CC BY
8FILOZOFIA, ETYKA I RELIGIOZNAWSTWO | ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ
НОВ1 МЕД1А I ТЕЛЕРАДЮМОВЛЕННЯ УКРАШИ:ВИКЛИКИ ТА IННОВАЦIÏ
Гресько О.В.
к.фшол.н., доцент кафедри телебачення iрадюмовлення
Ыститут журналктики Кшвського нацюнального утверситету iменi Тараса Шевченка
NEW MEDIA AND BROADCASTING OF UKRAINE-CHALLENGES AND INNOVATIONS
Gresko O.V., PhD, Associate Professor, Institute of journalism of National Taras Shevchenko University of Kyiv
АНОТАЦ1Я
В статтi йдеться про сучасн виклики та Ыноваци ХХ1 ст. для традицйних ЗМ1, пов'язаних з розвитком нових медiа. Проаналiзовано особливостi виробництва шформаци в умовах громадянськсл журналктики, визначено основн функци та перспективи ново1 моделi комушкаци.
ABSTRACT
The current challenges and innovations of the XXI century for traditional media connected with the development of new media are considered in the article. The basic peculiarities of the production of information in terms of citizen journalism are analyzed. The main functions and prospects of the new model of communication are determined.
Ключовi слова: новi медiа, телерадюмовлення, сощальт комушкаци, громадянська журналктика, бло/осфера.
Key words: new media, broadcasting, social communication, citizen journalism, blogosphere.
Постановка проблеми. Новi медiа як феномен в системi сощальних комушкацш ХХ1 столггтя е викликом для тра-дицшно! журналктики, адже 1хня популяршсть вносить суттевi змши в медiа-галузь в усьому свт. Саме появу нових медiа можна вважати точкою вщлжу активного вико-ристання сучасних технологш у практичнш шформацш-но-комушкацшнш дiяльностi людини як на побутовому, так i професшному рiвнi. Генеза нових медiа пов'язана не лише з техшчним прогресом у ХХ1 столгт, а й з шнова-щями соцюкультурного характеру, що трансформують шформацшне суспiльство. Вперше в ютори людства ау-дiовiзуальнi й письмовi засоби комушкаци об'еднаш й функцiонують в единш системi координат за допомогою мережi 1нтернет.
Iнформацiйне телерадiомовлення Украши ввддзерка-люе сучасний стан розвитку громадянського суспшьства в крашь Попри розвиток нових медiа i конвергентних ре-дакцiй на початку ХХ1 столiття телебачення залишаеться найвпливовiшим серед традицшних ЗМ1 для масового глядача, а радюмовлення - найоператившшим для масового слухача в Украшь Iсторiя украшського шформацш-ного телерадюмовлення мае принаймш два основнi перю-ди: зародження i становлення у ХХ столгт в колишнiй Радянськш Украш та розвитку i трансформаци за часiв незалежностi, починаючи з 1991 року i донинi. Другому юторичному перiоду притаманнi трансформацil техно-логiчного характеру, що впливають на сучасш теорети-ко-практичнi моделi виробництва новин, а також шшо! продукцп iнформацiйно-аналiтичного i розважального змiсту. Новi медiа, а саме 1хня взаемодiя з традицiйними ЗМК, стали новим етапом розвитку телерадюмовлення в Укра1ш.
Аналiз останнiх публiкацiй. Вивченню сучасного стану
i перспектив розвитку телерадюмовлення Украши i новим медiа присвячено чимало праць вичизняних науковцiв: О. Гоян [1], С. Квгг [2], А. Паливода [3], Б. Потятиник [4], Г. Почепцов [5, 6], В. Рiзун [7], О. Старш [9], О. Чекмишев [8], А. Чiчановський [9], В. Шевченко [3], Л. Ярошенко [8] та зарубiжних дослвдниюв: Р. Блад [12], Г. Дженюнз [11], Дж. Павлiк [10] та шшь
Основна мета даного дослвдження - проаналiзувати взаемовплив i взаемодiю нових медiа i телерадюмовлення ХХ1 ст.
Для досягнення зазначено! мети окреслено наступнi завдання:
• визначити основш функци ново! моделi комушкаци;
• дослвдити особливостi методiв збору, обробки i поширення шформаци в контексл розвитку громадянсь-ко! журналiстики в Украiнi та свiтi;
• окреслити iнформацiйнi виклики та шноваци ЗМ1 з виникненням нових медiа;
• проаналiзувати перспективу взаемоди традицiй-них i нових медiа.
