CC BY
18
Однак можна 04iKyBaTO, що нащональш регулятори будуть продовжувати бенчмаркинг один одного, шука-тимуть TOBi шляхи для досягнення найкращого обслу-говування i пiдвищення нормативно! продуктивности за рахунок адекватних витрат.
Конвергенцiя рiзних нацiональних моделей елек-троенергетичного регулювання здiйснюeться на основi пiдвищення ефективностi, якостi i зниження вартостi. Разом з тим, будуть посилюватися нацiональнi особ-ливостi моделей електроенергетичного регулювання, що буде продовжувати створювати проблеми i, мож-ливо, це буде поглиблювати нестабiльнiсть для вах за-цiкавлених сторiн як для регуляторiв, так i для компа-нiй з надання комунальних послуг.
Список використаних джерел
1. Ущаповський К.В. Стратегiя розвитку елект-роенергетичних пiдприeмств в умовах лiбералiзащí ринку електроенергп : монографiя. Харюв : ТОВ «Ком-патя СМ1Т», 2016. 482 с.
2. Шатило О. А. Свiтовий досвщ забезпечення координацп економiчноl та енергетично! полiтики: ор-ганiзацiйний аспект. Державне управлшня: удоскона-
лення та розвиток. 2013. № 7. URL: http://www.dy. nayka.com.ua/?op=1&z=596.
3. Шевченко В. Використання енергозбер^аю-чих технологш в кра!нах 6С: досвiд для Укра!ни : ана-лiт. записка / Нащональний iнститут стратегiчних до-слiджень при Президенте^ Укра!ни. URL: http: //www.niss.gov.ua/articles/262/.
4. Ефремов В.А. Стратегическое планирование в бизнесе-системах. Москва: Финпрес, 2001. 240 с.
5. Зуб А. Т. Стратегический менеджмент. Теорiя и практика. Москва: Аспект Пресс, 2002. 415 с.
6. Кох Р. Как создать и использовать еффектив-нуюстратегию. — 2-е изд. СПб.: Питер, 2003. 320 с.
7. Налiвайко А.П. Теорiя стратеги тдприемства: Сучасний стан та напрями розвитку: монографiя. Ки!в: КНЕУ, 2001. 227 с.
8. Нортон Д., Каплан Р. Организация ориентированная на стратепю. Москва, 2004. 382 с.
9. Чейз Р.Б. Производственна и операционнш менеджмент / пер. с англ. Москва, 2004. 704 с.
10. Про засади функцюнування ринку електрич-но! енергп Укра!ни: Закон Укра!ни вiд 24 жовтня 2013 р. № 663-VII. URL: http:/zakon 2.rada.gov.ua/ law/show/663-18.
Г. О. Крап1в1на
канд. наук з держ. управлтня Приазовський державный техтчний утверситет, м. Маргуполь
МОДЕЛЮВАННЯ ТУРИЗМУ ЯК ЗАЙНЯТОСТ1 НАСЕЛЕННЯ
В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Актуальнiсть проблеми. Першим кроком в до слщженш туризму як зайнятосп населення в сучасних умовах е визначення онтолопчних аспектiв туризму в його загальнш трансформацп та тенденцiях розвитку зайнятоси. Онтологiя туризму як зайнятостi населення в сучасних умовах з позицш культурних та ду-ховних щнностей людства дуже непроста, бо сучасна людина наполегливо потребуе безпосереднього контакту iз свiтовою культурою, й через туризм, зокрема, для чого мае засво!ти П категорiальнi мережi та кон-цепци [1].
Туризм як зайнятють населення в сучасних умовах е складним явищем суспшьного життя, розгалуже-ною соцiальною системою, що не тшьки генеруе ве-ликi потоки робочо! сили та значну кшьюсть робочих мюць, а й е важливим чинником формування сучас-ного способу використання суспшьством вiльного часу населення та задоволення сучасних потреб людини.
Сьогодення характеризуемся величезними транс-формацiями стилю життя та його сощальних, полтга-чних, економiчних основ тощо. Вони носять глобаль-ний характер, бо е трансформащями культурних парадигм. Саме зараз виникае ненормований культурний проспр. Тому туризм як зайнятють населення в сучасних умовах потребуе наукового вiдображення й вже осмислено рiзнi теоретичнi та практичш його аспекти. Однак, в сучасних умовах, постала нагальна потреба в наданш цiнностям та сенсам туризму як зайнятосп населення вщкриття в новому значеннi.
