СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ: ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ВИДИ Текст научной статьи по специальности «Право»

Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 4 (36), 2022

УДК [351.75: 324: 342.9] (477) Софiя Лупш

Нацюнальний унiвeрситeт "Львiвськa голтехшка", студентка 1нституту права, психoлorii та шновацшно! oсвiти

sofiia.lupii.pv.2019@lpnu.ua Aнaтoлiй Крижaнoвський Нацюнальний ушверситет "Львiвськa голтехшка", 1нститут права, психoлorii та iннoвaцiйнoi oсвiти кандидат юридичних наук, старший викладач кaфeдри кримiнaльнoгo права i прoцeсу

апа1ю1и. s .kryzhanivskyi@lpnu.ua ОЯСГО: 0000-0002-2432-5285

СЛ1ДЧ1 (РОЗШУКОВ1) ДП: ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ВИДИ

http://doi.org/10.23939/1aw2022.36.210

© Лутй С., Крижановський А., 2022

У статт проаналповано систему та ознаки слiдчих (розшукових дiй), а також загальш вимоги до Ух проведення. Зокрема, з'ясовано, що слiдчi (розшуков^ дп е осно-вним засобом доказування, а саме шструментом тзнавально'! дiяльностi iз розслщу-вання кримшальних правопорушень. Також встановлено, що чинний Кримшальний процесуальний кодекс УкраУни (КПК) ктотно модернiзував порядок здiйснення кримшального провадження, запровадивши ще низку нових шститу^в.

Незважаючи на постiйне, достатньо широке дослiдження питань стосовно висв^лення сутностi проведення слiдчих (розшукових) дш, зазначена проблема i надалi залишаеться доволi дискусiйною.

Визначено, що основними засобами формування певноУ доказовоУ бази у крим^ нальному провадженш е проведення слщчих (розшукових) дiй. Тому актуальними як з теоретичного, так i з практичного погляду е питання визнання правомiрностi проведення слщчих (розшукових) дш, а також питання: як цю правомiрнiсть можна забезпечити.

Констатовано, що законшсть проведення слiдчих (розшукових) дш полягае у тому, що вони, передуам, повинн1 бути ч^ко передбаченi в кримiнальному процесуальному закош, а також здiйснюватись у встановленш законом процесуальнiй формь

Ключовi слова: слiдчi (розшуковi) д1¥; досудове розслщування; крим1иальне провадження; кримiнально-процесуальне законодавство.

Постановка проблеми. Побудова сучасно! правово! держави передбачае, передусiм, наявнiсть фундаментально! та стабшьно! системи законодавства в цш державi, покликано! сприяти забезпеченню захисту прав та законних штерешв особи поряд з вирiшенням завдань, пов'язаних iз боротьбою зi злочиншстю. I навiть бiльше, оцiнюючи тепершш реалii, пов'язанi iз розгортанням повномасштабно! вiйни московii проти нашо! держави, можна ч^ко простежити iстотне зростання кiлькостi кримiнальних правопорушень, зокрема вшськових. З огляду на це перед правоохо-ронними органами гостро постае завдання охорони i захисту прав та законних штерешв громадян вщ таких посягань.

Слiдчi ди (а з 2012 р. iз прийняттям чинного КПК Украши - слiдчi (розшуковi) ди) в кримiнальних провадженнях е дieвим iнструментом збирання доказiв пiд час досудового розслiдування. I навт бiльше, в кримiнальному проваджент слiдчi (розшуковi) ди е важливим процесуальним засобом збирання та перевiрки доказiв. Сьогоднi точаться запеклi дискуси щодо визначення сутностi цього поняття. Част неузгодженостi та плутанина в поняттях призводять до неоднозначного розумшня i трактування на практицi самого поняття "слiдчi (розшуковi) дИ", що вiдповiдно породжуе низку процесуальних помилок.

Аналiз дослiдження проблеми. Вагомий внесок у розроблення проблематики слiдчих (роз-шукових) дiй зробили вiтчизнянi та зарубiжнi науковцi у галузi кримшального процесу, до яких варто зарахувати Ю. П. Аленiна, В. П. Бахша, Р. С. Белкiна, В. Г. Гончаренка, А. Я. Дубинського, В. А. Колесника, В. Г. Лукашевича, Д. Б. Сергееву, Л. Д. Удалову, К. О. Чаплинського, С. А. Шейфера, В. Ю. Шештько, М. С. Шумило та ш. Однак зазначена проблема дос залишаеться дискусiйною та актуальною для наукових дослiджень.

