CC BY
7ШДЖЭИ Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #10, 2016
6. Летние травы: Японские трехстишия/пер. со старояп. В. Марковой. - М.: «Толк», 1995. - 320 с.
7. Пушкин А.С. Полн.собр.соч.: в 10 тт. // А.С. Пушкин. - Т.6. - М.: «Правда», 1981. - 448 с.
8. Розенберг О.О. Труды по буддизму / О.О. Розенберг. - М.: ГЛВР, 1991. - 290 с.
МАС-МЕД1А ЯК КАНАЛИ ВПЛИВУ НА ПОЛ1ТИЧНУ СВ1ДОМ1СТЬ СУСП1ЛЬСТВА:
УКРАШСЬКИЙ ДОСВ1Д
Зайко Л. Я.,
астрант кафедри фшософгг, Житомирського державного ушверситету iuern 1вана Франка
У статтi доведено, що мас-медiа е каналами впливу на полтичну свiдомiсть сучасного сустльства. Описано основн способи впливу на полтичну свiдомiсть - пропаганду, демагогт, створення iмiджу полтичног партгг або лiдера та т. Визначено види мас-медiа як каналiв просування певних жанрiв полтичног реклами. Наголошено на сощальнш вiдповiдаль-ностi мас-медiа та полтитв. Також на важливосmi дотримання загальнолюдських моральних принцитв у полтичнш дiяльностi.
Ключовi слова: мас-медiа, пропаганда, машпулювання, полтичне машпулювання, полтична реклама, сощальна вiд-повiдальнiсть.
THE MASS MEDIA AS THE MAIN CHANNEL OF INFLUENCE ON POLITICAL CONSCIOUSNESS PUBLIC: UKRAINIAN EXPERIENCE
Zaiko L. Ya.,
postgraduate student of the Department of Philosophy, Zhytomyr Ivan Franko State University
The article proves that the mass media is the main channel of influence on political consciousness public and describes the basic tools of political influence as propaganda, demagogy, creation of the image of a political party or a leader etc. The types of the mass media channels as promotion of certain genres of political advertising are defined in the article. The social responsibility of the mass media and politicians, and the importance of universal moral principles compliance in politics are emphasized by the author.
Keywords: the mas media, propaganda, manipulation, political manipulation, political advertising, social responsibility.
Постановка проблеми. Полггична сввдом^ть сустльства постшно пвддаеться впливам полиичних сил через кана-ли комуткацп. Найпотужтшими каналами такого впливу е мас-медiа завдяки можливоста донесення шформацп до найширшо1 аудиторп. Просування полиичних поглядiв та штереав полиичних сил через мaс-медia здшснюеться особливо активно тд час виборчих переготв. Ввдбуваеться активне застосування матпулятивних технологш впливу мaс-медia. Постае проблема сощально1 вщповвдальноста мaс-медia як кaнaлiв комушкацп перед сустльством за можливi негативт наслвдки 1хнього впливу.
Анaлiз остантх дослвджень i публжацш. Значний доро-бок в осмислент впливу мaс-медia на полггичну сввдом^ть сустльства мають як украшсью, так i зaрубiжнi науковщ. Л. Городенко розглядае засоби масово1 комуткацп у контекста формування, функщонування громадсько1 думки [1]. Д. Лшлекер наголошуе на медiaцентровaнiй демократ як сучаснш полиичнш системi [2; 3]. Cm дом за вченим Л. Ороховська звертае увагу на медiaтизaцiю полиики за до-помогою мaс-медia [4]. Н. Гармаш виявляе роль мaс-медia в демократизацшних процесах перехвдного суспiльствa ^зь призму aнaлiзу виборчих перегонiв в Украш та Росiï [5].
В. Шейнов у роботi «Пiaр „бший" та „чорний"» опи-суе «паблж рiлейшнз» (Public relations, скорочено - PR) та його прийоми i можливоста [6], в робота «Матпулюван-ня свщом^тю» розкривае сутнiсть та психолопчт основи мaнiпулювaння свiдомiстю. Показано як працюе модель мaнiпулювaння свщом^тю у виборчих компaнiях, пропаганд^ в полiтичнiй та комерцiйнiй реклaмi та iн. [7, с. 2].
