CC BY
46
УДК 576.3(075.8)
ПОВОРОЗНЮК В.В., ДЗЕРОВИЧ Н.1.
ДУ «1нститутгеронтологи 'мен Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украни», м. Кив
АСОШЙОВАЫ ЗМНИ ГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСУ ТА СКЕЛЕТНОТ М'ЯЗОВОТ ТКАНИНИ У ЖЫОК СТАРШИХ ВкОВИХ ГРУП
Резюме. У CTarri нaведенi причини розвитку саркопени у людей старших вiкових груп — синдрому, що характеризуемся прогресивним i генералiзованим зниженням скелетноi м'язово'1' маси, сили та ii функцИ. Висвтлено дан лтератури щодо впливу соматотропного гормона на скелетну м'язову тканину, а також результати дослiдження, проведеного на базi ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украни». Метою дослiдження було вивчити зв'язокмiжпоказниками скелетно'!'мускулатури та рiвнем соматотропного гормона, загального та вiльного тестостерону. Стан знежиреноi маси всього тла, верхнх та нижнiх ю'нц/'вок о^нювали за допомогою двофотонноi рентгенiвсько'i абсорбцюметри (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Силу скелетноi мускулатури о^нювали за допомогою кистьового пружинного динамометра, що патент стискае кистю витягнутоi верхньо'1' юн^вки. Для визначення функцональ-них можливостей скелетних м'яз'!в о^нювали швидксть ходьби обстежених жiнок за чотириметровим тестом. Визначення р'!вня загального та вльного тестостерону та соматотропного гормона в сироватц кровi обстежених жiнок проведено за допомогою iмунохемiлюмiнесцентного методу з використанням обладнання Immulite 2000 виробництва компани Siemens DPC (США). П'щ час досл^ення встановлено зв'язок р'!вня соматотропного гормона та апендикулярно'1' знежирено'1' маси; р'!вня загального, вльного тестостерону, соматотропного гормона та сили скелетно'1'мускулатури; р'!вня загального, вльного тестостерону та функцональних можливостей скелетно'1' м'язово'1' тканини.
Ключовiслова: скелетна м'язова тканина, маса, сила, функ^я, гормони, соматотропний гормон, естро-ген, тестостерон, вк, жiнки.
о Fi ® Оригинальные исследования
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
Скелетна м'язова тканина е ключовим компонентом будови тта людини, що високо корелюе з фiзич-ною актившстю та загальним станом здоров'я.
Вперше змши м'язово'1 тканини з вшом були описаш Пппократом, проте ттьки в 1989 р. Irwin Rozenberg для описання втрати маси скелетних м'язiв з втэм запропонував використовувати термш «саркопешя» (гр. термш sarx — «тшо, плоть» + penia — «зни-ження»).
Пд епдою бвропейського товариства герiатрично1 медицини (European Union Geriatric Medicine Society (EUGMS)) у 2009 р. створена робоча група з вивчен-ня саркопени у людей похилого вшу (European Working Group on Sarcopenia in Older People, EWGSOP) та опу-блшовано консенсус з дiагностики саркопени. Зпдно з опублшованим консенсусом, саркопешя — це синдром, що характеризуеться прогресивним i генераль зованим зниженням скелетно! м'язово'1 маси та ll сили з ризиком розвитку таких ускладнень, як порушення рухливосл, зниження якосл життя, i смерт [5].
1снуе багато причин, що призводять до втрати м'язово'1 маси. Найчаспше саркопешя спостериаеться у людей похилого вшу. Видтяють первинну i вторинну форму саркопени. Первинна форма розвиваеться з вь ком за вщсутносп впливу рiзних вторинних факторiв на скелетну м'язову тканину. Вторинна форма саркопени е наслщком одного або декшькох сташв/факто-рiв, що впливають на стан м'язово'1 тканини (саркопешя, асоцшована зi зниженою фiзичною активнiстю, харчуванням, супутньою патологiею та ш.). У бтьшос-тi ошб похилого вiку природа саркопени мультифакто-рiальна (рис. 1).
Протягом останшх рок1в надзвичайна увага науков-Шв свiту придiляеться вивченню саме патогенетичних
Адреса для листування з авторами: Дзерович Нататя Iванiвна E-mail: [email protected]
© Поворознюк В.В., Дзерович Н.1., 2015 © «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
механiзмiв розвитку саркопени, серед яких вагому частку становлять вш-асоцшоваш змiни гормонального статусу, а саме рiвня андрогешв, естрогенiв та сома-тотропного гормона (СТГ).
