CC BY
35
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.71-007.234-02 DOI: 10.22141/1608-1706.2.20.2019.168020
Радченко В.О.1, Пюнтковський В.К.2, Попов А.1.1, ДедухН.В.3, Костерiн С.Б.1, Мальцева В.£.1 1ДУ «¡нститутпатологихребта та суглобв 1м. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра!ни», м. Харк1в, Укра!на 2Комунальний заклад «Р/вненська обласна кл1н1чна л1карня», м. Р1вне, Укра!на 3ДУ «1нститутгеронтолог!! 1м. Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни», м. Ки!в, Укра!на
н ш я я я я ■■
Мшеральна Щ1льнють кгстково! тканини поперекового в1дд1лу хребта шсля проведення черезшюрноТ вертебропластики в пащенпв з остеопорозом
Резюме. Актуальнсть. На сьогодн при остеопоротичних переломах тл хреб^в найпоширеншими процедурами е черезшюрна вертебропластика й черезшюрна балонна юфопластика. Юстковий цемент, який ви-користовують для цих процедур, стабШуе тло хребця з остеопоротичним переломом i сприяе пдвищенню м'цност'!. Мета: визначити мнеральну щ^льнють юстковоi тканини (МЩКТ) у тлаххреб^в, як прилягають до тла хребця з вертебропластикою i сумжних, за даними обстеження па^енток з остеопорозом на юстковому денситометр'1. Матер'юли та методи. На юстковому денситометр Explorer QDR (Hologic) проведено досядження МЩКТ хребф поперекового в^лухребта у 20 жiнок постменопаузального перюду через 6 мс,
1 i 2 роки псля проведення черезшюрно! вертебропластики. Кстковий цемент вводили в тла хребцв iз низь-кою МЩКТ за наявност компреайного перелому для його консолдацм або манфестного остеопорозу, вста-новленого за показниками рентгенографИ денситометра, комп'ютерноi' й магнкно-резонансно! томографИ
Результати. Ана^з МЩКТ па^енток з остеопорозом псля черезшюрноi' вертебропластики, виконаноi' на 1-3 хребцях поперекового в'!ддлу хребта, показав, що за наявност компресйних перелом'в при призначенн антиостеопоротичноi' терапИ показники МЩКТ не знижуються. Однак у вах пац/ен^в у хребцях без вертебропластики в р/зн строки досыдження (вд 6 мс. до 2 роюв) збергаються остеопоротичн прояви. Принципових вдмнностей за показниками МЩКТ на рвн хребф, розташованих вище або нижче вд хребця з ю'стковим цементом, а також м/жхребцями з вертебропластикою, не встановлено. Отриман дан слд враховувати при необхiдностi установки фксуючихконструкцй ухребетнихрухових сегментах. Висновки. Незалежно вд р/вня виконання вертебропластики в па^енлв з остеопорозом при призначенн антиостеопоротичноi' терапИ не вдбуваеться iстотних змн показниюв МЩКТ у хребцях, прилеглих до оперованих i сум'жних з ними. Патентам псля вертебропластики необхдно призначати остеотропну терапю на тривалий перод.
Ключовi слова: мнеральна щльн'1сть юстково! тканини; вертебропластика; сум'жн хребц
Травма
Вступ
Остеопороз — це метаболiчне захворювання, яке характеризуемся зниженням ыстково! маси й порушен-ням якост ыстки, що тдвищуе ризик переломiв. Ви-никнення переломiв, пов'язаних i3 крихыстю исток, е найчастшою причиною захворюваност й смертност пащентав похилого й старечого вшу. Поширенють ри-зику переломiв внаслщок остеопорозу в чоловтв ста-новить 15-30 %, у жшок — 30-50 % [1].
Останшми роками в украшсьый популяци, як i в ш-ших кранах свггу, значно збтьшився вщсоток людей похилого й старечого вку, тобто тае! категорй людей, у яких найчастше трапляеться ця хвороба. Частше вщ остеопорозу страждають жшки постменопаузального перюду, бо естрогени керують метаболiчними процеса-ми ыстки, а !х втрата призводить до порушення ii якость Постменопаузальний остеопороз характеризуеться по-явою больового синдрому, насамперед у хребта [2].
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2019
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Мальцева Валентина £вгешвна, кандидат бюлопчних наук, науковий сшвробгтшк лабораторГ|' морфологи сполучно!" тканини, ДУ «1нститут патологГ|' хребта та суглобГв ¡мен професора М.1. Ситенка Нацюнально''' академГ"' медичних наук Укра'ни», вул. ПушкГнська, 80, м. Харк1в, 61024, Укра'на; e-mail: [email protected], контактний тел.: +38 (095) 741 35 55.
For correspondence: Valentyna Maltseva, PhD in biological sciences, Research Fellow at the laboratory of connective tissue morphology, State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine'; Pushkinskaya st., 80, Kharkiv, 61024, Ukraine; e-mail: [email protected], phone: +38 (095) 741 35 55.
