CC BY
29
УДК 101:30
Е. А. Кальницький, кандидат фшософських наук, доцент
МАТЕР1АЛЬН1 ДОМ1НАНТИ В КОНТЕКСТ КРИЗИ СУЧАСНОГО СУСП1ЛЬСТВА
Показано, що сучасне сустльство переживае переломный етап людськог icmopii, при якому вiдбуваеться перетворення базисных тдвалин утверсалт культуры. 1де-ологiя споживання, що набула широкого поширення в сучасному суспiльствi, при-зводить до духовног i фiзичног руйнацИ. Необхiдно сформувати нову парадигму, яка стане неодмтною умовою оздоровлення сучасног цивтзацИ
Ключовi слова: моральт, духовт, матерiальнi цiнностi, криза сучасного сустль-ства, герменевтика.
Актуальтсть проблема. У сучасному суспшьсга продовжують зрос-тати тенденцп, пов'язаш з актуалiзацiею кризових явищ, обумовлених прюритетом матерiальних щнностей. Спостер^аеться неконтрольоване прагнення до затвердження власно'1' вигоди, матерiальних щнностей, яю вщображають соцiально-культурну значущють, формують суспiльну моти-вацiю. Кризовi явища, якi набули загострення у XXI ст., вимагають вiд людства повторного перегляду певних прiоритетiв i конкретних дiй на шляху виршення проблем, що виникають у сучасному суспшьсга [12]. Мiжнародне спiвтовариство, яке функщонуе сьогоднi в рiзних шститущях, демонструе певну занепокоенiсть iз приводу ситуацп у свiтi. Але очевидною е ix нездатнiсть адекватно i швидко реагувати на небезпечнi виклики сьо-годення. Окрiм економiчниx, пол^ичних проблем у сучасному свiтi вкрай актуалiзуються екологiчнi. Вiдбуваеться збiльшення середньо'1' ^матично'1' температури планети, внаслiдок чого тдвищуеться висота рiвня моря, змь нюються кiлькiсть i характер опадiв, збiльшуеться площа пустель — по-силюеться проблема голоду [1]. Глобальна змша клiмату мае суттевий вплив на здоров'я, умови життя, засоби для юнування всix бiологiчниx органiзмiв, у тому числi i людей. О^м екологiчниx, значно'1' динамiки набувають i iншi глобальнi проблеми: забезпечення людства ресурсами, проблеми хвороб i демографiчного розвитку, насильство i оргашзована злочиннiсть тощо. Всi цi проблеми взаемозв'язаш й багатограннi, спонукають до розвитку тенден-цiй до необмеженого прагнення знайти якомога бшьше матерiальниx благ, що безумовно породжуе сощальну нерiвнiсть.
AHmi3 наукових джерел i публЫацш. У заxiднiй фiлософськiй i соцюло-гiчнiй думцi суспiльство, яке характеризуемся масовим споживанням матерь
© Кальницький Е. А., 2016
49
альних благ i формуванням вщповщно!' системи цшностей, називаеться сус-пiльством споживання. Дослщженню суспiльних вiдносин, органiзованих на такому принцит, присвяченi роботи Р. Барта, Р. Бокока — у контексп мiфоло-пчно!' свiдомостi, процесiв мютифшацп, у фундаментальних дослiдженнях Ж. Бодр^ра. Французький фiлософ стверджуе, що споживання не зводиться до задоволення потреб, а виражае ставлення людини до речей, щей, до навко-лишнього св^. П. Бурдье аналiзуе ринок символiчноi продукцп. Необхiдно вiдзначити роботи П. Дiмаджiо, М. Дугласа, П. Зершло, Б. 1шервуда, Х. Лей-бенстайна, К. Маркса, П. Хирша та iн. Низка науковцiв дослщжуе явище спо-живчого способу життя людини: М. Фезерстоун, Е. Пдденс, П. Стiрнс, Д. Мш-лер, Ж.-Ф. Лютар, Ф. Джеймсон i iн. Також доцiльно згадати дослщження в сенсi психоаналiзу Ж. Лакана. Значний вплив на дослщження кризових явищ у суспiльствi в контекст формування стратеги матерiального збагачення мають роботи Дж. Гелбрейта, I. Гоффмана. Вщзначимо також працю Т. Веблена «Те-орiя праздного класу», в якш вiн уводить поняття «демонстративне споживання», що знайшло втшення в суспiльствi споживання матерiальних цшностей. На думку автора, така поведшка актуалiзуе прагнення до набуття якомога бшьших матерiальних благ, що виступають показниками статусу споживача. Ця тенденщя зберiгае свою актуальнiсть i сьогодш.
