CC BY
40
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.728.2-616.088.6
поворознюк в.в., дзерович Н.1., муаенко а.с.
ДУ «1нститутгеронтологи '¡мен Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украни», м. Ки/в
НОРМАТИВЫ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТ ТА МШЕРАЛЬНОТ
Щ^ЬНОСТ KiCTKOBOT ТКАНИНИ НА PiBHi ПОПЕРЕКОВОГО BiДДiЛY ХРЕБТА В УКРАТНСЬКИХ
ЖiHOK PiЗHOГO BiKY
Резюме. Метою досл/дження було оц/нити показники якостi трабекулярноi юстково)' тканини (TBS) i м/нерально! щiльностi юстково! тканини (МЩКТ) на рiвнi поперекового вддлу хребта в украЧнських практично здорових >юнок р/зного вку. На базi Укра!нського науково-медичного центру проблем остеопорозу обстежено 497 практично здоровихжнок в/ком вд 20 до 89 роюв, якi були розподiленi на &м груп за десятирiччями. Удослдження не включалиж/нок iз мiнеральною щ/льн/стю юстковоi тканини на р/вн/ поперекового вддлу хребта та шийки стегновоi юстки зi значенням Z-критер/я за межами ±2 SD, iз ранньою менопаузою (до 45 роюв), iз ожир/нням (ндекс маси т/ла > 30 кг/м2), з наявн/стю за-хворювань, що впливають на метабол/зм юстковоi тканини. МЩКТ на р/вн/ поперекового вддлу хребта (L1-L4) ощнювали за допомогою приладу двохенергетичноi рентген/всько! денситометра (Prodigy, GE Lunar, Мад/сон, США). Показник TBS (L1-L4) визначали за допомогою методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франц/я). У результатi проведеного досл/дження встановлено, що максимальнi зна-чення показника TBS (L1-L4) та МЩКТ на р/вн/ поперекового вддлу хребта (L1-L4) визначенi у ж/нок в/ково1 групи 30-39роюв. В/рогдно нижчий показник TBS (L1-L4) пор/вняно з ж/нками в/ково'/групи 30-39 роюв встановлено у в/кових групах 50-59, 60-69, 70-79 та 80-89 роюв, МЩКТ на р/вн/ поперекового вддлу хребта (L1-L4) — у в/кових групах 40-49, 50-59, 60-69, 70-79 та 80-89 роюв. Зниження показника TBS (L1-L4) в/рогдно збльшувалось з в/ком — вд -3,11 % у в/ков/й групi 40-49 роюв до -18,68 % — у в/ков/й групi 80-89 рок/в. Найбльш низью показники МЩКТ на р/вн/ поперекового вддлу хребта (L1-L4)
спостер/гались у в/ков/й групi обстеженихж/нок40-49роюв--16,97 %. При цьому у в/ков/й групi 80-89
роюв показник МЩКТ становив -9,50 %. Виявленi зм/ни МЩКТ обумовленi розвитком дегенеративно-дистроф/чних зм/н на р/вн/хребта з в/ком. Таким чином, вагом/сть детерм/нант, що визначають м/цн/сть юстково1 тканини, е вдм/нною у р/зних в/кових пер/одах. Отриманi нами результати пдтверджують незалежнсть показника TBS у визначеннi структурно-функцюнального стану юстково1 тканини та ри-зику остеопоротичних перелом/в. Встановлено негативний регрес/йний зв'язок м/ж тривалстю пост-менопаузального пероду ж/нки та показником TBS. При проведеннi регрес/йного анал/зу м/ж показ-никами якостi та мнерально1 щльност юстково1 тканини на р/вн/ поперекового вддлу хребта (L1-L4) у загальн/й групiвиявлено в/рогдний позитивний зв'язок (p = 0,0001). При вивченнiрегрес/йного зв'язку у р/знихв/ковихгрупахв/рогдна залежнсть виявлена тльки в обстеженихж/нокв/ково1 групи 30-39роюв. Враховуючи отриманi нами результати, вважаемо, що при ощнщ структурно-функц/онального стану юстково1 тканини та визначеннi ризику перелом/в у кожний в/ковий перод мае бути iндивдуальний пдх/д до пащента.
Ключов'1 слова: яюсть трабекулярноi юстково1 тканини, м/неральна щльнсть юстково1 тканини, вк, ж/нки.
