CC BY
110СОЦИАЛЬНЫЕ КОМУНИКАЦИИ
СОЦИАЛЬНАЯ СЕТЬ КАК НОВЫЙ ВИД СМИ В СОВРЕМЕННОМ ИНФОРМАЦИОННОМ ПРОСТРАНСТВЕ
Прикидько О.М.
аспирантка кафедры телевидения и радиовещания
Института журналистики КНУ имени Тараса Шевченка 04119, Украина, г. Киев, ул. Мелъникова,36/1 e-mail: journ@univ.kiev. ua.
В статье проанализирована роль социальных сетей в современном информационном пространстве. Они являются его составляющей, которые наравне с другими медиа отражают, творят и формируют окружающую реальность. В последнее время социальные сети играют решающую роль в формировании и распространении общественного мнения. Любая социальная сеть - необходимый источник информации не только для аудитории, но и для традиционных средств массовой информации. Они выполняют те главные задачи, которые принадлежат СМИ, а потому могут полноправно быть новым видом медиа.
Ключевые слова: информационное пространство, социальные сети, СМИ, социальные медиа.
SOCIAL NETWORKS AS A NEW KIND OF MEDIA IN MODERN
INFORMATION SPACE
Prykydko O.M.
postgraduate of TV and Radio Department, Institute of Journalism,
Kyiv National Taras Shevchenko University 04119, Ukraine, Kiev, St. Melnikova,36/1 e-mail: journ@univ.kiev. ua.
The article analyzes the role of social networks in the modern information space. They are part of it, at the level of other media reflect, create and form the surrounding reality. Recently, social networks play a crucial role in the formation and promulgate of public opinion. Any social network is an essential source of information not only for the audience but for traditional media. They perform the tasks that belong to the media, and rightfully so may be a new kind of media.
Key words: information space, social networks, media, social media.
СОЦ1АЛЬН1 МЕРЕЖ1 ЯК НОВИЙ Р1ЗНОВИД ЗМ1 ВУ СУЧАСНОМУ 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ ПРОСТОР1
Прикидько О.М.
астрантка кафедри телебачення i радгомовлення 1нституту журналютики КНУ гменг Тараса Шевченка 04119, Украгна, м. Кигв, вул. Мелъникова,36/1
e-mail: journ@univ.kiev. ua.
В статп проанаизовано роль сощальних мереж в сучасному шформа-цшному простор^ Вони е його складовою, що на рiвнi з шшими медiа вщ-бивають, творять та формують навколишню реальнiсть. Останшм часом соцiальнi мережi вiдiграють виршальну роль у формуваннi та поширенш суспiльноi думки. Будь-яка соцiальна мережа е необхщним джерелом ш-формацп не лише для аудиторп, але й для традицiйних засобiв масовоi ш-формацп. Вони виконують т головнi завдання, що належать ЗМ1, а тому можуть повноправно бути новим видом медiа.
Ключовi слова: шформацшний простiр, соцiальнi мережi, ЗМ1, соща-льнi медiа.
Питання функщонування, становлення та розвитку iнформацiйного простору Украши вивчали такi вченi як О. Мелещенко, В. Рiзун, О.В. Лит-виненко, В. 1ванов, Г. Почепцов, А. Моль, З. Бжезинський, Д. Томпсон, Ф. Вшьямс та багато шших. А феномен сощальних мереж у своiх працях роз-глядають М.Кастельс, А.В. Назарчук, 1.А.Ачкурш, О.О.Шапiро.
1снуе безлiч дефiнiцiй поняття «шформацшний проспр», проте най-бшьш пiдходящим видаеться наступний — «це сукупнiсть суб'ектiв шфо-рмацiйноi взаемодп чи впливу; власне iнформацii, призначеноi для використання суб'ектами iнформацiйноi сфери; шформацшно!' шфраструк-тури, що забезпечуе можливiсть обмiну мiж суб'ектами; суспшьних вщно-син, котрi формуються як наслщок утворення, передачi, розповсюдження i збер^ання iнформацii, обмiну iнформацiею всередиш суспiльства [4, с.73].
Безсумнiвно шформацшний проспр держави е дуже важливим та прiоритетним. Саме краша мае забезпечити формування та використання свого шформацшного простору в штересах держави та сво1'х громадян. Однiею з базових одиниць новггнього iнформацiйного простору е сощаль-на мережа.
Результати дослiдження, яке було проведено компашею Cisión i Кен-тенберiйським унiверситетом Церкви Христа, показали, що близько трети-ни британських журналюпв не могли би виконувати редакторську роботу без сощальних медiа. До опитування було залучено 3650 журналюпв з 11 краш (Великобриташя, Францiя, Нiмеччина, Фiнляндiя, Швещя, Iталiя, 1с-панiя, Нiдерланди, США, Канада i Австралiя). Згiдно з результатами досль дження, Твiттер е найпопуляршшим соцiальним медiа серед журналюпв , оскiльки ii використовують близько 80% респондента. На другому мющ знаходиться професiйна соцiальна мережа LinkedIn, якою користуються
76% респондента, i Facebook, яким користуються 72% опитаних журналю-
TÍB.
Видання Watcher повщомляе, що юльюсть украшських користувачiв Facebook у 2016 рощ зросла на 400 тисяч, а це означае пришвидшення те-мтв росту популярностi американсько1' соцiальноi мережi в Украiнi. З квь тня 2009 року по 2016 рш аудиторiя Facebook в Украiнi виросла у 85 разiв (з 63 тисяч до 5,4 млн).