Метою статтi е виконання наукового аналiзу проблеми правового регулювання слiдчих (розшукових) дiй у кримшальному провадженнi на основi дослщженння сутностi регулювання слiдчих (розшукових) дш.

Виклад основного матерiалу. Вiдповiдно до ч. 1 ст. 223 КПК Украши слiдчi (розшуков^ ди е видом процесуальних дш, якi спрямоваш на отримання (збирання) доказiв або ж перевiрку вже одержаних доказiв у конкретному кримiнальному провадженнi. Законодавець зазначае, що одшею з шдстав для проведення слщчо1 (розшуково!) ди е наявнiсть достатнiх вiдомостей, що вказують на можливiсть досягнення И мети [1]. З цього правила випливае, що слiдчi (розшуков^ ди е не чим iншим, як засобом доказування у кримiнальному процесс

З позици вчених Д. Б. Сергеево! та О. С. Старенького законодавче закршлення слiдчих (розшукових) дш е недосконалим, оскiльки воно не повною мiрою вiдповiдае сутност слiдчих (розшукових) дiй як засобiв отримання доказiв у кримшальних провадженнях [2, с. 82]. Вважаемо, що доцiльно погодитись iз цим твердженням, оскшьки законодавець справдi не закршлюе анi розшукового характеру таких дш, анi суб'ектного складу та процедури !х проведення. Тому вважаемо за необхщне детальнiше розглянути проблему термша "слщча (розшукова) дiя".

У кримшальнш процесуальнiй правовiй науцi загалом можна виокремити два тдходи до розумшня термша "сл^^ (розшуковi) дп", зокрема, у широкому та вузькому значеннях. Представ-ники першого шдходу (широке розумiння) зараховують до таких дш будь-якi процесуальнi ди слщчого, якi е способом реалiзацil норм кримшального процесуального законодавства [2]. В пiдходi ж вузького розумшня слщчих (розшукових) дiй, який, до реч^ ми подiляемо, слiдчi (розшуков^ дИ визначаються як самостiйний елемент регламентовано1 кримiнальним процесуальним законом дiяльностi слiдчого з отримання, дослiдження й оцшювання доказiв у кримiнальному процесс

Доволi розгорнуте визначення слiдчих (розшукових) дш запропонував В. В. Вапнярчук, а саме - це регламентоваш кримшальним процесуальним законом ди, спрямоваш на формування або дослщження доказово1 основи правово1 позици певного суб'екта доказування, яю суттево зачiпають права i законнi iнтереси людини, здшснюються компетентною посадовою особою i пов'язаш iз можливiстю застосування заходiв державного процесуального примусу у забезпеченш !х проведення або безпосередньо пiд час проведення [3, с. 74]. Вважаемо, що така дефшщя потребуе певно1 конкретизаци.

Як бачимо, в процесуальнш науцi, на жаль, до сьогодш не вироблено единого пiдходу для визначення поняття слщчих (розшукових) дш. Тому вважаемо, що для правильного визначення поняття слщчих (розшукових) дш як засобiв отримання доказiв у кримшальних провадженнях, насамперед, неохщно сформулювати 1хш ознаки.

Сеpед озшк слiдчиx (pозшyковиx) дiй А. Я. ду6инський пpопонye виокpемлювaти ту озшку, що вони здiйснюються вiдповiдно до вготаченж пpоцедypниx вимог [4, с. 215]. Визнaчaючи поняття слiдчиx (pозшyковиx) дiй, окpемi yченi-пpоцесyaлiсти тaкож aкцентyють нa тaкиx ïxнix pисax, як зaбезпечення слiдчиx (pозшyковиx) дiй деpжaвним пpимyсом i поeднaння пpийомiв i опеpaцiй задля досягнення едино1' мети - виявлення, фiксaцiï тa пеpевipки фaктичниx дaниx, якi мaють зтачення докaзiв у кpимiнaльномy пpовaдженнi. Зокpемa, комплекснiсть пiзнaвaльниx i зaсвiдчyвaльниx опеpaцiй, що вiдповiдaють особливостям певниx сладв i пpистосовaнi для ефективного вщшутання, спpийняття тa зaкpiплення докaзовоï iнфоpмaцiï, що в ниx мiститься, визшчив С. М. Стaxiвський як вгжливу ознaкy слiдчоï (pозшyковоï) д^'. Вчений вио^емлюе силу пpоцесyaльного пpимyсy [5, с. 7].

