CC BY
21
УДК 1:316.4:008
DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.36.123062
Прудникова Олена Biumopiena, доктор фшософських наук, доцент, доцент кафедри культурологи, Нащональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харюв e-mail: elenvikprud@ukr.net ORCID ID: 0000-0003 -4610-908Х
РОЛЬ ЗАСОБ1В МАСОВО1 КОМУШКАЦП У РОЗВИТКУ ШФОРМАЦ1ЙНО1 КУЛЬТУРИ В1ТЧИЗНЯНОГО СОЦ1УМУ В УМОВАХ «Г1БРИДНО1 В1ЙНИ»
Визначено особливост1 впливу засоб1в масовог комуткацп на розвиток тформа-цтног культури украгнського сустльства в умовах «гибридно! втни». Розкрито по-зитивт та негативн аспекти д1яльност1 засоб1в масовог комуткацп у втчизняно-му тформацтно-культурному пол1. Проанал1зовано напрями д1яльност1 суб'ект1в iнформацшного простору Украгни в контекстi протистояння тформацШнш агресп.
Ключовi слова: засоби масовог комуткацп; тформацтний простiр; «гiбридна втна»; тформацтна агреия; цiнностi.
Постановка проблеми. Особливу роль у становленш шформацшно'1 культури сустльства ввдграють засоби масово'1 комушкацп (далi ЗМК), яю ре-транслюють та утверджують певш щнносп (антищнносп), норми, стерео-типи мислення та поведшки. В умовах «п6ридно'1 вшни» в УкраНш ЗМК стають «зброею» боротьби за нацюнальш iнтeрeси, важливим шструментом виховання iнформацiйноi культури громадян. У втизняному суспiльствi по-тужнi ЗМК належать фшансово-промисловим групам, вiдображають ix по-лiтичнi та eкономiчнi штереси, якi, на жаль, можуть не ствпадати з загально-державними. Засоби масово'1' комушкацп ввдграють не останню роль у здш-снeннi шформацшно! полiтики держави та у ii iнформацiйнiй бeзпeцi через це щеолопчне (партiйнe) спрямування мeдiа набувае стратепчного значення щодо захисту нацiональниx шформацшних iнтeрeсiв.
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й. Проблеми впливу ЗМК на ш-формацiйну культуру суспiльства, особливост взаемодп держави й суспшь-ства, роль мeдiа у «пбриднш вшш» та iн. пiд рiзними кутами зору представ-лeнi у науковому доробку таких вчених, як В. Вакулич, Т. Власенко, Д. Галлш, В. Гурковський, I. Лубкович, П. Манчш, Л. Смола, В. Строяновський та ш. Разом з тим вищеозначена проблематика у науковiй лiтeратурi не набула комплексного характеру.
© Прудникова О. В., 2018
33
Формулювання шлей. У своему науковому дослщженш ми ставимо за мету всебiчно проаналiзувати проблему впливу ЗМК на формування шфор-мацшно!' культури укра!'нського суспiльства в умовах «пбридно! вшни».
Виклад основного матерiалу. Для розвитку шформацшно!' культури будь-якого демократичного суспiльства важливо встановити чiткi правила взаемо-дп державних iнституцiй та засобiв масово!' комушкацп, визначитись з базо-вими параметрами юнування медiйного поля кра!'ни. Так, захiднi дослiдники Д. Галлш та П. Манчiнi у сво!'й науковiй працi «Чотири теорп преси» проана-лiзували три моделi взаемодп засобiв масово!' шформацп та держави.
Перша - це модель «Поляризованого плюралiзму», що характеризуеться низьким рiвнем тираж1в газет, низькою фактичною (часом на вщмшу вiд де-кларовано!) професiоналiзацiею медiа-спiльноти, високим рiвнем пов'язаност ЗМ1 з полiтичними партiями та фшансово-промисловими групами, в тому чист регiональними; ця система розвинулася у кра!'нах Швденно!' Свропи (Iспанiя, Iталiя, Грецiя, Португалiя).
