CC BY
29
окклюзионно-стенотических поражений при облитерирующем атеросклерозе сосудов нижних конечностей. Результаты. При помощи реваскуляризующей остеотрепанации получилось сохранить конечность у каждого четвертого больного - 25,4%, при помощи попясничной симпатектомии у каждого пятого - 21,3%. До 5 года наблюдения наилучшие результаты получили в группах больных, которым выполнили шунтирующие операции в сочетании с реваскуляризующей остеотрепанацией та поясничной симпатектомией, соответственно 51,7% и 49,3%. Вывод. Реваскуляризующая остеотрепанация большеберцовой кости и ступни в сочетании с реваскуляризующими шунтирующими операциями дают 54,7 % сохранение конечности в отдаленном периоде наблюдения.
SUBSTANTIATION STUDY OF INDIRECT REVASCULARIZATION OF LOWER LIMBS UNDER CHRONIC ARTERIAL ISCHEMIA
Korsak V.V., Rusin V.V., Gorlenko F.V., Langazo A.V., Mashura V.V.
Key words: chronic arterial ischemia of the lower limbs, indirect revascularization.
Introduction. Despite considerable progress in the development of vascular surgery and the introduction of new technologies, the treatment of patients with lower limb ischemia due to occlusion of the femoropop-liteal segment remains one of the most urgent and unsolved concerns today. The purpose of the study is to develop indirect techniques of revascularization in patients with chronic critical limb ischemia and introduce these techniques into clinic practice. Materials and methods. The paper studied and analyzed the results of a comprehensive study and surgical treatment of 132 patients who were operated on for critical ischemia against the background of distal forms of occlusive-stenotic lesions under obliterating atherosclerosis of the lower extremities. Results. Revascularization osteotrephination helped to save the limb in every fourth patient (25.4%), the lumbar sympathectomy helped to achieve good results in every fifth patients (21.3%). Up to the 5th year of the follow-up the best results were obtained in groups of patients who underwent bypass surgery revascularization osteotrepanation combined with lumbar sympathectomy that respectively made up 51.7% and 49.3%. Conclusion. Revascularization osteotrepanation of tibia and foot combined with bypass surgery provide 54.7% of limb saving in the remote period of observation.
УДК 616 - 009.6:[616.127 - 005.4 + 616.12 - 008.331.1]
СКЛАДОВ1 КОМПОНЕНТИ СТРЕСОРНО1 РЕАКЦП У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ В ПОеДНАНН! З Г1ПЕРТОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ
ВДНЗУ "Украшська медична стоматолопчна академiя", м. Полтава
Метою досл'дження було визначення складових компонентв стресорноТ реакцИ за даними класич-ного психоемоцйного стрес-тесту Струпа у хворих на '¡шем'чну хворобу серця в поеднанн з гiпер-тончною хворобою. Досл'джено 52 хворих з вище згаданою патолог'ею. Зг'дно отриманих резуль-тат'т для хворих на '¡шем'чну хворобу серця в поеднанн з гiпертонiчною хворобою характерна пряма залежнсть мiж частотою серцевих скорочень, артерiальним тиском до / псля психоемоцйного навантаження, що св'дчить про переважання активност/ симпатоадреналовоТ системи. Виявлена пряма залежн'ють мiж систол'чним, дiастолiчним артерiальним тиском до та псля виконання стимульних карток стрес-тесту. Визначення у хворих на '¡шем'чну хворобу серця в поеднанн з г-пертонiчною хворобою прямоТ залежност/ мiж частотою серцевих скорочень, артерiальним тиском до та псля проведення класичного тесту Струпа з помилками, часом виконання вказуе на зни-жений когштивний стиль. Установлено прямий кореля^йний зв'язок мiж частотою серцевих скорочень, артерiальним тиском до виконання психоемоцйного тесту Струпа з iнтерференцiею п-знавального процесу, що е результатом конфлкту вербальних та сенсорно-перцептивних функ^й у хворих 'шем 'чну хворобу серця в поеднанн з гiпертонiчною хворобою. Ключов1 слова: 1шем1чна хвороба серця, ппертожчна хвороба, психоемоцшний стрес.
