CC BY
18Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) №1. Часть №2. С.217-221.
УДК 811.161.2373.611
Словотвiрний потенщал кореня ГОЛОВ-в украшськш i росiйськiй мовах
Левун Н. В., Степаненко О. К.
Дн'1пропетровський нацональний унверситет '¡мен Олеся Гончара, м. Днiпропетровськ, Украна
У статт1 зроблено з1ставний анал1з словотв1рного потенц1алу соматизму ГОЛОВА в украгнсьмй 7 ростськт мовах. Виявлено деривацтт законом1рност1 й вгдмгнностг близькоспоргднених мов.
Ключовi слова: дериват, парадигма, пох1дне слово, словотв1рнегтздо, словотв1рнийланцюжок, соматизм, стутньпох1дност1.
Дослщження словотвiрноl системи мови як результату тзнавально! дiяльностi людського мислення належить до важливих завдань дериватологи.
Актуальтсть теми нашого дослщження полягае в тому, що И розроблення зумов-лене об'ективною потребою продовження системного вивчення словотвiрного гшзда (i словотвiрноl системи загалом як структури з гнiздовою органiзацiею). Адже в про-цесi тако! науково! роботи з'являеться змога для: а) глибинного занурення у слово-твiрнi процеси; б) з'ясування парадигматично-синтагматичних зв'язюв, що iснують мiж спiльнокореневими лексемами (гарними словами й дериватами); в) системного анатзу словотвiрноl структури деривата; г) виявлення продуктивностi тих чи шших словотвiрних моделей; г) констатацп породжувально! здатностi твiрного слова. Зна-чний науковий iнтерес викликае зютавлення словотвiрних гнiзд (СГ) в украшськш i росiйськiй мовах. Як зазначають дослiдники, «деривацшш закономiрностi близькоспо-рщнених мов багато в чому подiбнi, однак е i суттевi вщмшносп, а саме: розбiжнiсть значимостi щентичних словотвiрних типiв у деривацiйних системах мов; може не збь гатися i функцiональне навантаження iдентичних форманта, !х розподiл за родовими класами, ступiнь продуктивносп» [5, с.72]. Мета статп - зробити зiставний анатз словотвiрного потенцiалу соматизму ГОЛОВА в украшськш i росiйськiй мовах, а та-кож виявити деривацiйнi закожмрносп й вiдмiнностi близькоспорiднених мов.
Вибiр номiнацiй, що позначають частини людського тша, - соматизмiв - на роль твiрних слiв СГ нашого дослщження не випадковий, вш зумовлений особливою зна-чущiстю цих лексем для номшацшних процесiв через антропоморфний характер аналопзаци предметного свiту в людськш свiдомостi. У статтi фактичний матерiал обмежено одним СГ з вершиною голова.
Потужний словотвiрний потенщал субстантивного кореня голов- випливае з його денотативно-сигшфшативних характеристик: будучи номемою iз загальною сома-тичною семантикою, лексема голова називае найголовшший орган людського тша. Вщповщно до нових, ще до кiнця не завершених лiнгвiстичних класифiкацiй, що
застосовуються до оргашв i частин людського тiла, освоених мовною свщомютю, серце i голова належать до основних; !м протиставляються неосновнi. Основними вважаються тi органи тiла людини, що вiдповiдають за И життя, а також найважливь шi форми i функци И дiяльностi (сюди належить фiзична, iнтелектуальна i психiчна) [4, с. 128]. Укладачi Шкшьного словотвiрного словника сучасно! укра1нсько1 мови словотвiрне гнiздо (СГ) з вершиною голова зараховують до найпотужнiших слово-твiрних гнiзд сучасно! укра!нсько! мови [9, с. 2].
