CC BY
20
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 616.728.2-089.28-06:616.718.4-08 ПОВОРОЗНЮК В.В., ОРЛИК Т.В., ДЗЕРОВИЧ Н.1.
ДУ «Ыститутгеронтологиím. Д.Ф. Чеботарьова» НАМН Укра!'ни», м. Ки!в Укра!нський науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Ки!в
ЗВ'ЯЗОК Mix СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬНИМ СТАНОМ КЮТКОВОТ ТКАНИНИ ТА ЧАСТОТОЮ НИЗЬКОЕНЕРГЕТИЧНИХ ПEРEЛОMiВ У ЖНОК У ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОМУ nEP^Ai
Резюме. Втрата юстково! тканини при остеопорозi вдбуваеться нэпом/то, тому захворювання часто ви-являеться вже псля розвитку перелому. Частота перелом/в збльшуеться з в/ком як у ж/нок, так i в чолов/к/в. Остеопороз / пов'язан з ним переломи ведуть до збльшення показниюв захворюваноск нвалдносп зни-жують яюсть життя / призводять до збльшення смертносл.
Золотим стандартом д/агностики остеопорозу на сьогодн залишаеться двохенергетична рентгенвська аб-сорбц/ометр/я (ДРА). За даними ДРА, основною юльюсною характеристикою структурно-функц/онального стану юстково! тканини е показник мнерально!' щ/льност (МЩКТ), основною яюсною — показник якост трабекулярно! юстково! тканини (TBS). Вдомо, що з в/ком обидва показники зменшуються / пог/ршуеться стан юстково'!' тканини. Мета—вивчити частоту низькоенергетичнихперелом/в ужнок у постменопаузальному пер/од/ залежно вд структурно-функцюнального стану кютково!' тканини.
Об'ект дослдження. Обстежено 1369 жнок у постменопаузальному пер/од/ в/ком 45-89 рок/в (середн/й в/к — 62,5 (55,0; 73,0] року, середн/й 1МТ — 28,6 ± 6,5 кг/м2, середня тривалсть постменопаузального перь оду — 14,5 ± 9,5 року). Обстежен/ пац/ентки були розподлен/ на групи залежно вд показниюв МЩКТ вдпо-вдно до критерПв ВООЗ: норма (Т-критер/й > (-1,0) SD; n = 563), остеопен/я (< (-1,0) Т-критер/й > (-2,5) SD; n = 498), остеопороз (Т-критер/й < (-2,5) SD; n = 308); а також за показником TBS (TBS L1-L4) на квартил/ (групи): Q-I — найнижчий квартиль (TBS = 0,362-1,077; n = 152); Q-Il — нижн/й квартиль (TBS = 1,078-1,203; n = 156); Q-Ill — верхн/й квартиль (TBS = 1,204-1,321; n = 148); Q-IV — найвищий квартиль (TBS = 1,322-1,793; n = 133). Методи дослдження. Наявнсть, локал/зацю, механ/зм та термн виникнення перелом/в вивчали за допо-могою спец/ал/зовано! карти Укранського науково-медичного центру проблем остеопорозу. М/неральну щ/льн/сть та як/сть трабекулярно! к/стково! тканини визначали на р/вн/ поперекового в/дд/лу хребта (L1-L4) з використанням двохенергетичного рентген/вського денситометра Prodigy (GE Medical systems, Lunar, model 8743,2005). Показник якост трабекулярно! юстково! тканини визначали з використанням програмного забезпечення TBS Insight (Med-Imaps, Бордо, Франц/я, 2006).
Результати дослдження. Увах групахжнок залежно вд показниюв МЩКТзустр/чаються низькоенергетичн/ переломи, у тому числ/ ухворихз остеопорозом — 45,5 % (140) випадюв, з остеопен/ею — 26,9 % (134) та при нормальних показниках МЩКТ 18,1 % (102) жнок мають переломи. Найбльша частота низькоенергетичних перелом/в спостергаеться у хворих з остеопорозом (46,5 %), причому за рахунок ос/б ¡з вертебральними переломами та переломами комб/новано! локал/зац/!. Частка пац/ент/в з остеопорозом серед ос/б /з не-вертебральними переломами становить 25,5 %.
