CC BY
21
Орипнальш дослiдження / Original Researches
ПОЛЬ, су станы. позвоночник
Li
поворознюк в.в., муаенко а.с., дзерович h.i.
ДУ «1нститут геронтологи теш Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украни», м. Ки/в
ЯК1СТЬ К1СТКОВО1 ТКАНИНИ
ТА ff М1НЕРАЛЬНА Щ1ЛЬН1СТЬ У ЧОЛОВ1К1В
13 ПЕРЕЛОМАМИ Т1Л ХРЕБЦ1В
Резюме. Традицiйно мшеральна щiльнiсть кктково''' тканини (МЩКТ) вважалась основним чинником, що визначав мщшсть кктково''' тканини. Однак було показано, що мiцнiсть кiстки й ризик перелому залежать вщ декiлькох параметрiв: макрогеометри кори кiстки, МЩКТ, мiкроархiтектури губчасто''' кктково''' тканини, мiкропошкоджень, мiнералiзацN' та метабо-лiзму кктково''' тканини. Попередш дослiдження виявили, що яккть трабекулярно''' кктко-во'' тканини (TBS) вiрогiдно знижувться в чоловiкiв iз вiком, проте досi не вивчено показник TBS в укра'нських чолов^в iз переломами, зокрема, тiл хребфв.
Метою дослiдження в визначення показнимв якостi та МЩКТ у чоловЫв iз переломами тiл хребцiв. Обстежен 243 чоловiки вiком 30-89 ромв, якi були роздiленi на групи згщно з ге-ронтологiчною класифтафвю: 30-44 роки (n = 46), 45-59 ромв (n = 83), 60-74 роки (n = 86), 75-89 ромв (n = 28). Основну групу становили 52 чолов^и з низькоенергетичними переломами тт хребфв в анамнезi (середнiй вт — 59,8 ± 13,7 року, середнш зрiст — 1,73 ± 6,98 м, середня маса тта — 79,0 ± 14,9 кг), контрольну групу — 191 чоловт без переломiв (середнiй вiк — 57,4 ± 13,7 року, середнм зрiст — 1,74 ± 6,89 м, середня маса тта — 76,5 ± 9,3 кг). Методом двохенергетично''' рентгешвсько''' денситометр^' (Prodigy, GE Lunar, Мадiсон, США) дослщ-жували МЩКТ на рiвнi поперекового вщдту хребта (L1-L4), шийки стегново'' кiстки, усього скелета та ультрадистального вщдту ккток передплiччя. Показник TBS (L1-L4) поперекового вщдту хребта визначали за допомогою методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франтя). У результат проведеного дослiдження встановлено, що показник TBS (L1-L4) був вiрогiдно нижчим в основнш групi (30-44 роки — 1,083 ± 0,187, 45-59 ро^в — 1,025 ± 0,248, 60-74 роки — 1,084 ± 0,170, 75-89 ро^в — 0,951 ± 0,170) порiвняно з контрольною групою (30-44 роки — 1,276 ± 0,121, 45-59 рокiв — 1,226 ± 0,156, 60-74 роки — 1,150 ± 0,175, 75-89 ро-кiв — 1,183 ± 0,174); F = 1,56; р < 0,001. МЩКТ на рiвнi поперекового вщдту хребта (F = 1,52; р < 0,001) i шийки стегново''' ^стки (F = 1,10; р < 0,001) також була вiрогiдно нижчою в основнш грут порiвняно з показниками контрольно'' групи.
Ключовi слова: яккть трабекулярно''' кктково''' тканини, мiнеральна щтьшсть кктково''' тканини, чоловiки, переломи тт хребцiв.
Вступ
Остеопороз — найбшьш поширене системне за-хворювання скелета, що характеризуемся знижен-ням ыстково! маси й структурними змiнами ыстково! тканини, якi вираженi настшьки, що навiть при незначнiй травмi можливе виникнення переломiв [1]. У жшок остеопороз розвиваеться частiше, шж у чоловiкiв, що зумовлено тим, що в чоловтв бiльш високий тк кютково! маси, розмiр довгих трубча-стих кiсток е бшьшим у дiаметрi, а темп втрати кютково! маси нижчий. Прогнозуеться, що у бврош з
2010 по 2025 рш загальна кшьысть переломiв у чо-ловiкiв збшьшиться на 34 %, один iз п'яти чоловiкiв вiком 50 рошв матиме низькоенергетичний перелом протягом життя.
