CC BY
23
хом проходить вкрай повшьно. Важливого значення у таких еколопчних умовах набувають спрямоваш фiтомелiоративнi заходи, якi б базувались на закономiрностях природно! перетворювально! функци рослинних угруповань та вiдповiдали б юнуючим агроекологiчним умовам.
Лiтература
1. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Льв1в: Св1т, 2003. - 540 с.
2. Панас Р.Н. Агроэкологические основы рекультивации земель. - Л.: Наука, 1989. - 162 с.
3. Рудько Г.1., Шкща Л.С. Еколопчна безпека та рацюнальне природокористування в межах прничопромислових 1 нафтогазових комплекав: Монограф1я. - К.: ЗАТ "Кчлава", 2001. - 528 с.
4. Сорока М.1. Флора судинних рослин Украшського Розточчя. - Льв1в: Свгг, 2002. - 154 с.
УДК 582.772: 631.525: 634. 942: 635. 977 Докторант В. Ф. Собченко,
канд. с.-г. наук - Нацюнальний дендрологiчний парк "Софйвка" НАН Украти
СИТУАТИВНА СТ1ЙК1СТЬ КЛЕН1В ДО НИЗЬКИХ ТЕМПЕРАТУР ЗИМ1ВЛ1 В УМОВАХ НАЦЮНАЛЬНОГО ДЕНДРОПАРКУ "СОФПВКА" НАН УКРА1НИ
Визначено класи iндексiв ушкодження oднoрiчних пагошв кленiв низькими температурами залежно вщ рiвня зимoстiйкoстi. Встановлено, що дoслiджений мате-рiaл мае досить висок показники зимoстiйкoстi (ситуативно! стшкосп до негативних температур зимiвлi).
Ключов1 слова: клени, oднoрiчнi пагони, ситуативна стшкють до негативних температур, зимостшюсть.
Person working for doctor's degree V.F. Sobchenko -Nationaldendropark "Sofiyivka" of NSA Ukraine
Situation stability of maples to the low temperatures of wintering in the conditions of the National dendropark "Sofiyivka" of NSA Ukraine
Define classes of indexes of damage of one-year escapes of maples by the low temperatures depending on the level of winter-proof. It is set, that the experimental material has enough's high indexes of winter-proof (situation firmness).
Keywords: maples, one-year escapes, situation firmness to the negative temperatures, winter-proof.
У флорах свггу зараз нашчуеться понад 70 тис. вид1в деревних рослин, з яких майже 47 тис. вид1в зосереджено у трошках i субтрошках, а у пом1рнш зош обох швкуль понад 23 тис. видiв, серед яких бшя 16 тис. кушд, кущики та нашвкущики. З них становлять штерес для люо- та дендрокультури близько 8 тис. видiв дерев та кушдв. Якщо вщняти ri, як вже е, то залишаеться бшя 5 тис. видiв так званого штродукцшного резерву, тобто потенцшно придат-них для штродукци в Укра!ш дерев та кущдв [9, 21].
Н.А. Базилевська i А.М. Мауринь шдкреслюють, що у процес роботи по штродукци рослин необхщно розвивати два напрямки: пошукову штро-дукцш нових цiнних видiв на типолопчному рiвнi та iнтенсивну штродукщю на рiвнi екoтипiв, пoпуляцiй i форм тих видiв, якi вже пройшли позитивну ви-
робничу апробацiю [2, 17]. Але для штродукци деревних рослин у noMÍpHrn зо-hí велике значення мае Mipa теплолюбностi рослин i !х здатнiсть витримувати 3Ha4Hi коливання температури повпря. Тому ycnix штродукци в цш зонi знач-ною мiрою залежить вiд вибору для не! таких рослин, як здатнi витримувати тривалий час низьку температуру пов^я (нижче -20 °С) i !! коливання у зимовий час [19, 20]. Як вказуе Микола Арсенович Кохно, класифжащя деревних рослин по цих ознаках мае велике практичне значення для штродукци [14].
