CC BY
17Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.423-427.
УДК 811.161.2'373.611
СЛОВОТВ1РНЕ ГН1ЗДО З ВЕРШИННИМ СОМАТИЗМОМ СЕРЦЕ
В УКРА1'НСЬК1Й МОВ1
Левун Н.В., Степаненко О.К.
Дн1пропетровський нац1ональний ун1верситет iменi Олеся Гончара, м. Днiпропетровськ, Украна
У cmammi здшснено по^довний anani3 moeomeipnux ланцюжтв i парадигм, що формують структуру СГ з вершинним соматичним компонентом «серце», демонструючи словопороджувальний потенщал слова-вершини i його реал1зацж в конкретних похiдних одиницях.
Ключовi слова: дериват, парадигма, mxidrn слово, словотвiрне гтздо, словотвiрний ланцюжок, стутнь поxiдностi.
Глобальна мовна система характеризуется тим, що в И межах не юнуе жодно! дшянки, яка б не змшювалася, оскшьки в природi кожного лшгвального елемента закладена нестатичнють, динамша. Якщо вести мову про словотворення, то воно на цьому тл постае як досить динамiчна й жива шдсистема, яка мае необмежеш можливостi постiйного збагачення i розширення. Уже цей факт вiдрiзняе словотворення вщ багатьох iнших формалiзованих мовних пiдсистем 3i стабiльною конфiгурацiею i превалюванням закритих рядiв слiв [7, с. 379]. Словотвiр, як вщомо, займаеться вивченням морфолопчно! структури слова крiзь призму його номiнативного призначення в мовi. Завдання вияву особливостей i основних тенденцiй розвитку словотвiрноl системи певно! мови перебувають серед основних завдань сучасного мовознавства [12, с. 122].
Будучи створеним за допомогою рiзних словотворчих компонентiв, похiдне слово зi структурно! точки зору виступае складною ^алектичною) мовною одиницею. Виявлення i правильна iнтерпретацiя словотвiрноl структури деривата можливi лише на широкому rai вше! його словотвiрноl «им'!» - серед спорiднених (однокореневих) слiв [1, с. 97]. У процес «гнiздового» вивчення дериватiв (вiд твiрного слова до поидного), як вважае А. Зверев, особлива дослiдницька увага зосереджуеться на словотвiрному потенцiалi твiрних слiв (якi одиницi утворюються вщ ще! базово! основи, якi вщношення iснують мiж членами гнiзда, яю
вiдношення цих членiв з вершинним словом). У дослщженнях, якi базуються на цьому принципi, робиться аналiз вiдношень у мiкросистемi «твiрне - похщне», способiв перетворення основи твiрноl одиницi в основу пох1дно1. Такий («гшздовий») спосiб вивчення словотвiрноl системи, на думку вченого, обмежуеться, по сут^ дослiдженням формального аспекту зв'язюв у парi «твiрне -похщне», семантичний же план похвдних сприймаеться як заранi заданий, а словотвiрнi значення не потрапляють в об'ект дослщження [4, с. 10-11].
Однак iншi лшгвюти у вивченш словотвiрного гшзда (далi - СГ) вбачають значш лiнгвiстичнi перспективи. Так, I. Улуханов констатуе багатостороннiсть i рiзноманiтнiсть зв'язюв мiж словами в СГ [15, с.21]. На думку Г. Василевич, здшснення комплексного вивчення СГ вщкривае перед ученими можливостi для виявлення ступеня продуктивностi кореневих морфем, бшьш детального показу лiнгвальних чинниюв, яю взаемодiють у словотвiрнiй структурi рiзних частин мови на рiзних етапах реалiзацil кореневою морфемою сво!х словотвiрних потенцiй [1, с. 101]. Як вважае Н. Лесюк, дослiдження у межах словотвiрного гнiзца дають можливють яскраво i повною мiрою простежити: а) iерархiю зв'язкiв мiж членами гшзда; б) семантичш зв'язки мiж однокореневими словами; в) типи мотиваци похiдного; г) способи «оргашзацп» внутршньо! структури похiдних слiв; д)видозмiни категорiальноl семантики мотиватора (твiрного слова) в семантищ мотиванта (пох1дного) [8, с. 213]. Основою для видшення СГ виступила здатшсть певного кореня (твiрноl основи) породжувати бiльшу, нiж одиниця, кiлькiсть дериватiв. Дослiдники визначають СГ по^зному. Цi дефшщи можна звести