CC BY
61
МЕаПЦПНСКПЕ НАУКИ
Дзерович Наталгя IeaHieHa
кандидат медичних наук в1дд1лу клШчно! ф1зюлоги та патологи опорно-рухового апарату, ДУ «1нститут геронтологи шет Д. Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни»
скелетна м'язова тканина та змпни гормонального статусу у жпнок старших впкових груп: огляд лптератури та результати власних дослоджень
СКЕЛЕТНАЯ МЫШЕЧНАЯ ТКАНЬ И ИЗМЕНЕНИЯ ГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСА У ЖЕНЩИН СТАРШИХ ВОЗРАСТНЫХ ГРУПП: ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ И РЕЗУЛЬТАТЫ СОБСТВЕННЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ
SKELETAL MUSCLE AND CHANGES OF HORMONAL STATUS IN OLDER WOMEN: LITERATURE REVIEW AND RESULTS OF THIS STUDY
Дзерович Наталия Ивановна
кандидат медицинских наук отдела клинической физиологии и патологии опорно-двигательного аппарата, ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарёва НАМН Украины»
Dzerovych N.
PhD of the department of clinical physiology and pathology of locomotor apparatus,
D.F. Chebotarev Institute of gerontology NAMS Ukraine
Анотацгя. У статт1 представлено дан1 лгтератури щодо асоцгативних змт скелетно! м 'язово! тканини та гормонального статусу у людей старших в1кових груп. Представлено даш щодо рол1 андрогешв, естрогетв та соматотропного гормону. На сьогодн iснуе багато протиргч щодо рол1 гормонального статусу у розвитку втрати скелетно! м''язово! мускулатури та необхiднi подальшi до^дження. Метою до^дження, проведеного на базi ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни», було вивчення зв'язку стану скелетно! м''язово! тканини з рiвнем андрогешв у жток похилого та старечого вжу. В результатi в укратських жток похилого та старечого вк встановлено зв'язок мiж рiвнем вшьного тестостерону та показником знежирено! маси; рiвнем загального, вшьного тестостерону та силою скелетно! мускулатури; рiвнем загального, вшьного тестостерону та функцюнальними можливостями скелетно! м''язово! тканини..
Ключовi слова: скелетна м 'язова тканина, маса, сила, функщя, тестостерон, гормони, вж, жтки.
Аннотация. В статье представлены данные литературы об ассоциативных изменениях скелетной мышечной ткани и гормонального статуса у людей старших возрастных групп. Представлены данные о роли андрогенов, эстрогенов и соматотропного гормона. На сегодняшний день существует много противоречий о роли гормонального статуса в развитии потери скелетной мышечной мускулатуры и необходимы дальнейшие исследования. Целью исследования, проведенного на базе ГУ «Институт геронтологии имени Д. Ф. Чеботарева НАМН Украины», было изучение связи состояния скелетной мышечной ткани с уровнем андрогенов у женщин пожилого и старческого возраста. В результате установлена связь между уровнем свободного тестостерона и показателем обезжиренной массы; уровнем общего, свободного тестостерона и силой скелетной мускулатуры; уровнем общего, свободного тестостерона и функциональными возможностями скелетной мышечной ткани.
Ключевые слова: скелетная мышечная ткань, масса, сила, функция, тестостерон, гормоны, возраст, женщины.
Abstract. The article presents data literature about associative changes of skeletal muscle tissue and hormonal status in older people. There are data on the role of androgens, estrogens and growth hormone. Today there are a lot of controversy about the role of hormonal status in the loss of skeletal muscle and requires further study. The aim of the study conducted at the SI «D.F. Chebotarev Institute of Gerontology NAMS of Ukraine» was to research the correlation between skeletal muscle status and level of androgen in elderly women. As a result, we determined correlation between free testosterone level and lean mass; total, free testosterone and strength of skeletal muscle; total, free testosterone and function of skeletal muscle tissue in Ukrainian elderly women.
Key words: skeletal muscle, mass, strength, function, testosterone, hormones, age, women.