П. Л^овський дослiджуе мaнiпулятивний вплив на свь домiсть через осмислення феномена влади. Розглядае по-няття iмiджу, риторики, уточнюе спiввiдношення понять
матпулящя та пропаганда, спiвставляe категорш «матпу-ляцiя» з поняттям «щеолопя», розглядае використання за-собiв масово1' комунiкацii i полiтичних сценарiiв, кшцевою метою яких е контроль сввдомоста як управлiння в системi суспшьних вiдносин [8].
Т. Житнiкова аналiзуе процес полiтичного матпулю-вання, також визначае його характерт ознаки, аналiзуе вербальнi та невербальнi складовi цього виду матпулюван-ня, а також звертае увагу на рiвнi захисту вщ полiтичного манiпулювання [9]. О. Зубчик дослщжуе зв'язок полиич-но! манiпуляцii з проблемою вiдповiдальностi у сучасному суспшьствь Також дослiдник аналiзуе природу полiтичноi манiпуляцii, фактори, що и спричиняють, засоби и реалiза-цii i можливi шляхи подолання вщвертого манiпулювання з боку ЗМ1 та полiтичноi влади свiдомiстю громадян [10, с. 191].
Видшення невиршених ранiше частин загально1' проблеми. Необхвдно поставити наголос на ролi мас-медiа як каналiв впливу на полйичну свiдомiсть суспiльства, кон-кретизувати способи впливу, що i е метою статта. Наголоси-ти на сощальнш вiдповiдальностi полiтикiв та мас-медiа перед соцiумом за можливi наслiдки манiпулятивного впливу на полиичну свiдомiсть суспiльства.
Виклад основного матерiалу. Стрiмке поширення демо-кратичних принцитв, iдеалiв призводить до демократизацii полйичних режимiв держав у свiтi. Демократизащя суспшь-них вiдносин вимагае ввдкритоста громадянського суспшь-ства та свободи вибору. Розширення функцiй i можливо-стей громади у керуваннi державою актуальне, зокрема, в Украшь
Високорозвинене шформацшне суспiльство передбачае вiльний доступ громадськоста до важливо1' полiтичноi ш-
Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #10, 2016 Ш11Ж9И
формацп. Одшею з головних умов демократизацп суспшь-ства визначають свободу слова, тобто свободу отримання шформацп. Найважлившим когнiтивним компонентом полггичног сввдомосл е iнформованiсть.
На сучасному етат розвитку комунiкативних техноло-гiй в шформацшному суспiльствi «масовi комушкацп стали серйозним iнструментарiем сучасно! полiтики» [7, с. 553]. Мас-медiа - «сощально-полггичш iнститути сучасного су-спiльства, створеш для фжсацп, обробки та висвилення головних полiтичних подiй, перетворення полиично! шфор-мацй' з метою формування громадсько! думки» [5, с. 16].
Громадянське суспшьство - суспшьство з розвиненою свiдомiстю. Громадська думка - зовшшнш вираз суспшьног сввдомосл. На полiтичну свiдомiсть мас-медiа впливають формуючи громадську думку за допомогою певного контенту iнформацiйного продукту. З економiчноl точки зору мас-медiа е виробництвом та каналом просування шформацп. В залежност ввд форми власностi та саме власниюв (якi належать до певних полиичних сил) мас-медiа насичують свш iнформацiйний простiр контентом з певним полггичним ухилом. Можна вiдмiтити, що iснуе контроль над медiапро-стором. Ця умова унеможливлюе подання шформацп без впливу або й навггь маншулювання полiтичною свiдомiстю суспiльства.
В Укра1ш всеохопнiсть аудиторй' рiзними мережами те-левiзiйного мовлення (аналогове, кабельне, супутникове та 1нтернет-телебачення) i великою кшьюстю телеканалiв до-зволяе стверджувати про доступшсть цього виду мас-медiа для населення. Найдоступнiшими та найрозповсюджешши-ми вважаються загальнодержавнi телеканали, яш включенi до усiх мереж мовлення.