Ha n^CT^i вищетаведеного можнa констaтyвaти, що основнi озшки, пpитaмaннi слiдчим (pозшyковим) дiям, визнaчaють ïx сyтнiсть i знaчення у кpимiнaльномy пpовaдженнi. Зокpемa, чи не основною pисою слiдчиx (pозшyковиx) дш е ïxra чiткa pеглaментaцiя у ноpмax кpимiнaльного пpоцесyaльного зaконодaвствa як виду пpоцесyaльниx дiй iз визтаченими кpимiнaльним ^о-цесyaльним зaконодaвством пiдстaвaми тa поpядком ïx пpоведення. Вapто зaзнaчити, що пpоцесyaльнi дiï зa змiстом е доволi "ш^оким" поняттям, яке своею чеpгою оxоплюe i слiдчi (pозшyковi) дiï як piзновид пpоцесyaльниx дiй.

Ввaжaeмо зa необxiдне тaкож звеpнyти yвaгy нa зaгaльнi вимоги пpоведення слiдчиx (pозшyковиx) дш, якi вpегyльовaнi в ст. 223 КПК. Положення цieï ноpми зaстосовyють пiд чaс здiйснення бyдь-якоï слiдчоï (pозшyковоï) д^, пеpедбaченоï чинним КПК y^aï™, з ypaxyвaнням особливостей ïï виконaння, pеглaментовaниx ноpмaми, що вpегyльовyють пpоцесyaльний поpядок пpоведення сaме конкpетноï слiдчоï (pозшyковоï) ди. З огляду нa це, зaслyговye нa yвaгy позицiя О. А. Осayленко, А. В. Сaмодiн, Г. М. Степaновa, котpi вкaзyють, що зaгaльнi вимоги до ^оведення слiдчиx дiй - це всгановлеш кpимiнaльним пpоцесyaльним зaконом зaгaльнi положення щодо пpоцесyaльноï фоpми пpоведення слiдчиx (pозшyковиx) дiй, метою якж е зaбезпечення pеaлiзaцiï зaгaльниx положень кpимiнaльного пpоводження тa досягнення його зaвдaнь нa стaдiï досудового pозслiдyвaння [6, с. 52].

Одшк ми бiльше сxиляeмось до позицп В. В. Ковгленко, Л. Д Удaловоï, Д. П. Письменного, як нaголошyють, що зaгaльнi положення досудового pозслiдyвaння - це визнaченi зaконом, нa основi зaсaд кpимiнaльного пpовaдження положення, якi вiдобpaжaють xapaктеpнi pиси тa особливостi досудового pозслiдyвaння як стади, сво1ми вимогaми спонyкaють оpгaни досудового pозслiдyвaння до швидкого, повного тa неyпеpедженого дослiдження yсix обсгавин кpимiнaльного пpовaдження, виконaння зaвдaнь цieï стaдiï тa оxоpони в нш пpaв, свобод i зaконниx iнтеpесiв фiзичниx тa юpидичниx осiб [7, с. 214].

Ввaжaeмо зa необидне зупинитись нa конкpетизaцiï окpемиx вимог до ^оведення слiдчиx (pозшyковиx) дш.

Зокpемa, зaзнaчимо, що однieю iз вимог до пpоведення слiдчиx (pозшyковиx) дiй е зaбез-печення ^жутнос^ пiд чaс ïx пpоведення певного колa сyб'eктiв тa необxiднiсть pоз'яснення пpaв i обов'язкiв особaм, як беpyть yчaсть у слiдчиx (pозшyковиx) дiяx. Тaк, вiдповiдно до ч. 3 ст. 223 КПК, слщчий, пpокypоp вживaють нaлежниx зaxодiв для зaбезпечення пpисyтностi пiд чaс ^оведення слiдчоï (pозшyковоï) ди осiб, чи пpaвa тa зaконнi iнтеpеси можуть бути обмежеш чи поpyшенi [1]. Пеpед пpоведенням слiдчоï (pозшyковоï) ди особaм, якi беpyть у нш yчaсть, pоз'яснюють ïxнi пpaвa тa обов'язки, пеpедбaченi КПК, a тaкож вiдповiдaльнiсть, встaновленy зaконом.

