Саркопенія, остеопороз та його ускладнення Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Орипнальш дослiдження / Original Researches

БОЛЬ. СУСТАВЫ.

позвоночник

УДК616.74-007.23+616.71-007.234]-06 DOI: 10.22141/2224-1507.4.24.2016.94620

ПОВОРОЗНЮК В.В., ДЗЕРОВИЧ Н.1.

ДУ «1нститут геронтологи теш Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши», м. Кив, Украша

САРКОПЕН1Я, ОСТЕОПОРОЗ ТА ЙОГО УСКЛАДНЕННЯ

Резюме. На сьогодш надзвичайно велика увага науковщв придтявться вивченню асоцiйованих змш м'язовоТ та кктковоТ тканин з BiKOM. Низькi показники м'язовоТ маси та ТТ функци асоцiйованi з низькими показниками мшеральноТ щiльностi кктковоТ тканини, пiдвищеним ризиком падшь, погiршенням якостi життя, функцюнальних можливостей та зростанням летальностi пафвнлв. Проте проведена невелика кiлькiсть достджень, у яких вивчався зв'язок мiж саркопенi€ю й ос-теопоротичними переломами. Мета досл^ження: вивчити особливостi тiлобудови, показники структурно-функцiонального стану кктковоТ тканини в жшок вiком 65 ро^в i старше за наявностi деформацм тiл хребцiв. Обстежено 171 жшку вiком 65-89 рокiв. Залежно вщ наявностi деформа-цiй тiл хребфв пацi€нтки були розподiленi на двi групи: група А — 105 жшок без деформацш тiл хребфв; група Б — 66 жшок iз деформацiями тiл хребцiв. Визначення показни^в жировоТ, знежиреноТ маси, мшеральноТ щтьносп та якостi мстковоТ тканини, рентгеноморфометричний ана-лiз тт хребцiв за допомогою програми LVA проводили на приладi двофотонноТ рентгешвськоТ абсорбцюметри (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Встановлено, що жшки з деформацiями тiл хребцiв порiвняно з жiнками без деформацiй мають вiрогiдно нижчi показники мшеральноТ щтьносп кктковоТ тканини, якостi трабекулярноТ кктковоТ тканини, жировоТ та знежиреноТ маси (p < 0,05). Частота пресаркопени (зниженоТ знежиреноТ маси) у жшок iз деформацiями тiл хребцiв становила 14,6 %, у жiнок без деформацш — 2,2 %.

Ключов1 слова: м'язова тканина; знежирена маса; мiнеральна щiльнiсть кктковоТ тканини; остеопороз; деформаци тiл хребцiв; жiнки

Вступ

На сьогодш надзвичайно велика увага науковщв придшяеться вивченню асоцiйованих змш м'язово! та кютково! тканин iз вiком [4, 6, 7, 11, 15, 20, 21, 24]. 1снуе декшька гiпотез, що пояснюють даний зв'язок. Оскшьки клiтини кютково! та м'язово! тканини мають спшьне походження — зi стовбурових мезенхь мальних клiтин, велика увага придшяеться вивченню полiморфiзму таких гешв: рецепторiв андроге-нiв, естрогенiв, катехол-О-метилтрансферази, шсу-лiноподiбного фактора росту 1, вггамшу Б, мюстати-ну [3, 13].

Встановлеш численнi ендокриннi фактори, що впливають одночасно як на м'язову, так i на ыстко-ву тканину. Серед них найважливша роль вiдводиться вiтамiну Б, гормону росту, iнсулiноподiбному фактору росту 1 та тестостерону. Також на стан зазначених тканин впливають естрогени, глюкокортико!ди, гор-мони щитоподiбно! залози, iнсулiн, лептин та адипо-нектин [13].

Доведено, що зниження знежирено! маси асоцшо-ване з малою товщиною кортикального шару кiстки. При цьому збшьшення м'язово! сили приводить до по-силення перiостально! апозици шляхом стимулюючо-го впливу на механорецептори остеоципв [10, 19]. Не менший вплив на к1сткову та м'язову тканини мають особливост харчування, фiзичноl активностi та iншi фактори [9, 13].

