CC BY
532. Виноградов В. О теории художественной речи. - М.: Высшая школа, 1971. - С.
3. Даулетова Г. Мастер слова, уважаемый наставник. // Каракалпак эдебияты (Каракалпакская литература). 2014, №12 (48). (на каракалпакском языке)
4. Есенов Ж. Тайны мастерства. Нукус: Ка-ракалпакстан, 1986. - 97 с. (на каракалпакском языке)
5. Камалов К.Каракалпакская повесть (Эволюция жанра). Нукус: Каракалпакстан, 1978. - 108
с. (на каракалпакском языке)
6. Халмурадов А. Узбекская повесть: проблемы развития (последняя четверть ХХ века). Ав-тореф. ... докт. филол. наук. - Ташкент, 2008. - 23 с. (на узбекском языке)
7. Сагидуллаева Ж. Стилевые искания в каракалпакских повестях. Автореф. . канд. филол. наук. Рукопись. Нукус, 2010. - 164 с. (на каракалпакском языке)
8. Уснатдинов Ш. Последний охотник. Нукус: Каракалпакстан, 2014. -188 с. (на каракалпакском языке)
УДК 070:004.738.5
Гресько О.В.
к.фшол.н., доцент кафедри телебачення i радюмовлення
1нститут журналютики Кишського нацюнального утверситету iменi Тараса Шевченка.
Gresko O.V.
PhD, Associate Professor, Institute of journalism of National Taras Shevchenko University of Kyiv.
Генезис i перспектива нових журнал1Стських форм цифрово!
епохи
GENESIS AND THE PROSPECT OF NEW FORMS OF JOURNALISM IN DIGITAL AGE
Анотащя
В статт вдеться про виникнення нових жанрових форм внаслщок розвитку мультимедшних техно-логш i взаемопроникнення форматш як одте! з основних тенденцш телерадюмовлення ХХ1 ст.
Трансформация класично! теорп жа^в в Укрш'ш ввдбуваеться в умовах конвергентно! журналютики i проходить процес адаптацп в цифровiй ерг
Abstract
The emergence of new forms of genre due to the development of multimedia technologies and interpenetration formats as one of the basic tendencies in the broadcasting of XXI cent. is considered in the article.
The research is devoted to the transformation of the classical theory of genres in Ukraine in terms of convergent journalism and the process of adaptation in the digital era.
Ключовi слова: жанри i жанровi форми, конвергентна i мультимедшна журналютика, новаторство.
Keywords: genres and genre forms, convergen and multimedia journalism, innovation.
t
Постановка проблеми. Сучасна теоргя жа^в в УкраМ сформувалася на основi спадщини ра-дянсько! журналютики, де переважав теоретико-практичний пвдхвд на ввдшну вiд класифiкацii жу-рналiстських жанрiв захiдних моделей, яю розви-валися вiд практики до теорп. Медiатехнолоrii' ХХ1 ст. змiнюють змiстове наповнення i форму шформацшних пакетiв усiх видiв засобiв масово! комунiкацii (ЗМК), що призводить до трансформа-цii жанрiв, пошуку i новаторства всiх учасникiв iнформацiйного сустльства.
Аналiз останнiх публiкацiй.
Жанри сучасно! журналiстики вивчали такi науковцi й практики: В. Бугрим [1], В. Глушко [2], В. Гоян [3], О. Гоян [4] Д. Дуцик [9], А. Капелюш-ний [5], А. Качкаева [6], А. Куликов [10], Н. Лосева [6], I. Мащенко [1], Б. Потятиник [7], П. Салига [8] та ш.
Основна мета даного дослщження - визначи-ти i дослщити новi жанровi форми як можливi пе-рспективнi жанри журналiстики.
Для досягнення зазначено! мети окреслено наступи завдання:
• проаналiзувати змiстове наповнення укра-!нських ЗМК за допомогою методу мониторингу i спостереження з метою визначення нових i змша-них жанрових форм;
• визначити популярш жанри новинно! те-лерадюжурналютики;
• дослiдити перспективи вiдомих, але давно забутих жанрiв.
Експериментальна природа генезису нових журналютських форм змiнюе традицiйний пiдхiд до подачi та обробки iнформацiйних даних. Ката-лiзатором подальшого застосування е зручнiсть у користуванш, а також кiлькiснi показники масово! аудиторii, як! вимiрюються за допомогою лайко-грами, анкетування, опитування i т. д. Спочатку мультимедшш жанри базувалися на класичнiй теорп жанрiв, однак онлайн-формат потребуе розма-!ття, а не дублювання друкованого або аудiовiзуа-льного матерiалу в електронному виглядг Межа, яка виокремлюе однин жанр ввд шшого в мереже-вих ЗМК, - явище умовне, тому жанрова палгтра згодом видозмiнюеться i синтезуеться. Лише час-тина новаторських прийом!в подавання, обробки i
поширення шформацп пройшли nepeBipKy часом i можуть стати конкурентоздатними в шформацшо-комунiкацiйному середовищi.