Метою щс! статтi е осмислення кризи сучасно'1' культури, пов'язано'1' з п матерiальною домiнантнiстю.
Викладення основного матерiалу. У роботi Р. Генона «Криза сучасного св^у» фiлософ вказуе на поворот вщ традицiйноi культури сакрального характеру до сучасно'1' профанно'1' культури, яка формуе глобальне суспшь-ство споживання, розваг i спокуси [4]. Масова культура наразi е домiнуючою, нав'язуе всьому людству певний псевдощеал всеспоживаючоi людини. Це призводить до того, що люди стають заручниками ново! форми рабства -економiчноi. Цшшсть людини визначаеться кшьюстю грошей i володiнням речами. Р. Генон у робот «Криза сучасного суспшьства» активно критикуе захiдну цившзащю, яка, на його думку, розвивалася виключно матерiально. Критицi пiдлягае св^огляд, який базуеться на свiдомiй тенденцп, коли про-вiдна роль належить матерiальним цiнностям. Вiн також критикуе прагматизм i вважае, що ця течiя е логiчним завершенням сучаснох фшософп i останньою стадiею п занепаду. Р. Генон вщзначае, що, прагнучи пщпо-рядкувати собi матерiю i поставити И собi на службу, люди зрештою стають п рабами. Також фiлософ критикуе iсторичний матерiалiзм, який вiдводить неабияку роль економiчним чинникам. У сво'х мiркуваннях Р. Генон не роз-рiзняе поняття «матерiальне благополуччя» i «матерiальнi цiнностi», а тому його мiркування, на думку автора, е досить фшософськими.
У роботах В. Зомбарта, яю також присвячеш економiчнiй юторп Захщно'' Свропи i особливостям виникнення капiталiзму, теж наголошуеться на ще'' про презирство до споживання, бо призначенням шдивща, на думку В. Зомбарта, е принесення себе в жертву вищим щнностям [5].
К. Маркс наводить поняття «вщчуження», тд яким вш розумiе втрату сенсу юнування робiтника у процесi пращ, в сена впливу кaпiтaлiзму на особу. Пщ вiдчуженням розумiеться такий споаб сприйняття, за якого лю-дина вiдчувaе себе чужинцем. Вона стае шбито усунутою вiд само'' себе. Вона не вiдчувaе себе центром юнування, рушiем сво'х власних дш, навпа-ки, вона знаходиться тд владою сво'х вчинкiв i 1'х нaслiдкiв, пiдкоряеться або нав^ь поклоняеться 1'м [6]. Концепцiю вщчуження розвинув неофрейдист Е. Фромм, на думку якого вщчужена людина втратила зв'язок як iз самою собою, так i з уама шшими людьми. Вона сприймае себе, так само як i iнших, подiбно до того, як сприймають речi — за допомогою вщчутпв i здорового глузду, але в той же час без продуктивного зв'язку з самою собою i зовшшшм свiтом. «Людина, рушшною силою яко'' головним чином е прагнення до влади, вже не сприймае себе у всьому багатсга i у всш без-межност людського iснувaння; вона стае рабом свого персошфшованого, проектованого на зовшшш цiлi прагнення. Людина, що переймаеться ви-ключно пристрастю до грошей, охоплена цим сво'м прагненням; грошi — iдол, якому вона поклоняеться, е втшенням одше'' окремо взято'' власно'' сили i п невпинно'' тяги до не'» [7, с. 163]. Вщчужена особа, за Е. Фроммом, призначена «на продаж», не мае вщчуття власно'' гщносп, притаманно'' на-вiть людинi в найприм^ившших культурах. Така особа повинна майже пов-нiстю втратити вiдчуття самосп, перестати вiдчувaти себе iстотою единою i неповторною. Фiлософ вважае, що вiдчуття сaмостi випливае з переживан-ня власне особою як суб'екта п досвiду, думок, вiдчуттiв, ршень, дiй. Воно передбачае, що переживання шдивща е його власним, а не вщчуженим. А оскiльки у речей немае свого Я, тому i люди, що стали речами, не можуть мати вщчуття Я. Весь хщ життя сприймаеться немов вигщне вкладення катталу, де каттал, що швестуеться, — це мое життя i моя особистiсть. На думку Е. Фромма, — конфлшт iз потребами людсько'' природи призводить до страждання, усвщомлення того, що саме не функцюнуе, вiдбувaеться трансформащя реально'' ситуaцii, цiнностей i норм, що може призвести до сощальних патологш.