Андрогени та стан скелетноТ м'язовоТ мускулатури
У чоловтв рiвень тестостерону знижуеться на 1 % щороку, бiодоступний тестостерон — на 2 % шсля 30 роыв [6]. У жшок рiвень тестостерону швидко знижуеться з 20 до 45 роыв [10]. За даними лггератури, рiвень тестостерону у жшок знижуеться у четвертш декадi життя та перед настанням менопаузи досягае 50 % вщ рiвня, який спостерiгався у третш декадi життя. Пiсля настання менопаузи середнш рiвень тестостерону досягае 15 % вщ рiвня в пременопаузальних жiнок. Хоча жiнки мають рiвень циркулюючого андрогену у 20—25 разiв менший порiвняно з чоловшами, андрогени е прекурсором продукцп та синтезу естрогешв i вщ-грають ключову роль у процесах дозрiвання фолiкулiв яечникiв. Дефiцит андрогенiв у жшок асоцшований з порушенням сексуальних функцiй, знежирено! маси та Н функцп, когнiтивних функцiй, емоцюнально! сфери, мшерально! щiльностi ыстково! тканини та
старезност [6]. Бiологiчна роль тестостерону у жшок не е достеменно вивченою. Доведено, що вiдхилення вмюту андрогенiв i3 вiком у жшок вщграе ключову роль у шдтриманш функцiональних можливостей при старшш та зростаннi летальностi. Згiдно з роботами Smith G.I. та сшвавт., саме тестостерон та прогестерон, а не естрадюл стимулюють синтез бтка у постменопаузальному перiодi [11], що модулюеться декiлькома факторами: спадковютю, харчуванням та фiзичною актившстю [10]. Тестостерон знижуе рiвень прозапальних цитокiнiв (туморнекротизуючий фактор а, штерлейын-6, iнтерлейкiн-lp) та стимулюе протизапальний цитокiн-10. Однак у жiнок у преме-нопаузi та в похилому вщ високий рiвень тестостерону та естрадюлу i низький рiвень секс-зв'язаного глобулiну асоцiйований з резистентшстю до iнсулiну та дiабетом, станами, що характеризуются низьким рiвнем запалення. Тому вiковi змiни статевих гормо-нiв по-своему впливають на розвиток прозапального стану, а також розвиток таких сташв, як атеросклероз, серцево-судинш захворювання, метаболiчний синдром i цукровий дiабет 2-го типу. Хоча роль статевих гормошв при старшш та «втэвих» захворюваннях досi не з'ясована, чггкими е ix асошаци' з вiком, що,
Змши гормонального статусу
• Зниження синтезу тестостерону, естрогеыв, ¡нсулшу, ¡нсул1нопод1бного фактора росту
• Збтьшення синтезу кортизолу
Прозапальш цитоюни
■ Збтьшення синтезу ¡нтерлейюну-б
■ Зростання р1вня С-реактивного бтка
Актив1зац1я катабол1чних процеав
1нволюц1йш змши
> Зниження синтезу м'язових тканин • Нейродегенеративы процеси у м'язовш тканиы
f N
V Дефщит та недостатшсть в1там1ну D У
Cnoci6 життя та харчування
Зниження ф1зично'|' активносл Зниження вживання бтюв з Ужею
Рисунок 1. Причини саркопенп
ймовiрно, знижують здорове старшня та негативно впливають на тривалiсть життя [6].
Дослщник A. Yuki та спiвавт. встановили, що рiвень вiльного тестостерону е предиктором ризику втрати скелетно! м'язово! тканини у жiнок Япони. Зв'язку мiж низьким рiвнем загального тестостерону та саркопе-нiею не було встановлено [14]. У подальших роботах автори встановили вiрогiдний зв'язок мiж рiвнем вть-ного тестостерону та показником апендикулярно! зне-жирено! маси [13].
У лошиудинальному дослiдженнi I-Lan автори довели, що шдекс вiльного тестостерону мае вiрогiдний позитивний зв'язок з масою та силою скелетних м'язiв у чоловiкiв та жшок Тайваню. Рiвнi втьного та бюдос-тупного тестостерону мали подiбну кореляцiю з масою скелетно! м'язово! тканини у жшок (в обох випад-ках — р < 0,001) та силою м'язiв у чоловшв (р = 0,007 i р = 0,002 втповщно). Рiвень дегiдроепiандростерону позитивно корелював iз масою скелетно! м'язово! тканини у чоловшв (р = 0,013) i жшок вшэм 65 роив i старше (р = 0,004), силою стискання в обох статей (у чоловь ив — р < 0,001, у жшок — р = —0,009). Не було виявлено зв'язку мiж рiвнем втьного й бюдоступного тестостерону та швидкютю ходьби. Рiвень депдроешандростерону позитивно корелював зi швидкютю ходьби в пащентав обох статей (в обох випадках — р = 0,001) [7].
