CC BY
16
2. Пщ час догляду за дубовими насадженнями варто придiляти увагу бiльш
n0MipH0My та рiвномiрному по площi зрщженню деревостану.
3. Вiд змiни площi проекцп крони дiаметр дерева (i насадження) залежить
значно бшьше, шж вiд умовно1 площi живлення.
Лтратура
1. Изюмский П.П. Площадь питания и ее значение для роста и развития насаджений / П.П. Изюмский // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. научн. сб. - К., 1971. - Вып. 24.
2. Пастернак П.С. Влияние густоты и размещения пород на рост чистых и смешанных культур дуба в молодом возрасте / П.С. Пастернак, Н.В. Чернявский, А.П. Богомолов, В.А. Игнатенко // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. научн. сб. - 1981. -Вып. 59.
3. Ткаченко Б.В. Влияние густоты и порядка размещения сеянцев на продуктивность культур дуба / Б.В. Ткаченко // Вторая научно-техническая конференция по вопросам повышения производительности лесов Сумской области : тез. докл. - Сумы, 1970. - С. 31-36.
4. Юкнис Р.А. Закономерности пространственного распределения деревьев в сосняках Литовской ССР / Р.А. Юкнис // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1973. - № 5. - С. 23-27.
Самойлова НА. Пространственная структура дубовых древостоев
Предоставлен аналитический метод определения области питания и других показателей территориального размещения деревьев. Установлена достоверная связь между диаметрами и параметрами корон деревьев. Осуществлено картирование деревьев основной породы и окружающих деревьев, что позволило определить величину площади, которую занимает исследуемое дерево. Изучена пространственная структура смешанных дубовых насаждений в возрасте 35, 52 и 82 лет.
Ключевые слова: пространственное размещение деревьев, смешанные дубовые насаждения, площадь питания, параметры кроны.
SamoylovaN.O. Spatial structure of oak forests stands
The analytical method of determination of area of feed and other indexes of the territorial placing of trees is given. Reliable connection is set between the diameters of barrels and parameters of crowns of trees. To mapping of trees of basic breed and surrounding trees is carried out, that allowed to define the size of area which is occupied by the probed tree. The spatial structure of the mixed oak planting is studied in age 35, 52 and 82.
Keywords: spatial placing of trees, the oak planting, "area of feed", parameters of crown is mixed.
УДК581.961:630*17:582.795 М.О. Совакова1; Н.О. Олексйченко2; О.В. Соваков3;
О.К. Дорошенко4; О.1. Китаев5; В А. Кривошапка6; Д.Г. Макарова7
МОРОЗОСТ1ЙК1СТЬ ВИД1В, Р1ЗНОВИД1В, Г1БРИД1В I ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ ЛИПИ (TILIA L.) В УМОВАХ М1СТА КИЕВА
Лабораторним методом проморожування визначено piBeHb морозостшкосп представнигав роду Tilia L., ям зростають у колекцшних фондах боташчних установ м. Киева. Дослщжено 14 видiв, 2 пбриди, 2 рiзновиди i 2 декоративш форми липи, з них видшено найстшк^ до ди низьких вщ'емних температур, ям можуть бути пер-спективними для культивування в мюьких умовах, але ще не поширеш за межами боташчних садiв.
1 Астрант; 2 проф., д-р с.-г. наук; 3 доц., канд. с.-г. наук - НУЫП Украши;
4 ст. наук. ствроб., канд. бюл. наук - Нацюнальний ботатчний сад iM. М.М. Гришка НАН Украши
5 пров. наук. ствроб., канд. бюл. наук; 6 ст. наук. ствроб., канд. с.-г. наук;
7 мол. наук. ствроб., канд. с.-г. наук - 1нститут садовннцтва НААН Украши
Ключовi слова: рщ Tilia, вид, рiзновид, пбрид, декоративна форма, проморо-жування, морозостшгасть.
Необхщною умовою устшного росту дерев липи е 1хня реакщя на р1з-номаштш стресов1 впливи, зокрема фактори зимового перюду, яю спричиня-ють вщповщш ф1з1олог1чн1 типи пошкоджень - вимерзання, зимове висушу-вання, сонячш та зимов1 отки та ш. Пристосування деревних рослин, зокрема липи, до комплексу несприятливих умов перезим1вл1 - зимостшюсть -визначаеться переважно морозостшюстю, тобто здатшстю без пошкоджень витримувати температуру нижче вщ 0 °С [1].