Критика фiлософiв Франкфуртсько'' школи спрямована на технократи-зaцiю i поширення хибно'' свiдомостi за допомогою зaсобiв масово'' куль-тури. Хоркхаймер i Адорно стверджують, що промислова культура по-збавляе людей 1'х уявлення, вона поставляе товар, i головною метою людей
е лише його споживання. Через масове виробництво все стае одномаштним, i вся рiзноманiтнiсть складаеться з невеликих дрiбниць. Споживача фшо-софи розглядають як форму сощального контролю. Г. Маркузе передбачае, що система, яка претендуе на демократичшсть, насправдi авторитарна, бо декшька осiб диктують сво'1 уявлення про свободу i певний набiр того, що може забезпечити нам щастя [8]. У цьому сташ «несвободи» споживачi дiють iррацiонально, працюючи бiльше, нiж !м необхiдно, ^норуючи пси-хологiчно руйнiвнi наслiдки i той збиток, якого вони завдають довкiллю у пошуках соцiального зв'язку через матерiальнi предмети. Таким чином, людина втрачае свою людянiсть i стае гвинтиком споживчо'1 машини. Г. Маркузе вважае, що ми мовчки приймаемо необхщшсть мирного ви-робництва засобiв руйнування, доведеного до досконалосп марнотратно-го споживання, виховання i освiти. Проте, як вважае Маркузе, власне, як цшсшсть це суспшьство iррацiональне. Його продуктивнiсть руйнiвна для вшьного розвитку людських потреб i здiбностей, його мирне iснування тримаеться на постiйнiй загрозi вiйни, а його зростання залежить вщ при-душення реальних можливостей боротьби за юнування — iндивiдуальних, нацiональних i мiжнародних. Ця репресiя, яка ^тотно вiдрiзняеться вiд що мала мюце на попереднiх, нижчих рiвнях розвитку суспiльства, сьогоднi дiе не з позицп природно'1' i техшчно'1" незрiлостi, а, швидше, з позицп сили [8, с. 3].
У. Бек уводить поняття «суспшьство ризику», вш констатуе, що сучасна епоха мае розрив i наголошуе на переходi вiд класичного шдус^ального суспiльства до суспiльства ризику, яке, на вщмшу вiд попереднього, збер^ае багато характеристик iндустрiального суспiльства [10]. В епоху розвинено'1' сучасностi центральним питанням е ризик i способи запоб^ання йому, мь нiмiзацii i управлiння. Класове суспiльство мало сво'1'м iдеалом рiвнiсть, а принципом сустльства ризику е безпека. У розвинених крашах сучасного свiту суспiльне виробництво багатств постшно супроводжуеться суспiльним виробництвом ризиюв. Вiдповiдно, на думку У. Бека, проблеми i конфлiкти розподшу у вiдсталих крашах посилюються проблемами i конфлiктами, якi випливають з виробництва, визначення i розподiлу ризиюв, якi виникають у ходi науково-техшчно'1' дiяльностi [9]. Мова вже не йде виключно про ви-користання природних багатств, про звшьнення людини вщ традицiйних залежностей, здебiльшого йдеться про проблеми, що е наслщком самого технiко-економiчного розвитку. Процес модершзацп стае «рефлексiею», тобто сам стае своею темою i проблемою. На питання розвитку i викорис-тання технологш (у сферi природи, сустльства або особи) накладаються питання пол^ичного i наукового зрiзу (виявлення, запоб^ання, приховуван-
ня, залучення, управлшня), яю поеднуються з ризиками, що несуть очшу-ваному майбутньому вже використaнi або потенцшш технологи. Упевненiсть у безпещ технологiй, що адресована пильнiй, критично налаштованш гро-мaдськостi, мае постшно пiдкрiплювaтися косметичним або спрaвжнiм втручанням у технiко-економiчний розвиток. Якщо надати нaшi докази в систематичному вигляд^ то справа виглядае так: сощальш позицп i кон-флiкти сустльства, що «розподiляе багатства», рано чи тзно у процесi безперервно'' модершзацп починають перетинатися з позицiями i конфлш-тами суспiльствa, що «розподшяе ризики» [9].
