Волонтерство та волонтуризм: нестандартні форми зайнятості в туризмі Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 364.362+331.5:338.48

Г. О. Кратвша,

кандидат наук з державного управл1ння, ДВНЗ «Приазовський державний техтчний университет»

ВОЛОНТЕРСТВО ТА ВОЛОНТУРИЗМ: НЕСТАНДАРТН1 ФОРМИ ЗАЙНЯТОСТ1 В

ТУРИЗМ1

Менеджмент персоналу

Постановка проблеми. Волонтерство та во-лонтуризм у свт розглядаються як особлива сфера дiяльностi, якiй притаманн й загальнi закони еконо-мiчного розвитку та един правила та закономiрностi дiяльностi, й особливосп, пов'язан iз специфiкою надання волонтерських та волонтуристських по-слуг. Пiд впливом останшх закономiрностi розвитку волонтерства та волонтуризму набувають специфiч-них рис (в туризмi зокрема), якi дозволяють визна-чити !х i поширенням соцiально-трудових вiдносин, i туристичною дiяльнiстю як зайнятютю в сучасних умовах.

Анал1з останн1х публ1кац1й. Незважаючи на те, що проблемами сощально-трудово! сфери, а саме зайнятосп займалися Д. Богиня, О. Гршанова, Р. Колосова, А. Колот, Г. Мелш'ян, В. Петюх та iн., дослiдження й трансформацп зайнятостi в окремих галузях (туризмi зокрема), й поширення в них сощ-ально-трудових вiдносин потребують ще бiльш сис-тематизованого та обгрунтованого пiдходу.

Першi кроки в узагальненш свгтово! ютори та теори, а також втизняно! практики волонтер-ського руху зробили О. Барабанова, О. Бережна, О. Дорогавцева, О. Караман, Н. Кондрашова, В. Кратшова, Н. Ларюнова, А. Мартинов, О. Ме-денцева, О. Песоцька, А. Соколов.

Метою статт1 е обгрунтування визначення волонтерства та волонтуризму як нестандартно! фор-ми зайнятосп в туризмi в сучасних умовах.

Виклад основного матер1алу. В ходi реформ, що проводяться в Укра!ш, сощально-трудова сфера пiддалася деформацiям бтьше, шж iншi областi економiки. Про це свiдчать, зокрема, «рiзке падiння рiвня життя населення, зростання безробiття, втрата мотивацiйного потендiалу практично за в«ма видами особистих доходiв, зниження продуктивностi працi тощо, й не лише в Укра!ш» [1].

Видатний украТнський вчений А. Колот вва-жае [2], що «сощально-трудову сферу можна роз-глядати як специфiчний соцiальний iнститут, що за-безпечуе реалiзацiю функдiй суспiльного значення та задоволення потреб сощуму». Зокрема в туризма реалiзацiю права громадян на працю й забезпечення зайнятостi фахiвцiв, одержання трудових та iнших доходiв вiд участi в суспiльному виробнищш та продукуваннi туристичного обслуговування населення, розвиток мiжкультурних комунiкацiй в про-цесi безпосереднього докладання пращ оргашзато-

рiв туристично! дiяльностi, задоволення рекреацш-них потреб населення (рис. 1).

Складовими сукупностi функщй сустльного значення, що реалiзують соцiальну суттсть працi в туризмi, е:

функщя створення матерiальних i духовних благ, сустльного багатства полягае в створент в ре-зультатi працi благ i можливостей для задоволення людських потреб в туристсько-рекреацiйнiй дiяль-ностц характеризуе загальну природу працi в ту-ризмi, що не залежить вiд форм сотально! оргатза-цл цього життя;

функщя складання основи сустльства i суст-льного ладу, що випливае з двояко! природи прац в туризмi: конкретно! трудовое' дiяльностi фахiвцiв з туризму та суспшьних зв'язшв й вiдносини, що ви-никають в процесi !х працi;

функщя мiри розподiлу сустльного багатства та споживання;

функщя сфери самовираження, самоствер-дження та розвитку людини [3].

