CC BY
63
УДК 321.7+35.01:65.012.1:519
В. К. Лур'е
КОНЦЕПЦ1Я ЕЛЕКТРОННО1 ДЕМОКРАТЫ
У статт1 розглянуто концепц1ю електронног демократа та проанал1зовано перспективи та перепони, що ¡снуютъ на шляху гг втыення. Досл1джено зв'язок м1ж концепщею е-демократп та концепщею демократа. У статт1 зазначаютъся пере-думови впровадження е-демократИ. Наведена класифтащя електронног демократа, гг особливост1. У статт1 зазначем стадарозвитку тформацтно-комуткацтног взаемода влади та населення. Також проанал1зовано проблеми впровадження е-демократа.
Ключовi слова: е-демократ1я, тформащя, демократичне сустлъство, 1нтернет, гнформацгйно-комунгкацгйна взаемодгя, електронт технолога, комунгкацгя.
Постановка проблеми. Розвиток комушкацшних технологий сприяв фор-муванню глобального шформацшного простору, до якого увшшли поттичш, економiчнi, сощальш та культурш шститути. Засоби масових комушкацш ввдграють значну роль у перебудовi сошально-пол^ично! дшсносп i вщпо-вiдно велике значення мають комунiкативнi можливостi та ресурси оргашв державно! влади, !х здатшсть до ефективно! комушкацп як цшеспрямовано! взаемодп з електоратом. Суттю комушкацшних процеав е передача, пере-мщення, обiг пол^ично! шформацп. Характер пол^ично! комушкацп в сус-пiльствi, рiвень !! розвитку визначаеться бiльшою мiрою станом загально! та пол^ично! культури. Як наголошуе I. О. Полщук, «серед ключових точок, що визначають природу того чи iншого поличного режиму, проблема культури взаемодп мiж полiтичною владою та народними масами посщае одне з чшьних мюць» [1, с. 205]. Важливими передумовами оптимального розвитку пол^ично! комушкацп е iнтелектуальна свобода, демократична пол^ична культура, свобода засобiв масово! шформацп вiд владних структур. Щоправ-да, слщ брати до уваги i той факт, що укра!нський виборець часто керуеться не ращональними посиланнями, наприклад, ретельним аналiзом рiзних ва-рiантiв вирiшення соцiальних проблем або коли вщдаеться перевага еконо-мiчному успiху, а скорiше емоцiональними факторами [2, с. 89]. Стшкють глобального шформацшного сустльства грунтуеться на демократичних цшностях, що стимулюють розвиток людини, таких як вiльний обмiн знан-нями i iнформацiею, взаемна толерантшсть i повага до iнших людей. Серед нов^шх форм пол^ично! комушкацп особливе мюце посiдае електронна демократ (е-демократiя).
210
© Лур'е В. К., 2017
Аналiз останнiх джерел i публЫацш. Розгляд проблем електронно'1 демократа засвщчено в роботах втизняних дослщниюв А. Семенченка, С. Дзю-би, I. Жиляева, С. Полумieнка, I. Рубана та ш. Зарубiжнi дослщження представлено зокрема роботами Д. Кедд^ К. Вергеса [3], Е. Брека, Ф. Нобла [4].
Актуальшсть статп полягае у потребi дослщження феномену е-демократи, 11 форм, а також перспектив та перепон, яю юнують на шляху 11 втшення. Мета статтi - це аналiз основних рис зарубiжних концепцiй е-демократл та спроба виокремити головнi ознаки е-демократп в Укра1ш на сучасному етат.
Виклад основных положень. Термш «е-демократся», який уперше з'явився у США, не мае однозначного тлумачення. У широкому сена вш означае можливють залучення громадян до бшьш активно! участi у справах суспшь-ства за допомогою використання комп'ютерних, а також аналогiчних "м за-собам i мережам комунiкацiй. Поняття е-демократп пов'язуеться iз заходами щодо розширення пол^ично'1 участi громадян, щоб об'еднати "х один з одним, з !х представниками в урядi саме через новi iнформацiйнi та комушкацшш технологи. Цiннiстю демократи такого типу е шформащя, а критерiем демо-кратичностi - доступ до вщкрито'1, правдиво! та об'ективно! шформаци.
Концепцiя е-демократи пов'язана з концепщею демократи. У широкому сенсi слова мова йде про форму устрою та функщонування будь-яко! оргаш-заци, засновано! на принципах рiвностi прав 11 членiв, прийняттi рiшень бшьшютю, перiодичнiстю виборiв i пiдзвiтностi оргашв управлiння загальним зборам, конференци, з'1'зду оргашзаци. У вузькому сенсi слова в сучаснш полiтичнiй науцi тд демократiею розумiеться форма пол^ично'1 самооргаш-заци суспiльства, яка не тшьки базуеться на визнаннi народного суверештету або волi бiльшостi, а й забезпечуе вщповщальшсть державних органiв управ-лiння, вiдкритiсть 1х роботи, пщзв^шсть суспiльству, адекватну реакцiю на змши у внутрiшньому i зовнiшньому середовищi тощо.
