CC BY
35
УДК 616.71-007.234:611.018.4+613.25:616-008.9 ПОВОРОЗНЮКВ.В.1, МАРТИНЮКЛ.П.2
1ДУ «1нститутгеронтологи 'мен Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украни», Укранський науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Кит, Украна
2ДВНЗ «Тернопльський державний медичний унверситет iменi 1.Я. Горбачевського МОЗ Украни», м. Тернопль, Украна
частота остеопорозу та низькот морально)'
щ^ьност юстковот тканини в украТнських жЫок
з ожирнням та метабо^чним синдромом
Резюме. Мета дослдження: визначення частоти остеопорозу та низько!мiнерально'i щЛьност кстко-во! тканини (МЩКТ) в укра'нськихжiнок з ожирiнням та метаболiчним синдромом. Матерiали i методи. Обстежено 1605 осб, середнй вiк яких становив 62,31 ± 9,52 року, а середня маса тла — 76,48 ± 14,65 кг. Ус обстеженi знаходилися в перiодi постменопаузи. Па^ентки були роздiленi на три групи. До першоi групи (800 ос':б) увйшли жiнки без ожирiння, до другоi (572 особи) — з ожирiнням. Третю групу (233 особи) становили хворi з метаболiчним синдромом. О^нку МЩКТ на р'1вн'1 поперекового в^шу хребта та шийки стегновоi кстки проводили на двохенергетичному рентген'1вському денситометрi (Prodigy, 2005). Висновок щодо нормальноi МЩКТ, остеопорозу та низькоi МЩКТ робили вщповщно до критерив офiцiйноi позицИ ISCD (2007) (оновлена у 2015 р.). Результати. Частоту остеопорозу та низькоi МЩКТ ужiнокдругоi та третьо!груп порiвнювали з такою в ос'б першо!групи. Нами не виявлено вiрогiдних в'щ-мнностей у показниках МЩКТ мж хворими другоi i третьо'1' груп на вiдмiну в'щ першо'1' групи. Висновки. У хворих з ожирiнням i метаболiчним синдромом частота остеопорозу та низькоi МЩКТ е вiрогiдно ниж-чою порiвняно з показниками групи жiнок без ожирiння, а метабол'чний синдром i ожирiння однаковою м/'рою позитивно впливають на стан мiнерально'i щльност кстковоi тканини.
Ключовi слова: остеопороз, мiнеральна щльнсть юстково!' тканини, ожирiння, метабол'чний синдром.
о Fl pi ® Оригинальные исследования
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
Остеопороз — найбшьш поширене метаболiчне захворювання скелета, що характеризуемся змен-шенням щшьносп ыстково! тканини, порушенням мкроархггектошки ыстки, збшьшенням ризику переломiв iз суттевим впливом на захворювашсть i смертшсть [4, 6]. Найбшьш часто остеопороз уражае жшок у постменопаузальному перюд^ що пов'язано, зокрема, з дефщитом естрогешв [5]. Збшьшення кшькосп людей похилого i старечого вшу внаслшок старшня населення вказуе на те, що сощально-еко-номiчнi наслшки остеопорозу будуть зростати [6].
У зв'язку зi змшою способу життя людини все часть ше вщбуваеться порушення жирового обмшу з розви-тком ожиршня [1, 3]. Починаючи з минулого сторiччя науковщ вiдзначили поеднання ожиршня з артерiаль-ною гiпертензiею (АГ), дислiпiдемiею, порушенням вуглеводного обмiну [1, 2]. Цей симптомокомплекс отримав назву метаболiчного синдрому (МС) [7, 11].