Проте, незважаючи на спшьш фактори ризику та мехашзми втрати, процеси старiння м'язово! та юстко-во! тканин iз вшом гетерохроннi та достеменно не ви-вченi, оскiльки, за даними багатьох дослщжень, нако-пичення зазначених тканин та !х втрата настають у рiз-нi вiковi перiоди [14]. За даними лгтератури, пiк маси скелетних м'язiв досягаеться в 40^чному вiцi, пiсля чого поступово показник знижуеться. Середня втрата м'язово! маси в людини становить 1 % на рш тс-ля 50 роив, 1,4—2,5 % — тсля 60 роыв [5, 16]. За даними В.В. Поворознюка, тк кютково! маси, Г! щшьнос-тi та мiцностi спостерiгаеться в 23—25 роив, при цьо-

© «Бшь. Суглоби. Хребет», 2016 © «Pain. Joints. Spine», 2016

© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016

Для кореспонденцп: Дзерович Наталiя iBaHiBHa, доктор медичних наук, ДУ «1нстатут геронтологи' iMeHi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши», вул. Вишгородська, 67, м. КиТв, 04114, Укра'ша; e-mail: zeronat@ukr.net

For correspondence: Nataliia Dzerovych, MD, PhD, State Institution «D.F. Chebotariov Institute of Gerontology of NAMS Ukraine», Vyshgorodska st., 67, Kyiv, 04114, Ukraine; e-mail: zeronat@ukr.net

му найбiльший прирiст — з 10 до 14 роив. Проведене дослщження з вивчення мшерально! щiльностi ыстково! тканини випадково! вибiрки ошб вiком 25—89 ро-кiв показало, що щiльнiсть кортикально! кустки в жь нок починае вiрогiдно зменшуватись пiсля 55 рок1в, у чоловтв — пiсля 70 рокiв. Мшеральна щiльнiсть губ-часто! ыстково! тканини в жшок починае знижувати-ся шсля 45 рок1в, що, ймовiрно, зумовлено зниженням продукци естрогенiв у пери- та постменопаузальний перiоди [1].

Доведено, що зниження маси скелетних м'язiв та !х функци асоцшоване зi зниженою мiнеральною щшь-нютю ыстково! тканини (МЩКТ), пiдвищеним ризи-ком падiнь, погiршенням якостi життя, функцюналь-них можливостей та, вщповщно, зростанням леталь-ностi пацiентiв [5, 23, 24].

У робота корейських учених I. Ьее ег а1. встановленi вiрогiдно нижчi показники маси тша, iндексу маси ть ла, апендикулярно! знежирено! маси та шдексу апендикулярно! знежирено! маси в жшок лггаього вiку з остеопорозом порiвняно з жiнками з показниками в межах вшово! норми та остеопешею [17].

У дослiдженнi 8. УегесИиегеп ег а1. виявлено, що саркопешя асоцiйована зi зниженими показниками МЩКТ та остеопорозом (ОЯ = 3,0; 95% С1 = = 1,6—5,8) у чоловтв середнього та лггаього вiку. Частота саркопенп серед обстежених чоловiкiв ста-новила 11,9 % [22].

На сьогодш опублшовано декiлька дослiджень, у яких вивчався зв'язок мiж саркопенiею та остеопоро-тичними переломами.

М. Б1Мопасо ег а1. проводили вивчення стану м'язово! та ыстково! тканини в ж1нок, яы перенесли низькоенергетичний перелом шийки стегново! ыст-ки. Серед обстежених жшок 58 % мали саркопенiю, 74 % — остеопороз, 52 % — саркопенш та остеопороз. Шсля стандартизаци за вшом та перюдом пiсля перелому був виявлений вiрогiдний зв'язок мiж остеопорозом та саркопешею (р = 0,03). Вщносний ризик ос-теопорозу в жшок iз саркопенiею становив 1,80 (95% С1 = 1,07-3,02) [8]. У дослщженш Т. Шёа ег а1. (2013) у пацiентiв з переломом шийки стегново! кiстки порiв-няно з контрольною групою виявлена висока частота

саркопени (р < 0,05), наявнють яко! було визнано не-залежним фактором ризику перелому шийки стегново! ыстки [12].

З огляду на високу частоту (понад 50 %) наявнос-т саркопени та остеопорозу в ошб лiтнього вiку про-тягом останшх рокiв у лiтературi зустрiчаeться новий термш — саркоостеопороз (саркоостеопенiя) — поед-нання саркопени та остеопорозу (остеопени), що при-зводить до значного шдвищення ризику падiнь та ви-никнення низькоенергетичних переломiв, зростання захворюваносп та летальностi [3, 8].