Адреса для листування з авторами:
Поворознюк В.В. E-mail: okfpodac@ukr.net
© Поворознюк В.В., Муаенко А.С., Дзерович Н.1., 2015 © «Бшь. Суглоби. Хребет», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
38
Бiль. Суглоби. Хребет, ISSN 2224-1507
№ 1 (17), 2015
За останне десятирiччя частота остеопоротичних пе-реломiв тт хребцiв зросла в 4 рази, переломи лок^зу-ються переважно в дiлянках пщвищено! природно! кри-визни хребта. Приблизно 750 тис. нових вертебраль-них переломiв рееструеться в США щорiчно серед ошб вiком понад 50 роив, i у чвертi з них протягом життя ви-никае принаймш ще один перелом тiла хребця [2, 3].
Золотим стандартом для визначення мшерально! щшьносл истково! тканини (МЩКТ) шийки стегно-во! истки, хребта й всього скелета е двофотонна рент-гешвська абсорбцiометрiя (DXA). Зпдно з рекомен-дацiями International Society of Clinical Densitometry (2013), оцшка МЩКТ проводиться в чоловшв вшэм 50 роив i старше за Т-критерiем; молодших за 50 роыв — переважно за Z-критерiем. Для дiагностики ви-користовують денситометричну класифiкацiю ВООЗ (показники Т-критерш на рiвнi поперекового вiддiлу хребта (L1—L4), за загальним показником — для прок-симальних вiддiлiв стегнових исток або дтянки шийки стегново! кiстки (—2,5 SD та менше). Проте дiагноз остеопорозу не може бути встановлений на пiдставi ттьки даних МЩКТ. Традицiйно МЩКТ вважалась головним визначальним чинником мщносп кiсток, проте вона пояснюе лише 60 % ризику переломiв [12]. Установлено, що мiцнiсть кiстково'i тканини й ризик переломiв залежать вщ декiлькох параметрiв: макро-геометрй' кори истки, МЩКТ, мшроархтгектури трабекулярно! кiстки, мiкропошкоджень, мiнералiзацii та метаболiзму кiстковоi' тканини [11].
Таким чином, даш, що наведенi вище, свщчать про значну поширенiсть остеопорозу. Особливо важливим е дiагностика остеопорозу до настання перелому, до того ж необхщно оцшювати не одну детермшанту мщно-стi кiстковоi тканини, а вплив цiлого ряду факторiв.
Визначення показникiв якостi трабекулярно! истково! тканини (Trabecular Bone Score — TBS) та оцшка ризику переломiв на сучасному етат розвитку остеологй' можливi за допомогою ново! методики TBS iNsight, програми, що була розроблена компанiею Med-Imaps (Pessac, Францiя) у 2006 рощ. Пакет про-грамного забезпечення встановлюеться на персональ-них комп'ютерах остеоденситометрiв (GE Healthcare — Lunar и Hologic) для оцiнки мiкроархiтектури трабекулярно! истки на денситометричних зображеннях поперекового вщдту хребта (L1—L4) i мае перевагу, що полягае в можливосп !х ретроспективного розрахунку з iснуючого DXA-зображення без необхщносп додат-кового обстеження.
Основнi принципи TBS включають у себе таи пун-кти: 2D-проекцiя трабекулярно! пористо! структу-ри з малою ильистю пiкселiв сiрих варiацiй створюе зображення з великою амплпудою, тодi як проекщя щтьно! трабекулярно! кiстки на площину створюе зображення з великою пльистю пiкселiв сiрих варiа-цш мало! амплiтуди. Таким чином отримують експе-риментальну варiограму цих проектованих зображень, розрахованих у виглядi суми квадрапв рiзниць вщтш-кiв шрого мiж пiкселями на певнiй вщсташ й пiд ку-том. Показник TBS негативно корелюе з показником середньо! вщсташ мiж трабекулами, а висок значення
TBS позитивно корелюють з кращою кiстковою структурою [9]. Важливють методики полягае в и вщтворю-ваностi й дискримшацшнш здатностi, чутливостi по-казника до змш при захворюваннi або при лшуванш, а також у впливi на оцiнку ризику остеопоротичних пе-реломiв.
