ПРАВОВІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ВТРУЧАННЯ У ПРИВАТНЕ ЖИТТЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ПРАВІ Текст научной статьи по специальности «Право»

Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 4 (36), 2022

УДК 343 Марта Кухта

Нацюнальний ушверситет "Львiвська полтехшка",

студентка

1нституту права, психологи та шновацшно! освiти

Володимир Кушпiт Нацiональний ушверситет "Львiвська полтехшка", 1нститут права, психологи та шновацшно! осв^и, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримшального права i процесу volodymyr.p.kushpit@lpnu.ua

ПРАВОВ1 ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ВТРУЧАННЯ У ПРИВАТНЕ ЖИТТЯ В КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ПРАВ1

http://doi.org/10.23939/law2022.36.216 © Кухта М., Куштт В., 2022

У Кримшальному процесуальному кодексi УкраТни видiляють слiдчi (розшуков^ та негласнi слiдчi (розшуковi) ди. Саме до негласних розшукових дш належить втручання у приватне сшлкування. Спiлкуванням е передання шформацн у будь-якш форм1 вiд одшеТ особи до шшоТ безпосередньо або за допомогою засобiв зв'язку будь-якого типу. У статп розглянуто проблему визначення поняття, змiсту та меж втручання у приватне життя у кримшально-процесуальному правь Значну увагу звернено на правову регла-ментащю видiв втручання у приватне життя та Тх особливость Проаналiзовано окремi статтi з Конституцп УкраТни. Серед перелiку прав людини, у який входять пол^ичш, соцiально-економiчнi та соцiально-культурнi права, особливе мкце належить захисту особистого або приватного аспекту життя людини. Право на приватшсть або право на повагу до особистого життя гарантовано низкою мiжнародних докумен^в та нащональ-ним законодавством, тому розглянуто мiжнароднi нормативно-правовi акти, якi наго-лошують на умовах втручання у цю сферу прав. Право на таемницю листування, теле-фонних переговорiв, телеграфноТ та iншоl кореспонденцil е особисткним, немайновим правом, що традицiйно належить до основних природних прав людини. Приватне життя можна визначити як фiзичну i духовну сферу, пщконтрольну сам1п людинi, тобто сферу, захищену вiд зовнiшнього спрямованого впливу. Саме наявшсть приватного права за-безпечуе особi захист вiд будь-якого проникнення в ТТ особисте життя, а саме прослухо-вування телефонних розмов, ознайомлення iз ТТ листами чи повщомленнями, а також розголошення Тх змкту чи самого факту листування або розмови. Пщкреслено, що, визначаючи зобов'язання, необхщно брати до уваги справедливий баланс у межах та способах втручання у приватне життя особи. З огляду на зазначене, актуальним е розгляд питань, пов'язаних iз кримшальними процесуальними гаранпями прав особи i проблемами Тх реалiзацiТ у кримшальному провадженш УкраТни.

Ключовi слова: права людини; приватшсть; безпека; кримшальне; недоторка-

шсть; негласнi слiдчi д1Т; таемниця; контроль; кримшальний процес; кримiнальне про-

вадження; негласш розшуковi дп.

Постановка проблеми. Основний Закон Украши у ст. 32 закршлюе конституцiйне право людини на недоторканшсть И особистого та шмейного життя, але, як нам вщомо, кримiнальна процесуальна дiяльнiсть слщчих органiв, пов'язана iз доказуванням у кримшальних провадженнях, неможлива без проведення слiдчих (розшукових) та слiдчих негласних дiй як основних засобiв до-казування, регламентованих частиною 2 ст. 93 "Збирання доказiв" Кримiнального процесуального кодексу Украши. Проте втручання у приватне життя громадян тieю чи шшою мiрою здiйснюeться пiд час проведення бшьшосп процесуальних дiй: обшуку, аудiо- та вiдеоконтролю особи, огляду i вшмки кореспонденцп огляду, слщчого експерименту, виконання експертизи, накладення арешту на кореспонденцiю тощо. Щоб таке втручання не порушувало конституцiйних прав громадян, у чинному Кримшальному процесуальному кодекс Украши передбачено певну систему процесуальних гарантш, якi регламентують особливостi, порядок втручання.