Отже, вивчення асоцшованих змiн м'язово! та ыстково! тканин iз вшом на сьогоднi е надзвичайно акту-альним та потребуе подальшого дослiдження.

Метою дослщження, проведеного на базi вiддiлу кль нiчно!' фiзiологi! та патологи опорно-рухового апара-ту ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни», було вивчення особливостей тшобу-дови, мiнерально! щтьносп та якостi к1стково! тканини в жшок лггнього вшу за наявност остеопоротичних деформацш тiл хребщв.

Матерiали та методи

Обстежено 171 жшку вiком 65—89 рокiв (вш — 73,12 ± 0,39 року; зрют — 1,580 ± 0,004 м; маса тша — 72,54 ± 0,99 кг, iндекс маси тiла — 29,06 ± 0,38 кг/м2). Залежно вiд наявностi остеопоротичних деформацш тт хребцiв пащентки були розподiленi на двi гру-пи: група А — 105 жшок без деформацш тт хреб-цiв (вiк — 72,70 ± 0,54 року, зрiст — 1,580 ± 0,006 м, маса тша — 74,43 ± 1,33 кг, iндекс маси тiла — 29,82 ± 0,52 кг/м2); група Б — 66 жiнок iз деформа-цiями тiл хребцiв (вiк — 73,79 ± 0,55 року; зрют — 1,580 ± 0,008 м; маса тша — 69,53 ± 1,37 кг, iндекс маси тша — 27,85 ± 0,53 кг/м2).

Показники мiнерально! щiльностi ыстково! ткани-ни, знежирено! та жирово! маси визначали за допомо-гою рентгенiвсько! абсорбцiометрi! (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, USA). Показник якостi трабеку-лярно! ыстково! тканини (TBS) визначали за допомо-гою програми TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, France), iнстальовано! на комп'ютерi двохенергетичного рент-генiвського абсорбцiометра. Для оцшки знежирено!

Таблиця 1. Показники мшеральноi щ'1льност'1 та якостi кктково! тканини, т'лобудови в жшок залежно вiд наявност'1 деформацш тт хребцв

Показник Без деформацш тт хребщв З деформацiями тт хребцiв Р

МЩКТ усього скелета, г/см2 0,859 ± 0,010 0,764 ± 0,020 < 0,001

МЩКТ поперекового вщдшу хребта (L1-L4), г/см2 1,038 ± 0,020 0,927 ± 0,030 0,0004

МЩКТ шийки стегново! кютки, г/см2 0,787 ± 0,010 0,711 ± 0,010 0,0001

МЩКТ 33 % вщдшу кiсток передплiччя, г/см2 0,69 ± 0,01 0,60 ± 0,01 < 0,001

Показник якостi трабекулярно! кютково! тканини (L1-L4) 1,171 ± 0,010 1,116 ± 0,020 0,02

Знежирена маса всього тша, кг 41,202 ± 4,980 39,441 ± 59,490 0,04

Жирова маса всього тша, кг 30,737 ± 9,400 25,88 ± 9,67 0,001

Апендикулярна знежирена маса, кг 16,467 ± 2,210 15,812 ± 1,810 0,045

1ндекс апендикулярно! знежирено! маси, кг/м2 6,587 ± 0,070 6,34 ± 0,09 0,04

8

Бшь. Суглоби. Хребет, p-ISSN 2224-1507, е-ISSN 2307-1133

№ 4 (24), 2016

маси використовували шдекс апендикулярно! знежирено! маси (1АЗМ), який розраховували за формулою: 1АЗМ = знежирена маса верхнiх i нижнiх кшщ-вок (кг)/зрiст (м2). Пресаркопенiю (знижену знежире-

ну масу) визначали за даними R. Baumgartner (1998) — при 1АЗМ менше вiд 5,45 кг/м2 [6]. Статистичний ана-лiз проводили з використанням програми Statistica 6.0. Характер розподiлу в кожнш вибiрцi визначали

кг 50 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0

д Без деформащй тiл

xpe6uiB

кг

20

15

10

З деформащями тiл хребщв

C Без деформацiй тiл хребщв

З деформацiями тiл хребцiв

35 30 25 20 15 10 5 0

B Без деформащй тiл

хребщв

кг/м2

З деформацiями тiл хребщв

*

Без деформацiй тiл хребцiв

З деформащями тiл хребцiв

кг

7

6

5

5

4

0

D

Рисунок 1. Показники знежиреноï (А), жирово)' маси (B) всього тла, апендикулярноïзнежиреноïмаси (C) та шдексу апендикулярно)'знежирено)' маси (D) у жшок залежно Bid наявност'1 деформацш т'л хребцв Примтка: * — в'рог'дн в'дм'тностiм'ждосл'джуванимигрупами (p < 0,05).

