CC BY
29
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 616.018+616.71-001.5:613.25+616-008.9 DOS: 10.22141/1608-1706.3.17.2016.75784
ПОВОРОЗНЮК В.В.1, МАРТИНЮКЛ.П.2
1ДУ «1нститутгеронтологи 'мен Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра1ни», Укранський науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Ки'/в, Украна
2ДВНЗ «Терноп'!льський державний медичний унверситетiменi 1.Я. Горбачевського», м. Тернопль, Украина
MiHEPAAbHA Щ|ЛЬНЮТЬ, ЯЮСТЬ KiCTKOBOl ТКАНИНИ ТА ЧАСТОТА nEPEAOMiB У XiHOK ЗА НАЯВНОСП OЖИPiHHЯ i METAБOAiЧHOГO СИНДРОМУ
Резюме. 3 метою визначення мнерально'/щльносп, якост юстково! тканини та частоти низькоенергетичних перелом'в у ж/нок за наявност ожир'ння i метаболчного синдрому нами був проведений ретроспектив-ний анал'13 даних 651 пац1ентки у постменопаузальному пер'юд (середнй вк 64,20 ± 7,96 року, середня тривалсть менопаузи 14,96 ± 8,40 року). Пац1ентки були розподлен на три групи. Першу групу (n = 396) становилиж'нки без перелом'в в анамнезI. Решта пац1ент1в увйшлидо груп ¡з низькоенергетичними переломами: вертебральними — 60 осб i невертебральними — 195 ж/нок. Групи були стандартизованi за в1ком, ма-сою тла та тривалютю менопаузи. Додатково пац!енти були розподлен на пдгрупи: особи без ожир'ння,
з ожир'нням (¡ндекс маси тла > 30,0 кг/м2) та метаболчним синдромом (верифкували зпдно з критерями, рекомендованими IDF, 2005). Мнеральну щ1льн1сть юстковоi тканини (МЩКТ) визначали на двохенерге-тичному рентгенвському денситометрi (Prodigy, 2005). Статистичний анал'13 здйснювали за допомогою програми Statistica 6.0. Проведене досл'дження показало, що МЩКТ е в'ропдно вищою в усЫ длянках скелета у п1дгрупах пац1ент1в з ожир'нням i метаболчним синдромом пор'вняно з ж'нками без ожир'ння. Проте в'ропдних вдмнностей у частотi виникнення низькоенергетичних перелом'в у пац1ент1в з ожир'нням i метаболчним синдромом пор'вняно з особами без ожир'ння не було, тобто вони становлять групуризику щодо fx виникнення.
Ключовiслова: мнеральна щ1льн1сть юстково! тканини, переломи, ожир'ння, метаболчний синдром.
Вступ
Остеопороз належить до проблем свиового масштабу [12], осильки ускладнення, пов'язаш з ним, у вигляд переломiв, сприяють збтьшенню захворюваноста, шва-лщизаци та смертност серед людей планети [5, 14]. Особливою групою ризику розвитку остеопорозу е жшки у постменопаузальному перiодi [6].
70—75 % мщносп истки забезпечуе мшеральна щть-шсть истково! тканини (МЩКТ) [6, 8]. За даними лгге-ратури, маса тла тюно позитивно корелюе з останньою [3, 9] за рахунок, зокрема, ефекту вщносно! гшерестро-генеми [4]. З одного боку, висок! значення шдексу маси тла (1МТ) асоцшються з нормальними значеннями МЩКТ, а з шшого — пщвищують частоту падшь i при-зводять до гiршого загоювання переломiв [8, 13].
На ризик розвитку переломiв впливае не лише мщ-нють, але й яисть истково! тканини. Щ стани пов'язанi мiж собою, проте остання залежить також вщ структурно! архггектури кустки, властивостей компонентiв, що входять до не! (складу мiнералiв, орiентацii та зв'язив трабекул колагену, наявностi трiщин i мiкротравм) [19].
Велику увагу науковщв з инця ХХ сторiччя привер-тае проблема метаболiчного синдрому (МС) як причини розвитку ускладнень з боку серцево-судинно!, ендокринно!, дихально! систем, ризику онкологiчних за-хворювань тощо [1, 2]. Вщношення м1ж компонентами МС (провiдним з яких е ожирiння) та истковою тканиною е складними, а даш лiтератури суперечливими. Ряд дослщниив [4, 10, 11, 17] вказують на позитивний вплив МС на МЩКТ i протекторну дiю щодо переломiв, iншi ж наводять протилежнi даш [16, 18]. Вищезазначене й обу-мовило проведення даного дослiдження.
