Научная статья на тему 'Smart-City як механізм реалізації моделі збалансованого розвитку громади в умовах інформаційного суспільства'

Smart-City як механізм реалізації моделі збалансованого розвитку громади в умовах інформаційного суспільства Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
2
0
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
smart-city / збалансований розвиток / інформаційне суспільство / системний підхід / сталий розвиток / smart-city / balanced development / information society / system approach / sustainable development

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Н. Є. Скоробогатова

У статті досліджено вплив інформаційних технологій на розвиток національної економіки та суспільства загалом. На основі проведеного дослідження доведено, що країни, які мають високий ступінь розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, є лідерами за їх впровадженням у суспільне життя задля забезпечення якості життя населення. Особлива увага в даному напрямі приділяється наявності мережі цифрових державних послуг, що робить їх якісними та доступними для мешканців. Простежується прямий зв’язок між ступенем цифрового розвитку країн та ступенем використання цифрових технологій в рамках державного управління. Наявні можливості щодо використання розгалуженої інформаційно-комунікаційної мережі в масштабах міста сприяє формуванню та впровадженню концепції smart-city. Еволюційний шлях розвитку даної концепції розширює вимоги, що ставляться суспільством до міського устрою. Основними вимогами для формування smart-city є застосування інноваційних технологій з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та інших засобів для забезпечення якісного та безпечного життя мешканців за умови однозначного забезпечення принципів сталого розвитку суспільства. Аналіз даних рейтингу Smart City Index доводить, що лідерами виступають міста у високорозвинених країнах. Вплив пандемії та інші чинники вплинули на ціннісні пріоритети міського населення, зокрема, перевага надається таким факторам, як доступність житла, наявність роботи, транспортна інфраструктура, медичні послуги, рівень забруднення, зелені насадження, тощо. На основі аналізу світового досвіду та з врахуванням місцевих реалій запропоновано впровадження концепції smart-city як механізму реалізації моделі збалансованого розвитку громади в умовах інформаційного суспільства, що базується на чотирьох складових: інноваційний, економічний, соціальний, екологічний. У поєднанні із системним підходом такий механізм дозволить забезпечити комфортні умови міським мешканцям при одночасному зростанні рівня добробуту суспільства.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Smart-City as a mechanism for implementing the model of balanced community development in the conditions of the information society

The article examines the influence of information technologies on the development of the national economy and society in general. On the basis of the conducted research, it has been proven that countries with a high degree of development of information and communication technologies are leaders in their introduction into public life in order to ensure the quality of life of the population. In this area, special attention is paid to the presence of a network of digital public services, which makes them high-quality and accessible to residents. There is a direct relationship between the degree of digital development of countries and the degree of use of digital technologies within the framework of public administration. The available opportunities for using an extensive information and communication network on a city scale contributes to the formation and implementation of the smart-city concept. The evolutionary path of the development of this concept expands the requirements that society applies to the urban system. The main requirements for the formation of a smart-city are the application of innovative technologies using information and communication technologies and other means to ensure a high-quality and safe life of residents, provided that the principles of sustainable development of society are unambiguously ensured. Analysis of the Smart City Index rating data proves that cities in highly developed countries are the leaders. The impact of the pandemic and other factors have affected the value priorities of the urban population, in particular, preference is given to such factors as housing affordability, availability of work, transport infrastructure, medical services, pollution level, green spaces, etc. Based on the analysis of world experience and taking into account local realities, the implementation of the smart-city concept is proposed as a mechanism for implementing the model of balanced community development in the conditions of the information society, which is based on four components: innovative, economic, social, and ecological. In combination with a systemic approach, such a mechanism will provide comfortable conditions for city dwellers while simultaneously increasing the level of social well-being.

Текст научной работы на тему «Smart-City як механізм реалізації моделі збалансованого розвитку громади в умовах інформаційного суспільства»

УДК 332.145 https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2022.3.29

Н. е. СКОРОБОГАТОВА

Нацюнальний техшчний ушверситет Украши «Кшвський пол^ехшчний iнститут iMeHi 1горя Сшорського»

ORCID: 0000-0002-2741-762

SMART-CITY ЯК МЕХАН13М РЕАЛ1ЗАЦ11 МОДЕЛ1 ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ ГРОМАДИ В УМОВАХ ШФОРМАЦШНОГО СУСП1ЛЬСТВА

