CC BY
6
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 2 (30), 2021
УДК 343.983 Олег Пелещак
здобувач осв^нього ступеня доктора фшософи у галузi права кафедри кримшального процесу та кримiналiстики Львiвського державного ушверситету внутрiшнiх справ,
e-mail: pelsh79@ukr.net, ORCID ID: 0000-0002-2785-7464
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ ОКРЕМИХ НЕГЛАСНИХ СЛ1ДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) Д1Й ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ОБСТАВИН
ПОДИ К1БЕРДИВЕРС11
http://doi.org/10.23939/law2021.30.197
© Пелещак О., 2021
В дослщженш обгрунтовуеться, що встановлення об'ективних обставин диверсп, яка готуеться або вчинена i3 використанням електронно-обчислювальних машин (комп'ютерiв), систем та комп'ютерних мереж i мереж електрозв'язку, неможливе без застосовування негласних cлiдчих (розшукових) дiй. Розглянуто оcобливоcтi застосу-вання окремих негласних слщчих (розшукових) дш, таких як аудiо-, вiдеоконтроль особи, аудш-, вiдеоконтроль м1сця, спостереження за особою, рiччю або мicцем, зняття шформацп з транспортних телекомунiкацiйних мереж, зняття шформацп з електронних шформацшних систем, обстеження публiчно недоступних мпсць, житла чи iншого воло-дшня особи (шляхом таемного проникнення), установлення мicцезнаходження радш-електронного засобу, виконання спещального завдання з розкриття злочинноТ дiяль-ноcтi оргашзованоТ групи чи злочинноТ оргашзацп.
Встановлено. що залежно вщ слщчоТ ситуацп необхiдно вибирати та оргашзову-вати найдоц1льн1ш1 НСРД, як за змicтом теоретично здатш вир1шити першочерговi тактичнi завдання кримшального провадження. Органiзацiя саме комплексного засто-сування НСРД е одним iз органiзацiйно-тактичних завдань cлiдчого, за виршення якого оcтаннiй повинен вiдповiдати персонально, оскшьки воно безпосередньо впливае на ефектившсть встановлення вciх обставин юбердиверсп, способи приховання cтадiй кримiнального правопорушення, невщомих cпiвучаcникiв, ролi кожного з них, зв'язюв зi спецслужбами шших краТни.
Ключовi поняття: кiбердиверciя; негласш cлiдчi розшуковi дiТ; оперативнi пщроздши.
Постановка проблеми. Нацiональним законодавством закршлено повноваження правоохо-ронних органiв щодо одержання фактичних даних, що можуть бути визнаш доказами i яю суд оцiнюe на предмет законносп (допустимостi). Збирання, перевiрка та оцшювання доказiв можливi лише в порядку, передбаченому кримшальним процесуальним законодавством. Ефективне роз-слiдування юбердиверси, вчинено! iз використанням електронно-обчислювальних машин (комп'ю-терiв), систем та комп'ютерних мереж i мереж електрозв'язку, неможливе без застосовування негласних слщчих (розшукових) дш, оскшьки, здебшьшого, вiдомостi про особу, яка li вчинила, спiвучасникiв та обставини кримшально! поди приховуються, ретельно маскуються i !х неможливо отримати в шший спосiб.
Аналiз дослщження проблеми. Окремi теоретичнi та практичнi аспекти застосування негласних слщчих розшукових дiй дослщжували С. В. Албул, Л. I. Аркуша, М. В. Багрiй, Б. I. Бараненко, Р. I. Благута, В. Д. Берназ, О. В. Бочковий, Н. Ф. Войтович, В. О. Глушков, С. О. Гриненко, К. А. Гусева, Г. О. Душейко, О. М. Дроздов, О. В. Кириченко, В. А. Колесник, О. В. Кондратюк, О. С. Користш, С. С. Кудшов, С. Д. Лук'янчиков, В. В. Луцик, М. А. Мергеева, В. А. Муаенко, В. А. Некрасов, Д. Й. Никифорчук, Ю. Ю. Орлов, М. А. Погорецький, О. О. Подоб-ний, О. I. Полюхович, В. С. Рудей, М. Б. Саакян, М. В. Стащак, Д. Б. Сергеева, С. Д. Скулиш, Р. Л. Степанюк, С. Р. Тапев, Ж. В. Удовенко, Л. Д. Удалова, А. М. Ханькевич, В. О. Черков, О. М. Чистолшов, В. В. Шендрик, М. О. Шилш, I. Р. Шинкаренко, Р. М. Шехавцов.
Попри вагомий внесок вчених у виршення дискусшних питань щодо застосування негласних слщчих (розшукових) дш, вказана проблематика залишаеться малодослщженою в умовах розслщу-вання кiбердиверсiй, що i визначило актуальшсть ще1 теми та И вибiр.
Мета статтг - з'ясувати особливосп застосування окремих негласних слщчих (розшукових) дiй для встановлення обставин поди юбердиверсп.
Виклад основного матерiалу.
Нормативно-правова регламентацiя застосування негласних слщчих розшукових дiй.