Дотpимyeмося тaкож позицп, що нaстyпнa вимогa - ^оведення слiдчиx (pозшyковиx) дiй у шчний чaс (з 22 до 6 години) не допусгаеться, зa винятком невiдклaдниx випaдкiв, коли зaтpимкa в ïx здiйсненнi може ^извести до втpaти слiдiв кpимiнaльного пpaвопоpyшення чи втечi пiдозpю-вaного. введет ноpми дозволяють здiйснення безпеpеpвного обшуку без зaлишення об'eктa обшуку; тавт у pasi необxiдностi пpодовження обшуку в шчний чaс слiдчий, пpокypоp мaють

право це зробити, адже зрозумшо, що у pa3i залишення житла чи шшого володшня, коли обшук не закшчено, i3 високим ступенем вiрогiдностi це призведе до втрати сладв кримшального правопорушення [1].

Ще одна вимога: в разi отримання пiд час проведення слщчо1 (розшуково].) дiï доказiв, що можуть вказувати на невинуватють особи у вчиненнi певного кримшального правопорушення, слщчий або ж прокурор зобов'язаний виконати вщповщну слiдчу (розшукову) дiю у повному обсязi, долучити всi складенi процесуальнi документи до матерiалiв досудового розслiдування та надати ïx суду у випадку звернення з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових медичних чи виховних заxодiв або клопотанням про звшьнення особи вiд кримiнальноï вiдповiдальностi. Йдеться про те, щоб кожний, хто вчинив правопорушення, був притягнутий до вщповщальност в мiру своeï вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений [1].

Узагальненою вимогою вважаемо той факт, що проведення слщчих (розшукових) дiй зумовлене необхщшстю захисту прав сторони захисту, а також охорони прав i законних штерешв потерпiлого та iншиx учасниюв кримiнального провадження. Слiдча (розшукова) дiя, що здiйснюеться за клопотанням сторони захисту, потерпшого, представника юридичноï особи, щодо якоï здiйснюеться певне провадження, проводиться за участю особи, яка ïï iнiцiювала, та захисника чи представника, ^м випадкiв, коли через специфшу слiдчоï (розшуково].) дiï це неможливо або така особа письмово вщмовилася вiд участi в нш. Пiд час здiйснення тако1' слщчо1' (розшуково].) дiï присутнi особи, що ïï шщдавали, мають право ставити питання, висловлювати своï пропозицiï, зауваження та заперечення щодо порядку проведення вiдповiдноï слiдчоï (розшуковоï) д^', як вносять до протоколу (ч. 6 ст. 223 КПК) [1].

Вщповщно до ч. 7 ст. 223 КПК слщчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше вщ двох незащкавлених осiб (понятих) для пред'явлення особи, трупа чи речi для вшзнання, огляду трупа, зокрема пов'язаного iз ексгумацiею, слiдчого експерименту, освiдування особи. Винятками е випадки застосування безперервного вщеозапису ходу проведення вiдповiдноï слiдчоï (розшуковоï) дiï. Понятi можуть бути запрошеш для участi в шших процесуальних дiяx, якщо слiдчий, прокурор вважатиме це за доцiльне [1].

I остання вимога полягае у тому, що слiдчi (розшуков^ ди не можуть здiйснюватися пiсля закшчення строкiв досудового розслiдування, крiм ix проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою ст. 333 цього Кодексу. Будь-яю слiдчi (розшуковi) або негласнi слiдчi (розшуков^ ди, виконанi з порушенням цього правила, е недшсними, а встановлеш внаслiдок них докази - недопустимими [1].

Висновки. Можна узагальнити, що CTi^i (розшуковi) ди е головним iз основних елементiв стадп досудового розслщування та важливим iнструментом доказування у кримшальному провадженш. ïм притаманна цша низка ознак, якi ч^ко визначають ïxню правову суть. Незважаючи на достатньо широке дослiдження кола питань iз проблеми сутностi слщчих (розшукових) дш, висвiтлення саме проведення слщчих (розшукових) дш i дос залишаеться доволi дискурсивним, враховуючи проаналiзованi у статтi два основнi пщходи до визначення дефiнiцiï термiна "слiдчi (розшуковi) дп". Вважаемо рацiональнiшим другий пщхщ, оснований на вузькому розумшш термiна "слiдчi (розшуковi) дп".

Пщ слiдчою (розшуковою) дiею необxiдно розум^и сукупнiсть пiзнавальниx i пошукових дш, якi здiйснюють уповноваженi суб'екти на пщставах та в порядку, визначених кримiнальним процесуальним законом, iз метою формування доказовоï бази.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вапнярчук В. В. Поняття i система слвдчих (розшукових) дш. Науковий eirnuK Херсонського державного ymieepcumemy. Cepin: Юридичт науки. 2018. Вип. 2. Том 2. С. 73-77.