Аналiз дослщження проблеми. Питань визначення поняття, сутносп приватного життя та меж втручання у нього в кримшальному процес стосуються працi науковцiв Ю. П. Аленша, В. М. Бесчастного, В. В. Гевка, В. О. Гринюка, Ю. М. Грошевого, В. Т. Нора, I. Л. Петрухша, М. А. Погорецького, В. Ф. Погоршка, М. М. Полянського, Д. Б. Сергеево!, В. С. Шадрша, В. П. Шибша, М. С. Шумила, Н. В. Устименко, О. Г. Яновсько! та iнших.

Мета статть З'ясування на основi аналiзу положень чинного законодавства та науково! лгге-ратури, а також мiжнародних норм особливостей та передумов втручання у приватне життя особи зпдно з кримшальним процесуальним правом.

Вiдповiдно до ст. 8 Свропейсько! конвенцп, кожен мае право на повагу до приватного i шмей-ного життя, житла i таемницi кореспонденцп Частиною 2 ще! статтi передбачено, що органи державно! влади у демократичному суспшьсга не можуть втручатися у здшснення цього права шакше, нiж згiдно iз законом i у випадку необхiдностi в штересах нацюнально! i громадсько! безпеки або економiчного добробуту краши, з метою запоб^ання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралi або з метою захисту прав i свобод шших осiб. Ст. 12 Загально! декларацп прав людини говорить: "№хто не може зазнавати безшдставного втручання у його особисте та шмейне життя, безпiдставного посягання на недоторкашсть його житла, тайну його кореспонденцп або на його честь i репутацiю. Кожна людини мае право на захист закону вщ такого втручання або таких посягань" [1, с. 103].

Право на приватшсть гарантовано i в Укра1ш - ст. 30 Конституцп Украши вщ 1996 р. захищае територiальну приватнiсть (недоторканнiсть житла), ст. 31 - комушкацшну приватнiсть (таемниця листування, телефонних розмов, телеграфна та шша кореспонденцiя), ст. 32 - шформацшну прива-тнiсть ("нiхто не може зазнавати втручання в його особисте i шмейне життя, крiм випадюв, перед-бачених Конституцiею Украши", "не допускаеться збирання, збер^ання, використання та поши-рення конфщенцшно! шформацп про особу без И згоди") [2].

Одшею iз негласних ^дчих (розшукових) дiй е втручання у приватне спшкування. Утручання у приватне спшкування е рiзновидом дiяльностi держави, яка делегуе цю функщю вщповщним державним правоохоронним органам та !х уповноваженим пiдроздiлам. Негласнi слiдчi (розшуковi) дп проводяться у випадках, якщо вiдомостi про кримiнальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в шший спошб.

Вщповщно до положень ст. 246 КПК Украши втручання у приватне сшлкування повинен здшснювати слщчий, який провадить досудове розслщування злочину, або за його дорученням -уповноваженi оперативнi пщроздши Нацiональноï полiцiï, органiв безпеки, Нацюнального антико-рупцiйного бюро Украïни, Державного бюро розслщування, органiв Державноï прикордонноï служби Украши та iншi. Втручання у приватне життя повинно становити взаемопов'язану, взаемо-обумовлену систему дш, пiдставами для здiйснення яко1' повинно бути обгрунтоване рiшення упов-новажено1' посадово1' особи, прийняте вiдповiдно до визначених законом вимог. Частиною першою ст. 258 КПК Украши визначено, що шхто не може зазнавати втручання у приватне сшлкування без ухвали слщчого суддi [3, с. 229].

