CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.14-21.
УДК 32.019.51+008
МУЛЬТИМЕД1А, НЕОСИНКРЕТИЗМ ТА МАСОВА КУЛЬТУРА
Безчотшкова С. В.
Мар1упольський державний ун1верситет, м. Мар1уполь, Украна
У стaттi розглянуто принципи формування контенту мультимедшних засобiв масовог комуткаци на nрикладi рейтингових украгнських порталiв: «ukr.net» «bigmir.net», «online.ua», «I.UA». Проаналiзовано природу семютичног комуткаци, засновану на задоволенш та формуванш вторинних потреб особистостi, продемонстровано процес трансформаци журналктськог творчостi в контекстi масовог культури.
Ключовi слова: семютична комуткащя, мультимедтш ЗМК, гтертекст, масова культура, портал.
Без перебшьшень можна констатувати, що темпи розвитку та трансформацшш змши в сферi мас-медiа на сучасному еташ е одними з найбшьш динамiчних. Диверсифшащя каналiв мовлення (кабельш мереж^ супутникове, ефiрне цифрове мовлення, мобiльнi, 1Р-системи), активний розвиток мультимедiа, посилення процешв контентно! конвергенци на основi дiriталiзацп спричинили змiни парадигм та моделей комуткаци. Поява феномешв Iнтернет-журналiстики, мультимедiа-журналiстики, шоу-жанрiв журналiстики змiнюють саму природу та характер журналютсько! творчосп, яка перетворюеться на «новий вид рекламно-шформацшно1 комуткаци» [1, с.204], що iнтегруе рiзноманiтнi культурнi та сощальш практики.
При цьому нов^ш iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи утворюють неосинкретичнi форми, що за дiевiстю впливу на людську особистiсть прагнуть вiдродити техшчними засобами природну цiлiснiсть свiтосприйняття, яка в прадавшх синкретичних формах досягалася через вираження шформаци органiчним поеднанням рiзноманiтних засобiв (слова, руху, звуку, мiмiки, кольору, графiчного зображення та ш.).
Мультимедiйнi ЗМК розглядалися такими вщомими дослiдниками, як М. Кастельс, Ж. Бодрийяр, Н. Луман, в рецептивному аспекп, а саме: впливу генералiзованих форм сучасних медiа комушкацш на суспiльство. Прикладний аспект перетворення сучасних ЗМ1 на мультимедiйнi вивчався Р. Крейгом, О. Акоповим, I. Кiрiя, О. Калмиковим, Л. Кохановою, Б. Потятиником та ш. До сьогодш проблеми формування iнформацiйного змюту мультисервiсних мереж, контентозбереження, контентоутворення та моделювання в регенерацiйному просторi залишаються актуальними.
Мета дано1 статт/ полягае у визначеннi принципiв формування контенту мультимедшних засобiв масово1 комуткаци через реалiзацiю низки завдань, а саме:
аналiзу принцишв семантичного наповнення найбiльш популярних укра!нських порталiв; виявлення природи семютично! комушкацп в нових медiа, опису трансформацшних змiн у створеннi та презентацп журналiстських матерiалiв. Об 'ектом досл1дження е найбiльш рейтинговi украшсью портали: «ukr.net» «bigmir.net», «online.ua», «I.UA».
Дослiджуючи витоки мультимедiйних засобiв масово! комунiкацii, вченi вказують на генетичний зв'язок з первинними формами комушкацп - наскальними малюнками, жестами, знаками. Так, професор 1лля Кiрiя на питання «звiдки взялися мультимедiа?» вщповщае, що «з появою мовлення», бо на його думку, «в чистому вшгщщ мовлення юнуе тiльки у вщеозаписах, а у справжньому житп супроводжуеться iншими видами комунiкацii» [2, с. 14].
