CC BY
17Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) №1. Часть №2. С.263-268.
УДК 811.161.2(07)
Використання шновацшних технологш у викладанш словотвiрноí' морфонологп в курсi «Теоретичш основи сучасно'Г украшсько!' л^ературно!' мови»
Демешко I. М.
Кровоградський державний педагог'чний унверситет '¡м. В. Винниченка, м. Юровоград, Украна
У статт1 висв1тлено особливост1 тновацтних технолог1й у викладанн слово-тв1рног морфонологп в кура «Теоретичн основи сучасног украгнськог л1тературног мови» у взаемодИ з традищйними методами навчання, окреслено перспективу до-сл1дження в1дд1есл1вних дериват1в в украгнськт мов1 в контекст7 теоретичних здо-бутюв сучасног лтгвжтики, розглянуто проблемн питання деривацтних в1дношень, з 'ясовано особливост1 морфонолог1чних законом1рностей у в1дд1есл1вних словотв1р-них гнездах з вершинним дгесловом гншомовного походження.
Ключовi слова: гнновацгйнг технологи, традицгйнг методи навчання, словотвгр-на морфонолог1я, девербативи, словотв1рна парадигма, словотв1рне гмздо.
1нновацшш процеси, яю охопили сучасне суспшьство, поступово впроваджують-ся й у вищих навчальних закладах. Беззаперечним е той факт, що динамiзм глобаль-них змш у свт, перетворення у суспшьсга потребують певних змш у системi осв^и, принципах i методах И оргашзацп, розробки шновацшних технологш навчання, зо-крема у викладанш теоретичних куршв на фшолопчних факультетах вищих навчальних закладiв, що зумовлюе актуальнгсть дослщжень цього питання. Iнновацiйне навчання пов'язане з переглядом процесу набуття знань, розробкою нового стилю навчання.
Мета пропоновано! розвiдки - обгрунтувати доцiльнiсть упровадження шно-вацiйних технологш на заняттях iз курсу «Теоретичш основи сучасно! укра!нсько! лтературно! мови» у вищих навчальних закладах, розкрити внутршньосистемну оргашзащю словотвору в аспект морфонологп, встановити особливостi морфоно-лопчних закономiрностей у вiддiеслiвних словотвiрних гшздах з вершинним дiесло-вом шшомовного походження. Досягнення поставлено! мети передбачае розв'язання таких завдань: 1) установити особливост використання iнновацiйних технологiй у викладанш курсу «Теоретичш основи сучасно! укра!нсько! лтературно! мови» студентам фшолопчних спещальностей; 2) схарактеризувати структурш вiдношення мiж вершинним дiесловом та похщними одиницями; 3) виявити особливосп мор-фонологiчних закономiрностей у вiддiеслiвних словотвiрних гнiздах з вершинним дiесловом iншомовного походження.
В. Ф. Дороз зазначае, що «сучасш реалi! шформатизованого суспiльства, праг-нення до евроштеграци зумовили пошук нових концептуальних пiдходiв до розви-
тку освiти, науки, культури» [2, с. 39]. У викладанш курсу «Теоретичш основи сучасно! укра!нсько! лггературно! мови» розглядаються теоретичнi питання сучасно! укра!нсько! лггературно! мови; концептуальнi засади граматики сучасно! укра!нсько! лтературно! мови вищо! фшолопчно! освiти, останнi досягнення вiтчизняного та зарубiжного мовознавства; здiйснюeться аналiз ключових проблем, спiрних питань, що сприяють формуванню в майбутнiх фiлологiв науково-лшгвютичного мислення. При оргашзаци навчального процесу в системi пiдготовки спецiалiстiв-фiлологiв ви-користовуеться кредитно-модульна технологiя викладання украшсько! мови у вищш школi, що передбачае оптишзащю освiтнього процесу, посилення уваги до самостш-но! роботи студенев, !х самовизначення. Розглядаються традицшш i новi пiдходи до визначення статусу частин мови (займенниковi слова, статус службових частин мови та ш.), парадигма речення, дискусшш питання щодо проблеми другорядних членiв речення в сучасному мовознавсга, сучаснi тдходи щодо класифiкацi! членiв речення, детермшантш й синкретичнi члени речення, проблеми односкладного речення в сучасному мовознавсга, питання про парцелящю, парцельоваш конструкцi! (у межах другорядних члешв речення наявнi саме парцельоваш компоненти), проблеми п-потаксису та паратаксису сучасно! укра!нсько! лiтературно! мови, питання про статус безсполучникового складного речення та ш.