Поява нових медiа спричинила процес переосмислен-ня не лише ролi журналiста й аудиторii в комушкативному процесi, а й сучасних функцш усiеi системи традицiйних мас-медiа. Внаслвдок iнтеграцii традицiйних i нових медiа формуються наступнi функцii ново! системи комушкаци:
• шформацшна - обмш даними про актуальнi подii й досягнення в свт;
• комушкацшна - обговорення рiзного роду шформаци;
• контролююча - лобшвання спiльнот, об'еднаних певними iнтересами;
• освиня - пiдвищення iнтелектуального й духов-
ного рiвня;
• просвггницька - поширення накопичених люд-ством знань i досвiду;
• розважальна - обмш iнформацieю емоцшно-по-зитивного 3MicTy;
• соцiальна - взаeмодiя з шшими iндивiдами або групами людей i т.д.
Iнтеграцiя телерадiомовлення з новими медiа максимально наближае до користувача i забезпечуе безпосеред-нiй зв'язок з автором. Завдяки новим медiа iнформацiйне сyспiльство стае бшьш вщкритим, прозорим i консолвдо-ваним. Найбiльша динамiка взаемодп украшського сощу-му i медiа з часу незалежноста Украши була зафжсована пiд час подiй 2014 року, коли бшьш^ть представникiв громадянського суспшьства i жyрналiсти об'едналися навколо спшьних цiнностей у боротьбi за права людей. Офщшним початком цього процесу став бвроМайдан, а саме протести украшських стyденiв 21 листопада 2013 року, яю виступали за пщписання угоди про Асоцiацiю Украши з бвропейським Союзом. Активна позицiя гро-мадян i широке висвiтлення Революцп Гiдностi в Киевi 2014 року у вггчизнянш i зарyбiжнi преа спричинили ш-формaцiйно-комyнiкaцiйнi процеси всередиш краши, що стали трaнсформaцiйним чинником як громадянського суспшьства, так i процесу державотворення. Потужш ш-формацшш хвилi свiтового масштабу зумовлюють перехвд на якiсно новий етап розвитку сощальних комyнiкaцiй в сyспiльствi, спонукають трaдицiйнi ЗМ1 до новаторства у виробництвь
Новi медia е альтернативним джерелом шформацп в крашах iз низьким рiвнем свободи слова й преси, а та-кож у кризовий перюд, коли ускладнюеться або унемож-ливлюеться взaгaлi доступ до правдиво! шформацп. Од-нiею з сучасних стрaтегiй взaемодii телерaдiомовлення i нових медia е 1нтернет-мовлення, що залежить насамперед вщ рiвня шформатизацп, тобто технологiчноi зрiлостi суспшьства. Великого значення набувають 1нтернет-джере-ла тд час загострення ситyaцii в шформацшнш площинi, наприклад, пiд час шформацшно! вiйни, зaстосyвaннi ш-струменту пропаганди i мaнiпyляцii громадською думкою. Тенденщя використовувати 1нтернет як найбшьш зручний канал передaчi даних притаманна бшьшоста ЗМК в Укрaiнi та свт. Всi yкрaiнськi телевiзiйнi канали можна перегля-дати через 1нтернет, адже розвиток Iнтернет-рaдiо i 1н-тернет-телебачення у взaемодii з сощальними мережами надають ayдиторii бiльше свободи вибору, шж трaдицiйнi медia.
У кризовш ситyaцii виникае потреба у створенш додат-кових iнформaцiйно-комyнiкaцiйних кaнaлiв. Наприклад, Espresso.TV - единий украшський 1нтернет-телеканал, котрий забезпечив трaнсляцiю прямого включення тд час висвiтлення подш бвроМайдану в Киевi 2014 року, коли вночi пiд час потужного супротиву протестувальниюв i предстaвникiв владних силових структур було вимкнуто сигнали шших телекaнaлiв. На той час рейтинг Espresso. TV був найвищим серед yсiх свiтових Iнтернет-мовникiв.
Устх Iнтернет-мовникiв полягае не лише в доступ до первинних джерел i ексклюзивних даних, а й у взаемодп з соцiyмом за допомогою сощальних мереж, що лежить в
0CH0Bi розвитку онлайн мовлення. По-перше, на вiдмiну вiд традицiйного телемовлення рейтинг 1нтернет-телеба-чення залежить ввд кiлькостi позитивних вiдгукiв, тобто порад i коментарiв Iнтернет-користувачiв. 1ндикатором якоста мультимедiйного продукту е також так звана лай-кограма, що вщображае рiвень зацiкавленостi аудиторп. По-друге, людина моделюе свою власну щоденну телепро-граму на основi рекомендацiй лiдерiв думок, авторитетних особистостей i т. д. По-трете, теле- i радiоауциторiя пере-творюеться з пасивного шформацшного споживача на активного постачальника шформацп, тобто виробника новин, адже жш медiа, соцiальнi мережi в кризовий перiод стають потужним джерелом шформацп. 1нтернет-телеба-чення - це телебачення ХХ1 столiття, найбшьшою перевагою котрого е можливкть вiльно обирати як шформацш-ний продукт, так час i тривал^ть перегляду.