Остання функцiя реалiзуеться в створенш таких умов пращ, за яких праця стае не тшьки засобом задоволення потреб людини, а й сама перетворю-еться у важливу життеву потребу, засiб самовираження, розкриття та реалiзацi! творчих можливостей пращвника. Складовi прагнення творчо працювати завжди виявлялися в суспiльствi низкою шщатив, рухiв тощо.

Потреби соцiуму та особистосп дослiджували визначнi вчет минулого та сучасност - Дж. Гобсон, К. Гельвецш, Ф. Гегель, К. Маркс, М. Вебер, Ф. Гайек та ш. Вони вважали потребами вираження природи людини та вщносили !х до ключових еко-номiчних категорiй.

Отже, потреби (й в туризмi зокрема) - власти-вють живого, яка спонукае його до активности або викликае iншi реакцп завдяки вiдображенню над-лишку, недостатност чи вiдсутностi чиннишв (ре-човини, енергi!, iнформацi!), що позитивно або негативно впливають на житдаяльтсть органiзму, людсько! особистосп, соцiально! групи, iсторично! спiльноти, суспiльства загалом. Потреби - це кате-горiя, що вщбивае ставлення людей до умов !х жит-тедiяльностi.

Потреби сощуму мають об'ективно-суб'ектив-ний характер. 1х класифiкацiя та типологiя включае ставлення до природи; до юнуючих засобiв життя;

Сощально-трудова сфера

I

Специф1чний сощальний шститут I '

Реал1зацш функцш суспшьного значення

л

ю

I

рг

п

с

у

р о

у

©

I

о н

Й й

с

у

с

и в о н

а

д

а

у

©

Задоволення потреб сощуму I ~

о н

Й й

с

у

с

£

«

о п

и р

уа © *о

е

«

д р

й- 2 § н

я ^

у

©

За суб'ектами (носшми) ]-

За об'ектами

X

пп

1

л

мя и в о

ан 1 'й нь К о г р г ре

3 о н о к в е ч

в ун о 'й о С & та о у ч о & о р е

'Э е * м 2 е С пе X

д

о

р

о

с

Бюлопчна ютота

2.

Сощальна ютота

Розроблено автором. Джерела: [3 - 5].

Рис. 1. Структура сощально-трудовот сфери

до себе та шших людей; до пращ та дозвшля. Потреби можна класиф^вати, насамперед, за суб'ектами (ноаями) та об'ектами.

За суб'ектами потреби подшяють на iндивiду-альш (рис. 2), колективш (рис. 3) та суспiльнi; потреби домогосподарств, тдприемств та держави як особливих суб'ектiв економiки. Iндивiдуальнi та колективнi потреби в волонтерствi та волонтуризмi е специфiчними, включають потреби, притаманнi рiзним сферам людського життя.

Iндивiдуальнi потреби урiзноманiтнюють сус-пiльне становище iндивiда, пiдвищують яшсть та ускладнюють уклад його життя, тдвищують умови формування особистостi, входження в спiльнiсть во-лонтерiв та волонтуриспв, формування волонтер-ського та волонтуристського вiдношення до iнших та бажання впливу на них, насолоду вiд взаемови-пдно! дружби, особисте зростання, потреби гро-мади, спшкування, пошук друзiв, допомога людям, потреби ым'1 та друзiв.

Колективними потребами в волонтерствi та во-лонтуризмi можуть бути сприяння сталому розвит-ку, здоров'ю, добробуту суспiльства, врахування його iнтересiв у власнiй дiяльностi та вiдповiднiсть впливу власно! дiяльностi на споживачiв, пращвни-

кiв, громади i навколишне середовище, дотримання високих стандартов операщйно! та виробничо! дiя-льносп, соцiальних стандартов та якост роботи з персоналом, зважання на очшування державних ор-ганiв, ввдповвднють чинному законодавству та мiж-народним нормам поведiнки, iнтеграцiя в дiяльнiсть та практику вiдносин волонтерсько! оргашзацп, мь нiмiзацiя шкiдливого впливу на навколишне середовище, створення довiрливих взаемовiдносин мiж бiзнесом i суспшьством.