Мета нашого дослiдження: оцiнити показники мшерально! щiльностi й якостi ыстково! тканини у
Адреса для листування з авторами: Мартинюк Лариса Петрiвна E-mail: [email protected]
© Поворознюк В.В., Мартинюк Л.П., 2016 © «Травма», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
жiнок з переломами залежно вiд наявност ожирiння та МС.
Матер1али та методи
Нами було проведено ретроспективний аналiз даних 651 пацieнтки Украшського науково-медичного центру проблем остеопорозу (Счень 2009 — сiчень 2016 рр.) вь ком вiд 50 до 79 роив (середнш вiк 64,20 ± 7,96 року), яи перебували в постменопаузальному перiодi (середня тривалють менопаузи 14,96 ± 8,40 року).
Визначали антропометричнi показники: зрiст (м), масу тла (кг), 1МТ, вираховуючи останнiй за формулою: 1МТ = маса тла, кг/зрiст, м2. Середнш зрют обстежених становив 1,60 ± 0,06 м, середня маса тла — 75,8 ± 13,7 кг, 1МТ — 29,5 ± 0,2 кг/м2. У дослщження не включали жнок, яи приймали лшарсью препарати або мали захворювання, що впливають на метаболiзм юстково1 тканини.
Уш пацieнти були розподiленi на три групи. До 1-1 гру-пи увшшло 396 жшок, у яких в анамнезi не було низько-енергетичних переломiв (БП). Решта 255 пащеплв мали переломи внаслщок низькоенергетично! травми (при падiннi з висоти зросту та нижче) в минулому. Вони були розподтеш до 2-1 групи (60 хворих) за наявносл вер-тебральних низькоенергетичних переломiв (ВП) та 3-1 групи (195 ошб) з невертебральними низькоенергетич-ними переломами (НВП). Групи були стандартизован за вюэм, масою тла, 1МТ i тривалiстю менопаузи. До-датково вш обстеженi були розподiленi на три тдгрупи: до 1-1 пщгрупи (КГ) увшшли жшки без ожирiння (1МТ
< 29,9 кг/м2) та МС. 2-гу пщгрупу (ОЖ) становили особи з ожиршням (1МТ > 30,0 кг/м2), що встановлювали зпдно з класиф1кац1ею надшрно! маси тла та ожир1ння (ВООЗ, 1998). Пащентки 3-1 п1дгрупи (МС) мали МС, який було вериф1ковано в1дпов1дно до критерив, реко-мендованих IDF (2005) [15]. Загальна характеристика пац1ент1в наведена у табл. 1.
МЩКТ визначали з використанням двохенергетич-но! рентгешвсько! абсорбцюметри (DXA) Prodigy (GE Medical systems, Lunar, model 8743, 2005, США). Вимь рювали сумарний вмют мiнералу в дослiджуванiй длян-щ (г), проекцiйну мiнеральну щiльнiсть истки (г/см2), Т- i Z-критери. Нами були проаналiзованi результати DXA поперекового вщдту хребта (L1—L4), шийки стег-ново! к!стки, вертлюга, всього скелета, ультрадисталь-ного вщдту л!во! променево! к!стки, к!сток передплiччя в дщянщ переважання компактно! юстково! тканини (на р1вш 33 %) та передптччя в цтому. Як!сть трабекулярно! юстково! тканини (L1—L4) оцiнювали за допомогою по-казника TBS, що визначали, використовуючи методики TBS iNight (Med-Imaps, Pecass, Францiя).
Статистичний аналiз проводили за допомогою програми Statistica 6.0. Результати подаш як середнi величини (± SD). Взаемозв'язок маси тла та МЩКТ визначали, використовуючи лшшну регресiю. Изницю м!ж групами встановлювали за допомогою однофакторного дисперсiйного аналiзу ANOVA. Вiдмiнносгi в параметрах м!ж групами визначали за допомогою критерш Шеффе (Scheffe's test). Р!зницю по-казник1в двох груп вважали в!рогщною при р < 0,05.