Адреса для листування з авторами:
Украша, м. Ки!в, Оболонський район, Вишгородська вулиця, 67
ДУ «1нститут геронтолог^ iMeHi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши»
E-mail: okfpodac@ukr.net
© Поворознюк В.В., Дзерович Н.1., Мушенко А.С., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Травма
Вступ
Протягом останшх роыв значна увага вчених свггу придiляeться проблемi остеопорозу. Актуаль-шсть проблеми пов'язана з високою частотою роз-витку його тяжких ускладнень: низькоенергетичних переломiв ысток, у тому числi компресiйних пере-ломiв тiл хребцiв, переломiв дистального вщдшу кiсток передплiччя, шийки стегново! кiстки та iн., що призводить до шдвищено! швалщизацп та ле-тальностi [1, 2].
Найбiльш складною e дiагностика остеопорозу на перших стадiях захворювання, бо у бшьшосп випад-кiв першою клiнiчною ознакою захворювання e низь-коенергетичний перелом. У зв'язку з цим останшми роками з'являеться все бiльше нових дiагностичних методiв, що допомагають визначати групи ризику i ранню втрату ыстково! тканини у рiзних груп насе-лення [1].
Стан ыстково! тканини залежить вщ багатьох факторiв: мшерально! щшьносп ыстково! тканини (МЩКТ), ii метаболiзму, мiнералiзацil, макро-геометрй', мiкроархiтектури трабекулярно! ыстково! тканини, мiкропереломiв та ш. Однieю з основних детермшант мiцностi ыстково! тканини i ризику пе-реломiв е МЩКТ, за рахунок яко!, за даними лггера-тури, забезпечуеться 70—75 % мщносп кiстки [5]. Зо-лотий стандарт визначення МЩКТ — двохфотонна рентгешвська абсорбцiометрiя (ДРА). Тим не менш використання дано! методики у кшшчнш практицi мае ряд обмежень. Одним з основних е значна зона «перекриття» в ошб, у яких розвиваються переломи та у яких не виникають. Наступне обмеження використання показника МЩКТ — диспропорцшна оцшка кортикального шару кiстки залежно вiд обстежувано! дiлянки за допомогою ДРА i, вiдповiдно, вiдмiннiсть обмшу ыстково! тканини в дослiджуваних зонах. Зна-чимим обмеженням використання МЩКТ е також те, що вiрогiднi змши показника пiд впливом лшування або вiку можна оцiнити тсля тривалого часу (зазви-чай роыв). Обмiн у трабекулярнiй кiстковiй тканиш вiдбуваeться значно швидше (у 8 разiв вище порiвня-но з кортикальною). У зв'язку з цим при ощнюванш мiкроархiтектури трабекулярно! ыстки зб1льшуеться точнiсть i чутливiсть оцшки якостi ыстково! тканини i ризику переломiв у клiнiчнiй практицi. Таким чином, на сьогодш розвиваються новi неiнвазивнi вiзуалiзу-ючi технологй' в дiагностицi порушень структурно-функцiонального стану ыстково! тканини та визна-ченш ризику переломiв [1, 5].
У 2006 рощ компашею Med-Imaps (м. Бордо, Фран-цiя) запатентована нова методика TBS Insight для оцшки показника якосп трабекулярно! ыстково! тканини (trabecular bone score — TBS). При ощнщ показника не проводиться пряме фiзичне вимiрювання ыстково! мь кроархггектури, показник обчислюеться за проекщею 3Б-структури на 2D-площинi. Аналiз заснований на варiацii сiрих вщтшыв та амплiтудi щiльностi пiкселiв рентгешвського зображення (http://www.med-imaps. com). Метод надае глобальну оцiнку якостi ыстково!
тканини. Важливють методики полягае у Г! вщтворю-ваносп та дискримiнацiйнiй здатносл, чутливостi показника до змш при зaхворювaннi або при лшуванш, а також у впливi на оцшку ризику остеопоротичних переломiв [5, 8].
У рядi дослiджень доведено, що вш мае вiрогiдний вплив на вaрiбельнiсть показника TBS [4, 5, 9—12]. У дослщженш C. Simonelli та спiвaвт. встановлено, що показник TBS (LI—L4) залежав вщ вiку та знизився на 16,0 % у вшэвих групах вщ 45 до 90 рокiв. Щорiчнa втрата показника TBS збiльшилaсь у груш вшом понад 65 роыв (вщ —0,004 до —0,006). У перехресному досль дженнi, проведеному у канадському мiстечку Мангго-ба, було виявлено паралельно схоже вiдхилення показ-никiв МЩКТ i TBS з вшом у 29 407 обстежених жшок вiком понад 50 роыв. R. е1 Hage та ствавт. показали негативну кореляцiю мiж показником TBS (L2—L4) та вiком (г = —0,39, р < 0,001) у 4907 лiвaнських жшок вь ком вщ 20 до 90 роыв [5].