Новаторськi формати, як правило, мають експеримен-тальний характер. Щкав^ть отриманих даних для науки i практики полягае насамперед у тому, що проаналiзованi в дослiдженнi шновацп сучасного виробництва дiйсно успiшнi i можуть стати традицiйними. Один iз новатор-ських пiдходiв подачi контенту пов'язаний iз вiртуальною реальнiстю, яку активно застосовують в рiзних галузях людсько! дiяльностi. У листопалi 2015 року The New York Times розробила i запустила революцшну технологш, котру реалiзовано у виглядi мобшьного додатку. Перший iнформацiйний матерiал у такому формата вийшов про Украшу, про дией вiйни, якi втратили сво! помешкання через вiйськовi дп. В 11 хвилинному вiдео розповвдаеться про 11-рiчного укра!нця Олега Терьохша зi Сходу Укра!ни, будинок якого був знищений терористами, пiдтримувани-ми Роаею, 12-ти рiчну сирiйську дiвчинку Хану i 9-рiчно-го Чула з Швденного Судану. Перегляд вщео створюе вiд-чуття присутностi на м^щ подiй: користувач телефоном в рiзних напрямках може оглядати все, що вщбуваеться навколо. Команда The New York Times ховаеться за двери-ма, щоб не потрапити в поле зору камер тд час зйомок Олега та його друзiв. Додаток NYT VR доступний для iOS-i Android-пристроlв. Можна переглядати вщео як напря-му з телефону, так i для бшьшого занурення в реальнiсть - через Google Cardboard VR. Новий формат подачi новин ризикуе тим, що нагадуе вiртуальну гру, ввдтак шформа-цiйний контент може сприйматися на рiвнi пiдсвiдомостi як вигадана iсторiя, а не правдивi й справжш подй' життя людей.
Все частше люди отримують новини з сощальних мереж; бувае, що спочатку знайомляться з реакщею на подш, а потам дiзнаються фактаж. Тенденщя поступово! втрати довiри до традицiйних медiа вiдбуваеться через за-мовнi матерiали, глобальнi iнформацiйнi вiйни ХХ1 столгг-тя i пропаганду з боку кра!н з агресивною зовнiшньою политикою. Натомiсть довiра до повiдомлень, репостав вiд «друзiв» з Facebook, Twitter, Google+ i т. д. збшьшуеться, популярностi набувають повiдомлення звичайних грома-дян, якi не мають на мета m задоволення iнтересiв i потреб власника ЗМ1, нi особисту матерiальну вигоду. Хаотич-нiсть громадянсько! журналiстики зумовлена певними обставинами, свщками яких е И представники, тому вона мае в а шанси бути найоператившшою в сучасному свiтi
комуткацш.
В Украш тонером д1ево! громадянсько! журналюти-ки став сайт «Майдан» (http://maidanua.org), що виник у грудш 2000 року у ввдповвдь на спроби кер1вництва краь ни заблокувати 1нформац1ю про акцп протесту, викликат зникненням журнал1ста Георг1я Гонгадзе, якого поховали у Киев1 22 березня 2016 року через майже 16 роюв тсля убивства.
У контекста розвитку громадянсько! журнал1стики в Украш 1снуе практика оргатзацп мон1торингових мереж, наприклад, для запоб1гання фальсифжацп вибор1в, пору-шення прав i свобод людини i т. д. Шсля апробацп под1б-них iнiцiатив громадськими оргатзащями i об'еднаннями технологii було використано також в державних структурах.
За остант роки зафжсовано чимало доказiв дieвостi громадянсько! журналютики в усьому свiтi. Наприклад, Твггтерна або Фейсбук Революцiя 2010 року в кра'нах арабського свiту почалася саме з моменту виходу користу-вача сощальних мереж на полиичний майдан комунiкацii. Феномен нових медiа трансформуе поняття культури ко-муткацп рiзних полiтичних систем на мюцевому рiвнi в уявлення про однорвдне масово-iнформацiйне середовище свiтового масштабу. У такий споаб простежуеться дезш-теграцшна функцiя процесу глобалiзацii на локальному рiвнi.