Таблиця 1. Ochobhí кл1н1чн1 та антропометричн характеристики груп обстежених хворих з ожир1нням i метабол1чним синдромом, M ± SD
Групи обстежених хворих Характеристика Пщгрупи обстежених хворих F Р
КГ (n = 325) ОЖ (n = 192) МС (n = 134)
БП Bík, роки 64,3 ± 8,1 63,1 ± 7,5 63,7 ± 8,1 0,80 0,45
Зрют, м 1,61 ± 0,06 1,61 ± 0,06 1,60 ± 0,06 0,93 0,40
Маса тта, кг 66,78 ± 9,01 87,48 ± 11,31 82,99 ± 12,26 167,90 0,00
1МТ, кг/м2 25,51 ± 2,87 34,11 ± 3,63 32,46 ± 4,95 248,67 0,00
МП, роки 15,17 ± 8,84 13,60 ± 7,48 13,70 ± 8,33 1,68 0,19
ВП Bík, роки 64,3 ± 7,3 64,3 ± 7,9 68,0 ± 7,1 1,57 0,22
3picT, м 1,58 ± 0,08 1,58 ± 0,08 1,58 ± 0,04 0,04 0,96
Маса тта, кг 66,00 ± 8,15 83,08 ± 13,22 79,00 ± 10,63 16,32 0,00
1МТ, кг/м2 26,17 ± 2,50 33,84 ± 2,50 32,01 ± 3,58 41,49 0,00
МП, роки 14,34 ± 7,13 15,85 ± 9,25 21,44 ± 8,03 4,62 0,01
НВП Bík, роки 64,2 ± 8,4 66,1 ± 7,7 64,2 ± 7,6 1,08 0,340
Зрют, м 1,62 ± 0,06 1,60 ± 0,06 1,60 ± 0,07 1,93 0,15
Маса тта, кг 67,07 ± 8,66 86,22 ± 11,04 80,08 ± 10,40 74,40 0,00
1МТ, кг/м2 25,58 ± 2,56 34,36 ± 4,04 31,71 ± 3,25 150,06 0,00
МП, роки 15,26 ± 8,41 16,10 ± 8,14 15,85 ± 8,47 0,19 0,82
Прим1тки: КГ — пдгрупа осб без ожирння; ОЖ — пдгрупа хворих з ожир'/нням; МС — пдгрупа па^ен^в з метаболiчним синдромом; 1МТ — iндекс маси тла; МП — тривалють постменопаузально-го перюду.
Результати
У табл. 1 подаш основш клшчш та антропометричнi характеристики обстежених груп ж!нок.
У пащентав групи БП було виявлено в!ропдш в!д-мшносп у показниках 1МТ та маси тiла м!ж трьома п!д-групами обстежених ж!нок (p < 0,05). Аналiз показни-ыв групи ВП пацiентiв показав, що середнi показники маси тiла та 1МТ в!рог!дно в!др!знялися в пащенпв з ожиршням та без нього (р < 0,001) i МС (р < 0,001). Даш показники були пор!внянними м!ж пацiентами тдгруп ОЖ та МС (p > 0,05). Середш показники тривалосл постменопаузального перюду в ошб п!дгрупи МС були найвищими та в!рог!дно в!др!знялися в!д показниыв групи жшок без ожиршня (p < 0,05). У пащентав групи НВП було виявлено в!ропдш вщмшносп у показниках маси тта, 1МТ м!ж середшми показниками трьох п!д-груп обстежених жшок (p < 0,05).
Проведений анал!з показник!в лшщограми у групах обстежених пащенпв в!рог!дних вщмшностей не ви-явив.
Анал!з результалв обстеження у пщгрупах пащентав не показав в!рог!дних вщмшностей середнього р!вня холестерину (ХС) та холестерину лшопротещв низько! щтьносл (ХС ЛПНЩ).
Середш показники р!вшв лшдав, у яких виявлено вь рогщш вщмшносл у пщгрупах, наведен! на рис. 1.
У пащенпв групи БП середнш р!вень триглщери-д!в був найвищим у пащенпв з МС i в!рог!дно в!др!з-нявся в!д показник!в шших груп (р < 0,001). Середш показники холестерину лшопротещв дуже низько! щтьносп (ЛПДНЩ) були в!рог!дно вищими у шдгру-п хворих на МС пор!вняно з показниками пащенпв шдгруп БО та ОЖ (р < 0,001), м!ж собою показники останшх тдгруп не в!др!знялися (p > 0,05). Середнш р!вень холестерину лшопротещв високо! щтьносп (ХС ЛПВЩ) був найнижчим у пащенпв з МС, а вь ропдш вщмшносп виявлено м!ж показниками вшх шдгруп (р < 0,001).