Друга модель отримала назву «Демократичного корпоративiзму» i характеризуеться високим рiвнем розвитку таких чотирьох параметрiв: масово'1 преси, поличного паралелiзму, журналютсько!' професiоналiзацii та втру-чання держави у дiяльнiсть ЗМ1. Вона характерна переважно для кра!'н Центрально! i Швшчно!' Свропи (Имеччина, Австрiя, Швейцарiя, Бельгiя, Гол-ландiя, Данiя, Фiнляндiя, Норвегiя, Швещя), а !'!' назва пов'язана з визначаль-ною роллю у дiяльностi ЗМ1 стабiльних соцiальних груп-корпорацiй.
Третя модель - «Лберальна». Вона мае високий стутнь журналютсько!' професiоналiзацii, середнш рiвень тиражiв масових газет, низький рiвень по-лiтичного паралелiзму, низький рiвень втручання держави у дiяльнiсть засобiв масово!' шформацп. Така модель характерна для держав Швшчно-Атлантич-ного регюну (Великобританiя, Канада, США) [1, с. 38-39].
На думку фахiвцiв, аналiз розвитку основних вiтчизняних галузей засобiв масово!' комушкацп (телебачення, радюмовлення, преса, iнформацiйнi агентства) дае тдстави стверджувати щодо високо!' iмовiрностi iснування в Укра-!'ш моделi «Поляризованого плюралiзму». Зокрема, за шформащею вщповщ-них державних установ (Державно! статистично!' служби Укра!'ни, Книжково!' палати iм. I. Федорова) та оргашв (Державний комiтет телебачення i радюмовлення, Нащональна рада Укра!'ни з питань телебачення i радюмовлен-ня) галузь засобiв масово'1 шформацп характеризуеться низьким рiвнем тира-жiв газет та високим рiвнем пов'язаностi з пол^ичними партiями та фшан-сово-промисловими групами [2, с. 105].
На наше переконання, ЗМК як базовi суб'екти шформацшно!' безпеки та творщ шформацшно!' культури Укра!'ни, в умовах «гибридно'! вiйни» повиннi дбати про загальнонащональш iнтереси: у сво!'й шформацшно-просв^ниць-
кш дiяльностi популяризувати демократичнi щнносп, сприяти едностi укра-!'нського народу, вщмовитись вiд технологiй протиставлення та розколу рiзних соцiальних груп, етнонащональних i релiгiйних утворень у в^чизняному соцiумi. В свою чергу, власники медiа, партп та !'х лщери повиннi усвщомлю-вати свою вщповщальшсть щодо захисту нацiональних iнтересiв, у тому чист й у шформацшно-культурнш сферi, брати конструктивну участь у фор-муваннi та реалiзацii шформацшно!' полiтики держави, культурно-просв^-ницьких заходах.
Умови «гибридно! вiйни» потребують вщ мас-медiа бiльш якюно!' роботи, оскшьки певнi недолiки в !'х дiяльностi у военний час можуть мати тяжю на-слiдки для шформацшно!' безпеки кра!'ни. Як стверджують фахiвцi, один iз суттевих недолiкiв ведення шформацшно!' вiйни в Укра!ш - це неоператив-нiсть. Неоперативнiсть i в реагуваннi на поди, i в подачi шформацп. Неопе-ратившсть породжуе використання застаршо!' шформацп. А вона не лише знижуе ефектившсть шформацшно!' вiйни, а й посилюе позицГ! супротивника [3, с. 183].
Вищеозначена проблема напряму пов'язана з шшими - рiвень професю-налiзму представникiв ЗМК та етичнi стандарти журналютсько!' дiяльностi, вiд вирiшення яких залежить впровадження стандартiв демократично!' шформацшно! культури в укра'нському суспшьсга, а також якiсне протистояння ворогу у «пбриднш вiйнi».
