CC BY
26
УДК 81.373.611(07)
М. В. П1ГУР
ОРГАН1ЗАЦ1Я 1НТЕГРОВАНОГО ВИВЧЕННЯ СЛОВОТВОРУ НА ЗАНЯТТЯХ 13 СУЧАСНО1 УКРА1НСЬКО1 Л1ТЕРАТУРНО1 МОВИ
Розглянуто питання ттегрованого вивчення словотвору в Kypci сучасноЧукратськоЧ лтературног мови. Розумтня окремих способiв словотвору як мовленневих проце^в окреслено шляхом мiжрiвневих зв'язюв. Системно-ттегрований пiдхiд у трактуванн мовних явищ забезпечуе едтсть лiнгвiстичноi теорп i мовленневоi практики в формуванн мовноi особистостi студента-фтолога.
Ключовi слова: словотвiр, дериващя, мiжрiвневi й мiжпредметнi зв'язки, узагальнювалью схеми i таблищ.
М. В. ПИГУР
ОРГАНИЗАЦИЯ ИНТЕГРИРОВАННОГО ИЗУЧЕНИЯ СЛОВООБРАЗОВАНИЯ НА ЗАНЯТИЯХ ПО СОВРЕМЕННОМУ УКРАИНСКОМУ ЛИТЕРАТУРНОМУ ЯЗЫКУ
Рассмотрен вопрос интегрированного обучения словообразованию в курсе современного украинского литературного языка. Понимание отдельных способов словообразования как речевого процесса определено путём межуровневых связей. Системно-интегрированный подход к анализу языковых явлений обеспечивает единство лингвистической теории и речевой практики в формирование языковой личности студента филолога.
Ключевые слова: словообразование, деривация, межуровневые и межпредметные связи, обобщающие схемы и таблицы.
M. V. PIHUR
ORGANIZATION OF THE INTEGRATED LEARNING OF WORD FORMATION ON THE CONTEMPORARY UKRAINIAN LITERARY LANGUAGE COURSE
The question of the integrated learning of word formation is described on the contemporary Ukrainian literary language course. The understanding of certain ways of word formation as speech activities is discribed with the help of interlevel relations. The system-integrated approach in explanation of language facts makes it possible to conjunct linguistic theory and language practice in creating of the student-philologist's language personality.
Keywords: word formation, derivation, interlevel and intersubject relations, generalized schemes and
tables.
Яшсна лшгвютична тдготовка студента-фшолога е фундаментом педагопчно! майстерносп вчителя-словесника. Сучасна програма з рвдно! мови для загальноосвиньо! школи передбачае формування в учшв широкого кола вмшь i навичок, а реатзащя цього завдання можлива лише за умови належно! тдготовки педагога, який досконало володiв би ними. Засвоення системи мовних теоретичних знань i оволодшня мовленневими навичками для майбутнього учителя-словесника е базовими в навчальному процесс Висока яшсть мовлення забезпечуе ефектившсть процесу передання знань, обмiну iнформацiею, сприяе вдосконаленню керування тзнавально-практичною дiяльнiстю учнiв, регулюе взаемовiдносини мiж вчителем та учнем. Педагог зможе забезпечити досягнення зазначено! мети, якщо глибоко осмислюватиме основнi питання мовознавчо! теори, знатиме систему мови й закони li функцiонування.
Особливо! актуальносп ця проблема набувае в наш час, коли виникла потреба в модершзаци системи педагопчно! освiти Укра!ни, адже вiдомо, що вiтчизнянi педагопчш ВНЗ понинi готують освiтянськi кадри за безнадшно застарiлими навчальними програмами (програма з курсу сучасно! укра!нсько! лиературно! мови складена понад 20 рошв тому) [1].
Певна рiч, що впродовж цих рок1в з'явилися новi вде1 в лiнгводидактичних дослiдженнях. Тому слушними е зазначенi в Концепци розвитку вищо1 педагопчно1 освiти Украши в XXI столiттi закономiрностi в прогнозуванш змiсту освiти: 1) поглиблення мiжпредметних зв'язк1в; 2) створення штегрованих курсiв; 3) усунення дублювання навчального матерiалу [2, с. 76].