XXI столгття поповнило арсенал новгтшх медiа соцiальними мережами, котрi е ефективним каналом просування журналютських матерiалiв. Попри всi переваги такого виду ЗМ1 бiльшiсть експертiв вважають, що пи-тання безпеки та надшност iнформацii у соцiальних медiа е досить сумш-вним. Термiн «сощальна мережа» вперше з'явився завдяки робот Джеймса Барнса «Класи i збори в норвезькш основнiй парафп» в 1954 ро-цi. Вiн дослщжував взаемозв'язки мiж людьми за допомогою соцiограм -вiзуальних дiаграм, на яких окремi особистостi представленi у виглядi то-чок, а взаемозв'язки мiж ними - лiнiями [6]. Серед безлiч трактувань по-няття «соцiальна мережа» можна видiлити наступне: «це своерщна структура, що представляе собою сощальну павутину, яка вибудувана iз вузлових елементiв та зв'язюв мiж ними» [2, c.147]. А.В. Назарчук дае ви-значення мережi як полiмагiстральноi структури, в якш двi точки завжди зв'язуються безлiччю магiстралей, а кожна магiстраль складаеться з безлiчi вiдрiзкiв i шляхiв [5,с. 63].
Завдяки розвитку мережевих технологш та появi засобiв комушкацп, термiн «соцiальна мережа» поступово здшснив перехiд з соцiологii в шфо-рматику та комунiкацii. До головних ознак, як б характеризували сощаль-нi мережi як новий вид медiа, можна вiднести: комунiкацiйна активнють, постiйна циркуляцiя iнформацii та зворотнш зв'язок, реакцiя на нову шфо-рмацiю. Л. Масiмова говорить про наступш ознаки професiйноi журналют-сько! дiяльностi у соцiальних медiа:
- Багатовекторнють комунiкацiйних процесiв;
- Професшна органiзацiя комунiкативного процесу
- Створення умов для непрофесшних iнтернет-журналiстiв;
Серед науковщв iснуе думка про можливють становлення сощаль-них мереж як единого ЗМК у суспiльствi, а таю медiа як телебачення та радю перейдуть повнiстю у сощальш мережi.
Соцiальнi медiа мають певш переваги над традицiйними ЗМ1. Журнал New Scientists у свш час провiв дослiдження, порiвнявши технологи Web 2.0 зi звичними засобами шформацп. За результатами якого Twitter отримав першють у плануваннi заходiв при рятувальних операцiях. Сощальш медiа мають змогу будувати вщносини як iндивiдуально, так i масово в будь-який час та в будь-якому мющ, де е мережа штернет. Ще одне дос-лщження компанп Yahoo показуе, що близько 20 тисяч мшроблопв поши-рюють готовий матерiал у мережi Twitter. А це в свою чергу заперечуе думку про Twitter як зашб масово1' iнформацii, оскiльки такий вид сощаль-
них медiа та подiбнi йому не виробляють власний продукт, а лише е каналом просування. В 2013 роцi Джейк Левiн висловив думку, що зовсiм скоро сощальш медiа трансформуються i3 дискусшного майданчика у повний аналог традицшних ЗМ1. Основною функцiею соцiальноi мережi е шфор-мацiйно-комунiкативна [1].
Близько мшьярда користувачiв iнтернету отримують рiзного характеру та масштабу шформащю з нового типу ЗМ1 - сощальних мереж. Саме такий вид медiа найоперативнiше доставляе ексклюзивну шформащю сво-ш аудиторii [7].
Шмецью вченi Андреас Каплан та Майкл Хайнлайн класифжують со-цiальнi медiа наступним чином:
1) спiльнi проекти (Вiкiпедiя):
2) блоги (LiveJournal);
3) контент-спшьноти (Flickr, YouTube);
4) сощальш мережi (Facebook, Twitter);
5) вiртуальнi iгровi свiти (World of Warcraft);
6) вiртуальнi соцiальнi свiти (Second Life) [3].
Серед головних вщмшностей соцiальних медiа вiд традицiйних ЗМ1 е iнтерактивнiсть, спосiб досягнення цiльовоi аудиторii, оперативнiсть роз-повсюдження шформацп. Свiтовий iнформацiйний простiр мае досить но-ве явище соцiальнi мереж^ Вони дуее швидко змiнюються, трансформуються, удосконалюються. Початкове завдання соцiальних мереж стлкування та знайомство з часом переросло у шше завдання: пошук та отримання iнформацii. Оскшьки це явище нове в шформацшному прос-торi, питання про надання йому статусу медiа буде обговорюватися ще не один рiк.
Список використаних джерел:
1. Бирюков Д. Блоги и СМИ: новые роли [Електронний ресурс] / Д. Бирюков//Взгляд.- 28.08.2006. / http://vz.ru/culture/2006/8/28/46864.html.
2. Галiч, Т. О. Сощальш Iнтернет-мережi та вiртуалiзацiя суспiльного життя [Текст] / Т. О. Галiч // Сощолопя майбутнього: науковий журнал з проблем сощологп молодi та студентства. - Х., 2010. - Вип. 1. -С. 145-152.]
3. Kaplan A. M., Haenlein M. Users of the world, unite! The challenges and opportunities of social media / A. M. Kaplan, M. Haenlein // Business Horizons. - 2010. Vol. 53. - Issue 1. - Р. 59 - 68.
4. Манойло А. Государственная информационная политика в особых условиях:монография / А. Манойло. — М.: МИФИ, 2003. — 388 с.
5. Назарчук А.В. Сетевое общество и его философское осмысление [Текст] / А.В. Назарчук // Вопросы философии. - 2008. - № 7. - С. 61-75.
6. О возникновении термина социальные сети [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.social-networking.ru/. - Название с экрана. -Дата доступа: 11.03.2015.
7. Платов А. Социальные сети: феномен коллективного разума / А. Платов / Компьютерная газета. - № 10/2007.