За об'ектами потреби класифiкують на по-родженi iснуванням людини як бюлопчно! iстоти та породженi юнуванням людини як сощально! (суст-льно!) iстоти; економiчнi, соцiальнi, матерiальнi, ду-ховнi; першочерговi та другоряднi.

Найбшьш узагальненими потребами в туризмi виступають потреби соцiуму. Щодо них у розвитку волонтерського та волонтуристського руху в суст-льствi, то в економiчнiй площинi вони iснують, перш за все, у виглядi потреб забезпечення зростання продуктивностi суспшьно! пращ та потреб в зменшеш безробiття тощо.

Тобто, потреби сощуму в туризмi не обмежу-ються iндивiдуальними потребами. Вони спонука-ють не тшьки окремi особистостi, а й групи людей

Рис. 2. Основш шдиввдуальт потреби населення, що шщшють та забезпечують розвиток волонтерського руху

Розроблено автором.

у

уктив в

з

о р

н а

н

у

РС вив

с оо

1- гд

с ое

вр

ие

лс

рп С

н

'(3

о

п

«

И

.3

Рис. 3. Основнi потреби колективiв корпорации що iнiцiюють та забезпечують розвиток волонтерського та волонтуристського руху

Розроблено автором.

або тдтримувати старе, або виступати за його усу-нення, за затвердження нового, спонукають до вирь шення назрiлих протирiч.

Потреби сощуму в туризмi класифiкуються на матерiальнi, духовш та суспiльнi, а !х обсяг i характер залежать як ввд рiвня розвитку суспiльства та суспшьного виробництва, так i вiд умов дiяльностi та

мюця рiзних груп людей в системi суспiльних (зокрема. сощально-трудових) вiдносин. У соцiумi складаеться iерархiя потреб, тдгрунтям яко! е мате-рiальнi, перш за все економiчнi потреби, що визна-чають i забезпечують розвиток потреб духовних, ча-стина яких iнiцiюеться в суспiльствi в волонтер-ський та волонтуристський рух.

Основою сощально-трудово! сфери е соща-льно-трудовi вщносини. Тобто, сощально-трудова сфера в туризмi - це зона дп, межа поширення тру-дових вiдносин, вiдносин зайнятосп та вiдносин розподiлу й споживання туристично-рекреащйно! частки нацiонального доходу, де туризм як зайня-тють — це, зокрема, дiяльнiсть громадян, пов'язана iз задоволенням особистих та суспшьних потреб у волонтерствi та волонтуризмi й така, що, як правило, приносить !м доход у грошовш або iншiй формi.

Структура сощально-трудово! сфери (рис. 4) наочно демонструе, що зона дп волонтерства та волонтуризму, у широкому сена, вщбиваеться в по-ширенш не тiльки мотиваци продуктивно! нетради-щйно! зайнятостi та !! ринку пращ, а й м!жкультур-но! комунiкацi!, дiалогу культур, вiдносин зайнятосп, сощально-культурно! сфери, соцiального захи-сту населення, сощального партнерства, процеив

пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфi-каци фахiвцiв, тобто е черговою межею поширення вщносин зайнятосп сощально-трудово! сфери.

У вузькому сенсi сощально-трудова сфера включае сферу зайнятостi в туризмi з !! процесами пращ, що можуть бути рiзними як за формою, так i за тривалютю. За формою вони класифшуються щонайменше на двi групи: стандартна та нестандарта! форми зайнятосп. Волонтерство та волонту-ризм вщноситься до друго! класифiкацiйно! групи, як i неповна, непоспйна, вторинна, неформальна, недо-, пере-, самозайнятiсть та зайнятють у домаш-ньому господарствi.

У цшому зайнятiсть населення являе собою фундамент економiчного зростання кра!ни, вирша-льний чинник створення валового нащонального продукту, матерiального й духовного добробуту людей, проввдну сферу реалiзацi! !хшх життевих iнте-ресiв, основний засiб задоволення рiзноманiтних потреб.