З цього приводу дослщник В. Строяновський у статп «Актуальнi питання удосконалення системи юбернетично!' безпеки Укра!'ни» зазначае, що нинi в Укра!ш працюе понад 35 тис. журналю^в i лише 40% з них мають базову професшну освiту. На жаль, не вс журналiсти у сво!'й робот! спираються на вщповщш iнформацiйнi документи, кодекси професшно!' етики, iншi документа, в результат чого вони можуть поширювати необ'ективну та недосто-вiрну iнформацiю, що призводить до образи чест та гiдностi, дшово!' репута-цп. Сьогоднi нашому суспшьству потрiбнi соцiальна вiдповiдальнiсть журна-лю^в за свою дiяльнiсть, паритетнi вщносини ЗМ1 та влади, ЗМ1 та в^чизняного судочинства. Основним джерелом журналютських етичних вимог повинен бути Кодекс журналютсько!' етики, який регулюватиме мораль-нi вiдносини громадськостi, окремих оаб, органiзацiй, установ, фiрм, тдпри-емств тощо з журналiстами, редакцiями. Тобто вш поширюватиме дiю на неетичш вiдносини юридичних, фiзичних осiб, ям займаються творчою, технiчною журналiстською дiяльнiстю. Роль саморегулювання етичних проблем особливо зростае у перехщний до демократа перiод, що зумовлюе акту-альнiсть i значення Кодексу журналютсько!' етики. Потреба у новому Кодека етики журналюта Укра'ни зумовлена багатьма чинниками. В Кодека повинш вщтворюватися суттевi змiни в державi, наприклад наявшсть державних,
комерцшних, приватних, незалежних ЗМ1 й юнування нових моральних вза-емин журналюта й читача, не передбачено вщповщальносп журналiста за шкоду, завдану аморальною поведшкою журналюта пiдчас виконання сво'х обов'язкiв [4, с. 151-152].
В умовах «пбридно! вшни», яка точиться в Укршш, громадянська й ви-ховна роль журналютсв та медiйних колективiв зростае багатократно, оскшь-ки вiд подано! шформацп залежать не тiльки настро'1 у суспiльствi, але й без-пека держави.
З нашо! точки зору, дослщжуючи проблему трансформацп шформацшно1 культури украшських громадян пiд впливом «пбридно1 вшни» варто особли-ву увагу придшити аналiзу дiяльностi суб'eктiв 1нтернет-простору, яю активно включилися у боротьбу за шформацшний суверенiтет Украши.
З цього приводу необхщно зазначити, що у науковiй лiтературi викорис-товуеться поняття «конвергентнi медiа», яке позначае рiзнi форми електронно! комушкацп, засновано! на використаннi комп'ютерних технологiй. Якщо до традицiйних медiа належать друковаш газети i журнали, то до нових медiа зараховують рiзноманiтнi засоби масово! комушкацп, поширюванi переважно через1нтернет:
- веб-сайти, електроннi ЗМ1;
- iнтернетовi плеери теле- i радiоканалiв;
- CatchUpTV - штернет-сервюи, що дають змогу переглядати записан телепрограми - Virgin Media, WorldTVpc, Livelnternet TV;
- вiдеосервiси - Hulu, YouTube;
- мережi мшьблопв, наприклад Твiтер;
- соцiальнi мережi MySpase, Фейсбук, Linked;
- блоги;
- портали громадсько'1' журналiстики - Digg;
- iнтернетовi радiосервiси - Pandora;
- фотосервюи - Flickr, Picasa;
- мобшьш комушкацп тощо [5, с. 119].
Втизняний досвiд протистояння у «пбриднш вiйнi» показав значущiсть та дiевiсть Iнтернет-спiльнот, блогерiв, мережево'1 взаемодп щодо оперативного iнформування населення, протистояння шформ-атакам з боку агресора, згурту-вання навколо вирiшення нагальних проблем на кшталт забезпечення армп, ко-ординацп дiяльностi волонтерiв, спростування фейкових повiдомлень тощо.
Як переконливо доводять фахiвцi, соцiальнi мережi вiдкрили можливосп для оперативного iнформування суспiльства про дiяльнiсть ворожих угрупу-вань на територп Украши. Так, робота мiжнародноi волонтерсько1 групи InformNapalm, яка займаеться OSINT - розслiдуваннями щодо участ шдроз-дiлiв ЗС Росп у бойових дiях на Донбасi, стала тдгрунтям для викриття ро-
сшсько1 агресй на Донбасi. Комушкативш шновацп стали ефективним шстру-ментом у боротьбi з пропагандою. Наприклад, Stopfake - украшський проект аналiзу новин, спецiалiсти якого перевiряють та спростовують викривлену iнформацiю про поди в Укршш, яка розповсюджуеться у ЗМ1. Ефективнiсть цього проекту була визнана на мiжнародному рiвнi [6, с. 376].
