CC BY
23
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 617-001.31-039.54
ПОВОРОЗНЮК В.В., ДЗЕРОВИЧ Н.1.
ДУ «1нститутгеронтологи '¡мен Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра1ни», м. Ки1в
MiHEPAAbHA Щ|ЛЬНЮТЬ ТА ЯЮСТЬ KiCTKOBOl ТКАНИНИ,
OCOBAMBOCTi БУДОВИ TiAA XiHOK AiTHbOrO BiKY 3 OCTEOПOPOTИЧHИMИ ДEФOPMAЦiЯMИ TiA XPEБЦiB
Резюме. На сьогодн! надзвичайна увага науковцв придляеться вивченню асоц1ативних змн м'язово'1 та к1стково1 тканин ¡з в1ком. Зниження м'язово/ маси та 11 функцИасоц/йовано 3i зниженою мнеральною щль-нстю Истово1 тканини, пдвищеним ризиком паднь, попршенням якост життя, функцональних можливос-тей та зростанням летальност патент. Однак проведена невелика кльксть досл^кень, у яких вивчався зв'язокмжсаркопенiею таостеопоротичнимипереломами. Метадослдкення: вивчити особливост будо-ви тла жнок вiком 65 роюв i старше за наявност деформа^й тл хреб^в. Обстежено 171 жiнку вiком 65-89 роюв. Залежно вд наявност деформаций тл хреб^в пацентки були роздлен на двi групи: А — 105жiнок без деформаций тл хреб^в, Б — 66 жiнок iз деформациями тл хреб^в. Визначення показниюв жирово'1, знежи-рено1 маси, мнерально1 щльност та якост юстково1 тканини, рентгеноморфометричний аналiз тл хреб^в за допомогою програми LVA проводили на приладi двофотонно'1 рентге^всько1 абсорбцометрИ (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Встановлено, що жнки з деформа^ями тл хреб^в порiвняно з жiнками без деформа^й мають вiрогiдно ню^ показники мнерально1 щльност юстково1 тканини, якост трабекулярно1 юстково1 тканини, жирово1 та знежирено1 маси (p < 0,05). Частота пресаркопени (знижено1 знежирено1 маси) ужнок iз деформа^ями тл хреб^в становила 14,6 %, ужнок без деформа^й — 2,2 %. Ключов слова: м'язова тканина, знежирена маса, мнеральна щльнсть юстково'1 тканини, остеопороз, де-формацП тл хреб^в, жнки.
Вступ
На сьогодш надзвичайна увага науковщв при-дтяеться вивченню асощативних змш м'язово! та ыстково! тканин iз вшэм. 1снуе деклька ппотез, що пояснюють даний зв'язок. Так, осыльки клггани ыстково! та м'язово! тканини мають сптьне походжен-ня — iз стовбурових мезенммальних кштин, велика увага придтяеться вивченню полiморфiзму деылькох гешв (рецептора андрогешв, естрогену, катехол-О-метилтрансферази, iнсулiноподiбного фактора росту 1, вггамшу Б, мюстатину) [4].
Встановлеш численш ендокринш фактори, що впливають одночасно як на м'язову, так i на ысткову тканину. Серед них найбтьша роль выводиться вь тамшу Б, гормону росту, iнсулiноподiбному фактору росту 1 та тестостерону. Також на стан зазначених тканин впливають естрогени, глюкокортико!ди, гор-мони щитоподiбно!' залози, шсулш, лептин та адипо-нектин [4].
Доведено, що зниження знежирено! маси асоцшо-ване з вузькими ыстками й малою товщиною кортикального шару ыстки. При цьому збтьшення м'язово! сили призводить до посилення перюстально! апозици шляхом стимулюючого впливу на механорецептори остеоципв [8].
Не менш важливий вплив на ысткову та м'язову тканини мають особливост харчування, фiзично! ак-тивностi, а також сощальш фактори [3—5].