Новi медiа - сучаст медiа, заснованi на цифрових тех-нологiях, наприклад: iнтернет-видання, презентацii на CD, комп'ютерт iгри, соцiальнi мереж^ тощо. Новi медiа ге-нерують iнформацiю в режимi реального часу, персональ зують доставку ii споживачев^ надають йому можливiсть брати участь у творент, впливати на процес колективноi медiа творчостi. [3, с. 379]
Новi медiа мають наступт завдання:
• надавати новини, шформащю чи доступ до ш-формацп;
• визначати спектр актуальних суспшьних питань;
• активiзувати громадськi дискусп;
• формувати громадську думку;
• сприяти розвитковi або ж пропагувати певт цш-ностi;
• розважати;
• приносити прибуток i т.д.
Ввд традицiйних новi медiа вiдрiзняються такими озна-ками, як: штерактивтсть, конвергентнiсть, мультимедш-нiсть, тощо.
1нтерактивтсть (вiд англ. interactive - взаемодшчий) - 1) здатнiсть користувача впливати на систему зв'язку, а також спшкуватися з iншими користувачами за допомо-гою цiеi системи; а також здаттсть системи до комушкацп зi споживачами; 2) стутнь взаемодii мiж об'ектами, дiало-пчност комунiкацii. Iнтерактивнi вiдносини найвиразт-ше виявляються в мобiльному зв'язку, штернет-виданнях, соцiальних мережах тощо, де учасники комуткацп мають змогу координувати та контролювати взаемини, пвдвищу-вати !хню ефективнiсть. [3, с. 353]
I традицшт, i новi медiа орiентуються на потреби ць льово! аудиторп, формують громадську думку, а також впливають на попит певних товарiв i по слуг, виховують
смаки, пропагують iдеi i цiнностi i т. д. Для досягнення вищезазначеного передбачено зворотнш зв'язок, дiалог з аудиторiею за допомогою класичного або електронного листування, телефонного або iнтернет-зв'язку тощо. Таке техтчне розмаiття дозволяе впроваджувати конвергенту культуру ЗМК. Конвергенщя - це об'еднання рiзноманiт-них видiв подачi медiйного продукту в едину систему збо-ру, обробки i поширення iнформацii.
Конвергенцiя не залежить ввд будь-якого конкретного механiзму доставки. Вона являе собою змшу парадигми -перехвд вiд особливого змюту до змiсту, що поширюеться мультимедшними каналами, до збiльшення незалежностi систем зв'язку, до примноження способiв доступу до медiа-контенту, до бiльш складних ввдносин мiж традицiй-ними медiа, що направленi зверху вниз, i користувачiв-у-часникiв, що направленi знизу вгору. [11, с. 243]
Комерцiалiзацiя ЗМК в умовах глобалiзацii породжуе конкуренцш на ринку iнформацiйних послуг, однак часом комерцшт iнтереси обмежують потенцiал мас-медiа щодо реалiзацii основних функцш. Конкуренцiя спонукае до по-шуку нових iдей, а ввдтак i розвитку: збiльшення ефiрно-го часу для шформацшного мовлення, виникнення нових теле- i радiопроектiв, що мають мультимедшну платформу. Конкуренщя з боку нових медiа популяризуе яви-ще конвергентностi ЗМК в шформацшному суспiльствi. Отже, на основi вищезазначених тенденцiй простежуеться ланцюжок взаемозалежних явищ: комерцiалiзацiя =>кон-куренцiя => конвергенщя.
Мультимедiа дозволяють розвивати утверсальт ко-мунiкацiйнi та журналiстськi навички, що пвдходять до всiх штернет-платформ. Завдяки конвергентнiй культурi ЗМК новини бшьше не мають о6ов'язково! структури, а класичнi правила на зразок «обернутоi пiрамiди» частiше стають винятками. 1нтегращя з соцiальними мережами i блоfосферою впливають також на рейтинги програм новин. Нещодавно газетяр^ радшники i телевiзiйники на-самперед дбали про традицшний формат подачi матерiа-лу, а згодом про онлайн вераю. Тепер фiлософiя проввдних редaкцiй новин свiту кардинально змшилася i основу те-оретико-прaктичноi моделi новин конвергентного ЗМК становить онлайн верая.
Новi медia е складовою конвергентних ЗМК, однак !хнш потенщал ще не застосовуеться повною мiрою. Наприклад, для укрaiнського суспшьства пiсля Помаранче-во! революцii 2004 р. i Революцii Гiдностi 2014 р. все ще актуальним е створення i впровадження ефективного мехатзму контролю за владою на вах рiвнях. Залучення громадян до процесу творення новин дозволить оргатзу-вати iнформaцiйнi потоки регiонaльного i нацюнального значення, що сприятимуть розвитку ввдкритого суспiль-ства, прозорих iнформaцiйних ввдносин з метою впровадження реформ в Укра!т, збшьшить вiдповiдaльнiсть i пiдзвiтнiсть чиновникiв за сво! дп, вчинки i передвиборчi обiцянки.
