CC BY
9В1РТУАЛЬНА РЕАЛЬН1СТЬ I МОБ1ЛЬНА ЖУРНАЛ1СТИКА
Гресько О.В.
к.фыол.н., доцент кафедри телебачення iрадюмовлення
Ыститут журналктики Кигвського нацюнального утверситету iменi Тараса Шевченка
VIRTUAL REALITY AND MOBILE JOURNALISM
Gresko Q.V. PhD, Associate Professor, Institute of journalism of National Taras Shevchenko University of Kyiv
АНОТАЦ1Я
В статтi йдеться про новаторсьт тдходи подачi шформацгг за допомогою технологш вiртуальног реальности про-аналiзовано його переваги i недолти, перспективи застосуванняу журналктищ ХХ1 столття.
Мобыьш додатки розглянуто як складову сучасного телерадюмовлення в контекстi таких явищ, як вiзуалiзацiя i вiртуалiзацiя контенту сучасних ЗМК.
ABSTRACT
Innovative approaches of presenting information by means of Virtual Reality technology are considered in th article. Advantages and disadvantages and prospects of VR in journalism of the XXI century are analyzed.
Mobile applications are considered as part of modern broadcasting in the context of such phenomenons as virtualization and content visualization of modern mass media.
Ключовi слова: вiртуальна реальтсть, змшана реальтсть, новаторство у журналктищ, мобшьт додатки.
Key words:virtual reality, mixed reality, innovation in journalism and mobile applications.
Постановка проблеми. У сучасному свт комуткацш i технологш паралельно з вiзуалiзацieю ввдбуваеться вiрту-алiзацiя журнал^тського контенту ХХ1 столггтя. Розвиток сощальних мереж робить глобальний 1нтернет-проспр ввдкритим, доступним, штернащональним, завдяки чому вш вiртуалiзуeться швидше. Технологш вiртуальноi реальной! спочатку використовували лише в шдустрп комп'ютерних ^ор. Тепер и застосовують у журналктищ, медицит, навчант, освт, туризмi тощо. Технологи вiрту-ально! i доповнено! реальносп суттево змiнюють звичний споаб комуткацп.
Аналiз останнiх публiкацiй. З огляду на новаторський, але водночас актуальний i перспективний характер теми, вивченню вiртуальноl, доповнено! та змшано! реальностi присвячно порiвняно небагато праць науковщв: М. Ваш-кевич, Р. Гарiфуллiн, О. Генiсаретський, А. КМм, П. Мш-грам, Р. Павлюк, Б. Потятиник, Т. Петрiв та шшь
Основна мета даного дослвдження - проаналiзувати новаторсько-експерементальнi пiдходи iз застосуванням вiртуальноl реальностi у журналктищ та iнших видах людсько! дiяльностi.
Для досягнення зазначено! мети окреслено наступш завдання:
• дати визначення i походження наступним понят-тям: вiртуальна реальнiсть, змiшана i доповнена реальтсть i т. д.;
• дослвдити особливостi поширення шформацп за допомогою мобшьних додаткiв;
• проаналiзувати переваги i недолiки вiртуальноl реальност з точки зору iнформацiйного споживача, а та-кож окреслити перспективи застовувння ВР в майбутньо-му.
Розважальна та шформацшно-розважальт функцп стали неввд'емною частиною новiтнiх ЗМК, що використо-вують мобiльнi додатки для поширення медшного контенту. Користувач звик до формату ^ор, вiкторин та шших вiртуальних забаганок, що поступово стають частиною шформацшного продукту для мобшьних додатюв. Вна-
слiдок цього ввдбуваеться трансформацiя формату подачi репортажiв i3 мiсця подп.
Новаторський пвдхвд подачi контенту, пов'язаний i3 Bip-туальною pеальнiстю, поступово стае звичкою сприйнят-тя дiйсностi постiйних Iнтеpнет-коpистувачiв. Першими у сво1й жуpналiстськiй практищ вipтуальну pеальнiсть при вiсвiтленнi новин застосувало The New York Times (NYT). Американське видання у листопадi 2015 року розробило i запустило революцшну технологiю, яку було pеалiзова-но у виглядi мобiльного додатку. Перший шформацшний матеpiал у такому формата вийшов про Украшу, про дггей вiйни, якi втратили сво! помешкання через вiйськовi ди. В 11-ти хвилинному вiдео pозповiдаеться про Ночного укра!нця Олега Терьохша зi Сходу Укра!ни, будинок якого був знищений терористами, пiдтpимуваними Росiею, 12-ти piчну сиpiйську дiвчинку Хану i 9-piчного Чула з Швден-ного Судану. Перегляд вiдео створюе вiдчуття пpисутностi на мiсцi подш. Користувач телефоном в piзних напрямках може оглядати все, що ввдбуваеться навколо. Щоб не по-трапити в поле зору камер пвд час зйомок Олега та його дpузiв команда The New York Times ховаеться за дверима. Додаток NYT VR доступний для iOS- i Android-пpистpоlв. Можна переглядати ввдео як напряму з телефону, так i для бiльшого занурення в реальтсть - через Google Cardboard VR.
