CC BY
8
libraries, as well as other types of libraries today define its role in the social and cultural infrastructure of society, remaining, as before, the state guarantees for the protection of children's rights in the cultural and spiritual life, for free access to information. It is noted that various attempts of scientists and practitioners to offer the most optimal solution to the problem of studying in the library system of institutions of cultural transmission in the context of globalization, unification and standardization of culture. It leads to consideration of the library, including the child's one, from the perspective of integral cultural knowledge.
The attention is paid to the main trends in children's library, the causes and effects of structural changes in the functioning of the institute of a library. In particular, there are existing models of libraries in modern terms, a library as an information intelligence centre with a wide range of information services; a library as a cultural centre with communicative objectives of tolerance and intercultural communication; a model of "Library 2.0", in which the user is an equal participant of library processes. Among the identified trend there is a tendency to its multifunctional activity, a departure from the purely traditional working methods, development of information and educational and recreational work, and a significant change in the reader's behaviour under the influence of the media sector and the growth of electronic technology.
There are different views of scientists on the function of the library, including the children's one. In particular, the point of view of R O. Pozdnyakova, according to whom library functions as a socio-cultural institution are: information knowledge, communicative and cognitive, educational and cultural. In turn, S. А. Kuznetsov mainly distinguishes informational, educational, recreational, navigational and cognitive functions, while noting the much smaller role of cultural and educational functions.
The content function that creates culture, that is, the library is able to penetrate into the world of another culture through the education of the readers of cultural sensitivity, corrects interpretation displaying communicative properties of different cultures and so on.
It is noted that culture, the possibility of children's libraries, is most fully manifested in times of transformation and modernization of public life. Thanks to its technology and funds in order to help Children's Library the cultural community must solve the problem of long-term storage and management through fixed-writing skills and printed word. Thanks to documents stored in the library, it not only makes the transfer of accumulated cultural experience, but also fills the minds of their readers the idea of cultural relativism, because it forms the cultural identity of samples.
The conclusion noted that the children's library as an independent specialized agency supports culture through cultural relevance and meaningful information. As an independent specialized agency, Children's Library is not only the collection, storage of information circulating in culture and the process of socio-cultural information that produces a society for the development of the younger generation and that reflects all aspects of understanding children culture of society (science, art, literature, religion, etc.), but it also supports the very culture through cultural relevance of important information and forms that are needed.
Key words: library, children's library, transformation, determination, function libraries, culture and society.
УДК: 316.774:[070:654.19]
О. В. Гресько
Ф1ЛОСОФ1Я 1НФОРМАЦ1ЙНОГО ТЕЛЕРАД1ОМОВЛЕННЯ:
СОЦЮКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ
В статт1 йдеться про трансформацЮ зм1стового наповнення I формату ¡нформацтно-аналтичних програм сучасних ЗМК внасл1док зм1ни сощокультурних настроив I щнтсних ор1ентир1в цшьовог аудитора. Фшософт новин проанал1зовано в умовах популяризацп конвергентних платформ шформацшного сустльства, сучасний стан I перспективи якого розглянуто через призму основних теорш комуткацИ.
Клю^о^^ слова: фыософ1я новин, гнформацгйне мовлення, конвергентнгсть, контркультура, цыьова аудитор1я.
В основi шформацшного телерадюмовлення будь-якого засобу масово'1 комушкацп (ЗМК) закладено вихщ систематичних програм новин з метою шформування аудитора про переб^ поточних подш у кршт та свт. Новини на актуальн суспшьно-пол^ичт, економiчнi, сощально-культурт теми вже давно стали атрибутом якюних медiа. Вiдсутнiсть iнформацiйно-аналiтичних служб у телерадiопросторi свiдчить про належтсть до суто розважальних мовникiв або спецiалiзованих мас-медiа. Теоретико-практичнi моделi виробництва новин формуються вiдповiдно до потреб аудитора, мотивацiй власника, юридичних стандар^в i етичних норм певно'1 пол^ично! системи.
25 рокiв незалежностi Украши ознаменованi змiнами соцiокультурного характеру iз яскраво вираженою iнформацiйно-комунiкацiйною складовою. Волевиявлення украшського народу у виглядi революцш, мiтингiв, протестiв, а також реформи та iншi трансформаци вiдображено в шформацшному телерадiомовленнi Украши з 1991 року i донинi.
