for informative and of communication cooperation, to successful social and professional adaptation, activity and development. The main socializing function of informatization, which provides an informative and of communication basis for integration of young people in society and it successful self-realization, consists herein.
From other - it is heavier to be integrated young people in social space of the real life, occupying marginal position in it. In this situation informative facilities and, foremost the Internet, create the illusion of integrating to the system of social communications and cooperations. However this illusion lasts as long as individual is online. As a result, in the consciousness of individual forms contradiction of social and virtual reality which is not assists for optimal decision of social integration youth's problem in the society but only at the situative level reduce negative effect of real situation.
Key words: informative society, socialization, young people, virtual reality, clip-culture, maladjustment.