Окремо слщ видшити нову форму впливу на шформацшну культуру гро-мадян - це блоги, яю також активно використовуються в iнформацiйнiй вiйнi. Ефективнiсть блопв в iнформацiйнiй протидп зумовлена рiзними чинниками. Однак в 1'х основi лежить використання методу ще «доштернетсвсько1» епохи, а саме «висловiв лiдерiв думок» та «суспiльно значущих оаб». I якщо ранiше для донесення повiдомлення необхiдно було надрукувати лиспвку, записати телепередачу чи вiдеозвернення, то тепер для цього необхщно лише опубль кувати текст на 1нтернет-сторшщ. Вiдомий блогер, що користуеться тдтрим-кою в суспiльствi, у блозi декларуе свiй пiдхiд до проблеми, пол^ично': сили, тощо. В цш ситуацп використовуеться технологiя «ключовi слова». Таким чином, читач^ що защкавилися певною статтею, можуть перейти до певно' категорп та прочитати iншi повiдомлення. Вивчивши тисячi блогiв, компашя MindComet.com зробила висновок: блогосфера складаеться з освiчених, со-цiально адаптованих оаб, що ефективно впливають на сощум. Блогери вщ-стоюють сво': полiтичнi погляди, пiдтримують соцiально значущi процеси та швидко реагують на змши, що вiдбуваються [7, с. 248].
Отже, блогери е одними з найактившших користувачiв всесвггньо1 мереж1, якi прямо чи опосередковано впливають на формування шформацшно1 куль-тури суспiльства, розповсюджуючи повiдомлення, коментуючи 1х, iнiцiюючи обговорення суспiльноважливих проблем та ш. Блогосфера стала своерiдним «полем бою» у «пбриднш вiйнi» Росп проти Украши. В цьому контекст Т. Власенко констатуе, що основний тягар у боротьбi з агресивною шформа-цiйною полiтикою росiйських мас-медiа взяли на себе окремi засоби масово1 комушкацп, блогери у сощальних мережах, якi виконували по сут функцп iнформацiйних «волонтерiв» [8, с. 16-17].
На сьогодшшнш день можна констатувати, що волонтерський рух за рiз-ними напрямами дiяльностi, в тому чист й за шформацшним, взяв на себе низку суспшьно важливих функцiй, а саме просвпницьку, органiзацiйну, про-пагандистську (контрпропагандистську), лопстичну та iн. Виконання цих функцш волонтерами обумовлено слабкiстю держави як шституцп та значним потенцiалом впчизняного громадянського суспiльства, зокрема й у цариш формування шформацшно1 культури, захисту нащональних iнформацiйних iнтересiв у «пбриднш вшш».
Разом з тим недостатньо ефективною, з нашо1 точки зору, е дiяльнiсть Мiнiстерства шформацшно1 полпики, яке повинно активнiше протидiяти шформацшнш агресп проти Украши, здiйснювати заходи щодо пiдвищення
piBra шформацшно'1 культури украшського суспшьства, формувати ч^ку й послщовну iнфоpмацiйнy полiтикy держави.
На думку науковшв, зiткнyвшись з ризиками, що стали pеальнiстю, укра-1'нська влада робить вiдчайдyшнi спроби убезпечити суспшьство вiд можливих загроз як сьогодш, так i в майбутньому. Одним i3 кpокiв, який би мав проти-дiяти iнфоpмацiйнiй вшш, стало прийняття piшення про створення Мшютер-ства шформацшно'1 полiтики. Проте останне не надало ч^ко'1 стратеги i кон-кретних механiзмiв забезпечення шформацщно'1 безпеки в Укра'1'ш [8, с. 16].