Стаття е фрагментом плановоТ НДР ВДНЗУ "УМСА" на тему «Запальний, iшемiчний, больовий синдром у хворих на iшемiчну хворобу серця: тригери, роль супутньоТ патологи, мехашзми, критерп дiагностики, л^вання» (№ державноТ реестрацТ' 0112и003122).
Summary
Кудря 1.П.
Психоемоцшний стрес збтьшуе ризик серце-во-судинних ускладнень, особливо у хворих на iшемiчну хворобу серця (1ХС) та ппертошчну хворобу (ГХ) [3, 4, 6, 8]. На психоемоцшний стрес пщвищуеться активнють симпатично! нер-вово! системи, що призводить до активацп реш-нанпотензиново! системи, збтьшення перифе-ричного опору та цтого спектру метаболiчних,
Вступ
електрол^них змш, тому 1ХС в поеднанн з ГХ е основними факторами ризику раптово! серцево'Т смерти при якш виникае вже незворотне пору-шення функци симпатоадреналово! системи [1, 2, 5, 8]. Стресова реак^я е багатоскладових фактором, яка е визначальною у виникненш, розви-тку та прогнозi 1ХС, ГХ, серцево'Т недостатност та порушень ритму [6, 8, 12]. Стшкють до психо-емоцшного стресу е одним iз факторiв, що ви-значають прогноз подальшого переб^у |Хс та
ГХ. Вивчення складових компонент стресорноТ реакцп за даними класичного психоемоцшного тесту Струпа у хворих на 1ХС в поeднаннi з ГХ е актуальною проблемою кардiологiТ.
Мета дослщження
Визначення складових компонентiв стресорноТ реакцп за даними класичного психоемоцшного стрес-тесту Струпа у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ.
Об'ект дослщження
Були 52 хворих на 1ХС в поеднаннi з ГХ. Клн нiчна характеристика цих хворих: у 40 (76,9 %) хворих дiагностовано стабiльну стенокардiю на-пруження, в тому чи^ 14 (26,9 %) - II ФК, 26 (50 %) - III ФК, 12 (23,1 %) - 1ХС у виглядi кардюск-лерозу атеросклеротичного iз серцевою недо-статнiстю (СН), в тому чи^ 7 (13,5 %) - у поед-наннi з порушенням ритму. ГХ II ст. була супут-ньою хворобою у 26 (50 %), ГХ III ст., постшфар-ктний кардiосклероз - у 26 (50 %). У 16 (30,8 %) хворих визначили порушення ритму i провiдностi серця, в тому чи^ пароксизмальну фiбриляцiю передсердь - у 5 (9,6 %), постiйну фiбриляцiю передсердь - у 2 (3,8 %), поодиноку монотопну надшлуночкову - в 3 (5,8 %) i шлуночкову екст-расистолiТ - в 1 (1,9 %), шлуночкову бiгемiнiю - в 1 (1,9 %), поеднання полтопноТ' шлуночковоТ та надшлуночковоТ екстрасистолiТ - в 4 (7,8 %). У 27 (51,9 %) хворих спостер^алася ХСН I ст. за М.Д. Стражеском, В.Х. Василенком, II ФК за NYHA; у 20 (38,5 %) - СН II А ст., III ФК; у 2 (3,8 %) - СН II Б ст., III ФК; у 3 (5,8 %) - СН II Б ст., IV ФК. Вк дослщжених - 60,88±1,05 рош; 7,58; 58,77-62,99 (M+SEM; SD; 95% С!), максимум -74 роки, м^мум - 45 рош. За статтю хворi роз-подiлилися таким чином: 33 (63,5 %) чоловтв, 19 (36,5 %) ж1нок.