Virtualis у пеpекладi з латинсько! означае «можливий», «гаданий», «здатний», «той, що повинен чи може проя-витися». Ясно, що це розумшня мае мало спiльного з тим значенням, якого згаданий термш набув у 80-90-х р. р. [1; С. 6]
Оксфордський словник подае «дартуальний» як та-кий, що не ^нуе фiзично, проте виглядае таким завдяки комп'ютерним програмним засобам, що його генерують. Вipтуальнi реальтсть, вipтуальнiсть - iмiдж, довкiлля, генероване комп'ютерними програмами, з якими людина може взаемодiяти в iнтеpактивному pежимi, використову-ючи шолом, обладнаний екраном. [2]
Словник Вебстера визначае вipтуальнiсть як реал^тич-
ну iмiтацiю довкшля, включно з тривимiрною графжою, за допомогою комп'ютерних 3aco6iB. [3]
Вiртуальна реальнiсть (англ. Virtual Reality) - комп'ю-терш системи, якi за допомогою вiзуальних, звукових, смакових, тактильних та шших ефектiв занурюють ко-ристувача в уявний свгг, з яким вш взаeмодie за допомогою рiзноманiтних сенсорiв (шолом, рукавички, окуляри i т. д.). Характерними ознаками вiртуальноi реальностi е: моделювання в реальному чаа; iмiтацiя оточення з висо-ким ступенем реалiзму; можливiсть дiяти на оточення i мати при цьому зворотний зв'язок. Нова технолопя без-контактноi iнформацiйноi взаемодй' створюе вiдчуття ре-альностi завдяки мультимедшним образам, звукам тощо. Створений комп'ютером штучний простiр мае всi озна-ки реальностi, де можливi комушкацп як зi справжнiми людьми, так i з вигаданими персонажами.
Перша спроба фшософського осмислення вiртуальностi належить середньовiчному логiку Дунсу Скоту (XIII ст.). У вщомш суперечцi стосовно природи всезагальних понять (ушверсалш) вiн зайняв позищю, компромiсну мiж реаль стами (платошками) та номiналiстами, вважаючи, що по-няття мiтять у ro6i емпiричнi (чуттево-досвiднi) атрибути конкретних речей не формально, як деяю наперед вста-новленi ознаки, а вiртуально. Критично-^ртуальш фазовi переходи мiж загальним та одиничним згодом дослщив у своему «Вченому незнаннi» нiмецький фшософ, теолог, кардинал Римо-католищкох' церкви Микола Кузанський. Термш «вiртуальнiсть» також з'являеться в XVII сторiччi в розробках класичноi механiки, як позначення математич-ного експерименту, обмеженого об'ективною реальшстю, зокрема, накладеними зовнiшнiми обмеженнями i зв'яз-ками. Власне, формулювання <дартуально1' реальностi» зустрiчаеться вже в XIX сторiччi, зокрема, у слов'янофiла - позитивна, представника школи культурно-iсторичноi монадологп М. Данилевського в працi «Россия и Европа». [4; С. 78]
Змшана реальшсть (англ. mixed reality, MR), iнодi нази-вають пбридна реальнiсть - це злиття реальних i вiртуаль-них свiтiв для створення нових середовищ i вiзуалiзацii, де фiзичнi та цифровi об'екти сшв^нують i взаемодiють у реальному чаа. Змшана реальнiсть мае м^це не тiльки в фiзичному або вiртуальному свiтi, вона е сумшшю ре-альностi та вiртуальноi реальности включае в себе як до-повнену реальнiсть, так i доповнену вiртуальнiсть.
Складовою частиною змiшаноi реальносл е доповнена (додаткова, розширена, полшшена, збагачена) реальнiсть (англ. augmented reality, AR), що спрямована на збшьшен-ня реальносл за допомогою вiртуальних елементiв, тобто реальнi об'екти штегруються у вiртуальне середовище. Прикладом доповнено1' реальностi е паралельна лицьово1' кольорова лШя, що показуе знаходження найближчого польового гравця до вори при телетрансляцп футбольних матчiв, стрiлки з вказiвкою вiдстанi вiд мiсця штрафного удару до воргг, намальована траекторiя шайби пiд час хо-кею тощо.