Представники роду Tilia L. е найпоширешшими в насадженнях р1зно-го функцюнального призначення м. Киева. Це переважно - T. cordata Mill. i T. xeuropaea L., iншi види, такi як: T. begoniifolia Steven, T. platyphyllos Scop. i T. tomentosa Moench, яю становлять незначну частку (в межах 10-15 %). У по-переднiй публжацп ми зазначали про зниження морозостiйкостi рослин T. cordata в мюьких умовах [13], що збiгаеться з даними А.М. Лесюка та ш. [2].
У колекцшних фондах ботанiчних установ м. Киева (Нацюнального ботанiчного саду iм. М.М. Гришка НАН Укра1ни (НБС), Ботанiчного саду iм. О.В. Фомша, Ботанiчного саду Нацiонального ушверситету бiоресурсiв i природокористування Укра1ни та Сирецького дендролопчного парку) зосере-джена велика кшьюсть таксонiв липи - 14 видiв, 2 гiбриди, 2 рiзновиди та 2 декоративнi форми. Наразi вони пройшли первинну штродукщю [5]. Заве-зення iнтродуцентiв липи в Укра1ну розпочалось з 1809 р., коли в Основ'янсь-кому аклiматизацiйному саду iм. 1.М. Каразша було висаджено швшчноаме-риканський вид T. americana L. [8]. Колекщя липи в НБС, яку було створено вщразу тсля вiйни (1945-1960 рр.), е першою i найбшьшою в Укра1ш i стано-вить значну дендрологiчну цiннiсть. Варто зазначити, що деяю iнтродукованi липи представлен поодинокими екземплярами [5].
Деякi автори тсля багаторiчних спостережень встановили, що за польовою ощнкою деякi види у колекцп НБС виявились зимо- i морозос-тiйкими [5, 7, 9]. Для декоративних форм T. xeuropaea f. 'Laciniata' i T. xeuropaea f. 'Vitifolia' ця iнформацiя вiдсутня. Для розроблення рекомендацш щодо вивчення адаптивного потенцiалу та ймовiрного подальшого культивування в мюьких насадженнях найстiйкiших представникiв роду Tilia актуальним е Грунтовне вивчення рiвня 1хньо1 морозостiйкостi, включаючи все видове рiз-номанiття цього роду, представлене в боташчних установах столицi.
Метою дослщжень було визначення морозостiйкостi 14 видiв, 2 рiзно-видiв, 2 гiбридiв та 2 декоративних форм (T. americana, T. americana var. americana, T. americana L. var. heterophylla (Vent.) Loudon, T. amurensis Rupr., T. begoniifolia, T. cordata, T. dasystyla Steven, T. xeuchlora K. Koch, T. xeuropaea, T. xeuropaea f. 'Laciniata', T. xeuropaea f. 'Vitifolia', T. japonica (Miq.) Simonk., T. mandshurica Rupr. et Maxim., T. maximowicziana Shiras., T. mongolica Maxim., T. oliveri Szyszyl., T. petiolaris DC., T. platyphyllos, T. tomentosa i T. sibiri-ca Bayer) колекцшних фондiв боташчних садiв м. Киева та видшення найбшьш стшких iз них.
Методика дослщження. Вивчення морозостшкосп методом прямого проморожування базувалось на трьох етапах: 1 - вiдбiр зразюв для проморо-
жування; 2 - безпосередне проморожування; 3 - мжроскопний аналiз ступеня ушкодження одж^чних приростiв. Цей метод успiшно застосовуеться для визначення ступеня морозостiйкостi листяних деревних рослин [2, 3, 6, 11-13].
За даними метеостанцн 1нституту садiвництва НААН Укра1ни (1С), зима 2011 р. характеризувалась невисокими вщ'емними температурами повiтря. Вiдбiр зразюв було проведено в один iз найхолоднiших перiодiв зими, коли температурний мшмум сягав -15 °С (14.02.2011 р.). За контроль слугували однорiчнi прирости, якi в природних умовах були проморожен цiею максимально низькою температурою. Штучне проморожування здшснювали в мо-розильнiй камерi "Frigera" з поступовим зниженням температури на 5 °С до показникiв -20, -25, -30 i -35 °С. Ощнку ступеня пошкодження здiйснювали за 6-бальною шкалою М.О. Соловйово! [14] у модифжацн В.В. Грохольсько-го i О.1. Китаева [3]. Шд час анатомо-мiкроскопного оцiнювання однорiчного приросту встановлювали рiвень пошкодження окремих тканин (кори, камбж>, деревини i серцевини) за вiзуальним побурiнням на поперечному зрiзi. Пiсля остаточного обрахунку ступеня пошкодження тканин отриманий бал перем-ножували на умовний коефiцiент значущосп, який для кори становив 6, для камбж> - 8, деревини - 4 i серцевини - 2. Внаслщок цього одержували загаль-ний вiдсоток ушкодження окремо! тканини та частини однорiчного приросту.