Сучасна мультимедiйна револющя мае технологiчне пiдrрунтя i пов'язана з винаходом цифрових технологш обробки, передачi та вiдтворення iнформацii. Вперше системи автоматичного оцифровування було використано наприкшщ 90-х великими американськими компашями - виробниками комп'ютерно! технiки «Apple», «Compag», «IBM». Потенцiал iнтерактивних мультимедiа для iнформування, освiти, рекреацii, трудово! дiяльностi було порiвняно з винаходом писемносп. Темпи зростання ринку медiакомунiкацiй оприлюдненi 1нтернет Асоцiацiею Укра!ни (1нАУ). За цими даними вони щороку подвоюються. На березень 2011 р. кшьюсть користувачiв глобально! мережi зросло до 13,9 млн., що становить 35% дорослого населення Укра!ни [3, с. 1]. В щлому в свт кiлькiсть користувачiв 1нтернет-мереж сягае 2 млрд. (населення планети 6,768 млрд). Генеральний секретар Мiжнародного союзу електрозв'язку ООН Хамадун Туре на брифшгу в Женевi констатував зростання кшькосп користувачiв з 2001 до 2010 р. вщ 250 млн. до 2 млрд. [4, с.1].
Характеризуючи мультимедiйнi ЗМК, дослiдники називають наступнi риси: конвергенцiю рiзних тишв (мереж, термiналiв, послуг, каналiв комушкацп, жанрiв та форм), гiпертекстуальнiсть, штерактивтсть, багатоканальнiсть. Дефiнiцiя контенту мультимедiйних засобiв масово! комунiкацii лежить в площиш декiлькох сумiжних дисциплiн: журналiстики, семютики, теорii комунiкацii, фiлологii, психологii й визначаеться: як «синтез лiнгвiстичних й сощальних методiв, що стимулюеться розвитком функцiональностi мультiмедiа й потребами масово! комушкацп» [5, с. 303].
Отже, розглянемо шформацшне наповнення найбшьш популярних укра!нських порталiв, що протягом трьох роюв входять в першу п'я^рку. За даними компанii "Gemius Украша", рейтинг порталiв укра!нського 1нтернет простору у 2009 рощ, виведений за критерiями частотносп вiдвiдувань, запитiв в пошукових системах та популярностi на форумах, в блогосферi та коментарях, представлений у таблищ 1. Показники 2010-першо! половини 2011 рокiв у таблищ 2. В п'я^рщ лiдерiв зберiгаються«ukr.net» «bigmir.net», «online.ua», «I.UA».
Таблиця 1. Рейтинг порталiв за 2009 рк З
Н|П к гите» (Пел! ЦиегсЦ
5ДШО" 0Т.ЙР5 Е Э ОС-.^п* ОТ лм \
375ЯЯИ' __¿ " " --4 1
ЛЯШб* л \ ^Т^ Я- 4— -1 •----- у - -1 г—-*-- *--4-—* --•- -^ -----
12ЙХСО-
? I К7.Э0О8 I ИЭ.ЗМВ I 11.2036 ' 01.КСЙ 1 I ёЁЗтТ 1 ¿72№1 I «Зоо» I
кляв ю.дса ю.г«№ клада -оьзив ое.амэ [».гдаэ
I Ш|й1ги ип^кегд^сопп те^.и.? ■ Ыдггшг.пег &
Таблиця 2. Рейтинг у грут «портали» (2010-2011 р.)
Ресурс
Хоспв Всего з регюну хостiв
% вiдвiдувань з регюну
1 UKR.NET - Нацюнальний штернет-портал
269 726 300 153 89.86%
2 1.иА - это что-то новенькое
167 980 262 606 63.97%
3 bigmir)net - чем больше, тем лучше!
122 243 189 738 64.43%
■и
4 Tochka.net - Твоя точка доступа
114 698 139 081 82.47%
5 Online.ua - свобода делиться эмоциями 77 967 138 923 56.12%
Це проекти, створеш на основi ресурсу Веб. 2.0 або з доповненням функцш чи сервюв Веб. 2.0. Вони належать до категори мегапорталiв i за архтоктурою ствпадають з моделлю середньостатистичного усшшного он-лайн проекту - це комбшащя публшацш Веб. 1.0 та штерактивносп користувачiв Веб. 2.0 iз виведенням кращих матерiалiв на головну сторшку сайту. Цi ресурси демонструють позитивну динамiку зростання частотносп вiдвiдувань.