У свт активно вивчаеться зв'язок МС та серце-во-судинних захворювань [2, 3] i значно менше робiт
щодо впливу МС на стан кютково-м'язово! системи. Аналiз лггератури стосовно зв'язку ожирiння, МС i мшерально! щiльностi шстково! тканини (МЩКТ) показав протирiччя думок щодо даного питання. Вшомо, що жирова тканина, яка е мiсцем перетво-рення андрогешв в естрогени, мае захисний вплив на ысткову тканину [4, 5]. Так, S.S. Fatima та сшв-авт. [8] у свош роботi також пишуть про позитивний вплив ожиршня на МЩКТ, P.M. Freitas та ш. [9] вва-жають, що периферiйна та центральна жирова тканина мають захисний вплив щодо розвитку остеопо-розу, A. Maghraoui та сшвавт. [14], J. Shen та iн. [18] також вщзначають, що наявнiсть ожирiння в жшок
Адреса для листування з автором: Поворознюк Владислав Володимирович E-mail: [email protected] Мартинюк Лариса Петрiвна E-mail: [email protected]
© Поворознюк В.В., Мартинюк Л.П., 2016 © «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
сприяе не лише покращенню показникiв МЩКТ, але й зниженню ризику остеопоротичних вертебральних переломiв. Iншi ж автори [13, 15, 17] доводять, що пщвищена маса тiла не завжди мае захисний вплив щодо розвитку низько! МЩКТ, а S. von Gonelli et al. (2014) [10], B.J. Kim et al. (2013) [12], V. Gilsanz et al. (2009) [19] указують, що МС е незалежним фактором ризику остеопоротичних переломiв.
Наявшсть суперечливих даних у лiтературi щодо зв'язку МС i стану кютково! тканини спонукала нас до цього дослщження.
Метою дослщження було визначення частоти ос-теопорозу та показниыв МЩКТ в укра!нських жiнок з ожирiнням та МС.
Матерiали та методи
Для досягнення поставлено! мети нами було проведено комплексне обстеження 1605 жшок на базi Укра!нського науково-медичного центру проблем ос-теопорозу. У дослщження включили осiб вiком вiд 40 до 79 роыв (середнiй вш становив 62,30 ± 9,52 року) у перiодi постменопаузи (середня тривалють мено-паузи — 14,25 ± 8,64 року). Визначали антропоме-тричнi показники: зрiст (м), масу тта (кг), iндекс маси тiла (1МТ), вираховуючи останнiй за формулою: 1МТ = маса тiла (кг) / зрют (м2). Середнiй зрют обстежених становив 1,61 ± 0,06 м, середня маса тта — 76,48 ± 14,64 кг, 1МТ — 29,77 ± 5,52 кг/м2. У до-слiдження не включали жшок, яы мали захворюван-ня, що впливають на метаболiзм ыстково! тканини.
Усi пацiенти були роздшеш на три групи. До першо! групи увiйшло 800 жiнок без ожиршня (1МТ < 29,9 кг/м2). Другу групу становили 572 особи з ожиршням (1МТ > 30,0 кг/м2), дiагноз якого встановлювали згiдно з класифiкацiею надлишко-во! маси тiла та ожирiння [20]. 233 пащентки третьо! групи мали метаболiчний синдром. Цей дiагноз ве-рифiкували вiдповiдно до критерпв, рекомендованих Мiжнародною дiабетичною федерацiею [11], у яких крiм наявностi абдомiнального ожиршня, що визна-чалося за окружшстю тали > 80 см, було не менше двох компонентiв iз чотирьох нижчеперерахованих: рiвень триглiцеридiв > 1,7 ммоль/л або проведення гiполiпiдемiчноi' терапп; рiвень лiпопротеi'нiв ви-соко! щiльностi (ЛПВЩ) < 1,29 ммоль/л або пере-бування хворих на специфiчнiй терапп з приводу дислшщемп; АГ (рiвень систолГчного артерiального тиску (АТ) > 130 мм рт.ст. i/або рiвень дiастолiчного АТ > 85 мм рт.ст.) або проведення антигшертензивно! терапи з приводу рашше дiагностованоi' АГ; рiвень глюкози в плазмi кровГ натще > 5,6 ммоль/л або рашше дiагностований цукровий дiабет 2-го типу. Групи були пор1внянними за вшом i тривалiстю менопаузи.