У ч. 4 ст. 258 КПК Украши наведено законодавче визначення втручання у приватне сшлкування, шд яким розумтть "доступ до змюту сшлкування за умов, якщо учасники сшлкування мають достатш пiдстави вважати, що спiлкування е приватним", та перелiченi види такого втручання, спрямоваш на отримання доступу до змюту шформацн, яка передаеться вщ одше1' особи до шшо1' безпосередньо або за допомогою засобiв зв'язку будь-якого типу, якими е: аудю-, вщео-контроль особи; арешт, огляд та вшмка кореспонденцн; зняття iнформацiï iз транспортних телеко-мунiкацiйних мереж та зняття шформацн iз електронних iнформацiйних систем. Таке втручання здшснюеться без вiдома особи, тобто е негласним. До ютотних ознак втручання у приватне сшлкування належать таю: 1) державний характер тако1' дiяльностi; 2) здшснення ïï вiдповiдно до визначено!' в законодавствi мети, зокрема виявлення та запобшання тяжкому чи особливо тяжкому зло-чину, установлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в шший спошб неможливо досягти цiеï мети; 3) вичерпний перелш суб'ектiв, визначений законодавством, уповноважених втручатися у приватне спiлкування; 4) змютом такоï дiяльностi е отримання доступу до шформацн, що передаеться вщ однiеï особи до iншоï безпосередньо або за допомогою засобiв зв'язку будь-якого типу; 5) негласний характер дiяльностi, що передбачае доступ до шформацн без вщома особи, яка ïï збершае або передае шшш особi за таких фiзичних i юридичних умов, за яких е достатш шдстави вважати, що вона захищена вiд свавшьного втручання iнших осiб [4, с. 398].

Аудю-, вщеоконтроль особи е рiзновидом втручання у приватне сшлкування, яке здшснюеться без ïï вщома на пiдставi ухвали слiдчого судд^ якщо е достатнi пiдстави вважати, що розмови цiеï особи або iншi звуки, рухи, дiï, пов'язаш iз ïï дiяльнiстю або мюцем перебування тощо, можуть мiстити вщомосп, якi мають значення для досудового розслщування [5].

Вщповщно до нацюнального законодавства ще один iз видiв втручання у приватне життя -накладення арешту на кореспонденцiю. Накладають арешт на кореспонденщю особи без ïï вщома у виняткових випадках на пiдставi ухвали слiдчого суддь Арешт на кореспонденцiю накладають, якщо шд час досудового розслiдування е достатш шдстави вважати, що поштово-телеграфна кореспонденщя певноï особи iншим особам або шших осiб ш може мютити вiдомостi про обстави-ни, яю мають значення для досудового розслщування, або речi й документи, що мають ютотне значення для досудового розслщування. Накладення арешту на кореспонденщю надае право слщчому здшснювати огляд i вшмку цiеï кореспонденцн. Кореспонденщею, передбаченою цiею статтею, е листи усiх видiв, бандерол^ посилки, поштовi контейнери, перекази, телеграми, iншi матерiальнi носiï передання шформацн мiж особами. Пiсля закiнчення строку, визначеного в ухвалi слiдчого судд^ накладений на кореспонденцiю арешт вважають скасованим [5].

Цшавим правовим фактом е те, що за законодавством США прослуховування телефонних розмов прирiвнюеться до обшуку, що згiдно з усталеною судовою практикою США е фiзичним втручанням у захищену Конститущею зону (четверта поправка до Конституцн). Поправка заборо-няе необгрунтованi обшуки та затримання, а також вимагае, щоб будь-яю ордери на обшук видавав суд за наявностi достатшх пiдстав, за винятком випадкiв федерального законодавства. Зокрема, ще у 1967 р. Верховний суд США у справi "Кац проти Сполучених Шта^в" постановив, що електро-

нний пщслуховувальний пристрш, встановлений у телефоннш будщ для запису бесщ пщозрювано-го, е обшуком, на який поширюсться дiя четверто! поправки Конституцп США [6, с. 202].

Зняття шформацп i3 транспортних телекомушкацшних мереж е рiзновидом втручання у приватне спшкування, шд час якого за допомогою спецiальних техшчних засобiв уповноваженi оперативно -техшчш пiдроздiли органiв внутрiшнiх справ та оргашв безпеки на пiдставi ухвали слiдчого суддi та за дорученням слщчого здiйснюють спостереження, вiдбiр, фшсацш змiсту iнформацiï, яку передае особа, а також одержання, перетворення i фiксацiю рiзних видiв сигналiв, що передаються каналами зв'язку, без вщома осiб, що використовують засоби телекомушкацп, для встановлення обставин, якi мають значення для кримiнального провадження. Пщставами для зняття iнформацiï iз транспортних телекомушкацшних мереж е вщомосп, що особа, користуючись засобами телекомушкацп, передае та отримуе iнформацiю, яка мае значення для досудового розслщування [7, с. 491].