Введення. Скелетна м'язова тканина е ключовим компонентом тшобудови людини, яка високо корелюе з фiзичною актившстю та загальним станом здоров'я [1, 3].
Вперше змши м'язово! тканини з вжом були описаш Пппократом, проте пльки в 1989 рощ Irwin Rozenberg для описания втрати маси скелетних м^в з вшэм запропонував використовувати термш
«саркопешя» (грецький термш «sarx» - тшо, плоть + «penia» - зниження).
У 2009 рощ тд епдою £вропейське товариство гер1атрично1 медицини (European Union Geriatric Medicine Society (EUGMS)) створена Робоча група по вивченню саркопени у людей похилого BiKy (European Working Group on Sarcopenia in Older People (EWGSOP)) та опублжовано консенсус з дiагностики саркопени. Зпдно опублжованого консенсусу,
саркопеня - це синдром, який характеризуется прогресивним i генерал1зованим зниженням скелетно! м'язово! маси та !! сили з ризиком розвитку таких ускладнень, як порушення рухливосп, зниження якост1 життя i смерт1 [5].
1снуе багато причин, якы призводять до втрати м'язово! маси. Найчастше саркопешя спостер1гаеться у людей похилого вшу. Вид1ляють первинну i вторинну форму саркопенп. Первинна форма
розвиваеться з вшом при ввдсутносп впливу р1зних вторинних фактор1в на скелетну м'язову тканину. Вторинна форма саркопени е наслвдком впливу одного або дешлькох сташв / фактор1в, як1 впливають на стан м'язово! тканини (саркопешя, асоцшована з1 зниженою ф1зичною актившстю, з харчуванням, з супутньою патолопею та ш). У б1льшосп ос1б похилого в1ку природа саркопени мультифактор1альна (Рис. 1).
1НВОЛЮЦ1ИН1 ЗМ1НИ •Зниження синтезу м'язових тканин *Нейро-дегенеративш процеси в м'язовш тканиш
К.
ДЕФ1ЦИТ ТА Н ЕДОСТАТНIСГЬ В1ТАМ1НУ D
САРКОПЕШЯ
ОБРАЗ ЖИТТЯ ТА ХАРЧУВАННЯ •Зниження ф1зичноТ активносп •Зниження вживання бшшв з Тжею
Рисунок 1. Причини саркопенИ
Протягом останшх рок1в надзвичайна увага науковцiв свiту придiляeться вивченню саме патогенетичних механiзмiв розвитку саркопенii, серед яких вагому частку займають вш-асоцшоваш змiни гормонального статусу, а саме рiвня андрогенiв, естрогенiв та соматотропного гормону.
Андрогени та стан скелетног м 'язовог мускулатури.
Дослщники Yuki А. та спiвавт. встановили, що рiвень вiльного тестостерону е предиктором ризику втрати скелетноi' м'язовоi' тканини у жшок Японп. Зв'язку мiж низьким рiвнем загального тестостерону та саркопешею не було встановлено [14]. У подальших роботах автори встановили вiрогiдний зв'язок мiж рiвнем вшьного тестостерону та показником апендикулярно! знежиреноi' маси [13].
У лонгiтудинальному дослщженш 1-Ьап дослвдники довели, що iндекс вiльного тестостерону мае вiрогiдний позитивний зв'язок з масою та силою скелетних м'язiв у чоловшв та жшок Тайванi. Вiльний та бюдоступний тестостерон мали подiбну кореляцiю
з масою скелетно! м'язово! тканини у жшок (в обох випадках: р<0,001) та силою м'яз1в у чоловшв (р=0,007, р=0,002, ввдповщно). Р1вень депдроешандростерону позитивно корелював з масою скелетно! м'язово! тканини у чоловшв (р=0,013) i ж1нок вшом 65 рошв i старше (р=0,004), силою стискання у обох статей (у чоловшв р<0,001 та у ж1нок р=-0,009). Не було виявлено зв'язку м1ж р1внем в1льного й бюдоступного тестостерону та швидшстю ходи. Р1вень депдроешандростерону позитивно корелював з1 швидк1стю ходи в обох статей (в обох випадках: р=0,001) [7]
Протягом останшх рошв проведено дешлька дослвджень щодо ефективносп терапи тестостероном у людей похилого вшу. В 1999 рош Snyder P.J. та сшвавт. показали, що введения тестостерону чоловшам молодого та похилого вшу призводить до зб1льшення маси скелетних м'яз1в. Проте при введенш тестостерону чоловшам похилого в1ку не спостер1галось зростання сили скелетних м'яз1в на ввдшну в1д ефективносп у молодих чоловшв.