У cmammi до^джено вплив тформацшних технологш на розвиток нацюналъног економти та суспшъства загалом. На основi проведеного до^дження доведено, що крати, як маютъ високий ступтъ розвитку тформацш-но-комуткацшних технологш, е лiдерами за Их впровадженням у суспшъне життя задля забезпечення якостi жит-тя населення. Особлива увага в даному наnрямi придшяетъся наявностi мережi цифрових державних послуг, що робитъ Их яюсними та доступними для мешканщв. Простежуетъся прямий зв'язок мiж ступенем цифрового розвитку крат та ступенем використання цифрових технологш в рамках державного управлтня. Наявт можливостi щодо використання розгалужено'1 тформацшно-комуткацшно1 мережi в масштабах мкта сприяе формуванню та впровадженню концепцп smart-city. Еволюцшний шлях розвитку даноi концепцп розширюе вимоги, що ставлятъ-ся суспшъством до мкъкого устрою. Основними вимогами для формування smart-city е застосування тновацшних технологш з використанням тформацшно-комуткацшних технологш та тших засобiв для забезпечення яюсного та безпечного життя мешкан^в за умови однозначного забезпечення принципiв сталого розвитку суспшъства. Анал1з даних рейтингу Smart City Index доводитъ, що лiдерами виступаютъ мкта у високорозвинених кра'шах. Вплив пандемп та iншi чинники вплинули на цттст прюритети мкъкого населення, зокрема, перевага надаетъ-ся таким факторам, як доступтстъ житла, наявтстъ роботи, транспортна тфраструктура, медичнi послуги, рiвенъ забруднення, зелен насадження, тощо. На основi анал1зу свтового досвiду та з врахуванням мкцевихреалш запропоновано впровадження концепцп smart-city як мехатзму реал1зацИ моделi збалансованого розвитку громади в умовах тформацшного суспшъства, що базуетъся на чотиръох складових: iнновацiйний, економiчний, соцiалъний, екологiчний. У поеднанш i-з системним тдходом такий мехатзм дозволитъ забезпечити комфортнi умови мкъким мешканцям при одночасному ^ро^анн рiвня добробуту суспшъства.

Ключовi слова: smart-city, збалансованийрозвиток, тформацшне суспшъство, системний тдх1д, сталий розвиток.

N. YE. SKOROBOGATOVA

National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"

ORCID: 0000-0002-2741-762

SMART-CITY AS A MECHANISM FOR IMPLEMENTING THE MODEL OF BALANCED COMMUNITY DEVELOPMENT IN THE CONDITIONS OF THE INFORMATION SOCIETY

The article examines the influence of information technologies on the development of the national economy and society in general. On the basis of the conducted research, it has been proven that countries with a high degree of development of information and communication technologies are leaders in their introduction into public life in order to ensure the quality of life of the population. In this area, special attention is paid to the presence of a network of digital public services, which makes them high-quality and accessible to residents. There is a direct relationship between the degree of digital development ofcountries and the degree ofuse ofdigital technologies within the framework of public administration. The available opportunities for using an extensive information and communication network on a city scale contributes to the formation and implementation of the smart-city concept. The evolutionary path of the development of this concept expands the requirements that society applies to the urban system. The main requirements for the formation of a smart-city are the application of innovative technologies using information and communication technologies and other means to ensure a high-quality and safe life of residents, provided that the principles of sustainable development of society are unambiguously ensured. Analysis of the Smart City Index rating data proves that cities in highly developed countries are the leaders. The impact of the pandemic and other factors have affected the value priorities of the urban population, in particular, preference is given to such factors as housing affordability, availability of work, transport infrastructure, medical services, pollution level, green spaces, etc. Based on the analysis of world experience and taking into account local realities, the implementation of the smart-city concept is proposed as a mechanism for implementing the model of balanced community development in the conditions of the information society, which is based on four components: innovative, economic, social, and ecological. In combination with a systemic approach, such a mechanism will provide comfortable conditions for city dwellers while simultaneously increasing the level of social well-being.

Key words: smart-city, balanced development, information society, system approach, sustainable development.