Втручання у приватне спшкування, ураховуючи специфiчний характер, повинно спрямовува-тись винятково на досягнення законодавчо визначеноï мети - виявлення та запобiгання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в шший спошб неможливо досягти цiеï мети. Визначаючи законшсть мети вручання у приватне спшкування, варто звернути увагу на позищю Свропейського суду з прав людини. Втручання у приватне спшкування визнано "необхщним у демократичному суспшьствГ', якщо воно вщповщае принципу пропорцшносп втручання. Цей принцип сформулював ССПЛ у рiшеннi у справi "Сшьвер та iншi проти Сполученого Королiвства" у 1983 р., вiдповiдно до якого: "...бути необхщним у демократичному суспшьствГ' - означае бути сумюним з Конвенщею. Втручання повинно, серед шшого, вщпо-вiдати "нагальнш соцiальнiй потребi" i бути "пропорцшним до мети, що переслiдуеться"; i далi -"... закон, що надае повноваження на обмеження, повинен передбачати ïx обсяги" [3, с. 230].

На нашу думку, такий пщхщ правильний i е спробою законодавця досягти рiвноваги мiж дотриманням загальновизнаних прав i свобод людини та громадянина й iнтересами держави. Це надзвичайно важливо, оскiльки, як обгрунтовано вважае Б. Розовський, не можна дотримання прав i свобод людини i громадянина протиставляти завданню розкриття злочину чи викриття винного. Ц завдання рiвнозначнi. Пошуки виршення поза цим - називайте його дiалектичним чи яким завгодно взаемозв'язком - приречеш на невдачу [4, с. 397].

Огляд затриманоï кореспонденцп виконують в установi зв'язку, якш доручено здiйснювати контроль i затримувати цю кореспонденщю, за участю представника цiеï установи, а за необхщнос-тi - за участю спещалюта. У присутностi зазначених осiб слщчий вирiшуе питання про вiдкриття i оглядае затриману кореспонденцiю. У разi виявлення у кореспонденцiï речей (зокрема речовин), докуменпв, що мають значення для певного досудового розслщування, слщчий у межах, визначе-них ухвалою слiдчого суддi, здiйснюе вшмку вщповщно1' кореспонденцiï або обмежуеться зняттям копш чи отриманням зразкiв iз вщповщних вiдправлень. Мета зняття копiй чи одержання зразюв -збереження конфщенцшносп накладення арешту на кореспонденцiю. У разi необxiдностi особа, яка оглядае поштово-телеграфну кореспонденцiю, може прийняти ршення про нанесення на виявленi речi та документи спецiальниx позначок, обладнання ix теxнiчними засобами контролю, замшу речей i речовин, що становлять загрозу для навколишшх чи заборонен у вшьному обiгу, на ïx без-печнi аналоги. У разi вiдсутностi речей чи документiв, яю мають значення для досудового розслщу-вання, слiдчий дае вказiвку про вручення оглянутоï кореспонденцп адресату [5].

Про кожен випадок проведення огляду, вшмки або затримання кореспонденцп складають протокол згiдно iз вимогами КПК Украши. У протоколi обов'язково зазначають: 1) яю саме вiдправлення оглянуто; 2) що з них вилучено; 3) що мае бути доставлено адресату або тимчасово затримано; 4) з яких вщправлень знято копи чи отримано зразки; 5) заходи, здшснеш щодо замши речей i речовин, що становлять загрозу для оточення чи заборонеш у вшьному об^у, на ïx безпечш

аналоги. Керiвники та пращвники установ зв'язку зобов'язаш сприяти проведенню негласноï слщ-чоï (розшуково1) дiï та не розголошувати факт ïï проведения чи одержану шформащю [8, с. 181].

Ретельшше охороняють таемницю кореспонденцiï представникiв влади. Звюно, встановлення додаткових гарантiй для здшснення повноважень окремих категорiй державних посадових осiб мае на мет створення належних умов для виконання покладених на них державою обов'язюв та захист вiд незаконного втручання у ïхню дiяльнiсть. Певнi особливосп мае й реалiзацiя права адвокаив на таемницю кореспонденцiï пiд час виконання ними обов'язюв захисника. Варто зазначити, що адвокат справдi мае вищий iмунiтет вiд незаконного чи свавшьного втручання у таемницю його листування чи телефонних розмов, адже, провадячи свою дiяльнiсть, вiн мае, окрiм прав та обов'язюв, законодавчо закрiпленi гарантiï адвокатськоï дiяльностi, а саме у Закош Украïни "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть". Також заборонено втручання у приватне сшлкування адвоката iз кшентом. Зазначенi гарантiï забезпечують та охороняють професшш права, честь i гщшсть адвоката як особи пiд час виконання нею службових обов'язюв i водночас гарантують таемницю ïï листування, телефонних розмов, телеграфноï та iншоï кореспонденцн [1, с. 104].