Доведено, що введения тестостерону пригшчуе розвиток саркопешчного синдрому, в т.ч. втрату маси та сили скелетних м'язiв. В недавньому раидомiзованому, плацебо-контрольованому
дослвдженш при введеннi тестостерону в супрафiзiологiчних дозах протягом 6 мiсяцiв спостерпалось збiльшения маси скелетних м'язiв на рiвнi нижнiх кiнцiвок, сили скелетних м'язiв на рiвнi верхиiх та нижшх кiнцiвок. Тим не менш, хоча при призначеннi високих доз тестостерону чоловжам похилого вiку спостершалось зростання сили скелетних м'язiв, необхвдно пам'ятати, що потенцiйнi ризики зазначено! терапй' переважають на сьогоднi над перевагою !х використання. Встановленi наступнi ризики при введеннi тестостерону чоловжам похилого вiку: апное щд час сну, тромботичш ускладнення та зростання ризику розвитку раку простати. Враховуючи зазначеш ризики на сьогоднi вивчаеться ефективнiсть селективних модуляторiв андрогенних рецепторiв, як1 володшть високою селективнiстю та кращими фармакок1нетичними властивостями, та необхдт подальшi дослiдження щодо вивчення !х ефективностi.
Препарати, як1 мiстять дегiдроепiандростерон, у Сполучених Штатах Америки зареестровано, як харчову добавку, та е широко доступш в кра!ш. На ввдшну вiд тестостерону та естрадюлу, дегiдроепiандростерон е попередником гормонiв, який конвертуеться у статевi гормони в специфiчних цiльових тканинах. 95% секретуеться корою наднирнишв пiд впливом андренокортикотропного гормону та пролактину. Тим не менш, при введенш дегiдроепiандростерону чоловжам та ж1нкам похилого вiку спостершалось зростання мшерально! щiльностi шстково! тканини, рiвня тестостерону та естрадiолу, проте змiн з боку маси, сили та функцюнальних можливостей скелетних м'язiв не було виявлено [10]. Abbasi A. та ствавт. не виявили зв'язку мiж рiвнем дегiдроепiандростерону та тшобудовою [8]. У невеликому подвшному слiпому, рандомiзованому, плацебо-контрольованому та перехресному дослiдженнi Christiansen J.J. та ствавт. вивчали ефектившсть депдроешандростерону (50 мг протягом 6 мюящв) у ж1нок (n=10, середнiй вш - 38,5 рок1в) з недостатшстю андрогенiв. В результатi не було виявлено вiрогiдного впливу терапй' на показники м'язово!, жирово! та шстково! тканин, окрiм показникiв знежирено! маси всього тша, як1 вiрогiдно збтшились в результатi терапй' (р=0,02) [4]. В шшому дослiдженнi при введенш депдроешандростерону в дозi 50-100 мг на день протягом 3-9 мюящв також не спостерпалось вiрогiдного зб№шення маси скелетних м'язiв [8].
Естрогени та стан скелетног м 'язовог мускулатури.
Доведено, що високий рiвень ендогенного естрогену асоцiйоваиий з високою силою скелетних м'язiв та низькою частотою переломiв нижиiх кiнцiвок тсля стандартизацп за мiнеральною щiльнiстю шстково! тканини у 75-рiчних ж1нок [6].
Естрогени також стимулюють ввдновлення м'язiв та регенеративнi процеси, хоча даш механiзми досконало не вивченi. Припускають, що у даному випадку естрогени виступають у виглядi
антиоксиданту, лiмiтуючи оксидативне пошкодження, а також за рахунок !х мембрано-стабшзуючо! дй' [6].