МЩКТ визначали з використанням двох-енергетично! рентгенiвськоi' абсорбщометрп (ДРА) на апаратi Prodigy (GE Medical systems, Lunar, model 8743, 2005, США). Вимiрювали сумарний вмют мь нералу в дослiджуванiй дшянш (г), проекцiйну мше-ральну щшьшсть ыстки (г/см2), Т- i Z-критерп. Нами
були проаналiзованi результати ДРА поперекового вщдшу хребта (L1-L4) та шийки стегново! кiстки. Показник Т-критерш, нижчий вiд —1,0 стандартного вщхилення (СВ), розцiнювали як низьку МЩКТ (показник вщ —1,0 до —2,5 СВ свщчив про наявшсть остеопенп, менше —2,5 СВ — про остеопороз) вщпо-вiдно до критерпв ВООЗ (1993) та офщшно! позицп ISCD (2007) [16].
Статистичний аналiз проводили за допомогою програми $1а1!811са 6.0. Результати поданi як се-реднi величини та стандартне вщхилення (М ± а). Взаемозв'язок маси тiла та МЩКТ визначали, вико-ристовуючи лiнiйну регресiю. Рiзницю мiж групами визначали за допомогою однофакторного дисперсш-ного аналiзу ANOVA з поправкою Шеффе. Оцiнку статистично! значимостi показникiв МЩКТ у групах обстежених хворих проводили за допомогою непара-метричного визначення критерш х2. Рiзниця показ-никiв двох груп вважалася вiрогiдною при показнику р < 0,05.
Результати дослщження
Нами було проведено основш клiнiчнi та антро-пометричнi обстеження в пашенток трьох груп. Се-реднi показники вшу та тривалосп менопаузи вiро-гiдно не вiдрiзнялися мiж групами (р > 0,05). Середш показники маси тша були вiрогiдно вищими в другiй групi (87,67 ± 11,70 кг) порiвняно з першою i третьою групами (66,53 ± 9,17 кг та 83,14 ± 12,50 кг вiдповiд-но) (р < 0,001), а в третш груш — порiвняно з першою групою (р < 0,001). Таы ж результати отримано сто-совно 1МТ. Середнi показники росту у хворих першо! групи становили 1,61 ± 0,07 м, друго! — 1,59 ± 0,06 м, третьо! — 1,600 ± 0,006 м i вiрогiдно не вiдрiзнялися в другш i третiй, а також у першш та третiй групах (р > 0,05), проте в другш були вiрогiдно нижчими по-рiвняно з першою групою (р < 0,05).
Проведене визначення показниыв лшщного спектра кровi (рис. 1) не виявило вiроriдно!' вiд-мiнностi середшх показникiв рiвня загального холестерину мiж групами пацiентiв (р > 0,05). У той час як середнш рiвень триглiцеридiв у третш гру-пi (6,12 ± 3,25 ммоль/л) був вiрогiдно вищим по-рiвняно з першою (5,92 ± 2,20 ммоль/л) i другою (5,95 ± 2,97 ммоль/л) групами (р < 0,001), мiж остан-шми двома групами за цьим показником вiрогiдних вiдмiнностей виявлено не було (р < 0,05). Середш показники рiвня ЛПВЩ вiрогiдно вiдрiзнялися мiж трьома групами пацiентiв (р < 0,001) i були найниж-чими у третш груш (1,15 ± 0,26 ммоль/л), порiвня-но з першою i другою групою (1,59 ± 0,39 ммоль/л i 1,46 ± 0,33 ммоль/л). Середнi показники лiпопро-те!нiв низько! щiльностi (ЛПНЩ) були вiрогiдно вищими в третш груш (4,20 ± 1,098 ммоль/л) по-рiвняно з першою групою (3,90 ± 1,07 ммоль/л) (р < 0,05).
