CC BY
10
Skols'kyy I.M. Physical properties of the wood wych elm in conditions Western Steppe of Ukraine
Presenting the results of studies of the physical properties of wood wych elm (Ulmus scabra Mill.) In Western Steppe of Ukraine plantations forest. The results are of practical and scientific value in terms of establishing the feasibility of growing, harvesting and the possibility of using wood in the industrial sector.
Keywords: wych elm, physical properties of wood, absorption of water.
УДК582.477:581.[4+14]:712.4 Acnip. I.e. Тващенко1 -
Уманський НУ садiвництва
ВИЗНАЧЕННЯ МОРОЗОСТ1ЙКОСТ1 THUJA PLICATA DON. МЕТОДОМ ПРЯМОГО ЛАБОРАТОРНОГО ПРОМОРОЖУВАННЯ
Представлено результати дослщження визначення piBHM морозостшкост виду Thuja plicata Don. методом прямого лабораторного проморожування i3 застосуванням системи коефщентш з удосконаленою оцшкою ступеня ушкодження тканин (кори, камбвд, деревини, серцевини, бруньок), що враховуе ix фiзiологiчну нершноцшшсть у життeдiяльностi та регенерацшнш спроможност рослин.
Ключовi слова: Thuja plicata, проморожування, морозостшюсть, пошкодження, анатомо-мiкроскопiчнi дослщження.
Вступ. Одним i3 найважливiших факторiв успiшностi аклшатизацп де-ревних рослин в умовах штродукцп е i'x здатнкть витримувати низькi зимовi температури [4]. У лабораторних умовах дослвджують морозовитривалiсть ок-ремих рослин чи 1х тканин за таких низьких температур, якi в природi спостерь гаються не часто. На основi результатiв, отриманих за допомогою методу прямого лабораторного проморожування, можна розробляти рекомендацп для ш-тродукцц рослин дослiджуваного виду в пiвнiчнiшi зони. Цей метод е рекомен-дованим низкою авторiв для визначення морозостшкосп [1, 2, 6, 7, 9], оскшьки вiн дае змогу за коротк термiни, за штучно сформованих умов, отримувати результати до^дження з високою вiрогiднiстю, що зб^аються з даними польо-вих спостережень.
Об'ект дослщження - тканини Thuja plicata Don.
Предмет дослщження. Ступiнь пошкодження тканин T. plicata за низь-ких зимових температур.
Мета дослщження. Встановити стушнь пошкодження тканин пагошв T. plicata залежно вiд температури проморожування.
Методика дослщжень. Проморожування проводили в лабораторй' фiзi-ологй' 1нституту садiвництва УААН у холодильнш камерi "Frigera" з поступовим зниженням температури на 5 °С за температури -25 °С, -30 °С та -35 °С. Досш-дження виконували в трьох повторюваностях, що е необх1дним для проведения дисперсшного аналiзу отриманих результатов. Потенцшну морозостiйкiсть виз-начали пiд час анатомо-шкроскошчних дослiджень пiсля прямого проморожування пагошв. Ощнку ступеня шдмерзання частин i тканин пiсля проморожування здшснювали за шестибальною шкалою МО. Соловйово'' [9] у модифжацп
1 Наук. кергвник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук
ВВ. Грохольського [2] за побуршням тканин. Шд час анатомо-мжроскопного оцiнювання однорiчного приросту встановили piBeHb пошкодження окремих тканин (кори, камбда, деревини i серцевини) за вiзуальним побурiнням на поперечному зрiзi. Пiсля обрахунку ступеня пошкодження тканин отриманий бал пе-ремножували на умовний коефiцieнт значущосп, вiдповiдно до методичних ре-комендацш НААН Украши [6], який для кори становив 6, для камбда - 8, деревини - 4 i серцевини - 2. Внаслщок цього одержували загальна частка ушко-дження окремих тканин i частин однорiчного приросту. Ощнку балу пошкодження проводили за такою шкалою: 0 - пошкодження ввдсутш (0 %); 1 - нез-начна змша забарвлення, пошкоджено до 20 % тканини; 2 - середне пошкодження тканини (40 %); 3 - середне пошкодження тканини: чико спостерь гаеться побуршня ii межi з iншими тканинами (60 %); 4 - сильне пошкодження тканини: вся вона побурша, межi з iншими тканинами чорш (80 %); 5 - повна за-гибель тканини; у деяких випадках ii неможливо вiдокремити вщ iншоi (100 %).
Результати дослщжень. T. plicata е морозостiйким деревним видом. На ii високiй морозостшккть наголошують автори [3, 5, 8]. У дендропарку "Трос-тянець", як зазначае О.Л. Липа [5], T. plicata усшшно витримала сувору зиму 1941-1942 рр. А Г.1. Редько [8] встановив, що в культурах T. plicata КалЫн-градсько! обл. у суворi зими 1878-1979 рр. спостережено незначне пожовтшня хво! на молодих екземплярах ii пiдросту, що в подальшому не вплинуло на 1'х-нiй рiст i розвиток [8]. Вш встановив, що T. plicata мае берегову i прську фор-ми, остання з яких витримуе континентальнi умови з холодшшими зимами.