Вищенаведенi тенденцп е прямим пояснениям того, чому в цьому даному дослiдженнi вдеться насамперед про жанровi форми, а не жанри, як1 представляють певну усталену систему класифжа-ци. Науковець В. Гоян зазначае «про тенденцш до трансформацп журнал1стських форм, що виклика-на численними експериментами в цариш масме-дiйних жанрiв, що ускладнюе процеси стандарти-заци, класифжацп, типолопзацп тележанрiв i те-леформапв, водночас, вiдкривае новi горизонти для пошуку найефективнiших варiантiв екранно! реал1зацп творчих щей». [3; С. 26]
Мониторинг новин провiдних сучасних укра-шських телерадiоканалiв пiдтверджуе популяр-нють прямоефiрного мовлення, стримiнгу (ввд англ. stream - потж), як1 е чудовими iнструментами для висвiтлення раптових, сенсацiйних подiй (breaking news), де автор е послщовним, порядок викладу хронологiчним, структура поввдомлень чь тка i зрозумiла. Частота прямих увiмкнень на радiо i телебачення в Укрш'ш зросла пiд час висвгтлення масових заходiв (Помаранчева революцiя в Киевi 2004 р., Революцiя пдносп 2014 р.), коли ефект присутносп повною мiрою передавав атмосферу поди на емоцшно-психолопчному рiвнi сприйнят-тя повщомлення. Науковець А. Капелюшний зазначае, що «iсторiя укранського прямого ефiру ся-гае часу перших телевiзiйних передач загалом, по-заяк тодi всi програми йшли наживо, бо потр!6но! записувально! технiки ще не було. Тому в укран-ських тележурналiстiв було вироблено культуру прямого ефiру, прямоефiрного спiлкування, трохи втрачену в 70-80-тi роки, коли панувала тоталгтар-на журналiстика, вщновлену на початку нового столiття. Особливо пожвавилося прямоефiрне мовлення тсля Помаранчево! революци 2004 року». [5; С. 7]
Прямоефiрне мовлення на початку ХХ ст. на-бувае нових ознак, як поеднують класичш прийо-ми телерадiожурналiстики з новаторськими спро-бами мультимедiйного характеру. В контекст роз-витку аудiовiзуальноl комушкацп аудиторiя прагне отримувати iнформацiю у виглядi вщеома-терiалу з мюця поду", тому прямi ефiри стали пев-ною звичкою нетерплячого i вибагливого 1нтер-нет-користувача, який хоче одразу бачити все, що вщбуваеться ще! митi. Вiдповiдно до вимог медiа-ринку редакци новин оргашзовують отримання матерiалiв iз мiсця поди завдяки мобiльному стри-мiнгу, що означае миттеву передачу ввдео з мюця подш за допомогою моб№ного пристрою. Попри переваги (доступнiсть, низька вартють, оператив-нiсть) i недолiки (аматорство, низька як1сть, непе-ревiренiсть даних) мобiльний стримiнг мае велик! перспективи в умовах розвитку громадянсько1 жу-рналiстики, що уособлюе журналютику пересiчних громадян, як1 збирають, обробляють та поширю-ють iнформацiю у непрофесшний споаб. Грома-дянська журналютика наближена до аматорсько1, адже обробка повщомлень не завжди вiдповiдае
стандартам i етико-правовим нормам професшно1 журналютики, тому це надае бiльше свободи i водночас менше вщповвдальносп. Активна участь споживача у виробничому процесi телерадюмов-лення з паралельним розвитком комунiкацiйних технологiй породила низку нових понять у теорп та практищ журналiстикознавства: блог, вiдеоблоr, ввдеоколонка, користувацький контент, мультипа-кет, мультимедшна iсторiя, стримiнг i т. д. Стри-мери - журналiсти, яш знiмають вiдеоматерiал са-мостiйно i транслюють його на широку аудиторш у реальному часi, е водночас свщками подiй. Од-нак це не завжди забезпечуе правдивiсть джерела шформаци, авторсьш права постачальника контенту, час i мюце зйомки i т. д.