Критика суспiльних тенденцш, пов'язаних iз мaтерiaльною домшантшс-тю, спрямована не проти цшностей економiчного процвiтaння, а проти до-мшування споживчих зaпитiв. Для Г. Гадамера вс цi проблеми е наслщком особливостей мислення сучасно'' епохи, яке формуе споживчий споЫб життя разом iз припущенням, що ми можемо використовувати ресурси пла-нети незважаючи на майбутне. Нагальними е двi вaжливi проблеми: зрос-тання населення i обмеженiсть ресурсiв [2]. Фшософсью дослiдження сaмi по собi не можуть виршити проблеми людства або збшьшити нaшi ресурси. Проте у фшософському мiркувaннi зaклaденi умови для конструктивного дiaлогу. Нинiшня ситуaцiя е iррaцiонaльно-кaтaстрофiчною — вона повинна зазнавати критики i мае переглядатися.
Поширення телебачення i 1нтернету в кра'нах третього свiту дало сигнал про можливост европейського рiвня життя для нaродiв iз низьким рiвнем добробуту. Ступiнь задоволення соцiaльних i iнших потреб: якiсть харчування, комфорт житла, безпека тощо падае, i це тдшмае нагальне питання правосуддя i незадоволених соцiaльних потреб в багатьох части-нах свiту. У данш ситуацп герменевтика, як теорiя про передумови, мож-ливостi i особливостi процесу розумiння пропонуе конструктивний дiaлог, мае допомогти впоратися iз ситуaцiею, що склалася. Знову ж таки, дiaлог, спрямований на усунення несправедливости е ключовим для виршення багатьох проблем. Предметом герменевтики виступають феномени розу-мiння, якi лежать в основi духовно-практичних сентенцiй людини. Е. Гуссерль увiв поняття «смислопородження», бо людина iснуе не стшьки в об'ективному свiтi, скшьки в просторi iсторii i культури, в свiтi соцiaльних цiнностей i особових сенсiв [3]. Аби зрозумiти людину, необхiдно зрозу-мiти умови п життя i И культуру, звича'', думки, цiлi, до яких вона прагне. Глибинш пiдстaви п бажань i прагнень iнтегровaнi у смисловому полi со-цiaльно-iсторичних установок i цiнностей конкретно'' культури. Таю яви-ща, як фундaментaлiзм, винятковють, партикуляризм, тероризм народжу-ються у глибинних надрах культурночсторичних сенсiв. Як правило, вони
викликають почуття страху i караються силовими репреаями. Герменевтика може допомогти вщнайти глибинш тдстави культури, якi вислизають вщ рефлексп, iнтерпретувати рiзнi настро'1 i бажання, збудувати типологп комушкативних зв'язкiв i стосункiв i вступити у дiалог iз тими, хто готовий говорити, порозум^ися i сформувати основу для стльно'1 роботи у вирь шеннi свiтових проблем сучасносп. Герменевтичний пiдхiд Г. Гадамера руйнуе бар'ери i вступае у дiалог навiть з тими, з ким шхто не хоче говорити [2]. Його апелящя до розуму i прагнення до досягнення компромюу, пошана до шшо'1 сторони дае надш на вирiшення багатьох проблем. Лю-дина живе в свт надлишку шформацп, складно'1 концептуалiзацii, що вимагае пошуку як вщповщно'1 мови розумшня, так i становлення ново'1 культури спiлкування.