до кшькох типiв: це, зокрема, 1) сукупшсть слiв зi спшьним коренем [15, с. 7; 13, с. 30; 3, с. 16]; 2) упорядкована вщношеннями похщносп сукупшсть однокореневих ^в [9, с. 134; 13, с. 30; 16, с. 7]; 3) сукупшсть ^в, упорядкованих вщношеннями похщносп (живими послiдовними словотвiрними зв'язками) i об'еднаних спiльнiстю кореня [5, с. 573; 8, с. 213]; 4) сукупшсть ушх словотвiрних ланцюжюв з тим самим словом-вершиною (непохвдним словом) [6, с. 144; 11, с. 565]; 5) еднють деривацшних рядiв (словотвiрних парадигм), яю починаються тим самим непохiдним словом, що знаходиться на нульовому такп [10, с. 29]; 6) складна цшсна система, де впорядковуються взаемозв'язки i вiдношення мiж однокореневими словами [2, с. 5]. Остання дефшщя перебувае в руслi концептуальних щей дериватолопв, яю вважають, що системшсть словотворення забезпечуеться системнiстю СГ [13, с.36], оскiльки, будучи комплексною одиницею словотвiрноl системи, СГ також являе собою мшросистему, елементи яко! впорядковаш на основi вiдношень структурно-семантично! мотивованостi. Ми будемо квалiфiкувати СГ як оргашзовану еднiсть пов'язаних структурною i смисловою похiднiстю лексем, системний характер яко! базуеться на таких мапстральних ознаках, як: а) спшьнють кореня; б) похщшсть (iснування живих словотвiрних зв'язкiв); в) наявнiсть слова-вершини (непохiдноl основи). СГ - система динамiчна, оскiльки в И межах простежуються процеси як перемiщення деяких дериватiв на периферiю СГ або взагалi виходу за його меж^ так i активного поповнення новими одиницями. Фактор динамiчностi гнiзда впливае на актившсть/пасившсть лексем, що входять до нього. Глибина СГ формуеться ступенем похщносп. Ступiнь похiдностi деривата залежить вщ кiлькостi словотвiрних акпв, якi лежать мiж ним i словом-вершиною, яке виступае головним складником СГ, задаючи йому формальнi i смисловi параметри [2, с. 5].
Мета статтг - аналiз словотвiрних ланцюжкiв i парадигм, що формують структуру СГ з вершинним соматичним компонентом «серце».
Деривати СГ з вершиною СЕРЦЕ розташовуються на трьох ступенях похщносп. Перший стушнь складають три частиномовнi зони (37 одиниць), з них а) iменники (17): суфшсальш (серденько, сердега, сердека, сердяга, серденя, серцевина,
сердечко), префiксально-суфiксальнi (передсердя, осердя), композити (односердя, серцегд, серцебиття, серцев1дець, серцезнавець, милосердя, простосердя, щиросердя); б) прикметники (19): суфшсальш (серцевий, сердешний, сердечний), префшсально-суфшсальш (навколосерцевий, тдсерцевий, безсердечний, безсердий), композити (добросердечний, добросердний, добросердий, милосердий, фальшивосердний, простосердечний, простосердий щиросердечний, щиросердий, м'якосердий, серцепод1бний, сердобольний); в) дieслова (1): складно - суфшсальне милосердствувати.
За нашими шдрахунками, II стушнь формують чотири частиномовнi зони (31 одиниця), з них: а) iменники (14): суфiксальнi (серденятко, серцевинка, сердечник, сердечмсть, безсердечмсть, добросердечмсть, добросердмсть, добросерд1сть, простосерд1сть, простосердечмсть, щиросердечмсть, щиросерд1сть), композити (серцегдка, м'якосердя); б) прикметники (6): ус суфшсальш (сердешненький, серцевинний, односердний, щиросердний, милосердний, простосердний); в) при^вники (10): ус при^вники суфшсальш (добросердно, простосердо, милосердо, безсердечно, сердечно, щиросердечно, простосердечно, добросердечно, щиросердо, сердобольно); г) дieслова (1): суфшсально-постфшсальне милосердитися.
На III ступенi визначаються двi частиномовнi зони (8 одиниць), iз них:
а) iменники (3): усi суфiксальнi (простосердмсть, сердоболець, сердечниця);
б) при^вники (5): ус суфiксальнi (односердно, односердне, милосердно, простосердно, щиросердно).