Проте, незважаючи на сптьш фактори ризику та ме-хан1зми втрати, процеси старшня м'язово! та ыстково'! тканин i3 в1ком гетерохронн1 та достеменно не вивчеш. За даними багатьох дослщжень, niK накопичення зазна-чених тканин та !х втрата настають у р1зн1 в1ков1 пер1оди [4]. За даними лггератури, накопичення маси скелетних м'яз1в досягае п1ку в 40-р1чному в1ц1, п1сля якого по-казник поступово знижуеться. Середня втрата м'язово! маси у людини становить 1 % на р1к п1сля 50 роив, 1,4—2,5 % — тсля 60 роив [2, 3, 5]. За даними В.В. По-ворознюка, тк ыстково'! маси, !! щтьносп та м1цност1 спостер1гаеться у 23—25 роив, при цьому найбтьший прирют — з 10 до 14 роив. Проведене дослщження з вивчення мшерально'! щтьносл ыстково'! тканини (МЩКТ) випадково! виб1рки людей в1ком 25—89 роыв показало, що щтьнють кортикально! кустки у жшок починае в1ропдно зменшуватись п1сля 55 роыв, у чо-ловшв — п1сля 70 роыв. Мшеральна щтьнють губчато! ыстково! тканини в жшок починае знижуватися п1сля 45 роыв, що обумовлено зниженням продукцй' естроге-н1в у пери- та постменопаузальний пер1од [1].
Адреса для листування з авторами:
Дзерович Натам 1вашвна E-mail: [email protected]
© Поворознюк В.В., Дзерович Н.1., 2014 © «Травма», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Доведено, що зниження м'язово! маси та ii функ-ци асоцшовано 3i зниженою мiнеральною щiльнiстю кютково! тканини, пiдвищеним ризиком падiнь, попр-шенням якостi життя, функцiональних можливостей та вiдповiдно зростанням летальност пащентав [2, 11]. У дослiдженнi S. Verschueren та спiвавт. (2013) вста-новлено, що саркопенiя асоцiйована 3i зниженими по-казниками МЩКТ та остеопорозом (вщносний ризик (OR) — 3,0; 95% довiрчий штервал (ci) — 1,6-5,8) у чоловiкiв середнього та похилого вiку. Частота сарко-пени серед обстежених чоловiкiв становила 11,9 % [10]. Бтьше того, в останш роки в лiтературi зустрiчаеться новий термiн «саркопороз» — поеднання саркопени та остеопорозу, що призводить до значного пiдвищення ризику падшь та виникнення низькоенергетичних пе-реломiв.
Проте на сьогоднi юнуе лише декiлька дослiджень, у яких вивчався зв'язок мiж саркопенiею та остеопоро-тичними переломами. M. Di Monaco та спiвавт. (2011) проводили вивчення стану м'язово! та кютково! тканини у жшок, яы перенесли низькоенергетичний перелом шийки стегново! кiстки. Серед обстежених жшок 58 % мали саркопенiю та 74 % — остеопороз. Шсля стандартизаци за вiком та перюдом пiсля перелому був виявлений вiрогiдний зв'язок мiж остеопорозом та сар-копенiею (p = 0,03). Вщносний ризик остеопорозу у жь нок iз саркопенiею становив 1,80 (95% CI = 1,07-3,02) [6]. У дослщженш T. Hida та ствавт. (2013) у пащен-тiв iз переломом шийки стегново! кiстки порiвняно з контрольною групою виявлена висока частота саркопени (р < 0,05), наявнють яко! було визнано незалеж-ним фактором ризику перелому шийки стегново! ыст-ки [7].
Таким чином, вивчення змш м'язово! та кютково! тканин iз вшом на сьогоднi е надзвичайно актуальним та потребуе подальшо! роботи в цьому напрямг
Мета дослщження: вивчити мшеральну щiльнiсть та якють кютково! тканини, особливостi будови тiла жшок лггнього вiку за наявностi остеопоротичних де-формацiй тiл хребцiв.