Рисунок2. Регресшнийзв'язокм'жпоказниками апендикулярно)'знежирено)'маси там'терально)'щ'1льност'1 кктково)' тканини на рiвнi поперекового вiддiлухребта (А) та шийки стегново)'кстки (Б)

Примтки: р'вняння лшшноï регресИ:

A) Апендикулярна знежирена маса (кг) = 14,511 + 1,951 х МЩКТна рiвнi поперекового вiддiлухребта (L-LJ (г/см2); r = 0,19; t = 2,92; p = 0,004;

B) Апендикулярна знежирена маса (кг) = 13,252 + 3,868 х МЩКТ на рiвнi шийки стегново)' Истки (г/см2); r = 0,27; t = 4,24; p = 0,00003.

20 15 10 5 0

2,2

□ Без деформацм тiл хребщв ■ З деформацiями тiл хребщв

Рисунок 3. Частота пресаркопенп в жнок залежно eid наявност'1 деформацш т'л хребц'ш

Примтка: * — в'рог'дн eiÔMÎHHocmi м'ж досл'джуваними групами (p < 0,05).

за критерieм Колмогорова-Смирнова. Вщмшносп мiж двома групами були визначен з використанням крите-рш Стьюдента (1). Виконували регресшний аналiз. Ре-зультати поданi у виглядк М ± 8Б. За критичний рь вень значущостi при перевiрцi статистичних гiпотез приймали р < 0,05.

Результати

Встановлено, що пащентки з деформацiями тiл хребщв мають вiрогiдно нижчi показники МЩКТ на рiвнi всiх дiлянок скелета та якост трабекулярног ыст-ковог тканини (Ь1-Ь4) порiвняно з жшками без дефор-мацiй (табл. 1). При ощнщ тiлобудови виявлено, що жшки без деформацiй тiл порiвняно з женками з деформащями мають вiрогiдно вищi показники знежиреног, жировог маси всього тла, апендикулярног знежиреног маси та шдексу апендикулярног знежиреног маси (табл. 1, рис. 1).

Встановлено вiрогiдний регресшний зв'язок м1ж по-казниками апендикулярног знежиреног маси та МЩКТ на рiвнi поперекового вщдшу хребта та шийки стегновог кiстки (описано рiвняннями лшшног регреси) (рис. 2). Частота пресаркопенп була вiрогiдно вищою в пащен-ток у постменопаузальному перiодi (п = 290) iз остео-порозом (21,2 %) та остеопешею (21,5 %) порiвняно з жшками з МЩКТ у межах вшовог норми (6,7 %) [2].

Частота пресаркопенп в жшок iз деформащями тiл хребцiв становила 14,6 %, у жшок без деформацш — 2,2 % (рис. 3).

Висновки

У поданому дослщжент вперше в Украг'ш вивчено асоцiйованi змши м'язовог та ыстковог тканин у жшок лггнього вiку залежно вщ наявностi остеопоротичних деформацiй тiл хребщв. Встановлено, що пащентки з деформащями тт хребцiв мають вiрогiдно нижчi показники структурно-функцiонального стану истковог тканини (показники мшеральног щiльностi та якос-тi трабекулярног истковог тканини) та характерш осо-бливостi ттобудови (вiрогiдно нижчi показники жировог та знежиреног маси) порiвняно з жшками без деформацш. Частота пресаркопенп е вiрогiдно вищою в пащенток iз деформацiями тiл хребщв (14,6 %) порiв-няно з жшками без них (2,2 %) [2, 3].

З огляду на асоцшоваш мехашзми розвитку й втра-ти м'язовог та кгстковог тканини з вюэм, високу частоту пресаркопешг в ошб з остеопорозом та низькоенер-гетичними переломами в лкуванш остеопорозу та його наслщив вагома роль повинна вхдводитись покращанню не т]льки структурно-функцiонального стану истковог тканини, а й маси, сили та функцгг' скелетних м'язiв.