Протягом останнiх рокiв на мiжнародних конфе-ренцiях та конгресах деклька доповiдей були присвя-чеш вивченню дiагностично'i спроможностi методики TBS у визначенш ризику переломiв у чоловшв.
У ретроспективному дослiдженнi «випадок — контроль» Е. Leib та ствавт. обстежили 184 чоловiкiв, серед яких у 46 виявлеш низькоенергетичш переломи. Результати дослiдження показали, що в чоловшв з остеопоротичними переломами будь-яко! локал1заци в анамнезi спостерiг^ися вiрогiдно нижчi показники TBS порiвняно з контрольною групою (1,102 ± 0,129 проти 1,159 ± 0,134 вiдповiдно; р = 0,013), стандар-тизованою за вiком та МЩКТ (L1—L4) (р = 0,007, ATBS = —0,062). Показник вщносного ризику (odds ratio — OR) за стандартним вщхиленням для показни-ка TBS становив 1,60 (95% довiрчий штервал (Д1) 1,13— 2,27) та 0,620 (95% Д1 0,546-0,690) вщповщно [6].
Lorenc та ствавт. показали, що показник TBS у чоловшв iз хоча б одним низькоенергетичним переломом тла хребця (n = 44), визначеним за допомогою латерально! методики двохенергетично! рентгешвсь-ко! денситометрй', був вiрогiдно нижчим порiвня-но з показниками в чоловшв без переломiв (n = 50) (0,96 ± 0,15 проти 1,06 ± 0,14; p = 0,001). МЩКТ (L1-L4) в осiб iз переломами мала тенденцш до бiльш низьких показникiв (р = 0,07). Було встановлено, що показник TBS е предиктором виникнення перело-мiв тiл хребцiв (95% Д1 0,589-0,783; p = 0,0004). Оп-тимальну вiдрiзну точку якостi трабекулярно! кiстко-во! тканини становив показник 0,987, чутливють до того ж становила 60,47 %, специфiчнiсть — 80 %. Особи з показником TBS, нижчим за зазначену точку, мали в 5 разiв вищий ризик переломiв тл хребцiв (OR 5,7; 95% Д1 2,271-14,28) порiвняно з чоловшами, у яких показник був вищим [10].
Метою дослщження е визначення показника якосп та мшерально! щшьносл кiстково'i тканини в чоловшв iз низькоенергетичними переломами тл хребцiв.
Об'скт та методи дослщження
В Укра!нському науково-медичному центрi проблем остеопорозу обстежеш 243 чоловши вiком 30-89 рокiв, якi були розподтеш на групи згiдно з геронтоло-гiчною класифiкацiею: 30-44 роки (n = 46), 45-59 роив (n = 83), 60-74 роки (n = 86), 75-89 роив (n = 28). Основну групу становили 52 чоловiки з низькоенергетичними переломами тт хребщв в анамнезi (середнiй вiк — 59,8 ± 13,7 року, середнiй зрiст — 1,73 ± 6,98 м, середня маса тта — 79,0 ± 14,9 кг), контрольну — 191 практично здоровий чоловш без переломiв (середнiй вiк — 57,4 ± 13,7 року, середнiй зрiст — 1,74 ± 6,89 м, середня маса тла — 76,5 ± 9,3 кг).
У дослiдження не включали чоловiкiв, яи м^и в анамнезi захворювання, що можуть впливати на ме-
таболiзм к!стково1 тканини; чоловiкiв i3 показником шдексу маси тiла (1МТ) бтьше 30 кг/м2; пацieнтiв, у яких МЩКТ на piBHi поперекового вщдшу хребта та шийки стегново! истки за Z^pm-epieM була за межами ± 2SD (для контрольно!' групи).