Отже, беззаперечно, право на таемницю кореспонденцн гарантовано кожному. Листування, телефонш розмови, телеграфна та шша кореспонденщя е доволi важливими засобами сшлкування людей як в особистш, так i в робочш сферах. Впм, як ми уже зазначали, це право може обмежити суд на пiдставi закону у випадках, передбачених законом, щоб запобшти злочиновi чи з'ясувати ютину пiд час розслщування кримiнальноï справи, якщо iншими способами одержати шформащю неможливо. Якщо пщ час досудового розслщування така необхщшсть виникае, бо проведення негласноï слiдчоï (розшуковоï) дiï передбачатиме таке втручання, то в порядку, передбаченому ст. 246, 258-266 КПК Украши, прокурор, слщчий за погодженням iз прокурором зобов'язаний звер-нутися до слщчого суддi з клопотанням про надання дозволу на втручання у приватне сшлкування шляхом проведення вiдповiдноï негласноï слiдчоï (розшуковоï) дiï. Суворе дотримання положень КПК Украши пщ час здшснення процесуальних дiй у кримшальному провадженш е прямим обов'язком керiвника органу досудового розслiдування, слiдчого, прокурора, оперативного сшвро-бiтника пiд час вчинення процесуальних дш у кримшальному провадженш. Не менш важливо, що особи, як здшснюють законне зняття шформацн з каналiв зв'язку, зобов'язаш вжити заходiв з метою нерозголошення виявленоï iнформацiï iншим фiзичним чи юридичним особам.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. М1хневич Л. В. Конституцшне право на таемницю листування, телефонних розмов, телеграфно1 та шшо1 кореспонденцн окремих категорш оаб. Часопис Ктвського утверситету права. 2020. № 4. С. 102-106.

2. Конституц1я Украши. В1домост1 Верховноï Ради Украши (ВВР), 1996, № 30, ст. 141 URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text

3. Паршутш А. Б. Поняття втручання у приватне сшлкування: теоретико-правова природа. Право i суспшьство, 2018. № 5, частина 2. С. 227-232.

4. Писарчук Р.В. Теоретико-правовий анал1з поняття "втручання у приватне сшлкування". Юридичний бюлетень, 2018. Вип. 8. С. 392-399.

5. Кримшальний процесуальний кодекс Украши: ЗаконУкраши в1д 13. 04. 2012 № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4651-17#Text

6. Бшчак О. А. Загальш положення про втручання в приватне сшлкування за КПК Украши. Науковий вкникМiжнародного гуматтарного}miверситету. Сер.: Юриспруденця. 2014. № 9-1. С. 201-204.

7. Кримшальне процесуальне право Украши: навч. поаб. / Р. I. Благута, Ю. В. Гуцуляк, О. М. Ду-фенюк та ш.; за заг. ред. А. Я. Хитри, Р. М. Шехавцова. Льв1в: ЛьвДУВС, 2017. 774 с.

8. Кримшальний процес: шдручник / О. П. Бойко, А. Г. Гаркуша, А. В. Захарко, В. В. Литвинов, В. В. Рогальська, М. М. Сербш, О. А. Солдатенко, В. М. Федченко, Н. П. Черняк. У 2-х ч. Ч. 1. Дншро: Дншроп. держ. ун-т внутр. справ; Л1ра ЛТД, 2017. 337 с.

REFERENCES

1. Mikhnevych L. V. (2020). Konstytutsiine pravo na taiemnytsiu lystuvannia, telefonnykh rozmov, telehrafnoi ta inshoi korespondentsii okremykh katehorii osib [Constitutional right to secrecy of correspondence, telephone conversations, telegraph and other correspondence of certain categories of persons]. Chasopys Kyivskoho universytetu prava. No. 4. P. 102-106 (in Ukrainian).