Постановка проблеми

Тенденцп розвитку сустльства при одночасному зростант навантаження на еколопю та соцiальну шфра-структуру потребують докоршно! змiни концептуальних положень соцiально-економiчного розвитку. Зазначена змiна потребуе переходу ввд так звано! «коричнево! економши», що характеризуеться значними обсягами шквд-ливих викидiв з високим вмютом вуглецю, суттевими обсягами вiдходами, а також з високим рiвнем споживання природних ресурсiв до «зелено! економши», яка е низьковуглецевою та ресурсозбертаючою. Cтрiмкий розвиток IТ-технологiй у контекст 1ндустрп 4.0 також сприяе широкому запровадженню принципiв зелено! економiки у вс сфери суспiльного життя. Юлька остантх десятилiть спостерiгаеться тенденцiя урбатзацп. Зокрема, за експерт-ною оцткою до 2030 року у свт буде 43 мегаполiси з понад 10 мiльйонами жителiв, бiльшiсть iз яких у регiонах, що розвиваються [6]. Наявна картина сввдчить про суттевий негативний вплив як на стан здоров'я людини, так i на стан навколишнього середовища при дотримант звичних тенденцiй та правил економiчного життя суспшь-ства. Водночас, постшне зростання потреб суспiльства при насиченосп iнновацiйних технологiй у сферi тфор-матизацi! спонукае до перегляду принцитв формування мiсько! iнфраструктури. Як один з ключових напрямiв виршення дано! проблеми, пропонуеться застосування концепци смарт-мiст, що дозволить забезпечити бшьш комфортнi умови для мiських мешканщв при одночасному полiпшеннi екологiчно!' ситуацп в мiстах. Аналiз свгго-вого досвщу надае можливiсть розробити нацюнальну стратегш формування smart-мiст з врахуванням додатко-вих переваг, що надають можливостi застосування технологiй Iндустрi! 4.0.

AH^i3 останшх досл1джень i публжацш

Проблематика формування стратегi!' побудови та розвитку smart-мiст активно розвиваеться останш роки. Зокрема, питанням присвячено багато робiт вiтчизняних та закордонних науковщв. Зокрема, Касич А.О., Федо-ряк Р.М., Собянша А.П. дослiджують структурну модель формування smart-city [13]. Модель розвитку smartcity, рекомендовану до впровадження европейськими кра!нами, аналiзують Пушкар Т. А., Серьогiна Д.О., Михайлова К.В. [15]. Ознаки smart-мiста систематизовано Замятшою Н.В. [12]. Необхiднiсть державно! тдтримки для впровадження концепцi! smart-мiста обгрунтовують у сво!й роботi Чукут С.А., Дмитренко В.1. [17]. Необхвдшсть головного елемента smart-city - мережево! iнфраструктури - обгрунтовано у робот [7]. Виокремлюючи тi чи iншi аспекти формування smart-city, всi науковщ одноголосно зазначають необхiднiсть впровадження шформацшно-комунiкацiйних технологiй у мiстобудуваннi для пвдвищення якостi життя мiського населення та задля сприяння сталому розвитку. Зокрема, М1жнародним союзом електрозв'язку (International Telecommunication Union) надане наступне визначення: «Стале smart-мiсто - це шновацшне мiсто, що використовуе 1КТ та iншi засоби для покра-щення рiвнiв якостi та безпеки життя, тдвищення рiвня ефективностi мiських операцш i послуг та конкуренто-спроможносп за однозначного забезпечення належного задоволення потреб нинiшнього та майбутнiх поколшь в економiчному, соцiальному та еколопчному планах» [5]. Систематизацiю свiтового досвщу реалiзацi! концепцi!' smart-city наведено у робот! колективу авторiв пiд керiвництвом Маркевич К. [14]. Наявнi науковi та методичнi пiдходи до побудови smart-city в цшому придатнi для застосування у звичайних умовах функцюнування сустль-ства. Водночас, iмплементацiя концепци smart-city у сучасних реалiях розвитку сустльства потребуе додаткового дослвдження, зокрема, враховуючи загрози та невизначенiсть подальшого суспiльного розвитку.

Формулювання основного MaTepia4y дослiдження

Ступiнь цифрового розвитку кра!н £С можна оцiнити за допомогою 1ндексу цифрово! економiки та сустльства (DESI) [2]. Лщерами за даним показником виступають скандинавсьш кра!ни Фiнляндiя, Данiя, Нiдерланди, Швец!я (рис.1). Складовими елементами 1ндексу цифрово! економши та суспiльства е людський каштал, наявнiсть зв'язку, iнтеграцiя цифрових технологш та цифровi державнi послуги. Кожна кра!на мае свiй розподiл зазначених елеменпв у iнтегральному iндексi, але кра!ни-лiдери вiдрiзняються високим ступенем наявно! мереж! цифрових державних послуг. Вщповвдно до значень 1ндексу розвитку електронного уряду (EGDI) [3], свгговими лвдерами електронного врядування виступають Данiя, Швденна Корея, Фшлянд!я, Естошя, тощо (рис. 2).

Останшми роками урядов! онлайн-послуги стають все бшьш поширеними. У 2022 рощ Датя посiла перше мюце з максимальним значенням 1ндексу розвитку електронного уряду 0,9717. EGDI ощнюе розвиток електронного урядування на нацюнальному р!вш на основ! трьох компоненпв: !ндексу онлайн-послуг, тдексу телекому-шкацшно! шфраструктури та !ндексу людського кашталу. За даними ООН, електронний уряд е ключовим чинни-ком у реал!зацп Цшей сталого розвитку. Державш послуги мають бути доступними для вах. У даному контекст! електронний уряд мае використовувати юнукш та нов! технолог!! для забезпечення цього [3]. Водночас, населення кра!н, що не мають ввдповщного р!вня добробуту та розвинуто! 1Т-тфраструктури, автоматично матимуть менш! можливосл скористатися онлайн державними послугами.