За даними науково1 доповiдi науковщв НАН Украши та ДУ «1нститут економiки та прогнозування НАН Украь ни» найбiльш популярними у сена отримання шформацп залишаються загальнодержавнi канали телебачення - 89,3 % респондента спираються на них, як на джерело власного шформування, а 60,2 % вважають основним способом отримання шформацп [11, с. 66]. 1нтернет мае популяршсть у молодо!' аудиторй'. «На ввдмшу ввд телебачення штернет залишаеться полем плюралiзму думок i джерел шформацп, дат яких можна порiвняти i отримати бшьш повну iнформацiйну картину. 27,7 % респондента використовуе сощальш мережi для отримання шформацп про подп су-спiльно-полiтичного життя. <...> 27,1 % опитаних отриму-ють шформацш iз мiсцевих друкованих видань, ще 25,4 % iз загальнодержавних. <...> ФМ-станцп зберiгають стабiльну присутнiсть у системi джерел iнформування суспiльства. Так, 22,7 % респондента використовують 1'х з метою отримання шформацп про подп суспшьно-полиичного життя. 13,7 % опитаних використовують з щею метою радюточ-ку. Радю використовуеться громадянами скорше як до-помiжний засiб отримання шформацп, нiж як основний. Це пвдтверджуеться даними опитування - лише 0,75 % респондента у середньому користуються радюмережею як основним джерелом власного шформування» [11, с. 67].
Також необхвдно звернути увагу на питання довiри до державних та приватних каналiв телебачення. «Бшьш^ть - 37,2% - вважае, що бшьш повну та неупереджену шформацш дають державш канали. Трохи менше - 30,2 % - до-тримуються думки щодо 6шьшо!' повноти та неупередже-ностi приватних каналiв. Разом iз тим 32,5 % не змогли чико вiдповiсти на це питання. <...> 32,5 % респондента, яю не
BneBHeHi у сво'й ввдповщ, частково належать до категорп громадян, якi взагалi не довiряють шформацп по ТБ, вважа-ючи, що державнi канали висловлюють суто позищю влади з ycix актуальних питань, а приватш телеканали працюють на олiгархiв, яким належать. Можна стверджувати, що тако!' ж думки щодо каналiв, яким вони не довiряють, дотриму-ються й iншi респонденти» [11, с. 68].
Альтернативш джерела шформацп повиннi бути не пвдконтрольш будь-яким полiтичним або бiзнесовим ште-ресам. Прикладом можуть слугувати суспшьш мас-медiа незалежнi вiд будь-яких фшансових потокiв, якi змушують висвгтлювати потрiбнy для спонсорiв iнформацiю, тобто повинш цiлковито слугувати iнтересам певно! громади. В розвинених демократичних суспшьствах мас-медiа е неза-лежними ввд полггичних та бiзнесових iнтересiв власниюв, бо вони е самостiйними прибутковими бiзнесами.
В укра'нських реалiях е певна аyдиторiя, яка все ще не користуеться сучасними електронними мас-медiа, яю розповсюджуються через свiтовy мережу 1нтернет. Це дае поштовх полггичним силам безпосередньо перед виборами видавати i розповсюджувати перюдичш дрyкованi видання, зокрема, газети, присвячеш створенню iмiджy полГтично!' партп або лiдера.
Проглядаеться залежшсть накладiв вiд кiлькостi електо-рату виборчого округу. Перiодичнi газетш видання мають наклади з розрахунку одна газета - в оселю. Регюнальне видання (район областг) - 1,5-2 тис., кшька райошв - 15-25 тис., обласний центр та його район - 150-250 тис. екзем-плярiв. Наразi щ видання продовжують свое iснyвання й тсля виборчих перегонiв для висвгтлення депутатсько! дiяльностi або подальшого тару полгшчно! сили зi збере-женням перюдичност вiд щоквартально! до 2 разiв на мi-сяць.
З огляду на довiрy респондентiв до мас-медiа роби-мо висновок, що вони е проввдними каналами впливу на полличну свiдомiсть сyспiльства.
Необхiдно члко вирiзняти з-помiж фyнкцiй мас-медiа функщю подачi для аудиторп полГтично!' шформацп та можливост негативного впливу на полличну свiдомiсть сyспiльства у виглядi манiпyлювання. Технологи маншулю-вання сввдом^тю формують потреби людини, мотиви и по-ведiнки, вчинкiв i дш. За визначенням О. Бойка, полгтичне манiпyлювання (франц. manipulation, вiд лат. manipulus -жменя) - комплекс психолопчних, iдеологiчних та оргашза-цшних дiй, спрямованих на приховане корегування масово!' свiдомостi з метою стимулювання суспшьно!' активностi у потрiбномy манiпyляторовi напрямi в боротьбi за поллич-ну владу, ll захоплення, використання, утримання [12, с. 9]. Т. Житшкова уточнюе: «...полличне манiпyлювання можна визначити як сукупшсть дш, спрямовану на приховане yправлiння полличним вибором громадян» [9, с. 55].