Сам термш iмовiрно був запропонований при сшвпращ з корпорацiею Boeing дослвдником Томом Коделом в 1990 рощ. [5] Дослвдник Рональд Азума в 1997 рощ визначив доповнену реальшсть як систему, яка поеднуе вiртуальне
i реальне; взаeмодie в реальному 4aci; працюе в 3D. [6] У 1994 рощ Пол Мшграм i Фумiо KiciH описали Континуум Вiртуальнiсть-Реальнiсть (англ. Milgram's Reality-Virtuality Continuum) - прослр мiж реальнiстю i вiртуальнiстю, мiж якими розташована доповнена реальшсть (ближче до реальносл) i доповнена вiртуальнiсть (ближче до вiртуаль-ностi). [7]
Вiртуальна (VR) й ау1"ментована (AR) реальнiсть вра-жають уяву, однак цi платформи i додатки перебувають на раншх стадiях розвитку i нагадують привабливий ринок смартфошв до приходу iPhone. Пристро!' вiртуальноi ре-альностi дозволяють досягти ввдчуття повного занурення в шший сви, в той час як AR-девайси здатнi надати своему власниковi певнi вiдомостi про об'екти навколо нього. За прогнозом Digi-Capital, 2017 року обсяги продажiв на ринках вiртуальноi й ауг'ментовано' реальностi становити-муть приблизно по $10 млрд. Протягом наступних трьох роюв перший ринок зросте утрич^ до $30 млрд, а другий - у 12 разiв, до $120 млрд.
За твердженням науковця Б. Потятиника, незабаром можна буде не тшьки знати, що ввдбуваеться на Близькому Cходi чи в Америщ. З'явиться можлив^ть буквально вщ-чути себе у гарячш точщ, в джунглях чи на субтрошчному пляжi. Цiлковита iлюзiя реальностi, де лжвщовано про-сторовi i часовi бар'ери, де зливаються «там» i «тут», «колись» i «тепер». Йдеться про те, що машина буде творити осмислений щкавий текст, використовуючи для озвучення iмiдж потрiбноi людини.
Отже, вiртуальнiсть - це певний внутршнш простiр, картини у наших головах. Тобто вiртуальнiсть - це психiч-на реальнiсть, це прояв у психщ численних шформацш-них сигналiв, реалiзацiя !'х на «екраш» психiки як «вну-тршнього свiту». Власне цей внутрiшнiй сви i е единим доступним нам свггом. Проте не тiльки. Людина винайшла засоби комунiкацii, завдяки яким можна внутршш свiти, творячи вiртуальну сферу. Тому вiртуальнiсть також шша свiдомiсть або свiдомiсть iншого, яка входить у мою. Тут можна було б вжити поняття «колективна» чи «велика свь дом^ть». [8; С. 9]
Професшний репортер за допомогою образних i мов-но-стилктичних засобiв, що викликають уяву, може перенести пвдсвщомо свою аудиторш безпосередньо на мiсце подii. Одним iз найкращих прикладiв впливу на уяву людини, яка сприймае шформащю на слух i водночас малюе власш картини об'ективноi i вигаданоi дiйсностi у свош пвдсвщомоста, е радiомовлення. Одного разу численна аудиторiя радiослухачiв навiть повiрила, що на Землi ви-садилися мараани. 30 жовтня 1938 року американська телерадюкомпашя CBS транслювала радiопостановку «Вшна свiтiв» за мотивами однойменного роману Герберта Уеллса. Пщ час годинно!' передачi, яку не переривали на рекламу i не нагадували час вiд часу про формат радюп'е-си (радiоспектаклю), повiдомляли про висадку мараан у штатi Нью-Джера, 6о!' мiж американськими вiйськам й прибульцями. Приблизно п'ята частина з 6 мшьйонно!' аудиторп слухачiв прийняла радюспектакль за реальний репортаж новин - почалася масова пашка й iстерiя, люди тiкали з м^т, деякi з них стверджували, що бачили подiбнi до блискавок залпи прибульщв i вiдчували запах !'х отруй-
них газiв. [9] Переконливост у даному разi було досягнуто не лише за допомогою деталiзацil i сценарiю радюпоста-новки, а насамперед штонацп, тону кореспондента.
Постановка режисера Орсона Уеллса була однiею з перших, що викликала такий резонанс. Згодом радюстанцп намагалися повторити цей ефект, тому поввдомлення про напад японщв на вшськову базу Перл Харбор у 1941 року американщ сприйняли з недовiрою. Отже, умовно побува-ти на тсщ подiй можна пiд впливом чийогось потужного образного мислення або навиь власного.
Сучасна журналiстика намагаеться уникати посередни-цтва створюючи прямий зв'язок мiж iнформатором i ко-мунжатором. Журналiстська вiртуальна реальнiсть здатна занурювати користувачiв як iндивiдуально, так i масово в епiцентр актуальних подш i вiдкривати обрii за допомогою телекамер на 360 градуав. У цьому рaзi можливiсть оцшити ситуaцiю повнiстю перекладено на користувача, який мае абсолютну свободу вибору.