Вщомо, що наявшсть дегенерaтивно-дистрофiчних захворювань хребта, частота яких зростае з вшом, може давати хибш результати МЩКТ на рiвнi попереково-го вiддiлу хребта у людей старших вшових груп, тому в даному випадку для оцшки структурно-функцюналь-ного стану ыстково! тканини враховуються показники на рiвнi проксимального вщдшу та шийки стегново! ыстки. На шдст^ вищезазначеного рядом спещалю-тiв було проведено оцiнку показника TBS (LI—L4) у людей старших вшових груп та визначено залежшсть показника вщ нaявностi дегенерaтивно-дистрофiчних захворювань хребта [5].
R. Dufour i спiвaвт. дослiдили вплив остеоартриту хребта на TBS у 390 жшок вшэм 50—88,5 року у перехресному дослщженш. Пащенти були розподшеш на групи залежно вщ наявносп остеоартриту на рiвнi по-перекового вщдшу хребта (L4 тiлa хребця) вщповщно до критерй'в Мiжнaродного товариства з кшшчно! ден-ситометрй'. В результат aнaлiзу тiл хребцiв L1—L3 не було виявлено вiрогiдних вщмшностей МЩКТ i TBS. На рiвнi L4 тiлa хребця МЩКТ вiрогiдно була вищою (19,0 %) порiвняно з контролем, тодi як вiрогiдних вiдмiнностей показника TBS (—3,2 % в основнш гру-пi проти контрольно!, р > 0,05) не було встановлено. Хоча було виявлено вiрогiдну кореляцш мiж тяжкiстю остеоартриту та МЩКТ (г = 0,503; p < 0,001), зв'язку з показником TBS не було тдтверджено (г = —0,067; p = 0,426). Даш результати показують, що наявшсть остеоартриту хребта та його тяжысть мають незначний вплив на показник TBS та вiрогiдний — на МЩКТ на рiвнi поперекового вщдшу хребта [5, 6].
Враховуючи вищезазначене, важливим е проведения дослщжень, спрямованих на визначення детермшант, що визначають мщшсть ыстково! тканини та ризик виникнення остеопоротичних переломiв.
Метою дослщження було оцшити показники якостi трабекулярно! кiстково! тканини та мшерально! щшь-ностi ыстково! тканини на рiвнi поперекового вщдшу хребта в укра!нських практично здорових жшок рiзно-го вiку.
1,600 1,400 1,200 1,000 0,800 0,600 0,400 0,200 0,000
F = 46,21 р < 0,001
20-29 30-39 40-49 50-59 60-69 70-79 80-89 Роки
Матер1али та методи досл1дження
На 6a3i Укра!нського науково-медичного центру проблем остеопорозу обстежено 497 практично здо-рових жшок вiком вiд 20 до 87 роыв (середнiй вш — 58,09 ± 14,35 року, середнiй зрют — 162,32 ± 6,60 см, середня маса тта — 65,57 ± 8,94 кг, середнiй iндекс маси тiла (1МТ) — 24,73 ± 2,63 кг/м2), яи були розподь ленi на сiм груп за десятирiччями: 20—29 роив (n = 31), 30-39 рокiв (n = 34), 40-49 рокiв (n = 39), 50-59 роив (n = 130), 60-69 роив (n = 149), 70-79 роив (n = 98), 80-89 роив (n = 16).
У дослщження не включали жшок iз мшеральною щтьшстю юстково! тканини на рiвнi поперекового вщдту хребта та шийки стегново! кустки зi значенням /-критерия за межами ±2 SD, iз ранньою менопаузою (до 45 роив), iз ожирiнням (1МТ > 30 кг/м2), з наявшстю захворювань, що впливають на метаболiзм юстково! тканини.
МЩКТ на рiвнi поперекового вщдту хребта (L1-L4) оцiнювали за допомогою приладу двохенергетич-но! рештешвсько! денситометри (Prodigy, GE Lunar, Мадiсон, США). Показник TBS (L1-L4) визначали за допомогою методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франщя).
Статистичний аналiз проводили за допомогою програми Statistica 6.0. Результати наведеш як серед-ш величини (± SD). Використовували кореляцшний, регресiйний i однофакторний дисперсiйний аналiз ANOVA з поправкою Шеффе. Показник р < 0,05 ви-значався як вiрогiдний.
Результати
Антропометрична характеристика обстежених жь нок рiзного вшу наведена в табл. 1.