Матер1али та методи
Обстежено 171 жшку вiком 65-89 роив (середнш вiк — 73,12 ± 0,39 року; середнш зрiст —
1,580 ± 0,004 м; середня маса тiла — 72,54 ± 0,99 кг, середнш шдекс маси тла — 29,06 ± 0,38 кг/м2). За-лежно вiд наявностi деформацш тiл хребцiв пацieнтки були розподтеш на двi групи: А — 105 жшок без деформацш Тл хребщв (середнiй вiк — 72,70 ± 0,54 року, середнiй зрiст — 1,580 ± 0,006 м, середня маса тла — 74,43 ± 1,33 кг, iндекс маси тiла — 29,82 ± 0,52 кг/м2); Б — 66 жшок i3 деформацiями тiл хребцiв (середнш вiк — 73,79 ± 0,55 року; середнш зрют — 1,580 ± ± 0,008 м; середня маса тiла — 69,53 ± 137,00 кг, iндекс маси тiла — 27,85 ± 0,53 кг/м2).
Визначення показниыв знежирено!, жирово! маси, МЩКТ, рентгенморфометричний аналiз тiл хребщв за допомогою програми LVA проводили на приладi двохфотонно! рентгенiвсько! абсорбщометри (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Якiсть трабекуляр-но! ыстково! тканини (L1-L4) визначали з викорис-танням iнстальовано! програми TBS iNsight® Software (Med-Imaps, Pessac, France) на представленому рент-генiвському абсорбцiометрi. Для ощнки знежирено! маси використовували шдекс апендикулярно! знежирено! маси (1АЗМ), який розраховували за формулою: 1АЗМ = знежирена маса верхшх i нижнiх кшщ-вок (кг)/зрют (м2). Пресаркопенiю (знижену знежире-ну масу) визначали за даними R. Baumgartner (1998) — при 1АЗМ менше 5,45 кг/м2 [3]. Статистичний аналiз проводили з використанням програми Statistica 6.0.
Резудьтати
Встановлено, що жшки з деформацiями тiл хребцiв мають вiрогiдно нижчi показники МЩКТ на рiвнi вс1х дтянок скелета та якосп трабекулярно! кютково'! тканини (L1-L4) порiвняно з жшками без деформацш (табл. 1).
При ощнщ будови тла виявлено, що жшки без деформацш тл порiвняно з жшками з деформащя-ми мають вiрогiдно вищi показники знежирено! (A — 41202,44 ± 498,18 г, B — 39440,77 ± 594,78 г; p = 0,04), жирово! (A — 30736,87 ± 939,92 г, B — 25877,45 ± 966,90 г; p = 0,001) маси всього тiла та шдексу апендикулярно! знежирено! маси (A — 6,59 ± 0,07 кг/м2, B — 6,31 ± ± 0,09 кг/м2; p = 0,04) (рис. 1).
Частота пресаркопени (знижено! знежирено! маси) у жшок iз деформащями тiл хребцiв становила 14,6 %, у жшок без деформацш — 2,2 % (рис. 2).
Таблиця 1. Показники м'/нерально! щльност! юстково! тканини та якост трабекулярно! юстково! тканини у ж!нок залежно вд наявност! деформацй тл хребц'в
Показник Жшки без деформацш тш хребщв Жшки з деформащями тiл хребцiв Р
МЩКТ на piBHi всього скелета, г/см2 0,859 ± 0,010 0,764 ± 0,020 < 0,001
МЩКТ на piBHi поперекового в^ту хребта (L1-L4), г/см2 1,038 ± 0,020 0,927 ± 0,030 0,0004
МЩКТ на piBHi шийки стегново! юстки, г/см2 0,787 ± 0,010 0,711 ± 0,010 0,0001
МЩКТ на piB^ 33 % вщдту кюток пеpедплiччя, г/см2 0,690 ± 0,010 0,600 ± 0,010 < 0,001
Показник якост трабекулярно! юстково! тканини (L1-L4) 1,171 ± 0,010 1,116 ± 0,020 0,02
г
50 000 г
40 000 -
30 000 20 000 10 000 0
г
35 000 30 000 25 000
20 000 -
15 000 -
10 000
кг/м2 7
6 -
5 -
4
Без деформацш З деформащями Без деформащй З деформащями Без деформащй З деформащями А тт хребцiв тiл хребщв Б тiл хребцiв тiл хребцiв в тiл хребцiв тiл хребцiв
Рисунок 1. Показники знежирено/ (А), жирово/маси (Б) всього тЛа та ндексу апендикулярно/ знежиреноi маси (В) у ж!нок залежно вд наявност! деформацй тЛ хребц'/в Прим1тка: в!дм1нност! м!ж дослджуваними групами в!рог1дн! (p < 0,05).