Вiдповiдно до положень ст. 246 КПК Украши негласш слiдчi (розшуковi) дп (далi - НСРД) е рiзновидом слщчих (розшукових) дш (далi - СРД), проте вiдомостi про способи та методи 1х проведення не пщлягають оприлюдненню. Правову основу проведення НСРД, захисту шформацп пiд час 1х здiйснення становлять Конституцiя Украши [3], Кримшальний процесуальний кодекс Украши [5], Кримшальний кодекс Украши [4], Закони Украши "Про прокуратуру" [11], "Про державну таемницю" [9], "Про оперативно-розшукову дiяльнiсть" [10], iншi вiдомчi нормативно-правовi акти правоохоронних органiв iз обмеженим доступом або грифом секретность
НСРД здебшьшого проводяться з дозволу слщчого суддi за клопотанням прокурора або слщчого, погодженим з прокурором, за винятком контролю за вчиненням кримшального правопо-рушення (ч. 4 ст. 246 та ч. 7 ст. 271 КПК Украши) та виконання спещального завдання з розкриття злочинно! дiяльностi оргашзовано1 групи чи злочинно! оргашзацп (ч. 2 ст. 272 КПК Украши). Згадане клопотання розглядаеться не пiзнiше нiж через шють годин з моменту його отримання слщчим суддею iз обов'язковою участю у розглядi особи, яка його подала (ч. 1 ст. 248 КПК Украши). Кримшально-процесуальне законодавство дозволяе проведення окремих НСРД (установ-лення мюцезнаходження радюелектронного засобу (ст. 268 КПК Украши) та спостереження за особою (ст. 269 КПК Украши)) до постановлення ухвали слщчого судщ (за ршенням слiдчого, узгодженим з прокурором, або прокурора) у конкретних виняткових невщкладних ситуацiях, пов'язаних iз врятуванням життя людей та запобтанням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого, зокрема, i ст.113 КК Укра1ни (Роздiл I КК Украши), незалежно вiд способу вчинення, зокрема iз використанням електронно-обчислювальних машин (комп'ютерiв), систем та комп'ютерних мереж i мереж електрозв'язку. Пюля початку застосування вказаних НСРД прокурор зобов'язаний звернутися з вщповщним клопотанням до слщчого суддi для постановлення вщповщно1 ухвали.
У практичнiй дiяльностi органiв досудового розслiдування проведення НСРД доручаеться оперативним пiдроздiлам (ч. 3 ст. 40 КПК Украши). Суб'ектами проведення НСРД у згаданш категорп кримшальних проваджень е оперативнi та оперативно-техшчш пiдроздiли Служби без-пеки Украши. Пщ час виконання доручень слщчого, прокурора щодо проведення НСРД ствро-б^ники оперативних пiдроздiлiв Служби безпеки Украши користуються повноваженнями слщчого, проте не уповноважеш здшснювати процесуальш дп з власно1 iнiцiативи або звертатися з клопотан-нями про отримання дозволу на проведення СРД (НСРД) до слщчого судщ чи прокурора. Але шхто не забороняе оперативному пщроздшу (сшвроб^нику) звернутися з шщативним рапортом про необхiднiсть проведення конкретное' НСРД до слiдчого (прокурора), який може його врахувати пщ
час подальшо! оргашзацп досудового розслщування юбердиверсп. Для оперативного шдрозд^ доручення слщчого, прокурора е обов'язковими для виконання, а результати проведення НСРД використовують у доказуваннi, оскiльки вщповщш протоколи з додатками (аудiо- або вщеозаписи, фотознiмки, iншi результати, отримаш за допомогою застосування технiчних засобiв, вилученi предмети i документи тощо) можуть використовуватися в доказуваннi так само, як результати проведення СРД. Особи, яю виконували вказанi дп, можуть бути допитанi як свщки, за винятком працiвникiв оперативно-техшчних пiдроздiлiв, замiсть них, як правило, допитують 1'хнього прямого або безпосереднього керiвника. Про виконання доручення оперативний пращвник iнформуе керiвника оперативного шдроздшу рапортом iз зазначенням отриманих результапв, проведених заходiв, залучених сил i засобiв, а останнiй, перевiривши заходи iз забезпечення дотримання вимог щодо збереження державно! таемницi, вирiшуе питання про передавання результатiв НСРД (протоколiв з додатками) прокурору, зазначеному в дорученш, а саме передавання (направлення) матерiалiв вiдбуваеться не пiзнiше шж через 24 години з моменту складання протоколу.
Теоретичне пiдrрунтя дослщження. 1нститут НСРД в оновленiй системi кримiнального процесу Украши повинен забезпечити оптимальш шляхи використання у кримшальному процесу-альному провадженнi iнформацiï, здобуто! iз використанням негласних сил i засобiв [8, с. 61]. Наукова спшьнота пiсля введення в кримшальний процес iнституту НСРД активно долучилася до розроблення тактики його проведення [6, с. 1-17; 13, с. 101-103; 12, с. 41-49; 18, с. 76-78; 20, с. 347-350], хоча "навт такий стислий, майже на слух, анатз ознак запропонованих НСРД дозволяе дшти висновку про ix практично повну тотожнiсть оперативно-розшуковим заходам, якi здiйснюються уповноваженими оперативними шдроздшами. Основна та майже едина вщмшнють полягае у суб'ектi - слщчий або оперативний пiдроздiл, та, вщповщно, це слiдча дiя або оперативно-розшуковий захщ" [19]. Введення до системи досудового розслщування НСРД е надзвичайно прогресивним кроком законодавця, що дае можливють слiдчому вщшукувати докази, застосовуючи методи негласно! дiяльностi [14, с. 151]. Висловлюються думки про велик можливостi й доцшь-нiсть введення до змiсту окремо! кримiналiстичноï методики рекомендацiй щодо особливостей тактики окремих НСРД, якi е найтиповшими й найефективнiшими для досудового розслщування певних категорiй кримiнальних правопорушень [15, с. 293]. До методiв проведення НСРД науковцi зараховують пошуков^ дослiдницькi, органiзацiйнi, практичнi прийоми, зокрема iз застосуванням технiчних засобiв, яю дають змогу в порядку, передбаченому кримшальним процесуальним законодавством Украши, отримати шформащю про злочин або особу, яка його вчинила, без ïï вщома [17, с. 79]. Розглянемо детальшше особливостi застосування окремих НСРД тд час роз-слiдування юбердиверсш - "диверсiй, вчинених iз використанням електронно-обчислювальних машин (комп'ютерiв), систем та комп'ютерних мереж i мереж електрозв'язку" [7, с. 242].