У груп! ВП середнш р!вень триглщерид!в та ХС ЛПДНЩ був в!рог!дно нижчим, а ХС ЛПВЩ — вищим
Рисунок 1. Показники середнього р 'вня: А — тригл'/церид'/в (ммоль/л); Б — ХС ЛПВЩ (ммоль/л); В — ХС ЛПДНЩ (ммоль/л); Г — ¡ндекс атерогенност! у групах хворих залежно вд наявност! ожиршня та МС; БП — група ос!б без перелом!в; ВП — група хворих з вертебральними низькоенергетични-ми переломами; НВП — група па^ен^в з невертебральними низькоенергетичними переломами; КГ — п'щгрупа ос!б без ожирiння; ОЖ. — п'щгрупа хворих з ожир!нням; МС — п'щгрупа пац'ент'в з метабол!чним синдромом; ХС ЛПВЩ — холестерин лпопроте'^в високо/ щ!льност!; ХС ЛПНЩ — холестерин лпопроте '^в низько/ щшьнос^; ХС ЛПДНЩ — холестерин лтопроте '^в дуже низько/ щльност
у пiдгрупi пацieнтiв з МС пор1вняно з пiдгрупами хво-рих з ожирiнням (p < 0,001) та без ожиршня (p < 0,05), мiж останнiми вiрогiдно! вiдмiнностi виявлено не було (Р > 0,05).
Подабш змiни було виявлено у груш НВП, шдекс ате-рогенност (1А) був найвищим у пщгруш хворих на МС (p < 0,001).
МЩКТ та яисть трабекулярно! истково! тканини за-лежно вщ наявностi переломiв внаслщок низькоенерге-тично! травми поданi у табл. 2.
Ми не виявили вiрогiдних вщмшностей у МЩКТ на рiвнi поперекового вщдшу хребта (LI—L4), ший-ки стегново! кiстки, 33 % променево! кустки (р > 0,05) мiж групами пацieнтiв. Було виявлено вiрогiдно нижчi показники МЩКТ на рiвнi всього скелета (р < 0,05), вертлюга (р < 0,05) та ультрадистального вщдшу променево! истки (р < 0,001) у хворих групи НВП порiвняно з жшками групи БП. Мiж групами пащенпв БП i ВП та ВП i НВП вiрогiдних вщмшностей щодо даних по-казникiв виявлено не було (р > 0,05).
При порiвняннi показниив у тдгрупах хворих (рис. 2) не було виявлено вiрогiдних вiдмiнностей мiж показниками МЩКТ на вшх рiвнях у хворих шдгрупи КГ (р > 0,05).
У пащентав пщгрупи ОЖ показники МЩКТ на рiвнi ультрадистального вщдшу передплiччя та 33 % перед-плiччя були вiрогiдно кращими у хворих iз БП порiвняно з групою НВП (р < 0,05).
У п^друЛ пацieнтiв з МС МЩКТ було вiрогiдно пр-шою на рiвнi всього скелета, поперекового вщдшу хребта та вертлюга у пащентав з НВП порiвняно з пацieнтами групи БП (р > 0,01).
Порiвняння МЩКТ по групах хворих БП, ВП, НВП не показало вiрогiдних вiдмiнностей мiж показниками пацieнтiв пщгруп ОЖ i МС на всiх рiвнях (р > 0,05) (табл. 3).
Серед жшок групи БП показники МЩКТ були вiро-гщно кращими у пацieнтiв пщгруп ОЖ i МС порiвняно з пiдгрупою КГ на всх рiвнях (p < 0,001).
В ошб групи ВП показники МЩКТ були вiрогiдно кращими у пацieнтiв пщгруп ОЖ i МС порiвняно з щд-групою КГ на рiвнi поперекового вiддiлу хребта (p < 0,05 та p < 0,01 вщповщно), всього скелета (p < 0,05 та p < 0,01 вщповщно), не виявлено вiрогiдних вiдмiнностей м1ж показниками у данш пiдгрупi на рiвнi променево! истки.
В ошб групи НВП показники МЩКТ також були вь рогщно вищими у пацieнтiв пiдгруп ОЖ i МС порiвняно з пщгрупою КГ (p < 0,001 та p < 0,05 вiдповiдно) на всх рiвнях, що вивчали.
Проведений регресшний аналiз мiж показниками МЩКТ на рiвнi поперекового вщдшу хребта (L1—L4), шийки стегново! к1стки та масою тiла обстежених ошб (рис. 3) показав вiрогiдний позитивний зв'язок м1ж да-ними показниками в ушх ж1нок. При цьому вiрогiдний позитивний зв'язок зберiгався в ушх групах обстежених хворих.
Порiвняння показниив якостi трабекулярно! истко-во! тканини мiж пщгрупами хворих (рис. 4) показало вь рогщно нижчi показники TBS у m^em^ пщгрупи МС при наявност ВП порiвняно з жшками ^e! пiдгрупи БП. 1нших вiрогiдних вiдмiнностей показник1в якостi трабекулярно! истково! тканини мiж групами БП, ВП, НВП залежно вщ наявностi ОЖ i МС виявлено не було.