Аналiз останн1х публiкацiй. Незважаючи на те, що проблеми зайнятоси населення дослщжували Д. Богиня, О. Гршнова, Р. Колосова, А. Колот, Г. Ме-лж'ян, В. Петюх тощо, в працях яких зайнятiсть населення аналiзуeться як загальна статистично-облiкова та соцiально-економiчна категорiя; результат взаемодп по-питу та пропозицп на ринку пращ; компонент макро-економiчних пропорцш; важливий напрям сощально-економiчноl политики держави тощо. Але вiдсутнi пуб-лжаци щодо зайнятостi населення в рiзних галузях, що вiдiграють важливу роль у цьому процесi, й туризмi зокрема. Частково це пояснюеться вiдсутнiстю достат-нього наукового шструментарда для того, щоб повш-стю задовольнити iнтерес онто-гносеологiчного до-слiдження. А мiж тим туризм як зайняисть населення в сучасних умовах е одшею з велико! кшькосп склад-них систем, лопко-семантичне дослiдження яких до-зволяе накопити коштовну iнформацiю щодо 1хньо! дiяльностi, результати аналiзу яко'1 мають виршальне значення при трансформацп тих, що юнують, i фор-муваннi нових складових систем.
Тому при моделюванш наочно'1 областi туризму як зайнятосп населення в сучасних умовах, автор зо-середився на змюи його основних понять та викорис-тав лопко-семантичний аналiз, що носить обмежений характер, але теж потребуе систематизованого та об-Грунтованого пiдходу [2].
Метою статт е поширення моделi, створено! в робот [2] для дослiдження туризму як особливо! скла-дово! типологi! зайнятоси в сьогодення. Вiдповiдно в статп сформульовано завдання: модифiкувати онто-гносеолопчш конструкцп зайнятостi населення в су-часних умовах як основу формування моделi пове-дiнки людини та суспшьства в туризмi. Бо сумшв у не-змiнностi процесiв у зайнятоси населення сьогоднi, за думкою провщних вчених, мае право на життя [1; 3].
Основна частина. Онто-гносеолопя туризму як зайнятостi населення в сьогодення — це точна специ-фжащя наочно! областi особливостей туристично! дь яльностi як зайнятоси населення, що е об'ектом до-слiдження. Онто-гносеологiя туризму мае формувати глосарш для уяви та обмшу знаннями щодо цiе! наочно! обласи та зв'язки термiнiв в нш.
Системно-онтологiчний аналiз туризму як зайнятоси населення зводиться до вилучення базових понять наочних областей об'екпв дослiдження: туризму та зайнятоси населення, та визначення зв'язюв м1ж ними у виглядi вщносин i взаемодiй. Однiею з переваг використання системно-онтолопчного анапiзу як ш-струменту пiзнання туризму як зайнятоси населення е використання системного тдходу в дослiдженнi !х наочних областей, що дозволяе досягти систематичности, одноманiтностi та науковостi.
Результатом анатзу наочних областей туризму та зайнятоси населення е iнтерпретацiйна модель наочних знань (в широкому сенет). В процес аналiзу з останньо! вилучаються iнварiантнi та прагматичнi мо-делi, концептуальнi складовi яких являють собою онто-гносеологiчнi знання наочних областей об'екту дослiдження.
Оскшьки знання носять особовий характер, одну й ту ж наочну область можна описати рiзними онто-гносеологiями. Особливо це стосуеться наочно! обла-стi туризму як зайнятоси населення, що погано фор-малiзуеться та характеризуеться великою кшьюстю спiрних питань.
За системно -онтолопчним аналiзом автор вилу-чив в зайнятоси населення класи, що стосуються туризму; визначив сукупносп !х фундаментальних влас-тивостей; прогнозував на цш основi поведiнку об'екпв класу [4]. Першим кроком стало складання глосарiю, а також створення системи точних визначень термiнiв. Крiм того, документовано основнi логiчнi зв'язки м1ж вiдповiдними введеним термiнам поняттями туризму та зайнятостi населення.
