CC BY
11
Man'ko M.V., Oleksiychenko N.O., Kitaev O.I. Some Peculiarities of Chlorophyll Fluorescence Induction in Leaves of Acer Platanoides L. Cultivars under Conditions of Kyiv City
The comparative assessment of functional state of the pigment complex in leaves of the widespread in greening of Kyiv city Acer platanoides L. cultivars was presented. According to the analysis of the changes of the chlorophyll fluorescence induction in leaves the effect of growing conditions with varying degrees of anthropogenic stress and genotype specificity of studied cultivars on individual indicators and coefficients that characterize the course of the light phase of photosynthesis and the efficiency of photochemical processes for dark phases during the summer months was determined. The analysis of the data revealed the dependence of the parameters of chlorophyll fluorescence induction from anthropogenic stress for the species and all studied cultivars except A. p. 'Schwedleri', which indicates its tolerance to urban conditions and gives reason to believe in the expediency of wider use of these plants in the difficult conditions of the urban environment.
Keywords: Norway maple, cultivar, induction of chlorophyll fluorescence, leaves, photosynthesis, urban plantings.
УДК 632.111.5:582.635.1(477.46)
МОРОЗОСТ1ЙК1СТЬ ВИД1В ТА ФОРМ РОДУ ULмт Ъ.
В УМОВАХ М1СТА УМАН1
С. А. 'Масловата12
Дослщжено морозостшюсть тканин пагошв i генеративних бруньок представниюв роду Ulmus Ь. в умовах вимушеного спокою. Подано результати прямого проморожу-вання пагошв лабораторним методом iз застосуванням системи коефщенйв з удоско-наленою оцшкою ступеня ушкодження тканин, що враховуе !х фiзiологiчну нершноцш-шсть у життедшльнои! та регенерацшнш спроможност рослин. Встановлено мшмаль-нi критичнi температури, що впливають на рiст та розвиток представниюв роду, якi зростають у культурней дендрофлорi мiста Умаш. Виявлено, що пошкодження пагона мають подiбну тенденцiю у всiх дослщжуваних видiв, що може свiдчити про щдабшсть !'хшх бiологiчних властивостей. Найстшюшою до низьких температур була середня частина пагона у мiжвузлi, менш стiйкими виявилися верхня частина пагона та тканини бiдя бруньки i брунька.
Ключовi слова: види та форми роду Ulmus, морозостiйкiсть, проморожування, температура, пагони, ступiнь ушкодження, верхiвка пагона, середина пагона, розрiз через бруньку.
Вступ. На формування та розвиток зелених насаджень, як зазначають А.П. Пасiчний, 1.Д. Пономарева, Г.В. Цепков [8], значно впливають природш, зокрема клшатичш умови. Так, для культивування рослин в умовах лкостепо-во1 зони Украши найбiльш несприятливим фактором е низька температура взимку. Крiм цього, в умовах дослвджуваного регiону значнi низькi температури взимку чергуються з вiдлигами, що негативно впливають на рослини, особливо впродовж останнього мкяця зими, коли закiнчуеться перiод 1х оргашчного спокою i настае перiод вимушеного. Пвд час вiдлиги у тканинах рослин можуть активiзуватися метаболiчнi процеси, що у разi подальшого зниження температури чи 11 значних коливаннях може призвести до ушкодження рослин.
1 acnip. С. А. Масловата - Уманський НУ садiвнидтва;
2 наук. кер1вник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський НУ садвництва
Морозостiйкiсть рослин характеризуемся низкою ознак, зокрема значне зниження активностi фiзiологiчних процесiв, своечасне заюнчення росту та виз-ршання пагонiв, а також нагромадження у кштинах захисних речовин. Як доедали П.Я. Голодрига та А. В. Соколов [4], найбшьш чутливими до дц низьких температур е пареннмш тканини та квiтковi бруньки, ят прилягають до основи бруньки, де розмщена провiдна система.
Нинi перевагу ввддають лабораторним методам дослiдження, оскшьки вони потрiбнi для моделювання умов дослiдження за короткий термш часу. Цi ме-тоди автори В.В. Грохольський, СБ. Ковалевський, О.1. Китаев, С.М. Костенко, М.А. Соловйова [3, 5, 6, 9, 10] також рекомендують для визначення морозос-тiйкостi, оскiльки вони дають змогу за коротт термiни, за штучно сформованих умов, отримувати результати дослщження з високою вiрогiднiстю, що збтають-ся з даними польових спостережень.