2. Дубинский А. Я. Провадження попереднього розслвдування органами внутршшх справ. Вибраш пращ. Ки!в: Центр учбово! лператури, 2014. С. 169-257.

3. Кримшальний процес: тдручник / за заг. ред. В. В. Коваленка, Л. Д. Удалово!, Д. П. Письменного. Ки!в: ЦУЛ, 2013. 544 с.

4. Кримшальний процесуальний кодекс Укра!ни: закон Укра!ни в1д 13.04.2012. В1домост1 Верховноi Ради Украти. 2013. С. 474. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651.

5. Сергеева Д. Б., Старенький О. С. Сл1дч1 (розшуков^ ди як засоби отримання доказ1в у кримшальних провадженнях щодо неповнолтгшх: до визначення поняття. В1сник кримтального судочинства. 2017. С. 81-89.

6. Сл1дч1 (розшуков^ ди у кримшальному провадженш: навч. наочн. поаб. у схемах i таблицях / О. А. Осауленко, А. В. Самодш, Г. М. Степанова та ш Ки!в: Центр учбово! лггератури, 2015. 140 с.

7. Стахiвський С. М. Слiдчi ди як основнi засоби збирання доказiв: наук.-практ. посiб. Ки!в: Атiка, 2009. 64 с.

REFERENCES

1. Vapnyarchuk V. V. Concept and system of investigative (search) actions. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Legal Sciences. 2018. Iss. 2. Vol. 2. P. 73-77.

2. Dubinsky A. Ya. Conducting a preliminary investigation by internal affairs bodies. Selected works. K.: Center of Educational Literature, 2014. P. 169-257.

3. Criminal process: a textbook / in general. ed. V. V. Kovalenko, L. D. Udalova, D. P. Pismenny. K.: TsUL, 2013. 544 p.

4. Criminal Procedure Code of Ukraine: Law of Ukraine dated 04/13/2012. Information of the Verkhovna Rada of Ukraine. 2013. P. 474. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651.

5. Sergeeva D. B., Starenkyi O. S. Investigative (search) activities as a means of obtaining evidence in criminal proceedings against minors: to define the concept. Herald of criminal justice. 2017. P. 81-89.

6. Investigative (search) actions in criminal proceedings: training. clearly manual in diagrams and tables / O. A. Osaulenko, A. V. Samodin, H. M. Stepanova and others. K.: Center for Educational Literature, 2015. 140 p.

7. Stakhivskyi S. M. Investigative actions as the main means of gathering evidence: science and practice. Manual. K.: Atika, 2009. 64 p.

Дата надходження: 16.11.2022 р.

Sofiia Lupii

Lviv Polytechnic National University, Institute of Law, Psychology and Innovative Education,

Art. c. PV-48 sofiia.lupii.pv.2019@lpnu.ua Anatoly Kryzhanovskyi Lviv Polytechnic National University, Institute of Law, Psychology and Innovative Education Department of Criminal Law and Procedure, Ph. D., Assoc. Prof. anatolii.s.kryzhanivskyi@lpnu.ua ORCID: 0000-0002-2432-5285

INVESTIGATIVE (SEARCH) ACTIONS: CONCEPT, MEANING AND TYPES

In this article, I have characterized the system and features of investigative (search) actions, as well as the general requirements for their conduct. It was found that investigative (search) actions are the main means of proof, namely, a tool of cognitive activity for the investigation of criminal offenses.

In particular, it was established that the new Criminal Procedure Code of Ukraine (CPC) significantly modernized the procedure for carrying out criminal proceedings, introducing a number of new institutions.

It has been found that despite the constant, sufficiently broad study of issues regarding the clarification of the concept and the conduct of investigative (research) actions, it still remains quite debatable.

It was determined that the main means of forming a certain evidence base in criminal proceedings are investigative (search) actions, therefore, from both a theoretical and a practical point of view, the questions under which conditions can be recognized as legitimate and how their legitimacy can be ensured are relevant.

It is described that the legality of investigative (search) actions means that they must, first of all, be provided for in the criminal procedural law, as well as be carried out in the procedural form prescribed by law.

Key words: investigative (search) actions; pretrial investigation; criminal proceedings; procedural terms; criminal procedural legislation.