Регресшний аналiз мiж показниками TBS та масою тша обстежуваних осiб (рис. 5) показав вiрогiдний нега-тивний вплив маси тша на як1сть к1стково! тканини у вшх хворих та у жшок КГ. В ошб ОЖ i МС вiрогiдного впли-ву виявлено не було (г = 0,0788, p = 0,3672 та г = 0,1317, р = 0,0725 вщповщно).
Проведене вивчення частоти переломiв внаслщок низькоенергетично! травми у пщгрупах хворих (рис. 6) показало, що вщсоток низькоенергетичних вертебральних
Таблиця 2. М1неральна щльнсть та яксть юстково! тканини у хворих залежно вд групи обстежених, M ± SD
Групи обстежених хворих БП (n = 396) ВП (n = 60) НВП (n = 195) F p
МЩКТ на piBHi поперекового в^шу хребта (L1-L4), г/см2 1,020 ± 0,209 0,963 ± 0,186 0,987 ± 0,165 3,383 0,035
МЩКТ на piBHi шийки стегново! кютки, г/см2 0,824 ± 0,140 0,782 ± 0,129 0,799 ± 0,107 4,230 0,015
МЩКТ на piBHi вертлюга, г/см2 0,750 ± 0,145 0,710 ± 0,123 0,716 ± 0,123 5,187 0,006
МЩКТ на piB^ всього скелета, г/см2 0,900 ± 0,163 0,856 ± 0,133 0,864 ± 0,128 4,845 0,008
МЩКТ на piвнi ультрадистального в^!пу лiвоí променево! кютки, г/см2 0,394 ± 0,092 0,371 ± 0,098 0,369 ± 0,077 5,700 0,004
МЩКТ на piвнi 33 % вщдшу кюток пеpедплiччя, г/см2 0,740 ± 0,130 0,712 ± 0,133 0,718 ± 0,116 2,667 0,070
МЩКТ на piвнi пеpедплiччя, г/см2 0,579 ± 0,106 0,553 ± 0,112 0,558 ± 0,092 3,551 0,029
ТВБ, Од 1,182 ± 0,155 1,137 ± 0,173 1,159 ± 0,155 2,983 0,051
Примтки: БП — група ociö без перелом'в; ВП — група хворих iз вертебральними низькоенергетич-ними переломами; НВП — група па^ен^в з невертебральними низькоенергетичними переломами; МЩКТ — мiнеральна щльн^ть Истково/ тканини; TBS — яксть трабекулярноi Истково! тканини.
Рисунок 2. Показники МЩКТ на рiвнi: А — всього скелета (г/см2); Б — поперекового в'щд'лухребта (г/см2); В — шийки стегново/ кстки (г/см2); Г — 33 % передпл!ччя у групаххворих з ожир!нням i метабол!чним синдромом залежно в!д наявност! перелом!в; БП — група ос!б без переломiв; ВП — група хворих iз вертебральними низькоенергетичними переломами; НВП — група па^ен^в з невер-тебральними низькоенергетичними переломами
Таблиця 3. МЩКТгруп обстежениххворих з ожиршням та метабол'мним синдромом, М ± Бй
Групи обстежених хворих МЩКТ (г/см2) на рiвнi Пщгрупи обстежених хворих Р Р
КГ (п = 325) ОЖ (п = 192) МС (п = 134)
БП Поперекового вщцту хребта ^1^4) 0,925 ± 0,179 1,099 ± 0,199 1,126 ± 0,189 48,11 0,00
Шийки стегново! кютки 0,771 ± 0,119 0,866 ± 0,140 0,884 ± 0,142 30,03 0,00
Усього скелета 0,822 ± 0,132 0,964 ± 0,159 0,985 ± 0,149 53,26 0,00
33 % в^ту кюток передплiччя 0,684 ± 0,123 0,800 ± 0,118 0,779 ± 0,101 41,99 0,00
ВП Поперекового вщдту хребта ^1^4) 0,870 ± 0,155 1,042 ± 0,147 1,052 ± 0,191 8,508 0,001
Шийки стегново! кютки 0,734 ± 0,019 0,809 ± 0,031 0,836 ± 0,037 4,140 0,021
Усього скелета 0,789 ± 0,106 0,909 ± 0,136 0,922 ± 0,122 8,648 0,001
33 % в^ту кюток передплiччя 0,681 ± 0,143 0,749 ± 0,130 0,732 ± 0,115 1,459 0,241
НВП Поперекового вщдту хребта ^1^4) 0,945 ± 0,150 1,067 ± 0,171 0,997 ± 0,162 10,087 0,000
Шийки стегново! кютки 0,774 ± 0,102 0,832 ± 0,106 0,820 ± 0,108 6,286 0,002
Усього скелета 0,823 ± 0,118 0,922 ± 0,114 0,896 ± 0,132 13,323 0,000
33 % в^ту кюток передплiччя 0,691 ± 0,120 0,751 ± 0,113 0,745 ± 0,090 6,275 0,002
Примтки: КГ — п'щгрупа осб без ожирння; ОЖ — п'щгрупа хворих з ожир'/нням; МС — п'щгрупа пац'/ент'/в з метабол!чним синдромом; БП — без переломiв; ВП — вертебральн переломи; НВП — невертебральн! переломи.