Вивченню актуального для шформацшного сустльства питанню присвячено чимало праць втизняних науковцiв: О. Гоян [2], Л. Губерський [3], В. 1ванов [3, 4], С. Кв^ [5], А. Москаленко [3], Б. Потятиник [6], О. Старш [8], А. Чiчановський [8], зарубiжних учених: М. Вебер [1], М. Маклуен [11], Й. Масуда [10], У. Тадао [9], О. Тоффлер [7], Т. Роззак [12], та ш.
На вщмшу вщ матерiальних ресурав, як мають певний вимiр i призводять до конкуренцп, властивють шформацп полягае у 11 безмежносп та нескiнченостi. Споживач дiлиться шформащею i при цьому нiчого не втрачае, навпаки, може сподiватися i розраховувати на корисний обмiн, що веде до спiвпрацi. Iнформацiя - це ресурс, яким можна дшитися без особливих витрат i втрат. 1нформацшний обмiн, що веде до збшьшення знань, становить основу сучасно!' моделi комуткацп iнформацiйного суспiльства. Вперше цей термiн, що позначав новий тип сустльства, у 1961 р. запропонував Умесао Тадао, який був одним iз перших, хто передбачив культурну револющю завдяки зростаючому обмшу шформащею [9].
Будь-яка взаемодiя мiж об'ектами - елементами довшьно! системи i (або) системами, пiд час яко'1 один об'ект передае деяку суть, а шший цю суть приймае, називаеться шформацшною взаемодiею, а передавана суть - шформащею [8, с. 89].
Ус юнуючи в природi взаемодп можна обгрунтовано визначити як шформацшт, тому що тд час кожно!' з них взаемодiючi об'екти здiйснюють вплив (реалiзують управлшня) один на одного, тобто обмшюються iнформацiею [8, с. 88].
Фундаментальтсть iнформацiйноi взаемоди полягае в тому, що будь-яю iншi види взаемодш, зокрема простi (фiзичнi) вiдбуваються тшьки за п допомогою. Очевидно, що при цьому фiзичнi види взаемодп в системах з жорсткими причинно-наслiдковими зв'язками пiдлягають закону збереження: скшьки шформацп один об'ект передав шшому, стiльки той i одержав, i навпаки. Втрати, що вщбуваються при
шформацшнш взаемодп, не розглядаються, бо «втрати шформацп в замкненому середовищi неможливЬ» [8, с. 89].
Попри те, що в сучасному шформацшному телерадiомовленнi багатьох краш сенсацiйнi новини переважають над анал^икою, один iз авторiв концепцп шформацшного суспiльства, японський соцiолог i футуролог Йонезi Масуда прогнозуе, що «штелектуальне виробництво стане провiдним, продукцiя якого буде акумулюватися i поширюватися за допомогою iнформацiйно-комунiкацiйних технологий» [10]. Коментарям, прогнозам аудiовiзуальнi ЗМ1 надають незначну частку ефiрного часу, пояснюючи шшими iнтересами й зацiкавленiстю масово'1' аудитора, яка нiбито потребуе бiльше розважального контенту. До того ж, телерадюмовлення не ставить за мету прищеплення смаюв аудитора, яка, у свою чергу, активно впливае на критерп щнносп повiдомлень.
Соцiокультурнi трансформацп призводять до створення оргашзацш i груп за штересами, цiлями i т.д., яю в iнформацiйному просторi об'еднаш в он-лайн спiльноти. Попри роль i мiсце он-лайн груп кожен iндивiд, який е частиною шформацшного суспшьства, окремо впливае на сощальш норми, соцiокультурнi явища i процеси. Радикальш змiни наприкiнцi ХХ i на початку ХХ1 столiть вщкрили можливiсть застосувати на практицi сформульоваш до цього часу теорп i концепцп таких науковцiв, як: Макс Вебер, Маршал Маклуен, Олвш Тоффлер, Фртоф Капра, Теодор Роззак, та шших.