Результатом аналiзу е онто-гносеологiчна модель туризму як зайняисть населення на сучасному ринку працi. Таким чином, онто-гносеолопя включае сукуп-нiсть термiнiв i правил, за якими термiни комбшу-ються для формування достовiрних тверджень щодо туризму як зайнятостi населення.
Системно-онтолопчний аналiз передбачае, що побудова онто-гносеолопчно! моделi може бути зве-дена до проблеми пошуку без зазначення способу, яким виконуеться пошук [5]. Системно-онтолопчний аналiз нiколи не зводиться до единого способу уяви результату [6].
У дослщженш туризму як зайнятоси населення системно-онтолопчний аналiз занятостi е пщГрун-тям для систематизацп в конкретнш наочнiй областi об'ектiв туристично! дiяльностi та вiдносини м1ж ними, яю мають потребу в етстемолопчному аналiзi видiв знань щодо способiв вирiшення проблем ту-
ризму як складово! соцiально-трудово! сфери. Ц знання в купi iз знаннями про те, на якш стадп про-цесу логiчного висновку !х слiд застосовувати, значнi за обсягом [7].
Розробка онто-гносеологп туризму як зайнятоси населення у виглядi iерархiчно! структури концептiв Грунтуеться на структурних властивостях !"! складових, де поняття зв'язку е точним дескриптором залежносп мiж складовими, а термiни е точними дескрипторами складових, в яких експлщовано внутршнш змiст концепту.
Системний пщхщ до пiзнання дозволив автору розглянути наочну область туризму як зайнятоси населення з позицш закономiрностей системного целого та взаемодп його складових. Системнiсть знань вихо-дить з багаторiвнево! iерархiчно! оргашзацп сутностi туризму як зайнятостi населення. Знання наочно! об-ластi туризму як зайнятоси населення в сьогодення характеризуются вiдносною iнварiантнiстю.
Основнi принципи побудови онто-гносеологп туризму як зайнятоси населення:
ясшсть, тобто, термши та поняття онтологп вщ-бивають реальну дiйснiсть. 1х символьнi позначення (знаки) формуються на основi загальноприйнятих правил семiотики та виражають загальноприйняи сенси реальних об'ектiв, яю витягуються iз загальноприйнятих визначень термшв, зафiксованих в глоса-рiях. Визначення формалiзуються на основi загально-прийнятого апарату у виглядi, тотожному дшсним ло-гiчним аксiомам;
обrрунтованiсть, зв'язшсгь, тобто, формування початкового перелiку понять онтологп та !х додавання е обГрунтованим, визначеним вимогами сукупностi завдань дослщження туризму як зайнятостi населення. Лопчш аксiоми початкового перелiку понять е несу-перечливими, що передбачае наявшсть механiзму ло-гiчного висновку, який перевiряе на несуперечнiсть аксюми, що додаються, та твердження, що виводяться в онто-гносеологп;
поширювашсть, за якою ядром онто-гносеологп туризму як зайнятоси населення е введет поняття та аксюми, що описують !х. Тобто, передбачено мехашзм як поширення, так й обмеження глосарпв, що спшьно використовуються, без порушення цтсноси системи;
спальне використання онто-гносеологiй туризму та зайнятоси населення, тобто, специфжащю онто-гносеологп на рiвнi уяви, щоб запис тако! специфiкацi! на загальноприйнятш та платформонезалежнiй мовi опису передавався для використання будь-якою ш-шою онтологiею;
мiнiмальнi онто-гносеологiчнi зобов'язання, за якими безлiч понять онто-гносеологп вщбивае конце-птуальну структуру наочно! обласи туризму як зайня-тоси населення, вiдносно стаб^льну впродовж житте-вого циклу онто-гносеологiчно! моделi, а остання на-дае можливiсть туристично! спецiалiзацi! окремих гi-лок онто-гносеолопчно! iерархiчно! структури зайня-тостi населення. Вилучення концептуальних знань iз знань, що виражеш фактами, стало стратепею побудови тако! структури, а точнше — онто-гносеологiчно! бази знань щодо туризму як зайнятоси населення.