Список л1тератури
1. Поворознюк В. В. Захворювання шстково-м'язовоИ системи в людей рiзного eiKy (вибраш лекцй, огляди, cmammi): У 3 т. — К., 2009. — 664 с.
2. Burton L.A., Sumukadas D. Optimal management of sar-copenia // Clinical interventions in aging. — 2010. — 5. — P. 217-228.
3. Cruz-JentoftA.J., Baeyens J.P., Bauer J.M. etal. Sarcope-nia: European consensus on definition and diagnosis //Age and ageing. — 2010. — 39. — P. 412-423.
4. Kaji H. Interaction between muscle and bone // J. Bone Metab. — 2014. — 21. — P. 29-40.
5. Lang T., Streeper T, Cawthon P. et al. Sarcopenia: etiology, clinical consequences, intervention and assessment// Osteoporos. Int. — 2010. — 21. — P. 543-559.
6. Di Monaco M., Vallero F., Di Monaco R. et al. Prevalence of sarcopenia and its association with osteoporosis in 313 older women following a hip fracture // Arch. Gerontol. Geriatr. — 2011. — 52 (1). — P. 71-4.
7. Hida T., Ishiguro N, Shimokata H. et al. High prevalence of sarcopenia and reduced leg muscle mass in Japanese patients immediately after a hip fracture // Geriatr. Gerontol. Int. — 2013. — 13 (2). — P. 413-20.
8. Orsatti F., Nahas E, Nahas-Neto J. et al. Low appendicular muscle mass is correlated with femoral neck bone mineral density loss in postmenopausal women // BMC Musculoskeletal Disorders. — 2011. — 12. — P. 225.
9. Marwaha R.K., Garg M.K., Bhadra K. et al. Assessment of lean (muscle) mass and its distribution by dual energy X-ray absorptiometry in healthy Indian females // Arch. Osteoporos. — 2014. — 9. — P. 186.
10. Verschueren S, Gielen E, O'Neill T.W. et al. Sarcopenia and its relationship with bone mineral density in middle-aged and elderly European men // Osteoporos. Int. — 2013. — 24 (1). — P. 87-98.
11. Walsh M.C., Hunter G.R., Livingstone M.B. Sarcopenia in premenopausal and postmenopausal women with osteopenia, osteoporosis and normal bone mineral density // Osteoporosis Int. — 2006. — 17. — P. 61-67.
Отримано 02.10.14 ■
%
16 14,6
14
12
10
8
6
4 2 2,2
0 1
Бездеформацш Здеформащями тт хребщв тт хребщв
Рисунок 2. Частота пресаркопенИ у жнок залежно вД наявност деформац!й тЛ хребц!в Прим'/тка: в!дм1нност1 м!ж дослджуваними групами в!рог1дн! (р < 0,05).
Висновок
Жшки з деформащями тт хребщв порiвняно з жш-ками без деформацш мають вiрогiдно нижчi показники мшерально! щтьносп ыстково! тканини, якост тра-бекулярно! ыстково! тканини, жирово! та знежирено! маси. Частота пресаркопени е вiрогiдно вищою у жшок iз деформащями тт хребщв.