Науковець А. Качкаева припускае, що «ма-буть, единим новим жанром мультимедiа можна вважати журналiстський блог (утiм, його з таким самим устхом можна вважати i авторським ЗМ1 одше! людини), де професiонал виступае i репортером, i коментатором, i модератором, i ствроз-мовником, використовуе вщео!люстрацй, радiо та фоторепортажа». [6; С. 129]
Блоги як частина громадянсько! i професшно1 журналiстики сприяють неформальнiй комушкацп, вiльному стилю спшкування i обмiну iнформацiею. За визначенням укранського дослiдника П. Салиги, «блог - це самостшне динамiчне штерактивне електронне видання, що мiстить статп, як1 додаються через невизначенi перюди часу та розмiщуються у хронолопчному порядку». [8]
Науковець Б. Потятиник вважае, «термш «блог» веде свш родоввд в!д 17 грудня 1997 р., коли Джон Бергер ужив слово weblog (шзшше воно трансформувалося в iменник blog) стосовно свого мережевого журналу Robot Wisdom. Спочатку було дiеслiвне словосполучення logging the Web, що можна перекласти як «вести в мереж! щоденник». Це власне i ввдображено у перших визначеннях блога: сайт, на якому автор публiкуе приватний щоденник з! сво1ми роздумами й коментарями i подае гшерпосилання на шш! сайти. Проте з того часу поняття «блог» значно розширило свое значення i увшшло в широкий ужиток. Свого часу редакщя «Merriam-Webster» назвала «блог» найпопуляршшим (за пошуковими запитами) словом 2004 р». [7]
Однак перш! блоги, веблоги - так зван! он-лайн-журнали - з'явилися рашше, у першш половин! 90-х рр. Вщтод! кожен може створити свш власний блог, швидко i легко розмютити матер!ал онлайн без жодних техшчних трешнгш i складних кодувань. Спочатку блоги мали приватний характер i були зосереджеш переважно на сощально-побутових темах, ютор!ях про родинне життя, до-машшх улюбленщв, фаховш д!яльносп або хоб! тощо. Щльову аудиторш становила невелика гру-па людей, яш особисто знайом! з автором. Згодом багато систем блогування створили можливють призначати категорй' постам, у такий споаб поши-рювалися тематичш блоги.
Науковець Н. Лосева вважае, що нових титв мультимедiйних журналiстських жанрiв набагато бiльше, шж блог або веблог: «Насамперед, це -мультимедшна ютор1я, яка вимагае дотримання двох умов: вона мае складатися р!зних елементiв шформацп та вщображатися на технологiчнiй платформ!, що робить перегляд кожного цих елеме-нпв доступним. [6; С. 129-145]
Особливютю мультимедшно! юторп, як i будь-якого мультипакету, е можливють комбшу-вати одразу аудiо, ввдео, пфку, iнфографiку, текст, фото та шш1 компоненти. Правильне оформления з композицшно! точки зору, рiвномiрне розмщен-ня мультимедiйних елементiв може збшьшити по-пулярнють онлайн-матерiалу. Головне подаеться на початку, додаткова шформащя у вигляд! гшер-тексту, таблиць та шших графiчних зображень не мае заважати, вона лише пвдкреслюе i доповнюе основне поввдомлення. Вiзуальнi елементи варто шдписувати або озвучувати, вони мають бути роз-мiщенi на такш технологiчнiй платформi, яка дае можливють перегляду кожного з елеменпв у дос-тупнш форм!. Мультимедшна ютор1я мае сво! вла-стивосл:
• пошукова здатнють;
• граф!чна простота;
• гшерпосилання;
• легкость, зрозумшсть викладу ! т. д.
В основ! мультимедшно! ютори може бути справжня розповщь про учасника, сводка подш. Достов!рносп таким форматам надають: арх!вна вщеозйомка, панорама мюця под!!, ключов! думки дшових оаб у вигляд! фрагменту важливо! теле-фонно! розмови або цитат, де манера висловлю-вання не менш важлива, шж суть. 1нтерактивш вставки на зразок опитування, голосування, коме-нтар!в, текстових ! фотодовщок, тематичних поси-лань, вшторин та шших сервгав сприяють пожва-вленню д1яльносп користувача. За допомогою злиття вщео, звуку, зображення, тексту, що пере-даються одночасно в штерактивному режим!, тоб-то конвергентносп ЗМК, образ героя можна розк-рити якнайкраще за допомогою онлайн-можливостей. Портрет - мультимедшний продукт, що мютить документи, фотограф!!, !люстративний ! текстовий матер!али, аудю- та вщео-фрагмента, скомпонован! у послвдовному порядку для най-бшьш повного та яскравого уявлення про житте-вий ! творчий шлях героя матер!алу.