2. Konstytutsiia Ukrainy. Vidomosti (1996, June 28) No. 254к/96-ВР [The Constitution of Ukraine]. Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), 1996, No. 30, st. 141. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text4 (accessed 15.05.2022).

3. Parshutin A. B. (2018). Poniattia vtruchannia u pryvatne spilkuvannia: teoretyko-pravovapryroda [The concept of interference in private communication: theoretical and legal nature]. Pravo i suspilstvo. No. 5 chastyna 2. P. 227-232 (in Ukrainian).

4. Pysarchuk R. V. (2018). Teoretyko-pravovyi analiz poniattia "vtruchannia u pryvatne spilkuvannia" [Theoretical and legal analysis of the concept of "interference in private communication"]. Yurydychnyi biuleten. No. 8. P. 392-399 (in Ukrainian).

5. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy (2012, April 13) No. 4651-VI [Criminal Procedure Code of Ukraine: Law of Ukraine]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (accessed 15.05.2022).

6. Bilichak O. A. (2014). Zahalni polozhennia pro vtruchannia v pryvatne spilkuvannia za KPK Ukrainy [General provisions on interference in private communication under the CPC of Ukraine]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitranoho universytetu. Ser.: Yurysprudentsiia. No. 9-1. P. 201-204 (in Ukrainian).

7. Blahuta R. I., Hutsuliak Yu. V., Dufeniuk O. M. ta in. (2017). Kryminalneprotsesualnepravo Ukrainy: navchalnyi posibnyk [Criminal procedural law of Ukraine: tutorial]. Lviv: LvDUVS. 774 p. (in Ukrainian).

8. Boiko O. P., Harkusha A. H., Zakharko A. V., Lytvynov V. V., Rohalska V. V., Serbin M. M., Soldatenko O. A., Fedchenko V. M., Cherniak N. P. (2017). Kryminalnyiprotses [Criminal proceedings]: pidruch. U 2-kh ch. Ch. 1. Dnipro : Dniprop. derzh. un-t vnutr. sprav; Lira LTD. 337 p. (in Ukrainian).

Дата надходження: 13.09.2022р.

Marta Kukhta

Lviv Polytechnic National University,

student

Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education,

Supervisor: Vladimir Kushpit Lviv Polytechnic National University, Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education,

Associate Professor of Criminal Law and Procedure, Doctor of Law, Ass. Prof. volodymyr.p.kushpit@lpnu.ua

LEGAL PROVISIONS REGARDING INVOLVEMENT IN PRIVATE LIFE IN CRIMINAL PROCEDURAL LAW

The Criminal Procedure Code of Ukraine distinguishes between investigative (investigative) and covert investigative (investigative) actions. It is to covert investigative actions - interference in private communication. Communication is the transmission of information in any form from one person to another directly or through any means of communication. The article is devoted to the problem of defining the concept, content and extent of interference in private life in criminal procedure law. Much attention is paid to the legal regulation of types of interference in private life and their features. Separate articles from the Constitution of Ukraine are subject to analysis. Among the list of human rights, which includes political, socio-economic and socio-cultural rights, a special place belongs to the protection of

personal or private aspects of human life. The right to privacy or the right to respect for private life is guaranteed by a number of international documents and national legislation, so it is proposed to consider international legal acts that emphasize the conditions of interference in the above-mentioned sphere of rights. The right to secrecy of correspondence, telephone conversations, telegraph and other correspondence is a personal, intangible right that traditionally belongs to the basic natural human rights. The right to secrecy of correspondence, telephone conversations, telegraph and other correspondence is a personal, intangible right that traditionally belongs to the basic natural human rights. Private life can be defined as a physical and spiritual sphere under the control of man himself, i. e. a sphere protected from external directed influence. It is the existence of private law that protects a person from any intrusion into his or her private life, such as listening in on telephone conversations, accessing his or her letters or messages, and disclosing their contents or the very fact of correspondence or conversation. It was emphasized that a fair balance must be taken into account in determining the obligations within the limits and modalities of interference with a person's private life. In view of the above, it is important to consider issues related to criminal procedural guarantees of individual rights and problems of their implementation in the criminal proceedings of Ukraine.

Key words: human rights; privacy; security; criminal, inviolability; covert investigative actions; secrecy; control; criminal proceedings; criminal proceedings; covert investigative actions.