Крiм того, естрогени вiдiграють ключову роль у пiдтриманнi маси та мщносп шстково! тканини, стимулюючи формування l! остеобластами та пригнiчуючи резорбцш остеокластами [6].
Van Geel T. та спiвавт. виявили позитивний зв'язок мгж знежиреною масою всього тша та рiвнем естрогенiв. Ianuzzi-Sucich M. та спiвавт. встановили зв'язок мiж масою скелетних м'язiв та рiвнем естрону та естрадiолу у жшок. Проте, у подальших роботах Baumgartner R. та ствавт. не тдтвердили зв'язку мiж рiвнем естрогешв та масою скелетних м'язiв у жшок вжом старше 65 рошв [10]. Механiзм впливу естрогенiв на м'язову тканину на сьогодш достеменно не вивчено, проте бшьшють авторiв пояснюють його зростанням рiвня прозапальних цитокiнiв (iнтерлейкiну-6 та тумор-некротизиючого фактору-а). Також враховуючи те, що мембранах клггин скелетних м'язiв знаходяться естроген^-рецептори, естрогени можуть мати прямий вплив на масу скелетних м'язiв. Таким чином, може бути прямий потенцшний мехашстичний зв'язок мiж низьким рiвнем естрогенiв та зниженням синтезу бiлка. Необхiднi подальшi дослвдження для шдтвердження дано! гiпотези [10].
На сьогодш юнують суперечливi данi щодо використання замюно! гормонально! терапй' (ЗГТ) з метою профшактики втрати маси скелетних м'язiв iз вiком. У дослщженш Women Health Initiative в жшок, як приймали захисну замiсну терашю спостерiгалась вiрогiдно менша втрата знежирено! маси порiвняно з плацебо-групою при спостереженш протягом 3-6 рок!в [1]. Даш недавно опублжованого мета-аиалiзу показали, що замюна терапiя естрогенами мае вiрогiдний позитивний ефект на силу скелетних м'язiв у постменопаузальних жшок. Жшки, як1 приймали ЗГТ мали на 5% вище показники сили скелетних м'язiв порiвняно з контрольною групою. Вважаючи на те, що жшки втрачають бiля 1% сили скелетних м^в щороку пiсля настання менопаузи, автори мета-аналiзу вважають, що ЗГТ мае ввдносно малий клшчно значимий ефект [3].
Соматотропний гормон та стан скелетног м 'язовог мускулатури.
Briosche T. та ствавт. довели, що введення соматротропного гормону (СТГ) старим мишам призводило до зростання знежирено! маси, при цьому спостерпалось зростання швидкосп синтезу бiлка у скелетних м'язах та шляхов бiогенезу мiтохондрiй. Бшьш того, виявлено, вiк-асоцiйоване зниження оксидативного стресу, пiдвищення рiвня 1РФ-1 та шдукщя антиоскиданитних ензимiв у скелетнш м'язовiй тканинi тварин, як1 отримували СТГ. Необхiднi подальшi досл1дження для шдтвердження зазначених попередшх результатiв [1].
Проте, питання впливу СТГ-терапй' на масу, силу та функцюнальш можливосп скелетно! м'язово! тканини досi е дискутабельним. На моделi тварин, СТГ-тератя показала себе високо ефективною у пригшченш розвитку саркопенiчних симптомiв: атрофп м'язiв та зниженнi синтезу бшку, особливо в комбiнацi! з фiзичним навантаженням. Вплив СТГ-терапй' у людей похилого вшу мае протирiччя. В
деяких дослвдженнях було продемонстровано покращення сили скелетних м'яз1в при довго-тривалому введенш СТГ (3-11 мтсящв). У недавно опублжованому дослщжеш було виявлено позитивний вплив комбшовано! терапп СТГ та тестостероном у профшактищ розвитку саркопени. Проте, на сьогодш описаш дек1лька причин, як1 пояснюють неефективнють терапи СТГ у покращенш маси та сили скелетних м'яз1в: нездатшсть екзогенного СТГ 1м1тувати пульсуючий характер секреци гормону в орган1зм1 або шдукувати СГГ-вщносну резистентшсть до шсутну. Кр1м того, у людей похилого в1ку знижуеться р1вень тРНК СТГ-рецептор1в у скелетнш м'язовш тканиш пор1вняно з особами молодого в1ку, демонструючи в1рог1дний негативний зв'язок з р1внем мюстатину. Необхщно звернути увагу на те, що у багатьох дослвдженнях виявлено поб1чн1 ефекти СТГ-терапи: набряк м'яких тканин, карпальний тунельний синдром, артралги, пнекомаспя [10].