Сощально-трудова сфера

Трудов! вщносини

Вдаосини зайнятостi

В1дносин щодо розподшу та споживання виробленого нащонального доходу

я о С

а н

ра

^ &

я

а

&

и

о

см

Сфера зайнятосп Сукупшсть складових самозайнятостi

- 1

Стандартна форма зайнятосп Нестандартт форми зайнятосп

о м з

вт зи

с р

р у

е т тн

нт о

о л

л о

о в

В а т

а

тн а

■ я

ю а

о

р

а

го

а

ам

р

о

ф и

а т

а

оп

ад

р

Т

р

о ф

а атна

е

м

Рис. 4. Структура сощально-трудовот сфери

Розроблено автором. Джерела: [3 - 5].

Сктодов! структури сощально-трудово! с фери щшьно зв'язан1. Так, провщш укра!нськi дослщники соцiально-трудових вщносин обгрунтовано вважа-

ють, що складова «Зайнятють населення» е найваж-лившим результатом функщонування складово! «Ринок працi» i визначае м!ру задоволення потреби

частки економiчно активного населения в робочих мiсцях, що е наслвдком взаемодп складових ринку пращ, ям аналогiчнi складовим кожного ринку: попит, пропозищя, щна та конкуренцiя.

Ключову роль в формуванш структури та на-прямiв розвитку сощально-трудово! сфери (й воло-нтерства та волонтуризму, зокрема) ввдграе соща-льна полiтика держави, бо центром сощально-трудово! сфери е людина, що взаемодiе з ринковим се-редовищем з приводу оргатзацп процесу пращ умов зростання його продуктивности, формування особистих доходiв, забезпечення соцiального захи-сту тощо. Волонтерство та волонтуризм демонстру-ють сощально-трудовш сферi можливiсть поши-рення форм оплати пращ за рахунок використання, у вщповщностт з глобалiзацiйним напрямом соща-льно! полiтики держави, безоплатно! форми пращ та форми iз зворотною И оплатою.

Аналiз складових сощально-трудово! сфери до-зволяе зробити висновок про те, що, по-перше, бшь-шiсть з них пов'язана з проблемами сфери не тшьки в теоретичному плат, а й в процеа практичного функщонування (й в туризм^ зокрема), а. по-друге,

соцiально-трудовi вiдносини е пiдгруитям волонтер-ства та волонтуризму як складово! сощально-трудо-во! сфери.

За поширеним у лiтературних джерелах визна-ченням, соцiально-трудовi вiдносини - це комплекс взаемовщносин мiж lхнiми сторонами - найманими працiвниками та роботодавцями, суб'ектами й органами сторш за участю держави (органiв законода-вчо! та виконавчо! влади) i мюцевого самовряду-вання, що пов'язанi з найманням, використанням, розвитком робочо! сили, винагородою за працю та спрямоваш на досягнення високих рiвнiв якосп життя та ефективностi виробництва.

Щ вiдносини охоплюють широке коло питань -вiд соцiально-економiчних аспектов майнових вiд-носин до системи органiзацiйно-економiчних та правових iнститутiв, пов'язаних з колективними та iндивiдуальними перемовинами, ухваленням дого-ворiв та угод, визначенням умов, форм i розмiру оплати пращ згладжуванням трудових конфлштгв, участю найнятих робiтникiв в управлiннi виробни-цтвом тощо (рис. 5).

Рис. 5. Складовi сощально-трудових вщносин

Складено автором. Джерело: [6].

Загальновизнано, що соцiально-трудовi вiдно-сини, як система, мають двi форми юнування: перша - це фактичт соцiально-трудовi вiдносини, як1

функщонують на об'ективному та суб'ективному рiвнях, а друга - соцiально- трудовi правовiдносини, якi вiдображають проекц1ю фактичних соц1ально-

трудових ввдносин на шституцшний, законодавчий i нормотворчий рiвень (рис. 6).

Системи сощально-трудових ввдносин е дина-м!чними i зазнають певних змш через р!зш причини економiчного, полгтичного, соцiального, техноло-пчного, культурного, релiгiйного характеру тощо та розглядаються, передуем, у контекстi трансформа-цш, як вiдбуваються в суспшьному виробництв! в цшому.