Сощолопчне дослщження. Проведення НСРД тд час розслщування юбердиверсш доволi поширено в практичнш дiяльностi пiдроздiлiв Служби безпеки Украши, оскiльки дае змогу вирi-шити важливi завдання щодо збирання первинноï iнформацiï, процесуального документування злочинноï дiяльностi проти основ нацiональноï безпеки. Опитування слiдчих територiальних пiд-роздiлiв Служби безпеки Украши показало, що у кримшальних провадженнях, вiдкритих за ст. 113 КК Украши, вчинених iз використанням електронно-обчислювальних машин (комп'ютерiв), систем та комп'ютерних мереж i мереж електрозв'язку (ст.ст. 361-363-1 КК Украши), найчастше проводилися таю НСРД: аудю-, вщеоконтроль особи - 33,4 %; аудю-, вiдеоконтроль мiсця - 41,1 %; спостереження за особою, рiччю або мiсцем - 34,1 %; зняття шформацп з транспортних теле-комушкацшних мереж - 21 %; зняття шформацп з електронних шформацшних систем - 27,9 %; обстеження публiчно недоступних мюць, житла чи шшого володiння особи (iз таемним проник-ненням) - 7,9 %; установлення мiсцезнаходження радiоелектронного засобу - 61,4 %; виконання спещального завдання з розкриття злочинно1' дiяльностi оргашзовано1' групи чи злочинно1' органi-зацп - 4 %.
Особливосп застосування окремих НСРД. Аудю-, вщеоконтроль особи (ст. 260 КПК Украши) здшснюються щодо персоналiзованого спiвучасника кiбердиверсiï, незалежно вiд стадп кримiнального правопорушення, у публiчно доступних i публiчно недоступних мiсцях, шляхом прихованоï (таeмноï) фiксацiï фактичних даних за допомогою аудiо-, вiдеозапису, за наявност вiдомостей про те, що розмови i поведiнка особи, а також iншi подiï, що вщбуваються, можуть мiстити процесуально значущi даш, якi мають значення для виршення завдань кримiнального провадження. Джерелом шформацп е пiдозрюваний як об'ект НСРД, його дп, поведiнка, рухи, висловлювання, iнша аудiовiзуальна iнформацiя.
Аудiо-, вщеоконтроль мiсця (ст. 270 КПК Украши) здшснюють iз установленням спецiальних техшчних засобiв оперативно-технiчними пiдроздiлами Служби безпеки Украши у публiчно доступних мюцях без вiдома 1'хнього власника, а також у мюцях iмовiрноï появи сшвучасниюв кiбердиверсiï. НСРД проводяться у громадських мiсцях i мiсцях загального користування, доступ до яких не обмежений, i з обов'язковим визначенням в ухвалi слщчого сувд повно1' та точно1' адреси мiсця, де вщбуватиметься НСРД, часу та строку ïï здiйснення. Зазначенi НСРД проводять за наявност вiдомостей про те, що розмови i поведшка сшвучасника кiбердиверсiï у цьому мiсцi, а також iншi подiï, що вщбуваються саме в цьому мiсцi, можуть мютити iнформацiю про обставини поди кримшального правопорушення, яю мають значення для виршення завдань кримiнального провадження. Об'ектом цих НСРД е приватне спшкування тдозрюваного у публiчно доступному мющ у виглядi розмов або шших звукiв, рухiв, дiй, пов'язаних iз його дiяльнiстю або мюцем перебування, а також iншi поди, яю там вiдбуваються, змiст яких мае значення для розслщування. На практищ такi НСРД здiйснюють у громадських мюцях та в мюцях загального користування, доступ до яких необмежений - всередиш мюць, до яких можна увшти або перебувати там офщшно (реально), спещально не повщомляючи про такий факт ix власника, орендаря тощо.
Спостереження за особою в публiчно доступних мюцях (ст. 269 КПК Украши) полягае в збиранш фактичних даних, необхщних для виршення завдань кримiнального провадження, за допомогою прихованого стеження за персоналiзованим пiдозрюваним в публiчно доступних мiсцяx, зокрема iз застосуванням теxнiчниx засобiв. НСРД проводиться для пошуку, фiксацiï та перевiрки вщомостей про пiдозрюваного, його поведiнку та рашше невiдомиx (вiдомиx) спiвучасникiв, з якими вщбуваеться безпосереднiй або опосередкований контакт об'екта контролю. Це можуть бути сшвучасники, близью особи, розшукуваш, вiдомi учасники терористичних та шших незаконних озброених формувань, представники дипломатичних установ iноземниx держав (Росiйськоï Феде-рацп), особи, якi мають спещальш теxнiчнi навички та знання, доступ до комп'ютерного облад-нання, систем та мереж, особи, яю володдать даними про стадп кримiнального правопорушення та кримшального провадження тощо. Для спостереження за особою в публiчно доступних мюцях основним завданням е з'ясування i фшсащя вщомостей щодо ïï пересування, мюць перебування, факпв зус^чей з iншими особами як iз застосуванням теxнiчниx засобiв, так i без нього. Контроль та фшсащя перемщень пiдозрюваного та його контакти мають основне значення у застосуванш НСРД.