З виникненням нових медia, соцiaльних мереж ди-нaмiчно розвиваеться мережева комуткащя, без котро! не може уявити свою шформацшну дiяльнiсть нi користувач, т виробник. Якщо рaнiше друзi один одному переповiдa-ли сво! юторп усно, то тепер найчаслше передача iнфор-
мацп ввдбуваеться за допомогою пересилання зшмку або ввдео, картинки або коротенького тексту з аудiовiзуаль-ним супроводом i т. д. Тепер для показу використовують мультимедiа, що можуть пiдтвердити присутнiсть людини на м^щ подп. Фото i ввдео додають емоцп, достовiрностi, адже сьогодш пересiчний громадянин 3i стiльниковим телефоном може бути i в ролi фотокореспондента, i телеоператора. Вiзуальний супровiд вiдображаe послiдовний фактаж, отже ввдбуваеться масова вiзуалiзацiя медiа-кон-тенту.
Мало не щокварталу мережева журнал^тика роз-кривае новi, невiдомi доти граш. Йде пошук нових бiз-нес-моделей, способiв поширення контенту (наприклад, у сощальних мережах), форм подачi матерiалу та штерак-тивностi. Це якраз той випадок, коли матерiалу надмiр i важко дати собi з ним раду, коли в Мережi розгортають-ся надзвичайно цiкавi процеси диверсифжацп шформа-цiйних по слуг i водночас ix синтезу, коли на наших очах народжуються, вмирають i народжуються знову гiбриднi ресурси, як важко пiддаються класифiкацii. [4]
Впливи сощальних мереж на шдиввда можуть бути як позивш, так i негативнi. Трансформувалася не лише форма подачi iнформацii, а й медiа-контент. По-перше, шфор-мацшно-комушкащйш потоки у соцiальниx мережах, як правило, мають хаотичну форму, натомить чггко визначе-но змiст, структуру i вектор. По-друге, прозорiсть шфор-мацiйниx потокiв в 1нтернет просторi на вiдмiну вiд тра-дицшних ЗМ1, залежить вiд головного завдання спшьнот, котрi об'еднуються навколо певно! мети.
Засоби масово! комунiкацii (ЗМК) становлять основу шформацшного середовища взаемодй' людини i свiту. Динамжа розвитку суспiльства прямо пропорцiйна сукуп-ностi знань i ресурсiв цивШзацп. Переxiд вiд одного етапу до наступного стимулюе теxнологiчний прогрес. Еволю-цiя цього процесу мае ввдбуватися поступовою, адже через рiзку i надмiрну iнформатизацiю свiтового масштабу збшьшуеться ризик втратити цивiлiзацiйнi ознаки су-спiльства.
Новий тип людського суспшьства називаеться шфор-мацiйним. В основi цього поняття - погляд на суспшьство з точки зору науково-техшчного прогресу й зростаючо! ролi iнформацii та iнформацiйниx теxнологiй про рiзнi сфери життедiяльностi людини [9, с. 542].
Людина в свою чергу недосконала, тому надмiрне спо-живання, виробництво i темп поширення шформацп може призвести до втрати щншсних орiентирiв i спрово-кувати зворотнiй процес. Вивчення природи мiжнародниx засобiв комунiкацii зумовлене не лише теоретичною гшо-тезою нескiнченого процесу розвитку цивШзацп, а насам-перед практичним завданням самозбереження людства в епоху глобалiзацii.
З появою 1нтернет загальносвиовий темп виробництва новин збшьшився. Попри те, що протягом вае! iсторii люд-ству бракувало шформацп, в останш роки спостерiгаеться перенасичення нею. Експерти корпорацп Google запевня-ють, що тепер кожнi два дш люди створюють стiльки ш-формацп, скiльки було вироблено ввд початку цивiлiзацii до 2003 року.
Взаемодiя традицiйниx i нових медiа може сприяти ро-
звитку наступного:
1. Благодшна i меценатська дiяльнiсть. Доброчин-нiсть базуеться як на волонтерськш, так i професiйнiй дiяльностi благодшниюв, яю, як правило, надають допо-могу безкорисливо i не пов'язаш з тими, хто п потребуе i отримуе. Протягом останшх рокiв соцiальнi медiа стали потужним шструментом для розвитку волонтерського руху в Укршш.
2. Безпосереднiй штерактив з ауциторiею. Телевiзш-ний або радiоматерiал у форматi нових медiа дозволяе споживачевi одразу реагувати у звичний для користува-ча сощальних мереж споаб: лайкнути, тобто натиснути на плюс або шший символiчний знак, якщо подобаеться; написати власний коментар або реагувати на коментарi шших; подiлитися з друзями шформащею про побачене й почуте.