Обстеження дослiджених проводилось згiдно стандартам УкраТни. Стан когнiтивностi, стресорноТ активност дослiджуваних визначали за
Залежнсть мiж ЧСС, АТ до та пюля проведення психо<
класичним психоемоцшним тестом Струпа, що охоплював 3 стимульн картки: 1) картку ^в, надрукованих чорним шрифтом; 2) картку ко-льорiв (вони були представлен у формi квадра-тiв); 3) картку ^в, надрукованих шрифтом не-вiдповiдних значень кольорiв. При цьому вико-ристовували 5 кольорiв та ^в: «червоний», «синш», «зелений», «коричневий» i «фюлето-вий». Дослiджуваним пропонували таю завдан-ня: 1) читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом (ЧНКч); 2) називання кольорiв (НК); 3) читання назв кольорiв, де колiр шрифту вiдрiзняеться вщ значення слiв (ЧНКо); 4 ) називання кольорiв слiв, де колiр шрифту в^зня-еться вщ значення слiв (НКСо) [11, 12]. Для оцш-ки хронотропно-iнотропних змш використовува-ли частоту серцевих скорочень (ЧСС) та артерн альний тиск (АТ) до i пiсля виконання стимуль-них карток, також час та помилки Тх виконання. Визначали показники ригщностнгнучкосп (ш-терференцп), тобто рiзниця часу (t (НКСо) - t (НК)) [5, 10, 11].
Стресорну активнють визначали за результатами змш ЧСС, рiвня АТ, наявностi "iшемiчних" змш електрокардюграми, гiпертензивних та ппо-тензивних реакцш пiд час i пюля проведення психоемоцiйного стрес-тесту Струпа.
Статистичний аналiз включав визначення ко-релятивного зв'язку мiж факторами за даними параметричного (за Pearson) та непараметрич-ного (за Spearman) кореляцшного аналiзу (за програмою "SPSS for Windows Release 13.00", SPSS Inc., 1989-2004).
Результати та 1х обговорення
Визначено залежнiсть мiж ЧСС, АТ до та пюля проведення психоемоцшного стрес-тесту Струпа у хворих на ЖС в поеднанш з ГХ (табл. 1).
Таблиця 1
стрес-тесту Струпа у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ
Кореля^я мiж такими показниками r Pr R PR
ЧСС до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом, уд./хв. та час читання назв кольорiв, де колiр шрифту вiдрiзняeться вiд значення ^в, с. 0,692 0,0001 0,665 0,0001
ЧСС до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом, уд./хв. та систстчний АТ пiсля читання назв кольорiв, де колiр шрифту вiдрiзняeться вiд значення слiв, мм рт. ст. 0,576 0,0001 0,559 0,0001
ЧСС шсля читання назв кольорiв, де колiр шрифту вiдрiзняeться вiд значення слiв, уд./хв. та систстчний АТ до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом, мм рт. ст. 0,455 0,001 0,516 0,0001
ЧСС шсля читання назв кольорiв, де колiр шрифту вiдрiзняeться вiд значення ^в, уд./хв. та дiастолiчний АТ до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом, мм рт. ст. 0,353 0,010 0,387 0,005
npuMimKu: r - кореля^я за Пiрсоном, Рг - Р-достовiрнiсть ко достовiрнiсть кореляцп за Спiрменом.
Параметричним та непараметричним коре-ляцшним аналiзом у хворих на ЖС в поеднанш з ГХ установлено прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж чСс до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом та часом читання назв кольорiв, де колiр шрифту вщ-рiзняеться вщ значення ^в; прямий кореляцш-
цц' за Пiрсоном, R - кореля^я за Спiрменом, PR - Р-
ний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж ЧСС до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом та систолiчним АТ пюля читання назв кольорiв, де колiр шрифту в^зняеться вщ значення ^в; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж ЧСС пюля читання назв ко-льорiв, де колiр шрифту вiдрiзняеться вiд зна-
чення ^в та cистолiчним АТ до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом; пря-мий кореляцiйний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж ЧСС пюля читання назв кольорiв, де колiр шрифту вiдрiзняeться вiд значення ^в та дiас-толiчним АТ до читання назв кольорiв, надруко-ваних чорним шрифтом.
У хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ визначили параметричним та непараметричним методами прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж ЧСС до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом, уд./хв. та помил-ками пiд час читання назв кольорiв, де колiр шрифту вiдрiзняеться вiд значення ^в -г=0,614, Рг=0,0001, R=0,608, РR=0,0001; прямий кореляцiйний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж ЧСС до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом, уд./хв. та штерферен^ею ш-
Кореля^йний зв'язок мiж систолiчним, дiастолiчним АТ до
знавального процесу, с. - r=0,593, Рг=0,0001, R=0,596, PR=0,0001; прямий кореляцiйний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж ЧСС пiсля читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом, уд./хв. та штерферен^ею шзнаваль-ного процесу, с. - r=0,592, Pr=0,0001, R=0,583, PR=0,0001. Параметричним методом установлено прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж ЧСС до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом, уд./хв. та дiасто-лiчним АТ пюля читання назв кольорiв, де колiр шрифту в^зняеться вiд значення слiв, мм рт. ст. - r=0,307, Рг=0,027.
У хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ встановили кореляцшний зв'язок мiж систолiчним, дiастолiч-ним АТ до та пюля проведення психоемоцшного навантаження у хворих на 1ХС в поеднаннi з ГХ (табл. 2).
Таблиця 2
пiсля проведення психоемоцшного навантаження у хворих на
1ХС в поеднанш з ГХ
Кореля^я мiж такими показниками r Рг R PR
Систстчний АТ до читання назв кольс^в, надрукованих чорним шрифтом, мм рт. ст. та шсля читання назв кольорiв, де колiр шрифту вiдрiзняеться вщ значення ^в, мм рт. ст. 0,853 0,0001 0,836 0,0001
Дiастолiчний АТ до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом, мм рт. ст. та систстчний АТ шсля читання назв кольорiв, де колiр шрифту вiдрiзняеться вщ значення ^в, мм рт. ст. 0,753 0,0001 0,728 0,0001
Дiастолiчний АТ до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом, мм рт. ст. та дiастолiчний АТ шсля читання назв кольорiв, де колiр шрифту вiдрiзняеться вщ значення ^в, мм рт. ст. 0,335 0,015 0,549 0,0001
Систстчний АТ до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом, мм рт. ст. та дiастолiчний АТ шсля читання назв кольорiв, де колiр шрифту вiдрiзняеться вщ значення ^в, мм рт. ст. 0,300 0,031 0,534 0,0001
Примiтки: г - кореля^я за Пiрсоном, Рг - Р-достовiрнiсть ко достовiрнiсть кореляцп за Спiрменом.
У хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ параметричним та непараметричним кореляцшним аналн зом визначено прямий кореляцшний зв'язок (си-льний зв'язок) мiж систолiчним АТ до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом та шсля читання назв кольорiв, де колiр шрифту в^зняеться вщ значення ^в; прямий кореляцшний зв'язок (сильний зв'язок) мiж дiастолiчним АТ до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом та систолiчним АТ пюля читання назв кольорiв, де колiр шрифту в^зняеться вщ значення ^в; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж дiастолiчним АТ до чи-
Кореля^йний зв 'язок у хворих на 1ХС в поеднаннi з ГХ мiж зм
цл за Пiрсоном, R - кореля^я за Спiрменом, PR - Р-
тання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом та дiастолiчним АТ пюля читання назв кольорiв, де колiр шрифту в^зняеться вщ значення ^в; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж систолiчним АТ до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом та дiастолiчним АТ пюля читання назв кольорiв, де колiр шрифту в^зняеться вщ значення слiв.
Виявлено зв'язок мiж змiнами АТ до i пiсля виконання стимульних карток психоемоцшного стрес-тесту Струпа та часом Тх виконання у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ ( табл. 3.)
Таблиця 3
j АТ до i пюля виконання стимульних карток психоемоцшного стрес-тесту Струпа та часом Тх виконання
Кореля^я мiж такими показниками r Pr R PR
Систстчний АТ шсля читання назв кольорiв, де колiр шрифту вiдрiзняеться вщ значення ^в, мм рт. ст. та час читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом, с. 0,616 0,0001 0,577 0,0001
Дiастолiчний АТ шсля читання назв кольорiв, де колiр шрифту вiдрiзняеться вщ значення слiв, мм рт. ст. та час читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом, с. 0,308 0,0026 0,355 0,010
Систстчний АТ до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом, мм рт. ст. та час читання назв кольорiв, де колiр шрифту вiдрiзняеться вщ значення слiв, с. 0,566 0,0001 0,493 0,0001
Дiастолiчний АТ до читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом, мм рт. ст. та час читання назв кольорiв, де колiр шрифту вiдрiзняеться вiд значення слiв, с. 0,405 0,003 0,301 0,030
Примimки: r - кореля^я за Пiрсоном, Pr - P-достовiрнiсть ко достовiрнiсть кореляцп за Спiрменом.