50,8 % вертебральних, 43,7 % невертебральних та 32,8 % перелом/в комбновано!локал/зац/!розвиваються на тл/ низько! якост трабекулярно! юстково!' тканини.
Наявнсть вертебральних перелом/в у жнок у постменопаузальному пер/од/ в/рог/дно збльшуе ризик болю у грудному вддл в 1,32 раза.
Висновок. Розвиток низькоенергетичних перелом/в частково пов'язаний /з показниками мнерально! щль-ност та якост трабекулярно!' юстково! тканини.
Адреса для листування з авторами:
Орлик Тетяна Васктвна E-mail: problemosteo@ukr.net
© Поворознюк В.В., Орлик Т.В., Дзерович Н.1., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Актуальнють
Остеопороз (ОП) став однieю з основних проблем охорони здоров'я майже у Bcix промислово розвинених кра!нах [1, 5]. Щороку очiкуeться до 9 мтьйошв но-вих переломiв, обумовлених остеопорозом [5]. Рiвень смертности пов'язано! з переломами стегна та хребта, може перевищити 20 % [5]. У США остеопороз уражае в!д 4 до 6 млн жшок у постменопаузi [13], серед них що-рiчно рееструеться близько 2 млн переломiв. Приблиз-но 10 % жшок у 50-р!чному вщ вже мають принаймнi один остеопоротичний перелом [2]. У Канадi остеопороз розвиваеться в кожно! четверто! жшки вiком по-над 50 роив [13]. Iншi досл!дники повiдомляють про високий ризик розвитку остеопорозу й у чоловтв [5]. З огляду на постiйне збтьшення тривалостi життя як чоловiкiв, так i жiнок, цi цифри, зпдно з прогнозами, подвояться протягом наступних 40—50 роыв [10].
Мiнеральна щтьшсть ыстково! тканини (МЩКТ), вимiряна методом двохенергетично! рентгенiвськоi' аб-сорбцiометрií (ДРА), — еталон дiагностики остеопорозу за вщсутносл встановлених низькоенергетичних пе-реломiв [5]. МЩКТ е одним з основних фактор!в, що визначають мiцнiсть кустки i ризик переломiв [11], але iснуe значне перекриття значень МЩКТ серед осiб, яы мають переломи, та тих, ят не мають [7]. Серед шших факторiв, що впливають на мщшсть кiсток i ризик пе-реломiв, можна назвати таы, як макрогеометрiя корти-кально! та мiкроархiтектура губчасто! кустки, наявнiсть мiкроушкоджень, мiнералiзацiя ысткового матриксу та швидкiсть ремоделювання [14, 19]. Протягом останшх рокiв було розроблено ряд методiв оцiнки ыстково! мь кроархiтектури. Серед неiнвазивних методiв значного вдосконалення технологй' вiзуалiзацií набули ыльысна (периферична) комп'ютерна томографiя та магштно-резонансна томографiя, що дае можливють прямого вимiрювання ыстково! мшроархггектури [2]. Тим не менше обидва методи залишаються непрактичними для рутинного скриншгу та контролю лiкування [9].