Постiйна ескалацiя еколопчно'1 кризи i iнших глобальних проблем нашо'1 цившзацп ведуть до антрополопчно'1 катастрофи. Для того, щоб уникнути цього, необхщш новi орiентири i стратеги розвитку людства. Головна проблема полягае в тому, як змшити таю негативш якостi: неприборкане спожи-вання, агресивнiсть до ближшх, надмiрно егоiстичнi прагнення. Такi тенден-цii призводять до необмеженого споживання ресурсiв i забруднення довкiлля.
Нова культура спшкування вiдкривае дорогу до створення шформацш-ного суспiльства, орiентованого на гуманiстичнi принципи, спрямована на пошук компромiсiв i несилових прийомiв вирiшення проблем [11; 12]. Со-цiальнi трансформацii, викликанi модернiзацiею i глобалiзацiею, привели до втрати сталих норм, щнностей, правил поведiнки, за допомогою яких людина знаходить свое мюце в суспшьсга i в свт. Г. Гадамер прагне здо-лати однобiчний гносеологiзм, включивши у проблематику герменевтики питання св^овщчуття, сенсу життя. Для нього процес розумшня 1ншого виступае смислоформуванням, актом творчо'1 штерпретацп.
Висновки. У людини постшно виникае потреба у виробленнi власних тдстав для здiйснення вибору i проектування життево'1 стратегii, i констру-ювання свое'1 iдентичностi вiдбуваеться рiзними способами, серед яких важливе мюце займае вибiр товарiв i послуг — споживання. Проте необме-жене споживання призводить до кризових явищ у сучасному свт.
Системна i структурна трансформащя соцiуму; поява нових технологш i збiльшення соцiальноi мобшьносп; конфлiкт мiж зростаючими орiентацi-ями людини, звичними цшностями i правовими iмперативами; криза iден-тичностi, пов'язана з модершзащею i глобалiзацiею, — уа цi тенденцii вимагають негайного ршення.
Сучасне суспiльство переживае «переломний етап людсько'1 iсторii», при якому вщбуваеться перетворення базисних сенсiв ушверсалш культури.
Бшьшють фiлософiв говорять про духовну деградащю, яка е наслiдком ду-ховночдеолопчно'1 кризи в суспiльствi. 1деолопя споживання, що набула широкого поширення в сучасному суспiльствi, призводить до духовного i фiзичного знищення. Необхщно сформувати нову парадигму, яка стане неодмшною умовою оздоровлення сучасно'1 св^ово'1 ситуацп, покаже умови виходу i3 загально'1 св^оглядно'1 кризи сучасного суспшьства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Battisti D. Historical warnings of future food insecurity with unprecedented seasonal heat / D. Battisti // Science. - 323 (5911): 240-4. D01:10.1126/science.1164363. PMID 19131626), 2009.
2. Гадамер Г.-Г. Истина и метод : пер. с нем. / Г.-Г. Гадамер ; общ. ред. и вступ. ст. Б. Н. Бессонова. - М. : Прогресс, 1988. - 704 с.
3. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология / Э. Гуссерль // Вопр. философии. - 1992. - № 7. - С. 136-176.
4. Генон Р. Кризис современного мира : пер. с фр. / Рене Генон. - М. : Эксмо, 2008. -784 с.
5. Зомбарт В. Буржуа: Этюды по истории духовного развития современного экономического человека: Художественная промышленность и культура / В. Зомбарт. - М. : ТЕРРА : Кн. клуб, 2009. - 576 c.
6. Маркс К. Капитал. Послесловие ко второму изданию / К. Маркс // Собр. соч. -Изд. 2-е. - Т. 23. - С. 21.
7. Фромм Э. Здоровое общество. Догмат о Христе : [пер. с нем.] / Э. Фромм. - М. : ACT : Транзиткнига, 2005. - 571 с.
8. Маркузе Г. Одномерный человек / Г. Маркузе. - М. : Refl-book, 1994. - 368 с.
9. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / У. Бек. - М. : Прогресс-Традиция, 2000. - 384 с.