Результати дослщжень. Згiдно з анатомо-мiкроскопiчною ощнкою морозних пошкоджень однорiчних приростiв липи, було встановлено, що для бшьшосп дослiдних об'ектiв пiсля проморожування до -35 °С характерним е пошкодження тканин однорiчного приросту в межах 30 %. На думку В.П. Масальського [9], бiльшiсть видiв липи, як зростають у колекцн НБС, е морозостiйкими. Отже, пошкодження прирослв низькими температурами до 30 % не е критичним. У групу морозостшких рослин ми вiднесли 13 пред-ставникiв роду (9 видiв, 1 гiбрид, 1 рiзновид i 2 декоративш форми). З них найбшьшою морозостiйкiстю характеризувались види T. cordata i T. sibirica, що узгоджуеться з лиературним даними [4]. Високою морозостшюстю вщ-значався пбрид T. xeuropaea, його декоративнi форми T. xeuropaea f. 'Vitifo-lia' i T. xeuropaea f. 'Laciniata' та iншi види (табл.).
Табл. Пошкодження oÓHopiuHux npupocmie липи внастдок лабораторного
проморожування до -35 °С, %
№ з/п Дослдаий об'ект Ступшь пошкодження однорiчного приросту, % Ступшь пошкодження всьо-го одж^чного приросту
верхня частина середня частина тд брунькою
1 T. cordata 24,9 10,4 17,2 17,5
2 T. sibirica 23,4 12,2 20,7 18,8
3 T. maxomiwicziana 20,7 14,6 22,6 19,3
4 T. petiolaris 25,9 18,5 25,4 23,3
5 T. xeuropaea 27,9 15,5 26,9 23,4
6 T. begoniifolia 27,2 18,3 27,4 24,3
7 T. americana var. heterophylla 28,0 18,9 27,4 24,8
8 T. dasystyla 29,1 19,1 28,0 25,4
9 T. xeuropaea f. 'Vitifolia' 30,0 20,8 26,8 25,9
10 T. xeuropaea f. 'Laciniata' 31,4 20,5 27,5 26,5
11 T. amurensis 32,8 20,7 29,7 27,7
12 T. americana 31,4 23,8 28,0 27,7
13 T. platyphyllos 29,9 25,6 31,9 29,1
14 T. xeuchlora 33,5 27,3 32,5 31,1
15 T. tomentosa 31,5 27,2 35,0 31,2
16 T. americana var. americana 40,3 24,3 36,3 33,6
17 T. japonica 43,5 24,5 37,4 35,1
18 T. mongolica 41,0 29,6 36,4 35,7
19 T. oliveri 53,5 42,5 50,1 48,7
20 T. mandshurica 59,3 38,6 54,7 50,9
Примака: Зразки, ввдбраш з T. montícola Sarg. (е синонiмом до T. americana var. heterophylla). Зразки, вiдiбранi з T. neglecta Spach (е синошмом до T. americana var. americana).
Рослини з ще! групи тд час вегетацтного перюду характеризувались нормальним ростом i розвитком, легко вщновлюючись тсля перезим1вл1. Очевидно, що морозт пошкодження представникiв роду Tilia в умовах м. Киева в межах 20-30 % тканин не е критичним.
У таблицю внесет дат щодо морозостшкосп T. americana var. heterophylla, яю були отримат тсля проморожування однорiчних приростiв T. monticola (е синошмом до T. americana var. heterophylla); зразки, вдабрат з T. heterophylla Vent. (теж е синонiмом до T. americana var. heterophylla), були бшьше пошкоджеш морозом (до 50 %), що, ймовiрно, пов'язано iз затiненням дерева i шзшм здерев'янiнням пагонiв. Тому результата проморожування цього екземпляра ми не представили в шдсумковш таблищ.
Пошкодження вщ 30 до 40 % тканин пагона мали 5 дослщних об'ектiв (3 види, 1 пбрид i 1 рiзновид). Такий вид, як T. tomentosa, який трапляеться в насадженнях м. Киева, досить чутливий до впливу низьких температур, що тдтверджуеться польовими дослщженнями В.П. Масальського [9], О.К. До-рошенка [5], 1.В. Васильева [4]. Також у цю групу були вщнесет гiбрид з тв-денних регютв (T. xeuchlora), пiвнiчноамериканський рiзновид (T. americana var. americana) i два далекосхщт види (T. japonica i T. mongolica).