Електронна демократiя е одшею з базових основ iнформацiйного суспшь-ства. Такi и властивостi, як штерактившсть, швидкiсть передачi шформаци, утворення мережевих спiльнот - можуть позитивно позначитися на розвитку та функщонуванш демократично'1 пол^ично'1 системи [5, с. 164].
Можна видшити кiлька передумов впровадження е-демократи. По-перше, невiдповiднiсть якосп управлiння вимогам часу, до того ж по всш вертикалi. З огляду на це, саме для пщвищення якосп управлшня необхiдно переходити на новi способи прийняття ршень. По-друге, пiдвищення рiвня пол^ично'1 учасп. У бiльшостi демократичних краш розвиток демократа та и основних iнститутiв спираеться не тiльки на владу, але й на громадянське суспшьство. Саме для пiдвищення активностi громадян у суспшьно-пол^ичному життi
краши необхщно впроваджувати HOBi мехашзми вироблення полiтики. Потрете, висунення пропозицш з боку громадян щодо реальних дiй на piBHi району, мiста, областi, оскшьки слiд мати на увазi, що е-демократiя не обме-жуеться лише голосуванням за допомогою 1нтернету. Це споаб прийняття суспiльнозначущих рiшень за учасп тих людей, кого вони стосуються.
За класифiкацiею нiмецького дослщника М. Хагена, е-демократiя знахо-дить вияв у таких формах: оргашзащя голосування через св^ову мережу, надання громадянам можливостi обговорення рiшень оргашв влади на форумах, у чатах, блогах, «демокрапя з вщкритим кодом», «електронний уряд», «нашвпряма електронна демокрапя» тощо [5, с. 162].
«Демокрапя з вщкритим кодом» (open source democracy) дозволяе зарее-строваному на вщповщному сайтi користувачу вносити змши до закону. Ця форма передбачае спшьну законотворчiсть парламенту i громадян [6].
Змiст концепцп «електронного уряду» (e-government) полягае в тому, що вс урядовi установи в обов'язковому порядку вщображають процес свое'1' дiяльностi в онлайн-режимi. Оприлюднюються урядовi звiти, а також ство-рюеться публiчний портал, звiдки громадянин може отримати всю шформа-цiю про дiяльнiсть його уряду, а також обговорити вс нагальнi проблеми на форума «Напiвпряма електронна демократiя» (semi-direct-democracy) передбачае попередне обговорення законопроекпв у мереж 1нтернет до ix ратифь кацп (або подання у парламент) [7]. Оргашзащя е-консультацш через дис-кусiйнi форуми проводиться з метою збору даних про те, чи пщтримуе населення позищю влади. Остання визначае питання для консультацш, формулюе запитання та керуе процесом, а громадян запрошують висловити свою точку зору iз запропонованих питань [3, с. 49].
Ще одшею формою е-демократи, яка активно використовуеться в США, е комп'ютерне лоб^вання. Комп'ютерне лобшвання - це використання комп'ютерних мереж як шформацшного ресурсу для лоб^вання; прямий iнформацiйний тиск через комп'ютерш мережц використання комп'ютерних мереж для приватного спшкування з особами державно'1' влади або оргашв мюцевого самоуправлiння [8, с. 134].
З огляду на вищесказане, основними особливостями е-демократи е: пуб-лiчнiсть (звернення до органiв влади та доступшсть результатiв на запити широкому загалу); колективнiсть (кожен може торкнутися будь-якого питання, висунувши його на розсуд громадськосп, i формувати будь-яю звернення в рамках цього питання); ощнка якостi роботи оргашв влади населенням (результати на звернення автоматично доводяться до вщома i громадяни можуть публiчно ix ощнити. Такий зворотний зв'язок дозволяе отримати шформащю про те, наскiльки населення задоволене результатом розгляду звернення).
Видшяють таю стадп розвитку шформацшно-комушкацшно! взаемодп органiв влади з населенням: 1) початковий прояв, що передбачае постшне перебування органiв влади в онлайн-режимц 2) розширена присутнiсть -кшьюсть сайтiв органiв влади постшно збiльшуеться; 3) iнтерактивна взаемо-дiя, що забезпечуе користувачам доступ до рiзного плану офiцiйних докумен-тсв, дозволяе направляти звернення через електронну пошту; 4) проведення транзакцiй, що надае можливють користувачам реально взаемодiяти з органами влади в онлайн-режимi [9].