10. Кальницкий Е. А. Генезис информационно-коммуникативных технологий и их влияние на информационное общество / Е. А. Кальницкий // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши ¡меш Ярослава Мудрого». Сер1я: Фшософ1я, фшософ1я права, полгголопя, соцюлопя / редкол.: А. П. Гетьман та ш. - Х. : Право, 2015. -№ 1 (24). - С. 60-75.
11. Дзьобань О. П. Фшософ1я шформацшного права: свггоглядш й загальнотеоре-тичш засади : монограф1я / О. П. Дзьобань. - Х. : Майдан, 2013.
12. Дзьобань О. П. 1нформацшна безпека у проблемному пол1 соцiокультурноi ре-альносп : монограф1я / О. П. Дзьобань. - Х. : Майдан, 2010.
13. Суспшьство, людина, право: сучасш дослщження актуальних проблем : моно-граф1я / за ред. О. Г. Данильяна ; Нац. юрид. ун-т ¡м. Ярослава Мудрого. - Х. : Право, 2014. - 391 с.
МАТЕРИАЛЬНЫЕ ДОМИНАНТЫ В КОНТЕКСТЕ КРИЗИСА СОВРЕМЕННОГО ОБЩЕСТВА
Кальницкий Э. А.
Показано, что современное общество переживает переломный этап человеческой истории, при котором происходит преобразование базисных смыслов универсалий культуры. Идеология потребления, получившая широкое распространение в современном обществе, приводит к духовному и физическому уничтожению. Необходимо сформировать новую парадигму, которая станет непременным условием оздоровления современной цивилизации.
Ключевые слова: моральные, духовные, материальные ценности, кризис современного общества, герменевтика.
MATERIAL DOMINANTS IN THE CONTEXT OF THE MODERN SOCIETY CRISIS
Kalnytskyi E. A.
In modern society continue to increase trends, associated with the actualization of the crisis, caused by the priority of material values. There is an uncontrollable desire for approval of their own benefit, material values, that take on social and cultural significance, form social motivation. Worsened crisis and threats in the XXI century mankind require reconsideration established priorities and concrete actions towards solving problems. This article proposes to understand the crisis of contemporary culture related to its financial dominance.
Author actualizes attention to the work of R. Guenon «The crisis of the modern world», where the philosopher indicates a turn from the traditional culture of the profane sacred nature to the modern culture that shaped the global society of consumption, entertainment and temptation. Cites the work of W. Sombart, which postulated the idea of contempt for consumerism, «haggling» for the purpose of the individual is self-sacrifice higher values.
In the context of the study concerns the subject of discussion is the concept of «alienation», which introduces and develops Marx E. Fromm, in terms of which the alienated man has lost touch with ourselves, and with all others. He sees himself as well as others, just as perceive things - with the help of the senses and common sense, but at the same time without a productive communication with itself and the outside world.
We investigate the views of the philosophers of the Frankfurt School of M. Horkheimer, Theodor Adorno, who argued that the industrial culture deprives people of their imagination, it delivers the goods, and the problem of people included only the consumption of the system that claims to be democratic, in fact authoritarian, for a few people dictate their ideas of freedom and a certain set that can provide us happiness.
We consider the U. Beka S «risk society», according to which problems and conflicts of distribution in the backward countries compounded the problems and conflicts that arise from the production, definition and distribution of risks arising in the course of scientific and technical activity, social positions and conflicts of society, «distributing wealth», sooner or later, in the process of continuous modernization start to overlap with the positions and conflicts of society.
The author focuses on the hermeneutic approach of Husserl and G. Gadamer, on the fact that in this situation hermeneutics as a theory about the prerequisites, features and options of the process of understanding, offering constructive dialogue can help to cope with the situation.
It is argued that the conclusion that a new culture of communication opens the way to a society, based on humanistic principles, aimed at finding a compromise and nonviolent methods ofproblem solving; the ideology of consumption are pervasive in today's society, it leads to the spiritual and physical destruction, so you need to create a new paradigm, which will be a prerequisite for improvement of the situation of the modern world, will exit conditions from the general ideological crisis of modern society.
Key words: moral, spiritual and material values, the crisis of modern society, hermeneutics.