В Укра!ш науковi пошуки в царит актматизаци та штродукци клешв проводиться Миколою Арсеновичем Кохно самостшно [5-7, 11-13, 15] та з íh-шими дослiдниками [8, 10, 16]. Усшшшсть актматизаци також визначаеться i стшюстю до низьких температур нових форм, гiбридiв та сорта деревних рослин, якi отримуються у процесi штродукци насiнневим шляхом [1, 3, 4, 18].
У процес розширення та збагачення колекцшного фонду Нащональ-ного дендропарку "Софивка" протягом 10 рокiв нами було отримано велику кiлькiсть нового селективного матерiалу кленiв (В.Ф. Собченко, [22-24]), час-тина якого була закладена у дослщження стiйкостi до низьких температур (№№ 4001, 4002, 4006, 4008, 4009, 4010, 4018, 4020-4026).
Метою дано1 роботи стало визначення ситуативно! стшкосл до нега-тивних температур аборигенних та штродукованих видiв i нових селективних матерiалiв роду Клен - L. Acer, перерахованих вище.
Об'ектами дослiджень були таю варiанти рослинних матерiалiв: №4001 - Acer platanoides 'Serotinum' Sobch. (nova) - Клен платановий "Шз-нш; №4002 - A. platanoides 'Prae-coepissum' Sobch. (nova) - Клен платановий "Раннш"; №4003 - A. pseudoplatanus 'Purpureum'Loud. - Клен-явiр "Пурпуро-вий"; №4004 - A. laetum C.A. Mey. - Клен свгтлий, 4-х^чш сiянцi; №4005 -A. cissifolium (Siebold et Zucc.) K. Koch - Клен циссусолистий, 4-х^чш шян-цi; №4006 - A. platanoides 'Tenuifolium' Sobch. (nova) - Клен платановий "Тонколистий"; №4007 - A. pseudoplatanus 'Erythrocarpa' Carr. - Клен-явiр "Червоноплщний"; №4008 - A. campestre 'Hederofillum' Sobch. (nova) - Клен польовий "Плющелистий"; №4009 - A. ginnala 'Yeldum' Sobch. (nova) - Клен гшала "Урожайний"; №4010 - A. ginnala 'Lanatacarpum' Sobch. (nova) - Клен гшала "Шерстистоплодий"; №4011 - A. tataricum 'Rubraviolum'- Клен та-тарський "Червонофiалковий"; №4012 - A. campestre L. (Standart) - Клен польовий (Стандартний, тобто типова для виду рослина); №4013 - A. platanoides L. (Standart) - Клен платановий (гостролистий) (Стандартний, тобто типова для виду рослина); №4014 - A. pseudoplatanus 'Atropurpureum' Spaeth. -Клен несправжньоплатановий (явiр) "Сильнопурпуровий"; №4015 - A. platanoides 'Schvedlerii' (K. Koch.) Schwer. - Клен платановий (гостролистий) "Шведлера"; №4018 - A. campestre 'Pentalobum' Sobch. (nova) - Клен польовий "П'ятилопатевий"; №4020 - A. ginnala 'Rubrafolium' Sobch. (nova) - Клен гшала "Червонолистий"; №4021 - A. velutinum 'Nanum' Sobch. (nova) - Клен оксамитовий "Низький", 5^чна рослина; №4022 - A. velutinum 'Giganteum' Sobch. (nova) - Клен оксамитовий "Пгантський", 5^чна рослина; №4023 - A. saccharinum 'Flaveoflorum' Sobch. (nova) - Клен срiблястий 'Жовтоквгтковий'; №4024 - A. saccharinum 'Roseoflorum' Sobch. (nova) - Клен срiблястий 'Рожево-
квiтковий,; №4025 - A. saccharinum 'Immaturum' Sobch. (nova) - Клен срiбляс-тий 'Раннш'; №4026 - A. saccharinum 'Rubraflorum' Sobch. (nova) - Клен cpi6-лястий 'Червоноквггковий'.
Методика. Визначення зимостiйкостi дослiдного MaTepiany KneHÍB На-цiонaльного дендропарку "Софивка" проведено в лаборатори фiзюлогii 1н-ституту сaдiвництвa УААН за методикою М.А. Соловйово! [25] i запропоно-ваною нами класифжащею упорядкованих шдекЫв ушкодження дослщжено-го рослинного мaтерiaлу низькими температурами.