Але, звичайно ж, юнуе низка проблем при впровадженш е-демократп. По-перше, це - правовi проблеми: iдея регулювання кiберпростору е актуальною для пострадянського суспшьства, де питання про правовi основи 1нтер-нету регулярно обговорюються. Зокрема, аналiзуються: правовi проблеми в 1нтернетц конфiденцiйнiсть шформацп та спiлкування, права особистосп; iнформацiйнi вiйни, проблеми компромату i наклепу в Iнтернетi; авторське право в 1нтернетц офiцiйна влада та 1нтернет. Жодна влада на сьогодш не здатна цiлком i повнiстю контролювати потiк шформацп, перекрити вс дже-рела та канали !! ретрансляцп. Наступним е виршення полiтичних i мораль-них проблем. Сощальна спiльнiсть 1нтернету е формою суспшьного та по-лiтичного життя людей, яка мае глобальний, наднащональний характер. Разом з тим локальш спiльноти мають нацiональну специфiку, яка вщображае полiтичну структуру краГни. Тому одним iз важливих аспектiв проблеми е врахування сощально-пол^ичних та культурно-юторичних умов розвитку пострадянсько! держави, аналiз залежностi мiж об'ективними факторами по-лiтики пострадянських краГн iз доступу своГх громадян до шформацп, яка розмщуеться у мережi та сощально-психолопчними особливостями поведш-ки громадян. I нарешт - технiчнi (в умовах УкраГни). Необхiдно пам'ятати, що у нашш державi, на жаль, рiвень доступу громадян до сучасних техноло-гiй не е занадто високим.
1снують також i iншi проблеми, пов'язаш з ризиками електронно! демократа. Зокрема, небезпека маншулювання голосуванням та виборами через недостатнш захист даних, небезпека подiлу суспiльства на тих, хто володiе iнформацiею, i тих, хто нею не володiе (цифровий розподiл), i, внаслiдок цього, обмеження принципу демократа вибору. Св^ова практика свщчить про те, що жодна виборча кампашя не проходить без застосування «брудних» технологiй, зокрема, маншуляцш та фальсифшацп результатiв виборiв. Тим актуальнiшою стае проблема дослщження i розвитку таких виборчих технологий, якi вiдповiдають не лише правовим нормам, але i моральним i етичним, i сприяють вдосконаленню виборчого процесу в цшому. Ид час виборчих кампанш спостерiгаеться створення фальшивих Iнтернет-сайтiв з розмщен-ням на них фальсифшовано! шформацп. Так, зокрема, iснуючi бруднi вибор-
чi технологи в 1нтернеп, яю досить часто межують з шформацшними вшна-ми, деформують громадську думку напередоднi виборiв i суттевим чином впливають на результати волевиявлення народу.
Висновки. Таким чином, е-демокрапя сприяе пiдвищенню прозоростi дь яльностi органiв влади завдяки використанню сучасних технологiй, наданнi громадянам доступу до шформаци. Вона е шструментом тдтримки пол^ич-но'1' дiяльностi та забезпечення бшьшо'1 прозоростi та вщповщальносп поль тикiв перед електоратом, своерщною «школою» демократи i сприяе форму-ванню у громадян таких навичок, як компетентшсть i вiдповiдальнiсть, необхщних для забезпечення життедiяльностi демократи [10]. Е-демокрапя надае додатковi можливостi для побудови та тдтримки сощально'1 солщар-ностi в суспiльствi шляхом розвитку сощальних зв'язкiв [11]. Не викликае сумнiвiв, що активне впровадження механiзмiв електронно'1 демократи як засобiв впливу на управлшня та керiвництво державою позитивно познача-еться на пол^ичнш участi населення. Використання новiтнiх технологш громадянами не тiльки в особистих шлях, але i як суспшьно-пол^ично'1 учас-тi на всiх рiвнях публiчного управлiння е новим рiвнем активностi громадян. Е-демократiя - це шструмент пiдвищення якостi управлiнських ршень, що стосуються як кожного окремого учасника поличного процесу, так i сус-пiльства в цiлому.
Л1ТЕРАТУРА
1. Чигршов В. I. Державотворча традищя Украши: пол1тико-культурний ви-м1р : наук. монограф1я / В. I. Чигршов, I. О. Полщук. - Х. : Х1БМ, 2006. -380 с.
2. Полщук I. Пол^ичш знания та полггичш 1нтереси громадян у контекст1 вибор-чого процесу (вiтчизияиий та шоземний досв1д) / I. Пол1щук // Людина i пол1ти-ка. - 2001. - № 4. - С. 87-96.
3. Кедщ Д. Електронна демокрапя: спод1вання та проблеми : [пер. з англ.] / Джоан Кедщ, Крюпан Вергес [та ш.]. - К. : Центр адаптацп держ. служби до стандарив Свроп. Союзу, 2009. - 164 с.