Канадський фiлософ Г. М. Маклуен вважав, що саме аудiовiзуальнi медiа - основа суспiльного прогресу, тобто саме засоби комушкацп здшснюють основний вплив на його змют, на розвиток всього суспiльства, в якому медiа вiдiграють також креативну i моделюючу роль. Вчений стверджував, що медiа впливають на формування норм буття та вша свщомосп незалежно вiд змiсту повiдомлень, уже самою формою передача «Суспiльство завжди формувалось бшьше характером засобiв, за допомогою яких люди спшкуються мiж собою, анiж змiстом повiдомлень, яю вони передають» [11, с. 8].
Продовжуючи розробки Канадсько'1 школи з дослщження каналiв комушкацп як значущих суб'ектiв комунiкацiйного ланцюжка Г. М. Маклуен особливу увагу придшяв домшуванню засобу комушкацп над 11 змютом, особливостям функцiонування рiзних медiа (наприклад, наявшсть зображення створюе iлюзiю демократичности медiа i посилюе можливостi для маншуляцш). Багато дослiдникiв вважали, що це веде до демошзацп мас-медiа i перебiльшуе 1хню роль у сощокультурних процесах [4, с. 71].
Вiзуалiзацiя медiйного контенту, як одна з тенденцш соцiальних комунiкацiй, пщтверджуе теорiю Маклуена. Передача iнформацii за допомогою рухливо! анiмацii, статичного зображення або св^лини, вiдеоряду, iнфографiки i т. д. переважае над шшими компонентами мультимедшного пакету новин. Найслабюшим з огляду на форму передачi даних е текст, тому журналюти iнформацiйного телерадiомовлення йому найбiльше придшяють увагу. Вiзуалiзацiя характеризуе звички, манеру учасниюв сучасного комунiкацiйного процесу, а також новаторство шформацшного телерадюмовлення в Укрш'ш та свт, що штегроване з новiтнiми медiа i сощальними мережами.
Психологiчна основа теорii Г. М. Маклуена полягае у тому, що мозшчшсть тд час постановки телепередач вщповщае фрагментарностi функцiй людини. Замють систематизованих знань телебачення мусить надавати стереотипи, яю будуть зразками оцшок i матрицями сприйняття. А глядач сам повинен додумувати образ i вщтворювати свою цiлiснiсть сприйняття. Щоб залучити глядача до активного сприйняття програми, потрiбно запропонувати йому ствтворчють, причому пiдсвiдомо через покадрове зображення. Глядач повинен домальовувати образ iз окремих
фрагмешив. При цьому вш передав героям частку свого «Я». Найбшьш ефективнi програми - це Ti, якi потребують завершення [4, с. 73].
Сучасний виробник запрошуе до спiвпрацi споживача i пропонуе приеднатися до професшно! команди журналютсв для пошуку i просування шформацп. З огляду на техшчш можливостi представники традицiйних медiа намагаються самостiйно впоратися з етапом обробки, однак оператившсть аматорського пiдходу користувачiв впливае на стандарти телерадiовиробництва, де поступово знижуються вимоги до операторсько! зйомки пiд час подп або штерв'ю, а вiдтак i якост новин. Наприклад, в ефiрах провщних свiтових телеканалiв стае нормою неякюна картинка любительсько! зйомки з YouTube або коментар експерта/свiдка через Skype тощо.
Народження нових цiннiсно-моральних i практичних життевих установок, протистояння пашвнш культурi - це процес, що перiодично повторюеться в свiтовiй юторп. Наприклад, в серединi XIX ст. народжуеться суспшьство нового гатунку, вщбуваеться перехiд вiд феодальних до катталютичних вiдносин. Дослiдник природи капiталiзму i свiдок тогочасних трансформацiй Макс Вебер переконуеться, що активний розвиток капiталiзму в XX ст. не був юторичною закономiрнiстю, а скорiше наслщком поеднання багатьох iсторичних факторiв в Сврот, а цей симбiоз спрямував розвиток цшого континенту в русло практичного капiталiзму.
Теорiя М. Вебера, який бачив у рацiоналiзацii однин iз факторiв розвитку Свропи, полягае у культурно-духовних аспектах новоевропейських катталютичних вщносин. На початку XXI ст. також тривае процес ютотного переосмислення людьми всього св^ового устрою. Сучасне суспшьство поступово структуруе чуттевий проспр на основi емоцiй, штущп та шших вiдчуттiв. Свiт тонких енергш на основi поширення схiдних щей i практик духовного спрямування виникае i набувае свое! популярностi на противагу рацiоналiзму в крашах захщного свiту.