Однак ^нуе рiзниця мiж вiртуaльною реaльнiстю i вь део на 360 градуав, яке, як правило, тримае глядача в фж-сованш точщ. Таке вiдео використовують для вiртуaльних турiв онлайн реклами готельно-ресторанного бiзнесу або масштабних товaрiв i т. д. Деякi теоретики взaгaлi вио-кремлюють технологii вiртуaльноi реальност та вiдео на 360 градуав.
Журнал^тика у вiртуaльнiй реaльностi повинна до-тримуватися таких же етичних норм, як i звична жур-нaлiстикa. При застосування новiтнiх технологш репор-тери мають переконатися, що аудиторп це не нашкодить, а навпаки, навчить користуватися документал^тикою у вiртуaльнiй реaльностi з критично! точки зору. Попри професшну етику, журнал^тсью стандарти i досвiд колег минулого столггтя, сучасники також вдаються до вигадок з метою перевiрки реакцп масово! aудиторii на моделю-вання тае! чи iншоi подii в прямому ефiрi. Наприклад, 13 грудня 2006 року бельгшський державний телеканал ЯТББ повiдомив, що Флaндрiя оголосила незалежшсть i Бельгiя розкололася. У сюжета передавали, що король Альберт II iз родиною ви!хав з кра!ни, у Брюсселi й шших м^тах три-вають бaгaтотисячнi ттинги. Фламанцям видаватимуть новi паспорти, мшятимуть aвтомобiльнi знаки. Попри те, що на екраш показували рухомий рядок «Це - вигадка», почалася панжа. Сотнi людей телефонували в студш, вий-шов з ладу на декшька годин сайт телеканалу. Противники ввдокремлення Флaндрii вийшли на мггинги в Антверпенi й Брюсселi. Наступного дня ЯТББ провiв опитування i з'я-сував: 89% телеглядaчiв жшрили сюжету. Журнaлiсти пояснили, що хотши побачити ставлення людей до бажання Фландрп вiдокремитися. [10]
Застосування вiртуaльноi реaльностi в людськiй дiяль-ностi мае свое переваги:
• проведення медичного обстеження, консультацш i нaвiть дистaнцiйних оперaцiй;
• вiртуaльнa присутнiсть чоловiкa пiд час полопв дружини;
• пiдготовкa персоналу рiзних галузей;
• надання i отримання послуг (доввдково-шформа-цiйного, консультативного характеру i т.д.)
• можливiсть мандрувати в чаа i просторi;
• освгга;
• туризм;
• вiдтворення ^торичних подiй в музеях тощо.
i недолжи:
• втрата психологiчного контролю споживача над дшсшстю через тривале занурення у вiртуальну реальтсть;
• новини, що вiдображають дшсшсть, споживач може сприймати як продукт вигаданого зм^ту, проводячи паралелi з кшовиробництвом;
• зникнення потреби особиспсного спiлкування на професiйному i побутовому рiвнi в майбутньому;
• можлива залежшсть користувача вiд вiртуально-го простору, що призводить до ^нування в шюзорному свiтi та перетворюе його на об'ект манiпуляцiй;
• негативш наслiдки для здоров'я людини: скарги на сильнi головнi болi та розосередження уваги (особливо для людей iз проблемами зору).
При пвдготовщ персоналу в авiакосмонавтицi, дайвинз^ iсторiï, медицинi та iнших сферах людсько! дiяльностi використовують спещальш тренажери з навчальною метою.
В медичному коледжi Weill Cornell (Нью-Йорк, США) е кiмната вiртуальноï реальноста зi спецiальною системою з графiчною гарнiтурою i засобами тактильного зворотно-го зв'язку. Набуваючи необхiднi навички для проведення устшних операцiй, майбутш хiрурги вiдчувають механiч-ний вплив на органи «хворого». На аналопчному трена-жерi вчаться робити м^цеву анестезiю майбутнi стоматологи в Ушверситета Аахена (Нiмеччина). Попри те, що станом на 2016 рж на VR симуляторах вчаться всього 1% студентав у США, перевага i перспектива подiбного облад-нання очевидна.
Вiртуальнi прилади пiдвищують якiсть медичних послуг, допомагають при дiагностицi та операщях: у спецiальних окулярах лiкар може побачити тривимiрнi знiмки, зробленi рентгеном, УЗД або томографом; за допомогою «чотирирукого» робота Da Vinci хiрурги, яю сидять спиною до хворого за пристроями з 3D окулярами i джойстиками, роблять операщю. Можливо, згодом популяр-носп наберуть дистанцшш консультацiï з лжарем через окуляри вiртуальноï реальностi.
У психологи та психiатрiï вiртуальна реальтсть допом-агае подолати панiчнi страхи, сприяе швидшому одужан-ню i кращому розумiнню пацiента. Учасники бойових дш i спецоперацiй, ветерани позбуваються посттравматичного синдрому.