Визнаючи кpитичнi зауваження як цiлком спpаведливi заради об'ективносп варто зауважити, що на сьогодш Мшютерством започатковано проекти со-шально'1' реклами, iнфоpмацiйних вiйськ i анонсовано створення телеканалу шомовлення Ukrainian Tomorrow, а також вшськового телеканалу. Мшютер-ством шформацшно'1 полiтики Украши pеалiзована низка пpоектiв, якi спри-ятимуть розвитку демократично'1' шформацшно'1 культури у в^чизняному соцiyмi, до них можна вщнести такi:
- посiбник з Верифшаци «Verification book» - новий шновацшний ресурс для жypналiстiв та оргашзацш, який мiстить покpоковi шструкци щодо того, як пiд час надзвичайних ситyацiй працювати з контентом, отриманим вiд читачiв;
- проект «Украша. Гiднiсть. Свобода. Кpеативнiсть» - мета якого у короткш, щкавш та достyпнiй фоpмi iнфоpмyвати св^ про нашу державу та ii досягнен-ня. Буклет «Ukraine: Freedom, Dignity, Creativity» та штерактивний сайт проекту http://myukraineis.org/ може стати нескшченним полотном факпв про нашу державу, адже його може доповнити будь-хто власною iстоpiею про Укра1'ну та ii громадян. Створення буклету е результатом взаемодй Мiнiстеpства закордон-них справ, Мiнiстеpства шформацшно'1' пол^ики та Production Hub StratComUA;
- випуск аналiтично-пpавового дайджесту «Крим без правил: перемщен-ня цивiльного населення Росшсько'1' Федерацп на окуповану територ^ Украши». Дайджест було шдготовлено Регiональним центром прав людини, Укра-шською Гельсiнською спiлкою з прав людини та експертно-анал^ичною групою «CHROT»;
- проект навчання технiкам та методикам Open Source Intelligence (OSINT). За шдтримки Мiнiстеpства шформацщно'1 пол^ики Украши та фонду European Endowment for Democracy, радник Мшютра з питань шформацщно'1 безпеки Дмитро Золотухш pеалiзовyе проект навчання технiкам та методикам (OSINT), якi нинi використовуються найбiльш популярними i пpофесiйними командами журналютсв та волонтеpiв в сфеpi iнфоpмацiйного протистояння, такими як Bellingcat та InformNapalm. На треншгах, за допомогою iнстpyментiв OSINT, учасники, зокрема, навчаються використовувати прийоми пошуку в онлайн-пpостоpi для викриття фейюв i пеpевipки джерел шформацп. На-приклад, на тpенiнгах вивчався фейк про шбито отримання Украшою великого кредиту в обмш на прийом бiженцiв з Близького Сходу [9].
Отже, маючи позитивш напрацювання, Мшютерству iнформацiйноi по-лiтики варто посилити системш кроки й CTpaTeri4He планування щодо захис-ту iнформацiйного суверештету Украши в умовах «п6ридно'1 вшни», що у пiдсумку сприятиме розвитку нацюнально'1' iнформацiйноi культури.
Висновки. Завершуючи характеристику ролi та мiсця ЗМК щодо форму -вання iнформацiйноi культури украшського суспiльства в умовах «пбридно'1' вiйни», необхiдно зауважити, що даний процес обумовлений низкою шститу-цшних та неiнституцiйних чинникiв. Зокрема, поступальний розвиток шфор-мацiйноi культури украшського сошуму детермiнований здатнiстю держави та шститупв громадянського суспiльства протистояти шформацшнш агресп проти Украши, належним правовим забезпеченням шформацшно-комушка-дшно!' дiяльностi та морально-етичним рiвнем усiх суб'eктiв шформацшно-культурного простору нашо'1 держави. Можна стверджувати, що впчизняш ЗМК активно впливають, як у позитивний, так i негативний спосiб, на транс-формацп в iнформацiйно-культурному полi нашо'1 держави. Важливо, що низка рiзноманiтних ЗМК зайняли яскраво виражену патрютичну позицiю, вiдстоюючи нацiональнi цiнностi та беручи активну участь у протидп шфор-мацiйним атакам проти Украши.
Л1ТЕРАТУРА
1. Галлш Дешел С., Манчш Паоло. Сучасш мед1асистеми: три модел1 вщносин ЗМ1 та политики / [пер. з англ. О. Насика]. Кшв : Наука, 2008. 320 с.