Оцшка якостi трабекулярно! кiстковоi' тканини (TBS, безрозмiрна величина) — це новий метод вимiру мiкротекстури, що може бути застосований до будь-яких рентгешвських зображень, включаючи ДРА, шляхом ыльысно! оцiнки локальних змiн «вщтшыв шрого» [7, 17]. Для визначення TBS використали експеримен-тальну варiограму 2D-проекцiйних зображень iз метою розрiзнення 3D-мiкроархiтектури, яка мае однаковi значення МЩКТ, але рiзнi характеристики трабекулярно! кiстковоi' тканини [7, 17]. Були виявлеш значимi кореляцй' мiж TBS i 3D-параметрами кiстковоi' мшро-архггектури у трутв. Найбiльший зв'язок був мiж TBS i щiльнiстю з'еднання, що пояснювало 67,2 % диспер-сй'. На пiдставi багатофакторного регресiйного аналiзу була створена модель штерпретаци зв'язку мiж TBS i 3D-параметрами ыстково! мшроархггектури. Бiльш висок! значення TBS вщображали кращi характеристики мiцностi истки, тод! як низьы вказували на слаб-ысть ыстково! тканини та схильнють до перелом!в [7, 17]. TBS може визначатися ретроспективно на основ! тих зображень ДРА, що зроблеш попередньо, без необ-
х!дност будь-яких додаткових досл!джень. Кр!м того, показник може пор!внюватися з МЩКТ, осыльки ви-значае стан ыстково! тканини у тому ж репош ыстки. Проведено ряд досл!джень щодо шформативносп од-ночасного використання TBS та МЩКТ [14, 18, 19]. Доведено, що в жшок у постменопаузальному перюд^ як! мали переломи в анамнез!, значення показника менше пор!вняно з особами в!дпов!дного вшу без пере-лом!в [18].
Мета — вивчити частоту низькоенергетичних пере-лом!в у жшок у постменопаузальному перюд! залежно в!д структурно-функцюнального стану ыстково! тка-нини.
Об'ект досл1дження
Обстежено 1369 жшок у постменопаузальному пе-рюд! вшом 45—89 роив (середнш вш — 62,5 [55,0; 73,0] року, середнш 1МТ — 28,6 ± 6,5 кг/м2, середня трива-лють постменопаузального перюду — 14,5 ± 9,5 року). У досл!дження не включалися особи з тяжкою супут-ньою патолопею, високоенергетичними переломами чи травмами в анамнез!, високим р!внем ф!зичного навантаження, вторинним остеопорозом або станами, що могли би вплинути на структурно-функцюнальний стан ыстково! тканини, розвиток и порушень (захво-рювання сполучно! тканини, злояысш новоутворення в анамнез!, прийом глюкокортикощв, зловживання алкоголем та ш), клшчно машфестованими верте-бральними переломами з тривалютю постпереломного перюду менше 6 мюящв та штенсивнютю болю у спин! 9—10 бал!в за в!зуально-аналоговою шкалою (ВАШ) !з будь-яко! причини.
Обстежеш пащентки були розподтеш на групи у два етапи зпдно з метою досл!дження. На I етат — залежно в!д показниыв МЩКТ в!дпов!дно до критерив ВООЗ: норма (Т-критерш > (—1,0) SD), остеопешя (ОПн) (< (—1,0) Т-критерш > (—2,5) SD), остеопороз (Т-критерш < (—2,5) SD). Обстежених жшок було роз-подтено на групи: ОП — 308 пащенток з остеопорозом, ОПн — 498 пащенток з остеопешею; норма — 563 пащентки з показниками МЩКТ у межах норми.
На II еташ — залежно в!д TBS. Показник TBS на сьогодш не мае нормативних значень. На сучасному еташ в р!зних кра!нах, у тому числ! i в Укра!ш, ттьки проводяться досл!дження щодо визначення його ре-ферентних показниыв [1]. Норматив! значення TBS, як i для показника МЩКТ, мають бути специф!чними для окремих географ!чних територш та етшчних груп. З огляду на це в даному роздш був використаний ста-тистичний шдх!д, що застосовуеться у випадках не-нормованих ыльысних значень, а саме квартильний розподш груп.