Рисунок 3. Регресшний зв'язок мiж масою тла та показником МЩКТ на рiвнi: А — поперекового в'1ддЛухребта (И-Ь4); Б — шийки стегновоI ^стки в усх обстежених ос'б
КГ ОЖ МС
Рисунок4. Показники якост к!стково/ тканини (Од) у групах хворих з ожир!нням та метаболiчним синдромом залежно вд наявност! перелом!в; БП — група ос 'б без перелом!в; ВП — група хворих з вертебральними переломами; НВП — група па^ен^в з невертебральними переломами
переломiв був найвищим у шдгруш пащентав з МС (майже удвiчi бтьший, шж у жшок пщгрупи ОЖ), а невертебральних у жшок пщгрупи КГ. Найви-щий вщсоток ошб без переломiв в анамнезi мав мюце у пщгруш ОЖ.
Частота низькоенергетичних вертебральних i невертебральних переломiв вiрогiдно не вiдрiзнялася у КГ та пщгруш ОЖ (х2 = 0,067, р > 0,05 i х2 = 1,295, р > 0,05 вщповщно) i КГ та МС (х2 = 2,099, р > 0,05 i х2 = 2,040, р > 0,05 вщповщно). Частота низькоенергетичних вертебральних переломiв була вiрогiдно бтьшою у ж1нок пщгрупи МС порiвняно з особами пiдгрупи ОЖ (х2 = 4,071, р < 0,05).
Обговорення
Результати нашого дослiдження довели, що показники МЩКТ е вiрогiдно вищими в усiх дтянках скелета у пiдгрупах пацiентiв з ОЖ i МС порiвняно з жшками КГ. Нами пщтверджено результати шших дослiдникiв [3, 6] щодо позитивного впли-
Рисунок5. Регресйний зв'язокм'жмасою тла та показником якост трабекулярноïюстково! тканини: А — в ус '\х хворих; Б — у КГ
Рисунок 6. Частка низькоенергетичних вертебральних та невертебральних переломв у хворих з ожир1нням та метаболiчним синдромом; БП — група ос!б без переломiв; ВП — група хворих з низь-коенергетичними вертебральними переломами; НВП — група па^ен^в з невертебральними низь-коенергетичними переломами; КГ — п'щгрупа ос!б без ожирiння; ОЖ — п'щгрупа хворих з ожир!нням; МС — п'щгрупа пац/ент/в з метабол!чним синдромом
ву маси тта на МЩКТ. Проте проведений нами регресшнш анаиз не показав вiрогiдних вщмшностей у виникненш переломiв внаслщок низькоенергетично! травми у пащенпв тдгруп ОЖ i МС порiвняно з КГ.
Це можна пояснити вiрогiдно нижчими показника-ми якост трабекулярно! тканини у пацiентiв, зокрема, шдгрупи МС порiвняно з КГ.
Вiрогiдно бiльша частота переломiв у подгрупп хворих з МС порiвняно з ОЖ вимагае додаткового ви-вчення впливу окремих компоненпв даного синдрому на частоту виникнення переломiв.
Висновок
Отже, незважаючи на те, що показники МЩКТ е кращими у хворих з ожиршням та метаболiчним синдромом, це не дае !м переваг стосовно запобнання низькоенергетичним переломам i вони становлять гру-пу ризику щодо !х виникнення.
Список л1тератури
1. Маколкин В.И. Метаболический синдром / В.И. Ма-
колкин. — М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2010. — 144 с.
2. Мамедов М.Н. Как предупредить риск развития ише-
мической болезни сердца и сахарного диабета? (Мастер-класс по ведению пациента с метаболическим синдромом) / М.Н. Мамедов // Международный эндокринологический журнал. — 2007. — № 5(11). — С. 47-60.