Завдяки значнш глибиш свое! семантики слово голова в сучаснш укра!нськiй мовi надшене потужною словотвiрною продуктивнiстю i активнютю. У ньому видiляеться коренева морфема голов-. У свш час I. Ковалик, штерпретуючи семантичну функцiю коренево! морфеми, переконливо довiв: як носш лексичного значення слово висту-пае в цшому, усiею сукупнiстю свое! «коренево!, афшсальних i флексiйно! морфем, а коренева морфема е лише ношем загально! семантично! iде!, на базi яко! залежно вiд характеру поеднуваних iз нею афiксальних i флексiйно! морфем ця iдея конкретизу-еться в окремi лексичнi значення ^в» [2, с. 5].
Лексикографiчнi джерела укра!нсько! мови слово голова фшсують з такими лек-сико-семантичними варiантами (ЛСВ): 1. Частина тша людини або тварини, в якш мiститься мозок - вищий вщдш центрально! нервово! системи. // Одиниця лiку ху-доби. // Велика кв^ка чи плiд на кшщ стебла рослини. 2. Ця частина тша людини як орган мислення; мозок. // перен. Розум, свщомють. // Розумна людина. // Про людину як ношя певних якостей. 3. Особа, яка керуе зборами, засщанням i т. ш. 4. Керiвник установи, об'еднання, товариства, оргашзаци та !! вiддiлiв. // У дореволюцшнш Росi! та Укра!нi - керiвник деяких виборних органiв. 5. (з великог лтери) У складi офщш-но! назви керiвника держави, уряду або вищих державних оргашв. 6. перен. Основне, головне в чому-небудь. 7. перен. Авторитетна особа; головний у якш-небудь справа 8. Першi ряди, передня частина чого-небудь (колони, загону, групи i т. ш.), що руха-еться. 9. Продукт харчування у виглядi кулi, конуса i т. ш. [1, с. 188].
Аналогiчну лексико-семантичну структуру мае слово голова в росшськш мовi. У тлумачних росшських словниках видiляють шiсть ЛСВ, як збiгаються iз значенням укра!нського слова голова у 1 - 4 та 8 i 9 значеннях. Вщмшшсть лексико-семантич-но! структури аналiзованого слова в росiйськiй мовi пов'язана з тим, що значення «керiвник держави, уряду або вищих державних оргашв» передаеться словом глава, а iншi значення не видшяються в окремi ЛСВ.
Деривати, що входять до аналiзованого СГ в укра!нськш мовi (а це 184 одинищ), розташовуються на трьох ступенях похщносп. Наявнiсть такого поняття, як стутнь похгдностг, вщображае iерархiчний принцип оргашзаци СГ, принцип тдпорядку-вання одних одиниць (похщних) iншим одиницям (твiрним) [7, с. 31]. Як засвщчуе наявний матерiал, найчисленнiшим е перший стушнь - 126 дериватiв. Другий сту-пiнь у цьому аспекп значно йому поступаеться (54 похщних слова). На третьому ступенi - усього чотири деривати.
У росшськш мовi СГ кореня голов-, за матерiалами словника О.Тихонова, налiчуе 152 похщш утворення [8, 1,с.235 - 237], яю розташовуються також на трьох ступенях похщносп, з яких перший ступiнь налiчуе 94 деривати, другий - 57, третш - 1 по-хiдне слово.
Зютавний аналiз СГ кореня голов- в укра!нськш i росiйськiй мовах засвщчив зна-чний словотвiрний потенцiал цього кореня в обох мовах. Вщмшносп в оргашзаци гшзд виявляються на першому ступенi творення: у росшськш мовi цей корiнь не
Словотв1рний потенц1ал кореня ГОЛОВ-в украшськш I рос1йськ1й мовах
породжуе жодного дiеслова i прислiвника, тобто частиномовних зон, тут видшяеть-ся лише двi - iменникова та прикметникова, тодi як в украшськш мовi !х чотири - iменникова, прикметникова, дiеслiвна - 2 одиницi (головувати, обезголовити)та при^вникова - 3 одинищ (стргмголов, сторчголов, наголову). Кiлькiсне сшввщно-шення похiдних слiв на першому ступенi творення в украшськш i росiйськiй мовах становить: iменникiв вщповщно 68 - 37 одиниць, прикметниюв вщповщно 54 -57 одиниць. Як бачимо, похщш украшсью субстантиви першого ступеня творення кiлькiсно майже вдвiчi перевищують аналогiчнi утворення в росшськш мовi, тодi як ад'ективш блоки практично однаковi.