Параметричним та непараметричним коре-ляцшним аналiзом у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ установлено прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж систолiчним АТ пюля
цц' за Пiрсоном, R - кореля^я за Спiрменом, PR - Р-
читання назв кольорiв, де колiр шрифту в^з-няеться вщ значення с^в та часом читання назв кольорiв, надрукованих чорним шрифтом; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку)
мiж дiастолiчним АТ пюля читання назв кольо-piB, де колiр шрифту вiдрiзняeться вiд значення ^в та часом читання назв кольоpiв, надрукованих чорним шрифтом; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж систолiчним АТ до читання назв кольоpiв, надрукованих чорним шрифтом та часом читання назв кольоpiв, де колip шрифту в^зняеться вiд значення слiв; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж дiастолiчним АТ до читання назв ко-льоpiв, надрукованих чорним шрифтом та часом читання назв кольоpiв, де колip шрифту в^з-няеться вщ значення слiв.
У хворих на 1ХС у поеднаннi з ГХ параметри-чним i непараметричним кореляцшним аналiзом визначено прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж систолiчним АТ до читання назв кольоpiв, надрукованих чорним шрифтом, мм рт. ст. та штерферен^ею тзнавального про-цесу, с. - r=0,582, Pr=0,0001, R=0,605, PR=0,0001; прямий коpеляцiйний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж дiастолiчним АТ до читання назв кольоpiв, надрукованих чорним шрифтом, мм рт. ст. та штерферен^ею тзнавального процесу, с. - r=0,362, Pr=0,008, R=0,329, PR=0,017; прямий коpеляцiйний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж систолiчним АТ до читання назв кольоpiв, надрукованих чорним шрифтом, мм рт. ст. та помилками пщ час читання назв кольо-piв, де колip шрифту вiдpiзняеться вiд значення ^в - r=0,399, Pr=0,003, R=0,340, PR=0,014.
За результатами нашого дослщження психо-емоцiйний тест Струпа негативно впливае на серцево-судинну систему, ïï вегетативну регуля-цiю, що проявляеться змшою ЧСС, коливанням АТ та Т'х взаемозв'язком, внаслiдок надлишково-го видтення адpеналiну в кров, що свщчить про переважання симпатично!' вегетативно!' нервовоТ' системи у хворих на 1ХС в поеднаннi з ГХ [2, 4, 5, 6]. При тривалому негативному емоцшному стаж вщзначаються пресорш pеакцiï АТ, що ведуть до стшкого гiпеpтензивного стану.
Взаемозв'язок мiж систолiчним, дiастолiчним АТ до та пюля стимульних карток стрес-тесту е передумовою ризику ускладнень у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ у виглядi шфаркту мюкарда, раптовоТ' коронарноТ' смеpтi, гострого порушення мозкового кровообку, ппертензивноТ' енцефало-патп [2, 6, 8, 12].
Установлений кореляцшний зв'язок мiж ЧСС, АТ до та пюля психоемоцшного навантаження з помилками, часом виконання стимульних карт, вказуе на невисокий piвень здатност концентру-вати увагу в умовах шформацшного навантаження, тобто зниження когштивного стилю [7, 9, 10, 11] та е передумовою до формування хворо-би Альцгеймера, деменцп, що потребуе корекци' лкування.
У хворих на 1ХС в поеднаннi з ГХ визначено прямий кореляцшний зв'язок мiж ЧСС, АТ до ви-конання психоемоцшного тесту Струпа з штер-ферен^ею пiзнавального процесу, внаслiдок
труднощiв у переходi вiд вербальних функцiй до сенсорно-перцептивних через низький ступшь Тх автоматизованост [5, 10, 11].
Таким чином, визначення складових компонент стресорноТ реакцiТ за результатами психоемоцшного тесту Струпа у хворих на IXC в поеднанш з ГХ е передумовою до корекци лкування.
Висновки
1. Для хворих на IXC в поеднанш з ГХ характерна пряма залежнють мiж ЧСС, АТ до i пюля психоемоцшного навантаження, що свщчить про переважання активност симпатоадреналовоТ системи.