Протягом останшх роыв проведено декiлька до-слiджень ефективност терапи тестостероном у людей похилого вiку. В 1999 р. P.J. Snyder та ствавт. показали, що введення тестостерону чоловшам молодого та похилого вку призводить до збтьшення маси скелетних м'язiв. Проте при введенш тестостерону чоловiкам похилого вку не спостерiгалось зростання сили скелетних м'язiв на втмшу вiд ефективностi у молодих чоловшв. Доведено, що введення тестостерону пригшчуе розвиток саркопешчного синдрому, в тому чи^ втрату маси та сили скелетних м'язiв. У недавньому рандомь зованому плацебо-контрольованому дослтженш при введеннi тестостерону в супрафiзiологiчних дозах протягом 6 мюяшв спостерiгалось збiльшення маси скелетних м'язiв на рiвнi нижнiх кшшвок, сили скелетних м'язiв на рiвнi верхнiх та нижнiх кiнцiвок. Проте, хоча при призначенш високих доз тестостерону чоловкам похилого вiку спостериалось зростання сили скелетних м'язiв, необхiдно пам'ятати, що потенцiйнi ризики зазначено! терапи переважають сьогоднi користь !х ви-користання. Встановленi таы ризики при введеннi тестостерону чоловкам похилого вiку: апное тд час сну, тромботичнi ускладнення та зростання ризику розви-тку раку простати. Маючи на увазi зазначеш ризики, сьогоднi вченi вивчають ефективнють селективних мо-дуляторiв андрогенних рецепторiв, що мають високу селективнiсть та кращi фармакокiнетичнi властивостi, однак необхтш подальшi дослiдження щодо вивчення !х ефективностi.
Препарати, що мiстять депдроешандростерон, у Сполучених Штатах Америки зареестровано як хар-човi добавки та широко доступш в кра!нi. На втмшу вiд тестостерону та естрадюлу дегiдроепiандростерон
е попередником гормошв, що конвертуеться у CTaTeBi гормони в специфiчних цiльових тканинах: 95 % се-кретуеться корою наднирникових залоз пiд впливом адренокортикотропного гормона та пролактину. При введенш депдроешандростерону чоловкам та жшкам похилого вiку спостериалось зростання мiнеральноi щiльностi кiстковоi тканини, рiвнiв тестостерону та естрадiолу, проте змш з боку маси, сили та функцю-нальних можливостей скелетних м'язiв не виявлено [10]. A. Abbasi та спiвавт. не виявили зв'язку мiж рiв-нем депдроешандростерону та будовою тiла [8]. У невеликому подвшному слiпому рандомiзованому пла-цебо-контрольованому та перехресному дослтженш J.J. Christiansen та спiвавт. вивчали ефективнiсть де-гiдроепiандростерону (50 мг протягом 6 мюяшв) у жг-нок (n = 10, середнш вiк — 38,5 року) з недостатнютю андрогенiв. У результатi не було виявлено вiрогiдного впливу терапи на показники м'язовоi, жировоi та кют-ковоi тканин, окрiм показниыв знежирено'1' маси всьо-го тта, якi вiрогiдно збiльшились в результата терапи (р = 0,02) [4]. В шшому дослтженш при введенш депдроешандростерону в дозi 50—100 мг на день протягом 3—9 мюяшв також не спостериалось вiрогiдного збтьшення маси скелетних м'язiв [8].
Естрогени та стан скелетноТ м'язовоТ мускулатури
Рiвень естрогенiв протягом першого року постме-нопаузи знижуеться в середньому на 80 %.
Доведено, що високий рiвень ендогенного естро-гену асоцшований з високою силою скелетних м'язiв та низькою частотою переломiв нижнiх кiнцiвок тс-ля стандартизацй' за мiнеральною щтьнютю кгстково'! тканини у 75-рiчних жшок [6].
Естрогени стимулюють вiдновлення м'язiв та реге-неративнi процеси, хоча дат механiзми досконало не вивчеш. Припускають, що у цьому випадку естрогени е антиоксидантами, лiмiтуючи оксидативне пошко-дження, а також завдяки !х мембраностабiлiзуючiй дй' [6]. Крiм того, естрогени вiдiграють ключову роль у шдтриманш маси та мщноста кютково! тканини, сти-мулюючи формування ii остеобластами та пригшчую-чи резорбцш остеокластами [6].
T. van Geel та спiвавт. виявили позитивний зв'язок мiж знежиреною масою всього тта та рiвнем естрогешв. M. Ianuzzi-Sucich та спiвавт. встановили зв'язок мiж масою скелетних м'язiв та рiвнем естрону та естрадюлу у жшок. Проте у подальших роботах R. Baumgartner та ствавт. не подтвердили зв'язку мiж рiвнем естрогешв та масою скелетних м'язiв у жiнок вiком понад 65 роив [10]. Сьогодш механiзм впливу естрогешв на м'язову тканину достеменно не вивчено, проте бтьшють авто-рiв пояснюють його зростанням рiвня прозапальних цитокiнiв (iнтерлейкiну-6 та туморнекротизуючого фактора а). Беручи до уваги те, що на мембранах клггин скелетних м'язiв знаходяться естроген-Р-рецептори, естрогени можуть прямо впливати на масу скелетних м'язiв. Тобто може вiдбуватися прямий потенцшний механiстичний зв'язок мiж низьким рiвнем естрогенiв
та зниженням синтезу бГлка. Необхщш подальшi досль дження для пiдтвердження ще! гшотези [10].