Методом двохенергетично! peнтгeнiвськоï денсито-метрй' (Prodigy, GE Lunar, Мадюон, США) визначали МЩКТ на piвнi поперекового вiддiлу хребта (LI—L4), шийки стегново'1 истки, усього скелета та ультрадисталь-ного вщдту исток передптччя. Наявнiсгь i локалiзацiю низькоенергетичних пepeломiв тт хpeбцiв визначали за допомогою рентгеноморфометричного аналiзу тт хреб-цiв на peнтгeнiвському дeнситомeтpi. Показник TBS поперекового вщдту хребта визначали за допомогою методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франция).
Статистичний аналiз проводили за допомогою про-грами Statistica 6.0. Результати надаш як сepeднi вели-чини (± SD). Для пepeвipки гiпотeзи про piвнiсть се-peднiх значень змшно! у двох групах використовували кpитepiй Стьюдента. Значення р < 0,05 вважалося ста-тистично вipогiдним.
Результати
Обстeжeнi чоловiки основно! та контрольно!' груп не вiдpiзнялися за вшом, зростом та масою тта. Вipо-гiднi вiдмiнностi були отримаш при поpiвняннi показ-никiв структурно-функщонального стану кiстковоï тканини (табл. 1).
У результата проведеного дослщження встановлено, що показник TBS L1—L4 у чоловшв з переломами тт хребщв у анамнeзi вipогiдно нижчий поpiвняно з показ-никами чоловiкiв контрольно! групи у вшових пщгру-пах: 30—44 роки, 45—59 роив, 75—89 роив (рис. 1).
При ощнщ показниив МЩКТ установлено, що МЩКТ на piвнi поперекового вщдту хребта в чоловшв iз переломами тт хpeбцiв в анамнeзi в ушх вшо-вих пiдгpупах вipогiдно нижча поpiвняно з показником чоловшв контрольно! групи (рис. 2).
Виявлено вipогiдно нижчi показники МЩКТ у чоловшв основно! групи на piвнi шийки стегново! истки — у вшових пiдгpупах 30—44 роки та 75—89 роив, ультра-дистального вiддiлу исток пepeдплiччя — у груш 75—89 роив, усього скелета — у вшх вшових тдгрупах поpiв-няно з показниками контрольно! групи (табл. 2).
1,300 1,200 1,100 1,000 0,900 0,800 0,700 0,600 0,500
z!
30-44
45-59
60-74
75-89
У
Роки
■ Контрольна група
Основна група
Рисунок 1. Показникякост! трабекулярно)'ыстково)' тканини (TBS L1-L4)у чолов!к!взалежно Bid в'жу та наявност! перелом!в т'л хребц!в Примтка: * — в'рог'дт в'дм'нност! м!ж показниками основно)'та контрольно)'груп, р < 0,05.
г/см2 1,300 1,200 1,100 1,000 0,900 0,800 0,700 0,600 0,500
30-44
45-59
60-74
75-89
Роки
■ Контрольна група
«Основна група
Рисунок 2. М'шеральна щтьнкть к'ктковоïтканини на рiвнi поперекового Biddлу хребта в чоловЫ 'ш залежно Bid вку та наявност'1 перелом'в т'лхребц!в Примтка: * — в'рог'дн в'дм'нност! м'ж показниками основно)'та контрольно)'груп, р < 0,05.