3. Вiзуалiзацiя iнформацii. Передача даних за допомогою зображення - це один iз небагатьох способiв ко-мунiкацii, що не потребуе перекладу. Серед найпопуляр-нiших видiв вiзуальноi комунiкацii в 1нтернет: анiмацiя, пфка, графiчне зображення, iнфографiка, карикатура, вь део-, кiно-, фото- продукцiя i т.д.
4. Масова комунiкацiя в режимi реального часу. Мережева онлайн комушкащя дозволяе одночасно спшкува-тися в режимi реального часу з багатьма людьми, яю зна-ходяться в рiзних мiсцях планети.
5. Медiалiзацiя подiй i заходiв. Органiзовуючи зах1д i запрошуючи шших долучитися, самi ii учасники попу-ляризують захiд у вiртуальному просторi до початку, а по завершенш дiляться враженнями як носii шформацп у ви-глядi фото-, ввдео-, аудiо матерiалiв. Аматорськi зйомки i записи можуть бути наближенi до професшних i навпаки.
6. Монетизащя iнформацiйноi дiяльностi. Реалiза-цiя пвдприемницьких i комерцiйних iдей онлайн ввдбуваеться в кшькох напрямках: використання сощальних медiа як рекламно1' платформи; здшснення продажу вiрту-альних товарiв i послуг, тощо.
7. Миттевий вимiр чисельностi аудиторii. Динамiку збшьшення прихильникiв тiеi чи iншоi шформацп (посту) одразу помггно за допомогою лайкограми, котра може бути персошфжована. Це е додатковим критерiем ввдбору тем для майбутнiх публiкацiй.
8. Подолання мовного бар'еру. Взаеморозумшня, а ввдтак i спрощення в штернет-спшкуванш, вiдбуваеться завдяки застосуванню електронних перекладачiв, що широко використовують онлайн. Веб-сайти з потенцшно глобальною аудиторiею, як правило, виробляють шформащю кiлькома мовами.
9. Популяризацiя теле- або радю продукту. За допомогою масового обговорення актуальних тем в сощальних мережах ввдбуваеться поширення шформацшного продукту, адже гвдний уваги матерiал репостять (пересилають шшим) самi ж користувачь
10. Поширення конвергентно!' культури ЗМК. Об'ед-нання рiзних видiв подачi створюе жш можливостi для процесу комунiкацii.
11. Просування бренду теле- або радюканалу. Сучасш форми медiа-маркетингу передбачають не лише створення й пвдтримку веб-сайпв, а й розробку практичних страте-
-1(9-
гш комушкацп в 1нтернет середовищ1 на кшталт стор1нок в сощальних мережах i т.д.
12. Соцiалiзацiя. Активiсти залучають брати участь у громадських заходах мюцевого i нащонального рiвня. На-приклад, запрошують на спортивш змагання, суботники або упорядкування мiсцевого ландшафту, рiзноманiтнi ак-ци.
13. Тематична сегментацiя медiа-контенту. Кожен ресурс мае свою певну тематичну спрямовашсть, ввдповвд-но й цiльову аудиторiю. Галузева спецiалiзацiя дозволяе створювати унiкальний контент, що е в осжш будь-якого успiшного шформацшного проекту.
14. Трансформацiя новинно! парадигми. В осжш ново! моделi збору, обробки i поширення iнформацiйних поввдомлень лежить фiлософiя змiни iнформацiйного спо-живача на виробника.
15. Фандрайзинг (англ. fund - кошти, фiнансування, raising - збiр, знаходження) - процес залучення зовшшшх ресурсiв для реалiзацiï певного проекту або завдання.
Розвиток нових медiа спричиняе появу нових професш в шформацшнш галузi: бло1"ер, соцiальний видавець, СММ спещалют або СММ менеджер i т. д. Поввдомлення, що передаються через соцiальнi мережi, викликають бiльше довiри у потенцiйних споживачiв послуги. Отже, механiзм поширення в сощальних медiа вiдбуваеться за рахунок соцiальних зв'язкiв. Соцiальний Медiа Маркетинг (англ. Social media marketing (SMM) - процес залучення трафжу або уваги до бренду чи продукту через сощальш платфор-ми, комплекс заходiв щодо використання соцiальних медiа в якостi каналiв для просування компанш i вирiшення ш-ших бiзнес-завдань. Основний акцент СММ спещалют або СММ менеджер робить на створенш контенту, який люди поширюватимуть через соцiальнi мережi самостiйно, вже без його/ïï участi.