У наш час юнують суперечливi данi щодо вико-ристання замюно! гормонально! терапи з метою профилактики втрати маси скелетних м'язiв iз вiком. У дослщженш Women Health Initiative в жшок, якi при-ймали захисну замкну терапiю, спостерiгалась вГрогГд-но менша втрата знежирено! маси порiвняно з плаце-бо-групою при спостереженнi протягом 3—6 роив [2]. Данi недавно опублшованого метааналГзу показали, що замюна терапiя естрогенами справляе вiрогiдний позитивний вплив на силу скелетних м'язiв у жшок постменопаузального перiоду. Жшки, якi приймали за-мiсну гормональну терапiю, мали на 5 % вищi показ-ники сили скелетних м'язiв порiвняно з контрольною групою. Маючи на увазi те, що жшки втрачають близь-ко 1 % сили скелетних м'язiв щороку пiсля настання менопаузи, автори метааналiзу вважають, що замiсна гормональна тератя справляе вiдносно малий клшГч-но значимий ефект [3].
Соматотропний гормон та стан скелетноТ м'язовоТ мускулатури
Шсля 30 рокiв рiвень соматотропного гормона прогресивно знижуеться зi швидшстю ~ 1 % на рш. У чоловiкiв похилого вiку секрешя СТГ у 5—20 ра-зiв менша порiвняно з молодими особами. Вшоза-лежне зниження секрецГ! СТГ е вторинним у вГдпо-вГдь на зниження соматотропiн-рилiзинг-гормона та збтьшення соматостатину [9, 12]. Встановлено, що вшозалежне зниження рiвня СТГ у комбшацп з низьким рiвнем 1РФ-1 впливае на розвиток сарко-пенп. З вiком спостерiгаеться зниження кшькосп IРФ-1-рецепторiв та афiнностi рецепторiв до 1РФ-1 [10].
T. Briosche та сшвавт. довели, що введення СТГ старим мишам призводило до зростання знежирено! маси, при цьому спостерпалось зростання швидкост синтезу бтка у скелетних м'язах та шлямв бюгенезу мь тохондрiй. Бiльше того, виявлено вшасоцшоване зниження рiвня оксидативного стресу, тдвищення рiвня 1РФ-1 та шдукщю антиоксидантних ензимiв у ске-летнш м'язовiй тканинi тварин, якi отримували СТГ. Необхiднi подальшГ дослiдження для шдтвердження зазначених попереднiх результатiв [2].
Проте питання впливу СТГ-терапп на масу, силу та функцюнальш можливосп скелетно! м'язово! тканини досi е дискутабельними. На моделi тварин СТГ-терашя показала високу ефективнiсть щодо пригшчення розвитку саркопенiчних симптомiв: атрофГ! м'язiв та зниження синтезу бiлка, особливо в комбшацп з фiзичним навантаженням. Вплив СТГ-терапи у людей похилого вшу доволi суперечливий. В деяких дослГдженнях було продемонстровано по-кращення сили скелетних м'язiв при довготривалому введеннi СТГ (3—11 мюяшв). У недавно опублшова-ному дослщженш виявлено позитивний вплив ком-бшовано! терапп СТГ та тестостероном у профшак-тицi розвитку саркопенГ!. Сьогодш описанi декiлька
причин, що пояснюють неефектившсть терапи СТГ у покращенш маси та сили скелетних м'язГв: нездат-шсть екзогенного СТГ Тмггувати пульсуючий характер секрецГ! гормона в органiзмi або iндукувати СТГ-вГдносну резистентнiсть до шсулшу. КрГм того, у людей похилого вшу знижуеться рiвень тРНК СТГ-рецепторiв у скелетнiй м'язовш тканинi порГвняно з особами молодого вшу, демонструючи вГрогГдний негативний зв'язок з рГвнем мiостатину. Необхiдно звернути увагу на те, що у багатьох дослГдженнях виявлено побГчш ефекти СТГ-терапп: набряк м'яких тканин, карпальний тунельний синдром, артралгп, гiнекомастiю [10].
Отже, iснуе багато протирГч у визначенш ролГ гормонального статусу у розвитку втрати скелетно! м'язово! мускулатури, через що необхгдш подальшГ досль дження.