Висновки
Показники якосп трабекулярно! истково! тканини в украшських чоловшв iз низькоенергетичними переломами тт хребщв, що визначеш за допомогою рентгеноморфометричного аналiзу тт хребщв на рент-гешвському денситометр^ вipогiдно нижш поpiвняно з показниками практично здорових чоловшв вщповщ-
ного вшу. Мшеральна щтьшсть истково! тканини на Таблиця 1. Антропометрична та денситометрична характеристика обстежених чолов!к!в укра)'нсько)' популяцп
*
*
Показник Основна група(n = 52) Контрольна група (n = 191) Р
BiK, роки 59,7 ± 13,7 57,4 ± 13,7 0,26
Маса тта, кг 79,0 ± 14,8 76,6 ± 9,3 0,14
Зрют, см 173,0 ± 6,9 174,4 ± 6,9 0,18
1МТ, кг/м2 26,3 ± 4,3 25,1 ± 2,5 0,01
TBS L1-L4 1,035 ± 0,200 1,203 ± 0,160 < 0,001
МЩКТ ПВХ, г/см2 1,005 ± 0,160 1,163 ± 0,130 < 0,001
МЩКТ ШСК, г/см2 0,826 ± 0,140 0,928 ± 0,140 < 0,001
МЩКТ КП, г/см2 0,461 ± 0,100 0,505 ± 0,090 0,002
МЩКТ ВС, г/см2 1,111 ± 0,120 1,191 ± 0,090 < 0,001
Прим/'тки: результати наведено у вигляд! М ± SD; ПВХ — поперековий в'1дд'1лхребта; ШСК — шийка стегново)'кктки; КП — ультрадистальний в!ддш к'ктокпередпл'мчя; ВС—весь скелет.
Быь. Суглоби. Хребет, ISSN 2224-1507
№ 1 (17), 2015
40
Таблиця 2. Яккть та мшеральна щтьнкть кктковоУтканини в чолов 'к'т украУнськоУпопуляцП зг'дно з геронтолог/'чною
класифЫацкю
Показник Основна група Контрольна група Р
30-44 роки
TBS l^-l4 1,083 ± 0,190 1,276 ± 0,120 0,001
МЩКТ ПВХ, г/см2 0,981 ± 0,130 1,216 ± 0,140 0,000
МЩКТ ШСК, г/см2 0,854 ± 0,150 1,007 ± 0,110 0,001
МЩКТ ВС, г/см2 1,113 ± 0,130 1,222 ± 0,080 0,004
МЩКТ КП, г/см2 0,519 ± 0,060 0,534 ± 0,060 0,57
45-59 poKiB
TBS l±-l4 1,024 ± 0,250 1,226 ± 0,160 0,000
МЩКТ ПВХ, г/см2 1,027 ± 0,180 1,154 ± 0,130 0,001
МЩКТ ШСК, г/см2 0,873 ± 0,140 0,936 ± 0,120 0,06
МЩКТ ВС, г/см2 1,141 ± 0,110 1,203 ± 0,090 0,02
МЩКТ КП, г/см2 0,494 ± 0,100 0,529 ± 0,080 0,15
60-74 роки
TBS L1 L4 1,083 ± 0,170 1,150 ± 0,180 0,195
МЩКТ ПВХ, г/см2 1,014 ± 0,160 1,148 ± 0,140 0,002
МЩКТ ШСК, г/см2 0,823 ± 0,140 0,904 ± 0,150 0,059
МЩКТ ВС, г/см2 1,121 ± 0,110 1,179 ± 0,090 0,042
МЩКТ КП, г/см2 0,448 ± 0,080 0,486 ± 0,090 0,158
75-89 poKiB
TBS L1 L4 0,950 ± 0,170 1,182 ± 0,170 0,002
МЩКТ ПВХ, г/см2 0,969 ± 0,180 1,145 ± 0,100 0,003
МЩКТ ШСК, г/см2 0,716 ± 0,100 0,824 ± 0,100 0,005
МЩКТ ВС, г/см2 1,040 ± 0,110 1,128 ± 0,080 0,023
МЩКТ КП, г/см2 0,378 ± 0,060 0,443 ± 0,070 0,016
Примтки:результати наведено у вигляд'1 М ± SD; ПВХ — поперековий Biddrnхребта; ШСК — шийка стегновоi к'ктки; КП — ультрадистальний Biddrn к'ктокпередпл'мчя; ВС — весь скелет.
рiвнi поперекового вщдту хребта в чоловтв основно! групи в ушх вшових тдгрупах вiрогiдно нижча порiв-няно з чоловшами контрольно! групи.