3. Побел 6.А, Дедух Н.В., Мальцева В.6. Мтеральна
щыьшсть шстковоИ тканини з переломом в анамне.^/ 6.А. Побел, Н.В. Дедух, В.6. Мальцева // УкраЧнський морфологiчний альманах. — 2014. — Т. 12, № 1. — С. 80-82.
4. Поворознюк В.В. Сучасш принципи дiагностики, профыактики та лкування захворювань кстково-
м'язовоИ системи у людей похилого вжу: 36ipHUK на-укових праць. Вип. 1 / В.В. Поворознюк. — К.: ВПЦ «Експрес», 2008. — 276 с.
5. Поворознюк В.В. Захворювання шстково-м'язовогсисте-
ми в людей рiзного вку (вибраш лекцН, огляди, статт^: У3 т./В.В. Поворознюк. — К., 2009. — 664с.
6. Поворознюк В.В., Дзерович Н.1., Муаенко А. С. Нормативы показники H^^i та мтеральноИ щiльностi шстковог тканини на рiвнi попереково-го вiддiлy хребта в украЧнських жток рiзного вку / В.В. Поворознюк, Н.1. Дзерович, А. С. Муаенко // Травми. — 2015. — Т. 16, № 2. — С. 36-43.
7. Ahmed L.A., Schirmer H., Berntsen G.K. et al. Features of
the metabolic syndrome and the risk of non-vertebral fractures: The Throms0 study // Osteoporos. Int. — 2006. — Vol. 17(3). — P. 426-32. Epub 2005 Dec 31.
8. Childs B.R., Nahm N.J., Dolenc A.J, Vallier H.A. Obesity
is associated with more complications and longer hospital stays after orthopaedic trauma // J. Orthop. Trauma. — 2015 Nov. — Vol. 29(11). — P. 504-9. doi: 10.1097/ B0T.0000000000000324 [PubMed].
9. Clark G.R., Duncan E.L. The genetics of osteoporosis //
Br. Med. Bull. — 2015. — Vol. 113(1). — P. 73-81. doi: 10.1093/bmb/ldu042. [PubMed].
10. Fatima S.S., Farooq S., Tauni M.A., Irfan O., Alam F. Effect of raised body fat on vitamin D, leptin and bone mass // J. Pak. Med. Assoc. — 2015 Dec. — Vol. 65(12). — P. 13159. PMID:26627514[PubMed — in process] Free full text.
11. Freitas P.M., Garcia Rosa M.L., Gomes A.M., Wahrlich V.,
Di Luca D.G., da Cruz Filho R.A., da Silva Correia D.M., Faria C.A., Yokoo E.M. Central and peripheral fat body mass have a protective effect on osteopenia or osteoporosis in adults and elderly?// Osteoporos. Int. — 2016Apr. — Vol. 27(4). — P. 1659-63. doi: 10.1007/s00198-015-3414-5. Epub 2015 Dec 9.
12. Hendrickx G., Boudin E., Van Hul W. A look behind the scenes: the risk and pathogenesis of primary osteopo-
rosis // Nat. Rev. Rheumatol. — 2015. doi: 10.1038/ nrrheum.2015.48. [PubMed].
13. Heidari B., HosseiniR., Javadian Y, BijaniA., SateriM.H.,
Nouroddini H.G. Factors affecting bone mineral density in postmenopausal women // Arch. Osteoporos. — 2015. — Vol. 10(1). — P. 217. doi: 10.1007/s11657-015-0217-4. [PubMed].
14. Huang C.Y., Liao L.C., Tong K.M., Lai H.L., Chen W.K.,
Chen C.I., Lu C. Y., Chen F.J. Mediating effects on health-related quality of life in adults with osteoporosis: a structural equation modeling // Osteoporos Int. — 2015. — Vol. 26(3). — P. 875-883. doi: 10.1007/s00198-014-2963-3. [PubMed].
15. International Diabetes Federation. Worldwide definition of the metabolic syndrome. Available at: http://www.idf.org/ web-data/docs/IDF Metasyndrome definition. pdf. Ac-cessd, August 24, 2005.
16. Kim K..C., Shin D.H., Lee S.Y., Im J.A., Lee D.C. Relation between
Obesity and Bone Mineral Density and Vertebral Fractures in Korean Postmenopausal Women// Yonsei Med J. — 2010 Nov. — Vol. 51(6). — P. 857-63. doi: 10.3349/ymj.2010.51.6.857.