Основнi шституцшно-функщональш стратегiï взае-модiï традицiйних i нових медiа призводять до змш у те-лерадiомовленнi, появi нових професш в шформацшнш галузi та шших тенденцiй. В класичному розумшш бло1"е-ром називають будь-яку людину, яка веде особистий що-денник або бло1" в Iнтернетi, де найцiкавiшi пости можуть викликати дискусп, 1'х цитують i популяризують самi ж читачi. Професiйний бло1"ер ненав'язливо просувае вде!', товари, бренди, тощо. Однак захiднi дослiдники розрiзня-ють поняття бло1"ера i соцiального видавця - людини, яка защкавлена зробити свою устшну, фiнансово здорову i чесну кар'еру за допомогою створення потоку публжацш в соцiальних мережах, тобто онлайн контенту.
Украшська бло1"осфера мае своï особливостi, iсторiю та перспективи. У травш 2007 року був започаткований проект Blogoreader - перший в украшському штернет проект, що висвiтлюе украшську блогЪсферу, ïï головнi подiï та но-вини. У лютому 2008 року сви побачив проект, який так i називаеться - Украшська БлогЪсфера. Метою цього проекту став розвиток украш^т! бло1"осфери, а в першу чергу - ïï автономноï частини: самостшних украïнських блойв, створених на власних хостингах з допомогою CMS (набiр спещальних програм (скриппв), що служать для управлш-ня шформащею на сайтi) на зразок Wordpress чи подiбних. У квггш 2010 року стартував блогЪвий проект ВКурськом
- перша украшська мережа авторизованих блойв натвза-критого типу. Реестращя нових користувачiв ВКурсi.ком можлива виключно через електронне запрошення дшсних дописувачiв, у мережi дозволено рееструватись тiльки пiд справжнiми iм'ям i прiзвищем, заборонено передрук чи публжащю неавторських матерiалiв. ВКурсi.ком е ввдкри-тим до читання для незареестрованих користувачiв, тодi як можливiсть коментування обмежена колом зареестро-ваних авторiв. Серед блоfерiв ВКурсi.ком - переважно журналюти, лiтератори, громадськi активiсти, студенти та полiтики з кiлькох украшських областей. У жовтня 2010 року блогЪсфера ВКурсi.ком розпочала ексклюзивнi чат-конференцп з вiдомими людьми Укра1ни. В грудш 2010 народився проект TexnoNews - перший блоf про мобшьш пристро! укра1нською мовою.
Найпопулярнiшою платформою серед украшських блоfерiв е LiveJournal. Станом на 20 травня 2010 р. кшь-кiсть блоfiв у livejournal, у профiлi яких заявлена Укра!на як мiсце проживання власника блоfа, становила близько 256 тисяч.
Окрiм того, наявна певна кшьюсть блоfiв на шших англомовних i росiйських платформах: Blogger.com, LiveInternet.ru, Diary.ru, Mail.ru, Twitter; спшьнота stand-alone-блоfерiв; та кшька спiльнот на укра!нських блоfер-ських платформах: Bigmir.net, Blox.ua, Meta.ua, Hiblogger. net, ВКурськом.
Серед укра!нських штернет-видань поширена практика створення блоfiв для сво!х авторiв та вiдомих людей - сво! блоfи вiдкрили сайти Корреспондент, Украшська правда, Новинар та шшь Багато украшських письменниюв ведуть бло1"и, адже вони допомагають авторам встановити дiалог iз читачами, репортерам - обговорювати !хш матерiали, реагувати на чутки. Редактори можуть пояснити процес ухвалення ршення щодо стрних матерiалiв, колонок i т. д. У кожному випадку, користувачi запрошеш до вiдкритих обговорень щодо правдивоста фактiв, iнодi навiть забезпе-чуючи змют майбутньо! публiкацii. Попри те, шо бiльшiсть журналiстiв не дуже довiряють пересiчним блоfерам, якi часом змшують факти з думками, ставлять неперевiренi та навiть наклепницькi поввдомлення, блоfерська мiсiя помiтно росте в шформацшному суспiльствi та доповнюе професшну справу журналiста подавати повний, точний зрозумший для масово! аудиторii матерiал.
Внаслiдок сучасно! трансформацii форми передачi да-них змiнюються звички людей як споживачiв iнформацii, якi все частше надають перевагу новим медiа. За таких умов суспiльство може бути не достатньо пошформовано з питань, на котрi зазвичай мають ввдповвдати традицiйнi ЗМ1.
Надмiрне виробництво шформацшного продукту призводить людство до визначення нових щншсних орiен-тирiв на мiсцевому i глобальному рiвнi з метою фiльтрацii iнформацii небажаного змкту. Тепер мiсiя так званих рад-никiв належить активним представникам 1нтернет спiль-нот, якi ввдкрито обговорюють побачене й почуте.