У процесi aнaлiзу покaзникiв ушкодженостi нами було запропоновано ввести додатковий шдекс стiйкостi рослин, який математично вираховуеться за формулою C = 100 - У, де С - шдекс стшкосп до негативних температур; У - шдекс морозного ушкодження за методикою М.А. Соловйово! [25]; 100 -коефщент переведення.
Так, до 1 класу за зимостшюстю (ситуативно! стшкосп до негативних температур) нами пропонуеться вщносити рослини, яю мають 90-100 оди-ниць стшкость Тобто, у таких рослин шдекс морозного ушкодження негатив-ними температурами природних умов зимiвлi однорiчних приростiв та бруньок досягае рiвня 0.. .10 одиниць за методикою М.А. Соловйово! [25].
До 2 класу за зимостшюстю пропонуеться вщносити рослини, яю мають 80-90 одиниць стшкост^ тобто шдекс морозного ушкодження негативни-ми температурами природних умов зимiвлi однорiчних приростiв та бруньок досягае рiвня 10...20 одиниць за методикою М.А. Соловйово! [25].
До 3 класу за зимостшюстю нами пропонуеться вщносити рослини, яю мають 70-80 одиниць стшкост^ тобто iндекс морозного ушкодження нега-тивними температурами природних умов зимiвлi однорiчних приростiв та бруньок досягае рiвня 20...30 одиниць за методикою М.А. Соловйово! [25].
До 4 класу за зимостшюстю нами пропонуеться вщносити рослини, яю мають 60-70 одиниць стшкост^ тобто шдекс морозного ушкодження нега-тивними температурами природних умов зимiвлi однорiчних приростiв та бруньок досягае рiвня 30...40 одиниць за методикою М.А. Соловйово! [25].
До 5 класу за зимостшюстю нами пропонуеться вщносити рослини, яю мають 50-60 одиниць стшкост^ тобто iндекс морозного ушкодження нега-тивними температурами природних умов зимiвлi однорiчних приростiв та бруньок досягае рiвня 40.. .50 одиниць за методикою М.А. Соловйово! [25].
До 6 класу за зимостшюстю нами пропонуеться вщносити рослини, яю мають 40-50 одиниць стшкост^ тобто шдекс морозного ушкодження нега-тивними температурами природних умов зимiвлi однорiчних приростiв та бруньок досягае рiвня 50...60 одиниць за методикою М.А. Соловйово! [25].
До 7 класу за зимостшюстю нами пропонуеться вщносити рослини, яю мають 30-40 одиниць стшкост^ тобто iндекс морозного ушкодження нега-тивними температурами природних умов зимiвлi однорiчних приростiв та бруньок досягае рiвня 60...70 одиниць за методикою М.А. Соловйово! [25].
До 8 класу за зимостшюстю нами пропонуеться вщносити рослини, яю мають 20-30 одиниць стшкост^ тобто шдекс морозного ушкодження нега-тивними температурами природних умов зимiвлi однорiчних прирос^в та бруньок досягае рiвня 70...80 одиниць за методикою М.А. Соловйово! [25].
До 9 класу за зимостшюстю нами пропонуеться вiдносити рослини, якi мають 10-20 одиниць стiйкостi, тобто шдекс морозного ушкодження нега-тивними температурами природних умов зимiвлi однорiчних прироста та бруньок досягае рiвня 80...90 одиниць за методикою М.А. Соловйово! [25].
До 10 класу за зимостшюстю нами пропонуеться вiдносити рослини, як мають 90-100 одиниць стшкост^ тобто iндекс морозного ушкодження не-гативними температурами природних умов зимiвлi однорiчних приростiв та бруньок досягае рiвня 0.10 одиниць за методикою М.А. Соловйово! [25].
Результати та 1х обговорення. Опосередкованi результати оцшки мо-розних ушкоджень видiв, форм та нових сортiв клешв у серединi та у кшщ зими, тобто зимостiйкостi, або ситуативно! (для даного перюду) стiйкостi подано в табл. 1.