Структура популярних порталiв майже тотожна. Першу шпальту електронного видання займае стрiчка не просто оперативних, а найоперативнiших новин, якi оновлюються щогодини. Новини представленi в найбшьш лаконiчних та мiстких жанрах зам^ки й коментаря, що будуються за принципом «як можна бшьше
шформацп в найменшш площЬ>. Структура порталiв в згорнутому виглядi включае майже Bci типи й види 3aco6iB масово! комушкаци, що реалiзують великий спектр медiа можливостей в динамщ нашгацл: вiд загальноiнформацiйного типу видання до вузькотематичних (жiночий, чоловiчий, науковий, економiчний журнали та ш.) в кaтaлозi додaткiв (aвтосвiт, вiдпочинок, здоров'я, робота, фшанси та iн.) та роздшв, що iнтегрують стратеги яюсно! та жовто! преси, можливостi рiзних типiв ЗМК у aуцiо-, фото- та вщеоелементах. Електроннi видання реaлiзують нaступнi функци медia: iнформaцiйну (регюнальш й темaтичнi новини, погода, курси валют, темaтичнi огляди подiй), розважальну (жарти, кумедне вщео, цiкaвi ютори з життя, iгри), комунiкaцiйну (знайомства, сощальш мережi, електронна пошта), тзнавальну (aудiо-, вiдео- та друковaнi фонди електронних бiблiотек) iз доповненням сервюв (пошук роботи, переклад, електроннi кошти, довiдкa, оголошення, знижки, зараз на ТБ, штернет-магазини).
В основi функщонально! структури закладено достатньо складний мехашзм, який задовольняе первиннi (елементaрнi) потреби особистост та формуе вториннi шляхом обмшу iнформaцiею зi штучним середовищем не просто про будь-який одяг, !жу, захист, а особливий одяг, певну iжу, вид захисту. Вторинш потреби виникають при можливостi вибору. Фaхiвцi в гaлузi тощ^ьно! психологи вважають, що реaльнi можливостi задоволення елементарних та вторинних потреб е предметом психiчного вiдобрaження та як наслщок - феноменом пол^ично! свщомосп [6]. Переживання бiльшiстю людей проблеми багатства одних та бiдностi шших призводить до зростання пол^ично! активносп малозабезпечених прошaркiв населення.
Контент рейтингових украшських портaлiв «ukr.net», «bigmir.net», «online.ua», «I.UA побудований на зaдоволеннi наступних потреб реципiентa (за вiдомою шрамщою американського психолога А. Маслоу). Найнижчий рiвень-фiзiологiчнi потреби (голод, спрага, тяжшня до протилежного полу) - «ukr.net» (89 повщомлень), «bigmir.net» (104), «online.ua» (198), «I.UA» (111). Потреба в безпещ: впевненiсть, позбавлення страху та незгод - «ukr.net» (32 повщомлення), « bigmir.net» (85), «online.ua» (100), «I.UA» (67) ; потреба соцiaлiзaцii, кохання - «ukr.net» (52 повщомлення), «bigmir.net» (35), «online.ua» (44), «I.UA» (40) ; потреба поваги: устх, ухвала, визнання - «ukr.net» (34 повщомлення), «bigmir.net» (23), «online.ua» (56), «I.UA» (39); тзнавальш потреби: знати, ум^и, дослщжувати - «ukr.net» (400 повщомлень), «bigmir.net» (361 повщомлення), «online.ua» (300), «I.UA» (501); естетичш потреби: гармошя, порядок, краса - «ukr.net» (301 повщомлення), «bigmir.net» (252), «online.ua» (190), «I.UA» (88) ; потреба в сaмоaктуaлiзaцii: реaлiзaцiя цшей, здiбностей, розвиток особистосп - «ukr.net» (14 повщомлень), «bigmir.net» (38), «online.ua» (20), «I.UA» (31).