Застосування спостереження за рiччю або мюцем у публiчно доступних мюцях (ст. 269 КПК Украши) являе собою збирання фактичних даних, за допомогою прихованого стеження в публiчно доступних мюцях (зокрема iз застосуванням оперативноï техшки) за невстановленими (невщомими) фiзичним особами, якi вщвщували мiсце або контактували з рiччю, для вирiшення завдань крим> нального провадження. Такий заxiд (НСРД) з давшх часiв використовували з метою отримання достовiрниx даних про особу, ïï спошб життя, дiяльнiсть, контакти, мюця вiдвiдування тощо. Спостереження здшснюеться неозброеним оком або за допомогою спещальних оптичних та оптико-електронних приладiв. Втрата предмета контролю е несприятливою умовою проведення НСРД, тому, щоб мiнiмiзувати можливiсть втрати об'екта (предмета) контролю, використовують рiзнi техшчш засоби його дистанцiйного контролю, до прикладу радюмаяки.
Надважливе значення для вщстеження дiяльностi суб'екта злочину (юбердиверсанта) пiд час вчинення кiбердиверсiï та пiсля не1' мають такi НСРД, як зняття шформацп з транспортних телекомушкацшних мереж (ст. 263 КПК Украши), зняття шформацп з електронних шформацшних систем (ст. 264 КПК Украши).
Контроль за телефонними розмовами (як вид зняття шформацп з транспортних телекомушкацшних мереж) полягае в негласному спостереженш, вщбор^ фшсацл, обробщ i вщтворенш iз застосуванням вiдповiдних техшчних засобiв, зокрема встановлених на транспортних телекомушкацшних мережах, змюту телефонних розмов, а також шших вщомостей та сигналiв, якi переда-ються телефонним каналом зв'язку, що контролюеться (SMS, MMS, факсимшьний зв'язок, модемний зв'язок). Об'ектом зняття шформацп iз застосуванням цього НСРД е телефоны лшп загального користування, рiзноманiтнi вiдомчi мережi, що мають вихвд на телефоны лiнiï загаль-ного користування, видшеш мережi зв'язку невиробничого призначення, мережi пересувного радю-телефонного зв'язку, системи пересувного супутникового зв'язку. Через комплексно-программ пристро1' операторiв i провайдерiв телекомунiкацiйних мереж проходить потш iнформацiï, частина яко1' залишаеться у пам'ят для технологiчних цiлей (статична), а шша частина проходить як нас^зна - динамiчна iнформацiя, що в штересах слiдства може бути перехоплена лише на пiдставi ухвали слiдчого суддi апеляцiйного суду [16, с. 19-20]. В результат контролю за телефонними розмовами можна здобути телефонш номери стшьникового мобшьного зв'язку, яким користуються шдозрюваш та невстановлеш спiвучасники, причетнi до рiзних стадш кiбердиверсiï та способiв ïï вчинення; номери термшатв мобiльного зв'язку, яким користуються зловмисники; встановити мiжособистi зв'язки сшвучасниюв, зв'язки iз iншими невщомими особами, що дае змогу виявити ушх (переважну бiльшiсть) спiвучасникiв юбердиверсп та визначити роль кожного з них у крим> нальному правопорушенш; можна встановити мiсцеперебування пiдозрюваного незалежно вiд часу розмови. Застосування кшькюно-якюного аналiзу телефонних розмов з його накладенням на електронну карту району дае змогу встановити фактичне мюцеперебування (проживання, перехову-вання) пiдозрюваного, маршрути перемщення та мiсця тривалих зупинок тощо.
Керiвники та працiвники операторiв телекомунiкацiйного зв'язку зобов'язанi сприяти вико-нанню дiй зi зняття шформацп iз транспортних телекомунiкацiйних мереж, вживати необхщних заходiв щодо нерозголошення факту проведення таких дш та отримано1' iнформацiï, зберiгати ïï в незмшному виглядi. Пiд час вчинення юбердиверсш може вiдбуватися змiна матерiального стану елеменпв телекомунiкацiйноï системи мобiльного зв'язку або штернету, що утворюе системи електронних сладв-вщображень, придатних для сприйняття за допомогою вiдповiдних програмно-техшчних засобiв. Проведення НСРД дае змогу отримати фактичш данi про джерело сигналу (вщправника), iнформацiйний змiст, час та спошб (вiдкритий чи зашифрований) його вщправлення або отримання, а також частково персоналiзувати отримувача. Вщповщно до ст. 265 КПК Украши, що визначае порядок фшсацп та збереження iнформацiï, одержаноï з телекомушкацшних мереж за допомогою техшчних засобiв, та в результат зняття вщомостей з електронних iнформацiйних систем, змют iнформацiï, яку особи передають через транспорты телекомунiкацiйнi мережi, з яких здшснюеться зняття iнформацiï, зазначаеться у протоколi про проведення цiеоï НСРД. У разi виявлення в шформацп вщомостей, що мають значення для конкретного досудового розслщування, у протоколi вiдтворюеться вiдповiдна частина такоï шформацп, а прокурор вживае заходiв для збереження знятоï iнформацiï. Дослiдження шформацп, отриманоï зi застосуванням технiчних засобiв, за необхiдностi здiйснюеться за участю спещалюта. Слiдчий вивчае змiст одержаноï iнфор-мацiï, про що складае протокол.