До факторiв виникнення больового синдрому в чоловтв i жiнок за умови остеопорозу належать деформацй (переломи) хребцiв [1, 3], яы розглядають як показники тяжкостi захворювання й смертностi, порiвняно з населенням, що мае однаковi фактори ризику, стать i вiк [4]. Видшяють компресiйнi, кли-ноподiбнi й двоввйнуп деформацй, ступень яких визначають за H.K. Genant [5]. Найчастше зус^ча-еться компресiйна деформацiя або компресшний перелом. Деформацiйнi змiни у хребцях збшьшуються з вiком як у жшок, так i в чоловтв, проте в жiнок порушення розвиваються ранiше. Доведено, що в 30—50 % пащенпв уперше вщзначений бiль у спинi е наслщком остеопоротичного перелому хребця, який виникае зазвичай за вщсутносп травми шд час на-хиляння, пiднiмання вантажу, у разi пiдвищеного фь зичного навантаження, кашлю, чхання або падшня з висоти зросту [1].
Прямi наслщки переломiв хребцiв спричинюють хрошчний бiль, знижують дiапазон рухомостi паш-ента. Вертебральнi компресiйнi переломи у хворих на остеопороз е фактором високого ризику розвит-ку локальних i системних змш хребта: порушуеться сагiтальний баланс, що призводить до ыфотично! деформацй' з порушенням функцп легенiв, компенсаторно пдсилюеться поперековий лордоз, виникае стеноз, спазм м'язiв, прогресують дегенеративнi змiни в мiжхребцевих дисках, що може призвести до формування грижi [6]. Для усшшного лшування цього складного контингенту пацiентiв — з остео-поротичними переломами, грижею диска, стенозом хребтового каналу — завжди слщ неухильно дотри-муватися показань до хiрургiчних втручань та обира-ти вiдповiдну технiку [7].
На сьогодш при остеопоротичних переломах тт хребцiв найпоширенiшими процедурами е черезшыр-на вертебропластика й черезштрна балонна ыфоплас-тика [8—11].
Юстковий цемент, який використовують для цих процедур, стабшзуе тiло хребця з остеопоро-тичним переломом i сприяе шдвищенню навантаження. У багатьох дослщженнях повiдомлялося про зниження кшшчних симптомiв при коротких i тривалих спостереженнях за пащентами пiсля че-резшырно! вертебропластики й кiфопластики [12, 13]. Проте разом iз цим визначено низку усклад-нень, пов'язаних iз поширенням цементу за межi тiла хребця, емболiею легенiв, потраплянням цементу в нижню порожнисту вену, серце й нирки, стисненням спинного мозку, компреаею нервових коршщв у форамiнальних отворах [4]. Крiм того, зафiксовано прогресування остеопорозу й шдви-щення ризику переломiв у тiлах хребцiв, сумiжних з оперованим [14—16].
Мета дослщження: визначити мiнеральну щiльнiсть тстково! тканини (МЩКТ) у тiлах хребцiв, прилеглих до хребця з вертебропластикою й сумiжних, за даними обстеження пащентав з остеопорозом на тстковому денситометра
Матер1али та методи
У дiaгностицi остеопорозу значну роль вiдiграе до-слiдження МЩКТ за допомогою двохенергетично! рентгешвсько! денситометрй' (DEXA). Нормaльнi показники, остеопенш й остеопороз у пащентав визначають за критерiями ВООЗ: показники Т-критерiю до — 1 — втэва норма, вiд —1 до —2,5 — остеопешя, нижче вщ —2,5 — остеопороз. Остеопороз може проявляться в однш iз дiлянок скелета (передплiччя, проксимальний вщдт стегново! кiстки, поперековий вiддiл хребта), що включено в протокол дослщження тсткового денситометра.
На кiстковому денситометрi Explorer QDR (Hologic) проведено дослщження МЩКТ хребцiв поперекового вiддiлу хребта 20 жшок постменопаузального перю-ду пiсля проведення черезшырно! вертебропластики. Основш aнтропометричнi характеристики подано в табл. 1.
Таблиця 1. Основш антропометричн! характеристики па^енлв
Показник Значення
Bík (роки) 65,40 ± 1,45
Bík менопаузи (роки) 48,30 ± 1,06
Зрют(см) 158,10 ± 1,69
Маса тiла (кг) 66,80 ± 1,81
1ндекс маси тiла (кг/м2) 26,80 ± 0,73
Юстковий цемент вводили в тша хребщв 1з низькою МЩКТ за наявност компрес1йного перелому для його консолщаци або ман1фестного остеопорозу, встанов-леного за показниками рентгенографи, денситометрй', комп'ютерно! й магштно-резонансно! томографи.
Х1рург1чне лшування виконували п1д м1сцевим зне-болюванням 1 внутр1шньовенною седац1ею пащента. У положенн1 лежачи на живот1 п1д електронно-оптичним рентген1вським перетворювачем (С-Агт) проводили голки з мандреном транспедикулярним доступом у т1ла хребц1в 1 дозовано вводили в них ыстковий цемент (р1зно! в'язкост1), контролюючи процес на рентгешв-ському зображенн1. Через 2 хв тсля введення систему трубчастих напрямних видаляли [17].
Шсля проведення черезшюрно! вертебропластики вс1м хворим призначали антиостеопорозну терап1ю — бюфосфонати або деносумаб у поеднанн1 з препаратами кальцш й вггамшу D3.