Таким чином, на сьогодш юнуе багато протир1ч щодо рол гормонального статусу у розвитку втрати скелетно! м'язово! мускулатури та необхдт подальш1 дослвдження.
Метою дослщження, проведеного на баз1 ДУ «1нститут геронтологи 1мен1 Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни», було вивчення зв'язку стану скелетно! м'язово! тканини з р1внем андрогешв у жшок похилого та старечого в1ку.
Матерiали та методи досл1дження. Обстежено 42 практично здоров1 ж1нки вжом ввд 60 до 86 рок1в. За геронтолопчно! класифжащею обстежеш ж1нки були розподшеш на дв1 групи: похилого вшу - 60-74 рок1в (n=25), старечого в1ку - 75-89 рошв (n=17). Групи жшок в1рог1дно в1др1знялись за антропометричними характеристиками (зростом, масою тша, 1ндексом маси тша) та вшом менархе. Основш демограф1чн1 та антропометричш характеристики обстежених пащенток залежно вщ в1ку представлен! у табл. 1.
Таблиця 1. Демограф!чш та антропометричн! характеристики обстежених жшок залежно ввд в!ку, M±SD.
Показник 60-74 рошв 75-89 рошв 60-89 рокiв р
n 25 17 42
Вш, роки 65,96±4,18 77,47±3,79 70,62±6,97 <0,001
Зрiст, м 1,61±0,06 1,56±0,07 1,59±0,07 0,03
Маса тша, кг 65,60±7,42 57,76±10,32 62,43±9,43 0,006
1ндекс маси тiла, 25,36±2,92 23,64±3,45 24,67±3,22 0,09
кг/м2
Менархе, роки 13,61±1,23 14,90±2,08 14,00±1,62 0,03
Вiк менопаузи, роки 48,25±6,63 48,00±3,06 48,18±5,76 0,91
npu npoBegeHHi KBaprujbHoro aHaji3y o6cre®eHi ®iHKH 6yju po3nogigem Ha rpynu 3age®Ho Big:
1. piBHa 3arajbHoro TecT0CTep0Hy (3T): Qi (n=11): 3T - 0,68-0,90 hmoWji; Q2 (n=11): 3T - 1,01-1,14 HMojb/j; Q3 (n=10): 3T - 1,15-1,51 HMojb/j; Q4 (n=10): 3T - 1,52-2,53 HMOJb/j;
2. piBHa BijbHoro TecT0CTep0Hy (BT): Q1 (n=11): BT - 0,82-1,20 nr/Mj; Q2 (n=11): BT- 1,21-2,12 nr/Mji; Q3 (n=10): BT - 2,13-2,80 nr/Mj; Q4 (n=10): BT - 2,81-3,78 nr/Mj.
OraH 3He®HpeHo! Macu BCboro rija, BepxHix Ta HH^Hix кiнцiвок o^HMBagu 3a gonoMoroM gBOx^oroHHo! peHrreHiBCbKo! a6сop6цioмеrpi! (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, USA).
Oujy CKejerHo! MycKyjarypu o^HMBaju 3a gonoMoroM KHcrbOBoro npy^uHucroro guHaMoMerpa, hkhh naцieнr crucKae kuctm BurarHyro!' BepxHbo! кiнцiвкн. Ouja crucKaHHa (Kr) BKa3yerbca crpijKoM Ha cne^ajbHm mKaji guHaMoMerpa.