Таким чином, найбшьша кшьюсть повщомлень задовольняе тзнавальш потреби користувaчiв (новини, поради, шформацшно-аналггичш статп, вiдеомaйстерклaси) та естетичнi - про гармошю, порядок, красу (iгри, нaйкрaщi кiноленти, моду, вiдеосюжети, книжки, анекдоти, приколи, зразки красивого способу життя, поради для жшок та чоловшв про красу та самовдосконалення). Достатньо великий вщсоток включення повiдомлень, направлених на реaлiзaцiю фiзiологiчних потреб, дозволяе суттево розширити цiльову aудиторiю, привернути увагу найширших
верств населення, бо найнижчi потреби притаманш абсолютно ушм. При цьому слiд звернути увагу на те, що всi потреби е вторинними, тобто сформованими або такими, що знаходяться у стади формування. Промоматерiали складають достатньо значний вщсоток шформаци (32 %) i нацiленi на те, щоб виробити потяг до речей та явищ, якi з часом переростають в потреби. За рахунок створення рiзноманiтних вiртуальних спiвтовариств стимулюеться розвиток потреб групових, масових, що е необхщними для iснування певно1 групи. Ненеобхщш потреби (наприклад, потреба пограти в комп'ютерну гру) може бути трансформованою потребою у вщпочинку вiд ж роботи за комп'ютером з документообтем. Наявними е механiзми формування потреб засобами мультимедiа через схему навички-звички-потреби або формування необов'язкових потреб як слщування модi. Отже, шформацшний вплив контенту ЗМК на ментальнють особистостi пiд дiею зростаючо1 кшькосп iнтегративних когнiтивних структур мае як контрольований особистютю, так i неконтрольований характер, коли у рецишента шдсвщомо формуються потреби, бажання, звички, що впливають на поведiнковi реакцп. Це актуалiзуе славнозвiсну фразу Г. Маркузе про те, «що потреби сучасно1 людини лживi та нав'язанi !й ззовнi, що робить И рабом власних потреб» [7].
Дослщники Г. Предвечний та Ю. Шерковш важають, що сурогатом задоволення вторинних потреб е масова культура [6]. Як ми бачимо, за рахунок символiчного обмiну iз вторинною, симультанною, вiртуальною реальнiстю утворюеться вiдчуття володшня усiм найкращим (суперавто, найвишуканiшими стравами, жшками модельно1 зовнiшностi, успiхом зiрок свiту спорту або шоу-бiзнесу), створюеться iлюзiя участi у великому бiзнесi чи полiтицi. При цьому для малозабезпечених верств населення масова культура виконуе компенсаторну функцiю, гальмуючи сощальне незадоволення.
Стосовно взаемоди масово1 культури та медiа iснуе двi цiкавi думки, що вiдкривають новi дослщницью горизонти. Перша - це розумшня Д. Беллом масово1 культури як форми оргашзаци повсякденно1 свiдомостi в шформацшному суспiльствi, особлива знакова мова, за допомогою яко! досягаеться порозумшня [8]. 1нша належить росшському дослiднику К. Разлогову, який висловлюе думку про те, що масова культура стае глобальною, а вс iншi щодо не1 набувають статусу субкультур, породжуючи множиншсть iдентичностi [9]. Концентруючи ушверсальт звички, прийоми, технiки, стереотипнi образи, вона стае широко розповсюдженою. Характеризуючи масову культуру як соцюкультурне явище, дослщники називають таю И риси: орiентованiсть на емоцшне, iррацiональне, колективне пiдсвiдоме, ейскешзм, щвидкодоступнiсть, стереотипiзацiя, використання середньостатистично1 семютично1 норми, прагнення зацiкавити та розважити читача. В цьому контекст виникае запитання, як трансформаци переживае журналютська творчiсть в умовах панування масово1 культури?
Семiотична комунiкацiя «реально1 вiртуальностi» (М. Кастельс) мультимедiйних ЗМК грунтуеться на стереотипах та архетипах. Наприклад, жiночi сторiнки роздiлу «1уопа» на порталi «bigmir.net» мiстять iнформацiю, що виражае соцiальнi та гендернi стереотипи «жшки полюбляють готувати, займатися господарством, доглядати себе»; роздш «тури» на порталi «online.ua» влiтку
заповнюеться пропозищями щодо традицшного вiдпочинку бшя моря з фразами «А ти на морi?» та видами морських пейзажв; архетип «жiнка-матiр» в рiзних аудiо та вiдео iнтерпретацiях заповнюе сторшку «Дiти» в роздiлi каталогу «Здоров'я» на «ША»
Архiтектура гiпертексту iнтернет-матерiалу вимагае вiд «унiверсального журналюта» володiння iнформацiйними технологiями та рiзними мовами комушкацп: вербально1, вiзуальноl, аущально1, аудiовiзуальноl, медiаграфiчноl, семютично1. Журналiстський текст перетворюеться на iнформацiйномiсткий та яскравий конгломерат, який синтезуе рiзнi типи знакових систем. За рахунок когштивних процесiв: систематизации класифшацп, утворення образних реляцш -повiдомлення може бути включене в процес глобатзовано1 семютично1 комушкацп, яке при штеграцп в екстратекстовий контекст збагачуе кожну сему зв'язком з ушею культурою людства. Журналютська творчiсть перестае бути творчютю в класичному розумiннi цього слова. В одному з останшх штерв'ю засновник росшсько1 школи Iнтернет-журналiстики професор Олександр Акопов назвав простiр всесв^ньо1 мереж «паралельним свiтом, в якому пануе свобода творчосп» [10, с. 329]. Для журналюта вона стае сшвтворчютю з читачами, слухачами, користувачами. I для того, щоб здшснити цей штерактивний зв'язок треба, знайти той горизонт очшування рецишента, який би примусив його стати сшвавтором.