Табл. 1. Ситуативна стштсть однорiчних пагошв клешв до негативних
температур (зимостшшсть)
Термш досл1ду Верх пагону Середина пагону З р1з через бруньку Середнш показник ушкодження
X й р о И 8 X б м а И деревина х4 серце винах2 I X а р о И 8 X б м а И деревина х4 серце винах2 I ю х а р о и 8 X б м а к деревина х4 серце винах2 0 2 х й И ь н у р б I
08 с1чня Г- <э 1П <э 2 СП <э СП сч сп' 0 Г- <о СП <э <о 4 о" ел СП <э ю сп^ СП 00 <о 8 ■О СП СП <э г^ 1,16
24 березня 2 с* сп' 1П о сл 4 Т сп' 8 41 СП 00 8 4 00 сл СП 0 Т сп' а\ ю сл 00 2 0 00~ 4 7,92
За даними наших спостережень (табл. 1), у середньому по дослщу живщ клешв уражувались низькими температурами зимiвлi на 1,16 одиниць у перюд глибокого спокою та на 7,92 одинищ у перюд вимушеного спокою. Тканини уражувались вщповщно: кора - 1,22^9,37; камбiй - 0,64^9,0; деревина - 0,40^4,78; серцевина - 0,26^2,10. Також, вщповщно, верхня частина пагону (термiнальна) - 0,81^10,37; середня частина однорiчного приросту (медiальна) - 0,33^3,71; тканини бруньки i брунька - 1,16^9,68. Ц показники чiтко характеризують ситуативну стшюсть, тобто - зимостiйкiсть дослщно-го матерiалу, яка рiзко падае з настанням весняного перюду вимушеного спокою. 1ндекс ушкодження однорiчних пагошв клешв у цей перюд у 6,83 раза вищий, шж у перюд глибокого спокою.
При аналiзi дослщних даних постала необхiднiсть в упорядкуванш по-казникiв iндексiв ушкодження низькими температурами та визначення рiвня стшкост дослiдженого матерiалу кленового рiзноманiття до негативних температур. Для цього нами було введено графу стшкост^ яка математично ви-раховуеться з графи ушкодження за формулою С = 100 - У. Показники упо-рядкованих шдекЫв записано в табл. 2, де за показниками ушкодженост та стшкост рослин до негативних температур було проведено роздшення дослано! групи клешв на 10 клаЫв, характеристику яких подаемо шсля табл. 2.
Табл. 2. Вплив низьких температур на однорiчнi прирости клешв
(в опосередкованих одиницях шдекЫв)
№№ об'екпв досль дження Рослинний матер1ал 1ндекси ушкодженост1 низькими температурами 1ндекси стшкост до низьких температур
4001 Клен платановий "Шзтй" 8,3 91,7
4002 Клен платановий "Раннш" 18,4 81,6
4003 Клен-яв1р "Пурпуровий" 3,0 97,0
4004 Клен св1тлий 12,9 87,1
4005 Клен циссусолистий 5,8 94,2
4006 Клен платановий "Тонколистий" 9,7 90,3
4007 Клен-яв1р "Червоноплвдний" 7,1 92,9
4008 Клен польовий "Плющелистий" 32,0 68,0
4009 Клен гшала "Урожайний" 13,1 86,9
4010 Клен гшала "Шерстистоплодий" 18,8 81,2
4011 Клен татарський "Червоноф1алковий" 9,4 90,6
4012 Клен польовий 19,8 80,2
4013 Клен платановий 11,3 88,7
4014 Клен-яв1р "Сильнопурпуровий" 5,5 94,5
4015 Клен платановий "Шведлера" 17,3 82,7
4018 Клен польовий "П'ятилопатевий" 18,0 82,0
4020 Клен гшала "Червонолистий" 22,3 77,7
4021 Клен оксамитовий "Низький" 8,9 91,1
4022 Клен оксамитовий "Пгантський" 8,0 92,0
4023 Клен ср1блястий "Жовтоквггковий" 12,0 88,0
4024 Клен ср1блястий "Рожевоквггковий" 11,2 88,8
4025 Клен ср1блястий "Раннш" 15,6 84,4
4026 Клен ср1блястий "Червоноквггковий" 9,7 90,3
У середньому по дослщу 12,96 87,04
За допомогою запропоновано! нами класифжаци упорядкованих шдекЫв стшкоси та пораженост рослин низькими температурами, визначено, що до 1 класу за зимостшюстю належать: №4003-93,2; №4004-94,0; №4026-91,6.