У результат проведеного дослiдження встановлено, що максимальш значення показника TBS (L1-L4) та МЩКТ на рiвнi поперекового вщдту хребта (L1-L4) визначенi у жшок вшово! групи 30-39 роив. Вiрогiдно нижчий показник TBS (L1-L4) порiвняно з жiнками вшово! групи 30-39 роыв встановлено у вшових групах 50-59 (p < 0,001), 60-69 (p < 0,001), 70-79 (p < 0,001) та 80-89 (p < 0,001) роив, МЩКТ на рiвнi поперекового вщдту хребта (L1-L4) — у вшових групах 40-49 (p < 0,001), 50-59 (p < 0,001), 60-69 (p < 0,001), 70-79 (p < 0,001) та 80-89 (p = 0,03) роив (рис. 1, 2).
Рисунок 1. Показник якост трабекулярноi юстково! тканини (TBS (L1-L4)) у ж!нок р!зного Biку
Прим1тка: * — вiрогiднi в!дм1нност! показника порiвняно з показником у жiнок вково! групи 30-39 рок/'в.
Рисунок 2. Показник мiнеральноí щ!льност! юстковоi тканини на р/внi поперекового в'щд'лу хребта (L1-L4) у ж!нок р!зного в!ку Прим1тка: * — в!рогщн1 в!дм!нност! показника пор/вняно з показником у ж!нок вково! групи 30-39 рокв.
BiKOBa група 20-29 30-39 40-49 50-59 60-69 70-79 80-89 F Р
N 31 34 39 130 149 98 16
Середнм BiK (роки) 25,03 ± 2,15 34,21 ± 2,96 45,87 ± 2,65 54,55 ± 2,74 63,95 ± 2,99 73,62 ± 2,42 81,88 ± 1,86 - -
Середня маса (кг) 57,13 ± 8439 62,74 ± 8,14 66,10 ± 9,27 67,94 ± 8,83 67,05 ± 8,49 64,31 ± 8,04 61,31 ± 8,61 9,15 < 0,001
Середнш зрют (см) 166,95 ± 6,51 165,59 ± 5,97 164,15 ± 5,74 163,93 ± 5,96 161,45 ± 6,17 159,02 ± 6,60 157,19 ± 5,05 13,68 < 0,001
1ндекс маси тта (кг/м2) 20,45 ± 2,39 22,86 ± 2,58 24,47 ± 2,75 25,26 ± 2,86 25,68 ± 2,61 25,42 ± 2,71 24,73 ± 2,63 20,57 < 0,001
кг/м2 1,400 1,200 1,000 0,800 0,600 0,400 0,200 0,000
F = 11,65
р < 0,001
* * *
20-29 30-39 40-49 50-59 60-69 70-79 80-89 Роки
Таблиця 1. Антропометрична характеристика обстежених укра!нських ж1нок р1зного в1ку
0,00 -2,00 -4,00 -6,00 -8,00 -10,00 -12,00 -14,00 -16,00 -18,00 -20,00
Роки
40-49 50-59 60-69 70-79 80-89
1
■
-3,11
-11,28
-13,44
-17,67 -i
4868
1 1 1
51 ¿1
ся 1
m
i- 1
0
0
0
0
1
0
6-5 0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Тривалють постменопаузального перiоду, роки
о
8" о § ° о о 8
ÖOo 00 f 8°|§C 1°° с 18°' О @ ° о
-asSei Щ CD О >0 о < осо э со о о <
8оГ °° ос oD^ о -о----- ~ "О---
° i °° о «о °о 80ов оО 8 ОО о 6 о о -----
О о О с о о о ° о ( о
е о
Рисунок 5. Регресйний зв'язок м'ж тривал'/стю постменопаузального пероду та показником TBS (L1-L4) у практично здорових ж!нок Прим1тка: р!вняння лнйноi регреси: TBS (L1—L4) = 1,264 - 0,005 х тривалсть постменопаузального перюду, роки; r = -0,296; t = -5,950; p < 0,001.
0,00 -2,00 -4,00 -6,00 -8,00 -10,00 -12,00 -14,00 -16,00 -18,00
40-49 50-59
Роки 60-69
70-79 80-89
-11,51
-10,39
-9,50
-15,21
-16,97
Рисунок 3. В1ков1 вщм1нност1 (%) показника якост! трабекулярноi кстковоi тканини (TBS (L1-L4)) у ж!нок р!зного в!ку пор!вняно з ж!нками 30-39 рок/'в
При вивченш вшових вщмшностей показниыв якост та мшерально! щшьносл кютково! тканини по-рiвняно з даними жшок вшово! групи 30—39 роыв ви-значенi суперечливi результати. Зниження показника TBS (LI—L4) вiрогiдно збтьшувалось з вiком — вiд —3,11 % у вшовш групi 40—49 роив до —18,68 % — у вшовш груш 80—89 роыв (рис. 3). Найбтьш низьы по-казники МЩКТ на рiвнi поперекового вщдшу хребта (L1—L4) спостериались у вшовш групi обстежених жь
нок вшом 40—49 роыв--16,97 %. При цьому у вшовш
груш 80—89 роив показник МЩКТ становив —9,50 % (рис. 4).