У табл. 1 наведено результати дослщження стану МЩКТ в групах обстежених пашенпв. Виявлено, що мшеральна щшьшсть ыстково! тканини на рiвнi по-
Холестерин, ммоль/л
Триглцериди, ммоль/л
6,15 6,10 6,05 6,00 5,95 5,90 5,85 5,80
1,6 1,4 1,2 1,0 0,8 0,6 0,4 0,2 0
F = 2,730 р > 0,05
Група 1 Трупа 2 Група 3 ЛПВЩ, ммоль/л
F = 135,279 Р < 0,001
1,8 1,6 1,4 1,2 1,0 0,8 0,6 0,4 0,2 0
F - 313,684 Р < 0,001
Група 1 Група 2
ЛПНЩ, ммоль/л
Група 3
Група 1
Група 2
Група 3
Група 1
Група 2
Група 3
Рисунок 1. Показники л'ш'щограми в групах обстежених хворих
перекового вщдшу хребта (L1-L4) та шийки стегново! ыстки була вiрогiдно нижчою в оаб першо! групи (р < 0,001), у той час як ш показники у хворих друго! та третьо! груп вiрогiдно не вiдрiзнялися мiж собою (р > 0,05).
За допомогою апарата ДРА серед уах обстежених залежно вiд групи були видшеш жiнки з нормальною i низькою МЩКТ (остеопешею та остеопоро-зом) на рiвнi поперекового вщдшу хребта i шийки стегново! кiстки. Отриманi результати наведеш на рис. 1.
Дослiдження МЩКТ поперекового вщдшу хребта показало, що в перш1й груш остеопороз траплявся приблизно в кожно! третьо! пацiентки (32,58 %), тодi як у трет1й — в 11,60 %, а в другш — лише у 8,22 %. Навпаки, ыльысть жшок 1з нормальною ыстковою тканиною серед осiб друго! групи була вдвiчi вищою вщ першо! групи (табл. 2).
Остеопороз у дшянш шийки стегново! ыстки спостерпався приблизно вдвiчi частiше в оаб пер-
шо! групи порiвняно з хворими третьо! групи i втри-4i — друго! групи (21,07; 11,59; 7,52 % вщповщно) (табл. 3).
Оцшку статистично! значущостi показникiв МЩКТ у групах обстежених хворих проводили за допомогою непараметричного визначення критерш х2.
Порiвняння груп пашенпв показало, що у хворих першо! групи вiрогiдно частiше спостерiгаеться зни-жена МЩКТ на рiвнi поперекового вщдшу хребта порiвняно з жшками друго! i третьо! груп (х2 = 123,92, р < 0,001 i х2 = 59,27, р < 0,001 вщповщно). У хворих друго! i третьо! груп вiрогiдних вiдмiнностей виявле-но не було (х2 = 0,47, р > 0,05).
Результати обстеження шийки стегново! ыстки показали також вiрогiдну вщмшшсть у зни-женнi МЩКТ мiж пацiентами першо! i друго! груп (х2 = 52,97, р < 0,001) та мiж хворими першо! i третьо! груп (х2 = 37,28, р < 0,001). Вiрогiдно1 вiдмiнностi мiж хворими друго! i третьо! груп виявлено не було (х2 = 0,23, р > 0,05).
Таблиця 1. Показники стану мнеральноi щльност юстково'/' тканини залежно вд групи обстежених,
M ± а
Показники Група 1 (n = 800) Група 2 (n = 572) Група 3 (n = 233) F Р
МЩКТ на piBHi поперекового вщдту хребта (L1-L4), г/см2 0,97 ± 0,19 1,13 ± 0,19 1,11 ± 0,20 119,77 < 0,001
Т-показник, СВ -1,73 ± 1,54 -0,47 ± 1,56 -0,64 ± 1,69 119,05 < 0,001
Z-показник, СВ -0,61 ± 1,37 0,07 ± 1,48 0,06 ± 1,70 43,09 < 0,001
МЩКТ на piBHi шийки стегново! юстки, г/см2 0,80 ± 0,13 0,89 ± 0,14 0,88 ± 0,15 62,29 < 0,001
Т-показник, СВ -1,68 ± 0,96 -1,10 ± 1,04 -1,17 ± 1,09 62,26 < 0,001
Z-показник, СВ -0,40 ± 0,79 -0,20 ± 0,88 -0,16 ± 0,97 12,55 < 0,001
