CC BY
28
Г. О. Крашвша
канд. держ. упр. м. Донецьк
СИСТЕМНО-ОНТОЛОПЧНИЙ АНАЛ1З ТРАНСФОРМАЦП ЗАЙНЯТОСТ1
В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Актуальнiсть проблеми. Трансформащя зайнятос-тi — складний природно-техшко-сощальний процес, феномен сучасно! свггово! культури. Дослiдити його — це визначити явш та глибиннi онтологiчнi сенси трансформаций зайнятостi, и загальну еволюцiю та тенденцiй розвитку. Онтолопя трансформаций зайнятостi в сучас-них умовах з позицш загальнолюдських культурних та духовних цiнностей дуже непроста, бо сучасна людина наполегливо потребуе безпосереднього контакту iз свь товою системою зайнятостi, для чого мае засвогги и ка-тегорiальнi мережi та концепци нацiонального та мiж-народного ринку працi. [1]
Наш час характеризуеться величезними трансфор-мащями стилю життя та його сощальних, полiтичних, економiчних та iн. основ. Вони носять глобальний характер, бо е трансформащями культурних парадигм. Саме зараз виникае ненормований культурний простар i всi цiнностi та сенси культури потребують первiсного вщкриття в новому значеннi.
Аналiз останшх публiкацiй. Не дивлячись на те, що проблемами сощально-трудово! сфери та зайнятост за-ймалися Д. Богиня, О. Гршанова, М. Долiшнiй, Г. Завь новська, С. Злупко, Н. бсшова, Р. Колосова, А. Колот, О. Крушельницька, Г. Мелiк'ян, Г. Осовська, В. Петюх, Л. Петрова, Ю. Привалов, Ю. Саенко, В. Сумцов, I. Тим-ош, С. Украшцев, О. Уманський та ш., розробка онто-гносеологи трансформаций зайнятост носить обмежений характер i потребуе бтьш систематизованого та обГрун-тованого шдходу. Частково це пояснюеться вщсутнютю достатнього наукового iнструментарiю для того, щоб по-внiстю задовольнити штерес онто-гносеологiчного досль дження. А м1ж тим система зайнятостi е одшею з велико! кiлькостi складних систем, яы е сукупнiстю пов'язаних м1ж собою об'ектiв i процесiв. Онто-гносеолопчне дослi-дження складних систем дозволить накопити коштовну iнформацiю про 1х роботу, результати аналiзу яко! мати-муть вирiшальне значення при трансформаций тих, що ю-нують, i побудовi нових складових систем.
Метою статт е визначення онтолопчних пiдстав i гносеолопчних аспектiв трансформаци зайнятостi в сучаснш соцiально-трудовiй сферi. Вiдповiдно в статт сформульовано завдання: дослiдити онто-гносеологiчнi конструкци трансформаци зайнятостi в сучасних умо-вах як основу формування моделi поведiнки людини та суспiльства щодо трансформаци iнституту зайнятостi на сучасному ринку працi. Бо сумнiв в незмшноста проце-сiв в сощально-трудовш сферi сьогоднi, за думкою про-вiдних вчених, мае право на життя. [1; 2]
Основна частина. Онто-гносеолопя трансформаци зайнятостi в сучасних умовах — це точна специфшащя Н наочно! областi як об'екту дослщження. Онто-гно-сеологiя формуе глосарш для уяви та обмiну знаннями щодо ще! наочно! областi та зв'язки термМв в нiй.
Системно-онтолопчний аналiз зводиться до ви-лучення базових понять наочно! областi об'екту до-слiдження, та визначення зв'языв мiж ними у формi вщносин i взаемодiй. Однiею з переваг використання системно-онтолопчного аналiзу як шструменту тзнан-ня е використання системного шдходу в дослiдженнi наочно! област трансформаци зайнятостi в сучасних умовах, що дозволяе досягти систематичностi, однома-нiтностi та науковостi.
Онто-гносеологiя надае цшсного погляду на на-очну область, що забезпечуе систематичнють досль дження. Результати дослiдження представляються в одноманггнш формi, що полегшуе !х сприйняття та вщ-творення. Системно-онтолопчний аналiз дозволяе на науковш основi вiдновити логiчнi зв'язки наочно! об-ластi об'екту дослiдження, яких бракуе, у всш !х повнота.