Основними способами впливу на полгшчну сввдом^ть е пропаганда, демагогiя, створення Гмвджу поллично!' партп або лвдера, певного полличного мГфу, полiтична реклама, полличний нейромаркетинг та ш.
Пропаганда (propaganda). Це слово походить ввд назви одше!' служби римо-католицько!' церкви, обов'язком яко!' було поширення вГри, а в другш чверт ХХ ст. воно стало загальнопоширеним, характеризуючи спроби тоталгтарних режимГв досягнути повного пвдпорядкування знання дер-жавнш поллищ [13, с. 561-562]. В сучасному розумшш пропаганда е «ввдкрите поширення поглядГв, факта, аргумента
ШДЖЭИ Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #10, 2016
та шших ведомостей для формування громадсько! думки чи iнших щлей, переслiдуваних пропагандистами» [14]. Сучас-hí полiттехнологи все менше використовують метод ввдкри-того впливу на аудиторш у виглядi пропаганди, надаючи перевагу прихованим видам.
Розповсюдженим методом впливу на полиичну свь домiсть суспшьства е полiтична демагогiя. Опиратимемося на визначення: «Демагопя полiтична (вiд гр. demos - народ i ago - веду) - форма сввдомого обдурювання широких мас, спекулящя на реальних труднощах i проблемах, потребах i сподiваннях людей з метою досягнення полгтичного успiху. Д. п. властивi фальсифiкацiя фактiв i штучно пвдтасована аргументацiя» [15, с. 238]. Полгтична демагогiя використо-вуеться окремими политиками в ходi боротьби за владу, а також для ii утримання. В кшцевому результатi общянки (полiтична демагогiя) кандидатiв на посаду президента або депутата рiзного рiвня залишаються невиконаними, а ви-борщ вiдчувають спустошенiсть та безвихiдь тсля черго-вого обману. Аби уникнути такого стану справ громадсь-кост необх1дно прослiдковувати виконання передвиборних общянок полiтиками та наголошувати на сощальнш ввд-повiдальностi за результативнiсть 1хньо! полiтичноi дiяль-ностi.
Активну роль в створенш iмiджу полiтичноi партп або лiдера приймають мас-медiа, особливо телебачення, друко-ванi та електронш перiодичнi видання, радiо. Цей процес ввдбуваеться через розповсюдження полiтичноi реклами, полгтичш ток-шоу, полiтичнi дебати, подання шформацп в новинних випусках, журнал^тсью розслiдування, нерiдко замовнi журналiстськi матерiали (не маркованi як реклама)
- прихована реклама та íh.
У конкурентнш боротьбi мiж кандидатами чи полгтич-ними силами у передвиборнш гонцi використовуеться «чорний» пiар у виглядi матерiалiв негативного характеру про кандидата чи партп в мас-медiа. Дуже часто така тех-нолопя використовуеться за тиждень до виборiв для уне-можливлення реакцй' полiтичноi партй' чи кандидата на полшшення стану свого iмiджу.
З техшчж^' точки зору «полiтична реклама - це розмь щення або поширення матерiалiв передвиборноi агiтацii за допомогою рекламних засобiв. До полiтичноi реклами нале-жить також використання символжи або логотипiв партiй
- суб'екта виборчого процесу, а так само поввдомлення про пiдтримку партiею - суб'ектом виборчого процесу або кандидатом у депутати видовищних чи шших публiчних заходiв або привернення уваги до учасл у таких заходах партй' - суб'екта виборчого процесу чи певного кандидата у депутати. Реклама друкованих видань (газет, журналiв, книг), шших товарiв та послуг з використанням прiзвищ чи зображень (портрета) кандидата, назв чи символжи партш - суб'ектiв виборчого процесу також е полличною рекламою» [16].