Виявилися реалiстичними i прогнози О. Тоффлера, який попереджав про новi складнощ^ соцiальнi конфлiкти i глобальнi проблеми на меж XX i XXI ст., адже людство переходить до ново! технологично! революцп, тобто на змiну першо'1 хвилi аграрно'1 цившзацп i друго'1 (шдус^ально! цившзацп) приходить нова, яка веде до створення надшдус^ально! шформацшно! цившзацп. Майбутне Тоффлер також пов'язуе з побудовою цiлiсноi гуманно'1 цивiлiзацii, перехщ до яко'1 вiдбудеться шляхом революцп влади, основним фактором яко'1 е знання.
Тоффлер видшяе двi головш форми, якi приймае постiндустрiальне суспшьство. По-перше, це нововведення, тобто здатшсть виробляти нову продукцiю внаслiдок швестування науки i технiки. По-друге, це керiвництво, здатнiсть використовувати складнi системи шформацп та комушкацш.
Накопичення i передача iнформацii та знань в процеа еволюцii людства сприяе появi та втiленню нових iдей. Змша соцiокультурного середовища вiдбуваеться в умовах он-лайн комушкацп. Фiзично людина перебувае в одному середовища, а дшове i неформальне спiлкування, наприклад, мае в шшому. Це явище поширене в умовах глобалiзацii та виникнення нових професш, що не потребують фiзичноi присутностi безпосередньо на мющ працi.
Феномен «main stream» - тобто основний шформацшний потiк, що забезпечуе висв^лення практично однакових мiжнародних подiй на провiдних свiтових медiа -поступово охоплюе i сощальш мережi, де прихильники неформального спшкування намагаються чинити опiр цьому явищу.
Американський культуролог i фiлософ Теодор Роззак першим увiв у фшософський лексикон термiн «контркультура», що в розумшш вченого одночасно означае i «проти культури», i «проти цившзацп», тобто проти «урбашстичного
iндустрiалiзму». 1де! контркультури стали поштовхом для виникнення щеологп нових соцiальних рухiв (бiтники i хiппi, комунiтаризм, новi лiвi, психоделiчний рух, рок-музика, студентськi рухи, фемiнiзм i т.д.). Альтернативний погляд у тотал^арному режимi, як правило, блокують i переслiдують, тому феномен контркультури у втизнянш фiлософськiй наущ явище порiвняно нове i мае хаотичний характер. Теорп контркультури з характерними для них щеями «революци цiнностей i свщомосп», «альтернативного стилю i якостi життя» виникли на хвилi пошуку нових орiентирiв св^осприйняття, ново! вiри i ново! життево! фшософп.
Революцiя на гранiтi (2-17 жовтня 1990 р.), Помаранчева револющя (22 листопада 2014 р.), Револющя Пдносп (21 листопада 2014 р.) в Укрш'ш мають сво! позитивш та негативнi наслiдки, якi згодом легше аналiзувати i переосмислювати на основi достовiрного аудiовiзуального матерiалу шформащйних випускiв новин певного перiоду. Оцифровка i збереження архiвiв набувае все бшьшого значення для сьогодення i майбутнього, адже ключовою характеристикою дiяльностi суспiльства ХХ1 ст. е виробництво, збер^ання i поширення шформацп. Попит виробниюв i споживачiв до даних минулого росте, а вщтак вщбуваеться комерцiалiзацiя архiвних матерiалiв. У бшьшосп випадкiв платний доступ до накопичених даних, як одна з бiзнес стратегш ЗМК, передбачае також посилання на джерело i дотримання авторського права. На вщмшу вiд приватного сектора представники громадянського суспшьства, як е учасниками i рушiйною силою сощокультурних трансформацiй, зацiкавленi у поширенш значущо! шформацп у вiльному i вiдкритому он-лайн доступi безкоштовно i тривалий час.
Нова система щнностей залежить також вiд лiдерiв комушкацшного процесу, якi оприлюднюють, поширюють сво! ще'1 в iнформацiйному просторi та формують громадську думку. Вiдповiдальними за вибiр учасникiв iнформацiйно-аналiтичних програм на радю i телебаченнi (наприклад, експер^в для коментарiв i прогнозiв поточно! ситуацп) е працiвники прямого ефiру iнформацiйного мовлення.