Для визначення здатносп T. plicata витримувати низькi зимовi темпера-тури ми провели штучне проморожування в лабораторних умовах. Вiдбiр зраз-кiв здiйснювали в перюд входження T. plicata у вимушений спокiй у другiй де-кадi лютого, оскiльки, як зазначають П.А. Генкель, Е.З. Онкина [1], у цьому сташ пагони е бшьш уразливi до дп несприятливих чиннитв холодной пори року. Це пояснюеться тим, що пiсля виходу рослини iз стану глибокого спокою у не1 акумулюеться високий ступiнь готовностi до ростових процес1в, який суп-роводжуеться низкою змiн у тканинах, що дають початок процесу вегетацп. Для дослiду вiдбирали добре сформоваш однорiчнi здерев'янiлi пагони зi се-редньо1 частини крони.
Вщповщно до анатомо-мiкроскопiчноl оцiнки морозних пошкоджень од-норiчних пагошв T. plicata встановлено, що для дослiджуваного об'екта шсля проморожування до температури -35 °С пошкодження тканин не перевищуе 47,2 % (у середиш пагона через бруньку), що вважаеться середшм ступенем пошкодження i не е загрозливим для виду. Найбшьш чутливою до до низьких вiд'емних температур е середня частина пагона пiд брунькою, де найбшьшого пошкодження зазнають тканини кори i камбда Внаслiдок проморожування дослщних зразшв до температури -25 °С пошкодження тканин становило 11,2-12,4 %, що характери-зуеться лише незначною змшою забарвлення тканин (табл.).
Шд час проморожування T. plicata за температури -25 °С найбiльш ураз-ливим виявився камбiй на верх1вщ пагона (4,7 %), а також кора в середиш пагона (4,2 %). Найменшого пошкодження зазнала серцевина всх частин пагона (1,8 %). Загалом частка пошкодження тканин за температури -25 °С е незнач-ним i прийнятним для нормальной життедiяльностi рослини (рис. 1).
Табл. Морозостшюсть тканин пагошв T. plicata в стат вимушеного спокою*
Температура проморожування, °С Кора Камбiй Деревина Серцевина Брунька Сума шдек-ciB, балiв
BepxiBKa пагона
контроль 0,6 3,6 0,7 5,6 0,7 2,8 0,8 1,6 - 13,6
-25 0,5 3 0,6 4,8 0,7 2,8 0,9 1,8 - 12,4
-30 14 8,4 0,9 7,2 1,5 6 1,5 3 - 24,6
-35 28 16,8 13 10,4 17 6,8 15 3 - 37
Середина пагона ^жвузля)
контроль 0,6 3,6 0,6 4,8 0,7 2,8 0,7 1,4 - 12,6
-25 0,7 4,2 0,4 3,2 0,5 2,0 0,9 1,8 - 11,2
-30 0,8 4,8 0,5 4 10 4 1,0 2 - 14,8
-35 2,3 13,8 1,3 10,4 18 7,2 1,8 3,6 - 35
Середина пагона (через бруньку)
контроль 18 10,8 1,5 12,0 18 7,2 19 3,8 3,0 33,8
-25 0,7 4,2 0,5 3,2 0,7 2,8 0,9 1,8 2,0 12,0
-30 2,2 13,2 14 11,2 19 7,6 19 3,8 - 35,8
-35 2,3 13,8 2,3 18,4 2,3 9,2 2,9 5,8 Ц 47,2
*Прим^ка: у знаменнику стутнь пошкодження в балах, в чисельнику - шдексо-ваний бал (визначений за допомогою множення на вщповщний коефiцieнт значущостi).
кора камбш деревина серцевина
Рис. 1. Пошкодження тканин паготв T. plicata за температури -25 "С в стам вимушеного спокою (%)
Внаслщок проморожування T. plicata за температури -30 °С найбтьш уразливими виявилися тканини в серединi пагона через бруньку. Найзначшшо-го пошкодження зазнала кора (13,2 %). Найменша частка пошкодження тканин спостерп^ався в середиш пагона через мiжвузля (рис. 2).
Шд час проморожування T. plicata за температури -35 °С найбтьш уразливими виявилися тканини камбш в середиш пагона через бруньку (18,4 %), а
також кори на BepxiB^ пагона (16,8 %). Найбшьшого пошкодження зазнали тканини кори i камбш, найменшого - серцевини (рис. 3).
14
12
кора камбш деревина серцевина Рис. 2. Пошкодження тканин паготв T. plicata за температури -30 °С у стат вимушеного спокою (%)
кора камбш деревина серцевина Рис. 3. Пошкодження тканин паготв T. plicata за температури -35 °С в стан вимушеного спокою (%)
Висновки:
1. Внаслщок проморожування T. plicata за температур -25 °С та -30 °С тканини рослини практично не зазнали пошкодження. Шд час анатомо-мкроско-шчних дослщжень виявлено лише незначну змшу забарвлення тканин.
2. Шд час проморожування за температури -35 °С тканини T. plicata зазнають середнього пошкодження, що не призводить до летальних наслщюв для рослини i вона швидко вщновлюеться.