2. Виявлена пряма залежнють мiж систолiч-ним, дiастолiчним АТ до та пiсля виконання стимульних карток стрес-тесту у хворих на IXC в поеднанш з ГХ.
3. Визначення у хворих на IXC в поеднанш з ГХ прямоТ залежност мiж ЧСС, АТ до та пюля проведення класичного тесту Струпа з помил-ками, часом виконання вказуе на знижений ког-штивний стиль.
4. Установлено прямий кореляцшний зв'язок мiж ЧСС, АТ до виконання психоемоцшного тесту Струпа з штерферен^ею тзнавального процесу, що е результатом конфлкту вербальних та сенсорно-перцептивних функцш у хворих на IXC в поеднанш з Гх.
Перспективи подальших дослщжень
Отриманi результати мають свiй подальший розвиток для визначення складових компонент стресорноТ реакцiТ за даними класичного психоемоцшного стрес-тесту Струпа на перебк IXC в поеднанш з ГХ як передумова до корекци лку-вання.
Лтература
1. Воробьева О.В. Стресс и расстройства адаптации / О.В. Воробьева // Российский медицинский журнал. - 2009. - Т. 17, № 11.
- С. 789 - 794.
2. Кравченко А.М. Робота, стрес i артерiальна гiпертензiя / А.М. Кравченко // Рациональная фармакология. - 2012. - Т. 3 (12). -С. 15 - 18.
3. Левин О.С. Когнитивные нарушения в практике терапевта: заболевания сердечно-сосудистой системы / О.С. Левин // Consilium medicum. - 2009. - Т. 11, № 2. - С. 55 - 61.
4. Никитина Ю.М. Психосоматические аспекты ишемической болезни сердца / Ю.М. Никитина, Ф.Ю. Копылов // Врач. - 2008. - № 4. - С. 2 - 5.
5. Сидоренко Г.И. Психоэмоциональные тесты и перспектива их применения в кардиологии / Г.И. Сидоренко, А.В. Фролов, А.П. Воробьёв // Кардиология. - 2005. - Т.45, №6 - С.59.
6. Федорова О.А. Стресс и кардиоваскулярная патология - новые вызовы в современных украинских реалиях [Електронний ресурс] / О.А. Федорова // Укр. Мед. часопис. - 2015. - Режим доступу: www.umj.com.ua.
7. Birns J. Cognitive function and hypertension / J. Birns, L. Kalra // J. Human Hypertension. - 2009. - Vol. 23. - Р. 86 - 96.
8. Dimsdale J.E. Psychological Stress and Cardiovascular Disease/ J.E. Dimsdale // JACC. - 2008. - Vol. 51 (13). - Р. 163 - 203.
9. Jefferson A. Cardiovascular disease, cognitive decline and dementia. Vascular cognitive impairment in clinical practice / A. Jefferson, E. Benjamin // Cambridge. - 2009. - Vol. 11. - Р. 166 - 177.
10. Koch C. Self-monitoring, need for cognition, and the Stroop effect: a preliminary study / C. Koch // Percept. Mot. Skills. - 2003. —Vol. 96.
- P. 212 - 214.
11. Mac Leod C. M. The Stroop task: The «gold standart» of attentional measures / C. M. Mac Leod // J. Exper. Psych. General . - 1992. -Vol. 121. - Р. 12 - 14.
12. Ramesh M. How does stress increase risk for stroke, heart attack? [Electronik resource] / M. Ramesh // Medical News Today, 2014. -Access mode:
http://www.medicalnewstoday.com/releases/276420.php.
References
1. Vorobeva O.V. Stress i rasstroystva adaptatsii / O.V. Vorobeva // Rossiyskiy meditsinskiy zhurnal. - 2009. - T. 17, № 11. - S. 789 -794.
2. Kravchenko A.M. Robota, stres i arterialna gipertenziya / A.M. Kravchenko // Ratsionalnaya farmakologiya. - 2012. - T. 3 (12). - S. 15 - 18.
3. Levin O.S. Kognitivnye narusheniya v praktike terapevta: zabolevaniya serdechno-sosudistoy sistemy / O.S. Levin // Consilium medicum. - 2009. - T. 11, № 2. - S. 55 - 61.