Для виршения проблеми штеграцп у вивченш украшськох мови однiею з важливих технологiй е впровадження мiжпредметних зв'язюв мiж курсами лiнгвiстичного блоку, а також мiжрiвневих зв'язк1в у системi мови. Як показуе практика, штеграцшш зв'язки мiж рiзними лiнгвiстичними курсами й курсом сучасно! украшськох мови та мiж одиницями рiзних рiвнiв у системi мови зводяться до двох основних напрямк1в. Перший з них торкаеться поглиблення теоретичних знань, що дае змогу вшьно орiентуватися у причиново-наслiдкових зв'язках мiж одиницями мовно! системи, давати !м квалiфiковане пояснения й оцiнку. Другий забезпечуе практичне оволодiния вiдповiдними вмiниями й навичками. Перший i другий напрями iнтеграцiйних зв'язк1в у вивченнi мови псно пов'язанi мiж собою, причому другий реалiзуеться з опорою на перший.
Мета статтi полягае в обгрунтуваннi мiжрiвневоl штеграцп як прийому вивчения окремих способiв словотвору. На сьогодш вiдомо, що деривацшний механiзм мови багатоаспектний. Загалом можна визначити п'ять функцiй словотвiрного процесу: 1) власне номiнативна; 2) конструктивна; 3) компресивна; 4) експресивна; 5) стилютична. Вони вiдображають рiзнi комушкативш намiри мовця: 1) створити необхвдне найменувания; 2) змiнити синтаксичну будову мовлення; 3) створити бiльш коротку форму найменувания (компресiя); 4) отримати експресивну форму висловления; 5) використовувати заиб висловления, який буде ввдповвдати стилю i типу мовлення.
У контекст сказаного, а також за умови функцюнально^яльшсного пiдходу до викладання рвдно1 мови у школах та ВНЗ, першорядного значения у вивченш мовних явищ набувае !х комплексна характеристика. Щодо словотвiрних процесiв, то найбшьш повно це репрезентують транспозицшний спосiб (конверсiя) творения слiв, спошб зрощения (лексико-семантичний), словоскладания, основоскладання й абревiацiя.
Транспозицiйний спосiб (конверия) - це утворения слова, яке базуеться на «функцп словозмшно1 парадигми: вживання слова в новiй синтаксичнш функци, супроводжуеться набуттям нового морфолопчного значения i змiною засобiв його вираження» [3, с. 125]. Зауважимо, що, вивчаючи цей процес, учет користувались рiзними термiнами для його окреслення: перехiд (М. Греч, А. Востоков, В. Виноградов), перехвдшсть (А. Бедняков, А. Каламова), трансформащя (В. Мтрш), транспозицiя (О. Скороглядова), конверая (О. Смирницький). Як i будь-який трансформацiйний процес, конверсiйне словотворения залежить ввд комплексу синтаксичних, морфологiчних i семантичних умов.
Однiею з синтаксичних причин переходу слова з одше1 частини мови в шшу е елшсис, який зумовлено рiзними причинами процесу мовлення: швидкий темп мови (Д. Овсянико-Куликовський), закон економи сил мовця (А. Пешковський, О. Потебня).
Елiпсис мае словотвiрне значения при субстантивацп атрибутивних частин мови -прикметнишв, дiеприкметникiв, порядкових чи^внишв i означальних займенник1в. Вони субстантивують у випадку елiпсиса у словосполученш «атрибутивна частина мови + означувальний iменник»: черговийучень ^ черговий.
Причинами штеграцп семантичних, морфологiчних i синтаксичних чинник^в пояснюються процеси предикативаци та адвербiалiзацil. Виявити адвербiалiзовану словоформу i сп1взвучну з нею повнозначну частину мови можемо тiльки в тексп (контекстi). Отже, реалiзуеться мовне явище лише у процесi мовлення: Додолу верби гне висою, горами хвилi пiдiйма. За горами гори, хмарою повитi (Т. Г. Шевченко).
Важливим питанням тд час вивчення трансформацшного словотворення е поняття словотвiрноl бази i словотворчого засобу.
Словотворчий засiб у словотворi - це той компонент, яким похiдне вiдрiзияеться вiд твiрного. Пiд час словотвiрноl трансформацil - це семантичнi, лексико-морфолопчш i синтаксичнi елементи похiдного слова, за допомогою яких воно утворилося i якими вiдрiзияеться вiд твiрного [3, с. 88]. Отже, словотворчим засобом при транспозицшному словотворi е перехвд слова з однiеl частини мови i тi чинники, яю зумовлюють цей перехiд (семантичнi, морфолопчш i, зрештою, синтаксичнi). Таким чином, можемо стверджувати, що
причиною такого переходу е дистрибущя, iнновацiйне синтаксичне i лексичне поеднання слiв у реченш. Основна ж причина транспозицiï в системi - це мови е комушкативна потреба в цьому носив мови.