Метою дослГдження, проведеного на базГ ДУ «1н-ститут геронтологГ! Гмеш Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни», було вивчення зв'язку стану скелетно! м'язово! тканини з рГвнем андрогешв та соматотропного гормона у жшок похилого та старечого вшу.
Матерiали та методи
Обстежеш 42 практично здоровГ жшки вь ком вГд 60 до 86 рокГв (середнш вГк — 70,62 ± 6,97 року, середнш зрют — 1,59 ± 0,07 м, середня маса тта — 62,43 ± 9,43 кг, середнш шдекс маси тта — 24,67 ± 3,22 кг/м2). За геронтологГчною класифша-цГею обстежеш жшки були розподтеш на двГ групи: похилого вГку — 60—74 роки (n = 25, середнш вш — 65,96 ± 4,18 року), старечого вшу — 75—89 роив (n = 17, середнш вш — 77,47 ± 3,79 року).
При проведенш квартильного аналГзу обстеженГ жГнки були розподiленi на групи залежно:
1. вгд ргвня СТГ:
— Qj (n = 11): СТГ — 0,61-1,12 нг/мл;
— Q2 (n = 10): СТГ — 1,13-1,98 нг/мл;
— Q2 (n = 11): СТГ — 1,99-2,60 нг/мл;
— Q4 (n = 10): СТГ — 2,61-3,19 нг/мл.
2. ргвня загального тестостерону (ЗТ):
— Qj (n = 11): ЗТ — 0,68-0,90 нмоль/л,
— Q2 (n = 11): ЗТ — 1,01-1,14 нмоль/л;
— Q2 (n = 10): ЗТ — 1,15-1,51 нмоль/л;
— Q3 (n = 10): ЗТ — 1,52-2,53 нмоль/л.
3. РГвня вГльного тестостерону (ВТ):
— Qj (n = 11): ВТ — 0,82-1,20 пг/мл;
— Q2 (n = 11): ВТ — 1,21-2,12 пг/мл;
— Q2 (n = 10): ВТ — 2,13-2,80 пг/мл;
— Q3 (n = 10): ВТ — 2,81-3,78 пг/мл.
Стан знежирено! маси всього тта, верхшх та ниж-шх кГнцГвок ощнювали за допомогою двофотонно! рентгенГвсько! абсорбщометрп (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США).
Силу скелетно! мускулатури ощнювали за допомогою кистьового пружинного динамометра, який пащ-ент стискае кистю витягнуто! верхньо! кГнцГвки. Сила стискання (кг) вказуеться стрГлкою на спещальнш шкалГ динамометра.
Для визначення функцюнальних можливостей ске-летних M^3iB оцiнювали швидкiсть ходьби обстежених жшок за допомогою чотириметрового тесту.
Визначення piBfflB загального, вiльного тестостерону та соматотропного гормону в сироватщ кровi обстежених жшок проведено за допомогою iмунохемi-люмшесцентного методу з використанням обладнання Immulite 2000 виробництва компанй' Siemens DPC (США). Устаткування закритого типу. Реагенти виробництва Siemens (Шмеччина).
Статистичну обробку даних здтснювали за допомогою програми Statistica 10 (StatSoft, Inc., США). Характер розпо-длу у кожнт вибiрцi визначали за крш^ем Shapiro — Wilk. Статистичну значущсгь вiдмiнносгей мiж двома незалеж-ними групами оцiнювали за критерiем Mann — Whitney U-test, трьома та бтьше — за методом Крускала — Уоллiса (Н), для вивчення кореляцiйного зв'язку визначали коефь щент кореляцй Спiрмена (R). Данi у тексп та таблицях по-даш у вигляд Ме (Q25; Q75), де Ме — медана, Q25; Q75 — квартильний розмах, R — коефщент кореляцй', р — рiвень статистично!' значущосгi. За критичний рiвень значущосгi при перевiрцi статистичних гiпотез брали р < 0,05.
Результати та Тх обговорення
При квартальному розподiлi обстежених жiнок за рiвнем соматотропного гормона були виявлеш вiрогiд-нi вiдмiнностi показникiв знежирено! маси залежно вiд цього показника. У жшок iз найнижчим рiвнем соматотропного гормона спостерiгались найнижчi показ-ники знежирено! маси верхшх, нижнiх кiнцiвок, апендикулярно! знежирено! маси (табл. 1).
Вiрогiдних вщмшностей показникiв знежирено! маси в обстежених жшок залежно в!д рiвня загального та втьного тестостерону не встановлено (табл. 2—3).