Як сввдчить проведене дослвдження, не вс кра!ни-лщери за обсягом ВВП вщносяться до передових за р!внем розвитку цифров!зацп. Шмеччина, поадаючи перше мюце серед кра!н £С за р!внем готовносп до поширення технологш 1ндустри 4.0, поступаеться за тдексами DESI та EGDI шшим кра!нам. У даному контекст! останш роки в Укра!т, як i в багатьох заруб!жних кра!нах, активно запроваджуються тформацшш технолог!!, у тому числ! й у комунальний сектор. Зокрема, запроваджено концепцш smart-city. Експерти визначають «розумне

мюто» як мюьке середовище, яке застосовуе технологи для збшьшення переваг i зменшення недолiкiв урбашзацп для мешканщв. Hapa3i концепцiя smart-city активно розвиваеться. Огляд наукових джерел дозволяе стверджу-ватися, що на даний час немае однозначного визначення та критерпв smart-city. Бiльшa частина нaуковцiв при визначенш термiну "smart-city" головну роль ввдводить нaявностi шформацшно-комушкацшнох iнфрaструктури, одночасно ввдзначаючи необхiднiсть врахування екологiчних та сощальних aспектiв, якостi життя мюьких меш-кaнцiв. За визначенням £С, розумне мiсто - це мюце, де трaдицiйнi мереж1 та послуги стають бiльш ефективними за допомогою цифрових рiшень на благо його жителiв i бiзнесу [9]. Зокрема, розумне мюто виходить за рамки використання цифрових технологш для кращого використання ресурсiв i зменшення викид!в. Тобто мають бути зaбезпеченi розумшш! мюьш трaнспортнi мереж1, водопостачання та утил1защя вщход!в, а також бшьш ефективнi технологи освiтлення та опалення будiвель.

Legend

Р Mumli (.цЯП) 4 '' ^i r -f " r. i h.-4 1|»Ч'-Н1 Ы Oi rjl Т« 4 LH41I-1 «it'll Sw.liti

- W

2

e

о <"

Рис. 1. 1ндекс цифровоТ економiки та суспiльства (DESI), 2022 [2]

Водночас, мае бути забезпечено бшьш ефективну комушкацш мюьких мешканщв та адмшютраци, безпеч-нiше функцюнування громадських мюць та задоволення потреб оаб похилого в!ку й шших оаб, що мають певнi обмежеш можливостг Таким чином, в коло чиннишв та фaкторiв утворення smart-city потрапляе вже не лише наявнють шформацшно-комушкацшнох структури мiстa, що полегшуе життя мюьких мешкaнцiв, але й дотри-мання принцишв сталого розвитку. Зокрема, як сввдчить aнaлiз свггового досввду та рейтинговi оцшки позицш мют щодо 1х ввдношення до концепцп smart-city, iнформaцiйнi технологи поступово стають лише однiею з базо-вих вимог. Трете видання щор!чного 1ндексу розумного мiстa IMD-SUTD (SCI) показало, що пaндемiя та приско-рення цифрово! трансформаций що зумовлюеться нею, сильно вплинули на уявлення мешкaнцiв мют про те, як технологи допомагають вирiшувaти мюьш проблеми (рис. 3).

Зокрема, респонденти мали обрати серед п'ятнадцяти показнишв п'ять, яш вони вважають нaйбiльш акту-альними для свого мiстa, що дозволяе ощнити прiоритетнiсть даного напряму для мiстa. Бшьшють опитаних обрали так1 критери, як доступнють житла, нaявнiсть роботи, транспортна iнфрaструктурa, медичш послуги, рiвень забруднення, зеленi насадження, тощо. Таким чином, мешкaнцi прагнуть отримати як1сне, екологiчно чисте та безпечне життя в мюп, що дозволять забезпечити шформацшно-комушкацшш технологи. Водночас, наявнють та впровадження iнновaцiйних технологш у вах аспектах мюького життя потребуе розвитку не лише шновацш у сферi 1КТ, але i в шших сферах суспшьного життя. Ашл!з досвщу крalн-лiдерiв реaлiзaцil концепцп smart-city тдтверджуе дану тезу.