2. Вакулич В. Державна шформацшна пол1тика як мехашзм реалiзацii шформацш-но1 функци сучасно! держави. Публ1чне управл1ння: теор1я та практика. 2014. Вип. 1. С. 97-107.
3. Лубкович I. М. Мюце украшських медш в шформацшнш вшш 2013-2014 рр. Науков1 записки 1нституту журналктики. 2014. Т. 56. С. 182-187.
4. Строяновський В. В. Актуальш питання удосконалення системи кiбернетичноi безпеки Украши. Науково-тформацтний в1сник АкадемИ' нащональног безпеки. 2015. № 1-2. С.147-155.
5. Гурковський В. I. Орган1зац1йно-иравов1 засади забезпечення шформацшно-психолопчно! безпеки в контекст дослщження функцюнування традицшних i конвергентних мед1а. Ефективмсть державного управл1ння. 2014. Вип. 40. С.116-125.
6. Смола Л. С. 1нформацшна вшна в контекст розвитку комушкацшних технологш. Плея: науковий в1сник. 2015. Вип. 102. С. 375-377.
7. Попов А. Блоги. Новая сфера влияния. Москва : Манн, Иванов и Фербер, 2008. 336 с.
8. Власенко Т. В. Мед1а-дискурс у сусп1льств1 ризику (украшський контекст). Су-часне сустльство. 2015. Вип. 1(1). С. 11-19.
9. Мшютерство iнформацiйноi пол1тики Украши. URL: http://mip.gov.ua/content/ proekti-yaki-realizovani-za-pidtrimki-mip.html (дата звернення: 16.01.2018).
REFERENCES
1. Hallin Deniel S., Manchini Paolo. (2008). Suchasni mediasystemy: try modeli vidnosyn ZMI ta polityky [per. z anhl. O. Nasyka]. Kyyiv: Nauka [in Ukrainian].
2. Vakulych V. (2014). Derzhavna informatsiyna polityka yak mekhanizm realizatsiyi informatsiynoyi funktsiyi suchasnoyi derzhavy. Publichne upravlinnya: teoriya ta praktyka - Public administration: theory and practice, issue, 1, 97-107 [in Ukrainian].
3. Lubkovych I. M. (2014). Mistse ukrayins'kykh mediy v informatsiyniy viyni 20132014 rr. Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky - Scientific notes of the Institute of Journalism, 56, 182-187 [in Ukrainian].
4. Stroyanovs'kyy V. V. (2015). Aktual'ni pytannya udoskonalennya systemy kibernetychnoyi bezpeky Ukrayiny. Naukovo-informatsiynyy visnyk Akademiyi natsional'noyi bezpeky - Scientific and Information Bulletin of the National Security Academy, 1-2, 147-155 [in Ukrainian].
5. Hurkovs'kyy V. I. (2014). Orhanizatsiyno-pravovi zasady zabezpechennya informatsiyno-psykholohichnoyi bezpeky v konteksti doslidzhennya funktsionuvannya tradytsiynykh i konverhentnykh media. Efektyvnist' derzhavnoho upravlinnya -Efficiency of public administration, issue 40, 116-125 [in Ukrainian].
6. Smola L. Ye. (2015). Informatsiyna viyna v konteksti rozvytku komunikatsiynykh tekhnolohiy. Hileya: naukovyy visnyk - Gileya: scientific bulletin, issue 102, 375-377 [in Ukrainian].
7. Popov A. (2008). Blogi. Novaya sfera vliyaniya. Moskva: «Mann, Ivanov i Ferber», 2008 [in Russian].
8. Vlasenko T. V. (2015). Media-dyskurs u suspil'stvi ryzyku (ukrayins'kyy kontekst). Suchasne suspil'stvo - Modern society, issue 1(1), 11-19 [in Ukrainian].