Таблиця 2. Частотний розподл груп обстежених паценток ¡з нормальною i зниженою МЩКТ: остеопенею та остеопорозом на р'шш поперекового в'/дд'/лу хребта,%
Таблиця 3. Частотний розподл груп обстежених па^енток ¡з нормальною i зниженою МЩКТ: остеопенею та остеопорозом на р'тш шийки стегновоi кстки,%
Групи обстежених Норма МЩКТ (Т > -1 СВ) Знижена МЩКТ (Т < -1 СВ) Остеопешя (Т вщ -1 до -2,5 СВ) Остеопороз (Т < -2,5 СВ)
Група 1 29,92 70,08 37,50 32,58
Група 2 60,14 39,98 31,64 8,22
Група 3 57,51 42,49 31,33 11,60
Групи обстежених Норма МЩКТ (Т > -1 СВ) Знижена МЩКТ (Т < -1 СВ) Остеопешя (Т вщ -1 до -2,5 СВ) Остеопороз (Т < -2,5 СВ)
Група 1 21,95 78,05 56,98 21,07
Група 2 40,21 59,79 52,27 7,52
Група 3 42,06 57,93 46,35 11,59
Число обстежених хворих Група 1 Група 2 Група 3
A 400 350 300 250 200 150 100 50 0
1 2 3 1 2 3 1 2 3
Б 500 450 400 350 300 250 200 150 100 50 0
1 2 3 1 2 3 1 2 3
Рисунок 2. Частота нормальноi МЩКТ, остеопорозу та остеопени в обстежених хворих: А — на р'1вн'1 поперекового в '1дд 'шу хребта, Б — на р'1вн'1 шийки стегновоi кстки
Примтки: 1 — обстежен хвор'1 з нормальною МЩКТ; 2 — жнки з остеопенею; 3 — хвор '1 з остеопорозом.
Обговорення
Нами було проаналiзовано стан показникiв МЩКТ у групах обстежених жiнок. Результати цього дослщження пiдтвердили лiтературнi данi щодо вiро-гiдного позитивного впливу ожирiння на показники МЩКТ поперекового вщдшу хребта та шийки стег-ново! ыстки.
Менша частота остеопорозу та низько! МЩКТ у хворих друго! та третьо! груп може свiдчити про протекторний вплив жирово! тканини на ыстку.
Результати нашого дослiдження показали дещо бiльшу частоту остеопорозу на рiвнi поперекового вщдшу хребта та шийки стегново! кiстки у хворих третьо! групи (11,60 та 11,59 % вщповщно) порiвняно з особами друго! групи (8,22 та 7,52 %), що потребуе подальшого вивчення впливу окремих компоненпв МС на яысть та мiнеральну щiльнiсть кiстково! тканини та особливост цих показниыв у вiковому ас-пектi.
Нами був виявлений вищий вiдсоток низько! МЩКТ на рiвнi шийки стегново! ыстки порiвня-но з поперековим вщдшом хребта в пацiентiв уах груп, що е пiдтвердженням того, що губчаста тканина бшьшою мiрою страждае в перiод менопаузи.
Висновки
1. У хворих з ожиршням та МС частота остеопорозу та низько! МЩКТ е вiрогiдно вищою порiвняно з показниками групи жшок без ожирiння.
2. Метаболiчний синдром i ожирiння однаковою мiрою позитивно впливають на мшеральну щшь-нiсть кiстково! тканини.
Конфлжт iнтересiв. Автор гарантуе вiдсутнiсть конфлклу iнтересiв та власно! фiнансово! защкавле-ностi при виконаннi роботи та написанш статтi.
Список лiтератури
1. Загайко А.Л. Метаболiчний синдром: механiзми роз-витку та перспективи антиоксидантног терапи: Моно-графiя / Загайко А.Л., Воронна Л.М., Стрельченко К.В. — Х.: Вид-во НФаУ: Золотi сторшки, 2007. — 216 с.
2. Маколкин В.И. Метаболический синдром / В.И. Ма-колкин. — М.: Медицинское информационное агентство, 2010. — 144 с.
3. Мамедов М.Н. Как предупредить риск развития ише-мической болезни сердца и сахарного диабета?/ М.Н. Мамедов // Международный эндокринологический журнал. — 2007. — № 5(11). — С. 47-60.