Не менш дискусiйною площиною е оцшка розважально1 складово1 журналiстських матерiалiв. Так, дослiдник А. Захаров розглядае використання розваг для пол^ично1 пропаганди, посилаючись на Т. Адорно, Х. Ортегу-ьГассета та !х ставлення до розваг масово1 культури як до «пол^ичного тiла сучасного супiльства» [11, с. 36]. Розважальна функщя медiа також оцiнюеться як рекреацiйна, в такому випадку И значущють доводиться необхщнютю збереження психiчного здоров'я людини в наповненому стресами та перевантаженнями урбашзованому свiтi, наприклад, така штерпретащя запропонована у працях Г. Маркузе. Може бути ще одне пояснення присутносп розважальних матерiалiв в 1нтернет-ресурсах, якi ми розглядаемо. В умовах перевиробництва новин та повiдомлень рiзних типiв дуже важко привернути увагу до певно1 iнформацil, а рецитенту розрiзнити новини вiд псевдоновин, суспшьно значущi подil вiд штучно утворених подiй, якiснi iнформацiйнi матерiали вщ надуманих i неперевiрених. На порталах «ukr.net», «bigmir.net», «online.ua», «1.иА» спливакта вiкна, виконанi з використанням флешресурсу або вiдео ресурсу, мiстять повщомлення, якi повиннi залучити найбiльш широку аудиторiю. Як правило, це яскравi фрагменти комп'ютерних iгор, анiмацiйнi загадки та головоломки, демонстращя тiлесностi та сексуальносп, шокуючi коментарi пiд популярними фото, зображення, що можуть визвати певш емоцiйнi реакцil (здивувати, примусити спiвчувати, милуватися або радiти).
Спрощення та стандартизацiя засобiв впливу на масову аудитора дозволяють таким популярним дослщникам, як Ж. Бодрiйяр, М. Мафессол^ У. Еко, висловити думку про «ренесанс» традицiйноl арха1чно1 культури» в И нов^шх формах. Окрiм зазначеного вище поеднання непоеднуваного, тобто того, що за лопкою традицшного лшеарного мислення поеднати не можна (високоестетичного з брутальним, наукового з релшйно-мютичним, побутовим та ш.), новi медiа
вщдзеркалюють алеаторну сутнють постмодерно! культури. Клод Левi-Стросс добирае влучного метафоричного визначення для опису технологи формування i оперування знаннями, притаманнiй первiсному мисленню, називаючи и бриколажем. Бриколер - це той, хто «творить самостiйно, використовуючи шдручш засоби», «... бриколаж не обмежуе себе завершенням, вiн говорить не тшьки з речами, а й за допомогою речей, розповiдаючи за допомогою зробленого вибору про характер й життя свого автора. Ншоли не завершуючи свого проекту, бриколер завжди вкладае щось вiд себе» [12, с. 126].