3. Найбiльше пошкодження тканин кори спостережено на верхiвцi пагона за температури -35 °С.
4. Найбшьшого пошкодження тканини камбш, деревини та серцевини T. plicata зазнали в середиш пагона через бруньку.
5. Для нормального росту i розвитку T. plicata в умовах штродукцп Правобережного Люостепу Украши низью зимовi температури, характерш для регь ону, не мають значного впливу.
Лiтература
1. Генкель П. А. Состояние покоя и морозоустойчивость плодовых растений / П. А. Генкель, Е.З. Онкина. - М. : Изд-во "Наука", 1964. - 242 с.
2. Грохольський ВВ. Методи визначення пошкодження плодових культур умовами зимiв-л^ весняними та осшшми приморозками / ВВ. Грохольський // В кн.: Мотторинг плодових культур. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2003. - C. 127-135.
3. Каплуненко М.Ф. Ту! i бюта схвдна в озеленены на Украiнi / М.Ф. Каплуненко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - 88 с.
4. Кохно НА. Теоретические основы и опит интродукции древесных растений на Украине / НА. Кохно, А.М. Курдюк. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 186 с.
5. Лыпа А. Л. Интродукция и акклиматизация древесных растений на Украине / А. Л. Лыпа. - К. : Изд-во "Выща шк.", 1978. - 112 с.
6. Бублик М.О. Лабораторн та rnuiMBi методи визначення морозостiйкостi плодових порiд i культур : метод. реком. / М.О. Бублик, Т.1. Патика, О.1. Китаев, Д.Г. Макарова, В.А. Кривошап-ка, Ю.Д. Гончарук, Д.В. Потанин. - К. : Вид-во НААН Украши, 1н-т садгвництва, 2013. - 26 с.
7. Потанш Д.В. Визначення морозостшкост плодових порiд лабораторним методом прямого проморожування / Д.В. Поташн, В.В. Грохольський, О.1. Китаев, М.О. Бублик // Садшниц-тво. - К. : Вид-во "НОРА-ДРУК". - 2005. - Вип. 56. - C. 170-180.
8. Редько Г.И. Лесные культуры пород-интродуцентов северо-американского происхождения / Г.И. Редько, Е.А. Федоров. - Л. : Изд-во ЛТА, 1982. - 52 с.
9. Соловйова М.А. Методы определения зимостойкости плодовых культур : метод. пособ. / М.А. Соловйова. - Л. : Изд-во "Гидрометеоиздат", 1982. - 36 с.
Иващенко И.Е. Определение морозоустойчивости Thuja plicata Don. способом прямого лабораторного промораживания
Представлены результаты исследований по определению уровня морозоустойчивости вида Thuja plicata Don. способом прямого лабораторного промораживания с применением системы коэффициентов с усовершенствованной оценкой степени повреждения тканей (коры, камбия, древесины, сердцевины, почек), что учитывает их физиологическую неравноценность в жизнедеятельности и регенерационной способности растений.
Ключевые слова: Thuja plicata Don., промораживание, морозоустойчивость, повреждения, анатомо-микроскопические исследования.
Ivaschenko I. Ye. Determination of frost-resistance of Thuja plicata Don. by the method of the direct laboratory freezing
In the article the presented results of researches are on determination of level of frost-resistance of type of Thuja plicata Don. by the method of the direct laboratory freezing with the use of the system of coefficients with the improved estimation of degree of damage of fabrics (bark, cambium, wood, core, buds), that takes into account their physiological unequivalence in vital functions and regeneration ability of plants.
Keywords: Thuja plicata Don., freezing, frost-resistance, damages, anatomic-microscopic researches.
УДК581 *162.6 Астр. В.М. Гаврилюк; проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук;
асист М.М. Лковий, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
П1ДВИЩЕННЯ СХОЖОСТ1 НАС1ННЯ МОДРИНИ еВРОПЕЙСЬКО'1 СТИМУЛЯТОРАМИ РОСТУ
Дослщжено вплив стимулятс^в росту (фумару, емютиму С, циркону, 1вшу, ешн-екстра, гетероауксину, кшетину) на проростання насшня модрини европейсько!. Вста-новлено оптимальш концентрацп стимулятс^в, як шдвищують схожють насшня модрини европейсько!. Визначено показники енергп проростання та схожост (техшчно! i абсолютно!) залежно вщ використаних стнмулятс^в росту. Виявлено, що найвищi се-редш значення схожост та енергп проростання спостер^алн шд час оброб^ку насшня цирконом, емютимом С та iвiном.
Ключовi слова: насшня, модрина европейська, стимулятор росту, схожють, енер-пя проростання.
На сьогодш актуальним залишаеться питания шдвищення схожосп на-сiння основних лiсотвiрних порiд. Для зменшення тривалосп спокою i шдви-щення схожосп сiянцiв велику роль вiдiграе передпоавний обробiток насiния, зокрема, i використання фiзiологiчно активних речовин. Варто зазначити, що в УкраЫ та за ц межами зростають обсяги використання стимуляторiв росту пiд