4. Остеопороз: клиника, диагностика, профилактика и лечение / Корж Н.А., Поворознюк В.В., Дедух Н.В., Зупа-нец И.А. — Харьков: Золотые страницы, 2002. — 486 с.
5. Поворознюк В.В. Сучаснi принципи дiагностики, про-фыактики та лкування захворювань шстково-м'язовог системи у людей похилого вку // Збiрник наукових праць. Вип. 1 / За ред. професора В.В. Поворознюка — К. : Експрес, 2008 — 276 с.
6. Поворознюк В.В. Захворювання шстково-м'язовог системи у людейрiзного вку (вибранi лекцИ, огляди, статт^: У 4 т. /Поворознюк В.В. — К., 2014. — Т. 4. — 672 с.
7. Alberti K.G., Zimmet P.Z. Definition, diagnosis and classification of diabetes mellitus and its complications: Part 1: diagnosis and classification of diabetes mellitus provisional report of a WHO consultation // Diabet. Med. — 1998. — Vol. 15(7). — P. 539-553. PMID: 9686693 [PubMed — indexed for MEDLINE].
8. Fatima S.S., Farooq S., Tauni M.A. et al. Effect of raised body fat on vitamin D, leptin and bone mass // J. Pak. Med. Assoc. — 2015. — Vol. 65(12). — P. 1315-1319. PMID: 26627514.
9. Freitas P.M., Garcia Rosa M.L., Gomes A.M. et al. Central and peripheral fat body mass have a protective effect on osteopenia or osteoporosis in adults and elderly? // Osteopo-ros. Int. — 2016. — Vol. 27(4). — P. 165916-63. doi: 10.1007/ s00198-015-3414-5.
10. Gonelli S., Caffarelli C., Nuti R. Obesity and fracture risk // Clin. Cases Miner. Bone Metab. — 2014. — Vol. 11(1). — P. 9-14.
11. International Diabetes Federation. Worldwide definition of the metabolic syndrome. Available at: http://www.idf. org/webdata/docs/MetSyndrome_FINAL.pdf. Access, August 24, 2005.
12. Kim B.J., Ahn S.H., Bae S.J. et al. Association between metabolic syndrome and bone loss at various skeletal sites in postmenopausal women: a 3-year retrospective longitudinal study // Osteoporos. Int. — 2013. — Vol. 24(8). — P. 22432252. doi: 10.1007/s00198-013-2292-y.
13. Lu L.J., Nayeem F., Anderson K.E. et al. Lean body mass, not estrogen or progesterone, predicts peak bone mineral density in premenopausal women // J. Nutr. — 2009. — Vol. 139(2). — P. 250-256.
14. Maghraoui A., Sadni S., El Maataoui A. et al. Influence of obesity on vertebral fracture prevalence and vitamin D status in postmenopausal women // Nutr. Metab. (London). — 2015. — Vol. 12. — P. 44. doi: 10.1186/s12986-015-0041-2.
15. Maimoun L., Mura T., Leprieur E. et al. Impact of obesity on bone mass throughout adult life: Influence of gender and severity ofobesity//Bone. — 2015. pii: S8756-3282(15)00421-4. doi: 10.1016/j.bone.2015.11.020.
16. Official Positions of the International Society for Clinical Densiometry, Copyright ISCD, http://www.iscd.org/offi-cial-positions/2015-iscd-official-positions-adult/
17. Poiana C., Carsote M., Radoi V. et al. Prevalent osteoporotic fractures in 622 obese and non-obese menopausal women // J. Med. Life. — 2015. — Vol. 8(4). — P. 462-466.
18. Shen J., Leslie W.D., Nielson C.M. et al. Associations of body mass index with incident fractures and hip structural parameters in a large Canadian cohort // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2016. — Vol. 101(2). — P. 476-484. doi: 10.1210/ jc.2015-3123.
19. Gilsanz V., Chalfant J., Mo A.O. et al. Reciprocal relations of subcutaneous and visceral fat to bone structure and strength // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2009. — Vol. 94(9). — P. 3387-3393. doi: 10.1210/jc.2008-2422 PMCID: PMC2741723.