При викладанш даного курсу використовуються принципи модульного навчання: принцип модульности принцип структурованосп змюту навчання, принцип дина-мiчностi, принцип оптимальностi методiв дiяльностi, принцип гнучкосп, принцип усвiдомлено! перспективи, принцип рiзносторонностi методичного консультування, принцип паритетносп; методи функцiонально! спрямованостi: методи односторон-нього подання матерiалу; методи проблемного навчання, методи спонукання до твор-чого пошуку, методи активiзацi! студенев, методи надання додатково! iнформацi!, методи контролю, методи самостшно! роботи, методи виховного спрямування; методи модульного навчання (шформацшш, операцiйнi, пошуковi, методи самостшного навчання). Щодо методики розроблення кредитно-модульно! програми курсу «Теоретичш основи сучасно! укра!нсько! лiтературно! мови», то варто зазначити, що було враховано цшьове призначення вiдповiдного шформацшного матерiалу, поеднан-ня комплексних, штегруючих i дидактичних цiлей, повнота навчального матерiалу в модулi, вiдносна самостшшсть складових модуля, реалiзацiя зворотного зв'язку, оптимальна передача шформацшного й методичного матерiалу. На лекци використовуються електронш посiбники, узагальнювальнi таблицi, опорш конспекти [1]. Пiд-тримуемо думку О. М. Семеног, що «важливими вимогами побудови навчального засобу е повнота викладу, структурування матерiалу, забезпечення iндивiдуалiзацi!, доступностi» тощо [3, с. 170].
Для оргашзаци модульного вивчення курсу студентам, що навчаються за iнди-вiдуальним планом, пропонуються шдивщуальш завдання. Використовуються рiзнi форми залучення студентiв до iндивiдуально! роботи, новi iнформацiйнi технологi!: для пошуку шформаци в мережi 1нтернет (користування шформацшно-пошуковими й iнформацiйно-довiдковими системами).
Сучасний стан лшгвютичних розвiдок характеризуеться спрямованiстю уваги мо-вознавцiв до проблем становлення, розвитку i функцiонування одиниць основних мовних рiвнiв (ярусiв) i промiжних (морфонологiчного, словотвiрного i фразеологiч-ного). Як вщомо, словотвiр - це функцюнальне поле мови, у якому тюно взаемодiють усi мовнi рiвнi. Тому при вивченнi словотвiрно! морфонологп похiдних необхiдно
Використання шновацшних технологiй у викладаннi ^obotbîphoï морфонологп в Kypci «Теоретичнi основи сучасно! _украшсько! лггературно! мови»_
диференцiювати морфонологiчнi явища, зокрема морфонолопчш альтернацiï, що вiдбуваються при словозмш i при словотвореннi [1, с. 84-97]. У викладанш слово-TBipHOÏ морфонологiï в Kypci «Теоретичш основи сучасноï украïнськоï лiтературноï мови» звертаеться увага на розкриття внyтpiшньоcиcтемноï оpганiзацiï словотвору в аcпектi морфонологи, з'ясування особливостей моpфонологiчних закономipноc-тей у в^вде^вних cловотвipних гнiздах з вершинним дiеcловом, зокрема вивчення особливостей морфонолопчних тpанcфоpмацiй дiеcлiвних основ вiддiеcлiвних по-хiдних. У cyчаcнiй украшютищ актуальним i донинi залишаеться вивчення слово-твipноï системи як гнiздовоï оpганiзацiï, оcкiльки вивчення cтpyктypно-cемантичноï оргашзаци cловотвipного гнiзда дае змогу встановити парадигматичш i синтагма-тичнi вщношення деpиватiв, сприяе перспективному i глибинному аналiзy процесу словотворення, cyпyтнiх словотворенню моpфонологiчних явищ для системного шдходу до вивчення деpивацiйноï структури похвдних. Проблему структурно-семан-тичноï оpганiзацiï cловотвipних гнiзд доcлiджyвали yкpаïнcькi мовознавцi I. I. Ко-валик, Н. Ф. Клименко, В. О. Горпинич, С. А. Каршловська, В. В. Грещук, М. I. Го-лянич, Н. Я. Тишювська та iн., росшсью мовознавцi О. М. Тихонов, О. А. Земська, Ж. Ж. Варбот, О. С. Кубрякова, I. С. Улуханов