Залежно в1д топограф1чного розташування цементу в т1лах хребц1в анал1з МЩКТ проводили в т1лах прилеглих хребщв, наприклад, при введенш к1сткового цементу в LI ощнювали LII—LIV.
Результати обстеження пац1ент1в, проведеного протягом 1 м1с. п1сля черезшырно! вертебропластики, розглядали як початков1 й використовували для пор1вняння шд час наступних сканувань. Зг1дно з даними ВООЗ, за такий короткий пром1жок часу змши в ыстках на п1дстав1 денситометричних дослщжень не визначають.
Таблиця 2. Стан МЩКТ сум!жних тл хребцв поперекового в'!дд'шу хребта в пациенток з остеопорозом пСля вертебропластики
Загальний показник Термш дослiдження
Пiсля операцГГ 6 Mic. 12 Mic. 24 Mic.
Вертебропластика одного тла хребця (n = 7)
МЩКТ 0,624 ± 0,060 0,659 ± 0,080 0,681 ± 0,070 0,776 ± 0,020
Т-критерш -4,00 ± 0,38 -3,70 ± 0,62 -3,30 ± 0,54 -2,70 ± 0,17
Вертебропластика двох тл хребшв (n = 9)
МЩКТ 0,733 ± 0,040 0,724 ± 0,040 0,726 ± 0,050 0,795 ± 0,040
Т-критерш -3,20 ± 0,34 -2,90 ± 0,45 -3,00 ± 0,33 -2,10 ± 0,45
Вертебропластика трьох тЛ хребщв (n = 4)
МЩКТ 0,686 ± 0,060 0,677 ± 0,060 - -
Т-критерм -3,20 ± 0,44 -3,20 ± 0,55 - -
Результата та обговорення
Дослщження МЩКТ на piBHi тiл хребщв поперекового вщдшу хребта, у ят не вводили цемент, проведено в середньому через 6 Mic., рш i два роки шсля через-шкiрноï вертебропластики (табл. 2).
За показником Т-критерш встановлено, що в yci термiни доcлiдження в хребцях збер^ались остеопоро-тичнi прояви. Значення загального показника МЩКТ в yci термши доcлiдження пicля вертебропластики зна-чущо не вiдрiзнялиcя вщ початкових незалежно вiд кiлькоcтi хребщв (1—3), у ят введено цемент (табл. 2).
Введення кюткового цементу в одне tïao хребця
У вшх пацieнток цieï пiдгрyпи (7 жшок) до проведення вертебропластики за даними рентгенолопчного дослщження виявлено компресшш переломи тiл хребщв, у ят вводили кicтковий цемент. Аналiз показникiв МЩКТ хребцiв поперекового вщдшу хребта пicля вертебропластики й терапй' бicфоcфонатами показав, що остеопоротичш змiни зберiгалиcя, але прогресування остеопорозу не виявлено.
KnmiHHUÜ приклад 1. Пацieнтка В., 75 роив. Дiагноз: постменопаузальний остеопороз. Остеопоротичш змь ни на рiвнi хребцiв поперекового вщдшу хребта. Проведено черезштрну вертебропластику Lp у якому виявлено компресшний перелом (рис. 1а), i призначено антиостеопоротичну терапш. Через 6 мю. на повторному обстеженш виявлено шдвищення показнитв МЩКТ: Ljj — на 3,5 %, Lin — на 21,4 % , LIV — на 2,4 % (рис. 1б). Проте через 2 роки показники МЩКТ зни-зилися порiвняно з попереднiм термiном доcлiдження: LII — на 3,8 %, LIII — на 11,2 % через те, що пащентка не продовжувала лiкyвання бicфоcфонатами (рис. 1в). На рiвнi хребця LIV показник МЩКТ пщвищився на 4,1 %, однак площа хребця знизилась. За даними лггератури, такi показники вiдображають початок компресшних змiн [18].
Клжчний приклад 2. Пащентка С., 64 роки. Дiагноз: постменопаузальний остеопороз. LII — компресшний
перелом. Проведено черезштрну вертебропластику LII. У резyльтатi денситометричного обстеження тс-ля вертебропластики встановлено тяжи остеопоротичш прояви у вище й нижче розташованих хребцях (рис. 2а). Через рш пicля вертебропластики й призна-чення антиостеопоротично!' терапй' зафшсовано пщ-вищення показникiв МЩКТ на рiвнi хребцiв: LI — на 8,5 %, LIII — 21,25 %; LIV — 5,6 % (рис. 2б). Незважаючи на пщвищення показникiв МЩКТ, оcтеопоротичнi прояви в хребта зберталися.
Knim4HUÜ приклад 3. Пащентка К., 54 роки. Дiагноз: постменопаузальний остеопороз. При первинному обстеженш шсля черезштрно!' вертебропластики (LI) визначено найбiльш вираженi змши МЩКТ на рiвнi хребця LIII (рис. 3а). Пацieнтцi призначено остеотроп-ну терапiю.
Через рiк шсля вертебропластики встановлено пщ-вищення показнитв МЩКТ порiвняно з початковими величинами на рiвнi хребцiв LII — на 3,7 %, LIV — на 1,5 % i зниження на рiвнi хребця LIII на 2,5 % (рис. 3б). Шсля повторного обстеження через 2 роки виявлено незначне зниження показниыв МЩКТ у LII — на 1,0 %, LIV — 0,2 % i пщвищення на рiвнi хребця LIII на 1,9 % порiвняно з попередшм обстеженням (рис. 3в).