Видатний вчений Ю. Осипов визначив залеж-шсть послвдовносп понять «Господарська д!яль-шсть» - «Споаб господарювання» - «Споиб вироб-ництва» - «Споаб власносп» - «Спос!б господар-ства» - «Сощальна сфера оргашзацп виробниц-тва» - «Сощальний споаб виробництва» - «Форми способу виробництва» як певний феномен сустльного життя.

Рис. 6. Форми кнування системи сощально-трудових вщносин

Складено автором. Джерела: [7 - 9].

За Ю. Осиповим, «сощальний споаб виробництва ввдбивае органiзацiю людини, суспiльства та ввдбивае з боку людини та сусшльства, а кожний споаб виробництва мае безлiч конкретних втшень. Кожне ж конкретне втiлення, ввдр!зняючись якоюсь якюною особливютю, е не що iнше, як форма способу виробництва. Форми способу виробництва ю-нують як самi собою, так й в структурному, гене-тичному та лопчному взаемозв'язку, складаючи не тшьки перелiк, а й систему форм. Багато форм субординован одна до одно!, бо одна форма е формою !ншо!, тобто е не тшьки формою, а й тдфор-мою. Кожний споиб виробництва мае зд!бтсть реа-лiзовуватися в перелiку способ!в, що вщносяться один до одного вже не як самостшш способи виробництва, а як тдспособи одного способу виробництва. Такого роду тдспособи виробництва за суттю е його укладами. Найбшьш поширеними формами укладного типу е, наприклад, сшьсьш та мюцев! форми способу виробництва, що часто значно ввд-р!зняються один ввд одного». Тобто, е пiдстави роз-глядати волонтерство та волонтуризм як окремi форми укладного типу.

Ю. Осипов при дослвдженш способ!в виробництва визначив, що «перехвд вщ одте! юторично! форми до шшо!, що здiйснюеться як результат влас-ного розвитку способу виробництва або його прис-тосування до зовшштх обставин, що змшилися, е трансформащя (змiна форми)».

Трансформащя, за Ю. Осиповим, - це «й факт змши форми, й сам перетин вщ форми до форми. Трансформащя - це й перелш перетитв. Постшний процес еволюцп, розвитку. Трансформацiя - яшс-ний стрибок, перетин вщ якосп до якосп. Харак-терним е те, що споиб виробництва не може взагалi

iснувати без трансформацш. Трансформащя - закон життдаяльносп та умова життед!яльносп способу виробництва».

Трансформащ! можуть проходити по-р!зному: й як вщносно спошйний та повшьний процес, й як вибуховий, швидкий, перетворюючий. Вони можуть проходити безболюно, майже непомгтно для свщо-мосп, а можуть супроводжуватися кол!з!ями, що безжалiсно струшують сусп1льство. Трансформащ! можуть вiдбуватися практично стихийно, без особливо! учасп свщомо! вол!, але можуть проходити й за активною участю суб'екта-претворювача. Вони можуть вщбуватися своечасно, але можуть ! з затз-ненням або з опередженням, що мае, час вщ часу, не менше, а навгть бшьше негативних насладив. Трансформацп можуть бути всеохоплюючими, гли-бокими, а можуть бути частковими та досить по-верхневими. 1нод! !м вдаеться вадбутися й в фштив-ному характер!, лише амгтував д!ев! зм!ни.

Так, трансформащя зайнятосп - це кор!нна змша структури зайнятосп населення, що виража-еться в поширеш сфери додатку трудово! д!яльносп та можливостей неформально! зайнятосп, а також у зростанн рол! недержавного сектору економ!ки (рис. 7).