Попри те, що посилюеться така складова комушка-тивного процесу, як вшьний i самостiйний вибiр iндивiда, разом iз тим поширюеться ефект шформацшно! хвилi, коли саме завдяки популярноста певного повiдомлення в
сощальних мережах масова аудиторiя зростае.
Враховуючи вищезазначеш тенденцп, можна зробити наступш висновки:
Телерадiомовлення набувае нових форм розвитку i перспектив, адже для сучасного виробництва шформацп ха-рактернi новаторськi форми. На етат планування i збору шформацп взаемодiя з аудиторiею призводить до активного залучення споживача до процесу творення контенту. На етат поширення шформацп виробники застосовують експериментальш тдходи з метою популяризацп власного продукту за допомогою сощальних мереж i нових медiа.
Зростае роль i мiсце громадянськоi журналiстики не лише як джерела шформацп, а також модифжатора ау-дiовiзуального продукту шформацшного i розважально-го зм^ту пiд час прямого ефiру. Трансформацп в системi телерадiомовлення Украши зумовлеш шформацшно-ко-мунiкацiйними процесами, що спонукають до впровад-ження реформ. Втшення iдеi суспiльного мовлення в Украш 7 квiтня 2015 (Перший: иА) стало уособленням подальших змiн в iнформацiйнiй галузi в контекстi зо-бов'язань перед бвропейським Союзом, Радою бвропи i перед людьми, як демонструють повагу до демократичних щнностей, вiльного волевиявлення украшського народу i европейського вибору.
2004, 2014 роки стали найбшьш рейтинговими з огля-ду на згадуванiсть свiтовою пресою Украши в мiжнарод-них шформацшних потоках. Медiалiзацiя подiй в Украш ввдбулася завдяки активнiй позицп громадян i широкому висвiтленню !х у вичизняних i зарубiжних ЗМ1, а також сощальних мережах. Потужш шформацшш хвилi свгго-вого масштабу зумовлюють перехвд на якiсно новий етап розвитку сощальних комушкацш у суспшьствь
Список лiтератури:
1. Гоян О.Я. Основи радюжурнал^тики i радюме-неджменту: тдручник / О. Я. Гоян. - 3-те вид., допов. - К.: Видавничо-полiграфiчний центр «Ктвський ушверси-
тет», 2008. - 272 с.
2. Квгг С. Мaсовi комуткацп [Електронний ресурс] / С. Кви. - Режим доступу : http:// textbooks.net.ua/content/ view/7010/52/
3. Новiтнi медia та комyнiкaцiйнi технологii: комплекс навчальних дисциплш для спецiaльностей «жур-нaлiстикa», «видавнича справа та редагування», «реклама та зв'язки з громадсьюстю» / За аг. ред. В. Е. Шевченко. - К. : Паливода А. В., 2012. - 412.
4. Потятиник Б.В. 1нтернет-журнал^тика : навч. по-аб. / Б. В. Потятиник. - Львiв : ПА1С, 2010. - 244 с.
5. Почепцов Г. Новi комушкативш можливостi у сферi державного управлшня [Електронний ресурс] / Г. Почепцов. - Режим доступу : http:// osvita.mediasapiens.ua/ material/8049
6. Почепцов Г. 1нформацшно-комуткативт проце-си в сучасних сустльствах [Електронний ресурс] / Г. По-чепцов. - Режим доступу : http:// osvita.mediasapiens.ua/ material/13544
7. Рiзyн В. В. Маси / В. В. Рiзyн. — К.: ВПЦ «Ктвсь-кий утверситет», 2003. — 264 с.
8. Чекмишев О.В., Ярошенко Л.А. Основи якiсно-го блогерства // Асощащя «Спiльний простар», Комiтет «Рiвнiсть можливостей» / Навчальний поабник . - К.: 2014, ФОП А.М.Рудницька, с. 48
9. Чiчaновський А. А., Старш О. Г. 1нформацш-нi процеси в стрyктyрi свiтових комyнiкaцiйних систем: Пвдручник. - К. : Грамота, 2010. - 568 с.
10. Pavlik, John V. (John Vernon). Coverging media: a new introduction to mass communication / John V. Pavlik, Shawn Mcintosh. - 2nd ed. 480 p.
11. Henry Jenkins. Convergence culture: where old and new media collide. - N.Y.: New York University Press, 2006. -307 p.
12. Rebecca Blood. The Weblog Handbook: Practical Advice on Creating and Maintaining Your Blog. 2002. - 195 p.
-Ill-