Введення KicTKOBoro цементу у 2 tïao хребця
У цш груш (9 жшок) виявлено подiбнi закономiр-ноcтi стану МЩКТ у хребцях шсля черезштрно!' вертебропластики, а саме: у прилеглих хребцях цей показник був низьким, пщвищення виявлено пicля антиостеопоротично!' терапй', однак показники Т-критерш й надалi вiдповiдали остеопорозу.
Knim4HUÜ приклад 4. Пащентка К., 70 ротв. Постменопаузальний остеопороз. Компресшш переломи LII i LIII. Проведено черезшкiрнy вертебропластику й призначено остеотропну терапiю бюфосфонатами (рис. 4а). Через рiк шсля проведення вертебропластики на rai терапй' визначено пщвищення МЩКТ у cyмiж-ному хребщ LI — на 2,7 %, у LIV — на 5,6 % (рис. 4б).
Region Area (cm2) BMC (g) BMD (g/cm2) T-score Z-score
L2 10.52 7.67 0.729 -2.7 -0.4
L3 11.98 7.94 0.663 -3.8 -1.4
L4 14.09 10.49 0.745 -3.4 -0.8
Total 36.59 26.11 0.713 -3.3 -0.9
Region Area (cm2) BMC (g) BMD (g/cm2) T-score Z-score
L2 10.71 8.09 0.755 -2.5 -0.1
L3 12.79 10.29 0.805 -2.5 0.0
L4 15.99 12.19 0.763 -3.2 -0.6
Total 39.49 30.57 0.774 -2.8 -0.3
Region Area (cm2) BMC (g) BMD (g/cm2) T-score Z-score
L2 10.45 7.60 0.727 -2.7 -0,2
L3 12.22 8.75 0.715 -3.4 -0.7
L4 15.05 12.02 0.799 -2.9 -0.2
Total 37.72 28.37 0.752 -3.0 -0.3
Total BMD CV 1.0%, ACF = 0.993, BCF = 0.845, TH = 8.349 WHO Classification: Osteoporosis Fracture Risk: High
Total BMD CV 1.0%, ACF = 0.993, BCF = 0.845, TH = 8.492 WHO Classification: Osteoporosis Fracture Risk: High
Total BMD CV 1.0%, ACF = 0.995, BCF = 0.986, TH = 7.926 WHO Classification: Osteoporosis Fracture Risk: High
б
а
в
Рисунок 1. Результати денситометричного обстеження поперекового в 'щд 'ту хребта па^ентки В., 75роюв. Постменопаузальний остеопороз. Черезшк1рна вертебропластика L. Стан МЩКТ тл хребц'в: а) тсля вертебропластики L; б) через 6 м!с.; в) через 2 роки
Region Area (cm2) BMC (g) BMD (g/cm2) T-score Z-score
L1 13.30 7.82 0.588 -3.1 -0.8
L3 16.40 10.19 0.621 -4.2 -1.6
L4 16.05 11.70 0.729 -3.5 -0.8
Total 45.76 29.71 0.649 -3.7 -1.1
Region Area (cm2) BMC (g) BMD (g/cm2) T-score Z-score
L1 13.98 9.03 0.646 -2.5 -0.2
L3 16.45 12.58 0.765 -2.9 -0.2
L4 16.81 12.89 0.767 -3.2 -0.4
Total 47.24 34.51 0.730 -2.9 -0.3
Total BMD CV 1.0%, ACF = 0.995, BCF = 0.986, TH = 7.989 WHO Classification: Osteoporosis Fracture Risk: High
Total BMD CV 1.0%, ACF = 0.995, BCF = 0.986, TH = 8.017 WHO Classification: Osteoporosis Fracture Risk: High
б
а
Рисунок 2. Результати денситометричного обстеження поперекового в '1дд 'шу хребта па^ентки С., 64 роки. Постменопаузальний остеопороз. Черезшюрна вертебропластика Ln. Стан МЩКТ тл хребц '/в: а) тсля вертебропластики Ln; б) через рiк
Region Area (cm2) BMC (g) BMD (g/cm2) T-score Z-score Region Area (cm2) BMC (g) BMD (g/cm2) T-score Z-score Region Area (cm2) BMC (g) BMD (g/cm2) T-score Z-score
L2 11.60 8.56 0.738 -2.6 -1.6 L2 11.21 8.57 0.765 -2.4 -1.3 L2 11.01 8.34 0.757 -2.5 -1.3
L3 10.58 8.10 0.765 -2.9 -1.9 L3 10.66 7.95 0.746 -3.1 -2.0 L3 11.00 8.36 0.760 -2.9 -1.8
L4 13.31 11.65 0.875 -2.2 -1.1 L4 12.66 11.24 0.888 -2.1 -0.9 L4 11.66 10.33 0.886 -2.1 -0.9
Total 35.50 28.31 0.797 -2.6 -1.5 Total 34.53 27.76 0.804 -2.5 -1.4 Total 33.67 27.03 0.803 -2.5 -1.3
Total BMD CV 1.0%, ACF = 0.995, BCF = 0.986, TH = 7.895 WHO Classification: Osteoporosis Fracture Risk: High
Total BMD CV 1.0%, ACF = 0.987, BCF = 0.983, TH = 8.021 WHO Classification: Osteoporosis Fracture Risk: High