Зняття iнформацiï з канатв зв'язку дае змогу прослуховувати, фшсувати та вiдтворювати iнформацiю, що передавалася цим каналом зв'язку. Така шформащя може мiстити данi як про вза-емоз'еднання телекомунiкацiйних мереж, так i щодо змюту шформацп, яка була передана каналом зв'язку. ïï об'ектом е телексш, факсимшьш, селекторш, радюрелейш, пейджинговi канали обмiну шформащею мiж абонентами, комп'ютернi мережi рiзних рiвнiв (Global Area Network, Wide Area Network, Metropolitan Area Network, Local Area Network).
Сьогодш найрозвинешшою комп'ютерною мережею е штернет, дiяльнiсть якого забезпе-чують провайдери доступу до неï (мереж), хостинг-провайдери, провайдери електронних повщом-лень, власники шформацшних контентiв [2, с. 14]. Кожному комп'ютеру тдприемство-виробник присвоюе ушкальний iдентифiкатор - МАС-адресу. Крiм того кожному вузлу в комп'ютернш мережi присвоюеться унiкальна мережева адреса - 1Р-адреса. Всi повiдомлення користувача надходять на центральний пристрiй - сервер, а по^м за допомогою шшого пристрою - маршрутизатора - направляються абонентам. Вщомосп про вщправника фiксуються i зберiгаються на серверi провайдера. Отже, повiдомлення в комп'ютерних мережах можна вiдстежити за МАС-адресою, 1Р-адресою, адресою електронноï поштовоï скриньки, iдентифiкацiйним номером UIN, наявним у користувачiв ICQ, даними, що мютяться в облiковиx записах вiдвiдувачiв чатiв, форумiв, блогiв, соцiальниx мереж [1, с. 144-145].
Залежно вщ типу телекомунiкацiйноï мережi визначення мюця розташування термiнала абонента спостереження подшяеться на: географiчне мiсцезнаxодження (iдентифiкатор краши, мiста або оператора телекомунiкацiй, зони приймання для мереж рухомого зв'язку тощо); фiзичне мiсцезнаxодження (номер у мережi фiксованого телефонного зв'язку, доступ до якоï здiйснюеться iз застосуванням стащонарного кiнцевого обладнання тощо); лопчне мiсцезнаxодження (1Р-адреси для мереж передавання даних, единий UPT-номер для ушверсального персонального зв'язку). Встановленi у провайдерiв телекомунiкацiйнi засоби управлiння системою перехоплення повинш виконувати вищенаведенi визначення особи, щодо якоï здiйснюеться перехоплення телекомушкацш (абонента спостереження), у випадках успiшноï або неуспiшноï спроби встановлення сеансу зв'язку для вихщного виклику вщ абонента спостереження, та успiшноï спроби встановлення зв'язку для вхщного виклику до абонента спостереження; обмiну службовими повщомленнями мiж термiналом та обладнанням телекомунiкацiйноï мережi; надання послуги, що асощюеться з мiсцезнаxодженням абонента спостереження; передавання спещального запиту вiд засобiв управлiння системою перехоплення щодо визначення мюцезнаходження абонента спостереження. Вс способи зняття шформацп з електронних шформацшних систем можна об'еднати в двi основш групи. Перша група - це способи безпосереднього доступу. В разi ïx реалiзацiï iнформацiю отримують, подаючи вiдповiднi команди з комп'ютера, на якому ця шформащя мiститься. До другоï групи входять способи опосередкованого (вщдаленого) доступу до комп'ютерноï iнформацiï. До них можна зарахувати шдключення до лшп зв'язку користувача й отримання цим шляхом доступу до електронноï iнформацiйноï системи; проникнення в комп'ютерну систему за допомогою тдбору паролiв. До способiв опосередкованого (вiддаленого) доступу до комп'ютерноï iнформацiï належать способи безпосереднього та електромагштного перехоплення. Перше здшснюеться або прямо через зов-шшш комунiкацiйнi канали системи, або iз пiдключенням до лiнiй периферiйниx пристроïв. Сучаснi теxнiчнi засоби дають змогу отримати шформащю без безпосереднього шдключення до електронноï iнформацiйноï системи, за рахунок випромшювання центрального процесора, дисплея, комушкацшних каналiв, принтера тощо [1, с. 157]. Вс цi дп можна виконати, перебуваючи на значнш вiдстанi вiд об'екта перехоплення, наприклад: вiд процесора, щопрацюе, - до 150 м, випромшювання монiторiв i з'еднувальних кабелiв - до 500 м.
Вщдалений оперативний огляд комп'ютера тдозрюваного (невстановленоï особи), тдклю-ченого до мереж, передбачае збирання всiеï можливоï iнформацiï про пристрш iз вiдкритиx мереж та здшснення прослуховування мережевого трафiку комп'ютера, отримання шформацп iз серверiв глобальних доменних iмен, визначення розташування маршрутизаторiв, брандмауерiв мережi, виду операцiйноï системи пристрою, вщкритих портiв, служб, якi працюють, версп програмного забез-печення, системи захисту. Змiст такого втручання у приватне спшкування передбачае здiйснення перехоплення та дослщження зв'язку (трафiку). На основi аналiзу змiсту, а також статистики мережевого трафшу можна виявити, щентифшувати та зафiксувати д^ користувача, а також отримати шформащю про програмне забезпечення та характеристику використаних мереж. Вна-слщок застосування НСРД можна одержати шформащю про: несанкщонований доступ до вщдале-
них вузлiв; змют електронноï пошти; розмщення вiдповiдноï iнформацiï у мереж; вщомосп щодо вiдвiдування сайтiв тощо.