Барселона одне з перших мют в £С, що розробило та впровадило smart-стрaтегiю у 2014р. Зокрема, мюто досягло значного прогресу в модершзаци мюького середовища та неодноразово здобувало звання одного з най-розумшших мют свггу. У 2011 рощ мюька рада Барселони запустила нову 1Т-стратепю, яка включала глобальний план трансформаций, спрямований на iнновaцiйне використання нових технологш з метою покращення загального

функцюнування та управлшня мютом, сприяння eKOHOMi4HOMy зростанню та змiцненню добробуту громадян. Ця стратегiя розроблена згiдно з цшями Horizon 2020, стратеги £вропейського Союзу щодо вдосконалення моделi зростання на наступне десятилiтгя та створення бiльш сталого, розумного та шклюзивного шляху розвитку. Стра-тегiя Барселони також вiдповiдала викликам, з якими зггкнулося мiсто щодо власно! оргашзаци (Place), штеграци громадян (People), приватних компанiй (Private) i мгсцевш адмшютраци (Public). Зокрема, проект зосереджувався на ввдтворюваних процесах, як1 наближають мюто до громадян через iнiцiативи ввдкритих даних, як1 пропонують цiннy шформацш окремим особам i приватним компашям. Сила стратеги розумного мiста Барселони полягала в li наскрiзномy пвдхода. Дшсно, мета тськох ради Барселони полягала в тому, щоб залучати та пiдтримyвати комyнiкацiю мiж уйма защкавленими сторонами задля забезпечення потужно1 пiдтримки з боку кожного учас-ника та сприяти розробцi й впровадженню iнновацiй [4].

Рис. 2. 1ндексу розвитку електронного уряду (EGDI), 2022 [3]

Вiдень також ввдомий грунтовно розробленою стратегieю smart-розвитку, яка мютить коротко- та довгостро-ковi цiлi на перiод до 2030 р. та до 2050 р. вщповщно. Головною метою стратеги е досягнення високого рiвня якостi життя мiського населення з одночасним збереженням ресyрсiв, безумовно враховуючи iнновацiйний розвиток [16]. У стратеги Стокгольму основною метою е досягнення мматично та фшансово сталого розвитку, водночас поед-нуючи екологiчнi цiлi та згуртованють мiських мешканцiв. Базовими компонентами стратеги е цифрова iнклюзiя, цифровiзацiя освггаього процесу, «розумш» екологiчнi рiшення, smart-технологи освiтлення тощо. Слiд ввдзна-чити, що Стокгольм е учасником м1жнародного проекту GrowSmarter £С, який об'еднав европейсьш мiста для розробки та впровадження концепци smart-city таких сферах дiяльностi, як енергетика, транспортна шфраструк-тура, тощо. Нiмеччина також активно розвиваеться у даному напрямку. Зокрема, у 2020 р. було прийнято ршення щодо фiнансyвання 32 проекпв smart-city на загальну суму 350 млн. евро, зпдно до програми «Smart City Model Projects» [11].

Sman Cily п,™к 2021 Chty Smart C<!y Rating 20? 1 Slrucluno 2021 technology 2021 Smart Cily Rinfc 2020

1 ^ingApofc AAA AAA AAA 1

2 Zufpnih М AAA A Э

3 Oslo AA AAA A 5 ■ihh

4 Tiiip^c City A л A й A I

5 Umuniif A AAA A •41:'W

6 lldvrikt A aa A i ▼ 4

7 Capenhaijen A AA A 6 T -1

В Geneva A AA A ▼

9 Auckland A A A i, ▼ -5

1Q Bilbao BBB A BBB 2Л A -tii

It Vienna DOB A BB 25 A <14

12 nonvoty BBB BB BEJB 10

13 Seoul BBB 8 A 47 A +3A

1 А Murwrfl ГНОЙ AA B6B IT ▼ 3

15 ijrjijtiri BBB A BB is A

14 Brisbane BBB A BBB u * -2

17 rdi> m BBS A A i ▼ -8

18 SfdMy BBB BBB A 18 1

1? Melbourne BBB BBB A 20 A *1

го Duffifldort BBB A BBB 13 W -7

?t BBB A BBB 23 & >2

12 London BBB BBB A IS , f -7 I

п thf Hagw BBB A bbb 2Ь * «5

г* l.ccd'; BBB BBB A N1 W —

25 SlodkhDlm BBB A BBB ■ ь

21 MaHchosler BBB BBB BBB 17 ▼ 9

27 Rollendam BBB BBB BBB 24 A *7

29 Abu Dhabi BE BB BB 62 A +14

24 Dubai BB BB BB 43 A. «U |

Рис. 3. Лщери Smart City Index (SCI). 2021 [10]