Total BMD CV 1.0%, ACF = 0.987, BCF = 0.983, TH = 8.072 WHO Classification: Osteoporosis Fracture Risk: High
б
а
в
Рисунок3. Результатиденситометричного обстеження поперекового в'щд'шухребта. Пац'ентка К., 54 роки. Черезшюрна вертебропластика и. Стан МЩКТ тл хребц'в: а) п!сля вертебропластики
б) через рк; в) через 2 роки
Region Area (cm2) BMC (g) BMD (g/cm2) T-score Z-score
L1 14.27 7.83 0.549 -3.4 -1.5
L4 14.62 9.95 0.681 -4.0 -1.7
Total 28.89 17.78 0.615 -3.8 -1.7
Region Area (cm2) BMC (g) BMD (g/cm2) T-score Z-score
L1 15.38 8.68 0.564 -3.3 -1.3
L4 14.87 10.70 0.719 -3.6 -1.2
Total 30.26 19.38 0.640 -3.6 -1.4
Total BMD CV 1.0%, ACF = 0.993, BCF = 0.985, TH = 7.535 WHO Classification: Osteoporosis Fracture Risk: High
Total BMD CV 1.0%, ACF = 0.995, BCF = 0.986, TH = 7.754 WHO Classification: Osteoporosis Fracture Risk: High
б
а
Рисунок 4. Результати денситометричного обстеження поперекового в'1ддЛу хребта пац!ентки К., 70 роюв. Черезшк1рна вертебропластика Lu i Lm. Стан МЩКТ тЛ хребц'/в: а) п!сля вертебропластики
LII i LIII; б) через рк
Region Area (cm2) BMC (g) BMD (g/cm2) T-score Z-score
L3 13.16 8.42 0.640 -4.0 -2.5
L4 15.51 11.19 0.721 -3.6 -2.0
Total 28.66 19.61 0.684 -3.8 -2.3
Region Area (cm2) BMC (g) BMD (g/cm2) T-score Z-score
L3 12.97 8.08 0.623 -4.2 -2.7
Total 12.97 8.08 0.623 -4.2 -2.7
Total BMD CV 1.0%, ACF = 0.993, BCF = 0.985, TH = 7.535 WHO Classification: Osteoporosis Fracture Risk: High
Total BMD CV 1.0%, ACF = 0.993, BCF = 0.985, TH = 7.660 WHO Classification: Osteoporosis Fracture Risk: High
б
a
Рисунок5. Результати денситометричного обстеження поперекового в'щд'шухребта пацентки Р., 60 роюв. Постменопаузальний остеопороз. Черезшк1рна вертебропластика L, LUI i LIV. Стан МЩКТ тл хребц'/в: а) псля вертебропластики Ln i Lni; б) через 6 мс.
Region Area (cm2) BMC (g) BMD (g/cm2) T-score Z-score
L2 15.28 10.61 0.694 -3.0 -1.5
Total 15.28 10.61 0.694 -3.0 -1.5
Region Area (cm2) BMC (g) BMD (g/cm2) T-score Z-score L2 14.59 11.51 0.789 -2.2 -0.6
Total 14.59 11.51 0.789 -2.2 -0.6
Region Area (cm2) BMC (g) BMD (g/cm2) T-score Z-score
L2 15.96 11.93 0.748 -2.5 -0.9
Total 15.96 11.93 0.748 -2.5 -0.9
Total BMD CV 1.0%, ACF = 0.995, BCF = 0.986, TH = 6.271 WHO Classification: Osteoporosis Fracture Risk: High
Total BMD CV 1.0%, ACF = 0.995, BCF = 0.986, TH = 6.323 WHO Classification: Osteoporosis Fracture Risk: High
Total BMD CV 1.0%, ACF = 0.995, BCF = 0.986, TH = 6.167 WHO Classification: Osteoporosis Fracture Risk: High
б
a
в
Рисунок 6. Результати денситометричного обстеження поперекового в'1дд'шу хребта пацентки К., 62 роки. Постменопаузальний остеопороз. Вертебропластика L, LUI, LVV. Стан МЩКТ тл хребц'/в: а) псля вертебропластики L,, Lm, LIV; б) через 6 мс., в) через рк
Введення кiсткового цементу в 3 лла хребця
Клтчний приклад 5. Пацieнтка Р., 60 рокiв. Дiа-гноз: постменопаузальний остеопороз. Компресiйнi переломи в грудному вщдш й поперековому вщдш (LII i LIII) хребта. Низька МЩКТ на рiвнi хребця Проведено дослiдження МЩКТ пiсля вертебропластики LI i LII (рис. 5а) через 6 мю. Встановлено вираженi остео-поротичнi змiни на рiвнi хребцiв LIII i LIV. Пiсля вертебропластики за вщсутноста антиостеопоротично! те-рапи показники МЩКТ на рiвнi хребця LIII знизилися на 2,7 %. Було проведено вертебропластику хребця LIV (рис. 5б).