Обстежуючи публiчно недоступнi мiсця, житло чи шше володiння особи (ст. 267 КПК Украши), виявляють та фшсують слiди готування та/або вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, предмети i документи (зокрема електронш документи); виготовляють копи документiв; вилучають зразки для експертизи; виявляють розшукуваних; встановлюють техшчш засоби забезпечення проведення шших НСРД.
Установлення мiсцезнаxодження радюелектронного засобу (ст. 268 КПК Украши) найчаспше застосовують для встановлення особи тдозрюваного та його зв'язюв; визначення мюця мешкання пiдозрюваного та його зв'язюв; конкретних мiсць, якi вщвщуе пiдозрюваний, та його зв'язкiв; мюцезнаходження пiдозрюваного та його зв'язкiв у конкретний час; наявност додаткових радю-електронних засобiв (мобiльниx телефонiв), якими користуеться шдозрюваний, та його зв'язюв, пiдвищення ефективностi проведення iншиx НСРД у комплекса
Виявити прямi докази дiяльностi злочинного угруповання i забезпечити кримшальне пере-слiдування винних без участ негласного спiвробiтника часом неможливо або вкрай складно. Основними завданнями, яю виршують, виконуючи спецiальне завдання з розкриття злочинноï дiяльностi органiзованоï групи чи злочинноï органiзацiï (ст. 272 КПК Украши), е збирання, обробка, аналiз, узагальнення та надання слiдчому пiдроздiлу Служби безпеки Украши шформацп про кримшогенш процеси в оргашзованому злочинному середовищi та вплив на соцiально-економiчне становище в регюш (державi), що може безпосередньо або опосередковано загрожувати нацю-нальнiй безпещ, виявлення схем, меxанiзмiв та конкретних факпв вчинення кiбердиверсiй та способiв приховання злочину. До спецiальниx завдань, яю вирiшують, застосовуючи згадану НСРД, е: виявлення тенденцш, новiтнix вцщв, теxнологiй та напрямiв злочинноï дiяльностi; встановлення фактичних даних, що розкривають дшсний характер предмета (об'екта) посягання кiбердиверсiï, рiзновид, iнфраструктуру i склад злочинноï групи, ïï територiальнi межi функцiонування; одер-жання вiдомостей про причетшсть до злочинноï дiяльностi фiзичниx та юридичних осiб; виявлення та фшсащя слiдiв кримiнального правопорушення; отримання шформацп щодо протидп членами ОЗУ органам досудового розслщування та правоохоронним органам; встановлення факпв зв'язку зi спецслужбами iншиx держав.
Висновки. Умшня своечасно органiзувати i, вiдповiдно, застосувати НСРД е запорукою ефективносп недопущення та припинення кiбердиверсiï, запобiгання (мiнiмiзацiï) настання суспiльно небезпечних наслiдкiв щодо об'екта посягання. Залежно вiд слiдчоï ситуацп необxiдно вибирати та оргашзовувати найдоцiльнiшi НСРД, якi за змютом теоретично здатнi вирiшити першочерговi тактичш завдання кримiнального провадження. Органiзацiя саме комплексного застосування НСРД е одним iз оргашзацшно-тактичних завдань слiдчого, за виршення якого останнiй повинен персонально вщповщати, оскiльки воно безпосередньо впливае на ефектившсть встановлення усix обставин юбердиверсп, способи приховання стадiй кримшального правопорушення, невщомих спiвучасникiв, роль кожного з них, зв'язки зi спецслужбами шших краши.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Багрш М. В., Луцик В. В. (2017). Процесуальш аспекти негласного отримання шформацп: вичизняний та заруб1жний досввд: монограф1я. Х. 376 с.
2. Дмитрик Н. А. (2007). Способы осуществления субъективных гражданских прав и исполнения обязанностей с использованием сети Интернет: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Москва. С. 14-15.
3. Конституц1я Украши в1д 28 червня 1996 року. Вiдомостi Верховноï Ради Украти, 1996, № 30, ст. 141.
4. Кримшальний кодекс Украши: Закон в1д 5 квгг. 2001 р. № 2341-14. URL: http: zakon.rada.gov.ua/laws /show/2341-14.
5. Кримшальний процесуальний кодекс Украши: Закон ввд 13.04.2012 № 4651-VI. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8.
6. Лук'янчиков £. Д., Лук'янчиков Б. £. (2014). Визначення та система негласних (розшукових) дш. Часопис Нацiонального}miверситету "Острозька академiя". Серiя "Право". № 9. С. 1-17.
7. Пелещак О. Р. (2017). Юбердиверсгя як форма сучасно1 диверсшно1 д1яльносп. Науковий вкник ЛьвДУВС. Вип. 3. С.225-243.
8. Погорецький М. А. (2012). Впровадження шституту негласних (розшукових) слвдчих дш в правозастосовну практику. Боротьба з оргашзованою злочиннктю i корупщею (теорiя i практика). Вип. № 2 (28). С. 56-63.
9. Про державну таемницю: Закон Украши ввд 21.01.1994 № 3855-XII. URL: httр://zakоn2.гаdа.gov.uа.
10. Про оперативно-розшукову д1яльшсть: Закон Украши ввд 18 лютого 1992 року № 2135-XII. URL: httр://zakоn2.гаdа.gov.uа.
11. Про прокуратуру: Закон Украши ввд 14.10.2014 р. Вiдомостi Верховноï Ради (ВВР), 2015, № 2-3,
ст.12.
12. Сергеева Д. Б. (2014). Негласные следственные (розыскные) действия как средства познания в уголовном процессе. Вестник Московского государственного областного университета. Серия "Юриспруденция". Москва. № 1. С. 41-49.