З огляду на асощативш мехашзми розвитку i втра-ти м'язово! та ыстково! тканини з вшом, високу частоту саркопени у людей з остеопорозом та низько-енергетичними переломами вагома роль у лшуванш остеопорозу та його наслтыв повинна вщводитись не ттьки покращанню структурно-функщонально-го стану ыстково! тканини, а й маси, сили та функщ! скелетних м'язiв.
Поворознюк В.В., Дзерович Н.И.
ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева
НАМН Украины», г. Киев
МИНЕРАЛЬНАЯ ПЛОТНОСТЬ И КАЧЕСТВО КОСТНОЙ ТКАНИ, ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ ТЕЛА ЖЕНЩИН ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА С ОСТЕОПОРОТИЧЕСКИМИ ДЕФОРМАЦИЯМИ ТЕЛ ПОЗВОНКОВ
Резюме. На сегодняшний день чрезвычайное внимание ученых уделяется изучению ассоциативных изменений мышечной и костной тканей с возрастом. Снижение мышечной массы и ее функции ассоциировано с пониженной минеральной плотностью костной ткани, повышенным риском падений, ухудшением качества жизни, функциональных возможностей и ростом летальности пациентов. Однако проведено небольшое количество исследований, в которых изучалась связь между саркопенией и остеопоротическими переломами. Цель исследования: изучить особенности строения тела женщин в возрасте 65 лет и старше при наличии деформаций тел позвонков. Обследована 171 женщина в возрасте 65-89 лет. В зависимости от наличия деформаций тел позвонков пациентки были разделены на две группы: А — 105 женщин без деформаций тел позвонков, Б — 66 женщин с деформациями тел позвонков. Определение показателей жировой, обезжиренной массы, минеральной плотности и качества костной ткани, рентгеномор-фометрический анализ тел позвонков с помощью программы LVA проводили на приборе двухфотонной рентгеновской аб-сорбциометрии (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Установлено, что женщины с деформациями тел позвонков по сравнению с женщинами без деформаций имеют достоверно более низкие показатели минеральной плотности костной ткани, качества трабекулярной костной ткани, жировой и обезжиренной массы (p < 0,05). Частота пресаркопении (сниженной обезжиренной массы) у женщин с деформациями тел позвонков составила 14,6 %, у женщин без деформаций — 2,2 %.
Ключевые слова: мышечная ткань, обезжиренная масса, минеральная плотность костной ткани, остеопороз, деформации тел позвонков, женщины.
Povorozniuk V.V., Dzerovych N.I.
State Institution «Institute of Gerontology named after
D.F. Chebotariov of National Academy of Medical Sciences
of Ukraine», Kyiv, Ukraine
BONE MINERAL DENSITY AND BONE HEALTH, FEATURES OF CONSTITUTION OF ELDERLY WOMEN WITH OSTEOPOROTIC VERTEBRAL DEFORMITIES
Summary. For today, extraordinary attention of scientists is being paid to the study of associative changes in muscle and bone tissues with age. The reduction of muscle mass and its function is associated with reduced bone mineral density, increased risk of falls, decline in the quality of life, functionality and increased patients' mortality. However, there was a small number of studies that have examined the relationship between sarcopenia and osteoporotic fractures. The objective of the study: to investigate particularities ofbody composition in women aged 65 years and more at the presence of vertebral deformities. We have examined 171 women aged 65—89 years. Depending on the presence of vertebral deformities, the patients were divided into two groups: A — 105 women without vertebral deformities, B — 66 women with vertebral deformities. Determination of fat, lean body mass, bone mineral density and bone health, roentgeno-morphometry of vertebral bodies by means of LVA were carried out at dual-energy X-ray absorptiometer (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, USA). We determined that women with vertebral deformities compared with women without deformities have significantly lower indices of bone mineral density, trabecular bone score, fat and lean mass (p < 0.05). Incidence ofpresarcopenia (reduced lean mass) in women with vertebral deformities was 14.6 %, in women without deformities — 2.2 %.
Key words: muscle tissue, lean mass, bone mineral density, osteoporosis, vertebral deformities, women.