В обох мовах деривати першого ступеня реалiзують свш словотвiрний потенцiал в основному в похщних iменниках, рiдше у прикметниках.
На другому ступеш нараховуеться в украшськш мовi 54 похщш одинищ, у росшськш - 57. Вони членуються на таю частиномовш зони:
а) iменникова 38 i 46 одиниць вiдповiдно в двох мовах;
б) прикметникова 11 i 6 одиниць;
в) дiеслiвна (2 одинищ тшьки в украшськш мов^;
г) прислiвникова 3 i 5 одиниць.
Другий ступiнь теж характеризуемся кшьюсним переважанням субстантивних та ад'ективних дериватiв, причому особливою продуктившстю вiдзначаються iменники росшсько1 мови, утвореш шляхом субстантиваци прикметникiв першого ступеня творення типу змееголовый ^ змееголовые ^м-к), клювоголовый^-клювоголовые (iм-к).
На III ступенi в укра1нському СГ виявлено 4 деривати: 1 iменник, 2 прикметники-та 1 при^вник, в росiйському -1 дериват (субстантивований прикметник жшочого роду як похщне утворення до аналогiчного ад'ектива чоловiчого роду).
Висновки. Отже, деривати, що формують СГ з вершиною головавукрашськш i ро-сiйськiй мовах, розташовуються на трьох ступенях похщносм Найбшьша кiлькiсть дериватiв припадае на перший стутнь, на другому ступенi спостер^аеться рiзке, практично в три рази, скорочення кiлькостi похiдних, а третш характеризуеться !х незначною кiлькiстю. Таким чином, можна констатувати, що слово-вершина мае най-бiльший словотвiрний потенщал i реалiзуе його на першому ступеш, тобто безпосе-редньо вступаючи у деривацшш вщношення як твiрна основа. На рештi ступенiв по-хiдностi вiдбуваеться згасання словотвiрноl продуктивности що свiдчить про слабку словопороджувальну потенцiйнiсть похiдних вiд соматизму голова ств. Характерною особливiстю СГ кореня голов- у росшськш мовi е вщсутшсть у ньому дiеслiвних утворень. Вiдповiдники до укра1нських вербативiв з коренем голов- утворюються в росшськш мовi вiд основи глав-, пор.: укр. обезголовити - рос. обезглавить тощо.
В аналiзованих СГ, за нашими пщрахунками, налiчуеться в украшськш мовi 126 словотвiрних ланцюжюв (СЛ) i 94 СЛ - у росшськш. Довжина !х сягае вщ двох до трьох деривата. В основному це двочленш структури: пор.: укр. голова ^ головач; рос. голова ^ поголовье; рщше трапляються тричленнi: пор.: укр. г. ^ головка ^ боеголовка; рос. г. ^ головотяп ^ головотяпство та iн. Чотиричленнi СЛ наявш в СГ укра1нсько1 мови: г. ^ обезголовити ^ обезголовлювати ^ обезголовлювання; г. ^ заголовок ^ тдзаголовок ^ тдзаголовний; г. ^ головокрут ^ головокрут-ний ^ головоктрутно; г. ^ головувати ^ головуючий ^ ствголовуючий. У росшськш мовi чотиричленний СЛ в аналiзованому СГ лише один: г. ^ пустоголовый ^ пустоголовый (iм-к) ^ пустоголовая (iм-к).