13. Сергеева Д. Б. (2012). Негласш слвдш (розшуков^ дд у проект! нового КПК Украши. Проблеми реформування кримшального процесуального законодавства в контекстi европейських стандартiв: тези доповвдей та поввдомлень наук. семшару (м. Кшв, 13 березня 2013 р.). Х.,. С. 101-103.
14. Скулиш £. Д. (2012). Система негласних слвдчих (розшукових) дш за кримшальним процесуальним кодексом Украни. Наук. вкник Чертвецького ун-ту. Серiя Правознавство. Вип. 618. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/Vnapu/2012.
15. Степанюк Р. Л. (2013). Особливосп тактики негласних слвдчих дш у структурi кримiналiстичноï методики. Сучасш проблеми кримiналiстики: матерiали Мiжнар. наук.-практ. конф., присвячено1 100-рiччю з дня народження доктора юридичних наук, професора В. П. Колмакова (м. Одеса, 27-28 вересня 2013 р.). Одеса,. С. 292-294.
16. Тагiев С. Р. (2013). Тимчасовий доступ до шформацп, яка знаходиться у операторiв i провайдерiв телекомунiкацiй, у кримшальному провадженнi. Слово Нацiональноï школи суддiв Украши. № 2 (3). С. 13-24. URL: file:///C:/Users/ WIND0WS/Downloads/cln_2013_2_4.pdf.
17. Тертишник В. М. (2014). Кримшальний процес Украши. Особлива частина: тдручник. Кшв: Алерта, 430 с.
18. Удовенко Ж. В. (2013). Дотримання прав i свобод людини при проведенш негласних слвдчих (розшукових) дiй. Актуальнi проблеми роз^дування злочитв за новим Кримiнальним процесуальним кодексом Укра'ти: зб. наук. праць за матерiалами Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Кшв, 5 липня 2013 р.). Кшв: Нац. акад. внутр. справ.. С. 76-78.
19. Черков В. О., Чистолшов О. М. До питания про сшвввдношення оперативно-розшуково1 дiяльностi й негласних слвдчих (розшукових) дш за проектом нового КПК Украши. URL: http://www.corp-lguvd.lg.ua/d120106.html.
20. Шехавцов Р. М. (2012). Особливосп використання результалв негласних слвдчих (розшукових) дш у кримiнальному провадженнi Украни. Докази i доказування за новим Кримшальним процесуальним кодексом Украши (до 75рччя з дня народження доктора юридичних наук, професора М. М. Михеенка): матерiали мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Кшв, 6-7 грудня 2012 р.). С. 348-350.
REFERENCES
1. Bagrij M. V., Lucy'k V. V. (20170. ProcesuaVni aspekty" neglasnogo otry^mannya informaciyi: vitchy'znyany'j ta zarubizhny'j dosvid: monografiya. X. 376 p.
2. Dmy'try'k N. A. (2007). Sposobbi osushhestvleny^ya subbekty^vnbix grazhdansky^x prav y' y^spolneny^ya obyazannostejsy^spoVzovany^em sety' internet: avtoref. dy s. ... kand. yury'd. nauk. M.. P. 14-15.
3. Konstytuciya Ukrayiny vid 28 chervnya 1996 roku. Vidomosti Verxovnoyi Rady' Ukrayiny', 1996. № 30. Р. 141.
4. Kry minalny j kodeks Ukrayiny : Zakon vid 5 kvit. 2001 r. No. 2341-14. URL: http: zakon.rada.gov.ua/laws /show/2341-14.
5. Kry^minaVny^j procesuaFny^j kodeks Ukrayiny: Zakon vid 13.04.2012 No. 4651-VI. URL: http://zakon4 .rada. gov.ua/laws/show/4651-17/page8.
6. Luk'yanchy'kov Ye. D., Luk'yanchy'kov B. Ye. (2014). Vy^znachennya ta sy^stema neglasny^x (rozshukovyx) dij. Chasopys Nacional'nogo universy'tetu "Ostrozka akademiya". Seriya "Pravo". No. 9. P. 1-17.
7. Peleshhak O. R. (2017). Kiberdy^versiya yak forma suchasnoyi dy^versijnoyi diyaFnosti. Naukovyj visny'kL'vDUVS. Vy'p. 3. P. 225-243.
8. Pogorecz'ky'j M. A. (2012). Vprovadzhennya insty^tutu neglasny^x (rozshukovyX slidchy^x dij v pravozastosovnu praktyku: zhurnal Borotba z organizovanoyu zlochynnistyu i korupciyeyu (teoriya i prakty'ka). Vy'p. No. 2 (28). P. 56-63.
9. Pro derzhavnu tayemnycyu: Zakon Ukrayiny' vid 21.01.1994 No. 3855-XII. URL: httr://zakon2.gada.gov.ua.
10. Pro operatyvno-rozshukovu diyalnist : Zakon Ukrayiny' vid 18 lyutogo 1992 roku No. 2135-XII. URL: httr://zakon2.gada.gov.ua.
11. Pro prokuraturu: Zakon Ukrayiny' vid 14.10.2014 r. Vidomosti Verxovnoyi Rady' (VVR), 2015, No. 2-3. P. 12.
12. Sergeeva D. B. (2014). Neglasnue sledstvennue (rozusknue) dejstvy^ya kak sredstva poznany^ya v ugolovnom processe. Vestny'k Moskovskogo gosudarstvennogo oblastnogo uny'versy'teta. Sery'ya "Yuryspru-dency'ya". M.. No. 1. P. 41-49.