Наступним продуктивним способом словотворення, який базуеться на синтаксичнш основ^ е складання. Особливiсть композитних деривалв - те, що вони безпосередньо е синонiмами до вiдповiдних 1'м одиниць синтаксичного рiвня. У зв'язку з тим процес утворення будь-якого слова, i складного зокрема, подшяють на два етапи:
• утворення складного найменувания (в результат розгортання): не тшьки словосполучення, а й бшьш складноï одиницi: той, хто мае чорт крила ^;
• власне «унiвербiзацiя» - створення слова (унiверба), тобто створения в процеа комунiкацiï певноï лексеми як одного з варiантiв можливого: ^ чорнокрилий.
Оск1льки, словотворення - це процес комунiкативний (виникае з потреби спшкувания i проходить у ньому), то в ньому чiтко прослщковуеться тенденцiя до економи. Тому замють словосполучення чи речения використовуеться в мовленш компактна структура - складне слово, яке е результатом компреси. Тут мова йде про синотмш найменувань на рiзних рiвиях: одиниця синтаксичного рiвия синонiмiчна до одинищ словотвiрного рiвия: чорт брови ^ та, що з чорними бровами ^ чорноброва: «В реальних процесах мовленневоï дiяльностi завдання унiвербiзацiï розв'язуеться, зазвичай, як часткове завдання поряд з формуванням бiльш розгорнутого найменування, що i виступае як контекст до ушверба» [5, с. 28].
Осшльки композит i словосполучення чи речення е синонiмiчними одиницями на рiзних рiвиях, то можемо визначити i спшьний прийом вивчення цих одиниць - метод перифраз (Н. Клименко, З. Волоцька, М. Гоновська).
Н. Клименко вслед за М. Гоновською тд «перифразою» розумiе:
• прийом штерпретаци, що розкладае мовний вираз на простiшi поняття;
• екшвалентне, але аналiтичне мовне висловлювання, що конкуруе з дериватом;
• частину механiзму мисления, що лежить в основi появи нових деривалв [2, с. 53].
За характером словотшрно1' бази до складання, зокрема основоскладання, прилягае такий споиб словотворения, як зрощения (лексико-семантичний): одиницi синтаксично оформленого словосполучення поеднуються в одну лексему: нижче тдписаний ^ нижчетдписаний. Отже, при лексико-синтаксичному словотвореннi ввдбуваеться конденсацiя змiсту словосполучення у едину номiнативну одиницю, яка е назвою одного поияття.
Ще один важливий чинник iнтеграцiï синтаксису й словотвору - функцюиувания мовно1' моделi «актуальне членувания речения». Суть у тому, що названу модель застосовуемо i тд час вивчения словотвору: частина ^в утворюеться за принципом актуального под^ на тему i рему (дане i нове). Темою слова (тобто вщомою спшьною частиною твiрного i походного) е твiрна основа, а ремою - дериватор, тобто словотворчий засiб.
1дея про використания поияття актуального синтаксису в словотворенш належить Ю. Гiнзбургу. Також вона характерна для праць багатьох слов'янських лiнгвiстiв (М. Докулiл, Я. Розвадовський, П. Соболева, I. Теплов, I. Торопцев). Саме щ представники трансформацшно1' граматики на рiзному мовному матерiалi доводять «синтаксичнiсть» словотвiрних процесiв.
Враховуючи вище описанi чинники, органiзовуемо вивчения перелiчених способiв словотвору в кури «сучасно1' украшсько1' лiтературноï мови», а саме у блощ занять зi словотвору, що передбачае засвоення таких тем: «Безафшсне словотворення», «Складання», «Транспозищя (конверсiя)», «Компресiя (зрощення)».
Мета вивчення тем цього блоку:
- осмислення i усввдомлення способiв словотворення як категорш, що зумовленi лексико-семантичними i синтаксичними чинниками;
- усввдомлення i засвоення компонент1в словотворчих засобiв при безафiксному словотвореннi з необхвдшстю вироблення вмiнь i навичок:
• розпiзнавати види безафiксного словотворения в текстц
• розмежовувати види транспозицшних перетворень мiж словами;
• використовувати виучуваш явища у власному мовленнi;
• пов'язувати виучуваний матерiал у систему.
Домшантною формою оргашзацп навчального процесу е практичнi заняття. 1х загальна структура така:
1. Засвоення понятiйно-термiнологiчного тезаурусу кожно! теми. З'ясування семантико-функцiональних особливостей виучуваного словотвiрного явища (цей етап охоплюе роботу над опорними конспектами).