Максимальну довжину СЛ у лшшних процесах словопородження дослщники ви-значають як показник потужностi; одиницею BHMÎpy цього показника виступають такти дериваци [3, с. 13]. Оскiльки кожний такт дериваци позицiонye новоутворене похщне як члена чергового ступеня похщносп, показником потyжностi СГ з вершиною голова виступае число «три», адже найдовшi СЛ нараховують три деривати. СЛ аналiзованих СГ в обох мовах репрезентують як внутршньочастиномовний слово-твiр, так i процеси мiжчастиномовноï деривацiйноï взаемодiï.
Список л^ератури
1. Великий тлумачний словник сyчасноï yкраïнськоï мови / Уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; 1ртнь: Перун, 2003. - С. 188.
2. Грещук В. В. Внесок 1вана Ковалика в украшське i слов'янське мовознавство / В. В. Грещук// Прикарп. нац. ун-т iм. В. Стефаника. Вюн. Сер. Фшолопя. Вип. 1518. - Iвано-Франкiвськ: Вид.-дизайнер. вщ. Ц1Т, 2007. - С. 5.
3. КарпшовськаС. А. Конструювання складних словотворчих одиниць: На мате-рiалi украшсько1' мови / G. А. Карпшовська. - К.: Наук. думка, 1990. - С. 13.
4. Крейдлин Г.Е. Языковаяконцептуализациячастейтела в русскомязыке (на примереплеч) / Г.Е. Крейдлин, А.Б. Летучий // Сокровенныесмыслы: Слово. Текст. Культура. - М.: Языкирусскойкультуры, 2004. - С. 128.
5. Нещименко Г.П. О некоторых аспектах деривационного синтеза при сопоставительном изучении славянских языков / Г.П. Нещименко // Сопоставительное изучение словообразования славянских языков. - М.: Наука, 1987. - С. 62-73.
6. Сопоставительная грамматика русского и украинского языков / Г.Д.Басова, А.В. Качура, А.В. Кихно и др. - К.: Наук.думка,2003. - 534 с.
7. Тихонов А. Н. Проблемысоставлениягнездовогословообразовательногослов арясовременногорусскогоязыка: Курс лекций / Александр Николаевич Тихонов; Са-марк. гос. ун-т им. А. Навои. - Самарканд: б/и, 1971. - С. 31.
8. Тихонов А.Н. Словообразовательныйсловарьрусскогоязыка: В 2-х т. Ок. 145 000 слов / А.Н.Тихонов. - М.: Русск. яз., 1985. - Т.1. - 1554 с.
9. Шкшьний словотвiрний словник сучасно1' украшсько1' мови: 15 600 ^в у складi 127 гшзд / Укл.: Н. Ф. Клименко, С. А. Карпшовська, Л. П. Кислюк. - К.: Наук. думка, 2005. - С. 2. - (Словники Украши).
Левун Н. В., Степаненко Е. К. Словообразовательный потенциал корня голов - в
украинском и русском языках // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» -2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 2. С.217-221.
В статье сделан сопоставительный анализ словообразовательного потенциала-соматизма ГОЛОВА в украинском и русском языках. Выявлены деривационные закономерности и отличия близкородственных языков.
Ключевые слова: дериват, парадигма, производное слово, словообразовательное гнездо, словообразовательная цепочка, соматизм, степень производности.
Словотвiрний потенцiал кореня ГОЛОВ-в украшськш i росiйськiй мовах
LevunN., Stepanenko O. Wordformation potential of the root head - in the russian and ukrainian lahguages // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). -№ 1. Part 2. - P. 217-221.
In the article the comparative analyses of wordformationsomatismHEAD in Russian and Ukrainian languages is done. The derivational familiarities and differences in two languages are revealed.
Key words: derivative, derivative word, paradigm, somatism, the degree of derivation, word-forming chain, word-forming family.
Поступила до редакци 29.04.2012р.