Аналiз наочно! областi об'екту дослщження е осо-бливим видом науково! дiяльностi, результат яко! — штерпретацшна модель наочних знань (у широкому сенш). В процесi аналiзу з останньо! вилучаються шва-рiантнi та прагматичш моделi, концептуальш складовi яких являють собою онто-гносеологiчнi знання наочно! област об'екту дослiдження.
В подальшому пiд аналiзом розумiеться вид до-слiдження, при якому реальний або гаданий об'ект де-композуеться на складов^ якi дослiджуються разом iз зв'язками мiж ними. Осюльки знання носять особовий характер, одну й ту ж наочну область можна описати рiзними онто-гносеологiями. Особливо це стосуеться наочно! област трансформаци зайнятостi в сучасних умовах, що погано форматзуеться та характеризуеться великою кшьюстю спiрних питань.
Основною ознакою системно-онтологiчного ана-лiзу е подтення реально! системи зайнятостi на класи, визначення сукупностi !х фундаментальних властивос-тей та прогнозування на щй основi поведiнки об'ектiв класу. [3]
Першим кроком системно-онтолопчного анал1зу трансформаци зайнятоста в сучасних умовах е складан-ня глосарiю, який використовуеться при дослщжен-нi характеристик об'ектав i процесiв, що е складовими об'екту дослiдження, а також створення системи точних визначень цих термМв.
Крiм того, документуються основнi лопчш взаемозв'язки мiж вiдповiдними введеним термшам поняттями. В подальшому дослiдженнi вщмшноста мiж поняттями та термiнами швелюються. Результатом ана-
лiзу мае стати онто-гносеолопчна модель трансформаци зайнятоста в сучасних умовах.
Таким чином, онто-гносеолопя включае сукуп-нiсть термшв i правил, за якими термши можуть бути скомбiнованi для формування достовiрних тверджень про стан трансформаци зайнятоста в сучасних умовах.
Щодо методiв дослiдження, то традицiйним методом аналiзу всiляких даних е математична статистика, що застосовуеться для виршення завдань, пов'язаних з анал1зом даних за наявноста випадкових i непередба-чуваних дiй, та дозволяе оцшювати параметри розпо-дiлу; перевiряти статистичнi гiпотези з використанням дисперсшного, кореляцiйного, регресiйного аналiзу, аналiзу часових рядiв (спектрального та кореляцiйного анал1зу, фiльтрацi!); багатомiрного аналiзу (кластерного та факторного анал1зу, аналiзу дискримiнант, методу го-ловних компонент, шкалювання).
Останшм часом активно розвиваються методи ана-лiзу даних, що базуються на шших, нiж традицiйна ште-гро-дифференцшна парадигма, пiдходах, та формалiзо-ваних знаннях про наочну область об'екту дослщження, а саме: методи еволюцшного моделювання та методи машинного навчання.
Термш «еволюцшне моделювання» е вже досить сталим. Загально прийнято пiд ним розумгга: генетичнi алгоритми, штучний нейроннi мереж, але для штучних нейронних мереж аналггачна форма уяви знань недоступна, бо все що вона може — це узагальнити емтрич-ш залежностi, яких Г! навчили, мiж вхiдними чинниками та значеннями результату. Методами еволюцшного моделювання виршуеться широкий клас завдань: класи-фiкацiя образiв, кластеризацiя, апроксимацiя, прогноз, оптимiзацiя, асоцiативна пам'ять, управлiння динамiч-ними об'ектами. Причому нейроннi мереж справля-ються з перерахованими завданнями тим усшшшше, чим гiрше формалiзуеться завдання, бо можуть легко навчатися з врахуванням нових даних. Тобто нейронна мережа може створити модель трансформаци зайнятоста в сучасних умовах i вiдбити символами цей складний процес.
Машинне навчання залишае можливiсть дискусу про те, яю методи маються на уваз^ зокрема, сюди вщ-носяться дерева ршень: мiра дисперси, ентропи та iн. Призначення методiв машинного навчання — одержа-ти проста вирази класифшаци. Причому, в порiвняннi з iншими методами, дерева ршень потребують значно менше часу на виршення завдань; результат представ-ляеться у вигляд^ що легко штерпретуеться; класифь кацiйна модель iнту!тивно зрозумта; на вхiд алгоритму процесу можна подавати будь-яку юльюсть чинниюв, алгоритм сам вибере та, якi найбтьш значущi з них, i лише вони будуть фiгурувати в дереву точнiсть прогнозу порiвнянна з шшими методами класифiкацiГ; алгорит-ми класифшаци передбачають обробку пропущених даних; устшно працюють як з числовими, так й iз змю-товними значеннями; дозволяють витягувати правила на природнш мовi.