З точки зору масово" комушкацп «полiтична реклама
- це комушкативний процес, здiйснюваний для адресного впливу на чгтко окресленi електоральнi групи з метою спо-нукання "х членiв до участi у полличних процесах, делегу-вання владних повноважень на виборах. Полгтична реклама е концентрованим маркетинговим вираженням полгтично' платформи певних полгтичних сил, яке сприяе впроваджен-ню в масову сввдом^ть чiткого уявлення про "х характер та формуванню бажаних психологiчних установок стосовно вибору» [17].
Жанрами полйично'' реклами е:
- полiтичний плакат;
- полггична листака;
- публжацп у перiодичних виданнях (газетах та журналах);
- вiдеоматерiал на телебаченш (теледебати, полiтичнi ток-шоу, замовш журналiстськi матерiали та iн.);
- радiоматерiали (прямий ефiр з кандидатом, аудю-ре-клама);
- iнтернет-реклама ^ЫЫ-просування (реклама в со-цiальних мережах) та SEO-оптимiзування (адаптацiя сайту компанii для поширення шформацп'), медшна реклама, ба-нерна реклама, контекстна реклама, геоконтекстна реклама, вiрусна реклама та iн.).
Засобами поллично'' реклами е канали та способи п пе-редачi ввд виготовлювача до цiльовоi аудиторп. Мас-медiа як канали розповсюдження полiтичноi реклами можна подши-ти на види.
За формою:
1. Видавнича продукщя:
- перiодичнi (газета, журнал, бюлетень, календар);
- неперiодичнi (книги, листаки, плакати, брошури).
2. Електроннi мас-медiа:
- телебачення;
- кiно;
- звуковi технолог^' (радiо);
- 1нтернет-ресурси (перiодичнi - газета, журнал, бюлетень, сощальш мережi, блоги, сайти).
За методами впливу на органи чуття людини мас-медiа можна подшити на такi, що здiйснюють:
- вiзуальний вплив - вплив на органи зору людини (деяю види перюдичних та неперiодичних видань (худож-не оформлення видання, iлюстратичний матерiал, методи графiчного дизайну), 1нтернет-ресурси);
- аудювплив (радiо, аудiокниги);
- аудю^зуальний (телебачення, кiно, 1нтернет-ресур-си).
Незалежно ввд форми та методiв впливу на сввдом^ть аудиторп необхiдно наголосити на сощальнш ввдповвдаль-ностi мас-медiа як каналiв впливу на полiтичну сввдом^ть суспiльства. Демократiя передбачае владу народу, а не окре-мих полйичних сил чи полiтичних лiдерiв, яким цей народ делегуе владш повноваження пвд час виборчого процесу на рiзних виборчих рiвнях - ввд м^цево'' влади до президент-сько''. Також полiтичнi сили та окремi полiтичнi лiдери ма-ють нести ввдповвдальшсть за сво'' передвиборнi общянки, а мас-медiа допомагати соцiуму прослвдковувати 'х виконання. Отже мас-медiа повинно виконувати й контролюючу функщю.
Необхiдно звернути увагу на важлив^ть дотримання за-гальнолюдських моральних принцитв у полiтичнiй дiяль-ностi, що може окреслюватися в мiнiмiзацii або й уникненш використання манiпулятивних технологш.
Висновки та пропозицп. З огляду на довiру респондентiв до мас-медiа робимо висновок, що вони е проввдними каналами впливу на полиичну свiдомiсть суспiльства. Най-доступшшими та найрозповсюдженiшими вважаються загальнодержавнi телеканали, яю включенi до усiх мереж мовлення. В укра'нських реалiях е певна аудиторiя, яка все ще не користуеться мережею 1нтернет. Це дае поштовх полiтичним силам видавати i розповсюджувати перiодичнi друкованi видання, зокрема, газети, присвячеш створенню
Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #10, 2016 Ш11Ж9И
iмiджу полiтичноï пaртiï або лвдера.
В укрaïнських реaлiях необхiдно розвивати альтерна-тивнi джерела iнформaцiï, яю були б не пiдконтрольнi будь-чиïм полiтичним або бiзнесовим штересам, тобто повиннi цiлковито слугувати штересам певно!' громади.
Громaдськостi необхiдно прослвдковувати виконан-ня передвиборних обiцянок политиками та наголошувати
на соцiальнiй ввдповщальност за результативнiсть ïxHboï полiтичноï дiяльностi. Мас-медiа повиннi виконувати кон-тролюючу функцiю виконання виборчих обiцянок полиич-них сил та окремих полггиюв.