До 2 класу за зимостшюстю належать: №4005-85,5; №4006-82,2; №4007-84,5; №4013-83,7; №4014-89,5; №4022-86,2.
До 3 класу за зимостшюстю: №4001-76,8; №4002-71,6; №4009-70,9; №4011-72,5; №4012-74,3; №4015-74,4; №4021-72,3; №4024-75,0.
До 4 класу за зимостшюстю: не визначено номерiв серед дослщжених рослин.
До 5 класу за зимостшюстю: №4010-58,0; №4018-55,3; №4020-53,3; №4023-57,6.
До 6 класу за зимостшюстю: №4008-45,1; №4025-48,4. По 7 класу за зимостшюстю: не визначено номерiв серед дослщжених рослин.
По 8 класу за зимостшюстю: №4016-28,2.
По 9 класу за зимостшюстю: не визначено номерiв серед дослщжених рослин.
По 10 класу за зимостшюстю: не визначено номерiв серед дослщже-них рослин.
За щею класифжащею було побудовано дiаграму (рис.).
123456789
Класи шдекшв морозного ушкодження ^ Рис. Дiаграма ктьшсних показнишврослинного Mamepimy клешв по класах
шдекЫв ушкодження низькими температурами залежно eid piвня
зимостшкост1
Дiаграма вiзуально характеризуе, що рослинний MaTepi^ кленiв, по-даний на дослщження стiйкостi до низьких температур, мае досить висок по-казники зимостшкостг Основна маса, 84 вiдсотки рослин, займае перших три класи стшкост^ тобто ix piвeнь ушкодження низькими температурами не пе-ревищуе 40 шдексованих одиниць, i, вiдповiдно, piвeнь стiйкостi лежить у межах вщ 60 одиниць i вище, досягаючи нaйякiснiшиx покaзникiв, коли ура-ження низькими температурами не вiдмiчaеться ш в тканинах одноpiчного приросту клешв, ш в його бруньках.
Три найвишд класи iндeксiв стiйкостi до низьких температур займають в основному аборигенш рослини роду Клен - L. Acer самосшного характеру. 1нтродуковаш ж представники, тaкi, як клен цукристий, гiнaлiв, свiтлий, ок-самитовий, циссусолистий та ix форми i культивари мають iдeнтичнi характеристики у дослщ, нaвiть у деяких випадках i кpaшi, нiж у мюцевих екземпля-piв. Це клен свгглий (№4004 - A. laetum), в якого одноpiчнi пагони 4-х^чних сiянцiв мають у середньому piвeнь стiйкостi у 94,0 iндeксовaниx одинищ, та клен цукристий (сpiблястий) "Червоноквггковий" (№4026 - A. saccharinum 'Rubrafolium' Sobch.) з piвнeм стiйкостi у 91,6 одинищ.
Висновки
За методикою М.А. Соловйово! [25] дослщжено piвeнь стiйкостi до негативних температур аборигенних та штродукованих видiв i визначених нами нових форм та отриманих селектованих сор^в i гiбpидiв кленового piз-номaнiття.
Визначено, що у дослщжених об,ектiв ситуативна стiйкiсть до негативних температур (зимостшюсть) на початку зими, тобто у перюд глибоко-го спокою у 6,83 раза вища, шж нaвeснi (у перюд вимушеного спокою). Так, кора в одноpiчниx пaгонiв клeнiв пошкоджуеться у 7,68 раза сильнiшe, кам-бiй у 14,06, деревина у 11,95, а серцевина у 8,08 раза. Вщповщно, верх паго-
ну (термшальна частина) уражуеться у 12,8 раза бшьше HaBecHi нiж взимку, середня (мeдiaльнa) частина однорiчного приросту у 11,24 раза, а тканини бруньки i брунька у 8,34 раза сильшше тд час вимушеного спокою, нiж у пе-рiод глибокого спокою.