Встановлено вiрогiдний негативний регресшний зв'язок Mix: тривалютю постменопаузального перюду
Рисунок 4. В1ков1 вщмшност (%) показника мiнеральноl щ1льност! юстково/ тканини на рiвнi поперекового в '1дд 'шу хребта (L1-L4) у ж!нок р!зного в1ку пор!вняно з жнками 30-39 роюв
жшки та показником TBS, який описано рiвнянням лшшно! регреси (рис. 5).
При цьому вiрогiдного зв'язку мiж тривалютю постменопаузального перюду та МЩКТ на рiвнi поперекового вщдшу хребта (L1—L4) у практично здорових xi-нок не було встановлено (рис. 6).
При проведенш регресшного аналiзу мiж по-казниками якост та мшерально! шдльносп ыстко-во! тканини на рiвнi поперекового вщдшу хребта (L1—L4) у загальнiй груш виявлено вiрогiдний по-зитивний зв'язок (г = 0,172; t = 3,881; p = 0,0001). Проте при вивченш регресшного зв'язку у рiзних вшових групах вiрогiдна залежшсть виявлена тшь-
1,5 1,4 1,3 1,2 1,1 1,0 0,9 0,8 0,7 0,6
О о о
о о о 8о о° о о о
°8 о° о °о о ° о° а о о о о ,
о ® о °8°° > О о° 0 о о о ,8 о 0 о 1 о о (
------ 4-^a-i i.Q.-0-J- о .О-а* О
ООО с о о с О 00 ) О »C §°8о о 8 8 00 8в° < IS 8t 1 О 'о о
О О 8 85 о ОО ° о о 0 о о
О О О § 0 о о° о В00"
-5 0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Тривалють постменопаузального перюду, роки
Рисунок6. Регресйний зв'язокм'ж тривалютю постменопаузального перюду та показником МЩКТ на рiвнi поперекового в '1дд 'шу хребта (L1-L4) у практично здорових жiнок Прим1тка: р!вняння л!н!йноi регресИ: МЩКТ (L1-L4) = 1,026 + 0,001 х тривалсть постменопаузального пероду, роки; r = -0,053 t = 1,018; p = 0,309.
ки у обстежених жiнок вшово! групи 30—39 роыв (рис. 7).
Обговорення
Результати даного дослiдження пiдтвердили данi лiтератури щодо вiрогiдного впливу вшу на варiабель-нють показникiв TBS та МЩКТ на piBHi поперекового вщдту хребта (L1—L4) [4, 5, 8, 9, 11, 12]. Так, у досль дженш C. Simonelli та спiвавт. встановлено, що показ-ник TBS (L1—L4) знизився на 16,0 % у вшових групах вiд 45 до 90 роыв [12]. У практично здорових укра!н-ських жiнок даний показник становив 18,68 % у вшэвих групах в!д 30 до 89 роив.
При порiвняннi з даними жшок вшово! групи 30—39 роыв встановлений протилежний напрямок
змш показниыв TBS та МЩКТ (L1—L4) з вшом: на фонi хибного зростання показниыв МЩКТ на piBHi поперекового вщдшу хребта з вiком при проведенш ДРА якiсть ыстково! тканини вipогiдно зменшуеть-ся. Виявленi змши МЩКТ пояснюемо розвитком дегенеpативно-дистpофiчних змш на piвнi хребта з вшом [6].
При вивченш pегpесiйного зв'язку мiж показника-ми TBS та МЩКТ (L1—L4) у piзних вшових групах вь pогiдна залежнiсть виявлена ттьки в обстежених жшок вшово! групи 30—39 роыв — встановлений нами вшо-вий перюд максимальних значень показникiв TBS та МЩКТ (L1—L4).