Найбшьш численною словотвiрною парадигмою (далi - СП) виступае, як i в бiльшостi iнших СГ, СП вершинного компонента. Вона нараховуе 37 деривапв (див. I стушнь). На II ступеш спостершаеться рiзке збшьшення кiлькостi СП й одночасне скорочення числа деривапв, якi !х формують. Тут, за нашими шдрахунками, е двадцять СП. Десять iз них дорiвнюють словотвiрним парам (твiрнi слова таких СП продукують лише один дериват): сердобольний ^ сердобольно; м'якосердий ^ м'якосердя; щиросердя ^ щиросердний; серцегд ^ серцегдка; серденя ^ серденятко; простосердя ^ простосердний; милосердя ^ милосердний; добросердий ^ добросерд1сть, сердешний ^ сердешненький, односердя ^ односердний. Дев'ять парадигм об'еднують по два деривати: безсердечний ^ безсердечмсть i безсердечно; добросердечний ^ добросердечшсть i добросердечно; добросердний ^ добросердмсть i добросердно; милосердий ^ милосердо i милосердитися, простосердечний ^ простосердечтсть i простосердечно. простосердий ^ простосерд1сть i простосердо; серцевина ^ серцевинка i серцевинний; щиросердечмсть ^ щиросердечмсть i щиросердечно; щиросердий ^ щиросерд1сть i щиросердо. В однiй СП об'еднуються три похiдних: сердечний ^ сердечник, сердечмсть i сердечно.
На III ступеш виявлено чотири СП, яю збiгаються зi словотвiрними парами: милосердний ^ милосердно; сердечник ^ сердечниця; щиросердний ^ щиросердно; сердобольна ^ сердоболець. Двi парадигми об'еднують по два деривати: односердний ^ односердно i односердне; простосердний ^ простосердмсть i простосердно.
В аналiзованому СГ налiчуеться 49 словотвiрних ланцюжюв (далi - СЛ), якi включають вщ двох до трьох члешв. У частиномовному планi превалюють структури змiшаного типу: серце ^ безсердечний ^ безсердечшсть; с. ^ сердешний ^ сердешненький; с. ^ добросердечний ^ добросердечшсть; с. ^ милосердя ^ милосердний ^ милосердно; с. ^ щиросердечний ^ щиросердечмсть; с. ^ сердобольний ^ сердобольно ^ сердоболець. Рiдше зустрiчаються СЛ, сформоваш зi слiв рiзних частин мови (таю СП шюструють мiжчастиномовне словотворення): с. ^ безсердечний ^ безсердечно; с. ^ добросердечний ^ добросердечно; с. ^ милосердий ^ милосердо; с. ^ простосердий ^ простосердо; с. ^ сердечний ^ сердечно.
Ще рiдше - СП, деривати яко! належать до ие1 ж, що i вершина, частини мови (внутршньочастиномовне словотворення): с. ^ серцевина ^ серцевинка; с. ^ серденя ^ серденятко; с. ^ серцегд ^ серцегдка.
Висновки. Таким чином, у структурному плат СГ з вершинним соматизмом серце становить собою сукупшсть 76 дериватiв, розмiщених на трьох ступенях похщносп, у парадигматичному планi органiзованих у 25 СП з рiзною кiлькiстю (вiд одного до трьох) члешв, а в синтагматичному - в 49 словотвiрних ланцюжкiв, найдовшi з яких (вони характеризують гшздо в планi його глибини) дорiвнюють трьом дериватам.
Дослiдження СГ становлять собою безперечно перспективну наукову дiяльнiсть в аспект визначення деривацшно1 спроможностi твiрних ^в, що мають специфiчну номiнативну спрямовашсть (соматизми), а також iлюструють словотвiрну (структурну i смислову) iерархiю в конкретному СГ.
Список л^ератури
1. Василевич А. Я. Словотв1рне гшздо кореня дум- у сучасшй укра'шськш л1тературшй мов1
/ Г. Я. Василевич // Зап. держ. ун-т. Питания словотвору: Зб. наук. праць. - К.: Вища шк., 1979.
- С. 96-101.
2. Дияк О. В. Структурно-семантична оргашзащя словотв1рних гшзд ¡з коренями на позначення метал1в: автореф. дис. на здобуття наук. степеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.01 "Украшська мова" / О. В. Дияк. - К., 2006. - 21 с.
3. Егоров Г. Г. Значение производного слова и семантика словообразовательного гнезда
/ Г. Г. Егоров // Тадж. гос. ун-т им. В. И. Ленина. Словообразовательные единицы - их семантика и взаимодействие. Сб. науч. тр; [Отв. ред. А. А. Горбачевский]. - Душанбе, ТГУ, 1986. - С. 14-18.