На оcновi покaзникiв ушкодженост рослин негативними температурами, визначених за методикою М.А. Соловйово! [25] нами вперше запропоно-вано ввести шдекс cтiйкоcтi до негативних температур, який математично визначаеться за формулою C = 100 - У, де С - шдекс стшкосл до негативних температур; У - шдекс морозного ушкодження за методикою М.А. Соловйово! [25]; 100 - коефщент переведення.
За показниками шдекЫв ушкодженост та стшкосп дослщного матерь алу нами також вперше запропоновано класифжащю зимоcтiйкоcтi клешв, яка включае 10 клaciв стшкосп до негативних температур з амплпудою у 10 iндeкcовaних одиниць ушкодження однорiчних пaгонiв негативними температурами.
Встановлено, що три перших класи iндeкciв найвищо! cтiйкоcтi до негативних температур займають аборигени та штродуценти роду Клен - L. Acer платаново!, несправжньоплатаново!, татарсько!, польово! груп та клeнiв свгг-лого, циссусолистого i татарського. Нижчу морозостшюсть та зимоcтiйкicть на рiвнi 5-го i 6-го клaciв мають клени групи цукристого, особливо фенолопч-но рання форма за №.4025 та плющелиста форма клена польового за №4008.
Лггература
1. Антонюк Н.С. 1нтродукщя рослин л1с1в р1внинно! частини Укра!ни// 1нтродукщя на Укра!ш корисних рослин природно! флори СРСР. - К.: Наук. думка, 1972. - С. 6-39.
2. Базилевская Н.А., Мауринь А.М. Интродукция растений: Теории и практические приемы. - Рига: Изд. Латв. ун - та, 1984. - 91 с.
3. Бекетов А.Н. Акклиматизация растений// Тр. Вольного эконом. общ-ва. - СПб., 1886, т. 1. - С. 15-128.
4. Вехов Н.К. Методы интродукции и акклиматизации древесных растений// Интродукция растений и зеленое строительство: Труды бот ин-та им. В. Л. Комарова. - М.-Л.: Изд. АН СССР. - 1957, сер. VI, вып. 5. - С. 93-106.
5. Кохно М.А. Про теоретичш основи штродукци рослин в Укра!ш// Науков1 доповщ з штродукци та акшматизаци рослин на ceci! боташчних сад1в Укра!ни 25 березня 1994 р.
6. Кохно М.А. Районування територи Укра!ни для штродукци клешв// 1нтродукщя та акшматизащя рослин. - К.: Наук. думка, 1966. - С. 80-91.
7. Кохно М.А. Цифровий пал1том1чний ключ для визначення штродукованих на Укра!ш вид1в клена по зимуючих пагонах// 1нтродукщя деяких екзотсв i пол1том1чний метод !х визначення: Матер. теорет. конф, 1968 р. - К.: Наук. думка, 1969. - С. 29-33.
8. Кохно М.А., Дорошенко О.К., Чуприна П.Я. 1нтродуковаш дерева та кущi лiвобe-режних частин Полюся та Лicоcтeпу Укра!ни// 1нтродукщя та aклiмaтизaцiя рослин на Украшу - 1975, вип. 7. - С. 27-41.
9. Кохно М.А., Кузнецов С.1. Про концепцш мобшзаци cвiтових дендролопчних ре-сурав для штродукци в Укра!ш// 1нтродукщя i зелене будiвництво. Зб. наук. праць. - Бша Церква: Мустанг, 2000. - С. 83-89.
10. Кохно М.А., Шиман Л.М., Денчик В.П. Сезонний розвиток штродукованих в умо-вах Киева видiв клена// 1нтродукщя та а^матизащя рослин на Укршш. - К.: Наук. думка, 1968, вип. 3. - С. 183-190.
11. Кохно Н.А. Интродукция видов клена на Украине// Бюлл. ГБС, 1967. - Вып 65. -С. 23-29.
12. Кохно Н.А. Итоги и теоретические основы интродукции на Украине видов рода A.L.: Автореф. ... дисс. д-ра биолю наук. - К., 1970. - 28 с.
13. Кохно Н.А. Об оценке успешности интродукции древесных растений// Интродукция древесных растений и озеленение городов Украины. - К.: Наук. думка, 1963. - С. 3-7.