Механiзм iндивiдуальних i соцiальних трансформацiй призводить до реальних змiн у менталiтетi та орiентирах людей. Й. Масуда свого часу прогнозував, що наслщком поступового розвитку комп'ютерно! технiки стане безкласове i безконфлiктне суспiльство з невеликим державним апаратом.
Отже, свiтовi кардинальнi трансформацп на зламi епох ХХ i ХХ1 ст. довели, що немае унiверсалiзму в суспiльному устро!, адже жоден споаб життя не може бути еталоном для уах народiв. Наприклад, захiдна споживацька модель призвела до кризи юторичних, моральних i духовних цiнностей. Натомiсть через вщсутшсть матерiальних благ (або невмiння використовувати ресурси) в шшш частинi планети загрожуе бiднiстю. Баланс може бути досягнуто за допомогою ново! фшософп потужного шформацшно-комушкацшного обмiну.
УкраХна, як кра'1'на мiж Заходом i Сходом, мае шанс поеднати матерiальнi i духовнi цiнностi людства i втшити нову фiлософiю iнформацiйного телерадiомовлення iз новаторським пiдходом щодо змiсту i форми повiдомлення. Виробництво iнформацii в Украiнi забезпечить первиннiсть джерел украХнських ЗМК на свiтовому медiа ринку.
Соцюкультурш змiни впливають на переосмислення щнностей, смаюв i уподобань аудитора, яка тiсно взаемодiе з пресою i навiть формуе порядок денний конвергентних редакцiй. Масова свiдомiсть людства перебувае у пошуку нових концептуальних пiдходiв, в основi яких мае бути довготривала перспектива i спроможнють реагувати на виклики часу. Через невпевнешсть, розгубленiсть i навiть страх, що спричинеш повiдомленнями негативного змюту, аудиторiя прагне позитивного контенту, яким хочеться подшитися з усiма. Альтернативу традицшним
ЗМ1, що передають в основному cyMHi новини, становлять сощальш медiа, що е шструментом сучасно'' комушкацп. Iнформацiйне телерадiомовлення мае переосмислити змютове наповнення i професшно вдосконалити фiлософiю позитивiзмy, що призведе до розвитку життестверджувально'' жyрналiстики i розвитку суспшьства.
Список використаноУ лггератури
1. Вебер М. Протестантська етика i дух капiталiзмy. / М. Вебер. - Кшв : Основи, 1994. - 261 с. ; Veber M. Protestantska etyka i dukh kapitalizmu. / M. Veber. - Kyiv : Osnovy, 1994. - 261 s.
2. Гоян О. Я. Основи радюжурналютики i радю менеджменту : тдруч. / О. Я. Гоян. - 3-те вид., допов. - Кшв : Видавничо-полiграфiчний центр «Кшвський ушверситет», 2008. - 272 с. ; Hoian O. Ya. Osnovy radiozhurnalistyky i radio menedzhmentu : pidruch. / O. Ya. Hoian. - 3-tie vyd., dopov. - Kyiv : Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr «Kyivskyi universytet», 2008. - 272 s.
3. Губерський Л. В. Основи масово-шформацшно'' дiяльностi : пiдрyч. / А. З. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. 1ванов. - Кшв 1999. - 634 с. ; Huberskyi L. V. Osnovy masovo-informatsiinoi diialnosti : pidruch. / A. Z. Moskalenko, L. V. Huberskyi, V. F. Ivanov. - Kyiv 1999. - 634 s.
4. 1ванов В. Основш теорп масово'' комушкацп i журналютики : навч. поаб. / В. 1ванов; за наук. ред. В. В. Рiзyна. - Кшв : Центр Вшьно'' Преси, 2010. - 258 с. ; Ivanov V. Osnovni teorii masovoi komunikatsii i zhurnalistyky : navch. posib. / V. Ivanov; za nauk. red. V. V. Rizuna. - Kyiv : Tsentr Vilnoi Presy, 2010. - 258 s.