9. Ministerstvo informatsiynoyi polityky Ukrayiny. URL: http://mip.gov.ua/content/ proekti-yaki-realizovani-za-pidtrimki-mip.html
Прудникова Елена Викторовна, доктор философских наук, доцент, доцент кафедры культурологии, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, г. Харьков, Украина
РОЛЬ СРЕДСТВ МАССОВОЙ КОММУНИКАЦИИ В РАЗВИТИИ ИНФОРМАЦИОННОЙ КУЛЬТУРЫ ОТЕЧЕСТВЕННОГО СОЦИУМА В УСЛОВИЯХ «ГИБРИДНОЙ ВОЙНЫ»
Определены особенности влияния средств массовой коммуникации на развитие информационной культуры украинского общества в условиях «гибридной войны». Раскрыты положительные и отрицательные аспекты деятельности средств массовой коммуникации в отечественном информационно-культурном поле. Проанали-
зированы направления деятельности субъектов информационного пространства Украины в контексте противостояния информационной агрессии.
Ключевые слова: средства массовой коммуникации; информационное пространство; «гибридная война»; информационная агрессия; ценности.
Prudnykova Olena Viktorivna, Doctor of Philosophy, Associate Professor, Associate Professor of Cultural Studies, National Law University named after Yaroslav Mudriy, Kharkiv, Ukraine
THE ROLE OF MASS COMMUNICATION IN DEVELOPMENT OF INFORMATION CULTURE OF THE DOMESTIC SOCIETY IN THE CONDITIONS OF «HYBRID WAR»
Problem setting. Mass media communications (hereinafter - MMC) play a special role in the formation of the information culture of society, they retransmit and affirm certain values (anti-values), norms, stereotypes of thinking and behavior. In the conditions of the «hybrid war» in Ukraine, MMC become «weapons» for the struggle for national interests, an important tool for raising the information culture of citizens. In the domestic society, powerful MMC belong to financial and industrial groups, reflecting their political and economic interests, which unfortunately may not coincide with the national ones. Mass media communication play a role in the implementation of state information policy and its information security, because of this, the ideological (party) direction of the media becomes strategic in protecting national information interests.
Recent research and publications analysis. Problems of the impact of MMC on the information culture ofsociety, the peculiarities of interaction between the state and society, the role of the media in the «hybrid war» etc. from different angles are represented in the scientific works of such researchers as V. Vakulich, T. Vlasenko, D. Gallin, V. Gurkovsky, I. Lubkovich, P. Manchini, L. Smola, V. Stroyanovsky and others. At the same time, the aforementioned problems in the scientific literature did not become complex.
Paper objective. In our research, we aim at comprehensive analysis of the problem of the impact of MMC on the formation of the information culture of Ukrainian society in a «hybrid war».
Paper main body. For developing the information culture of any democratic society, it is important to establish clear rules for the interaction of state institutions and mass media, to determine the basic parameters of the existence of the country's media landscape. MMC as the basic subjects of information security and the creators of the information culture of Ukraine, in the conditions of the «hybrid war» should take care of national interests: in its informational and educational activities to promote democratic values, promote the unity of the Ukrainian people, abandon the technologies of opposition and
split of various social groups, ethnic and religious formations in the domestic society. In turn, media owners, parties and their leaders must realize their responsibility to protect national interests, including in the information and cultural sphere, to participate constructively in the formation and implementation of information policy of the state, cultural and educational events.
From our point of view, while investigating the problem of the transformation of the information culture of Ukrainian citizens under the influence of the «hybrid war», special attention should be paid to the analysis of the activities of Internet-entities that actively participated in the struggle for informational sovereignty of Ukraine. In this regard, it should be noted that the scientific literature uses the concept of «converged media», which denotes various forms of electronic communication, based on the use of computer technology.
Conclusions of the research. Concluding the description of the role and place of the MMC in shaping the information culture of Ukrainian society in the conditions of the «hybrid war», it should be noted that this process is due to a number of institutional and non-institutional factors. In particular, the progressive development of the informational culture of Ukrainian society is determined by the ability of the state and civil society institutions to withstand information aggression against Ukraine, due provision of information and communication activities and the moral and ethical level of all subjects of the informational and cultural space of our state.
ShortÂbstract for an article
Âbstract. It was determined the peculiarities of the influence of mass media on the development of information culture of Ukrainian society in the conditions of the «hybrid war». It was revealed positive and negative aspects of mass media communications in the national information and cultural field. It was analyzed the directions of activities of the subjects of the information space of Ukraine in the context of the confrontation of information aggression.
Keywords: mass media communications; information space; «hybrid war»; information aggression; values.