Необxiдно максимально уникати манiпулятивниx тех-нологiй впливу на полiтичну свщом^ть суспiльства через неетичнiсть таких полиичних теxнологiй.
Список лiтератури:
1. Городенко Л. М. Засоби масовоï шформацп у контекстi громадськоï думки: формування, функщонування, жанровi прийоми: Дис... канд. фшол. наук: 10.01.08 / Леся Михайтвна Городенко. - К., 2003. - 208 с.
2. Лиллекер Д. Политическая коммуникация. Ключевые концепты / Д. Лиллекер ; пер с англ. С. И. Остнек. - Х. : Изд-во «Гуманитарный Центр», 2010. - 300 с.
3. Lilleker D. Political Communication and Cognition / Darren Lilleker // Palgrave Macmillan UK, 2014. - 205 p.
4. Ороховська Л. А. Медiакультура у дзеркалi фшософп iсторiï : [монографiя] / Л. А. Ороховська. - К. : Центродрук», 2015. - 334 с.
5. Гармаш Н. С. Мас-медiа на демократизацiйниx процесах перехвдного суспiльства (на прикладi украшських i росш-ських парламентських виборчих кампанш): Дис... канд. полiт. наук: 23.00.02 / Наталя Сергпвна Гармаш. - Х., 2009. - 216 с.
6. Шейнов В. П. Пиар «белый» и «черный»: Технология скрытого управления людьми / В. П. Шейнов. - М. : АСТ; Мн. : Харвест, 2005. - 672 с.
7. Шейнов В. П. Манипулирование сознанием / В. П. Шейнов. - Минск : Харвест, 2011. - 768 с.
8. Л^овський П. М. Феномен маншуляцп сввдом^тю: сутшсть, структура, мехашзм у сучасному суспiльствi (сощаль-но-фшософський аналiз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшос. наук : спец. 09.00.03 «Сощальна фiлософiя та фiлософiя ктори» / Петро Миколайович Лiсовський. - К., 2009. - 17 с.
9. Житшкова Т. О. Полггичне машпулювання: сутнiсть, структура та рiвнi захисту / Т. О. Житшкова // Вiсник Кшвсь-кого нащонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. Фiлософiя. Полiтологiя. - № 108. - 2012. - С. 54-56.
10. Зубчик О. А. Полиична маншулящя i проблема вщповвдальност влади та ЗМ1 / О. А. Зубчик // Матерiали науко-во-практично1' конференцп «Парадигма творення в сучаснiй наущ: на шляху до iнтегрованого свггогляду». - стрiг : Видав-ництво Наюнального унiверситету «Острозька академiя», 2009. - Випуск 1. - с. 191-208.
11. Сощолопчш зрiзи украшського суспiльства (монiторинг соцiально-економiчниx очiкувань населення: 2005-2014 рр.) : наукова доповвдь / [Балаюрева О.М., Середа Ю.В., Дмитрук Д.А. та iн.] ; НАН Украши ; ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН Украши». - К., 2015. - 78 с.
12. Бойко О. Д. Полггичне машпулювання : [навч. поаб.] / О. Д. Бойко. - К. : Академвидав, 2010. - 432 с., (Серiя «Альма-матер»).
13. Короткий оксфордський полггичний словник / Пер. з англ.; за ред. I. Маклша, А. Макмшана. - К. : Вид-во Соломп Павличко «Основи», 2006. - 789 с.
14. Пропаганда [Електронний ресурс] // Википедия. Свободная энциклопедия : [сайт]. - Режим доступу : https:// ru.wikipedia.org/wiki/Пропаганда (дата звернення 20.07.2016). - Назва з екрана.
15. Фшософський словник сощальних термШв [Текст] / В. П. Андрущенко [та irn] ; заг. ред. В. П. Андрущенко. - 3. вид., доп. - К. ; Х. : Видавництво "Р.И.Ф.", 2005. - 672 с.
16. Закон Украши «Про вибори народних депутатав Украши» : Редакщя вщ 27.02.2016 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада Украши. - 1994-2016. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4061-17/page5. - Дата звернення : 15.07.2016.
17. БШвтна А. С. Реклама в системi поличного маркетингу: Дис... канд. полгг. наук: 23.00.02 / Анна Сергпвна БШвтна. - К., 2012. - 179 с.