Найменшою стшюстю до морозу вiдзначались китайськi види - T. oli-veri i T. mandshurica, про що зазначають О.К. Дорошенко [5] i В.П. Масальсь-кий [9]. Стутнь пошкодження дерев цих двох видiв становив 50 %, що е критичним для тканинних покривiв рослини. О.К. Дорошенко (2005 р.) зазначае, що, внаслщок тдмерзання у попередн роки, у T. mandshurica вщзначено ураження патогенною мжрофлорою. Внаслiдок цього це дерево в колекцп НБС знаходиться у вкрай незадовшьному стан - частина стовбура бiля осно-ви випалена, крона практично загинула, яку восени поточного року було майже повтстю зрiзано пiсля проведення саттарних заходiв.
У всiх дослщних об'ектiв найбiльш чутливi до ди низьких вiд'емних температур е аткальна i середня частини пагона пщ брунькою, що характерно для вшх дослiдних об'ектiв. У верхнiй частит пагона найсильтше пошко-джуеться кора i камбш. Так, для рiзних видiв цей показник становить 5,813,0 бали (за дц -15 °С), 7,2-10,8 бала (-20 °С), 8,2-24,0 бали (-25 °С), 9,6-
25,0 бали (-30 °С) i 8,4-29,0 бали (-35 °С). Пошкодження камбiю вщповщно ста-новить 3,2-13,3 бала, 4,8-16,0 бали, 4,8-32,0 бали, 5,9-36,0 бали, 11,5-38,7 бала.
Щд час вiзуального оцшювання морозних пошкоджень колекцiйних видiв, рiзновидiв, гiбридiв i декоративних форм липи, проведено! в 2011 -2012 рр., морозобшш трщини було вiдзначено на T. americana var. hete-rophylla (T. heterophylla), T. xeuropaea f. 'Laciniata', T. japonica, T. maxomiwic-ziana, T. mongolica, T. tomentosa i T. petiolaris. Поява морозобо!н на стовбурах тих дослщних рослин, яю вщзначаються високою ситуативною i потен-цшною стiйкiстю до низьких температур, може бути пов'язана з розташуван-ням колекцшно! дiлянки на схилi, зростанням деяких дерев на узлюш в неза-хищеному мiсцi та продуванням холодними зимовими вiтрами, про що також зазначае €.С. Мурахтанов [10].
Висновки. За рiвнем пошкодження тканин однорiчних приростiв пiд дiею низьких вщ'емних температур дослiднi об'екти можна розташувати у послiдовний ряд морозостшкосп (у напрямку Ii зниження): T. cordata < T. sibirica < T. maxomiwicziana < T. petiolaris < T. xeuropaea < T. begoniifolia < T. americana var. heterophylla < T. dasystyla < T. xeuropaea f. 'Vitifolia' < T. xeuropaea f. 'Laciniata' < T. amurensis < T. americana < T. platyphyllos < T. xeuchlora < T. tomentosa < T. americana var. americana < T. japonica < T. mongolica < T. oliveri < T. mandshurica.
Для висаджування в мюьких насадженнях iз низьким рiвнем антропогенного навантаження придатними е T. cordata i T. xeuropaea, яю у вуличних насадженнях в лунках вщзначаються низькою життевютю та ютотно пошко-джуються низькими вщ'емними температурами.
За рiвнем морозостшкосп перспективними для подальшого випробу-вання i культивування в умовах м. Киева е: T. maxomiwicziana, T. petiolaris, T. americana var. heterophylla, T. dasystyla, T. xeuropaea 'Vitifolia', T. xeuropaea 'Laciniata', T. amurensis, T. americana. Бшьшють з них варто висаджувати гру-пами в захищених мюцях.
Л1тература
1. Васильев И.М. Растение и холод / И.М. Васильев. - М. : Изд-во "Знание", 1966. - 32 с.
2. Грохольський В.В. Визначення морозостшкосп Tilia cordata Mill. методом прямого проморожування / В.В. Грохольський, Н.О. Олексшченко, А.М. Лесюк, О.О. Пiтiрiмова // На-уковий вюник НУБШ Укра!ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Укра!ни, 2009. - С. 125-130.
3. Поташн Д.В. Визначення морозостшкосп плодових порад лабораторним методом прямого проморожування / Д.В. Поташн, В.В. Грохольський, О.1. Китаев, М.О. Бублик // Са-дiвництво : журнал. - К. : Вид-во НОРА-ДРУК. - 2005. - Вип. 56. - С. 170-180.
4. Деревья и кустарники СССР / под ред. С.Я. Соколова. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1958. - Т. IV. - 974 с.