Виходячи з рiзноманiття методiв, що використову-ються, системно-онтолопчний анал1з передбачае, що побудова класифшацшно! моделi може бути зведена до проблеми пошуку, але при цьому не розглядаеться, яким саме способом виконуеться пошук. [4]
Але треба мати на уваз^ що системно-онтолопчний анатз практично нiколи не зводиться до единого способу уяви результату. [5]
Завдання, що виконуються системою зайнятосп при Н трансформаци, потребують системно-онтолопч-ного аналiзу, який допомагае систематизувати об'екти та вщносини мiж ними в конкретно! наочно! область Вони мають потребу й в ешстемолопчному аналiзi ви-дiв знань щодо способiв вирiшення проблем сощально-трудово! сфери. Цi знання в сукупносп iз знаннями про те, на якш стада процесу лопчного висновку !х слiд за-стосовувати значш за обсягом. [6]
В системi зайнятостi iснують двi основш категори предметiв сприйняття: самi об'екти, що е складови-ми системи ^зичш та iнтелектуальнi), та зв'язки мiж ними, що характеризують стан системи. Розробка онто-гносеологи як iерархiчноl' структури понять (концептiв) Грунтуеться на структурних властивостях об'ектiв. В термшах онтологи, поняття зв'язку однозначно описуе або е точним дескриптором залежносп мiж об'ектами системи в реальному свт, а термiни е, вщповщно, точ-ними дескрипторами самих реальних об'ектiв, в яких. внутршнш змiст поняття експлiцiюеться завжди.
Системний шдхщ до пiзнання розглядае наочну область трансформаци зайнятостi в сучасних умовах з позицiй закономiрностей системного щлого i взаемоди складових його частин. Системнiсть знань виходить з багаторiвневоl' iерархiчно!' органiзацi! Г! сутносп, тобто всi об'екти, процеси та явища можна розглядати як без-лiч дрiбнiших пiдмножин i, навпаки, будь-яы об'екти можна i необидно розглядати як елементи вищих кла-сiв узагальнень. Знання наочно! обласп трансформаци зайнятостi навiть в сучасних умовах характеризуются вiдносною iнварiантнiстю.
Основними принципами побудови онто-гносеоло-г1! трансформаци зайнятосп в сучасних умовах е:
— яснють, тобто, термiни та поняття онтоло-г1! повиннi вщбивати реальну дiйснiсть. 1х символьнi позначення (знаки) повинш формуватися на основi загальноприйнятих правил семiотики i виражати за-гальноприйнятi сенси реальних об'екпв. Цi сенси ви-тягуються iз загальноприйнятих визначень термiнiв, зафiксованих в глосарiях наочно! областi об'екту досль дження. Думки, що входять у визначення, формалiзу-ються на основi загальноприйнятого апарату формаль заци у вигляда тотожному дiйсним логiчним аксюмам;
— обГрунтованiсть, зв'язнiсть, тобто, формування початкового перелiку понять онтологи та !х додавання мае бути обГрунтованим, визначуваним, в першу чергу, вимогами сукупностi завдань дослщження трансформа-цй iнституту зайнятосп на сучасному ринку працi. Ло-гiчнi аксiоми початкового перелiку понять мають бути несуперечливими. Тому мае бути передбаченим меха-шзм логiчного висновку, який перевiряе на несупереч-нють аксiоми, що додаються, та твердження, що виво-дяться в онто-гносеологи;
— поширюванiсть, за якою ядром онто-гносеологи трансформаци зайнятосп в сучасних умовах е введет поняття та аксюми, що описують !х. В онто-гносеоло-ги мае бути передбачений мехашзм як поширення, так й обмеження глосарив, що спiльно використовуються, без порушення цiлiсностi системи;
— сптьне використання онто-гносеологiй, що перед-бачае: специфiкацiю онто-гносеологи на рiвнi уяви, щоб запис тако! специфкацй на загальноприйнятiй i платфор-монезалежнш мовi опису онто-гносеологiй можна було передати для використання будь-яюй шшш онтологи;
— мiнiмальнi онто-гносеологiчнi зобов'язання, за якими дуже важно щоб безлiч понять онто-гносеологи в!дбивала концептуальну структуру наочно! областi транс-формацй зайнятостi в сучасних умовах, вщносно стаб]льну впродовж життевого циклу онто-гносеолопчно'! моделi, а остання надавала можливють поширення або спецiалiзацi! окремих плок онто-гносеологiчно! iерархiчно! структури. Вилучення концептуальних знань iз знань, що виражеш фактами, е стратегiею побудови тако! структури, а точнь ше — онто-гносеолопчно! бази знань.