4. Nikitina Yu.M. PsiKhosomaticheskie aspekty ishemicheskoy bolezni serdtsa / Yu.M. Nikitina, F.Yu. Kopylov // Vrach. - 2008. - № 4. - S. 2 - 5.
5. Sidorenko G.I. PsiKhoemotsionalnye testy i perspektiva ikh primeneniya v kardiologii / G.I. Sidorenko, A.V. Frolov, A.P. Vorobyov // Kardiologiya. - 2005. - T.45, № 6 - S.59.
6. Fedorova O.A. Stress i kardiovaskulyarnaya patologiya - novye vyzovy v sovremennyKh ukrainskiKh realiyaKh [Elektronniy resurs] / O.A. Fedorova // Ukr. Med. Chasopis. - 2015. - Rezhim dostupu : www.umj.com.ua.
7. Birns J. Cognitive function and hypertension / J. Birns, L. Kalra // J. Human Hypertension. - 2009. - Vol. 23. - P. 86 - 96.
8. Dimsdale J.E. Psychological Stress and Cardiovascular Disease/ J.E. Dimsdale // JACC. - 2008. - Vol. 51 (13). - P. 163 - 203.
9. Jefferson A. Cardiovascular disease, cognitive decline and dementia. Vascular cognitive impairment in clinical practice / A. Jefferson, E. Benjamin // Cambridge. - 2009. - Vol. 11. - P. 166 - 177.
10. Koch C. Self-monitoring, need for cognition, and the Stroop effect: a preliminary study / C. Koch // Percept. Mot. Skills. - 2003. --Vol. 96. - P. 212 - 214.
11. Mac Leod C. M. The Stroop task: The «gold standart» of attentional measures / C. M. Mac Leod // J. Exper. Psych. General . - 1992. -Vol. 121. - P. 12 - 14.
Реферат
СОСТАВЛЯЮЩИЕ КОМПОНЕНТЫ СТРЕССОРНОЙ РЕАКЦИЯ У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА В СОЧЕТАНИИ С ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ Кудря И.П.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, гипертоническая болезнь, психоэмоциональный стресс.
Целью исследования было определение составляющих компонентов стрессорной реакции по данным классического психоэмоционального стресс-теста Струпа у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью. Исследовано 52 больных с выше упомянутой патологией. Согласно полученным результатам для больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью характерна прямая зависимость между частотой сердечных сокращений, артериальным давлением до и после психоэмоциональной нагрузки, что свидетельствует о преобладании активности симпатоадреналовой системы. Выявлена прямая зависимость между систолическим, диастолическим артериальным давлением до и после выполнения стимульных карточек стресс-теста. Определение у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью прямой зависимости между частотой сердечных сокращений, артериальным давлением до и после проведения классического теста Струпа с ошибками, временем выполнения указывает на сниженный когнитивный стиль. Установлена прямая корреляционная связь между частотой сердечных сокращений, артериальным давлением до выполнения психоэмоционального теста Струпа с интерференцией познавательного процесса, что является результатом конфликта вербальных и сенсорно-перцептивных функций у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью.
Summary
COMPONENTS OF STRESS REACTIONS IN PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASE AND COMORBID ESSENTIAL ARTERIAL HYPERTENSION Kudrya I.P.
Key words: ischemic heart disease, hypertension, psycho-emotional stress.
The aim of the study was to determine the constituents of stress reaction according to the findings of conventional psycho-emotional Stroop stress test in patients with ischemic heart disease and comorbid essential hypertension. The study involves 52 patients with the above mentioned diseases. According to the results obtained the patients demonstrate direct correlation between heart beat rate and blood pressure before and after the emotional load, that indicates the predominance of sympathoadrenal system activity. There is a direct correlation between the systolic and diastolic blood pressure before and after the having performed stimulus stress-cards. The correlation between heart rate and blood pressure before and after the conventional Stroop test with errors and run time in the patients with ischemic heart disease and comorbid hypertension indicates reduced cognitive style. There is a direct correlation between heart rate, blood pressure before the psychological test (Stroop test) and cognitive process interference resulting from the conflict of verbal and sensory-perceptive functions in the patients.