Об'ект дослщження - однорiчнi пагони U. pumila, U. glabra, U. suberosa, U. la-evis, U. minor, U. g. 'Pendula' з однаковою силою розвитку i порядком галуження.
Мета досл1дження. Встановити стушнь пошкодження тканин пагонiв ви-дш i декоративних форм роду Ulmus залежно вiд температури проморожування.
Матер1али i методи дослщження. Дослiдження з визначення морозос-тiйкостi представникiв роду Ulmus, за методичними рекомендацiями М.О. Бублика, Т.1. Патики та О.1. Китаева [7], проводили в лабораторп фiзiологií рослин 1нституту садiвництва НААН Украши, лабораторним методом прямого проморожування пагошв. Вiдбiр зразюв здайснювали в перiод входження рослин у ви-мушений спокiй у другш декадi лютого, оскшьки, як зазначають П. А. Генкель, Е.З. Онкина [3], у цьому станi пагони е бшьш уразливi до дц несприятливих чинникiв холодно! пори року. Це можна пояснити тим, що шсля виходу росли-ни iз стану глибокого спокою у не! акумулюеться високий стутнь готовностi до ростових процесiв, який супроводжуеться низкою змш у тканинах, що дають початок процесу вегетацií. Для до^ду вiдбирали добре сформованi однорiчнi здерев'янш пагони iз середньо! частини крони.
Проморожування проводили в холодильнш камерi "CRO/400/40" з внут-рiшньою вентилящею. Для бiльш рiвномiрного охолодження зразки помщали у полiетиленовi пакети. Динамшу процесу проморожування контролювали за до-помогою спецiально сконструйованих давачiв термоопору, шдключених до електричного термометра Щ-455 [6].
Температуру проморожування поступово знижували на 5 °С за годину, по-чинаючи з температури пов^я на вулищ, до задано! температури експеримен-ту. Оскiльки упродовж останшх десятилiть вiдзначаеться тенденпiя до шдви-щення середньорiчноí температури повiтря, яка взимку в умовах Уманi не опус-каеться нижче -30 °С i дуже рiдко досягае -25 °С, проморожування дослвджува-них зразюв здiйснювали за температури -25 °С i -30 °С. Дослiдження виконано в трьох повторюваностях, що е необхвдним для проведения дисперсiйного ана-лiзу отриманих результатiв. У разi досягнення задано! температури, зразки вит-римували 6 год для створення умов нуклеацл та розвитку льодоутворення. П1с-ля проморожування зразкiв потрiбний певний час для прояву насладив !х морозного пошкодження. Вважаеться, що для цього потрiбно близько семи даб в умовах кшнатно! температури. Для витримування зразки виймали з полiетиле-
нового пакету i помщали в eмкiсть з водою, яка накривала 1 -2 см нижньо! час-тини рослинного матерiалу. Пiсля цього гострим лезом небезпечно! бритви здiйснювали анатомiчнi зрiзи вiдповiдних частин пагон1в i розмщували 1х на предметному склi з глщерином, а далi проводили облш ушкодження тканин на зрiзах за допомогою мiкроскопа МБС-10. Для дослвдження кожного зразка, як зазначили МО. Бублик, Т.1. Патика, О.1. Катаев та ш. [7], робили поперечн зрь зи з верхньо!, середньо! частини пагона через мiжвузля, а також у середнш частит через бруньку.
Оцiнку ступеня ушкодження (побурiння) окремих частин i тканин пагошв пiсля проморожування здiйснювали за шестибальною шкалою МО. Соловйово! [10] у модифжацп ВВ. Грохольського [5] за побуршням тканин. Пiд час анато-мо-мiкроскопiчного оцiнювання однорiчного приросту встановили рiвень пош-кодження окремих тканин (кори, камбда, деревини i серцевини) за вiзуальним побурiнням на поперечному зрiзi. Пiсля обрахунку ступеня пошкодження тканин отриманий бал перемножували на умовний коефiцiент значущосп, вщпо-вiдно до методичних рекомендаций НААН Укра1ни [1, 2], який для кори стано-вив 6, для камбда - 8, деревини - 4, серцевини - 2 та бруньки - 20. Визначивши бал морозостшкосп в кожнш повторносп, виводили середне. Для отримання шдексу морозного ушкодження отриманий середнiй результат множили на ввд-повiдний коефщкнт.