Таким чином, вагомiсть детеpмiнант, що визнача-ють мiцнiсть ыстково! тканини, е вiдмiнною у piзних
20-89 poKiB
1,8
1,6
?1,4
w 1,2 m
I—
1,0 0,8
4
-
сп m
0,6 0,
А
1,60
1,55
1,50
1,45
1,40
1,35
1,30
1,25
1,20 0
О О ( % ° 'о 4?° 6G О о J> о ° <ь 0
°о °е # IV щ ^ йй #00 4>°c8 ---
R 0
О о "И SP 0§ 'nnn 00° ° 8 о= э> =»„ ° оо о S4 °oo У oO ° <я о
Оо о о О О 0
° о
5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 МЩКТ (L1-L4), г/см2
30-39 poKiB
951,001,051,101,151,201,251,301,351,401,45 МЩКТ (L1-L4), г/см2
20-29 poKiB
1,65 1,60 1,55 3 1,50 L1-1,45 w 1,40 Г 1,35 1,30 1,25 1,20 1,15
0,951,00 1,05 1,101,15 1,201,25 1,30 1,35 1,40 Б МЩКТ (L1-L4), г/см2
40-49 poKiB
1,6 1,5 Ч 1,4
1,3 1,2 1,1
1,0
0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 МЩКТ (L1-L4), г/см2
Г
В
Рисунок 7. Регресйний зв'язок м!ж показниками TBS (L1-L4) та м'шеральною щльнстю кстковоУ тканини на рiвнi поперекового в'щд'лухребта (L1-L4) у ж!нок р!зного в1ку. Р1вняння л1н1йно/ регресИ: А: TBS (L1—L4) = 1,077 + 0,159 х МЩКТ(L1-L4), г/см2; r = 0,172; t = 3,881; p = 0,0001; Б: TBS (L1—L4) = 1,338 + 0,047х МЩКТ(L1-L4), г/см2; r = 0,057; t = 0,307;p = 0,761; В: TBS (L1—L4) = 1,094 + 0,267х МЩКТ(L1-L4), г/см2; r = 0,442; t = 2,791; p = 0,009; Г: TBS (L1—L4) = 1,454 + 0,076 х МЩКТ(L1-L4), г/см2; r = -0,124; t = -0,764; p = 0,450;
50-59 poKiB
60-69 poKiB
1,6
1,1
1,0 0,9 0,8
о
о О <Р о о <р оо о о о
° °о о В о <р в о 8° о о ?о ' ° -о^с о о ,—СГ"
о я> f ° О О
о О о в о о о О с о осЯ О о о о о ° о < »
<*>0 о о
о о о
Д
0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 МЩКТ (L1-L4), г/см2
70-79 poKiB
1,6 1,5 1,4 1,3 1,2 1,1 1,0 0,9 0,8 0,7 0,6
0,7 0,8 0,9 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 МЩКТ (L1-L4), г/см2
(Л
F° 1
0 0 0 0
e
5 4 3 2 1 0 9 8 7
0,7 0,8 0,9 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 МЩКТ (L1-L4), г/см2
о
о о - о
о 8° °< °о 1 О 8 е о о о О о
~ V в О „ • в---л о о w о
___о- - ----.. ----- — _ ° °
О о о " ° о о о о О о о о° о
о О о о о ° о
о •
1,4
1,3
1,2
1,1
1,0
0,9
0,8
0,7 0
80-89 poKiB
Ж
7 0,8 0,9 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 МЩКТ (L1-L4), г/см2
Рисунок 7 (зак!нчення). Регресйний зв'язокм!жпоказниками TBS (L1-L4) та мнеральною щ1льн1стю кютково/ тканини на piBHi поперекового в!дд!лу хребта (L1-L4) у ж!нок р!зного в1ку. Р1вняння л1н1йно/ регресИ:
Д: TBS (L1—L4) = 1,160 + 0,969 х МЩКТ (L1-L4), г/см2; r = 0,122; t = 1,386; p = 0,168; Е: TBS (L1—L4) = 1,164 + 0,040 х МЩКТ (L1-L4), г/см2; r = 0,046; t = 0,559; p = 0,577; е: TBS (L1—L4) = 1,147 + 0,001 х МЩКТ (L1-L4), г/см2; r = -0,001; t = -0,013; p = 0,990; Ж: TBS (L1-L4) = 1,170 + 0,036 х МЩКТ (L1-L4), г/см2; r = -0,057; t = -0,215; p = 0,833.
вшових перюдах жшки. Отримаш нами результата шд-тверджують незалежнють показника TBS [5, 12]. Вва-жаемо, що при оцшщ структурно-функцюнального стану тстково! тканини та визначенш ризику перело-мiв у кожний вшовий перюд мае бути шдивщуальний шдхщ до пащента.
Висновок
Вш мае вiрогiдний вплив на варiабельнiсть по-казниыв якост та мшерально! щтьносп ыстково! тканини. Максимальш показники TBS та МЩКТ встановлеш у втэвш групi 30—39 рокiв обстежених практично здорових жшок. Показник якосп трабеку-
лярно1 к1стково1 тканини е незалежним 1 мае важливу д1агностичну ц1нн1сть в оц1нц1 структурно-функцю-нального стану к1стково'1 тканини та ризику остеопо-ротичних перелом1в.