При побудовi онто-гносеологи трансформаци за-йнятостi в сучасних умовах, в першу чергу, створюеться перелш або база даних дескрипторiв ^ якщо !х перелш достатнiй, за Н допомогою створюеться модель системи. Таким чином, на початковому еташ мають бути вико-наш наступнi завдання: створення та документування глосарш; опис правил та обмежень, зпдно з яким на основi термiнологiг трансформацГ! iнституту зайнятоста на сучасному ринку працi формуються достовiрнi твердження, що описують стан системи; побудова модел^ яка, на основi iснуючих тверджень, дозволяе формувати необхщш додатковi твердження. Бо дослщження системи зайнятостi розглядае величезну юльюсть тверджень, що достовiрно вiдбивають Н уяву в рiзних розрiзах, а побудована системно-онтологiчним способом модель повинна вибирати з них найбтьш корисш для ефектив-ного дослщження в контекстi трансформацГ! шституту зайнятостi на сучасному ринку пращ. Ця модель також допомагае описувати поведшку системи зайнятоста в сучасних умовах. Таким чином, онто-гносеолопя е таким глосарiем, що включае i термiнологiю, i модель по-ведiнки системи зайнятостi.
Парадигма онто-гносеологш, що взаемодiе iз засо-бами i методами системного аналiзу, поклала початок розвитку системно-онтологiчного аналiзу (або тдходу) наочних областей. [5; 6]
Центральною щеею системно-онтологiчного пiд-ходу е розробка онто-гносеологiчних засобiв п^дтримки вирiшення завдання дослiдження полiфункцiонально'г онто-гносеолопчно! системи трансформаци шституту зайнятосп на сучасному ринку пращ. [7]. Концептуальна частина тако! системи описуеться кортежем (1) i представляе онто-гносеологiю наочно! обласп, що складаеться з онто-гносеологiй об'екпв, процесiв та завдань [8; 9].
<Оп; Оп; О>,
(1)
де ОО — онто-гносеологiя сукупностi об'екпв (концеппв) наочно! областi системи зайнятосп, що поглиблюеться у вигляд! iерархiчно'г структури класiв, пiдкласiв та складових клашв; Оп — онто-гносеолопя сукупносп процесiв наочно! областi системи зайнятосп, яка розглядаеться як iерархiчна структура процешв, пiдпроцесiв, д!й та опе-рацiй; ОЗ — онто-гносеолопя сукупносп завдань, що мо-жуть бути поставленi та вирiшенi в наочнш областi системи зайнятосп, та розглядаються як iерархiчна структура завдань, пдзавдань, процедур та операторiв.
2013/№1
71
КРАПШНА Г. О.
На рис.1 представлено системно-онтолопчну модель трансформацп' зайнятост в сучасних умовах, що мютить складовi вiдповiдного проблемного простору та 1х онто-гносеологп. Проблемний простiр — це модель вах складових наочно'1 областi системи зайнятостi, з якими пов'язаш знання, що потрiбнi для виршенш рiз-них завдань в цш наочнiй областi. Проблемний прослр складаеться з двох блокiв: iнварiантноl (вiдносно не-змшно!') частини та безлiчi частин, що трансформують-ся та вщповщають окремим завданням.
Iнварiантна частина проблемного простору трансформацп' зайнятостi в сучасних умовах, з погляду автора, мютить таю типи складових: час, конструкцп часу, годинники, шкали вимiру часу, ощнки об'ектiв житте-вого простору людини та людського мислення, потоки системи зайнятосл, знання та культура людини, знання та культура суспшьства [10]. Щ типи за суттю — поняття, яю добре групуються в онто-гносеологп' об'ектiв i про-цеав трансформацп' зайнятостi в сучасних умовах.