За допомогою технологiчного обладнання вiртуальноï реальностi чоловiк, перебуваючи в шшому мiсцi, мав змо-гу бути присутшм при пологах свое!' дружини. Для того, щоб збудити уяву школярiв, наприклад, учителi ^торп впроваджують в освiтнiй процес практику ввдввдування музе1в iз VR. Реальтсть - це процес, який вимагае участа людськоï свiдомостi, а спостер^ач - це той, хто виконуе саму дш. Вiртуальнi технологiï успiшно використовують-ся в туризмi, урiзноманiтнюють i вдосконалюють сферу послуг i парках розваг з атракщонами ввд вiртуальних американських гiрок з рухливими крiслами до подорожей рiзними крашами свiту.
Можна видiлити п'ять основних видiв реальностей:
природна вiртуaльнiсть, мистецька вiртуальна реальшсть, паравiртуальна реальнiсть, протовiртуальна реальнiсть, штегрована вiртуальна реальнiсть. Природна вiртуaль-шсть - це властива людинi сфера ïï духовно-психiчноï дiяльностi, що реалiзуeться у сновидiннях, мрiях, фан-тазуваннях, дитячих ^рах, галюцинацiях. Специфiка ми-стецькоï вiртуальноï реальностi полягае у свщомш участi в нiй рецишента, у частотi глибинних переживань i емо-цiй, нiж за умови звичайжй дiяльностi людини, головне - в естетичнш насолодi, яку ввдчувае особистiсть упродовж всього часу сприймання ще!' реальностi. Паравiртуальна реальнiсть створюеться психоделiйним мистецтвом i по-стмодершстським авангардним мистецтвом, що продукуе елементи вiртуальностi без застосування шформацш-но-комушкацшних технологiй. Генератором своерiдноï квазiвiртуальноï реальносл е психоделiйне мистецтво, що створюеться при змшених станах свiдомостi митця. До протовiртуальноï реальностi належать уа форми й елементи вiртуaльностi, що виникають або свiдомо створю-ються при використaннi сучaсноï комп'ютерно" технiки. Суть iнтегровaноï вiртуaльноï реальност полягае в тому, що рецишент, який перебувае в спецiaльно обладнаному ^сщ, з допомогою сенсорних датчиюв, що поеднують його з комп'ютером, може проникати в обрaзi свого елек-тронного двiйникa всередину юберпростору i частково сaмостiйно формуючи його i свш власний образ, активно брати участь в арт^грових ситуащях, модифiкувaти 1х ввд-повiдно до власних бажань, комушкувати як iз вiртуaль-ними, фантомними персонажами програми, так i з влас-ними винаходами (електронне моделювання), а також iз iншими рецишентами - учасниками, арт-партнерами, якi увшшли у вiртуaльний простiр за допомогою персональ-них комп'ютерiв, розмiщених у рiзних куточках земноï кулi, i при цьому переживати комплекс ввдчутв повшстю адекватних дiям i ввдчуттям людини в реaльнiй життевiй ситуаци. [11; С. 79]
Все частше виробники iнтегрують вiртуaльну реальшсть у смартфони i соцiaльнi мережь Мобiльнi додатки е складовою сучасного телерадюмовлення в контекстi таких явищ, як вiзуaлiзaцiя i вiртуaлiзaцiя контенту сучасних ЗМК. Мобшьний додаток (англ. «Mobile app»): - програм-не забезпечення, призначене для роботи на смартфонах, планшетах та шших мобшьних пристроях. Численш мобiльнi додатки вбудовaнi при виробнищш або можуть бути завантажеш на нього з онлайнових магазишв додат-кiв, таких як App Store, Blackberry App World- та шших, безкоштовно або за плату.
Першочергово мобшьш пристроï використовувалися для швед^ перевiрки електронноï пошти, але ^хий ви-сокий попит привiв до розширення ïхнiй призначень i в шших областях, таких як ^ри для мобшьних телефошв i GPS, спшкування, перегляд вiдео i користування 1нтерне-том.
Ринок мобiльних додатюв сьогоднi дуже розвинутий i невпинно росте. Термш «додаток» - скорочення вщ ан-глiйського термiнa «прикладне програмне забезпечення» - став дуже популярним.
Мобiльнi гаджети виконують функцiï пульту дистан-цiйного керування. Наприклад, першим у свiтi паперовим
лиачком з електромоторами (PowerUp FPV) можна ке-рувати за допомогою фiрмового додатка для смартфона i водночас дивитися вщео польоту. Паперовий безпшотник може лiтaти в автономному режимi за визначеним маршрутом або за допомогою сенсорних кнопок штерфейсу чи нaхилiв смартфона, на дисплей якого також транслюеться зображення з камери. За допомогою спещально встанов-леного додатку можна вмикати лампочку, обирати один iз мшьйона кольорових ввдтшюв, синхронiзувaти свiтлове шоу в домашшх умовах iз музичним супроводом i т. д.