Обстежених жшок було розподтено на групи (квартил^ за показником TBS (TBS L1-L4): Q-I — найнижчий квартиль (TBS = 0,362—1,077; n = 152); Q-II — нижнш квартиль (TBS = 1,078-1,203; n = 156); Q-III — верхнш квартиль (TBS = 1,204-1,321; n = 148); Q-IV — найвищий квартиль (TBS = 1,322-1,793; n = 133).
Методи досл1дження
Наявнють, локaлiзaцiю, мехашзм та термш ви-никнення переломiв визначали за допомогою спе-цiaлiзовaноï карти перенесених травм та переломiв, прийнято'1 стандартами обстеження в Украшському науково-медичному ценщ проблем остеопорозу. На-явнють та iнтенсивнiсть больового синдрому у грудному та поперековому вщщлах хребта оцiнювaли за допомогою в1зуально-аналогово1 шкали у балах вщ 0 до 10, яка також входить до складу спещал1зовано1 карти пащента центру.
Мiнерaльну щiльнiсть та яысть трабекулярно'1 ист-ково'1 тканини визначали на рiвнi поперекового вщдд-лу хребта (L1-L4) з використанням двохенергетично-го рентгенiвського денситометра Prodigy (GE Medical systems, Lunar, model 8743, 2005). Показник якост трабекулярно'1 кiстковоï тканини визначали з використанням програмного забезпечення TBS Insight (Med-Imaps, Бордо, Фрaнцiя, 2006).
Статистичний анал1з проводили з використанням пакетав програм Statistiсa 6.0 Copyright© StatSoft, Inc. 1984-2001, Serial number 31415926535897. Вивчали вщ-носнi та абсолютш частоти методом таблиць спорщне-ностi. Вiдносний ризик (ВР) обчислювали на основi таблиць кростабуляцй' за формулою: ВР = (а/А) / (с/В), визначали довiрчий штервал (Д1 95 %). Для оцiнки зв'язив мiж змiнними використовували кореляцiйний анал1з Спiрменa (R). Критичним рiвнем значущост при перевiрцi статистичних гiпотез вважали р < 0,05.
Результати досл1дження
Встановлено, що в усiх групах жiнок незалежно вiд покaзникiв МЩКТ зустрiчaються низькоенергетичнi переломи: з ОП — у 45,5 % (140) випадыв, з ОПн — 26,9 % (134) та 18,1 % (102) жшок iз нормальними по-казниками мають переломи. Причому частота неверте-бральних переломiв вiрогiдно не вiдрiзнялaся в жiнок з ОП (11,7 % (36)), ОПн (11,0 % (55)) та нормальною
МЩКТ (9,8 % (50)). Вiрогiднi вщмшноста (х2 = 95,66, р < 0,0001) спостер^алися за рахунок вертебральних переломiв (ОП — 20,5 % (63), ОПн — 9,6 % (48) та норма — 4,3 % (24) жшок мали переломи) та комбшова-но! локатзаци (ОП — 13,3 % (41), ОПн — 6,2 % (31) та норма — 5,0 % (28) жшок мали переломи). Частота переломiв комбшовано'1 локалiзацii (вертебральних та невертебральних) у групах iз показниками МЩКТ, що вщповщають ОПн та норм^ вiрогiдно не вiдрiзнялася (рис. 1).
Серед 135 обстежених хворих iз вертебральними переломами частка пацieнтiв з ОП (46,6 % (63)) була вiрогiдно бтьшою порiвняно з особами з нормальною МЩКТ (р = 0,02). Крiм того, 53,4 % жшок, яы мали вертебральш переломи, мали МЩКТ у межах норми (17,8 % (24)) та ОПн (35,6 % (48)).
Серед жшок, яи мали невертебральш переломи (141 особа), пащентки з ОП становили тльки четверту частину (25,5 % (36)) вщ загально! кiлькостi обстежених (з ОПн — 39,0 % (55) та з нормальною МЩКТ — 35,5 % (50)).