У Норвеги сильна шновацшна культура, техшчна шдковашсть громадян, i державний сектор, який використовуе сyворi вимоги до зелених закутвель задля просування нового мислення та сталого розвитку. У серпш 2019 року було прийнято «Дорожню карту для розумних i стшких мiст i громад у Норвеги». Оскшьки на бyдiвлi припадае при-близно 40 % свiтового споживання енерги, розумна технолопя на основi IoT значно пiдвишyе енергоефективнiсть у бyдiвлях. Бyдiвельнi компани використовують и при спорyдженнi нових об'ектiв. В Осло, як i в шших мiстах кра-1ни, активно використовуються екологiчнi транспортнi засоби, каршерiнг тощо. О^м того, Норвепя е лидером вщ-критих даних, обробка яких дозволяе управляти трафiком, полегшуе роботу тдприемцям, сприяе розробцi розумних ршень для розумних мiст [8]. Норвезьк державнi та приватнi актори активно залyченi до спiльних проекпв iз розробки моделей розумних мют. Зокрема, +CityxChange (Positive City ExChange) - це проект розумного мюта, який отримав фiнансyвання вiд програми Свропейського Союзу з дослiджень та шновацш Horizon 2020 у конкура «Розумш мюта та громади». Проект базуеться на наступних iдеях: створення прототипу майбутнього за допомо-гою iнтегрованого планування та дизайну; уможливлення майбутнього через створення спiльного енергетичного ринку; прискорення майбутнього через CommunityxChange з yсiма зацiкавленими сторонами мюта [1]. I, звичайно, люди е ключем до розумних сталих мют. Розyмiючи, що широке впровадження шформацшно-комушкацшних технологий поширюе ризик шберзагроз, у Лондонi було запроваджено smart-рiшення, спрямованi на захист бiзнес-шфраструктури вiд кiбератак. Розвинутою е галузь FinTech та сектор освiти, де надаються необхiднi навички за допомогою безкоштовно! online-платформи для навчання - Digital Business Academy. Також реалiзовано програму Digital Health.London у сферi охорони здоров'я, smart-мережi опалення, електроенерги, yтилiзацii вiдходiв i водо-постачання. В Украiнi лiдером у даному напрямi розвитку е столиця - мюто Ки!в. У 2022 рощ Ки!в отримав нагороду «World Smart City Award Special Recognition» за мюький додаток «Кшв цифровий». Протягом останшх рокiв керiвнi органи шших украшських мiст проявляли значний штерес до проектiв створення smaгt-iнфрастрyктyри, активно впроваджуючи цифровi технологii та тдвищуючи рiвень «iнтелектyалiзацii» мiського середовища. Серед найбшьш поширених запроваджених технологiй слад вщзначити технологш розпiзнавання обличчя, яка дозволяе здшснювати безконтактну оплату в торговельних мережах, пройд у громадському транспорт^ тощо. Останнiм часом активно впроваджуеться «розумна» система освiтлення. Вона реагуе на рух сyб'ектiв та дозволяе накопичувати iнформацiю

про стан навколишнього середовища, зокрема температуру, якють повггря, рiвень шуму, тощо. У мютах встанов-ленi smart-лiчильники споживання води та газу, використовуються «розумш» смiттевi контейнери. Остaннi роки smart-проекти розроблялися для Харкова, Львова, Дншра, Вшнищ, Полтави та шших укра!нських мют. Серед осно-вних сфер i нaпрямiв цифрово! трансформацл у цих мiстaх сл!д видалити нaступнi: е-демокрaтiя та управл1ння мютом, освiтa, медицина, екологiя, мiськa мобшьнють та громадська безпека [14]. На сьогодш, через вшну зруйно-вано багато укрa!нських мют. Вважаемо, що розробка проекпв вщбудови мют мае здшснювати на засадах зелено! економши з використанням сучасних iнновaцiйних технологш. 1мплементащя досввду £С щодо розробки та впрова-дження концепцi! smart-city сприятиме пiслявоенному ввдновленню укрa!нських мют. Водночас, як сввдчать резуль-тати проведеного досл1дження, базовим принципом концепцп smart-city е побудова екосистеми, що передбачае баланс м!ж iнновaцiйною, економiчною, соцiaльною та еколопчною складовою на вах р!внях. Зокрема, основними акторами дано! екосистеми виступають населення, бiзнес-aгенти (постачальники, переробники, продaвцi, фiнaнсовi установи та шш! посередники) та державт органи влади. Забезпечуючи !х ефективну взaемодiю на основ! засто-сування шформащйно-комушкацшних технологш, мюька громада отримуе максимальний штегральний результат. Задля цього мае бути враховано стльний штерес вах актор!в екосистеми, а не прагнення до максим!заци результапв лише одного учасника або лише за одним напрямом. Щдтвердженням необхвдносп запровадження даного подходу е проблема енергозабезпечення укра!нських мют тсля пошкодження енергосистеми Укра!ни в результат! масованих росшських обстршв. Досягнення збалансованосп певно! громади може бути забезпечено лише за умови узгодже-носп потреб та можливостей вах l! суб'екпв. Прагнення надшрно спожити ресурси одним !з суб'екпв призводить до перевищення припустимих обсяпв споживання громади та ввдключення вах суб'екпв. Це е наочним прикладом миттевого результату неузгодженого функцюнування суб'екпв. Аналопчш наслвдки можлив! за шшими складо-вими розвитку екосистеми, проте вони, як правило, мають часовий лаг та проявляються з часом. Таким чином, концепцш smart-city сл!д впроваджувати як мехашзм реал!заци модел! збалансованого розвитку громади в умовах шформацшного суспшьства, адаптуючи загальш тдходи до умов функцюнування та розвитку певно! громади.