Встановлено слабкий вiрогiдний позитивний ко-реляцiйний зв'язок мiж рiвнем соматотропного гормона та показником знежирено! маси верхшх кш-щвок (R = 0,37), апендикулярно! знежирено! маси (R = 0,30) в ошб похилого, старечого вшу ^ = 0,35 i R = 0,34 вiдповiдно) та в усш групi обстежуваних жiнок ^ = 0,36 i R = 0,31) (рис. 2). Також встановлено слабкий кореляцшний зв'язок мiж рiвнем вшь-ного тестостерону та показником знежирено! маси нижшх кшщвок (R = 0,30) у жшок старечого вшу. Мiж рiвнем тестостерону (загального та вшьного) та
Таблиця 1. Показники знежиреноi маси у ж1нок залежно вд р1вня соматотропного гормона (Q—QJ, Ме (Q25; Q75)
Показник Qi Q 2 Q Q4 Р
Знежирена маса верхых юн^вок, г 3546,75 (3179,97; 3834,20) 3612,98 (3340,64; 4096,62) 3898,36 (3604,08; 4164,28) 4027,06 (3887,41; 4496,88) 0,01
Знежирена маса нижых юн^вок, г 11 178,94 (10 596,29; 12 486,37) 11 843,68 (10 968,33; 12 544,44) 11 419,37 (10 521,04; 12 782,21) 12 635,62 (11 697,98; 14 854,11) 0,05
Апендикулярна знежирена маса, кг 14,43 (13,97; 16,21) 15,51 (14,06; 16,57) 15,19 (14,25; 17,03) 16,84 (15,65; 18,65) 0,03
1ндекс апендикулярно! знежирено! маси, кг/м2 6,05 (5,60; 6,57) 6,21 (5,74; 6;56) 6,26 (6,11; 6,51) 6,50 (5,92; 6,57) 0,56
Знежирена маса всього тта, г 35 519,77 (34 130,38; 38 998,21) 37 593,54 (35 687,13; 40 668,04) 38376,24 (35 635,45; 40 679,16) 39 221,76 (37 741,25; 42 081,91) 0,11
Показник Qi Q 2 Q Q4 Р
Знежирена маса верхых юн^вок, г 3709,17 (3319,83; 4081,34) 4009,78 (3845,62; 4345,89) 4062,35 (3122,22; 4604,35) 3649,24 (3434,65; 3921,71) 0,28
Знежирена маса нижых юн^вок, г 11 804,82 (10 497,88; 12 999,72) 12 421,55 (11 177,76; 12 544,44) 13 237,57 (10 968,33; 13 936,42) 11 598,61 (11 406,87; 11 843,69) 0,36
Апендикулярна знежирена маса, кг 15,39 (13,92; 17,02) 16,23 (15,12; 16,57) 17,51 (14,06; 18,59) 15,14 (14,80; 15,94) 0,37
1ндекс апендикулярно! знежирено! маси, кг/м2 6,10 (5,75; 6,51) 6,37 (6,11; 6,56) 6,51 (5,64; 6,91) 6,17 (5,92; 6,57) 0,73
Знежирена маса всього тта, г 38 102,22 (34 615,91; 40 748,20) 38 874,07 (37 041,91; 40 137,61) 40 610,12 (35 678,47; 43 743,84) 36 516,76 (35 687,13; 38 688,43) 0,28
Примтка: р < 0,05.
Таблиця 2. Показники знежиреноi маси у жшок залежно в д р1вня загального тестостерону (Q1-Q4), Ме (Q25; Q75)
Таблиця 3. Показники знежирено/ маси у ж1нок залежно вд р1вня вльного тестостерону (Q—Q4), Ме (Q25; Q75)
Показник Qi Q 2 Q Q4 Р
Знежирена маса верхых кшщвок, г 3627,94 (3319,83; 4081,34) 3991,76 (3834,20; 4078,28) 3943,56 (3546,75; 4496,88) 3750,20 (3434,65; 4062,35) 0,51
Знежирена маса нижых юнщвок, г 11 482,46 (10 417,57; 12 999,72) 12 311,19 (11 655,10; 12 544,44) 11 843,69 (10 968,33; 12 695,61) 11 679,48 (11 406,87; 13 237,57) 0,71
Апендикулярна знежирена маса, кг 15,27 (13,82; 17,03) 16,39 (15,65; 16,57) 15,94 (14,80; 17,19) 15,43 (14,97; 19,79) 0,69
1ндекс апендикулярно! знежирено! маси, кг/м2 6,11 (5,56; 6,51) 6,45 (6,11; 6,57) 6,47 (6,11; 6,85) 6,00 (5,74; 6,51) 0,36
Знежирена маса всього тта, г 37 741,25 (33 185,60; 41 347,00) 39 230,48 (37 022,16; 40 748,20) 38 688,43 (36 654,99; 40 137,61) 37 195,36 (35 687,13; 40 610,12) 0,77
s 35 a >• | 30 P 25 5 к О i 8 .if 15 s'g ■o«io £c 5 5 о a 0 ц s О -5 0
о О
о о о о 0О о
о
о
о о о о
о о о
4 0,6 0,8 1,0 1,2 1,4 1,6 1,8 2,0 2,2 2,4 2,6 2,8 Загальний тестостерон, нмоль/л
Рисунок 2. Кореляц1йний зв'язок м'ж р1внем со-матотропного гормона та апендикулярною знежиреною масою у жнок похилого та старечого вку; р1вняння кореляц1йного зв'язку:
апендикулярна знежирена маса, кг = 14,64 + 0,61 • соматотропний гормон, нг/мл; й = 0,31; р < 0,05.