20. World Health Organization. Obesity: preventing and managing the global epidemic. Report of a WHO consultation on obesity. World Health Organization: Geneva, 2000. — 9 p.
OmpuMano 04.03.16 ■
ПоворознюкВ.В.1, МартынюкЛ.П.2
1ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», Украинский научно-медицинский центр проблем остеопороза, г. Киев, Украина
2ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МЗ Украины», г. Тернополь, Украина
ЧАСТОТА ОСТЕОПОРОЗА И НИЗКОЙ МИНЕРАЛЬНОЙ ПЛОТНОСТИ КОСТНОЙ ТКАНИ У УКРАИНСКИХ ЖЕНЩИН С ОЖИРЕНИЕМ И МЕТАБОЛИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ
Резюме. Цель исследования: изучение частоты остеопороза и низкой минеральной плотности костной ткани (МПКТ) у украинских женщин с ожирением и метаболическим синдромом. Материалы и методы. Обследовано 1605 человек, средний возраст которых составил 62,31 ± 9,52 года, средняя масса тела — 76,48 ± 14,65 кг. Все обследованные находились в периоде постменопаузы. Пациентки были разделены на три группы. В первую группу (800 человек) вошли женщины без ожирения, во вторую (572 чел.) — с ожирением. Третью группу (233 человека) составили больные с метаболическим синдромом. Оценку МПКТ на уровне поясничного отдела позвоночника и шейки бедренной кости проводили на двухэнергетическом рентгеновском денситометре (Prodigy, 2005). Заключение относительно нормальной МПКТ, остеопороза и низкой МПКТ
делали согласно критериям официальной позиции ISCD (2007) (обновлена в 2015 г.). Результаты. Частоту остеопороза и низкой МПКТ у женщин второй и третьей групп сравнивали с таковыми в первой группе. Нами не было выявлено достоверных отличий в показателях МПКТ между больными второй и третьей групп в отличие от первой группы. Выводы. У больных с ожирением и метаболическим синдромом частота остеопороза и низкой МПКТ достоверно ниже по сравнению с показателями группы женщин без ожирения, а метаболический синдром и ожирение в одинаковой степени позитивно влияют на минеральную плотность костной ткани.
Ключевые слова: остеопороз, минеральная плотность костной ткани, ожирение, метаболический синдром.
Povoroznyuk V. V.1, Martyniuk L.P.2
1State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotariov of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Ukrainian Scientific and Medical Center of Osteoporosis Problems, Kyiv, Ukraine
2State Higher Educational Institution «Ternopil State Medical University named after I. Ya. Horbachevskyi of the Ministry of Healthcare of Ukraine», Ternopil, Ukraine
PREVALENCE OF ОSTEOPOROSIS AND LOW BONE MINERAL DENSITY IN UKRAINIAN WOMEN WITH OBESITY AND METABOLIC SYNDROME
Summary. Objective: to determine the incidence of osteoporosis and low bone mineral density (BMD) in Ukrainian women with obesity and metabolic syndrome. Materials and methods. The study involved 1,605 persons, whose mean age was 62.31 ± 9.52 years, the average body mass — 76.48 ± 14.65 kg. All women were in postmenopausal period. Patients were divided into three groups. First group (800 people) included women without obesity, second one (572 persons) — with obesity. Third group (233 people) consisted of patients with metabolic syndrome. BMD of lumbar spine and femoral neck was measured by dual-energy X-ray ab-sortiometer (Prodigy, 2005). Conclusion about normal BMD, osteoporosis and low BMD was made according to the ISCD (2007)
criteria for official position (updated in 2015). Results. The incidence of osteoporosis and low BMD in women from the second and third groups were compared with those in the first group. We have found no significant differences in performance of BMD between patients of second and third groups unlike the first group. Conclusions. In patients with obesity and metabolic syndrome, the prevalence of osteoporosis and low BMD is significantly lower as compared with the group of women without obesity, and metabolic syndrome and obesity have equally positive effect on bone mineral density.
Key words: osteoporosis, bone mineral density, obesity, metabolic syndrome.