Отримаш нами результати пщтверджують дат лггерату-ри щодо вiрогiдно нижчих показниюв TBS у чоловшв i3 переломами тл хребц1в пор1вняно з контрольною групою. ■
Список лiтератури
1. Поворознюк В.В. Захворювання шстково-м'язово! сис-теми в людей р1зного вшу (вибраш лекци, огляди, статй): У 3 т. — К., 2009. — 664 с.
2. Поворознюк В.В. Менопауза и остеопороз // Репродуктивная эндокринология. — 2012. — № 2. — С. 40-47.
3. Поворознюк В.В. Сучасний погляд на проблему остео-порозу у чоловтв в Украш / В.В. Поворознюк, Т.В. Орлик, 6.О. Креслов // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2012. — № 2(6). — С. 42-49.
4. Hans D., Goertzen F., Krieg M., Leslie W. Bone Microarchitecture Assessed by TBS Predicts Osteoporotic Fractures Independent of Bone Density: The Manitoba Study // Journal of Bone and Mineral Research. — 2011. — 26(11). — P. 2762-2769.
5. Johnnell O., Kanis J.A. An estimate of the worldwide prevalence and disability associated with osteoporotic fractures // Os-teoporos Int. — 2006. — 17. — P. 1726-33.
6. Leib E., Winzenrieth R., Aubry-Rozier B., Hans D. Vertebral microarchitecture and fragility fracture in men: A TBS study // Bone. — 2014. — № 62. — Р. 51-55.
7. Link T.M., Majumdar S. Current diagnostic techniques in the evaluation of bone architecture // Curr. Osteoporos Rep. — 2004. — 2(2). — P. 47-52.
8. Nassar K., Paternotte S., Kolta S., Fechtenbaum J., Roux C., Briot K. Added value of trabecular bone score over bone mineral density for identification of vertebral fractures in patients with areal bone mineral density in the non-osteoporotic range // Osteoporos Int. — 2014. — 25(1). — P. 243-9.
9. Rubin C.D. Emerging concepts in osteoporosis and bone strength // Curr. Med. Res. Opin. — 2005. — 21(7). — P. 1049-56.
10. Silva B.C., Leslie W.D., Resch H. et al. Trabecular bone score: a noninvasive analytical method based upon the DXA image // Journal of Bone and Mineral Research. — 2014. — 29(3). — P. 518-530.
11. Silva B.C., Bilezikian J.P. Trabecular bone score: perspectives of an imaging technology coming of age // Arq. Bras. Endocrinol. Metab. — 2014. — 58(5). — P. 493-503.
12. Schousboe J.T., Shepherd J.A., Bilezikian J.P., Baim S. Executive Summary of the 2013 ISCD Position Development Conference on Bone Densitometry // JCD. — 2013. — 16(4). — P. 455-467.
OTpUMQHO 18.01.15 ■
Поворознюк В.В., Мусиенко А.С., Дзерович Н.И. ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины », г. Киев
Качество костной ткани и ее минеральная плотность у мужчин с переломами тел позвонков
Резюме. Традиционно минеральная плотность костной ткани (МПКТ) считалась основным фактором, определяющим прочность костной ткани. Однако было показано, что прочность кости и риск перелома зависят от нескольких параметров: макрогеометрии коры кости, МПКТ, микроархитектуры губчатой костной ткани, микроповреждений, минерализации и метаболизма костной ткани. Предыдущие исследования показали, что качество трабекулярной костной ткани (TBS) достоверно снижается у мужчин с возрастом, однако до сих пор не изучен показатель TBS у украинских мужчин с переломами, в частности, тел позвонков.