Мультимедшна ! конвергента журналютика сприяють появ! нових жанр!в цифрових ЗМК, одним них е веб-огляд, який вже на початковш стад!! розвитку мережевих ЗМ1 став дуже популя-рним. 1нод! редакцп новин телерадюканал!в шщь юють под!! в студи «власного виробництва», за-прошують гостей - експерпв з певних питань, вь домих особистостей або оргашзовують прес-конференцш онлайн, обговорюють наживо актуа-льну тему ! забезпечують пряму трансляцш, ште-рактивну дискусш з аудитор!ею ! т. п. Зазвичай так1 прийоми застосовують комерцшш мовники для «розкрутки» ! популяризацп програм, напри-
клад, перед запуском нового проекту, тому цей вь деожанр знаходиться в процесi свого становления.
Науковець О. Гоян зазначае, що «внаслвдок трансформацii жаирiв у радiоефiрi поступово ада-птуеться телевiзiйний тип програм «реальне теле-бачення», яке грунтуеться на специфiцi таких жан-рiв, як радiотрансляцiя i радiорепортаж». [4; С. 115]
Унаслщок застосування мультимедiйних форм сучасне телерадюмовлення не завжди до-тримуеться чгтко!' класифiкацii' жанрiв; концентра-цiя шформацп й конкуренцiя спричиняе комерша-лiзацiю всiх видiв журналiстики. Пошук нових фо-рматiв обробки й поширення iнформацii приводить до ввдродження давно забутих жанрiв, яш повертаються в телерадюпроспр в оновленому виглядi, наприклад, телемiст. Дослiджуючи юто-рiю украшського телебачення ХХ ст. науковцi В. Бугрим та I. Мащенко зазначають: «У серединi 80-х рошв набирае сили такий принципово новий вид мгжнародного екранного спiлкування, як телемоста. Родоввд мiжиародних телемоспв з участю Украшського Телебачення (УТ) сягае також 1985 року. Саме тiеi осенi було подписано першу угоду про творче сшвробггаицтво Словацького й Украшського телебачення в обмш програмами. Через три роки з урахуванням набутого досвiду, розроб-лено новий, ширший i повшший за змiстом дого-вiр. Зпдно з ним основним з-помiж шших заходiв була регулярна щорiчна подготовка телемостiв студiями столиць обох республш». [1; С. 39-40]
Класичнi жанри будуть i залишаються актуа-льними для сучасного медiапростору. 1нформацш-не телерадюмовлення Украши представлено в уах можливих журналiстських формах, однак комер-цiйний принцип бiльшостi телеканалiв i радюста-нцiй деяш жанри робить прившейованими у випу-сках новин. Зокрема, спешальний репортаж, екск-люзивне iнтерв'ю, журналiстське розслвдування, коротш вщеоповщомлення «без коментарiв», а також анонси, прямi ввiмкнення зацiкавлюють та утримують увагу глядачiв i слухачiв довше за iншi. Близьким до репортажу за популярнютю в телера-дiомовленнi е жанр iнтерв'ю, який передае емо-цiйнiсть побаченого i почутого через пряму розмо-ву. Етимолопя англiйського слова «interview» (з лат. «inter» - мiж, помiж, взаемодiя i «view» - пог-ляд, думка) означае, що йдеться про обмiн точками зору, хоча насправдi - про розмову в формат за-питання - вщповщь. Як слушно зауважуе журна-лют i медiаексперт Андрiй Куликов: «Польською мовою iнтерв'ю - «wywiad». Ми вивщуемо. Ми да-знаемося, тому що ввдати, ввдання, знання, дiзна-вання - це е процес, який i ввдображае це штерв'ю. Це не просто обмiн поглядами (як нас намагаються переконати). Це саме вивщування. Не обов'язково, що ввд нас хочуть щось приховати. Маемо робити припущення, i воно часто е справедливим: «люди-на не звикла давати iнтерв'ю, людина iнодi не вмiе дохвдливо висловити своi думки». Ми маемо до-помогти». [10]
Особливе мiсце в сучаснш телерадiожурналi-стицi мае журналютське розсл1дування. Найпершi
розслвдування в укра!нському телееф1р1 можна бу-ло побачити в молод1жнш студи «ГАРТ» друго! половини 90-х р. минулого столптя. Найбшьшу кшьшсть розслщувальних проекпв зафжсовано в 2016 р. Оргашзащя «Детектор мед1а» на основ1 мониторингу шести проекпв: «ГрошЬ» («1+1»), «Народна прокуратура» («112»), «Наш1 грошЬ («24», «иА : Перший»), «Слщство. 1нфо» («Гро-мадське ТБ», «24», «ИА : Перший»), «Стоп коруп-ци» (5 канал), «Схеми» («Радю Свобода», «ИА : Перший») зробила висновок, що головною проблемою програм журналютського розслщування за анал1зований перюд (з 19 по 25 вересня 2016 р.) залишаеться !хня неввдповщшсть жанру. Гонитва за сенсацшшстю призводить до вибору натвкри-мшальних тем, життя полиишв, а не сощальних, економ1чних питань. [9]