На вадм!ну вад трансформацп зайнятосп, трансформащ! сощально-трудових вадносин е наслад-ками впливу таких шститущйних чиннишв: розвитку продуктивних сил, ново! структури та якосп робочо! сили; трансформащ! форм ! метод!в оргашзацп виробництва; трансформацп вадносин власносп; роздержавлення в сошально-економ!чнш сфер! та шдвищення рол! сощального партнерства; падне-сення якосп життя й створення об'ективних перед-умов демократизаций гумашзацп вадносин м!ж пра-

Трансформащя

Сощально-трудов1 вщносини

о н о

« U

■S

ю

о

£

о

F

о

ю

о р

I

атс н .а

■ & s

Л п

у

Рис. 7. Чинники трансформаци зайнятостi та соцiально-трудових вiдносин

Складено автором Джерела: [3; 7 - 9]

цею та катталом; глобалiзацiï економiки. До основ-них чинникiв трансформацiï соцiально-трудових вiдносин також належать 3Mi™ в структурi та якост робочоï сили, в змют працi, а також вичерпання можливостей зростання ефективност працi за раху-нок фiзичних можливостей людини.

Саме щ чинники потребують нетрадицiйних пiдходiв до управлiння працею та вдосконалення со-цiально-трудових вiдносин. При цьому завдання по-лягае в тому, щоб привести в д1ю ii можливостi людини, що пов'язанi з ïï майстернiстю, освiтою та про-фесiйною пiдготовкою, системою штереав та ïx розвитком.

Тобто, процес трансформаци сощально-трудо-вих вiдносин перетинаеться з волонтерською та во-лонтуристською дiяльнiстю на рiвнi ïï завдання, бо саме волонтерство та волонтуризм е дiяльнiстю, що призначена для виршення завдань, пов'язаних з майстернiстю, освгтою та професiйною тдготов-кою, системою iнтересiв людини та ïx розвитком, але вирiшення цих завдань у волонтерств^ а особливо у волонтуризмi визначаеться значною специфь кою.

Каталiзатором змiн характеру та змюту соща-льно-трудових вiдносин у сферi працi лiтературнi джерела визначають еволющю форм i методiв орга-тзацп виробництва як складову теxнологiчноï революций але остання сама е складовою способу виробництва. Тому каталiзатором трансформацiï сфери працi, в широкому значент, можна визначити змiни способу виробництва.

Висновки. В статп дослiджено волонтерську та волонтуристську дiяльнiсть як форму зайнятостi в сучасних умовах. Основт висновки та результати до^джень зводяться до такого: волонтерство та волонтуризм виникли в процес трансформаци зайня-тост в сучасних умовах та е симбiозом iнновацiйних форм соцiально-трудових вiдносин та форм нестандартно! зайнятостг

Л^ература 1. Осипов Ю.М. Опыт философии хазяйства (хазяйство как феномен культуры и самоорганизующаяся система. Москва: Изд-во Московского университета, 1990. 382 с. 2. Колот А.М. Наука про працю i соцiально-трудовi вщносини: становлення, начала теоретико-методолопчного оновлення. Праця в ХХ1 столтт1: noeimni тенденцп, сощалъний вимгр, тновацтний розвиток. Кив: КНЕУ, 2012. Т. 1. 660 с. 3. Фшансовий словник. URL: http://www.job-today.com.ua/termins.php?gnm= 1006. 4. Колот А.М. Сощально-трудова сфера в умовах глобальних ви-кликiв: тенденцп, проблеми, можливост стойкого розвитку:. URL: ir.kneu.edu.ua:8080/ bitstream/2010/ .../2.do... 5. Гимпельсон В., Капелюшников Р. Нестандартная занятость и российский рынок труда. Москва: ГУ ВШЭ, 2005. 36 с. 6. Економжа пращ та соцiально-трудовi вщносини / А.М. Колот, О. А. Грь шанова, О.О. Герасименко та ш. Кив: КНЕУ, 2009. 711 с. 7. Жадан О. В. Трансформащя сощально-трудових вщносин у сучасному суспшьствг URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Apdu/2010_

1/ doc/3/05.pdf. 8. Чухно А.А. Основи eK0H0Mi4H0i теорп. URL: http://library.if.ua/ book/61 4366.html. 9. Колот А. М. Глобалiзацiя як чинник трансформацп' соцiально-трудових вадносин / Стратеги економь чного розвитку в умовах глобалiзацii. URL: http: //ecolib.com.ua/article.php?book=20&article=2299.