та ш. В украшськш дериватологи уза-гальнення pезyльтатiв вивчення cловотвipних гнiзд окремих коpенiв стало створен-ня вiдповiдних лекcикогpафiчних праць - С. А. Каршловська «Кореневий гшздовий словник yкpаïнcькоï мови: Гшзда cлiв з вершинами - омогpафiчними коренями» (2002 р.), Н. Ф. Клименко, С. А. Каршловська, Л. П. Кислюк «Шкшьний cловотвipний словник cyчаcноï yкpаïнcькоï мови» (2005 р.). На чаш укладання гнiздового словника ще не доcлiджених коpенiв (основ). Саме цей чинник сприяв вибору об'ектом до-cлiдження cловотвipнi гшзда з вершинними дiеcловами, вивченню морфонолопчних закономipноcтей при твоpеннi девеpбативiв вербальной cyбcтантивноï, ад'ективноï та адвеpбiативноï зон. Створення типологiï cловотвipноï моpфонологiï cловотвipних парадигм девеpбативiв з опертям на cловотвipнi гнiзда потребуе аналiзy cловотвipно-го потенцiалy cлiв, зокрема вивчення природи вiдповiдних зон похiдних (вербальной cyбcтантивноï, ад'ективноï, адвеpбiальноï), що передбачае вивчення cловотвipних спроможностей похiдних, адже ця проблема досить актуальна у вивченш словотвору yкpаïнcькоï мови.
Результати морфонолопчного аналiзy заcвiдчyють, що в кожного з морфонолопчних клашв найактившшим е перший cтyпiнь словотворення, який характеризуемся найбiльшим pозмаïттям морфонолопчних моделей, а на другому й наступних - мор-фонологiчна актившсть згасае, що виявляеться в яюсних i кiлькicних характеристиках: кшьюсне зменшення задiяних моpфонологiчних моделей та в ïхньомy тишзо-ваному характера Моpфонологiчнi засоби iнфоpмyють про формальш влаcтивоcтi поеднуваних у деpивацiйномy акп морфем, зокрема про оcобливоcтi контактноï зони (фонемну конфiгypацiю фiналi твipноï основи та iнiцiалi cyфiкcа), про поскладову оpганiзацiю твipноï основи, про тип акцентноï позицiï слова, акцентш потенцiï сло-вотворчих заcобiв, диференцдають утворення вiд питомих i вщ запозичених cлiв пев-ного граматичного класу. Пщтримуемо думку О. М. Тихонова, що cловотвipне гнiздо мае ч^ко визначену структуру, i в оcновi «побудови гнiзд лежить принцип iеpаpхiï, принцип поcлiдовного пiдпоpядкyвання одних одиниць шшим [5, с. 36]. Необхщ-но зауважити, що меж cловотвipних гнiзд pyхомi. Адже шд впливом лiнгвальних i екcтpалiнгвальних чинниюв гнiзда можуть поповнюватися новими словами (пор. пролонгування, зомбування, ткетувальник, апелювач) i втрачати деяк значення сло-
ва, коли вони переходять до пасивного складу лексики, втрачаючи смисловi зв'язки (пор. дати i продати, вити iрозвити).
У сучаснш дериватологiï словотвiрне гшздо, разом i3 словотвiрним типом, на-лежить до основних системотвiрних одиниць словотвiрного рiвня мови. Якщо для похщних того чи того словотвiрного типу загальним елементом е формант, то для словотвiрного гнiзда - вершинне слово. Оскiльки словотвiрна парадигма становить собою сукупнють усiх похщних одного твiрного i виступае частиною словотвiрного гнiзда. О. М. Тихонов зазначае, що «серед ушх частин мови дiеслово мае найширшi словотвiрнi зв'язки i рiшуче впливае на вс важливi процеси словотворення», наголо-шуючи на тому, що словотвiрнi гнiзда iз вершинами-дiесловами мають найскладш-шу структуру i значний склад похщних, особливо на першому ступеш деривацiï [4, с. 286]. Характерно, що в словотвiрному гнiздi кожен зi ступенiв деривацiï формуе свою словотвiрну парадигму послiдовно вiдображену в розгортанш гнiзда по вертикаль При базових словах-дiесловах на першому ступеш дериваци розташованi зво-ротш дiеслова, багатократнi, однократнi, префiксальнi i префшсально-суфшсальш, вiддiеслiвнi iменники, прикметники, складш слова [4, с. 287].