Клтчний приклад 6. Пащентка К., 62 роки. Дiагноз: постменопаузальний остеопороз. Компресшш переломи тiл хребцiв. Проведено вертебропластику в грудному (Т^п) i поперековому вiддiлах (LI, LIII, LIV) хребта. На рiвнi хребця LII зафiксовано вираженi остеопоро-тичш прояви (рис. 6а). Через 6 мiс. пiсля попередньо-го обстеження на тлi остеотропно! терапи на рiвнi LII хребця виявлено остеопешчш прояви, тобто вiдбулося пiдвищення МЩКТ на 19,3 % (рис. 6б). Додатково з метою у^плення хребта проведено вертебропластику тта хребця SI. Проте через рiк МЩКТ LII знизилась на 4 % порiвняно з попереднiм дослiдженням (рис. 6в). Додатково в LIII визначено перелом хрящово! зами-кально! пластинки. За даними лггератури, переломи в цш структурi досить часто зустрiчаються в пащентав з остеопорозом [19].
Обговорення
За даними лiтератури, низька МЩКТ хребщв при-зводить до значних змш у мiжхребцевих дисках, жор-сткостi й розподiлу навантаження в хребта шсля комп-ресiйного перелому [20—22]. При цьому в результата порiвняльного аналiзу доведено, що вщновлення меха-нiчноi' функци пiсля вертебропластики мало залежить вiд типу ысткового цементу, бiльше — вiд його об'ему, проте може бути ускладненим у людей iз низькою МЩКТ, у яких переломи хребщв е тяжчими [20, 23].
6 дащ що похилий вш i низьы показники МЩКТ у поперековому вщдш хребта й проксимальному вiддiлi стегново! кустки можна розглянути як предиктори пе-реломiв сумiжних хребцiв шсля проведення черезшыр-но! вертебропластики [24]. За даними проведених нами дослщжень, низьы показники МЩКТ зафшсовано в ушх хребцях без цементу. Проте новi компресiйнi переломи шсля вертебропластики вщбувалися найчастiше в хребцях, яы не контактують iз хребцем iз цементом, i були поширеш в пацieнтiв iз низькою МЩКТ [10].
Отже, у результата аналiзу показниыв МЩКТ па-цieнтiв iз остеопорозом пiсля черезшкiрноi' вертебропластики, виконано! на 1—3 хребцях поперекового вщдту хребта, встановлено, що за наявноста компре-сiйних переломiв при призначенш антиостеопоротично! терапи показники МЩКТ не знижуються. Проте в ушх пащентав у хребцях без вертебропластики в рiзнi термiни дослщження (вiд 6 мiс. до 2 роыв) зберiгаються остеопоротичнi прояви. Принципових вщмшностей за
показниками МЩКТ на piBHi хребцiв, що розташова-ш вище або нижче вiд хребця з ыстковим цементом, а також промiж хребцями з вертебропластикою, не встановлено. Отримаш данi слщ враховувати в разi необ-хщноста встановлення фiксувальних конструкцiй у цих хребтових рухових сегментах. Крiм того, пащентам пiсля вертебропластики необхiдно призначати остео-тропну терапiю на тривалий перiод.
Висновки
Незалежно вiд рiвня виконання вертебропластики в пацiентiв з остеопорозом за умов дотримання рекомендаций щодо антиостеопоротично! терапи' не вщбува-еться суттевих змш показниыв МЩКТ у прилеглих до оперованого хребцях.
Пащентам шсля вертебропластики необидно призначати остеотропну тератю на тривалий перюд.
Конфлжт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлшту iнтересiв при пщготовщ дано! статта.
Список л1тератури
1. Поворознюк В.В. Боль в нижней части спины /
B.В. Поворознюк//Medix Anti-Aging. — 2009. — № 2(08). —
C. 54-60.
2. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и остеопороз /В.В. Поворознюк, Н.В. Григорьева //Reproductive Endocrinology. — 2012. — № 4. — С. 40-47.
3. Vertebral fractures: clinical importance and management/
D.L. Kendler, D.C.Bauer, K.S. Davison et al. // The American journal of medicine. — 2016. — Vol. 129, № 2. — P. 221-231. doi: 10.1016/j.amjmed.2015.09.020.
4. Tomé-Bermejo F. Osteoporosis and the Management of Spinal Degenerative Disease (II) /F. Tomé-Bermejo, A.R. Pinera, L. Alvarez // Archives of Bone and Joint Surgery. — 2017. — Vol. 5, № 6. — P. 363.
5. Vertebral fracture assessment using a semiquantitative technique / H.K. Genant, C.Y. Wu, C. van Kuijk, M.C. Ne-vitt// Journal of bone and mineral research. — 1993. — Vol. 8, № 9. — P. 1137-1148. doi: 10.1002/jbmr.5650080915.
6. Instrumentation of the osteoporotic spine: biomechanical and clinical considerations/ K.E. Ponnusamy, S. Iyer, G. Gupta, A.J. Khanna // The Spine Journal. — 2011. — Vol. 11, № 1. — P. 54-63. doi: 10.1016/j.spinee.2011.03.005.
7. Hart R..A. Spine surgery for lumbar degenerative disease in elderly and osteoporotic patients / R.A. Hart, M.A. Pren-dergast// Instructional course lectures. — 2007. — Vol. 56. — P. 257-272.