Основною платформою для спшкування та обробки да-них поряд iз телефонами в нaйближчi десять рокiв стануть технологи вiртуaльноï реaльностi. Нaявнiсть смартфону в сумщ або кишенi скорше стане звичкою або зaлежнiстю, адже люди користуватимуться окулярами вiртуaльноï реальности що створюють ефект присутностi та дозволя-ють миттево дiлитися враженнями з близькими людьми. Розробники удосконалюють технологи вiртуaльноï реаль-ностi i устаткування для занурення в комп'ютерш вимiрю-вання вже виходять на ринок i стають бшьш доступними. Одним iз популярних винaходiв 2016 року е шолом Oculus Rift, який при вщносно скромних техшчних характеристиках, пропонуе повноцiнне занурення в абсолютно шший свгг. Можна по-новому побачити i насолодитися будь-я-ким заходом, починаючи з концертав та вiртуaльних турiв i закшчуючи спортивними подiями. Розробка до вподоби любителям ^ор з ефектом присутносл та кутом огляду в 360 градуав.
Технологiï вiртуaльноï i доповненоï реaльностi лише по-чинають розвиватися, однак згвдно з дослiдженнями CCS Insight, обсяг ринку вiртуaльноï i доповненоï реaльностi складе 4 млрд. $ до 2018 року, а кшьюсть продаваних при-стро1в вiртуaльноï реaльностi досягне 20 млн.
Технолопчш винаходи витiсняють або доповнюють по-передникiв: друкарська машинка - комп'ютер - ноут-бук - планшет - смартфон - окуляри доповненоï або навггь вiр-туaльноï реaльностi - лшзи - ?..
Однiею з мотивацш прогресу е спроба ушкнути посе-редництва при обробцi та передaчi iнформaцiï. Наступним витком розитку технологш i людини е можлив^ть дiлити-ся сво1ми почуттями i емощями з iншими людьми на вщ-стaнi. 1снуе наукова гшотеза, що людина мала i мае таку властив^ть, однак через ввдсутшсть потреби ïï застосо-вувати людський мозок не розвивае особлив^ть телепати природнiй шляхом. Вченi обирають лопчно-обгрунтова-ний i рaцiонaльний шлях, який в часових рамках довший i менш ризикований за чутливо-штуггивний.
Найбшьшим досягненням в обласп комунiкaцiйних технологш, за прогнозами власника Facebook Марка Цу-керберга, може стати створення особливих технологш телепата, за допомогою яких люди зможуть миттево дшити-ся думками один з одним, якщо захочуть. Дослщженнями i практичними спробами встановити прямий контакт мiж мозком двох рiзних людей займаеться команда Starlab в Барселош Цспашя) i фaхiвцi Axilum Robotics у Стрaсбурзi (Фрaнцiя). У 2020 рощ може з'явитися шолом вiртуaль-ноï реaльностi, який зможе вимiрювaти рiвень aктивностi кори головного мозку людини. Подiбнi розробки нагаду-ють наукову фантастику, але новаторством свого часу ста-
ла поява стшьникових телефошв, яю тепер е невiд'емним атрибутом комушкацп в повсякденному життi та найпо-ширенiшим електронним пристроем на споживчому ринку в усьому свт. За прогнозами аналииюв, в 2016 рощ буде продано близько 1500 млн. смартфошв.
1з появою iPhone 3G у 2008 роцi почалася ера мобшь-ного контенту. Найбшьшу динамiку зростанням серед усiх платформ доступу до 1нтернет мае мобшьна iнформацiя. За даними Morgan Stanley Research, на початку 2014 року чисельшсть 1нтернет користувачiв стацiонарних комп'ю-терiв i мобiльних пристро1в стала практично однаковою i досягла приблизно 1700 мшьйошв.
Текстова верая для мобшьних телефошв дуже стисла за обсягом, але може буде розширена за допомогою поси-лань. Формат i контент мобшьних додатюв бшьш розва-жальнi. Навiть суто шформативш програми оформленi у зручному для сприйняття виглядi «infotainment». Завдяки новишм комунiкацiйним технологiям користувачi все частiше застосовують новi способи спшкування. Наприклад, Hangouts пропонуе покращений чат iз новими функ-цiями:
• чат iз групою людей;
• надсилання вкладених фотографш, наклейок i смаглiв;
• телефонш дзвiнки та вiдеочати за участю до 10 чо-ловiк;
• спшкування на ходу в Hangouts для Android або iOS.
Вищезазначеш можливост користувачi можуть також використовувати для публiчних обговорень актуальних питань i резонансних подш. Мобшьний контент передба-чае власну модифiкацiю пакету новин, де шдиввдуальна пiдбiрка шформацп вiдбуваеться автоматично або за за-мовленням споживача. Особливiсть мобiльноï журналь стики полягае не лише у новому формата подачi контенту, а й оперативности передачi даних.