Характерно, що типолопчною ознакою деривацiйних парадигм дiеслiв е ïхне вну-тршне структурування за частиномовними зонами девербативiв. Словотвiрнi пара-дигми дiеслова представлеш три-, дво- та однозонними дериватами. Для вiддiеслiв-них похiдних продуктивною е тризонна типова словотвiрна парадигма. Аналiз понад 320 словотвiрних гшзд з вершинними iншомовними коренями дае можливють зро-бити висновок, що вони структуроваш вербальною, субстантивною, ад'ективною та адвербiальною зонами. Тризоннi словотвiрнi парадигми дiеслiв з вершинними шшо-мовними коренями належать до першого продуктивного класу дiеслiв i представле-нi вербальною, субстантивною, ад'ективною та адвербiальною зонами: адаптувати
- адаптувйти-ся, адапт-ащ(а), адаптова-н(ий); анотувати - анотувйти-ся, анотувй-н'н'(а), анот-йцЦ(а), анотова-н(ий), за-анотувйти. Двозонш словотвiр-нi парадигми дiеслiв з вершинними шшомовними коренями представленi вербальною i субстантивною зонами, субстантивною i ад'ективною зонами: аналiзувâти
- анал1зувйти-ся, анал1зувй-н'н'(а), анйл1з; аналт-ик(а), аналт-йзм, анал1тйч-н(ий) 2; на другому ступеш дериваци представлена тризонна словотвiрна парадигма: аналт-ик, анал1тйч-н(ий) 1, анал1тйч-н-о, аналтик-о-синтетйчн(ий); апробувати
- апробувйти-ся, апробувй-н'н'(а), апроб-ацу(а); реферувати - реферувйти-ся, рефер-йр; реаб^тувати - реабттувйти-ся, реабтт-йщ(а). Однозонш слово-твiрнi парадигми дiеслiв з вершинними шшомовними коренями представлеш субстантивною, ад'ективною або вербальною зонами: вояжувати - вояжирув0-н'н'(а), вояжиров-к(а), воя'ж, вояж-ép; гiдрофiкувâти - г1дроф1кова-н(ий); превалювати
- превалювй-н'н'(а) . Установлено, що безпрефшсш базовi дiеслова належать пере-важно до двозонних словотвiрних парадигм, а префiксальнi - до тризонних слово-твiрних парадигм. Доведено, що субстантивш та ад'ективш суфiкси потужнiше вико-ристовують можливосп морфонологiчноï системи украïнськоï мови, шж вербативнi та адвербативнi. При базових дiесловах iншомовного походження на першому ступеш дериваци розташоваш зворотш або префiксальнi дiеслова, iменники з абстрак-тним значенням, прикметники. Морфонолопчш позицiï детермiнують дiю таких морфонолопчних правил: усiчення дiеслiвноï основи при творенш похвдних, кон-сонантнi альтернаци в кореневiй морфемi на другому й третьому ступенях дериваци (абстрагувати - абстрâк-цij(а), абстрйкт-н(ий); аналiзувâти - анал1з, аналт-
Використання шновацшних технологш у викладанш словотвiрноï морфонологи в курс «Теоретичш основи сучасно! _украшсько! лггературно! мови»_
ик(а), аналгт-изм), депалататзащю (жонглювати - жонгл-ép) i змшу позицп наго-лосу (комбшувати - комб1н-ац1/(а), акумулювати - акумул'-атор. Моpфонологiчна структура cловотвipних гнiзд з веpшиною-дiеcловом шшомовного походження ха-рактеризуеться yciченням дiеcлiвноï фiналi (форматива -ува- (321) або -и- (1).