^ja BU3HaneHHa ^yHKuioHajbHux mo^juboctch CKejerHux M'a3iB o^HMBaju mBugKicrb xogu o6cre®eHux mhok 3a gonoMoroM «4-x MerpoBoro» recry.
Bu3HaneHHa piBHa 3arajbHoro ra BijbHoro recrocrepoHy, ecrporeHy ra coMarorponHoro ropMoHy b
сироватц! кров! обстежених жшок виконано за допомогою !ммунохем!люмш!сцентного методу з використанням обладнання Immulite 2000 виробництва компан!! Siemens DPC (США). Устаткування закритого типу. Реагенти виробництва Siemens (Шмеччина).
Статистичну обробку даних зд!йснювали за допомогою програми Statistica 10 (StatSoft, Inc., США). Характер розподшу у кожн!й виб!рщ визначали за критер!ем Shapiro-Wilk. Статистичну значущють в!дм!нностей м!ж двома незалежними групами оц!нювали за критер!ем Mann-Whitney U, трьома та б!льше - за методом Крускала-Уоллка (Н), для вивчення кореляцшного зв'язку визначали коефщент кореляцi! Сп!рмена (R). Данi у текст та таблицях представленi у виглядi Ме (Q25; Q75), де Ме - медiана, Q25; Q75 - квартильний розмах, R - коефщент кореляцi!, р - рiвень статистично! значyщостi. За критичний р!вень значyщостi при перевiрцi статистичних гшотез приймали р<0,05.
Результати дослiдження.
При квартальному розподш обстежених жiнок залежно ввд рiвня загального та вшьного тестостерону вiрогiдних вiдмiнностей знежирено! маси не встановлено (Табл. 2-3).
Таблиця 2. Показники знежирено! маси у жшок залежно ввд р1вня загального тестостерону (01-04), Ме
(025; 075).
Показник 01 02 03 04 Р
Знежирена маса 3709,17 4009,78 4062,35 3649,24 0,28
верхн!х кшщвок, г (3319,83; (3845,62; (3122,22; (3434,65;
4081,34) 4345,89) 4604,35) 3921,71)
Знежирена маса нижшх 11804,82 12421,55 13237,57 11598,61 0,36
кшщвок, г (10497,88; (11177,76; (10968,33; (11406,87;
12999,72) 12544,44) 13936,42) 11843,69)
Апендикулярна 15,39 (13,92; 16,23 (15,12; 17,51 (14,06; 15,14 (14,80; 0,37
знежирена маса, кг 17,02) 16,57) 18,59) 15,94)
1ндекс апендикулярно! 6,10 (5,75; 6,37 (6,11; 6,51 (5,64; 6,17 (5,92; 0,73
знежирено! маси, кг/м2 6,51) 6,56) 6,91) 6,57)
Знежирена маса всього 38102,22 38874,07 40610,12 36516,76 0,28
т!ла, г (34615,91; (37041,91; (35678,47; (35687,13;
40748,20) 40137,61) 43743,84) 38688,43)
Таблиця 3. Показники знежирено! маси у жшок залежно ввд р!вня в!льного тестостерону (01-04), Ме
(025; 075).
Показник 01 02 03 04 Р
Знежирена маса 3627,94 3991,76 3943,56 3750,20 0,51
верхшх кшщвок, г (3319,83; (3834,20; (3546,75; (3434,65;
4081,34) 4078,28) 4496,88) 4062,35)
Знежирена маса нижшх 11482,46 12311,19 11843,69 11679,48 0,71
кшщвок, г (10417,57; (11655,10; (10968,33; (11406,87;
12999,72) 12544,44) 12695,61) 13237,57)
Апендикулярна 15,27 (13,82; 16,39 (15,65; 15,94 (14,80; 15,43 (14,97; 0,69
знежирена маса, кг 17,03) 16,57) 17,19) 19,79)
1ндекс апендикулярно! 6,11 (5,56; 6,45 (6,11; 6,47 (6,11; 6,00 (5,74; 0,36
знежирено! маси, кг/м2 6,51) 6,57) 6,85) 6,51)
Знежирена маса всього 37741,25 39230,48 38688,43 37195,36 0,77
тша, г (33185,60; (37022,16; (36654,99; (35687,13;
41347,00) 40748,20) 40137,61) 40610,12)
При проведенш кореляц!йного анатзу встановлено слабкий зв'язок м!ж р!внем в!льного тестостерону та показником знежирено! маси нижшх к1нц!вок (Я=0,30) у жшок старечого вшу. М!ж р!внем тестостерону (загального та в!льного) та показниками знежирено! маси верхшх кшщвок, всього т!ла в!рог!дного зв'язку не виявлено.