Оцiнку пошкодження проводили за такою шкалою: 0 - пошкодження вщ-сутш (0 %); 1 - незначна змша забарвлення, пошкоджено до 20 % тканини; 2 -середне пошкодження тканини (40 %); 3 - середне пошкодження тканини: чико спостертаеться побурiння 11 межi з iншими тканинами (60 %); 4 - сильне пошкодження тканини: вся вона побурша, межi з iншими тканинами чорнi (80 %); 5 - повна загибель тканини, у деяких випадках 11 неможливо вiдокремити вiд ш-шо1 (100 %) [6, 9].
Результати дослiдження. Аналiз результатiв лабораторних дослвджень морозостiйкостi тканин однорiчних пагонiв видiв та декоративних форм роду Шшт показав, що стiйкiсть рiзних частин пагона до до низьких температур не-однакова. Оцiнку ступеня ушкодження тканин видiв роду лабораторним методом прямого проморожування пагошв наведено в табл.
Табл. 1. Оцтка ступеня ушкодження тканин видiв роду У1тж лабораторним ме-
тодом прямого проморожування паготв *
Вид та форма и1тиз Температура проморожування, °С Ощнка ушкодження тканин з рiзних частин пагона
верхiвка пагона середина пагона розрiз через бруньку
а & о « « ю « деревина серцеви-на а & о « « «3 « деревина серцеви-на а & о « « ю « деревина серцеви-на брунька
и. ритНа К 16 9,6 10 8,0 09 3,6 07 1,4 14 8,4 09 7,2 07 2,8 07 1,4 1,3 7,8 0,8 6,4 1,0 4,0 0,5 1,0 10 20,0
-25 2,0 12,0 16 12,8 14 5,6 0,9 1,8 17 10,2 1,3 10,4 09 3,6 0,8 1,6 17 10,2 12 9,6 0,9 3,6 08 1,6 20 40,0
-30 20 12,0 1,8 14,4 17 6,8 1,8 3,6 17 10,2 I,4 II,2 1,0 4,0 10 2,0 2,0 12,0 22 17,6 1,3 5,2 1,0 2,0 33 66,0
U. glabra К 0,7 4,2 04 3,2 07 2,8 05 1,0 0,6 3,6 OS ы II 08 3,2 04 0,8 09 5,4 о|оl OS 7II 09 3,6 06 1,2 12 24,0
-25 11 6,6 1,0 8,0 12 4,8 05 1,0 13 7,8 1,2 9,6 10 4,0 06 1,2 20 12,0 14 11,2 23 9,2 08 1,6 23 46,0
-30 12 7,2 11 8,8 и 4,4 08 1,6 15 9,0 1,3 10,4 13 5,2 07 1,4 18 10,8 17 13,6 18 7,2 10 2,0 23 46,0
U. g. 'Pendula' К 11 6,6 0,7 5,6 08 3,2 05 1,0 11 6,6 0,8 6,4 08 3,2 09 1,8 11 6,6 10 8,0 10 4,0 06 1,2 14 28,0
-25 16 9,6 15 12,0 1,2 4,8 08 1,6 14 8,4 11 8,8 14 5,6 10 2,0 16 9,6 12 9,6 09 3,6 07 1,4 21 42,0
-30 15 9,0 14 11,2 18 7,2 08 1,6 и 10,8 I,4 II,2 и 7,2 13 2,6 и 10,8 16 12,8 15 6,0 10 2,0 28 56,0
U. suberosa К 07 4,2 05 4,0 06 2,4 06 1,2 08 4,8 07 5,6 06 2,4 06 1,2 10 6,0 07 5,6 09 3,6 07 1,4 14 28,0
-25 10 6,0 08 6,4 08 3,2 08 1,6 14 8,4 1,1 8,8 10 4,0 13 2,6 17 10,2 12 9,6 12 4,8 08 1,6 19 38,0
-30 1,6 9,6 13 10,4 1,6 6,4 1,3 2,6 17 10,2 I,4 II,2 15 6,0 16 3,2 23 13,8 17 13,6 и 7,2 13 2,6 29 58,0
■Í2 -S3 К 1,1 6,6 1,1 8,8 11 4,4 0,9 1,8 12 7,2 07 5,6 05 2,0 03 0,6 15 9,0 14 11,2 08 3,2 05 1,0 11 22,0
-25 I,9 II,4 13 10,4 12 4,8 07 1,4 и 10,8 0,8 6,4 08 3,2 05 1,0 20 12,0 10 8,0 10 4,0 07 1,4 28 56,0
-30 25 15,0 1,7 13,6 14 5,6 0,8 1,6 24 14,4 18 14,4 14 5,6 07 1,4 25 15,0 18 14,4 15 6,0 08 1,6 3,5 70,0
U. minor К 13 7,8 11 8,8 11 4,4 09 1,8 14 8,4 09 7,2 08 3,2 08 1,6 19 11,4 17 13,6 12 4,8 07 1,4 25 50,0
