11SOCIAL COMMUNICATIONS
БЛОГ ЯК Р1ЗНОВИД MACOBOÏ ЖУРНАЛ1СТИКИ В УМОВАХ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЬСТВА
Панасенко А. Р., Асп. каф. со^альног комумкаци, реклами та зв 'язюв i3 громадсьюстю ЗНУ Украгна, Заnорiжжя
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/31012020/6875
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 20 November 2019 Accepted 17 January 2020 Published 31 January 2020
KEYWORDS
blog, blogosphere, new media, information society, journalism, information law.
In the information (post-industrial) society, a revolution in the media has taken place, allowing anyone to collect, process and create content, regardless of their educational background.
The guarantor of the reliability of each blog, as in the case with traditional sources, should be its reputation, which is the key to its popularity. After all, blogs are an interactive phenomenon, and feedback will quickly let the authors feel the mood of the public and the direction of the prevailing trends. But traditional journalists, it seems, are not threatened with retirement, because many of them have their own blogs. In this light, it would probably be wrong to consider the veracity of blogs in isolation from the general context of the media.
Citation: Панасенко А. Р. (2020) Bloh yak Riznovyd Masovoi Zhurnalistyky v Umovakh Informatsiinoho Suspilstva. International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 1(22). doi: 10.31435/rsglobal_ijitss/31012020/6875
Copyright: © 2020 naiiaceiiKO A. P. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Етапи розвитку мас-медiа найтюшшим чином пов'язаш зi змшами сощуму. Так, виникнення перших газет в ХУШ ст. найбезпосередшшим чином пов'язане з виходом на пол^ичну арену нового класу - буржуази, для яко! вони стали засобом реатзацп економiчних, пол^ичних i культурних щлей (саме тодi виникае метафора «четверта влада», яка фшсувала !х величезне значення в суспшьств^ авторство яко! приписуеться як англшському романiстовi Г. Фiлдингу, так i пол^ичному фiлософовi Э. Берку).
Згодом ЗМК стали чи не основним шструментом економiчних i полiтичних взаемодiй i конфлiктiв, необхiдною передумовою становлення лiберальноl економiки i конституцшно1 демократп, так само, в^м, як i бюрократичних економiк, авторитарних i тоталiтарних пол^ичних режимiв. Розвиток ЗМК йшов в ногу з поступом в сощальнш i культурнiй оргашзацп.
Урбанiзацiя, тдйом життевих стандартiв i збiльшення вшьного часу, становлення сучасно1 бюрократа i iншi глобальнi соцiокультурнi процеси були б неможливi у вiдсутнiсть мас-медiа, якi е не лише одним з символiв сучасного свiту, але i дуже активним каталiзатором ушх громадських змiн.
В iнформацiйному (поспндус^альному) суспiльствi вiдбувся переворот в засобах масово1 шформаци, дозволивши збирати, обробляти i створювати контент будь-кому, незалежно вiд профiльностi освiти.
Трансформацiя медiа вiдбувалася на цивiлiзацiйному зламi, коли на змiну iндустрiальному приходило постiндустрiальне (iнформацiйне) суспiльство. Воно стало новим етапом розвитку сощуму, а шформацшно-комп'ютерна револющя — процес шформатизаци вшх сфер життя (суспiльства в щлому i людини загалом) — його квштесенщею. Новiтнi технологи надзвичайно потужно, радикально трансформували матерiально-виробничу й
сощальну сфери людства. Водночас вщбулися й значш змши обробки, виробництва й передачi шформаци, самого пiдходу до И подача
Коли з'явилися наприкшщ 1990-х рр. першi блоги - електронш щоденники спецiалiстiв iз веб-сайпв, нiхто навiть не передбачав, що вони виростуть до нових медiа. Поява 1999 р. веб-сервюв для ведення блогiв створила умови ведення особистого блогу звичайним користувачам 1нтернету. Цей iнформацiйний феномен у грудш 2001 р. отримав назву «блогосфера».
Блогерство як довiльне, неформальне, неупереджене iнформування через соцiальнi мереж, 1нтернет-ЗМ1, Iнтернет-варiанти традицiйних ЗМ1 називають народною, громадянською, альтернативною журналiстикою. Про це, зокрема, пишуть: Ю. Кюса у статтi «Блоги - це неформальна журналютика» [2]. Екгард Л. В. у статп «Блогерство - громадянська журналiстика чи чутки» [6]. А от журналютка газети «День» Марiя Семенченко назвала блогерство журналютикою без журналiстiв [5]. Почесний президент Асощаци европейських журналiстiв Дiего Карседо тд час Першого форуму журналютики Укра1на-1спашя в Нацiональному унiверситетi «Киево-Могилянська академiя», не вiдкидав важливо! ролi блогосфери для медiа-простору, але вважае недоречним зараховувати блоги до журналютики: «Блоги збагачують ЗМ1 рiзноманiтнiстю щей, але це не журналютика» [9]. Як бачимо, тема щентичност блопв i ЗМ1 е дискусiйною для журналюпв, блогерiв i журналiстикознавцiв.
Засоби масово! шформаци (преса, радiомовлення, телебачення, iнформагентства, 1нтернет-ЗМ1) як соцiальнi шститути суспiльства мають сво! специфiчнi сощальш функци, несуть моральну й правову вщповщальнють за свiй контент. У редакщях ЗМ1 працють професiйнi журналюти (приблизно половина з них мають вищу фахову журналiстську освiту, друга половина - мають гумаштарну вищу осв^у i вмiють професiйно створювати цiкавi текстовi, зображувальнi, аудiо, вiдеоматерiали). Кожна редакцiя традицiйного ЗМ1 прагне, щоб у И штатi були справжш професiонали. Блог вести може кожна людина, якiй е що сказати.