Висновки. Отже, журналютська творчють в ситуаци постмодерну, коли масова культура домшуе над елгарною, в умовах медiаперевиробництва розвиваеться шд суттевим впливом новiтнiх шформацшних технологiй, iнтегрованих маркетингових комунiкацiй, комплексних пiар стратегiй, що суттево змшюе 11 характер. В словосполученнi «журналютська творчють» найбшьш сталим залишаеться змют слова «журналiстська», як нацiлена на пошук, збiр та обробку суспшьнозначущо! шформацп. Поняття «творчiсть» зазнае суттевих трансформацiй, втрачаючи свiй теологiчний змют й таю важливi характеристики, як оригшальтсть та iндивiдуалiзацiя. При втрап традицiйного пiдгрунтя творчо! дiяльностi, коли творчють стае колективною й збертаеться здебшьше як константа людяностi в культур^ для мультимедiа-журналiстики важливими залишаються знання культури попереднiх епох як джерела знаюв, образiв, символiв семютично! мови та традицiйних цiнностей. При цьому самовираження творця експлiкуеться у доборi засобiв презентаци поди, нестандартност креативних рiшень та генералiзацil впливу задля того, щоб бути почутим та сприйнятим.
Список лiтератури
1. Короткова Е. Н. Мультимедийные средства массовой коммуникации: контент и технологии / Е. Н. Короткова // Известия РГПУ им. А. И. Герцена. Аспирантские тетради. - 2008 - №32.
- С. 201-205.
2. Журналистика и конвергенция: почему и как традиционные СМИ превращаются в мультимедийные. Под ред. А.Г. Качкаевой / А.В. Качкаева, И. В. Кирия, К. Г. Коломоец,
Н. Г. Лосева, О. М. Силантьева, О. М. Телень, Т. Б. Тихомирова, М. Г. Филимонов. - М.: МГУ, 2010. - 200 с.
3. 1нтернет Асощащя Укра'ши. Офщшний сайт [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.inau.org.ua/ru.phtml
4. Количество пользователей Интернета выросло до 2 млрд. человек // Bigness.ru. - 26.01.2011. - С.1 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.bigness.ru/news/2011-01-26/internet/121281/
5. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. Пер. с англ. под ред. О. Шкаратана / М. Кастельс. - М.: ГУ-ВШЭ, 2000. - 608 с.
6. Социальная психология. Краткий очерк. Под общ. ред. Г. П.Предвечного, Ю. А. Шерковина / Г. П. Предвечный, Ю. А. Шерковин - М.: Политиздат, 1975. - 320 с.
7. Маркузе Г. Эрос и цивилизация. Одномерный человек / Г. Маркузе. - М.: ООО «Издательство АСТ», 2003. - 526 с.
8. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл.
- М.: Мысль, 1993. - 160 с.
9. Проблемы массовой и экранной культуры в изложении. К. С. Разлогова[Электронный ресурс] / К.Э. Разлогов. - Режим доступа: http://ethnography.omskreg.ru/page.php?id=511
10. Акопов А.И. Интервью вместо послесловия // Калмыков А.А. Интернет-журналистика: [учеб. пособ. для студентов специальности «Журналистика»] / А.А. Калмыков, Л.А. Коханова. - С. 322-334.
11. Захаров А.В. Развлекать - невозвратный глагол/ А.В. Захаров // Бремя развлечений Opium в Европе XVII-XX вв.. Отв. ред.. Е. В. Духов. - Спб.: Дмитрий Буланин, 2006. - С. 31-38.
12. К. Леви-Стросс Структурная антропология / К. Леви-Стросс. - М.: Эксмо-Пресс, 2001. - 512 с.
Бесчётникова С.В. Мультимедиа, неосинкретизм и массовая культура //
Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №4. Часть 1. - С. 14-21.
В статье рассмотрены принципы формирования контента мультимедийных СМК на примере рейтинговых украинских порталов «ukr.net» «bigmir.net», «online.ua», «I.UA». Проанализирована природа семиотической коммуникации, которая основана на удовлетворении и формировании вторичных потребностей личности, показан процесс трансформации журналистского творчества в контексте массовой культуры.
Ключевые слова: семиотическая коммуникация, мультимедийные СМК, гипертекст, массовая культура, портал.
Beschotnikova S.V. Multimedia, new sycretizm and mass culture // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №4. Part 1. - P. 14-21.
In this article principles of multimedia content formation on the ground of rating Ukrainian portals «ukr.net» «bigmir.net», «online.ua», «I.UA» are considered. The nature of semiotic communications which is based on satisfaction and formation of secondary requirements of the person have been analyzed, process of transformation of journalistic creativity in the mass culture context has been shown.
Key words: semiotics communications, multimedia, hypertext, mass culture, a portal.
Поступила доредакцп 18.07.2011 р.