-25 14 8,4 14 11,2 14 5,6 11 2,2 17 10,2 1,5 12,0 13 5,2 09 1,8 16 9,6 15 12,0 14 5,6 09 1,8 3,5 70,0
-30 1,8 10,8 18 14,4 15 6,0 13 2,6 23 13,8 17 13,6 15 6,0 11 2,2 25 15,0 17 13,6 15 6,0 11 2,2 40 80,0
*Примiтка: К - контроль; у знаменнику стушнь пошкодження в балах, в чисельни-ку - iндексований бал (визначено за допомогою множення на вщповщний коефiцieнт значущостi).
Унаслiдок проморожування однорiчних naroHÍB U. glabra за температури -25 °С iндекс ушкодження тканин верхiвки пагона становив для кори 6,6 (Í3 30 можливих), камбiю - 8,0 (Í3 40 можливих), деревини - 4,8 (Í3 20 можливих) та серцевини - 1,0 (Í3 10 можливих). 1ндекс сумарного ушкодження верхньо! частини пагона був на рiвнi 20,4 за 100-ввдсотковою шкалою, i характерним е
Рис. 1. Сумарний тдекс ушкодження рЪних частин однорiчних паготв U. glabra низькими температурами:
1) eepxieKa пагона;
2) середина пагона;
3) po3pi3 через бруньку;
4) брунька
незначна змша забарвлення тканин (рис. 1).
50
Найбшьш неспйкими до дй' низьких температур виявилися тканини розрь зу через бруньку, у яких шдекс ушкодження кори становив 12,0, камбда - 11,2, деревини - 9,2 та серцевини - 1,6. Сумарний шдекс ушкодження тканин розр1зу через бруньку U. glabra становив 34,0, що на 13,6 % бшьший, шж у верх1вки па-гона. Внаслщок проморожування однор1чних пагон1в U. glabra за температури -30 °С сумарний шдекс ушкодження тканин верх1вки пагона зрю до 22,0, се-редньо! частини до - 26,0, а б1ля генеративно!' бруньки - до 33,6. Ушкодження зазнали i генеративн бруньки, так за проморожування пагошв до температури -25 °С та -30 °С шдекс зрю до 46,0 порiвняно з контролем 24,0.
Унаслщок проморожування пагошв U. g. 'Pendula' за температури -25 °С верхнвка пагона була ушкоджена найбiльше, iндекс ушкодження кори становив 9,6, камбда - 12,0, деревини - 4,8, серцевини - 1,6, сумарний шдекс ушкодження - 28,0. Нижчого ушкодження зазнали тканини середньо! частини пагона, у яких шдекс ушкодження кори становив 8,4, камбда - 8,8, деревини - 5,6, серцевини - 2,0. Сумарне ушкодження тканин середньо! частини пагона U. g. 'Pendula' становило 24,8. За до температури -25 °С iндекс ушкодження тканин бруньо-к становив 42,0 i зрю за t -30 °С до 56,0, спостеркалося середне пошкодження тканин (рис. 2). 60
50
40
30
20
10
ш
| Контроль
-25 |-30
о
Рис. 2. Сумарний тдекс ушкодження рЪних частин odHopi4H^K паготв U. g. 'Pendula' низькими температурами:
1) eepxiem пагона;
2) середина пагона; 3) po3pi3 через бруньку;
4) брунька
12 3 4 Пошкодження верх1вки пагона U. g. 'Pendula' за температури -30 °С в сумi збшьшився до 29,0, середини пагона - до 31,8, на поперечному зрiзi через середину пагона до 31,6. Внаслщок проморожування однорiчних пагошв U. laevis до -25 °С мав схожi з шшими видами закономiрностi (рис. 3).