Науковець О. Глушко вважае, що «журналют-ське розслвдування - це жанр аналогично! публщи-стики, метою якого е виявлення потаемних «пружин» гострих сустльних проблем, справжш причини юнування яких старанно приховуються ввд широко! громадськосп владними, полиичними та шшими впливовими колами. Факти, вчинки 1 по-ведшка людей, кол1зи, що виникають м1ж ними - е складовими, на п1дстав1 яких журналют вибудовуе власну концепцш дослвджуваного явища, його природу та умови юнування». [2]
Розма!ття жанр1в збагачуе професшну журна-лютику, робить И б1льш конкурентоздатною в ш-формацшного простор! та серед !нших систем мас-мед!а. Процес адаптац!!' та штеграцп нових жанро-вих форм журналютики в глобальному 1нтернет-простор! тривае та створюе перспективи для екс-
периментiв i новаторства, як! залюбки сприймають ус! учасники комушкацшного процесу.
Список лiтератури:
1. Бугрим В. В., Мащенко I. Г. Телебачення прямого еф!ру: Навч. поабник. - К.: Либ!дь, 1991.
- 200 с.
2. Глушко О. К. Журналютське розслвдуван-ня: ютор!я, теор!я, практика: навчальний пос!бник.
- 2-ге вид., перероб. i доп. - К., 2006.
3. Гоян В.В. Телебачення як вид журнал!ст-сько! творчосп: в!зуально-вербальн! компоненти екранно! комун!кац!! : автореф. дис. ... д-р. соц. ком. : 27.00.01 / В.В. Гоян; Ки!в. ун-т !меш Тараса Шевченка, 2012. - 37 с.
4. Гоян О. Я. Основи радюжурналютики i радюменеджменту: п!дручник. - 2-ге вид., доп. -К., 2004.
5. Капелюшний А.О. Телебачення прямого еф!ру: практика мовлення, типов! помилки: Навчальний пос!бник. - Льв!в: ПА1С, 2001 . - 400 с.
6. Лосева Н. Конвергенция и жанры мультимедиа // Журналистика и конвергенция: почему и как традиционные СМИ превращаются в мультимедийные / под ред. А. Г. Качкаевой. - М., 2010.
7. Потятиник Б. 1нтернет-журнал!стика: меж! професп / Б. Потятиник [Електронний ресурс] // Мед!аКритика. - Режим доступу: http://www.mediakrvtvka.info/za-schokrvtvkuvut-media/internet-zhurnalistykamezhi-profesiyi.html
8. Салига П. Г. Трансформащя меревих елек-тронних журнал!в як явища масово! комун!кац!! : дис. ... канд. 1з соц. комун!кац!й - К., 2014.
9. detector.media/monitoring/article
10. http://campusradio.univ.kiev.ua/anna/televizii ne-intervvu
Krotenko Iraida
Doctor of Science in Philology, Full Professor,Departament of Slavic Studies, Akaki Tsereteli State University.
Ираида Кротенко
доктор филологический наук, профессор, департамент славистики, государственный университет
Акакия Церетели
бикультурная личность в пространстве тбилисского текста (по роману д. гуцко «русскоговорящий»)
В статье рассматривается феномен Тбилисского текста как некоего интегрального пространства, явления литературы, исследуется взаимосвязь концепта «городской текст» и «текст города». Тбилисский текст является гипертекстом, включающим в свое интертекстуальное пространство многомерный спектр восприятия мира через отправную точку город на фоне изменения национального самосознания. Работа принята к участию в междисциплинарном диалоге по вопросам методов исследования культурных процессов, изменений роли культурно-просветительских обществ, академических институтов и дисциплин, для понимания русско-грузинских отношений постсоветского периода, а также и отношений на постсоветском пространстве в целом.
Ключевые слова: Тбилисский текст, текст города, междисциплинарный диалог
Iraida Krotenko
The subject matter of the article is the phenomenon of the Tbilisi text in the context of the integral space, the phenomenon of literature. We make an attempt to study connection of "the city text' and "the text of the city". Tbilisi text is considered to be hypertext that includes in its inter-textual space its multi dimensional range