Уведення до cловотвipноï моpфонологiï поняття cловотвipне гнiздо дае можливють вивчати cловотвip як iеpаpхiчнy систему, а не просто сукупшсть похiдних, визначати i прогнозувати морфонолопчш процеси в контактнiй зонi. Типолопчною ознакою деpивацiйних парадигм дiеcлiв е ïx^ внyтpiшне структурування за частиномовними зонами девеpбативiв. Доcлiдження моpфонологiчноï структури дiеcлова дае змогу виявити морфонолопчш типи, модел^ установити фyнкцiональнy морфонолопчну клаcифiкацiю приголосних за типами палататзаци i депалаталiзацiï.
Висновки. Таким чином, на сучасному етат cycпiльcтвом висуваються новi вимо-ги до системи освгш, методiв i пpийомiв, що сприятиме на якicно новому piвнi тдго-тувати cтyдентiв до майбyтньоï тpyдовоï дiяльноcтi, а досягти високих результат в умовах кpедитно-модyльноï системи навчання можливо шляхом взаемоди традицш-них та iнновацiйних технологiй викладання. Перспективу подальших pозвiдок сло-вотвipноï моpфонологiï девеpбативiв убачаемо у вивченш комплексних cловотвipних одиниць (cловотвipних гшзд i cловотвipних парадигм), з'яcyваннi морфонолопчних трансформацш дiеcлiвних основ (коpенiв) при творенш три-, дво- й однозонних по-хiдних cyчаcноï yкpаïнcькоï мови.
Список лггератури
1. Демешко I. М. Сучасна yкpаïнcька лiтеpатypна мова. Вступ. Фонетика. Фо-нологiя. Морфонолопя. Оpфоепiя. Гpафiка. Оpфогpафiя. Лекcикологiя. Фразеолопя. Лекcикогpафiя. Таблицi, схеми : [навч. поаб.] / I. М. Демешко. - Юровоград : ПП «Ывест-Груп», 2008. - С. 84-97.
2. Дороз В. Ф. Методика викладання yкpаïнcькоï мови у вищш школi : [навч. поciб.] / В. Ф. Дороз. - К. : Центр yчбовоï лггератури, 2008. - 176 с.
3. Семеног О. М. Культура наyковоï yкpаïнcькоï мови : [навч. посГ6.] / О. М. Се-меног. - К. : ВЦ «Академiя», 2010. - 216 с.
4. Тихонов А. Н. Проблемы составления гнездового словообразовательного словаря современного русского языка. Курс лекций / А. Н. Тихонов. - Самарканд : Изд-во Самарканд. ун-та им. А. Навои, 1971. - 387 с.
5. Тихонов А. Н. Словообразовательный словарь русского языка : В 2 т. - [2-е изд., стер.] / А. Н. Тихонов. - М. : Рус. яз., 1990.
Демешко И. Н. Использование инновационных технологий в изучении словообразовательной морфонологии в курсе «Теоретические основы современного украинского литературного языка» // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 2. С.263-268.
В статье раскрывается опыт работы в изучении словообразовательной морфонологии в курсе «Теоретические основы современного украинского литературного языка» при взаимодействии с традиционными методами обучения, очерчена перспектива исследования отглагольных дериватов в украинском языке в контексте теоретических достижений современной лингвистики, выяснены особенности мор-фонологических закономерностей в отглагольных словообразовательных гнездах с вершинным глаголом иноязычного происхождения.
Ключевые слова: инновационные технологии, традиционные методы обучения, словообразовательная морфонология, девербативы, словообразовательная парадигма, словообразовательное гнездо.
Demeshko I. M. The usage of innovative technologies of teaching of word-building morphonology in the course «Theoretical foundations of the modern Ukrainian literary language» // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 2. - P. 263-268.
The article highlights features of the usage of innovative technologies in teaching of word-building morphonology in the course «Theoretical foundations of the modern Ukrainian literary language» in conjunction with traditional methods of teaching. The perspective of researching of verbal derivatives in the Ukrainian language in the context of the theoretical achievements of modern linguistics is outlined. The pecularities of morphonological regularities in verbal derivational unit with apical verb of foreign origin is defined.
Key words: innovation technologу, traditional teaching methods, word-building morphonology, deverbatives, derivational paradigm, derivational unit.
Поступила до редакци 29.04.2012р.