Целью исследования является определение показателей качества и МПКТ у мужчин с переломами тел позвонков. Обследованы 243 мужчины в возрасте 30—89 лет, которые были разделены на группы согласно геронтоло-гической классификации: 30—44 года (n = 46), 45—59 лет (n = 83), 60-74 года (n = 86), 75-89 лет (n = 28). Основную группу составили 52 мужчины с низкоэнергетическими переломами тел позвонков в анамнезе (средний возраст — 59,8 ± 13,7 года, средний рост — 1,73 ± 6,98 м, средняя масса тела — 79,0 ± 14,9 кг), контрольную группу — 191 мужчина без переломов (средний возраст — 57,4 ± 13,7 года, средний рост — 1,74 ± 6,89 м, средняя масса тела — 76,5 ± 9,3 кг). Методом двухэнергетической рентгеновской денситометрии (Prodigy, GE Lunar, Мади-сон, США) исследовали МПКТ на уровне поясничного отдела позвоночника (L1-L4), шейки бедренной кости, всего скелета и ультрадистального отдела костей предплечья. Показатель TBS (L1-L4) поясничного отдела позвоночника определяли с помощью методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франция).
В результате проведенного исследования установлено, что показатель TBS (L1-L4) был достоверно ниже в основной группе (30-44 года — 1,083 ± 0,187, 45-59 лет — 1,025 ± 0,248, 60-74 года — 1,084 ± 0,170, 75-89 лет -0,951 ± 0,170) по сравнению с контрольной группой (3044 года — 1,276 ± 0,121, 45-59 лет — 1,226 ± 0,156, 60-74 года — 1,150 ± 0,175, 75-89 лет — 1,183 ± 0,174); F = 1,56; р < 0,001. МПКТ на уровне поясничного отдела позвоночника (F = 1,52; р < 0,001) и шейки бедренной кости (F = 1,10; р < 0,001) также была достоверно ниже в основной группе по сравнению с показателями контрольной группы.
Ключевые слова: качество трабекулярной костной ткани, минеральная плотность костной ткани, мужчины, переломы тел позвонков.
Povoroznyk V.V., Musiienko A.S., Dzerovych N.I. State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotariov of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
Trabecular Bone Score and Bone Mineral Density in Men with Vertebral Fractures
Summary. Traditionally bone mineral density (BMD) has been considered a major determinant of bone strength. However, it is shown that the bone strength and fracture risk depend on several parameters: macrogeometry of cortical bone, BMD, trabecular bone microarchitecture, bone microdamages, bone mineralization, and bone metabolism. Previous studies have found that trabecular bone score (TBS) significantly decreases in men with age, but TBS hadn't been studied yet in Ukrainian men with fractures, in particular vertebral fractures.
The objective of this study is to evaluate the trabecular bone score and bone mineral density in men with vertebral fractures. We've examined 243 men aged 30—89 years, divided according to the gerontological classification: 30—44 yrs (n = 46), 45—59 yrs (n = 83), 60-74 yrs (n = 86), 75-89 yrs (n = 28). The main group consists of 52 men with the history of low-energy vertebral fractures (mean age — 59.8 ± 13.7 yrs, mean height — 1.73 ± 6.98 m, mean weight — 79.0 ± 14.9 kg), control group — of 191 men without fractures (mean age — 57.4 ± 13.7 yrs, mean height — 1.74 ± 6.89 m, mean weight — 76.5 ± 9.3 kg). Using dual-energy X-ray absorptiometry (Prodigy, GE Lunar, Madison, USA), we have studied BMD of lumbar spine (L1-L4), femoral neck, total skeleton and ultradistal forearm bones. TBS indicator in lumbar spine (L1-L4) was determined by the method of TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, France).
As a result, the study found that TBS (L1-L4) was significantly lower in the main group (30-44 yrs — 1.083 ± 0.187, 45-59 yrs — 1.025 ± 0.248, 60-74 yrs — 1.084 ± 0.170, 7589 yrs — 0.951 ± 0.170) as compared to the control group (3044 yrs — 1.276 ± 0.121, 45-59 yrs — 1.226 ± 0.156, 60-74 yrs — 1.150 ± 0.175, 75-89 yrs — 1.183 ± 0.174); F = 1.56; p < 0.001. BMD of lumbar spine (F = 1.52; p < 0.001) and femoral neck (F = 1.10; p < 0.001) was also significantly lower in the main group compared with the control one.
Key words: trabecular bone score, bone mineral density, men, vertebral fractures.
42
Быь. Суглоби. Хребет, ISSN 2224-1507
№ 1 (17), 2015