Конфлшт iнтересiв. Автори заявляють про вщсутнють конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi даног статтi. ■

Список лiтератури

1. Поворознюк В.В. Захворювання кiстково-м'язовоï сис-теми в людей pi3Horo вшу (вибранi лекцИ, огляди, CTaTTi): У 3 т. — К., 2009. — С. 664.

2. Поворознюк В.В., Дзерович Н.1. Мшеральна щшьшсть к1стково'1 тканини, особливостi т1лобудови тша ж1нок лiт-нього вгку з остеопоротичними деформащями т1л хребцiв // Травма. — 2014. — Т. 15, № 6. — С. 24-27.

3. Поворознюк В.В., Бшкт Н., Дзерович Н.1., Поворознюк Р.В. // Саркопетя. — К.: ПАТ «Вшол», 2016. — 180 с.

4. Adamczyk P., Morawiec-Knysak A., Pludowski P. et al. Bone metabolism and the muscle-bone relationship in children, adolescents and young adults with phenylketonuria // J. Bone Miner. Metab. — 2011. — Vol. 29. — P. 236-244.

5. Burton L.A., Sumukadas D. Optimal management of sarco-penia // Clinical interventions in aging. — 2010. — 5. — P. 217228.

6. Cruz-Jentoft A.J., Baeyens J.P., Bauer J.M et al. Sarcopenia: European consensus on definition and diagnosis // Age and ageing. — 2010. — 39. — P. 412-423.

7. Cui L.H., Shin M.H., Kweon S.S. et al. Relative contribution of body composition to bone mineral density at different sites in men and women of South Korea // J. Bone Miner. Metab. — 2007. — Vol. 25, № 3. — P. 165-171.

8. Di Monaco M., Vallero F., Di Monaco R. et al. Prevalence of sarcopenia and its association with osteoporosis in 313 old-

er women following a hip fracture // Arch Gerontol. Geriatr. — 2011. — 52(1). — P. 71-4.

9. Faje A., Klibanski A. Body composition and skeletal health: too heavy? Too thin? // Curr. Osteoporos. Rep. — 2012. — Vol. 10, № 3. — P. 208-216.

10. Gentil P., Lima R.M., Jaco de Oliveira R. et al. Association between femoral neck bone mineral density and lower limb fat-free mass in postmenopausal women // J. Clin. Densitom. — 2007. — Vol. 10, № 2. — P. 174-178.

11. Gnudi S., Sitta E., Fiumi N. Relationship between body composition and bone mineral density in women with and without osteoporosis: relative contribution of lean and fat mass // J. Bone Miner. Metab. — 2007. — Vol. 25, № 5. — P. 326-332.

12. Hida T., Ishiguro N., Shimokata H. et al. High prevalence of sarcopenia and reduced leg muscle mass in Japanese patients immediately after a hip fracture // Geriatr. Gerontol. Int. — 2013. — 13(2). — P. 413-20.

13. Kaji H. Interaction between muscle and bone // J. Bone Metab. — 2014. — 21. — P. 29-40.

14. Karasik D., Kiel P. Evidence for pleiotropic factors in genetics of the musculoskeletal system // Bone. — 2010. — Vol. 46(5). — P. 1226-1237.

15. Kirchengast S., Huber J. Sex-specific associations between soft tissue body composition and bone mineral density among older adults // Ann. Hum. Biol. — 2012. — Vol. 39. — P. 206-213.

10

Бшь. Суглоби. Хребет, р-ISSN 2224-1507, е-ISSN 2307-1133

№ 4 (24), 2016

16. Lang T., Streeper T., Cawthon P. et al. Sarcopenia: etiology, clinical consequences, intervention and assessment // Osteo-poros Int. — 2010. — 21. — P. 543-559.

17. Lee I., Ha Ch., Kang H. Association of sarcopenia and physical activity with femur bone mineral density in elderly women // J. Exerc. Nutrition Biochem. — 2016. — 20(1). — P. 23-28.

18. Lima R.M., Bezerra L.M. et al. Fat-free mass, strength, and sarcopenia are related to bone mineral density in older women // J. Clin. Densitom. — 2009. — Vol. 12. — P. 35-41.

19. Orsatti F., Nahas E., Nahas-Neto J. et al. Low appendicular muscle mass is correlated with femoral neck bone mineral density loss in postmenopausal women // BMC Musculoskeletal Disorders. — 2011. — 12. — P. 225.