Рис. 3. Сумарний тдекс ушкодження рЪних частин однорiчних паготв U. laevis низькими температурами:
1) верхiвка пагона;
2) середина пагона;
3) розрiз через бруньку;
4) брунька
Сумарний шдекс ушкодження верхньо!' частини пагона становив 28,0 i був найвищим порiвняно 3i серединою пагона (21,4) та p03pi30M через бруньку (25,4). Меншого ушкодження внаслiдок термiчного стресу зазнали тканини се-редньо!' частини пагона, шдекс для кори становив 6,0, камбда - 6,4, деревини -3,2 та серцевини - 1,6. 1ндекс ушкодження бруньки становив 56,0.
Сумарний шдекс ушкодження тканин пагошв U. laevis за температури -30 °С значно зрю i для верхнвки пагона та середньо!' частини становить 35,8, для розрiзу через бруньку - 37,0, спостеркалося середне пошкодження тканини з чггким побуршням ïï меж з шшими тканинами.
Висновки:
1. До^джуваш види U. pumila, U. glabra, U. laevis, U. minor, коркова форма U. suberosa та плакуча U. g. 'Pendula' виявилися морозостшкими. Встановле-но незначне ушкодження тканин пагона. За температури -30 °С зростае пошко-дження бруньок.
2. Виявлено, що пошкодження пагона мають подабну тенденцiю у всiх дос-лвджуваних вид1в, що може свiдчити про подiбнiсть ïxnix бюлопчних власти-востей. Найстштшою до низьких температур була середня частина пагона в мiжвузлi, менш стiйкими виявилися верхня частина пагона та тканини бшя бруньки i брунька.
3. Для нормального росту i розвитку видiв та декоративних форм роду Ul-mus в умовах Правобережного Люостепу Украши низью зимовi температури, яю xарактернi для регiону, не мають значного впливу, оскшьки рослини здатш вiдновлювати ушкодженi частини.
4. Отримаш результати дають змогу рекомендувати дослвджуваш види та форми роду Ulmus для широкого використання в садово-парковому господар-ствi пiд час створення композицiй, оскшьки вони добре виглядають як у групо-вих, так i солггерних насадженнях.
Лiтература
1. Бублик М.О. Лабораторн та полы^ методи визначення морозостшкост плодових порiд i культур: метод. реком / М.О. Бублик, Т.1. Патика, О.1. Китаев, Д.Г. Макарова, В.А. Кривошапка, Ю.Д. Гончарук, Д.В. Потанин. - К. : Вид-во НААН Украши, 1н-т сад1вництва, 2013. - 26 с.
2. Вивчення морозостшкост плодових порiд лабораторним методом прямого проморожування / Д.В. Потанш, В.В. Грохольський, О.1. Китаев та ш. // Сад1вництво : зб. наук. праць. - 2005. - Вип. 56. - С. 170-180.
3. Генкель П. А. Состояние покоя и морозоустойчивость плодовых растений / П. А. Генкель, Е.З. Онкина. - М. : Изд-во "Наука", 1964. - 242 с.
4. Голодрига П.Я. Экспресс-метод и приборы для диагностики морозоустойчивости растений / П.Я. Голодрига, А.В. Соколов // Физиология и биохимия культурных растений : науч.-теорет. журнал. - 1972. - Т. 4, № 6. - С. 650-656.
5. Грохольський В.В. Методи визначення пошкодження плодових культур умовами зим1вл^ весняними та осшщми приморозками / В.В. Грохольський // В кн.: Мониторинг плодових культур. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2003. - С. 127-135.
6. Ковалевський С.Б. Морозостшюсть перспективних культи вар1в роду Philadelphus L. в умовах Miw^ Киева / С.Б. Ковалевський, О.1. Китаев, С.М. Костенко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 11. - С. 130-134.