17. Lu L.J., Nayeem F., Anderson K.E, Grady J.J, Nagamani M.
Lean body mass, not estrogen orprogesterone, predicts peak bone mineral density in premenopausal women // J. Nutr. — 2009 Feb. — Vol. 139(2). — P. 250-256. doi: 10.3945/jn.108.098954
18. MeyerH.E., Willett W.C., FlintA.J., Feskanich D. Abdomi-
nal obesity and hip fracture: results from the Nurses' Health Study and the Health Professionals Follow-up Study // Osteoporos Int. — 2016 Jun. — Vol. 27(6). — P. 2127-36. doi: 10.1007/s00198-016-3508-8. Epub 2016Feb 5.
19. Susan M. Ott. Bone strength: more than just density / Susan M. Ott// Kidney International. — 2016. — Vol. 89. — P. 16-19.
OmpuMaHO 19.04.16 ■
Поворознюк В.В.1, МартынюкЛ.П.2
1ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», Украинский научно-медицинский центр проблем остеопороза, г. Киев, Украина
2ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МЗ Украины», г. Тернополь, Украина
МИНЕРАЛЬНАЯ ПЛОТНОСТЬ, КАЧЕСТВО КОСТНОЙ ТКАНИ И ЧАСТОТА НИЗКОЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ПЕРЕЛОМОВ У ЖЕНЩИН ПРИ НАЛИЧИИ ОЖИРЕНИЯ И МЕТАБОЛИЧЕСКОГО СИНДРОМА
Резюме. С целью определения минеральной плотности, качества костной ткани и частоты низкоэнергетических переломов у женщин при наличии ожирения и метаболического синдрома нами был проведен ретроспективный анализ данных 651 пациентки в постменопаузальном периоде (средний возраст составил 64,20 ± 7,96 года, средняя продолжительность менопаузы — 14,96 ± 8,40 года). Пациентки были распределены на три группы. Первую группу (п = 396) составили женщины без переломов в анамнезе. Остальные пациенты вошли в группы с низкоэнергетическими переломами: вертебральными — 60 человек и невер-тебральными — 195. Группы были стандартизированы по возрасту, массе тела и продолжительности менопаузы. Дополнительно пациенты были распределены на подгруппы лиц без ожирения, с ожирением (индекс массы тела > 30,0 кг/м2), и метаболическим
синдромом (верифицировали согласно критериям, рекомендованным IDF, 2005). Минеральную плотность костной ткани (МПКТ) определяли на двухэнергетическом рентгеновском денситометре (Prodigy, 2005). Статистический анализ проводили с помощью программы Statistica 6.0. Проведенное исследование показало, что МПКТ является достоверно выше во всех участках скелета в подгруппах пациентов с ожирением и метаболическим синдромом по сравнению с женщинами без ожирения. Однако достоверных различий в частоте возникновения низкоэнергетических переломов у пациентов с ожирением и метаболическим синдромом по сравнению с лицами без ожирения не было, то есть они составляют группу риска их возникновения.
Ключевые слова: минеральная плотность костной ткани, переломы, ожирение, метаболический синдром.
Povoroznyuk V.V.1, MartyniukL.P.2
1SI «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotoriov of NAMS of Ukraine», Ukrainian Scientific and Medical Center of Osteoporosis Problems, Kyiv, Ukraine
2SHEI« Ternopil State Medical University named after I.Ya. Horbachevskyi of MH of Ukraine», Ternopil, Ukraine
MINERAL DENSITY, TRABECULAR BONE SCORE AND FREQUENCY OF THE LOW-ENERGY FRACTURES IN WOMEN WITH OBESITY AND METABOLIC SYNDROME
Summary. To determine the mineral density, bone quality and frequency of the low-energy fractures in women with obesity and metabolic syndrome, we had made a retrospective analysis of case histories of 651 postmenopausal women (average age was 64.20 ± 7.96 years old, average duration of menopause 14.96 ± 8.40 years old). Patients were divided into three groups. The first group (396 persons) contained women without a history of fractures. The rest of the patients were included into the groups of low-energy fractures: vertebral — 60 individuals and non-vertebral — 195 women. Groups were comparable for age, weight and duration of menopause. Additionally, patients were divided into subgroups of people without obesity, with obesity (BMI > 30.0 kg/m2) and metabolic syndrome
(verified according to the criteria recommended by the IDF, 2005). Bone mineral density was determined by X-ray densitometer (Prodigy, 2005). Statistical analysis was performed using Statistica 6.0. The study found that bone mineral density is significantly higher in all areas of the skeleton in subgroups of patients with obesity and metabolic syndrome compared to women without obesity. However, the significant differences in the incidence of low-energy fractures in patients with obesity and metabolic syndrome compared with those without obesity were absent. This may indicate that obesity and metabolic syndrome are risk factors of fractures.
Key words: bone mineral density, fractures, obesity, metabolic syndrome.