8. Kircelli A., Çoven i. Percutaneous Balloon Kyphoplasty Vertebral Augmentation for Compression Fracture Due to Vertebral Metastasis: A 12-Month Retrospective Clinical Study in 72 Patients / A. Kircelli, i. Çoven // Medical science monitor: international medical journal of experimental and clinical research. — 2018. — Vol. 24. — P. 2142.
9. Bone cement distribution is a potential predictor to the reconstructive effects of unilateral percutaneous kyphoplasty in OVCFs: a retrospective study / J. Lin, L. Qian, C. Jiang et al. // Journal of orthopaedic surgery and research. — 2018. — Vol. 13, № 1. — P. 140. doi: 10.1186/s13018-018-0839-5.
10. New levels of vertebral compression fractures after percutaneous kyphoplasty: retrospective analysis of styles and risk factors / L. Ning, S. Wan, C. Liu et al. //Retrospective Analysis of Styles and Risk Factors // Pain Physician. — 2015. — Vol. 18. — P. 565-572.
11. A randomized trial comparing balloon kyphoplasty and vertebroplasty for vertebral compression fractures due to osteoporosis / M. Dohm, C.M. Black, A. Dacre et al. // American Journal of Neuroradiology. — 2014. — Vol. 35, № 12. — P. 2227-2236. doi: 10.3174/ajnr.A4127.
12. Percutaneous vertebroplasty: functional improvement in patients with osteoporotic compression fractures / L. Alvarez, M. Alcaraz, A. Perez-Higueras et al. //Spine. — 2006. — Vol. 31, № 10. — P. 1113-1118. doi: 10.1097/01. brs.0000216487.97965.38.
13. Comparison of kyphoplasty and vertebroplasty for treatment of painful osteoporotic vertebral compression fractures: twelve-month follow-up in a prospective nonrandomized comparative study /X. Li, H. Yang, T. Tang et al. // Clinical Spine Surgery. — 2012. — Vol. 25, № 3. — P. 142-149. doi: 10.1097/ BSD.0b013e318213c113.
14. Impact of cement leakage into disks on the development of adjacent vertebral compression fractures / W.J. Chen, Y.H. Kao, S.C. Yang et al. // Clinical Spine Surgery. — 2010. — Vol. 23, № 1. — P. 35-39. doi: 10.1097/BSD.0b013e3181981843.
15. Risk prediction of new adjacent vertebral fractures after PVP for patients with vertebral compression fractures: development of a prediction model / B.Y. Zhong, S.C. He, H.D. Zhu et al. // Cardiovascular and interventional radiology. — 2017. — Vol. 40, № 2. — P. 277-284.
16. Early Adjacent Vertebral Fractures after Balloon Kyphoplasty for Osteoporotic Vertebral Compression Fractures / B.S. Ko, K.J. Cho, J.W. Park//Asian spine journal. — 2018. — Nov 29. doi: 10.31616/asj.2018.0224.
17. Пат. 55710 Украта, МПК A61B 17/56. Cnoci6 xi-рургiчного лтування компресшних nереломiв ты хребщв
та пристрш для його здшснення / Л.М. Лигун, В.М. Ши-мон, В.О. Радченко, А.1. Попов; № 2002053967; заявл. 15.05.2002, опубл. 15.04.2003, Бюл. № 4.
18. Костная денситометрия в клинической практике / В.А. Радченко, С.Б. Костерин, Н.В. Дедух, Е.А. Побел // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2015. — № 2. — C. 100-107. doi:10.15674/0030-598720152100-107.
19. The effects of osteoporosis and disc degeneration on vertebral cartilage endplate lesions in rats / Ding Y., Jiang J., Zhou J. et al. // European Spine Journal. — 2014. — Vol. 23, № 9. — P. 1848-1855. doi: 10.1007/s00586-014-3324-9.
20. Mechanical efficacy of vertebroplasty: influence of cement type, BMD, fracture severity, and disc degeneration /J. Luo, D.M. Skrzypiec, P. Pollintine et al. //Bone. — 2007. — Vol. 40, № 4. — P. 1110-1119. doi: 10.1016/j.bone. 2006.11.021.
21. Association between bone mineral density and lumbar disc degeneration / S. Salo, V. Leinonen, T. Rikkonen et al. // Maturitas. — 2014. — Vol. 79, № 4. — P. 449-455. doi: 10.1016/j.maturitas.2014.09.003.
22. The association between lumbar spine bone mineral density and lumbar disc degeneration: a study in Han Chinese / J. Pan, X. Tong, Y. Han et al. // Chin. J. Osteoporos. — 2016. — Vol. 22. — P. 1156-1160.
23. Risk factors for new vertebral fractures after percutaneous vertebroplasty in patients with osteoporosis: a prospective study / W.G. Liu, S.C. He, G. Deng et al. // Journal of Vascular and Interventional Radiology. — 2012. — Vol. 23, № 9. — P. 11431149. doi: 10.1016/j.jvir 2012.06.019.