Ефективний постачальник шформацп сучасноï конвер-гентно" редакцiï - це унiверсальний журналют зi смарфо-ном. Для збору i поширення аудю, вiдео, фото, текспв i т. д. на рiзноманiтних мультимедiйних платформах достатньо базових техшчних вмiнь, а також вдало оргашзувати свiй час для оперативного поширення. Популярним шструмен-тами покращення якостi матерiалiв для журналiстiв слу-гують мобiльнi додатки для роботи з аудю, ввдео, фото та стрiмiнгом. Функцiï для обробки можуть бути штегроваш з Iнтернет-сервiсами за допомогою безкоштовних додат-кiв. Збшьшити функцiональнiсть смартфонiв можливо за допомогою спещальних аксесуарiв i платних мобшьних програм (аплжацш).
Програми для роботи з аудю:
Audioboo - програма для запису, трансляцп та розпо-всюдження аудiо.
Soundcloud i MixCloud дозволяе завантажувати та по-ширювати аудiофайли в соцiальних мережах, блогах i т. д. Запис може вiзуалiзуватися за допомогою фотографа.
Luci Live - мобiльний додаток для професшних радш-никiв.
Voice Memos i Voice Record Pro (для iOS) для запису якiсного звуку на диктофон у мобшьному телефош.
Програми для роботи з ввдео:
PicPlayPost - для створення ввдео колажiв, дозволяе додавати музику i завантажувати готовий матерiал на Facebook, Vine та Instagram.
Videolicious - додаток для ввдеомонтажу, накладення ти-трiв i т. п.
ThingLink дозволяе зробити вiдео та фото бшьш ште-рактивним.
Vine - програма для створення штерактивних коротких ввдео з ефектом руху.
Bambuser i Periscope дозволяють с^мити з мобшьного телефона з 1нтернет достпом
Програми для роботи з фотографiями:
Flickr - фоторедактор.
Instagram одаток дозволяе редагувати фото безпосеред-ньо перед завантаженням i поширювати.
Legend призначена для створення рухомих картинок iз текстом.
Picmonkey дозволяе створювати колаж^ елементи дизайну, редагувати онлайн.
Snapseed - фоторедактор в мобшьному телефош, що ко-регуе яскравють, контраст, насиченiсть.
TheNounProject - сайт для завантаження шюстрацш, iконок, ескiзiв, символiв тощо.
Оснащешсть працiвникiв компактним професiйним спрорядженням вигвдна редакцiям, адже багатопрофiль-ний журналют (англ. backpack journalist) завжди зможе фжсувати новини. У травнi 2013 року щоденна чикагська газета Chicago Sun-Times звшьнила всiх фотографiв i зо-бов'язала журналiстiв фотографувати на смартфони. Адже яюсть свiтлин, знятих на вбудоваш камери настiльки ви-сока, що пiдходить як для друковано!, так електронноï вер-сш видання.
Видання The Wall Street Journal створило окрему сторш-ку i заохочуе журналютав робити вiдеоматерiали за допомогою телефону. Мобшьне вiдео дозволяе робити iнтерв'ю, клши, створювати новиннi репортажi тощо. Однак навггь найсучаснiший телефон, який можна використовувати для рiзниï типiв ЗМК, не допоможе створити професшний телевiзiйний продукт.
Технологiï трансформують не лише медшний контент, а й стиль медiатекстiв. За твердженням проф. А. Мамалиги, «системний характер мовноï економп спостерiгаеться на матерiалi побудови таких одиниць, як речення, фраза. 6 визнаним характерне для медiастилю використання про-стих речень, малокомпонентних складних, неповних, од-ночленних речень».
Доцшьшсть мовноï економп пояснюеться передуам ïï стилеутворювальними функщями. Завдячуючи стис-лому, фактологiчно-сутнiсному, короткому i водночас компактному викладов^ реалiзуються такi особливостi медiастилю, як оператившсть, конкретнiсть, точнiсть, iн-формацiйна доступшсть для величезноï кiлькостi людей i врештьрешт - вiдчутний вплив на формування суспiльноï думки, у тому чист й засобами експресй. [12; C. 69]
Тенденщя скорочення обсягу матерiалiв притаманна всiм ЗМК, особливо електронним вераям, що поширю-ються за допомогою мобшьних додатюв. З огляду на сучас-нi тенденцп соцiальних комунiкацiй мобiльна журналiсти-
ка, новггш технологи створення i поширення медiйного контенту, зокрема за допомогою вiртуальноi реальностi, будуть активно розвиватися ставати бшьш доступними для широкого загалу користувачiв.