шшими показниками знежирено! маси вiрогiдного зв'язку не виявлено (р > 0,05).
При вивченш зв'язку мiж рiвнем дослщжуваних гормошв та силою скелетно! м'язово! тканини, визна-чено! за допомогою кистьово! динамометри, встанов-лено вiрогiдний помiрний позитивний кореляцшний зв'язок мiж рiвнем загального тестостерону та по-казником динамометри право! ^ = 0,55) i лiво! кистi (R = 0,68) в жшок старечого вiку та помiрний зв'язок — у всiй обстежуванш групi (R = 0,32) (рис. 3). Виявлено також слабкий кореляцшний зв'язок мiж рiвнем вть-ного тестостерону та показником динамометри право! ^ = 0,31) i лiво! (R = 0,47) кисп в жшок старечого вiку, мiж рiвнем соматотропного гормона та показником динамометри право! кисп в жшок старечого вшу (R = 0,35) та в усш обстежуванш груш ^ = 0,32).
Рисунок3. Кореляцйний зв'язокм'жпоказником динамометрИ' право' кист та рiвнем загального тестостерону у жнок похилого та старечого в'1ку; р1вняння кореляцйного зв'язку: сила скелетно' м'язовоI мускулатури право'кисл, кг = 9,77 + 4,58 • загальний тестостерон, нмоль/л; й = 0,32; р < 0,05.
М1ж показником швидкост ходьби та показниками соматотропного гормона ^ = 0,05), загального ^ = —0,08) та втьного тестостерону ^ = —0,18) вiро-пдного кореляцшного зв'язку в усш груш обстеже-них жшок не виявлено. В ошб старечого вшу виявлено вiрогiдний помiрний кореляцшний зв'язок мiж рiвнем загального, втьного тестостерону та швидистю ходьби (R = 0,46 i R = 0,48 вщповщно).
Висновок
Встановлено зв'язок рiвня соматотропного гормона та апендикулярно! знежирено! маси; рiвня загального, втьного тестостерону, соматотропного гормона та сили скелетно! мускулатури; рiвня загального, вiльного тестостерону та функцюнальних можливостей скелетно! м'язово! тканини у жшок похилого та старечого вшу.
Список лператури
1. Поворознюк В.В. Захворювання шстково-м'язовог сис-теми в людей рЗного вку (eu6paHi лекци, огляди, cmammi): в 3 т. - К., 2009. - С. 664.
2. Bea J.W., Zhao O., Cauley J.A. et al. Effect of hormone therapy on lean body mass, falls, and fractures: Six-year results from the Women's Health Initiative Hormone Trials // Menopause. —
2011. - Vol. 18(1). - P. 44-52.
3. Budul S.L., Rossi A.P., Zamboni M. The pathogenic bases of sarcopenia. Mini-review // The clinical cases in mineral and bone metabolism. - 2015. - Vol. 12(1). - P. 22-26.
4. Christiansen J.J., Andersen N.H., Sоrensen K.E. et al. De-hydroepiandrosterone substitution in female adrenal failure: no impact on endothelial function and cardiovascular parameters despite normalization of androgen status // Clin. Endocrinol. (Oxf). — 2007. - Vol. 66(3). - P. 426-433.
5. Cruz-Jentoft A.J., Baeyens J.P., Bauer J.M et al. Sarcope-nia: European consensus on definition and diagnosis // Age and ageing. - 2010. - Vol. 39. - P. 412-423.
6. Horstman A.M., Dillon E.L., Urban R..J., eld-Moore M.Sh. The role of androgens and estrogens on healthy aging and longevity // Journals of Gerontology: Biological Sciences Cite journal. —
2012. - Vol. 67(11). - P. 1140-1152.
7. Hwang A.C., Liu L.K., Lee W.J. et al. Association of androgen with skeletal muscle mass and muscle function among men and women aged 50 years and older in Taiwan: results from the
Поворознюк В.В., Дзерович Н.И.
ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев
АССОЦИИРОВАННЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСА И СКЕЛЕТНОЙ МЫШЕЧНОЙ ТКАНИ У ЖЕНЩИН СТАРШИХ ВОЗРАСТНЫХ ГРУПП
Резюме. В статье представлены причини развития саркопении у людей старших возрастных групп — синдрома, который характеризуется прогрессированным и генерализированным снижением скелетной мышечной массы, силы и ее функции. Освещены данные литературы о влиянии соматотропного гормона на скелетную мышечную ткань, а также результаты исследования, проведенного на базе ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины». Целью исследования было изучение связи между показателями скелетной мускулатуры и уровнем соматотропного гормона, общего и свободного тестостерона. Состояние обезжиренной массы всего тела, верхних и нижних конечностей оценивали при помощи двухфотонной рентгеновской абсорбциометрии (Prodigy, GEHC Lunar Madison, WI, США). Силу скелетной мускулатуры оценивали при помощи кистевого пружинного динамометра, который пациент сдавливает кистью вытянутой верхней конечности. Для определения функциональных возможностей скелетных мышц оценивали скорость ходьбы обследованных женщин при помощи четырехметрового теста. Определение уровня общего и свободного тестостерона и соматотропного гормона в сыроватке крови обследованных женщин проведено иммунохемилюменесцентным методом с использованием оборудования Immulite 2000 производства компании Siemens DPC (США). В результате исследования установлена связь уровня соматотропного гормона и аппендикулярной обезжиренной массы; уровня общего, свободного тестостерона, соматотропного гормона и силы скелетной мускулатуры; уровня общего, свободного тестостерона и функциональных возможностей скелетной мышечной ткани.
Ключевые слова: скелетная мышечная ткань, масса, сила, функция, гормоны, соматотропный гормон, эстроген, тестостерон, возраст, женщины.
I-Lan longitudinal aging study // Rejuvenation Res. — 2013. — Vol. 16(6). — P. 453-459.
8. Messier V., Rabasa-Lhoret R., Barbat-Artigas S. et al. Menopause and sarcopenia: a potential role for sex hormones // Maturitas. — 2011. — Vol. 68. — P. 331-336.
9. Perrini S, Laviola L, Carreira M.C. The GH/IGF1 axis and signaling pathways in the muscle and bone: mechanisms underlying age-related skeletal muscle wasting and osteoporosis // Journal of Endocrinology. — 2010. — Vol. 205. — P. 201-210.
10. Sakuma K, Yamaguchi A. Sarcopenia and age-related endocrine function. Review article. // International journal of endocrinology. — 2012. — Article ID 127362,10pages, doi: 10.1155/2012/127362.
11. Smith G.I., Yoshino J., Reeds D.N. et al. Testosterone and progesterone, but not estradiol, stimulate muscle protein synthesis in postmenopausal women // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2014. — Vol. 99(1). — P. 256-265.
12. Velloso C.P. Regulation of muscle mass by growth hormone and IGF-I// Br. J. Pharmacol. — 2(0)8. — Vol. 154(3). — P. 557-568
13. Yuki A., Ando F., Otsuka R., Shimokata H. Low free testosterone is associated with loss of appendicular muscle mass in Japanese community-dwelling women // Geriatr. Gerontol. Int. — 2015. — Vol. 15(3). — P. 326-333.
14. Yuki A., Otsuka R., Koz,akai R. et al. Relationship between Low free testosterone levels and loss of muscle mass. — 2013. — Scientific Reports 3, Article number: 1818 doi:10.1038/srep01818.
OmpuMaHO 15.08.15 I
Povorozniuk V.V., Dzerovych N.I.
SI «Institute of erontology named after D.F. Chebotariov of NAMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine
ASSOCIATED CHANGES IN HORMONAL STATUS AND SKELETAL MUSCULAR TISSUE IN ELDERLY FEMALE PATIENTS
Summary. The paper presents the reasons of sarcopenia development in elderly patients — a syndrome with typical progressive and generalized decrease of skeletl muscular mass, strength, and functioning. There is a literature review about growth hormone impact on skeletal muscular tissue as well as the results of the study conducted on the base of the SI «Institute of Gerontology named after D.I. Chebotariov of NAMS of Ukraine». The aim of the study was to investigate the correlation between the parameters of skeletal muscles and growth hormone level, general and free testosterone. The state of fat-free mass of the body, lower and upper extremities was estimated by the means of two-photon absorptiometry (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, USA). The strength of skeletal muscles was assessed by hand-grip springy myodynometer the patient compresses with the grip of outstretched arm. Walking space was estimeated by the 4-meter test in the purpose to determine functional capacity of skeletal muscles. Blood serum levels of generalized and free testosterone and growth hormone were determined by the immunochemiluminomet-ric assay using Immulite 2000 of Siemens DPC (USA). The study results demonstrated the correlation between the growth hormone and appendicular fat-free mass; levels of generalized and free testosterone and growth hormone with skeletal muscles strength; levels of generalized and free testosterone and functional capacity of skeletal muscular tissue.
Key words: skeletal muscular tissue, mass, strength, functioning, hormones, growth hormone, estrogen, testosterone, age, women.