24. Risk factors of adjacent vertebral collapse after percutaneous vertebroplasty for osteoporotic vertebral fracture in postmenopausal women / K. Takahara, M. Kamimura, H. Moriya et al. //BMC musculoskeletal disorders. — 2016. — Vol. 17, № 1. — P. 12. doi: 10.1186/s12891-016-0887-0.
Отримано 25.02.2019 ■
Радченко В.А.1, Пионтковский В.К.2, Попов А.И.1, Дедух Н.В.3, Костерин С.Б.1, Мальцева В.Е.1 1ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко НАМН Украины», г. Харьков, Украина
2Коммунальное учреждение «Ровенская областная клиническая больница», г. Ровно, Украина 3ГУ «Институтгеронтологии им. Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев, Украина
Минеральная плотность костной ткани поясничного отдела позвоночника после проведения чрескожной вертебропластики у пациентов с остеопорозом
Резюме. Актуальность. На сегодняшний день при остео-поротических переломах тел позвонков самыми распространенными процедурами являются чрескожная вертебропла-стика и чрескожная баллонная кифопластика. Костный цемент, который используют для этих процедур, стабилизирует тело позвонка с остеопоротическим переломом и способствует повышению прочности. Цель: определить минеральную плотность костной ткани (МПКТ) в телах позвонков, прилегающих к телу позвонка с вертебропластикой и смежных, по данным обследования пациенток с остеопорозом на костном денситометре. Материалы и методы. На костном денситометре Explorer QDR (Hologic) проведено исследование МПКТ позвонков поясничного отдела позвоночника у 20 женщин постменопаузального периода через 6 мес., 1
и 2 года после проведения чрескожной вертебропластики. Костный цемент вводили в тела позвонков с низкой МПКТ при наличии компрессионного перелома для его консолидации или манифестного остеопороза, установленного по показателям рентгенографии, денситометрии, компьютерной и магнитно-резонансной томографии. Результаты. Анализ МПКТ пациентов с остеопорозом после чрескожной вертебропластики, выполненной на 1—3 позвонках поясничного отдела позвоночника, показал, что при наличии компрессионных переломов и назначении антиостеопоротической терапии показатели МПКТ не снижаются. Однако у всех пациентов в позвонках без вертебропластики на разных сроках исследования (от 6 мес. до 2 лет) сохраняются остеопороти-ческие проявления. Принципиальных различий по показа-
телям МПКТ на уровне позвонков, расположенных выше или ниже позвонка с костным цементом, а также между позвонками с вертебропластикой, не установлено. Полученные данные следует учитывать при необходимости установки фиксирующих конструкций в позвоночных двигательных сегментах. Выводы. Независимо от уровня выполнения вер-тебропластики у пациентов с остеопорозом при назначении
антиостеопоротической терапии не происходит существенных изменений показателей МПКТ в позвонках, прилегающих к оперированному и смежных с ним. Пациентам после вертебропластики необходимо назначать остеотропную терапию на длительный период.
Ключевые слова: минеральная плотность костной ткани; вертебропластика; смежные позвонки
V.O. Radchenko1, V.K. Piontkovsky2, A.I. Popov1, N.V. Dedukh3, S.B. Kosterin1, V.E. Maltseva1
1State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the National Academy of Medical Sciences
of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
2Municipal Institution "Rivne Regional Clinical Hospital", Rivne, Ukraine
3State Institution "D.F. Chebotarev Institute of Gerontology of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Bone mineral density of the lumbar spine after percutaneous vertebroplasty
in patients with osteoporosis
Abstract. Background. Today, the most common procedures in case of osteoporotic vertebral body fractures are percutaneous vertebroplasty and percutaneous balloon kyphoplasty. Bone cement, which is used for these procedures, stabilizes the vertebral body after osteoporotic fracture and contributes to increasing of strength. The purpose of the study was to determine the bone mineral density (BMD) in the vertebral bodies adjacent to the vertebral body with vertebroplasty and adjacent, according to examination of patients with osteoporosis on a bone densitometer. Materials and methods. An Explorer QDR bone densitometer (Hologic) was used to study the lumbar spine BMD in 20 postmenopausal women 6 months, a year and two years after percutaneous vertebroplasty. Bone cement was injected into the vertebral bodies with low BMD in case of compression fracture for its consolidation or symptomatic osteoporosis established in terms of X-ray, densitometry, computed tomography or magnetic resonance imaging. Results. Analysis of BMD in female patients with osteoporosis after percutaneous vertebroplasty
performed on 1—3 vertebrae of the lumbar spine showed that if there are compression fractures and anti-osteoporosis therapy, the indicators of BMD do not decrease. However, all patients in the vertebrae without vertebroplasty have osteoporotic manifestations for different periods of the study (from 6 months to 2 years). Fundamental differences in BMD indices at the level of the vertebrae located above or below the vertebra with bone cement, as well as between vertebrae with vertebroplasty, have not been established. The obtained data should be considered when it is necessary to install fixing structures in the vertebral body. Conclusions. Regardless of the level of performance of vertebroplasty in patients with osteoporosis, when prescribing anti-osteoporosis therapy, there are no significant changes in BMD indices in the vertebrae adjacent to the operated one and adjacent to it. Patients after vertebroplasty should be prescribed anti-osteoporosis therapy for a long period.
Keywords: bone mineral density; vertebroplasty; adjacent vertebrae