14. Кохно Н.А. Эколого-географическая классификация видов клена для интродукции на Украине// Интродукция растений и зеленое строительство. - К.: Наук. думка, 1973. - С. 86-88.
15. Кохно Н.А. Эколого-географическая оценка района интродукции как этап прогнозирования ее успешности// Всесоюзн. конф. по теорет. основам интродукции растений. - М.: Наука, 1983. - С. 37-39.
16. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. - К.: Наук. думка, 1994. - 186 с.
17. Лапин П.И., Калуцкий К.К., Калуцкая О.Н. Интродукция лесных пород. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 224 с.
18. Логгинов В.Б. Интродукционное обогащение видового состава лесных культур (На примере Правобережной Лесостепи Украины): Дис... д-ра биол. наук в форме научного доклада. 06.08.01. - К., 1989. - 48 с.
19. Лыпа А. Л. Некоторые данные из истории акклиматизации растений и ступенчатая акклиматизация// Интродукция растений и зеленое строительство. - М.-Л.: Изд АН СССР, Труды бот ин-та им. В.Л. Комарова. - 1957, сер. VI, вып. 5. - С. 131- 137.
20. Лыпа А.Л. Ступенчатая акклиматизация растений или метод географических ступеней// Тез. совещ. по теории и методам акклим. растений. - М.-Л.: Изд АН СССР, Труды бот ин-та им. В.Л. Комарова. - 1953. - С. 121-123.
21. Малеев В.П. Теоретические основы акклиматизации. - М.: Сельхозгиз, 1933. - 168 с.
22. Собченко В.Ф. 1нтродукщя клена величавого (Acer velutinum Boiss.) в дендропарку "Софивка" НАН Украши// Наук. вюник Чершвецького ун-ту: Бюлопя: Зб. наук. праць. - Чер-швщ.: Рута. - 2002, вип. 145. - С. 150-153.
23. Собченко В.Ф. Клен цукристий (ср1блястий) - L. Acer saccharinum (Acer dasycarpum Ehrh.) та його р1зномашття в розвитку кв1ткових бруньок// Роль боташчних сад1в та дендро-парюв в науково-просв1тницькш д1яльносп та штродукци рослин: Матер. сеси Ради боташчних сад1в Украши та м1жнар. наук. конф., присвячено'1' 45-р1ччю Запор1зького мюького дитя-чого боташчного саду, що вщбулась на баз1 Запор1зького мюького дитячого боташчного саду 9-12 вересня 2003 року. - Запор1жжя, 2003. - С. 106-111.
24. Собченко В.Ф. Клен оксамитовий (Acer velutinum Boiss.) та його форми у ландшафтному буд1вницта// Буд1вницгво та реконструкщя боташчних сад1в i дендропарюв в Укра1ш/ Мате-р1али науково'1' конференци 23-26 травня. - Омферополь: Изд-во "ДиАйПи", 2006. - С. 201-205.
25. Соловьева М.А. Методы определения зимостойкости плодовых культур (Методическое пособие). - Л.: Гидрометеоиздат, 1982. - 36 с.
УДК582.57: 633.88.03 Acnip. О.Р. Кирничишин -НЛТУ Украши, м. Львiв
СЕЗОННИЙ РИТМ РОЗВИТКУ ПЕРВОЦВ1ТУ ВЕСНЯНОГО
(PRIMULA VERIS L.)
Встановлено тривалють та термши настання фенолопчних фаз для Primula veris в умовах Прикарпаття. На основ1 результат1в спостережень побудовано феноло-пчний спектр сезонного розвитку первоцв1ту весняного, та граф1чно вщображено тривалють фаз на дослщжуваних територ1ях. Таким чином встановлено дати настання, тривалосп та закшчення фенолопчних фаз для первоцв1ту весняного.
Post-graduate O.R. Kyrnytchyshyn -NUFWTof Ukraine, L'viv Seasonal rhythm of development of Primula veris L.
Duration and terms of offensive of phenological phases is set for Primula veris L. in the conditions of Prikarpattya. On the basis of results of supervisions the phenological spectrum of seasonal development of Primula veris L. is built, and duration of phases is graphicly represented on the probed territories. The dates of offensive, duration and completion of phenological phases are thus set for Primula veris L.