Частка хворих з ОП, яы мали переломи комбшовано! локалiзацii, становила 41,0 % (41) та вiрогiдно не вiдрiзнялась вщ показникiв у пацieнток з ОПн (31,0 % (31)) та нормальною МЩКТ (28,0 % (28)) (рис. 2).
Серед обстежених жшок зi встановленими вертебральними переломами 95,9 % (233) ошб мали бть у спиш, що було вiрогiдно бтьше порiвняно з пацieнт-ками з невертебральними переломами (88,0 % (205)), комбшованими переломами (88,5 % (314)) та без пере-ломiв (85,3 % (1821)) (х2 = 23,17, р < 0,001).
За результатами визначення ризику розвитку болю в спиш встановлено, що у випадку наявност вертебральних переломiв ризик розвитку болю у грудному вщдш хребта вiрогiдно збiльшуeться (ВР = 1,32; Д1 95%: 1,09—1,60, р = 0,004); ризик розвитку больового синдрому в поперековому вщдш вiрогiдно не змшю-еться (ВР = 1,03; Д1 95%: 0,98-1,09, р = 0,19).
Остепороз Остеопент Нормальна МЩКТ
5,0 %
I Без переломiв ■ Вертебральы □ Невертебральы И Комбiнованi
Рисунок 1. Частота перелом!в у ж!нок старших в!кових груп залежно вд стану мiнеральноï щльност кСтково)' тканини
Рисунок 2. Частка хворих iз р!зним станом м1нерально) щшьност юстково) тканини у структур! перелом!в рiзноí локалiзацii
Рисунок 3. Частота розвитку перелом'в р'зно) локал'зацп у жiнок у постменопаузальному перiодi залежно вд показника якост трабекулярно) юстково) тканини
На наступному етат вивчали особливост розвитку переломiв у жшок залежно вщ шшого показника структурно-функцюнального стану ыстково! тканини — якост трабекулярно! ыстково! тканини.
При аналiзi частоти розвитку рiзних титв перело-мiв (вертебральнi, невертебральнi, комбшовано! лока-лiзацií) встановлено, що на rai найнижчих показникiв TBS (Q-I) розвиваеться 50,8 % вертебральних перело-мiв, 43,7 % — невертебральних та 32,8 % — комбшовано! локалiзацií (рис. 3).
За результатами кореляцшного аналiзу встановлено вiрогiднi зв'язки мiж наявнiстю переломiв рiзноí' лока-лiзацií та вiком, МЩКТ та TBS (рис. 4).
Рисунок4. Кореляц1йн1 зв'язки м'1жнаявнстю перелом/в та показниками структурно-функцюнального стану кстковоi тканини у ж1нок у постменопаузальному перод1
Висновок
Найбтьша частота низькоенергетичних переломiв спостертаеться у хворих з остеопорозом (45,5 %), при-чому за рахунок ошб iз вертебральними переломами та переломами комбшовано! локалiзацi1. Частка паць ентiв з остеопорозом серед ошб iз невертебральними переломами становить 25,5 %. 50,8 % вертебральних, 43,7 % невертебральних та 32,8 % переломiв комбшовано! локалiзацil розвиваються на xni низько! якостi трабекулярно! ыстково! тканини.
Наявнiсть низькоенергетичних переломiв частко-во пов'язана з показниками мшерально! щiльностi та якостi трабекулярно! ыстково! тканини.
Список л1тератури
1. Поворознюк В.В., Дзерович Н.И. Качество трабеку-лярной костной ткани у женщин различного возраста // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2011. — 4. — С. 29-31.
2. Boutroy S, Bouxsein M.L., Munoz F, Delmas P. D. In vivo assessment of trabecular bone microarchitecture by highresolution peripheral quantitative computed tomography // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2005. — 90(12). — Р. 65086515.
3. Burge R., Dawson-Hughes B., Solomon D.H. et al. Incidence and economic burden of osteoporosis-related fractures in the United States, 2005—2025 // J. Bone Miner. Res. — 2007. — 22. — P. 465-475.