5. Кв^ С. Масовi комушкацп : тдруч. / С. Квт - Кшв : Вид. дiм «Киево-Могилянська академiя», 2008. - 206 с. ; Kvit S. Masovi komunikatsii : pidruch. / S. Kvit. -Kyiv : Vyd. dim «Kyievo- Mohylianska akademiia», 2008. - 206 s.
6. Потятиник Б. В. Медiа: ключi до розyмiння / Б. В. Потятитник. - Львiв : ПА1С, 2004. - 312 с. ; Potiatynyk B. V. Media: kliuchi do rozuminnia / B. V. Potiatytnyk. - Lviv : PAIS, 2004. - 312 s..
7. Тоффлер Е. Нова парадигма влади. Знання, багатство й сила / Е. Тоффлер; перекл. Н. Бордуково''. - Харюв : Акта., 2003 - 688 с. ; Toffler E. Nova paradyhma vlady. Znannia, bahatstvo y syla / E. Toffler; perekl. N. Bordukovoi. - Kharkiv : Akta., 2003 -688 s.
8. Чiчановський А. А. 1нформацшш процеси в стрyктyрi свiтових комушкацшних систем : пiдрyч. / А. А. Чiчановський, О. Г. Старш. - Кшв : Грамота, 2010. - 568 с. ; Chichanovskyi A. A. Informatsiini protsesy v strukturi svitovykh komunikatsiinykh system : pidruch. / A. A. Chichanovskyi, O. H. Starish. - Kyiv : Hramota, 2010. - 568 s.
9. Япония 2008 : ежегодник. / гл. ред. Э. В. Молодякова. - Москва : Аиро - XXI. 2008 - 312 c. ; Yaponyia 2008 : ezhehodnyk. / hl. red. Э. V. Molodiakova. - Moskva : Ayro -KhKhI. 2008 - 312 c.
10. Masuda Y. The Information Society as Postindustrial Society / Y. Masuda. -Washington : World Future Soc., 1983. - 523 p.
11. McLuhan M. The medium is the message / M. McLuhan. - Toronto, ON : Bantam, 1967. - P. 8
12. Roszak Th. The making of a counter culture : reflections on the technocratic society and its youthful opposition / Th. Roszak. - Berkeley; Los Angeles; London : University of California press, 1995. - 303 p.
CTaTra Hagiñm^a go pega^iï 28.03.2016
O. Gresko
THE PHILOSOPHY OF INFORMATION OF TV AND RADIO BROADCASTING: SOCIO-CULTURAL ASPECT
Transformations of media content and format of information and analytic programs of modern mass media in terms of changes of socio-cultural attitudes and moral values of the target audience are determined in the article. News philosophy is considered in terms of popularization of converged platforms of the information society. Current media situation and prospects are analyzed by means of the basic theories of communication of M. McLuhan, Th. Roszak, E. Toffler, M. Veber and Y. Masuda.
There were different socio-cultural changes during 25 years of independence of Ukraine. The revolutions, protests of the Ukrainian people have been reflected in the information broadcasting since 1991 till the present day. Television and radio news footage of mentioned above period could be the powerful achievement for the researches of this century.
The modern society's peculiarity is information exchange without any losses and expenses. The consumer is ready to share the information resources with the audience joining the team of social publishers or producers online. Information exchange is the base of the modern communication model.
Sensation is still the criterion for many leading editorials in the world. Beside the domination of news packages under the qualified analytic material researchers forecast the priority of intellectual production spreading by means of communication technologies in the future.
The new system of human values also depends on the leaders of the communication process who promote their ideas in the information space and influence on the public opinion. Employees of live information broadcasting are responsible for the selection of participants of information and analytical programs on radio and television (e.g. expert comments and forecasts of the current situation).
The mechanism of individual and social transformation leads to real changes in the mentality of people. There is no any universal attitude to changes or the life style of different society.
The audience would like to share the positive content. For this purpose consumers use social media as an instrument of mass communication which is alternative to traditional media. Information broadcasting should transform both format and media content to implement modern news philosophy leading to the development of positive transformation in the society.
Key words: news philosophy, information broadcasting, convergence, counterculture, target audience.
Y^K 316.74:929(477) «1895/1968» (043) T. r. ^oSÍHa
^EHOMEH KYtfbTYPOTBOPHOCTI B ^HTTI CYHACHOrO CYCnmbCTBA