Наведемо фрагменти завдань на цьому етат.
• Прочитайте опорний конспект i встановиь, чи матерiал цього конспекту зможе забезпечити досягнення поставлено! мети (теоретична частина)?
• Зютавте матерiал опорного конспекту з матерiалом школьного пiдручника «Рвдна мова» для 6 класу (Глазова О., Кузнецов Ю. «Рiдна мова». Пiдручник для 6 класу. - К. Педагопчна преса, 2006. - С. 94-97. 103, 115-117) i з'ясуйте, який матерiал е стльним.
• Чому у школьному тдручнику не вживаються термiни композити, юкстапозити? Як щ поняття окреслено у шильному тдручнику?
• За опорною схемою зютавте словосполучення i складне слово. Зробиь висновок про !х спiльнi i в1дмшш ознаки.
2. Робота зi шк1льними програмами i пiдручниками (з'ясування презентацi! виучуваного матерiалу в шкiльнiй навчально-методичнiй лiтературi).
Такий вид роботи репрезентуе мiжпредметну штеграцш (учасна укра!нська лiтературна мова i «Методика навчання укра!нсько! мови») та сприяе формуванню методично! компетенцi! як складника професшно! компетенцi! майбутнiх учителiв-словесникiв.
3. Робота з узагальнювальними таблицями i схемами.
Таблицi i схеми, яш використовуемо на цьому етат, мютять базовi поняття з теми i !х тлумачення, i тому мають узагальнювальний характер.
4. Виконання тренувальних вправ i завдань, метою яких е формування й удосконалення мовно-мовленневих умiнь та навичок.
Навчальним матерiалом на цьому етапi заняття завжди е текст, бо тшьки в ньому функцiонують словеснi одинищ, що становлять предметом розгляду в словотворг «Наслiдки семантико-деривацiйних перетворень виражаються не безпосередньо у формально-звуковш структурi похiдного, а в контекст! його функцюнування», - вказуе Л. В. Сахарний [5, с. 32].
Наведемо фрагменти завдань на цьому етат заняття.
I. Трансформацшш вправи.
Ознаковi номтативи
Базов1 ¡менников! По\1дн1 прикметников1 утворення:
словосполучення
стiл з дерева дерев 'яний стт
перевiрка за тестами тестова перевiрка
Характерш ознаки 1 умови юнування цих номшатив1в в укра!нськш мов1:
- значення конкретно! референцп - похвдш прикметников! утворення мають узагальнювальне значення
- характерш для розмовно-побутового мовлення - часто використовуються як термшолопчш утворення: тестова перевгрка
- поеднання и1м. + 1м. у непр. в1дм1нку" в укра!нськiй мов1 обмежень не мае. - не завжди можна утворити таку референщю
Опорна схема
Г
Словотв1рна база
Синтаксичнi словосполучення
I
сива борода
Т
трансформа
той, хто мае сиву бороду
I
по\1дш лексеми
сивобородий
узгодження у род1, числ1, ввдмшку
основи синтаксично п1дпорядковуються
синтагми (сполучення сл1в)
I
батько i мати
тi, хто е батьками (батьки)
батько-мати
сурядний зв'язок м1ж основи синтаксичн°
автоф1гурами координуються
Вправа 1. Пояснть значения композитгв I юкстапозитгв шляхом виведення трансформ. Пояснть правила написання слгв, утворених складанням.
Далеко/сяжний, високо/шановний, прничо/рудний, синьо/зелений, куп1вля/продаж, шлако/бетон, жовто/гарячий, к1ловат/година, п1вн1чно/сх1дний, грам/молекула, вакуум/апарат.
Вправа 2. Подан синтаксичш висловлювання трансформуйте в умверби.
Медико-саштарний батальйон, ф1зична культура, фшансовий 1нспектор, л1сова смуга, командир див1з1!, дипломатичний кур'ер.
Пояснть правопис слгв.
II. Доповнення мовного матер1алу.
Вправа 3. У текст уведть композитш прикметники. Як змгнився текст?
На сшокос1
Луг лежить, неначе барвистий килим. Скшьки р1зних квтв! Аж ген простягся луг до само! р1чки. I вггерець гойдае... трави, ... кв1ти, немов ... хвил1 котить по лугу.
Трави вже готов1, треба постшати косити с1но. Бо вже незабаром 1... жито посте.
Он торохтить одномаштно с1нокосарка 1 покорно падае тд !! ... ногами густа трава, барвист1 кв1ти. Тепер аж наступного л1та будем милуватись дивною,.... красою цих лук1в. (За О. Копиленком).