4. Brack A. E-Democracy around the World: A Survey for the Bertelsmann Foundation. [Електронний ресурс] / Andy Brack, Phil Noble. - Режим доступу: http://web.umoncton.ca/ umcm-sitesgr/cybergouvernement/Noble.pdf/.
5. Мазурок Ю. О. Концепцп електронно1' демократи в зарубiжиiй полпичнш дум-цi / Ю. О. Мазурок // Граш : наук.-теорет. i громад.-полiт. альманах. - 2011. -№ 1 (75). - С. 160-164.
6. Мещеряков В. С. Електронна демокрапя [Електронний ресурс] / В. С. Мещеряков. - Режим доступу: http://kds.org.ua/blog/electronnademocratiya.
7. Трухманов В. Св^овий досвщ електронно! демократа [Електронний ресурс] / В. Трухманов. - Режим доступу: http://www.cisp.org.ua/cisp/news.nsf/ c350cde975b6be73c225755d00495127/062aee0a4db29bc5c22575df0032f31b?0pen Document.
8. Ненашев Д. А. Лоббирование посредством сетей: новый инструмент политического влияния / Д. А. Ненашев // Полит. наука. - 2002. - № 1 - С. 126-136.
9. Ванеев О. Н. Электронная демократия (муниципальный уровень): к проблеме информационно-коммуникационного взаимодействия органов местного самоуправления с населением [Електронний ресурс] / О. Н. Ванеев. - Режим доступу: http://teoria-practica.ru/-2-2011/yuridicheskie/vaneev.pdf.
10. Громадянське сустльство: пол^ичш та соцiально-правовi проблеми розвитку : монографiя / Г. Ю. Васильев, В. Д. Водшк, О. В. Волянська та ш. ; за ред. М. П. Требша. - Х. : Право, 2013. - 536 c.
11. Розвиток електронно! демократа в Укра!ш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/January2010/01.htm.
КОНЦЕПЦИЯ ЭЛЕКТРОННОЙ ДЕМОКРАТИИ
Лурье В. К.
В статье рассмотрена концепция электронной демократии и проанализированы перспективы и преграды на пути ее воплощения. Исследована связь между концепцией е-демократии и концепцией демократии. В статье указываются предпосылки внедрения е-демократии. Приведена классификация электронной демократии, ее особенности. В статье указаны стадии развития информационно-коммуникационного взаимодействия власти и населения. Также проанализированы проблемы внедрения е-демократии.
Ключевые слова: е-демократия, информация, демократическое общество, Интернет, информационно-коммуникационное взаимодействие, электронные технологии, коммуникация.
THE CONCEPT OF E-DEMOCRACY
Lurie V K.
The article describes the concept of e-democracy and analyzes the prospects and obstacles to its realization. In the article stated that the development of communication technologies contributed to the formation of global information space, which includes political, economic, social and cultural institutions and as media plays a significant role in the restructuring of socio-political reality, the e-democracy is definitely the subject that should be analyzed. The relevance of the article is to study the phenomenon of e-democ-racy, its forms, as well as the prospects and constraints that exist on the way of its realiza-
tion. In the text there are named different multiple prerequisites for e-democracy implementation. Among some of them are: the lack of qualified management decisions and as a result the necessity to adopt new ways of decision-making; increasing levels ofpolitical participation as nowadays a significant power relies not only on state authorities, but also on civil society (as a result, in order to increase the activity of citizens in social and political life of the country it is necessary to introduce new mechanisms ofpolicy-making); the opportunity for the citizens to make real actions at different levels as e-democracy is not confined to voting via the Internet.
Also in the article there is a given classification of e-democracy (open-source democracy, e-government, semi-direct democracy, e-consultations, computer lobbying) and its features (publicity, collectivity, assessment by the population the quality of work of the authorities). The article indicates the stages of development of informational and com-municational cooperation between the authorities and the population. Moreover, the problems of implementation of e-democracy are also analyzed. Among named are: legal regulation problems (while implementing e-democracy, the question of Internet control by authorities arises), necessity of political and moral problems solution (there is definitely the risk of «black» technologies usage), technical problems (unfortunately, not every citizen of our country has a possibility to find Internet access).
In the conclusion, it is stated thate-democracy promotes transparency of activities of public authorities through the usage of modern technologies and providing citizens access to information. It is said that e-democracy is a tool supporting the political activities and ensuring greater transparency and accountability of politicians to the electorate. Finally, it is stated that e-democracy is a tool to improve the quality of high-rank decisions relating to how each individual and society as a whole participate in the political process.
Key words: e-democracy, information democracy, Internet, information and communication, electronic technology, communication.