4. Czerwinski E., Badurski J.E., Marcinowska-Suchowier-ska E., Osieleniac J. Current understanding of osteoporosis according to the position of the World Health Organization (WHO) and International Osteoporosis Foundation // Or-top. Traumatol. Rehabil. — 2007. — 9. — P. 337-356.
5. Davies K.M., Stegman M.R., Heaney R.P., Recker R.R. Prevalence and severity of vertebral fracture: The Saunders County Bone Quality Study // Osteoporos Int. — 2005. — 6(2). — Р. 160-165.
6. Hannan E.L., Magaziner J., Wang J.J. et al. Mortality and locomotion 6 months after hospitalization for hip fracture: risk factors and risk-adjusted hospital outcomes // JAMA. — 2001. — 285. — Р. 2736-2742.
7. Hans D., Barthe N., Boutroy S. et al. Correlations between TBS, measured using antero-posterior DXA acquisition, and 3D parameters of bone micro-architecture: an experimental study on human cadavre vertebrae // J. Clin. Den-sitom. — 2011. — 14(3). — P. 302-312.
8. Hordon L.D., Raisi M., Paxton S. et al. Trabecular architecture in women and men of similar bone mass with and without vertebral fracture: Part I. 2-D histology // Bone. — 2000. — 27(2). — P. 271-276.
9. Griffith J.F., Engelke K., Genant H.K. Looking Beyond bone mineral density: imaging assessment of bone quality // Ann. N. Y. Acad. Sci. — 2010. — 1192. — Р. 45-56.
10. Johnnell O., Kanis J.A. An estimate of the worldwide prevalence and disability associated with osteoporotic fractures// Osteoporos Int. — 2006. — 17. — Р. 1726-1733.
11. Johnell O., Kanis J.A, Oden E. et al. Predictive value of BMD for hip and other fractures // J. Bone Miner. Res. — 2005. — 20(7). — P. 1185-1194.
12. Kanis J.A., Johnell O., Oden A. et al. FRAX and the assessment offracture probability in men and women from the UK// Osteoporos Int. — 2009. — 19 (4). — P. 385-397.
13. Leslie W.D., Lix L.M., Langsetmo L. et al. Construction of a FRAX® model for the assessment of fracture probability in Canada and implications for treatment //Osteoporos Int. — 2011. — 22(3). — P. 817-827.
14. Leslie W.D., Pahlavan P.S., Tsang J.F., LixL.M. Prediction of hip and other osteoporotic fractures from hip geometry in a large clinical cohort //Osteoporos Int. — 2009. — 10. — P. 1767-1774.
15. Link T.M., Majumdar S. Current diagnostic techniques in the evaluation of bone architecture // Curr. Osteoporos Rep. — 2004. — 2(2). — P. 47-52.
16. Looker A.C., Orwoll E.S., Johnston C.C. Jr. et al. Prevalence of low femoral bone density in older U.S. adults from NHANES III // J. Bone Miner. Res. — 2009. — 12. — P. 1761-1768.
17. Pothuaud L., Barthe N., Krieg M.-A. et al. Evaluation of the potential use of trabecular bone score to complement bone mineral density in the diagnosis of osteoporosis: a preliminary spine BMD-matched, case-control study // J. Clin. Densitom. — 2009. — 12(2). — P. 170-176.
18. Rabier B., Heraud A., Grand-Lenoir C. et al. A multicentre, retrospective case-control study assessing the role of trabecular bone score (TBS) in menopausal Caucasian women with low areal bone mineral density (BMDa): Analysing the odds of vertebral fracture // Bone. — 2010. — 46(1). — P. 176-181.
19. Rubin C.D. Emerging concepts in osteoporosis and bone strength // Curr. Med. Res. Opin. — 2005. — 21(7). — P. 1049-1056.