Висновки

Концепщя smart-city, впроваджена низкою заруб1жних та впчизняних мют, свщчить про значш переваги забез-печення як1сного життя мюьких мешканщв. Водночас, акцентування уваги лише на шформацшно-комуткацшнш шфраструктур!, як баз! формування стратеги розвитку мюта не дозволяе забезпечити його збалансований розви-ток. Важливим моментом е забезпечення сталого розвитку мюта як складово! сустльного устрою. Задля реал1за-ци мехашзму збалансованого розвитку мют та громад запропоновано застосування концепци smart-city на основ! балансу чотирьох напрям!в розвитку (шновацшний, економ!чний, еколопчний, сощальний) вама акторами мюько! екосистеми на р!зних р!внях управлшня (населення (кшцев! споживач!), б!знес-сектор (постачальники ресурав, переробники, продавщ, фшансов! установи та шш! посередники), державт органи влади. Цшьовою функщею вах актор!в мюько! екосистеми мае бути досягнення узгодженосп !х потреб та можливостей задля досягнення максимального штегрального результату системи. Задля зменшення ступеня залежносп вщ впливу зовшшшх загроз вважаемо дощльним перехвд на модель циркулярно! економши, що дозволить зменшити залежнють в!д зовшшнього постачання ресурав за рахунок замкненосп циклу постачання-переробка-споживання. Подальшого дослвдження потребуе розробка модел! формування взаемоввдносин в!д акторами мюько! екосистеми з врахуванням потреб мшь м!защ! впливу зовшшшх загроз, що становлять небезпеку для подальшого розвитку мюько! екосистеми.

Список використаноТ л1тератури

1. About +CityxChange. URL: https://cityxchange.eu/

2. Digital Economy and Society Index, 2022. URL: https://digital-agenda-data.eu/charts/desi-components#chart= {%22indicator%22:%22desi_total%22,%22breakdown-group%22:%22desi_totals%22,%22unit-measure%22:%22pc_ desi0/o22,%22time-period%22:%222022%22}

3. E-Government Development Index, 2020. URL: https://www.statista.com/statistics/421580/egdi-e-government-development index-ranking

4. Ferrer J.-R. Barcelona's Smart City vision: an opportunity for transformation. Field Action Science Reports. 2017. Issue 16. https://journals.openedition.org/factsreports/4367#abstract

5. ITU-T, Smart Sustainable Cities at a Glance. URL: https://www.itu.int/en/ITU-T/ssc/Pages/info-ssc.aspx

6. Revision of World Urbanization Prospects. 2018. URL: https://www.un.org/development/desa/publications/2018-revision-of-world-urbanization-prospects.html

7. Robert G. Hollands Will the real smart city please stand up? (2008) City analysis of urban trends, culture, theory, policy, action. Vol. 12. № 3. Р. 303-320.

8. Smart cities in Norway enhance the quality of life and reduce emissions. URL: https://www.theexplorer.no/stories/ smart-cities2/smart-cities-in-norway-enhance-quality-of-life-and-reduce-emissions

9. Smart cities. European Commission. https://commission.europa.eu/eu-regional-and-urban-development/topics/ cities-and-urban-development/city-initiatives/smart-cities_en#what-are-smart-cities

10. Smart City Index 2021. URL: https://www.imd.org/smart-city-observatory/home/#_smartCity

11. Stockholm Smart City. URL: https://nscn.eu/Stockholm

12. Замятша Н.В. Сучасш технологи у систем! smart-city як мехашзм покращення р!вня життя в умовах глоба-л!заци. Матер!али М1жнародно! науково-практично! конференци «Економта мюта та урбанютика», КНЕУ 2018 р.

с. 206-208.