Список л1тератури
1. Поворознюк В. В. Захворювання шстково-м'язовоИ системи в людей рiзного вжу (вибраш лекци, огляди, статт^: У 3 томах. — К., 2009. — 664 с.
2. Поворознюк В.В., Дзерович Н.И. Качество трабеку-лярной костной ткани у женщин различного возраста //Боль. Суставы. Позвоночник. — 2011. — № 4. — С. 29-31.
Е
3. Поворознюк В.В., Мусиенко А. С., Дзерович Н.И. Минеральная плотность и качество костной ткани, 10-летний риск остеопоротических переломов у украинских мужчин различного возраста // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2013. — № 3. — С. 52-55.
4. Barbara C.S., John P.B. Trabecular bone score: perspectives of an imaging technology coming of age // Arq. Bras. Endocrinol. Metab. — 2014. — 58/5. — Р. 493503.
5. Cormier C., Lamy O., Poriau S. TBS in routine clinical practice: proposals of use // Atlas of TBS use. — 2012. — 16.
6. Dufour R., Winzenrieth R.., Heraud A., Hans D., Mehsen N. Generation and validation of a normative, age-specific reference curve for lumbar spine trabecular bone score (TBS) in French women // Osteoporos. Int. — 2013. — № 24(11). — P. 2837-46.
7. ElHage R., Khairallah W., Bachour F., Issa M., Eid R., Fayad F. et al. Influence of Age, Morphological Characteristics, and Lumbar Spine Bone Mineral Density on Lumbar Spine Trabecular Bone Score in Lebanese Women // Clin. Densitom. — 2013. — № 17(3). — p. 434-435.
8. Hans D., Winzenrieth R. Estimation of Bone microarchitecture Pattern from AP spine DXA scans using the Trabe-
cular Bone Score (TBS): An added value in clinical routine for the patient. A short review // Osteologicky bulletin. — 2011. — 16(3). — P. 70-78.
9. Povoroznyuk V.V., Del Rio L., Di Gregorio S. et al. Is TBS different in healthy european caucasian men and women? Creation of normative spine tbs data for men // Program and abstract book (ASBMR 2014 Annual Meeting, 12-15 September 2014, Texas, USA). — 2014. — Poster M00290.
10. Povoroznyuk V.V., Del Rio L., Di Gregorio S. et al. Is TBS different in healthy european caucasian men and women? Creation of normative spine tbs data for men // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2014. — № 3. — С. 20-23.
11. Rabier B., Heraud A, Grand-Lenoir C. et al. A multi-centre, retrospective case-control study assessing the role of trabecular bone score (TBS) in menopausal Caucasian women with low areal bone mineral density (BMDa): Analysing the odds of vertebral fracture // Bone. — 2010. — 46. — P. 176-181.
12. Silva B.C., Leslie W.D., Resch H. et al. Trabecular bone score: a noninvasive analytical method based upon the DXA image // Journal of Bone and Mineral Research. — 2014. — 29(3). — P. 518-530.
Отримано 06.01.15■
Поворознюк В.В., Дзерович Н.И., Мусиенко А.С.
ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины », г. Киев
НОРМАТИВНЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ КАЧЕСТВА И МИНЕРАЛЬНОЙ ПЛОТНОСТИ КОСТНОЙ ТКАНИ НА УРОВНЕ ПОЯСНИЧНОГО ОТДЕЛА ПОЗВОНОЧНИКА У УКРАИНСКИХ ЖЕНЩИН РАЗНОГО ВОЗРАСТА
Резюме. Целью исследования было оценить показатели качества трабекулярной костной ткани (TBS) и минеральной плотности костной ткани (МПКТ) на уровне поясничного отдела позвоночника у украинских практически здоровых женщин разного возраста. На базе Украинского научно-медицинского центра проблем остеопороза обследовано 497 практически здоровых женщин в возрасте от 20 до 89 лет, которые были разделены на семь групп по десятилетиям. В исследование не включали женщин с минеральной плотностью костной ткани на уровне поясничного отдела позвоночника и шейки бедренной кости со значением Z-критерия за границами ±2 SD, с ранней менопаузой (до 45 лет), с ожирением (индекс массы тела > 30 кг/м2), с наличием заболеваний, влияющих на метаболизм костной ткани. МПКТ на уровне поясничного отдела позвоночника (L1—L4) оценивали с помощью прибора двух-энергетической рентгеновской денситометрии (Prodigy, GE Lunar, Мэдисон, США). Показатель TBS (L1—L4) определяли с помощью методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франция). В результате проведенного исследования установлено, что максимальные значения показателя TBS (L1—L4) и МПКТ на уровне поясничного отдела позвоночника (LI—L4) определены у женщин возрастной группы 30—39 лет. Достоверно низкий показатель TBS (L1—L4) по сравнению с женщинами возрастной группы 30—39 лет установлен в возрастных группах 50-59, 60-69, 70-79 и 80-89 лет, МПКТ на уровне поясничного отдела позвоночника (L1-L4) — в возрастных группах 4049, 50-59, 60-69, 70-79 и 80-89 лет. Снижение показателя TBS (L1-L4) достоверно увеличивалось с возрастом — от -3,11 % в
возрастной группе 40—49 лет до —18,68 % — в возрастной группе 80—89 лет. Наиболее низкие показатели МПКТ на уровне поясничного отдела позвоночника (L1—L4) наблюдались в возрастной группе обследованных женщин 40—49 лет--16,97 %.