20. Sjöblom S., Suuronen J., Rikkonen T. et al. Relationship between postmenopausal osteoporosis and the components of clinical sarcopenia // Maturitas. — 2013. — Vol. 75. — P. 175-180.

21. Sunyoung K., Won Won C., Sung Kim B. et al. The association between the low muscle mass and osteoporosis in elderly korean people // Korean Med. Sci. — 2014. — Vol. 29. — P. 9951000.

22. Verschueren S., Gielen E., O'Neill T.W. et al. Sarcope-nia and its relationship with bone mineral density in middle-aged and elderly European men // Osteoporos Int. — 2013. — 24 (1). — P. 87-98.

23. Walsh M.C., Hunter G.R. Sarcopenia in women with osteopenia, osteoporosis and normal bone mineral density // Osteoporosis Int. — 2007. — Vol. 18. — P. 42-47.

24. Walsh M.C., Hunter G.R., Livingstone M.B. Sarcope-nia in premenopausal and postmenopausal women with osteope-nia, osteoporosis and normal bone mineral density // Osteoporosis Int. — 2006. — 17. — P. 61-67.

OTPUMOHO 02.11.2016 ■

Поворознюк В.В., Дзерович Н.И.

ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев, Украина

Саркопения, остеопороз и его осложнения

Резюме. На сегодняшний день очень большое внимание ученых уделяется изучению ассоциативных изменений мышечной и костной тканей с возрастом. Низкие показатели мышечной массы и ее функции ассоциированы с низкими показателями минеральной плотности костной ткани, повышенным риском падений, ухудшением качества жизни, функциональных возможностей и ростом летальности пациентов. Однако проведено небольшое количество исследований, в которых изучалась связь между сарко-пенией и остеопоротическими переломами. Цель исследования: изучить особенности телосложения, показатели структурно-функционального состояния костной ткани у женщин в возрасте 65 лет и старше при наличии деформаций тел позвонков. Обследована 171 женщина в возрасте 65—89 лет. В зависимости от наличия деформаций тел позвонков пациентки были разделены на две группы: группа А — 105 женщин без деформаций тел позвонков; группа

Б — 66 женщин с деформациями тел позвонков. Определение показателей жировой, обезжиренной массы, минеральной плотности и качества костной ткани, рентгенмор-фометрический анализ тел позвонков с помощью программы LVA проводили с помощью двухфотонной рентгеновской абсорбциометрии (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Установлено, что пациентки с деформациями тел позвонков по сравнению с женщинами без деформаций имеют достоверно более низкие показатели минеральной плотности костной ткани, качества трабекулярной костной ткани, жировой и обезжиренной массы (p < 0,05). Частота пресаркопении (сниженной обезжиренной массы) у женщин с деформациями тел позвонков составила 14,6 %, у женщин без деформаций — 2,2 %. Ключевые слова: мышечная ткань; обезжиренная масса; минеральная плотность костной ткани; остеопороз; деформации тел позвонков; женщины

V.V. Povoroznyuk, N.I. Dzerovych

State Institution «D.F. Chebotariov Institute of Gerontology of NAMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine

Sarcopenia, Osteoporosis and Its Complications

Abstract. Today, the significant attention of scientists is paid to the study of associative changes in muscle and bone tissue with age. The reduction of muscle mass and its function is associated with reduced bone mineral density, increased risk of falls, deterioration in the quality of life, functionality and increased patient mortality. However, there is a small number of studies that have examined the relationship between sarcopenia and osteoporotic fractures. The aim of research: to study the particularities of body composition, structural and functional state of bone in women aged 65 and older depending on the presence of vertebral deformations. We have examined 171 women aged 65—89 years. Depending on the presence of vertebral deformations, the patients were divided into two

groups: A — 105 women without vertebral deformations, B — 66 women with vertebral deformations. Lean and fat masses, bone mineral density and trabecular bone score, lateral vertebral assessment were performed by dual X-ray absorptiometry (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, USA). We determined that patients with vertebral deformations as compared to the women without deformations had significantly lower indices of bone mineral density, trabecular bone score, lean and fat masses (p < 0.05). The incidence of presarcopenia (reduced lean mass) in women with vertebral deformations was 14.6 %, in women without vertebral deformations — 2.2 %. Keywords: muscle tissue; lean mass; bone mineral density; osteoporosis; vertebral deformations; women