20. Winzenrieth R.., Dufour R., Pothuaud L., Hans D. A retrospective case-control study assessing the role of trabecular bone score in postmenopausal Caucasian women with os-teopenia: analyzing the odds of vertebral fracture // Calcif. Tissue Int. — 2010. — 86(2). — P. 104-109.
OmpuMaHO 04.01.15■
Поворознюк В.В., Орлик Т.В., Дзерович Н.И.
ГУ «Институт геронтологии им. Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев Украинский научно-медицинский центр проблем остеопороза, г. Киев
СВЯЗЬ МЕЖДУ СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫМ СОСТОЯНИЕМ КОСТНОЙ ТКАНИ И ЧАСТОТОЙ НИЗКОЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ПЕРЕЛОМОВ У ЖЕНЩИН В ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОМ ПЕРИОДЕ
Резюме. Потеря костной ткани при остеопорозе происходит незаметно, поэтому заболевание часто выявляется уже после развития перелома. Частота переломов увеличивается с возрастом как у женщин, так и у мужчин. Остеопороз и связанные с ним переломы ведут к увеличению показателей заболеваемости, инвалидности, снижают качество жизни и приводят к увеличению смертности.
Золотым стандартом диагностики остеопороза на сегодняшний день остается двухэнергетическая рентгеновская абсорбци-
ометрия (ДРА). По данным ДРА, основной количественной характеристикой структурно-функционального состояния костной ткани является показатель минеральной плотности (МПКТ), основной качественной — показатель качества трабекулярной костной ткани (TBS). Известно, что с возрастом оба показателя уменьшаются и ухудшается состояние костной ткани.
Цель — изучить частоту низкоэнергетических переломов у женщин в постменопаузальном периоде в зависимости от структурно-функционального состояния костной ткани.
Объект исследования. Обследовано 1369 женщин в пост-менопаузальном периоде в возрасте 45—89 лет (средний возраст — 62,5 [55,0; 73,0] года, средний ИМТ — 28,6 ± 6,5 кг/м2, средняя продолжительность постменопаузального периода — 14,5 ± 9,5 года). Обследованные пациентки были разделены на группы в зависимости от показателей МПКТ в соответствии с критериями ВОЗ: норма (Т-критерий > (—1,0) SD; n = 563), остеопения (< (—1,0) Т-критерий > (—2,5) SD; n = 498), остео-пороз (Т-критерий < (—2,5) SD; n = 308); а также по показателю TBS (TBS L1-L4) на квартили (группы): Q-I — самый низкий квартиль (TBS = 0,362—1,077; n = 152); Q-II — нижний квартиль (TBS = 1,078—1,203; n = 156); Q-III — верхний квартиль (TBS = 1,204—1,321; n = 148); Q-IV — самый высокий квартиль (TBS = 1,322-1,793; n = 133).
Методы исследования. Наличие, локализацию, механизм и сроки возникновения переломов изучали с помощью специализированной карты Украинского научно-медицинского центра проблем остеопороза.
Минеральную плотность и качество трабекулярной костной ткани определяли на уровне поясничного отдела позвоночника (L1-L4) с использованием двухэнергетического рентгеновского денситометра Prodigy (GE Medical systems, Lunar, model 8743, 2005). Показатель качества трабекулярной костной ткани
определяли с использованием программного обеспечения TBS Insight (Med-Imaps, Бордо, Франция, 2006).
Результаты исследования. Во всех группах женщин в зависимости от показателей МПКТ встречаются низкоэнергетические переломы, в том числе у больных с остеопоро-зом — 45,5 % (140) случаев, с остеопенией — 26,9 % (134) и при нормальных показателях МПКТ — у 18,1 % (102) женщин встречаются переломы. Наибольшая частота низкоэнергетических переломов наблюдается у больных с остеопорозом (46,5 %), причем за счет лиц с вертебральными переломами и переломами комбинированной локализации. Доля пациентов с остеопорозом среди лиц с невертебральными переломами составляет всего 25,5 %.