Висновки. В стал! розпочато дослщження онто-гно-сеологп трансформацп' iнституту зайнятост на сучас-ному ринку пращ. Основш висновки та результати досль дження зводяться до наступного:
— системно-онтолопчний пiдхiд може бути реко-мендований для змiстовного аналiзу та функщонально-го моделювання трансформацп' зайнятост в сучасних умовах;
— онто-гносеолопчна модель трансформацп' за-йнятостi в сучасних умовах заснована на концепцп «сутнють-зв'язок»;
— онто-гносеологiчна модель трансформацп за-йнятостi в сучасних умовах розглядае послщовнють виконання та причинно-наслiдковi зв'язки м1ж ситуа-цiями та подiями трансформацп' зайнятостi для структу-рування знань щодо вщповщно!' наочно'1 областi;
— онто-гносеологiчна модель трансформацп зайнятосл в сучасних умовах призначена для системно-онтологiчного аналiзу вщповщно!' наочно'1 областi, ана-лiзу основних термiнiв i понять, що використовуються для опису об'еклв i процесiв, меж використання, а та-кож зв'язкiв м1ж ними;
Рис. 1. Онто-гносеолог1чна ¡нтерпретацшна модель трансформацй' зайнятостi в сучасних умовах
— онто-гносеолопчна модель трансформацй' за-йнятост в сучасних умовах служить для ефективного дослщження та документування глосарiя термш1в, що використовуються при опис1 характеристик об'еклв i процес1в, якi мають вiдношення до вщповщно'' наочно'' областi; точних та однозначних визначень вс1х термiнiв; класифжацп лопчних зв'язкiв мiж ними.
За обмеженням мюця онто-гносеолог1чн1 модел1 клас1в: процес1в наочно'' област1 трансформацй' зайнятосл в сучасних умовах та завдань, що можуть бути поставлен та вир1шен1 в н1й, а також пщклаав: процес1в, пщпроцеав, дш та операцш першого класу; завдань, тдзавдань, процедур та оператор1в другого класу, а також пщклашв сукупносл об'ект1в: часу, годинник1в та шкал вим1ру часу трансформацй' зайнятост1 в сучасних умовах поглиблено будуть розглянул в подальшому.
Список використаних джерел
1. Осипов Ю. М. Опыт философии хазяйства (ха-зяйство как феномен культуры и самоорганизующаяся система [текст] / Ю. М. Осипов. — М. : Изд-во Московского университета, 1990. — 382 с.
2. Колот А. М. Наука про працю i сощально-трудо-в1 вщносини: становлення, начала теоретико-методоло-пчного оновлення [Текст] / А. М. Колот // Формування ринково'' економжи : зб. наук. пр. — Спец. вип. Праця в ХХ1 столггл: новггш тенденцп, сощальний вим1р, шнова-цшний розвиток: у 2 т. — Т. 1. — К.. : КНЕУ, 2012. — 660 с.
3. Noy N. F. Ontology Development 101: A Guide to Creating Your First Ontology'/ Noy N. F., McGuinness D. L. Stanford Knowledge Systems Laboratory Technical Report KSL-01—05 and Stanford Medical Informatics Technical Report SMI-2001—0880, March 2001. / [Електронний ресурс]: http ://protege. stanford.edu/publications/ontol-ogy_development/ontolo-gy101.html.
4. Gruber T. R. A translation approach to portable ontology specifications [Текст]: T. R. Gruber. — Knowledge Acquisition, 5 (2), 1993. — pp. 199-220.
5. Философско-методологические основания системных исследований: Системный анализ и системное моделирование [Текст] : сб. статей, ВНИИ системных исследований. — М. : Наука, 1983. — 324 с.
6. Згуровский М. З. Системный анализ: проблемы, методология, приложения [Текст] / М. З. Згуровский, Н. Д. Панкратова. — К. : Наукова думка, 2005. — 744 с.
7. Словарь по искусственному интеллекту [Текст] / А. Н. Аверкин, М. Г. Гаазе-Рапопорт, Д. А. Поспелов. — М. : Радио и связь, 1992. — 256 с.
8. Добров Б. В. Методы и средства автоматизированного проектирования прикладной онтологии [Текст] / Б. В. Добров, Н. В. Лукашевич, О. А. Невзорова, Б. Е. Федунов : Известия РАН. Теория и системы управления. — М., 2004. — № 2. — C.58-68.
9. Невзорова О. А. Онтолингвистические системы: методологические основы построения [Текст] / О. А. Невзорова // Научная сессия МИФИ-2007. Сб. науч. трудов. Т. 3. Интеллектуальные системы и технологии. — М., 2007. — С. 84-85.
10. Методический комплекс по дисциплине «Современные проблемы науки»: Методология анализа предметных знаний [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://old.ulstu.ru./people/SOSNIN/umk/Mod-ern_Scientific_Problems/beloborodov/item_znan.htm.