Кратвша Г. О. Волонтерство та волонту-ризм: нестандартнi форми зайнятосп в туризмi

В статп дослiджено волонтерську та волонту-ристську дiяльнiсть як форму зайнятостi в сучасних умовах. Волонтерство та волонтуризм в свт розг-лядаються як особлива сфера дгяльносп, якiй прита-маннi й загальнi закони економiчного розвитку та eдинi правила та закономiрностi дiяльностi, й особ-ливосп, пов'язанi iз специфiкою надання волонтер-ських та волонтуристських послуг. Пад впливом останнiх закономiрностi розвитку волонтерства та волонтуризму набувають специфiчних рис (у ту-ризмi зокрема), як дозволяють визначити 1х i поши-ренням соцiально-трудових вiдносин, i туристич-ною дiяльнiстю як зайнятютю в сучасних умовах. Процес трансформацп сощально-трудових вiдносин перетинаеться з волонтерською та волонтурист-ською дiяльнiстю на рiвнi i'i завдання, бо саме волонтерство та волонтуризм е дгяльшстю, що призна-чена для виршення завдань, пов'язаних з майстерш-стю, освiтою та професiйною пiдготовкою, системою iнтересiв людини та 1х розвитком, але вирь шення цих завдань у волонтерствi, а особливо в во-лонтуризмi визначаеться значною специфiкою. Волонтерство та волонтуризм виникли в процесi трансформацп' зайнятосп в сучасних умовах та е симбь озом iнновацiйних форм сощально-трудових вадносин та форм нестандартно' зайнятосп.

Ключовi слова: волонтерство, волонтуризм, туризм, зайняттсть, соцiльно-трудовi вадносини.

Крапивина Г. А. Волонтерство и волонту-ризм: нестандартнiе формi занятости в туризме

В статье исследуются волонтерская и волонту-ристская деятельность как форма занятости в современных условиях. Волонтерство и волонтуризм в мире рассматриваются как особая сфера деятельности, которой присущи и общие законы экономического развития и единые правила и закономерности деятельности, и особенности, связанные со спецификой предоставления волонтерских и волонту-ристских услуг. Под влиянием последних закономерности развития волонтерства и волонтуризма приобретают специфические черты (в туризме в

частности), которые позволяют определить их и расширением социально-трудовых отношений, и туристической деятельностью как занятостью в современных условиях. Процесс трансформации социально-трудовых отношений пересекается с волонтерской и волонтуристской деятельностью на уровне ее задач, потому что именно волонтерство и волонтуризм являются деятельностью, которая предназначена для решения задач, связанных с мастерством, образованием и профессиональной подготовкой, системой интересов человека и их развитием, но решение этих задач в волонтерстве, особенно в волонтуризме определяется со значительной спецификой. Волонтерство и волонтуризм возникли в процессе трансформации занятости в современных условиях и являются симбиозом инновационных форм социально-трудовых отношений и форм нестандартной занятости.

Ключевые слова: волонтерство, волонтуризм, туризм, занятость, социально-трудовые отношения.

Krapivina G. Volunteering and voluntaryism: non-standard forms of employment in tourism

The article explores volunteer and voluntourismer activities as a form of employment in modern conditions. Volunteering and voluntourism in the world are regarded as a special sphere of activity, which is characterized by general laws of economic development and uniform rules and patterns of activity, and features related to the specifics of providing volunteer and volun-tourismer services. Under the influence of the latest patterns of development of volunteer and voluntourismer acquire specific features (in tourism in particular), which allow to determine them and the expansion of social and labor relations, and tourism activities as employment in modern conditions. The process of transformation of social and labor relations intersects with volunteer and voluntourismer activities at the level of its tasks, because it is volunteer and voluntourism that are activities that are designed to solve tasks related to skill, education and vocational training, the system of human interests and their development, but the solution These tasks in volunteering, especially in voluntourism, are determined with considerable specificity. Volunteering and voluntourism arose in the process of transforming employment in modern conditions and is a symbiosis of innovative forms of social and labor relations and forms of precarious work.

Keywords: volunteering, voluntourism, tourism, employment, socially-labor relations.

Стаття надшшла до редакци 09.04.2018

Прийнято до друку 19.06.2018