При вивченш зв'язку м!ж р!внем досл!джуваних гормон!в та силою скелетно! м'язово! тканини, визначено! за допомогою кистьово! динамометр!!',
встановлено в!ропдний позитивний кореляц!йний зв'язок м!ж р!внем загального тестостерону та показником динамометр!! право! й л!во! кист! в жшок старечого вшу (Я=0,55; Я=0,68; в!дпов!дно) та в вс!й обстежуванш груп! (Я=0,32) (Рис. 2). Виявлено також в!рог!дний кореляц!йний зв'язок м!ж р!внем в!льного тестостерону та показником динамометр!! право! та л!во! кист! в жшок старечого в!ку в жшок старечого вшу ^=0,31; Я=0,47; в!дпов!дно).
н о
И
'<3 и й а
С
Л
^
Н
й
^
и о
о и
о «
о X н
ч
Щ
и о
ев
ч
и
35
30
25
20
15
10
-5
0,4 0,6 0,8 1,0 1,2 1,4 1,6 1,8 2,0 2,2 2,4 2,6 2,8
Загальний тестостерон, нмоль/л
Рисунок 2. Кореляцшний зв'язок м1ж показником динамометра правоI кист! та ргвнем загального
тестостерону у ж1нок похилого та старечого в1ку. Примтка: рiвняння кореляцшного зв'язку: та вшьного тестостерону (Я=-0,18) вiрогiдного динамометрiя право! кисп = 9,77+4,58*загальний кореляцшного зв'язку не виявлено. В оаб старечого тестостерон, нмоль/л; Я=0,32; р<0,05. вшу виявлено вiрогiдний помiрний кореляцiйний
зв'язок мiж рiвнем загального (Я=0,46), вiльного В усш групi обстежених ж1нок мгж показником тестостерону (Я=0,48) та швидшстю ходи (Рис. 3). швидкостi ходи та показниками загального (Я=-0,08) 1,1
1,0
0,9
0,8
«
5 0,7 X л н
•а 0,6
«
В 0,5
0,4
0,3
0,2
0,4 0,6 0,8 1,0 1,2 1,4 1,6 1,8 2,0 2,2 2,4 2,6 2,8 Загальний тестостерон, нмоль/л Рисунок 3. Кореляцшний зв'язок м1ж показником швидкост! ходи та ргвнем загального тестостерону у ж1нок
старечого в1ку (75-89 рок1в).
5
0
Примтка: р1вняння кореляцшного зв'язку: швидк1сть ходи, м/с = 0,49+0,18*загальний тестостерон, нмоль/л; R=0,46; p<0,05.
Висновок. Таким чином, в укра!нських ж1нок похилого та старечого вшу виявлено зв'язок м1ж р1внем в1льного тестостерону та показником знежирено! маси; р1внем загального, в1льного тестостерону та силою скелетно! мускулатури; р1внем загального, вшьного тестостерону та функцюнальними можливостями скелетно! м'язово! тканини.
Список лггератури.
1. Поворознюк В.В. Захворювання шстково-м'язово! системи в людей р!зного в!ку (вибран! лекц!!, огляди, статп). У 3-х томах. - К., 2009.
- С.664.
2. Bea J.W., Zhao O., Cauley J.A. et al. Effect of hormone therapy on lean body mass, falls, and fractures: Six-year results from the Women's Health Initiative Hormone Trials // Menopause. - 2011. - 18 (1). - P. 4452.