7. Бублик М.О. Лабораторш та польовi методи визначення морозостшкоит плодових порщ i культур (методичш рекомендацл) / М.О. Бублик, Т.1. Патика, О.1. Китаев та ш. - К. : Вид-во 1С НААН, 2013. - 26 с.
8. Пасичный А.П. Анализ процесса льдообразования в тканях разных по морозоустойчивости древесных растений / А.П. Пасичный, И.Д. Пономарева, Г.В. Цепков // Физиология и биохимия культурных растений : науч.-теорет. журнал. - 1980. - Т. 12, .№ 5. - С. 548-553.
9. Потанш Д.В. Визначення морозостшкост плодових порщ лабораторным методом прямого проморожування / Д.В. Потанш, В.В. Грохольський, О.1. Китаев, М.О. Бублик // Садшництво : зб. наук. праць. - К. : Вид-во "НОРА-ДРУК". - 2005. - Вип. 56. - С. 170-180.
10. Соловйова М.А. Методы определения зимостойкости плодовых культур: метод. пособ. / М.А. Соловйова. - Л. : Изд-во "Гидрометеоиздат", 1982. - 36 с.
Надтшла доредакцп 13.09.2016р.
Масловатая С.А. Морозостойкость видов и форм рода Ulmus L. в условиях города Умани
Исследована морозостойкость тканей побегов и генеративных почек представителей рода Ulmus L. в условиях вынужденного покоя. Представлены результаты прямого промораживания побегов лабораторным методом с применением системы коэффициентов с усовершенствованной оценкой степени повреждения тканей, что учитывает их физиологическую неравноценность в жизнедеятельности и регенерационной способности растений. Установлены минимальные критические температуры, влияющие на рост и развитие представителей рода, которые растут в культурной дендрофлоре города Умани. Обнаружено, что повреждения побега имеют подобную тенденцию у всех исследуемых видов, что может свидетельствовать о сходстве их биологических свойств. Самой устойчивой к низким температурам была средняя часть побега в междоузлии, менее устойчивыми оказались верхняя часть побега и ткани около почки и почка.
Ключевые слова: виды и формы рода Ulmus, морозостойкость, промораживание, температура, побеги, степень повреждения, верхушка побега, середина побега, разрез через почку.
Maslovata S.A. Frost Resistance of Species and Forms of Ulmus L. Genus under the Conditions of Uman City
The frost resistance of tissues of stems and generative buds of the genus Ulmus L. in the conditions of compelled rest was investigated. The results of direct freezing of shoots laboratory method using a system of coefficients with an improved assessment of the degree of tissue damage that takes into account their physiological disparity in the life and regeneration ability of plants were presented. The minimum critical temperatures that affect the growth and development of members of the genus that grow in cultural dendroflora city of Uman were set. Discovered that damage to the escape have a similar trend for all investigated species, which may indicate similarity of their biological properties. The most resistant to low temperatures was the middle part of the escape in the internode, the less stable is the upper part of the escape and the tissues around the kidney and the kidney.
Keywords: types and forms of the genus Ulmus, frost, freezing, temperature, stems, degree of damage, the tip of the shoot, middle of escape, a section through the kidney.
УДК 630*[5+17+56]
ОЦ1НЮВАННЯ КИСНЕПРОДУКУВАЛЬНО' ФУНКЦН Л1С1В НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ПРИП'ЯТЬ-СТОХ1Д"
О.М. Мельник1'2
За результатами дослщжень наведено загальш об'еми кисню, який продукують люи Нацюнального природного парку "Прип'ять-Стохщ" у межах груп порщ, землекористу-вачiв, функцюнальних зон та груп вшу. Шд час проведення розрахунюв використано повидшьний метод оцшювання киснепродуктивност! Робочим масивом даних слугува-ли агреговаш бази даних "Люовий фонд Украши" станом на 01.01.2013 та 01.01.2016 рр. Проведено поквартальне групування розрахованих об'eмiв кисню, який продукуе 1 га люових фiтоценозiв Нацюнального природного парку "Прии'ять-Стохщ".
1 acnip. О.М. Мельник - НУ бюресурав i природокористування Украни, м. Ки1в;
2 наук. кер1вник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