III. Анал1тично-стил1стичн1 завдання.
Вправа 4. Як1 Iз складних прикметнитв у цьому текстг можна вважати художнши неологгзмами? Замтть Их власними.
• Захеканий, я зупинився посеред б1ло-рожевого-блакитного дня. (М. Стельмах).
• Пшенищ над нами стоголос1, 1 ситють р1ки на зор1....(А. Малишко).
• Я подарую тоб1 айстри 1 принесу з туману шаль; вдягну обручку з бронзолисту на пальц1-струни тво!х рук. (М. Подолян).
• На б1лу гречку впали роси, весел1 бджоли одгули, замовкло поле стоголосе в обшмах золото! мли. (М. Рильський).
• Як не любити зими сшжно-синьо1' на Украïнi мош, саду старого в пухнастому iнеï, сивих веселих завiй! (М. Рильський).
IV. Створения власного висловлювания.
Опишть зовнiшнiсть та характер свого товариша (товаришки), використовуючи складт прикметники.
Описаний вище комплексний шдхвд до аналiзу словотвiрного процесу на заняттях з украшсько1 мови е одшею з найважливiших передумов засвоения студентами лiнгвiстичних знань як системних. Пошук оптимальних шляхiв презентацiï матерiалу зi словотвору призводить до висновку про необхiднiсть уведения в практику викладания мови поиять i методiв сучасно1 словотвiрноï теорп, що сприятимуть подоланню iзоляцiï у вивченш мови як функцюнально1' системи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Горпинич В. О. Украшська словотвiрна дериватолог1я / В. О. Горпинич. - Днiпропетровськ: Дншропетровський державний унiверситет, 1998. - 189 с.
2. Клименко Н. Ф. Словотворча структура i семантика складних сл1в у сучаснш украшськш мовi / Н. Ф. Клименко. - К.: Наукова думка, 1984. - 251 с.
3. Любар О., Розвиток вищо1 педагопчно1 освгти Украши в XXI столiттi: концепцiя / О. Любар, Д. Федоренко // Рвдна школа. -1994. - № 8. - С. 76.
4. Неввдомська Л. М. Деривац1я та ïï основш види / Л. М. Неввдомська // Украïнознавчi студiï: науково-теоретичний журнал 1нституту украшознавства Прикарпатського унiверситету ш. В. Стефаника. - 1999. - № 1. - С. 26-39.
5. Сахарний Л. В. Структура слова - универба и контекст / Л. В. Сахарний // Словообразовательные и семантико-семантические процессы в языке. - Пермь: Изд-во Перм. гос. ун-та, 1977. - 156 с.
6. Сучасна украшська лгтературна мова: програма для студенпв спещальност 2102 / уклад. А. А. Грищенко, П. С. Дудик. - К.: РНМК Мшосвгти УРСР, 1988. - 35 с.
УДК 372.881.111.Г342
М. В. БРОДА
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ ДРАМАТИЗАЦИ У ВИВЧЕНН1 ФОНЕТИКИ АНГЛIЙСЬКОÏ МОВИ
Проаналiзовано особливостi застосування драматизаци у вивченш студентами фонетики англтськт мови, що сприяе кращому ïï оволодтню та реалiзацiï на практищ комуткативного тдходу до вивчення мови. Виявлено, що застосування техтк драматизаци тдвищуе мотивацт студентiв до досконалого оволодтня фонологiчною компетенщею, забезпечуе позитивний nсихологiчний клгмат, створюе умови для самоусвiдомлення та самореалiзацiï студентiв, ïхнього со^окультурного розвитку, втыюе iдеï системностi та iнтегрованостi навчання.
Ключовi слова: драматизащя, фонетика англiйськоï мови, комуткативний пiдхiд, фонологiчна компетен^я студентiв.
М. В. БРОДА
ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ ДРАМАТИЗАЦИИ В ИЗУЧЕНИИ ФОНЕТИКИ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА
Проанализированы особенности применения драматизации в изучении студентами фонетики английского языка, которое способствует лучшему ее овладению и реализации на практике коммуникативного подхода к изучению языка. Выявлено, что применение техник драматизации повышает мотивацию студентов к совершенному овладению фонологической компетенцией, обеспечивает позитивный психологический климат, создает условия для самоосознания и самореализации студентов, их социокультурного развития, воплощает идеи системности и интегрированности обучения.
Ключевые слова: драматизация, фонетика английского языка, коммуникативный подход, фонологическая компетенция студентов.