Платформою для розмщення блопв е 1нтернет, соцiальнi мережi та 1нтернет-ЗМ1. С редакци 1нтернет-ЗМ1, що мають авторсью блоги. С самостшш авторськi блоги журналiстiв у сощальних мережах. Деякi журналiсти-блогери вважають, що у редакщях затискають !х демократичш свободи, а в блогах вони мають бшьше свободи самовираження звiсно, мають рацiю. Однак, таю блоги популярш, якщо !х веде не просто вщомий автор, а й щкавий спiврозмовник, непересiчна особистють з сучасним мисленням.
У багатьох 1нтернет-ЗМ1, Iнтернет-версiях традицiйних ЗМ1 блоги, ведуть професшш журналiсти, щоб вщчувати смак визнання, реакцiю аудитори на свш матерiал, розширювати аудиторiю сво1х прихильникiв, виконувати комунiкативну функцiю ЗМ1, знаходити новi 1де1, цiкаву аудитори тему, актуальну, гостру проблему, отримати нову додаткову шформащю, яку згодом можна використати в матерiалi традицшного ЗМ1.
Та переважна бiльшiсть блогерiв - звичайнi пересiчнi громадяни, яким е що сказати i вони не лшуються писати про злободенш теми.
Блоги зачiпають теми, яких, з тих чи шших причин, традицшш ЗМ1 цураються. Творцi щоденниюв доносять не вибiлену цензурою шформащю про поди, свщками яких вони е.
Наприклад, пiд час другого iракського конфлiкту блогерам вдалося привернути до себе увагу свггово1 спшьноти i надати альтернативну картину вшськових дiй. Один з них, Салам Пекс, навiть опублiкував записи свого щоденника у виглядi книги. Американсью солдати, якi проходили службу в 1раку, також висвiтлювали вiдбувалося в так званих вшськових блогах.
Прюритет свободи доступу до шформаци журналютам гарантують Конституцiя Укра1ни, Закони Украши «Про iнформацiю», «Про друкованi ЗМ1 (пресу) в Украlнi», «Про телебачення i радiомовлення», «Про iнформацiйнi агентства», «Про доступ до публiчноl шформацп»,а також членство у нацiональних i мiжнародних журналiстських органiзацiях, зокрема, Нащональнш спiлцi журналiстiв Укра1ни, Мiжнароднiй федераци журналiстiв.
Сучасне блогерство - це також рух за свободу збирання шформаци.
В Укра1ш блогер щодо доступу до iнформацil мае однаковi свободи з усiма громадянами. В свободi доступу до засобiв масово1 комунiкацil, блогери мають переваги перед журналютами, маючи власнi блоги як медiа, а журналiст не визначае, коли його матерiал поставлять на полосу чи дадуть в ефiр, вiн залежний вiд випускового редактора, вщповщального секретаря, завiдувача вiддiлом. Розумдачи цю та iншi переваги блопв, чимало журналiстiв ведуть сво! персональш
блоги у сощальних мережах. Перевагу блопв щодо доступу до аудитори зрозумши i в редакцiях 1нтернет-ЗМ1, де е блоги журналiстiв на сайтах цих медiа.
Блог як журнал, а значить, його публшащя - певним чином журналютика. Поки альтернативна, або персональна. Але якщо до цього явища придивитися уважнiше, то невщомо, як довго традицiйна журналютика зможе залишатися традицiйною, витримуючи конкуренщю з боку блогерiв. Адже якщо розглянути всi складовi цього способу поширення шформаци, то мережевий щоденник доносить новини швидше, вiн доступшше, i, що важливо, набагато дешевше у виробництвi. Що i привертае читачiв електронних щоденникiв.
Таким чином, блогерство та журналютика мають низку спшьних факторiв, зокрема: вiльне володшня, збирання та обробку шформаци, а також рiзну тематику висвiтлення. Проте, блогери мають бшьше волi вщ журналiстiв, чим i провокують створення нових незалежних творчих проектiв у соцмережах (переважно).
Л1ТЕРАТУРА
1. Екгард Л. В. Блогерство - громадянська журналютика чи чутки / Л. В. Екгард // Вестн. Воронеж. гос. ун-та. - 2010. - С. 220-223. (Сер1я: Филология; № 2).
2. Кандиба I. Что такое новые медиа? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://moreintelligentweb. net/post/200
3. Коваленко О. Д. Розвиток IP-техиологш та нов1 можливосп (громадянсько!) журналстики / О. Д. Коваленко // Режим доступу до джерела: http://diploma.j-school.kiev.ua/blog/kovalenko-olena-dyplom2006/
4. Семенченко М. Про low-cost журналютику [Електронний ресурс] / М. Семенченко // День. - 2011, 9 груд. - С. 1. // Режим доступу до джерела : www.day.kiev.ua/220432/.
5. Семенюк Г. Нов1 меда: суттсть, перспективи та загрози. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.newmedia.univ.kiev.ua/2010-11-02-12-33-08/40-2010-11-27-22-10-58/32-where-is-the-static-content
6. Fortunati L. Reflections on Mediated Gossip [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rkcsi.indiana.edu/media/FortunatiPaper.pdf