50,8 % вертебральных, 43,7 % невертебральных и 32,8 % переломов комбинированной локализации (вертебральные и невертебральные) развиваются на фоне низкого качества трабекулярной костной ткани.
Наличие вертебральных переломов у женщин в постменопа-узальном периоде достоверно увеличивает риск боли в грудном отделе в 1,32 раза.
Вывод. Развитие низкоэнергетических переломов частично связано с показателями минеральной плотности и качества трабекулярной костной ткани.
Povorozniuk V.V., Orlyk T.V., Dzerovych N.I.
State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotariov of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv Ukrainian Scientific and Medical Center of Osteoporosis Problems, Kyiv, Ukraine
CORRELATION BETWEEN THE STRUCTURAL AND FUNCTIONAL STATE OF BONE TISSUE AND THE INCIDENCE OF LOW-ENERGY FRACTURES IN POSTMENOPAUSAL WOMEN
Summary. Bone loss in osteoporosis is inconspicuous, so the disease often manifests itself after the fracture. Fracture incidence increases with age in both women and men. Osteoporosis and related fractures lead to an increase in morbidity, disability, reduce quality of life and result in increased mortality.
Today gold standard in diagnosis of osteoporosis is dual energy X-ray absorptiometry (DXA). According to the DXA main quantitative characteristic of the structural and functional state of the bone tissue is bone mineral density (BMD), the main quality parameter — trabecular bone score (TBS). It is known that both parameters are reduced with age, which worsens the bone health.
The objective — to study the incidence of low-energy fractures in postmenopausal women, depending on the structural and functional state of bone.
Subject of the Study. 1369 postmenopausal women aged 45—89 years (mean age — 62.5 [55.0; 73.0] years, mean body mass index — 28.6 ± ± 6.5 kg/m2, average duration of postmenopausal period — 14.5 ± 9.5 years) were examined. Surveyed patients were divided into groups depending on BMD in accordance with the WHO criteria: normal (T-score > (— 1.0) SD; n = 563), osteopenia (< (1.0) T-test > (-2.5) SD; n = 498), osteoporosis (T-score < (-2.5) SD; n = 308), and also depending on TBS (TBS L1-L4) into quartiles (groups): Q-I — the lowest quartile (TBS = 0.362-1.077; n = 152); Q-II — the lower quartile (TBS = 1.078-1.203; n = 156); Q-III — the higher quartile (TBS = 1.204-1.321; n = 148); Q-IV — the highest quartile (TBS = 1.322-1.793; n = 133).
Methods of the Study. The presence, location, mechanism and timing of fracture were examined using a specialized card of Ukrainian scientific and medical center of osteoporosis problems.
BMD and TBS were determined at lumbar spine (L1-L4) using Prodigy dual-energy X-ray densitometer (GE Medical systems, Lunar, model 8743, 2005). Trabecular bone score was evaluated by means of TBS Insight software (Med-Imap, Bordeaux, France, 2006).
Results of the Study. In all groups of women, depending on BMD parameters, low energy fractures are being detected, including patients with osteoporosis — 45.5 % (140) of cases, with osteopenia — 26.9 % (134), and 18.1 % (102) of women with normal values of BMD have fractures. The highest incidence of low-energy fractures is observed in patients with osteoporosis (46.5 %), and, predominantly, in persons with vertebral fractures and fractures with combined localization. The part of patients with osteoporosis among persons with non-vertebral fractures is only 25.5 %.
50.8 % of vertebral, 43.7 % of nonvertebral and 32.8 % of fractures with combined localization occur on the background of low trabecu-lar bone score.
The presence of vertebral fractures significantly increases the risk of thoracic pain — by 1.32 times.
Conclusion. The presence of low-energy fractures is partially due to the parameters of bone mineral density and trabecular bone quality.