13. Sergyeyeva D. B. (2012). Neglasni slidchi (rozshukovi) diyi uproekti novogo KPK Ukrayiny\ Problemy' reformuvannya kry'minal'nogo procesual'nogo zakonodavstva v konteksti yevropejs'ky'x standartiv: tezy' dopovidej ta povidomlen' nauk. seminaru (m. Ky'yiv, 13 bereznya 2013 r.). X. P. 101-103.
14. Skuly'sh Ye. D. (2012). Sy^stema neglasny^x slidchy^x (rozshukovy^x) dij za kry^minaVny^m pro-cesual ny m kodeksom Ukrayiny' Nauk. visny'k Chernivecz'kogo un-tu. Seriya Pravoznavstvo. Vy p. 618. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/Vnapu/2012.
15. Stepanyuk R. L. (2013). Osobly^vosti takty^ky" neglasny^x slidchy^x dij u strukturi kry^minalisty^chnoyi metody ky\ Suchasni problemy' kry'minalisty'ky': materialy' Mizhnar. nauk.-prakt. konf., pry svyachenoyi 100-richchyu z dnya narodzhennya doktora yury'dy'chny'x nauk, profesora V. P. Kolmakova (m. Odesa, 27-28 veresnya 2013 r.). Odesa. P. 292-294.
16. Tagiyev S. (2013). Ty^mchasovy^j dostup do informaciyi, yaka znaxody^fsya u operatoriv iprovajderiv telekomunikacij, u kry^minal^nomu provadzhenni. Slovo Nacional noyi shkoly' suddiv Ukrayiny'.. No. 2 (3). P. 13-24. URL: file:/C:/Users/ WINDOWS/Downloads/cln_2013_2_4.pdf.
17. Terty'shny'k V. M. (2014). Kry minal ny j proces Ukrayiny' Osobly va chasty'na: pidruchny k. Akademichne vy'dannya. K.: Alerta. 430 p.
18. Udovenko Zh. V. (2013). Dotry^mannya prav i svobod lyudy^ny" pry" provedenni neglasny^x slidchy^x (rozshukovy x) dij. Aktual ni problemy' rozsliduvannya zlochyniv za novym Kry minal ny m procesual ny m kodeksom Ukrayiny': zb. nauk. pracz' za materialamy' Vseukr. nauk.-prakt. konf. (m. Ky'yiv, 5 ly'pnya 2013 r.). K.: Nacz. akad. vnutr. sprav. P. 76-78.
19. Cherkov V. O., Chy'stolinov O. M. Do py^tannya pro spivvidnoshennya operaty^vno-rozshukovoyi diyaFnosti j neglasny^x slidchy^x (rozshukovy^x) dij za proektom novogo KPK Ukrayiny\ URL: http://www.corp-lguvd.lg.ua/d120106.html.
20. Shexavczov R. M. Osobly^vosti vy^kory^stannya rezuFtativ neglasny^x slidchy^x (rozshukovy^x) dij u kry^minaVnomu provadzhenni Ukrayiny\ Dokazy' i dokazuvannya za novy m Kry'minal ny'm procesual ny'm kodeksom Ukrayiny' (do 75-richchya z dnya narodzhennya doktora yury'dy'chny'x nauk, profesora M. M. My'xe-yenka): materialy' mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Ky'yiv, 6-7 grudnya 2012 r.). P. 348-350.
Дата надходження: 23.04.2021 р.
Oleh Peleshchak
Postgraduate Student of the Department of Criminal Procedure and Criminalistics, Lviv State University of Internal Affairs, e-mail: pelsh79@ukr.net, ORCID ID: 0000-0002-2785-7464
PECULIARITIES OF APPLICATION OF INDIVIDUAL SILENT INVESTIGATIVE (SEARCH) ACTIONS TO ESTABLISH THE CIRCUMSTANCES OF THE CYBERDIVERSION EVENT
National law enshrines the powers of law enforcement agencies to obtain factual data that can be recognized as evidence and which the court assesses for legality (admissibility). Collection, verification and evaluation of evidence is possible only in the manner prescribed by law. Effective investigation of cyber diversion committed with the use of computers, systems and computer networks and telecommunication networks is impossible without the use of covert investigative (search) actions, as most of the information about the person who committed it, accomplices and the circumstances of the criminal event cannot be obtained in any other way.
Peculiarities of application in criminal proceedings, open for the criminal state "Diversion", committed with the help of computers, systems and computer networks and telecommunication networks, such unspoken following search actions are considered - audio surveillance of a person, video surveillance of a person, audio surveillance of a place, video surveillance of a place, surveillance of a person, thing or place, removal of information from transport telecommunication networks, removal of information from electronic information systems, inspection of publicly inaccessible places, housing or other performing a special task to detect the criminal activities of an organized group or criminal organization.
It is concluded that the ability to organize in a timely manner and, accordingly, the use of covert investigative (search) actions is the key to effective prevention and cessation of cyber diversion, prevention (minimization) of socially dangerous consequences for the object of encroachment. Depending on the investigative situation, it is necessary to select and organize the most appropriate covert investigative (search) actions, which in their content are theoretically able to solve the priority tactical tasks of criminal proceedings. The organization of the complex application of covert investigative (search) actions is one of the organizational and tactical tasks of the investigator, for the solution of which the latter must bear personal responsibility, as it directly affects the effectiveness of establishing all the circumstances of cyber diversion, ways to conceal stages of criminal offense, unknown accomplices of them, relations with special services of other countries.
Key words: cyber diversion; covert investigative actions; operational units.