Список лиератури:
1. Потятиник Б.В. Медiа: клкта до розумiння. Cерiя: Медiа критика. - Львiв: ПА1С, 2004. - 312 с.
2. The Oxford English Reference Dictionary, 1996.
3. Webster's New Universal Unabridged Dictionary,
1996.
4. Павлюк Р. Структурш елементи вiртуального на-вчального шшомовного середовища педагогiчного вишу / Р. Павлюк // Молодь i ринок. - 2012. - № 3. - С. 77-81
5. Brian X. Chen (2009-08-25). If You're Not Seeing Data, You're Not Seeing. August 2011.
6. R. Azuma, A Survey of Augmented Reality Presence: Teleoperators and Virtual Environments, p. p. 355-385, August
1997.
7. P. Milgram and A. F. Kishino, Taxonomy of Mixed Reality Visual Displays IEICE Transactions on Information
and Systems, E77-D(12), pp. 1321-1329, 1994.
8. Потятиник Б.В. Медiа: клкга до розумшня. Cерiя: Медiа критика. - Львiв: ПА1С, 2004. - 312 с.
9. Radio Beat: Oct. 30, 1938 - The broadcast that scared a nation.
10. http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_pyat-zhurnalistskih-vigadok-u-yaki-povirili/332847
11. Павлюк Р. Структурш елементи вiртуального на-вчального шшомовного середовища педагопчного вишу / Р. Павлюк // Молодь i ринок. - 2012. - № 3. - С. 77-81
12. А. Мамалига. Комушкацшно-синтаксична спец-ифжа медiа текстав: мовна економiя (за матерiалами сучас-них видань). // Мова. Суспшьство. Журнал^тика: Збiрник матерiалiв ХХ11 мiжнародноi науково-практичноi конфе-ренцii з проблем функщонування i розвитку украiнськоi мови «Мова. Cуспiльство. Журналiстика» (Кшв, 8 квiтня 2016). - К.: Видавець Паливода А. В., 2016. - 152 с.
VARIABLE AND INVARIABLE INNER FORM OF THE WORD
Djafarova D.I
Scientific researcher, Uzbek State University of World Languages
ABSTRACT
This article is devoted to the analyses of variable and invariable inner form of the word in French and Uzbek languages. All illustrations in this article are based on birds and plants items.
Key words: motivation, motivational mark, inner form of the word, motivology, variable and invariable of inner form, motivational meaning, polymotivation.
Variability problem of the inner form of the word is reflected in several works like [Blinova 1974, 1980; Kosyanova 1994; Mihalyova 1994;], where the notion of variability is explained as "changing of the inner form as a result of polymotivation at the expense of motivational form and meaning of a word." [Blinova 1984, 184].
The variability of inner form of the word is viewed as a result of morpho-semantic structure of motivational unit, language collective conceptual difference and exposed by the linguists on the basis of unit factors of language perception. The distinguishing features of the inner form of the word (IFW) may be homogeny, and may be reflected in motivational paradigm that has heterogeneous structure.
There are two types of notions of aviculture and horticulture in analyzed languages. They are the followings:
1. Variability of inner form of the word (VIW).
2. Invariability of inner form of the word (VIW).
Inner form of the word is considered to be invariable if
one variant of motivational meaning (MM) and one variable of motivated form is marked (MF). As an illustration of invariability of inner form we will give examples of birds and plants items in Uzbek language.
KoKMngop HMTTaK (Kokildor chittak) - motivational meaning (MM): a bird that has a topknot on its head;
km3mh öyMMHHM 6yn6yn (Qizil boyinli bulbul) - motivational meaning: a bird with red colour under its neck;
HaM6ypyH (Nayburun) - motivational meaning: a bird that has small canals in its nose;
KopaBoM (Qoravoy) - motivational meaning: a bird that has black feather;
MnoHxyp 6ypryT (Ilonhur burgut) - motivational meaning: an eagle that feeds with poisonous snakes (adders);
BMrM3 TyMmyK (Bigiz tumshuq) - motivational meaning: a sharp headed bird;
OTKynoK (Otquloq) - motivational meaning: the figure of the leaf is similar to horse's ears;
CyTKOH (Sutqon) - motivational meaning: a plant which has poisoned sap alike milk;
Tymanaryn (Tugmachagul) - motivational meaning: a plant with white flowers alike small buttons;
Coa6oHryn (Soyabongul) -motivational meaning: a plant which has a form alike canopy;
Cannaryn (Sallagul) - motivational meaning: a plant which has flowers that spinned like turban;
ffiaKapaK (Shakarak) - a sweet type of melon;
In French language the items of invariable inner form of the word are more than in Uzbek language:
Ortie - motivational meaning: a plant with a touch of which body starts to scratch;
Belle - de -nuit - motivational meaning: a plant which blossoms in the evening;
Courvite - motivational meaning: fast running bird;