5. Дорошенко О.К. Пщсумки штродукци видiв роду Tilia L. в умовах Киева / О.К. Дорошенко // 1нтродукщя рослин. - Академперюдика. - 2005. - Вип. 1. - С. 23-28.
6. 1щук Г.П. Зимо- та морозостшкють швшчноамериканських видiв роду Juglans L. в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни / Г.П. 1щук // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2010. - Вип. 20.8. - С. 24-30.
7. Колыбина Н.Ф. Биологические особенности видов рода Tilia L. в Лесостепи УССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.094 - "Ботаника" / Н.Ф. Колыбина. - К., 1970. - 21 с.
8. Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украи не / Н.А. Кохно, А.М. Курдюк. - Изд. 4-ое, [перераб. и доп.]. - Ичня : ПП "Формат", 2010. - 187 с.
9. Масальський В.П. Зимостшкють i морозостiйкiсть лип (Tilia L.) в Правобережному Люостепу Украши / В.П. Масальський // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20 (10). - С. 35-39.
10. Мурахтанов Е.С. Липа / Е.С. Мурахтанов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1981. - 80 с.
11. Скряга В. Порiвняльна лабораторна ощнка морозостiйкостi сортiв вишнi методом мжроскопного аналiзу / В. Скряга, М. Бублик, В. Грохольський, О. Китаев // Вюник Львiвсь-кого нащонального аграрного унiверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Агрож^я. - 2008. - N° 12 (2). - С. 83-89.
12. Скряга В.А. Порiвняльна ощнка морозо- та зимостшкосп сор™ вишш (Cerasus vulgaris Mill.) лабораторними методами / В.А. Скряга // Садiвництво : журнал. - 2010. - Вип. 63. - С. 179-186.
13. Совакова М.О. Морозостшкють видiв роду Tilia L. в умовах урбашзованого середови-ща / М.О. Совакова // Актуальш проблеми наук про життя та природокористування : тези доп. Мiжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених (26-29 жовтня 2011 року). - К., 2011. - С. 73-74.
14. Соловйова М.А. Методы определения зимостойкости плодовых культур : метод. по-соб. / М.А. Соловйова. - Л. : Гидрометеоиздат, 1982. - 36 с.
Совакова М.А., Алексейченко НА., Соваков А.В., Дорошенко А.К., Китаев О.И., Кривошапка В.А., Макарова Д.Г. Морозоустойчивость видов, разновидностей, гибридов и декоративных форм липы (Tilia L.) в условиях города Киева
Лабораторным методом промораживания установлен уровень морозоустойчивости представителей рода Tilia L., произрастающих в коллекционных фондах ботанических учреждений Киева. Исследованы 14 видов, 2 гибрида, 2 разновидности и 2 декоративные формы, выделены наиболее устойчивые из них к действию низких отрицательных температур, которые могут быть перспективными для культивирования в городских условиях, но еще не распространенные за пределами ботанических садов.
Ключевые слова: род Tilia, вид, разновидность, гибрид, декоративная форма, промораживание, морозоустойчивость.
Sovakova M.O., Oleksijchenko N.O., Sovakov O.V., Doroshenko O.K., Kytayev O.I., Kryvoshapka VA., Makarova D.H. Linden species, varieties, hybrids and ornamental forms frost resistance in Kyiv condition
Frost resistance level of linden (Tilia L.) family members (14 species, 2 hybrids, 2 varieties and 2 ornamental forms) which grow in Kyiv botanical gardens using laboratory method of freezing was determined. The lowest temperature resistant plants were selected. These species which are already grown in botanical gardens are perspective for cultivation in urban conditions.
Keywords: genus Tilia, species, variety, hybrid, ornamental form, freezing, frost resistance.
УДК 630*79:631.16 Здобувач М.Х. Шершун, канд. екон. наук -
1нститут агроекологи i природокористування НААН
ХАРАКТЕРИСТИКА КРИТЕРНВ ТА 1НДИКАТОР1В ЗБАЛАНСО-
ВАНОГО ВЕДЕННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРА1НИ У СТРУКТУР1 КРА1Н ЦЕНТРАЛЬНО-еВРОПЕЙСЬКОГО РЕГ1ОНУ
Проведено аналiз люових ресурав Украши у контекст виконання засад збалан-сованого ведення люового господарства. На основi рiчного зв^у ФАО ООН та звггних даних управлшь люового та мисливського господарства Державного агентства люових ресурав Украши наведено результати виконання критерто 1: збереження i вщповщне збшьшення люових ресурав та 1х внесок до глобального кругооб^у вуглецю.
Ключовi слова: збалансоване ведення люового господарства (ЗВЛГ), критерп та шдикатори, лiсовi ресурси.