4. Зверев А. Д. Словообразование в современных восточнославянских языках: [учеб. пособ. для ВУЗов] / А. Д. Зверев. - М.: Высш. шк., 1981. - 205 с.
5. Клименко Н. Ф. Словотв1рне гшздо / Н. Ф. Клименко // Украшська мова: Енцикл. / Редкол.: Русашвський В. М. (ствголова), Тараненко О. О. (ствголова), Зяблюк М. П. та ш. - К.: Укр. енцикл. ¡м. М. П. Бажана, 2000. - С. 573.
6. Кочерган М. П. Загальне мовознавство: [тдруч. для студ. фшол. спец. вищ. закл. осв1ти] / М. П. Кочерган. - К.: Академ1я, 1999. - 288 с.
7. Кубрякова Е. С. Словообразование / Е. С. Кубрякова // АН СССР. Ин-т языкознания. Общее языкознание. Внутренняя структура языка. [Отв. ред. член-корр. АН СССР Б. А. Серебренников].
- М.: Наука, 1972. - С. 344-393.
8. Лесюк М. П. Дослщження словотвору на р1вш словотв1рних гшзд / М. П. Лесюк // Прикарп. нац. ун-т ¡м. В. Стефаника. Вюн. Сер. Фшолопя. Вип. 15-18. - 1вано-Франювськ: Вид.-дизайнер. вщ. Ц1Т, 2007. - С. 212-216.
9. Лопатин В. В. Словообразование / В. В. Лопатин, И. С. Улуханов // Русская грамматика: в 2-х т.; [Ред. кол: Н. Ю. Шведова (гл. ред.) и др.]. Т. 1. Фонетика. Фонология. Ударение. Интонация. Словообразоване. Морфология. - М.: Наука, 1980. - С. 133-149.
10. Матешина Г. В. Морфонологические характеристики отглагольного словообразовательного гнезда / Г. В. Матешина // Тадж. гос. ун-т им. В. И. Ленина Словообразовательные единицы - их семантика и взаимодействие. Сб. науч. трудов; [Отв. ред. А. А. Горбачевский]. - Душанбе, ТГУ, 1986. - С. 29-37.
11. Селiванова О. О. Сучасна лшгвютика: термшолопчна енциклопедiя / Олена Олександрiвна Селiванова. - Полтава: Довкшля. - К, 2006. - 716 с.
12. Стишов О. А. Укра'шська лексика кшця ХХ столтя: (На матерiалi мови заа^в масово'1 шформаци) / О. А. Стишов. - К.: КНЛУ, 2005. - 388 с.
13. Тихонов А. Н. Основные понятия русского словообразования / А. Н. Тихонов // Словообразовательный словарь русского языка: [в 2 т.:] ок. 145000 слов. Т. 1. - М.: Рус. яз., 1985. - С. 18-52.
14. Тихонов А. Н. Проблемы составления гнездового словообразовательного словаря современного русского языка: [курс лекций] / Александр Николаевич Тихонов; Самарк. гос. ун-т им. А. Навои. - Самарканд: б/и, 1971. - 386 с.
15. Улуханов И. С. Словообразовательная семантика в русском языке и принципы ее описания / Игорь Степанович Улуханов; АН СССР; Ин-т рус. яз. им. А. С. Пушкина. - М.: Наука, 1977. - 256 с.
16. Шюльний словотвiрний словник сучасно'1 украшсько'1 мови: 15 600 ^в у складi 127 гшзд / Укл.: Н. Ф. Клименко, £. А. Картловська, Л. П. Кислюк. - К.: Наук. думка, 2005. - 264 с. - (Словники Укра'ши).
Левун Н. В., Степаненко Е. К. Словообразовательное гнездо с вершинным соматизмом сердце в украинском языке // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 2. - С.423-427.
В статье осуществлён анализ словообразовательных цепочек и парадигм, формирующих структуру СГ с вершинным соматическим компонентом «сердце», демонстрируя словопорождающий потенциал слова-вершины и его реализацию в конкретных производных единицах.
Ключевые слова: дериват, парадигма, производное слово, словообразовательное гнездо, словообразовательная цепочка, степень производности.
Levun N., Stepanenko O. Word-formative family of words with the top somatic element heart in the ukrainian language // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 2. - P.423-427.
The analysis of word-formative chains and paradigms, forming the structure of word-forming family with its top or peak element "heart" is carried out. The accompanying potential of the top or peak-word and its realization in the derivative unites are also shown.
Key words: derivative, paradigm, derivative word, word-forming family, word-forming chain, the degree of derivation.
Поступила до редакцИ' 02.03.2011 р.