3. Budul S.L., Rossi A.P., Zamboni M. The pathogenic bases of sarcopenia. Mini-review. // The clinical cases in mineral and bone metabolism. - 2015. -12 (1). - P. 22-26.
4. Christiansen J.J., Andersen N.H., Sorensen K.E. et al. Dehydroepiandrosterone substitution in female adrenal failure: no impact on endothelial function and cardiovascular parameters despite normalization of androgen status // Clin Endocrinol (Oxf). - 2007. - 66 (3).
- P. 426-433.
5. Cruz-Jentoft A.J., Baeyens J.P., Bauer J.M et al. Sarcopenia: European consensus on definition and diagnosis // Age and ageing. - 2010. - 39. - P. 412-423.
6. Horstman A.M., Dillon E.L., Urban R.J., eld-Moore M. Sh. The role of androgens and estrogens on
healthy aging and longevity // Journals of Gerontology: Biological Sciences Cite journal. - 2012. - 67 (11). - P. 1140-1152.
7. Hwang A.C., Liu L.K., Lee W.J. et al. Association of androgen with skeletal muscle mass and muscle function among men and women aged 50 years and older in Taiwan: results from the I-Lan longitudinal aging study // Rejuvenation Res. - 2013. - 16 (6). - P. 453-459.
8. Messier V., Rabasa-Lhoret R., Barbat-Artigas S. et al. Menopause and sarcopenia: a potential role for sex hormones // Maturitas. - 2011. - 68. - P. 331-336.
9. Perrini S., Laviola L., Carreira M.C. The GH/IGF1 axis and signaling pathways in the muscle and bone: mechanisms underlying age-related skeletal muscle wasting and osteoporosis // Journal of Endocrinology. -2010. - 205. - P. 201-210.
10. Sakuma K., Yamaguchi A. Sarcopenia and age-related endocrine function. Review article. // International journal of endocrinology. - 2012. - Article ID 127362, 10 pages, doi: 10.1155/2012/127362.
11. Smith G.I., Yoshino J., Reeds D.N. et al. Testosterone and progesterone, but not estradiol, stimulate muscle protein synthesis in postmenopausal women // J Clin Endocrinol Metab. - 2014. - 99 (1). - P. 256-265.
12. Velloso C.P. Regulation of muscle mass by growth hormone and IGF-I // Br J Pharmacol. - 2008. -154 (3). - P. 557-568.
13. Yuki A., Ando F., Otsuka R., Shimokata H. Low free testosterone is associated with loss of appendicular muscle mass in Japanese community-dwelling women // Geriatr Gerontol Int. -2015. - 15 (3). -P. 326-333.
14. Yuki A., Otsuka R., Kozakai R. et al. Relationship between Low free testosterone levels and loss of muscle mass // 2013. - Scientific Reports 3, Article number: 1818 doi:10.1038/srep01818.
Колесникова Наталья Борисовна
кандидат медицинских наук, заместитель директора по акушерской помощи, Областной клинический перинатальный центр им. Л.А. Решетовой
Калентьева Светлана Викторовна доктор медицинских наук, профессор кафедры нормальной физиологии, Кемеровская государственная медицинская академия
зависимость перинатальной смертности от эндо- и экзогенных
биологических ритмов
THE DEPENDENCE OF PERINA TAL MORTALITY FROM ENDOGENO US AND EXOGENO US BIOLOGICAL RHYTHMS
Kolesnikova N.B.
the candidate of medical Sciences, Deputy Director on obstetric care Regional clinical perinatal center Kalenteva S. V.
M.D., Ph.D., Professor, Department of physiology, Kemerovo state medical Academy
Аннотация. В работе установлено значимое влияние сезонов календарного года и триместров индивидуального года женщины на показатели перинатальной смертности. Показана взаимосвязь сезонных изменений показателей перинатальной смертности в связи с закономерностями индивидуального годичного цикла женщины. Установлено, что результат совместных влияний двух биологических ритмов сезонных и индивидуальногодичных - зависит от совпадения во времени различных фаз этих ритмических процессов. При