При этом в возрастной группе 80—89 лет показатель МПКТ составил —9,50 %. Выявленные изменения МПКТ обусловлены развитием дегенеративно-дистрофических изменений на уровне позвоночника с возрастом. Таким образом, значимость детерминант, определяющих прочность костной ткани, является различной в разных возрастных периодах. Полученные нами результаты подтверждают независимость показателя TBS в определении структурно-функционального состояния костной ткани и риска остеопоротических переломов. Установлена негативная регрессионная связь между продолжительностью постменопаузального периода женщины и показателем TBS. При проведении регрессионного анализа между показателями качества и минеральной плотности костной ткани на уровне поясничного отдела позвоночника (L1—L4) в общей группе выявлена вероятная положительная связь (p = 0,0001). При изучении регрессионной связи в разных возрастных группах вероятная зависимость выявлена только у обследованных женщин возрастной группы 30—39 лет. Учитывая полученные нами результаты, считаем, что при оценке структурно-функционального состояния костной ткани и определении риска переломов в каждый возрастной период должен быть индивидуальный подход к пациенту.
Ключевые слова: качество трабекулярной костной ткани, минеральная плотность костной ткани, возраст, женщины.
Povorozniuk V.V., Dzerovych N.I., Musiienko A.S.
State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotariov of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
STANDARD INDICATORS OF TRABECULAR BONE SCORE AND BONE MINERAL DENSITY AT THE LUMBAR SPINE
IN UKRAINIAN WOMEN OF VARIOUS AGES
Summary. The objective of the study was to assess the indicators of trabecular bone score (TBS) and bone mineral density (BMD) at the lumbar spine in Ukrainian apparently healthy women of various ages. On the basis of Ukrainian scientific and medical center of osteoporosis problems, there were examined 497 apparently healthy women aged 20 to 89 years, who were divided into seven groups by decades. The study didn't include women with bone mineral density at the lumbar spine and femoral neck with value of Z-criterion out of range ± 2 SD, early menopause (45 years), obesity (body mass index > 30 kg/m2), diseases that affect bone metabolism. BMD at the lumbar spine (L1—L4) was assessed using dual-energy X-ray absorptiometry (Prodigy, GE Lunar, Madison, USA). Indicator of TBS (L1-L4) was determined by means of TBS iNsight technique (Med-Imaps, Pessac, France). As a result, the study found that the maximum value of TBS (L1-L4) and BMD at the lumbar spine (L1-L4) were detected in women aged 30-39 years. Significantly lower rate of TBS (L1-L4) compared with women aged 30-39 years has been found in the age groups 50-59, 60-69, 70-79 and 80-89 years, of BMD at the lumbar spine (L1-L4) — in the age groups 40-49, 50-59, 60-69, 70-79 and 80-89 years. Decline in TBS (L1-L4) increased significantly with age — from -3.11 % in the age group 40-49 years
to -18.68 % in the age group 80-89 years. The lowest rates of BMD at the lumbar spine (L1-L4) were observed in surveyed women aged
40-49 years--16.97 %. At that, in the age group 80-89 years BMD
was -9.50 %. Revealed changes in BMD are due to the development of degenerative-dystrophic changes at the spine with age. Thus, the importance of factors that determine bone strength is different in various age periods. Our results confirm the independence of TBS indicator in determining the structural and functional state of bone tissue and risk of osteoporotic fractures. There was found a negative regression relationship between duration of postmenopausal period of a woman and TBS index. When carrying out regression analysis between indicators of trabecular bone score and bone mineral density at the lumbar spine (L1-L4) in the whole group, there was found a probable positive correlation (p = 0.0001). When studying regression relationship in different age groups, a probable dependence was found only in women from age group 30-39 years. Given our results, we believe that in evaluating the structural and functional state of bone and determining the risk of fracture in each age period, there must be an individual approach to the patient.
Key words: trabecular bone score, bone mineral density, age, women.