13. Касич А.О., Федоряк Р.М., Собянша А.П. 1нновацшна технолопя "smart city" як мехашзм покращення р!вня життя в сучасному мютг Науковий вюник М!жнародного гумаштарного ушверситету. 2017. № 27/1. С. 50-54. https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/8985/1/13.pdf

14. Маркевич К. Smart-iнфрaструктурa у сталому розвитку мют: свгговий досвщ та перспективи Укра!ни. Вид-во «Залови», 2021. 400 с.

15. Пушкар Т. А., Серьопна Д.О., Михайлова К.В. Розвиток «розумних мют» в умовах цифрово! трансформаций Держава та регюни. 2022. № 1(124). С. 116-121.

16. Скоробогатова Н.£. 1мплементащя досвщу £С щодо переходу до мюько! зелено! економши як модель тс-лявоенного вщновлення укра!нських мют. Науковий вюник Ужгородського нацюнального ушверситету. 2022. Вип. 44 (спецвипуск). С. 96-102. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/44_2022ua/17.pdf DOI: http:10.32782/2413-9971/2022-44-15

17. Чукут С.А., Дмитренко В.1. «Смарт-ст» чи електронне мюто: сучасш пвдходи до розумшня впровадження Е-урядування на мюцевому р!вш 1нвестици: практика та досвщ. 2016. № 13. С. 89-93.

References

1. About +CityxChange. URL: https://cityxchange.eu/

2. Digital Economy and Society Index, 2022. URL: https://digital-agenda-data.eu/charts/desi-components#chart= {%22indicator%22:%22desi_total%22,%22breakdown-group%22:%22desi_totals%22,%22unit-measure%22:%22pc_ desi%22,%22time-period%22:%222022%22}

3. E-Government Development Index, 2020. URL: https://www.statista.com/statistics/421580/egdi-e-government-development index-ranking

4. Ferrer J.-R. Barcelona's Smart City vision: an opportunity for transformation. Field Action Science Reports. 2017. Issue 16. https://journals.openedition.org/factsreports/4367#abstract

5. ITU-T, Smart Sustainable Cities at a Glance. URL: https://www.itu.int/en/ITU-T/ssc/Pages/info-ssc.aspx

6. Revision of World Urbanization Prospects. 2018. URL: https://www.un.org/development/desa/publications/2018-revision-of-world-urbanization-prospects.html

7. Robert G. Hollands Will the real smart city please stand up? (2008) City analysis of urban trends, culture, theory, policy, action. Vol. 12. № 3. Р. 303-320.

8. Smart cities in Norway enhance the quality of life and reduce emissions. URL: https://www.theexplorer.no/stories/ smart-cities2/smart-cities-in-norway-enhance-quality-of-life-and-reduce-emissions

9. Smart cities. European Commission. https://commission.europa.eu/eu-regional-and-urban-development/topics/ cities-and-urban-development/city-initiatives/smart-cities_en#what-are-smart-cities

10. Smart City Index 2021. URL: https://www.imd.org/smart-city-observatory/home/#_smartCity

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

11. Stockholm Smart City. URL: https://nscn.eu/Stockholm

12. Zamiatina N.V. Suchasni tekhnolohii u systemi smart-city yak mekhanizm pokrashchennia rivnia zhyttia v umovakh hlobalizatsii. Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Ekonomika mista ta urbanistyka», KNEU. 2018. P. 206-208.

13. Kasych A.O., Fedoriak R.M., Sobianina A.P. Innovatsiina tekhnolohiia "smart city" yak mekhanizm pokrashchennia rivnia zhyttia v suchasnomu misti. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. 2017. № 27/1. S. 50-54. URL: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/8985/1/13.pdf

14. Markevych K. Smart-infrastruktura u stalomu rozvytku mist: svitovyi dosvid ta perspektyvy Ukrainy. Vyd-vo «Zapovit», 2021. 400 p.

15. Pushkar T.A., Serohina D.O., Mykhailova K.V Rozvytok «rozumnykh mist» v umovakh tsyfrovoi transformatsii. Derzhava ta rehiony. 2022. № 1(124). P. 116-121.

16. Skorobogatova N. Implementation of EUeu experience on the transition to urban green economy as a model of post-war recovery of Ukrainian cities. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. 2022. Vyp. 44 (spetsvypusk). P. 96-102. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/44_2022ua/17.pdf DOI: http:10.32782/2413-9971/2022-44-15

17. Chukut S.A., Dmytrenko V.I. «Smart-siti» chy elektronne misto: suchasni pidkhody do rozuminnia vprovadzhennia E-uriaduvannia na mistsevomu rivni. Investytsii: praktyka ta dosvid. 2016. № 13. P. 89-93.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.