При побудовi онто-гносеологГ! туризму як зайнятоси населення створено базу даних дескрипторiв, яка е пщГрунтям для моделi системи.
Таким чином, створено та документовано глоса-рiй; описано правила та обмеження, зпдно з якими на
ocHOBi термшологп зайнятоси населення формуються дocтoвiрнi твердження, що описують стан системи туристично! дiяльнocтi населення, та побудовано модель, яка дозволяе формувати необхщш дoдаткoвi твердження в туризмi. Бо дослщження зайнятocтi населення розглядае величезну кшьюсть тверджень, що дocтoвiрнo вiдбивають ïï уяву в туризм^ а побудована cиcтемнo-oнтoлoгiчним способом модель вибирае з них найбшьш корисш для ефективного дocлiдження туризму як зайнятоси населення. Таким чином, онто-гносеолопя е глocарiем, що включае й термiнoлoгiю, й модель туризму як зайнятоси населення.
Онтo-гнocеoлoгiя туризму як зайнятоси населення, що взаемoдiе iз засобами та методами системного анатзу туризму та зайнятоси населення, запо-чаткувала системно-онтолопчний аналiз ïx наочних областей [6; 7]. Системно-онтолопчний аналiз е роз-робкою oнтo-гнocеoлoгiчними засобами пoлiфункцio-нально'1 oнтo-гнocеoлoгiчнoï системи туризму як зайнятоси населення [8]. Концептуальною частиною зай-нятocтi населення е кортеж (1) та являе собою онто-гнocеoлoгiю наочно'1 oблаcтi, що складаеться з онто-гнocеoлoгiй oб'ектiв, процеав та завдань [2; 9; 10].
<Q; Р; Z >, (1)
де Q — онто-гносеолопя концептав наочно'1 oблаcтi зайнятocтi населення, що поглиблюеться у виглядi iерарxiчнoï структури клаетв, пiдклаciв та складових клаав;
Р — oнтo-гнocеoлoгiя прoцеciв наочно'1 oблаcтi зай-нятocтi населення, яка розглядаеться як iерарxiчна структура процеетв, пiдпрoцеciв, дiй та oперацiй;
Z — онто-гносеолопя завдань, що поставлен та ви-рiшенi в наочнш oблаcтi зайнятocтi населення, та розглядаються як iерарxiчна структура завдань, тд-завдань, процедур та oператoрiв.
Туризм як зайнятють населення е невщ'емною складовою кортежу (1):
<Qt; Рт; Zt> е <Q; Р; Z >, (2)
де QT — онто-гносеолопя концептав наочно'1 oблаcтi туризму, що е складовою iерарxiчнoï структури клаав, пiдклаciв та cкладoвиx клаетв Q онто-гносеологп зай-нятocтi населення;
Рт — oнтo-гнocеoлoгiя прoцеciв наочно'1 oблаcтi туризму, яка розглядаеться як iерарxiчна структура про-цеав, пiдпрoцеciв, дiй та oперацiй Р онто-гносеологп зайнятоси населення;
ZT — онто-гносеолопя завдань, що поставлеш та виршуються в наочнш обласи туризму, та е складовою iерарxiчнoï структури клаав, пщклаетв та складо-виx клаciв Z онто-гносеологп зайнятоси населення.
На рис. 1 представлено системно-онтолопчну ш-терпретацiйна модель туризму як зайнятоси на сучас-ному ринку пращ, що мютить cкладoвi вiдпoвiднoгo проблемного простору та ïxm oнтo-гнocеoлoгiï. Про-блемний прocтiр — це модель в^ cкладoвиx наочно'1 oблаcтi туризму як зайнятocтi, з якими пов'язаш знання, що пoтрiбнi для вирiшеннi рiзниx завдань в цш наoчнiй oблаcтi. Проблемний просир складаеться з двox блоюв: iнварiантнoï ( вiднocнo незмiннoï) частки та безлiчi частин, що трансформуються та вщповща-ють окремим завданням.
Iнварiантна частина проблемного простору туризму як зайнятосп на сучасному ринку пращ, з погляду автора, мютить таю типи складових: час, конструкцп часу, годинники, шкали вимiру часу, оцiнки об'екпв туристичного простору та 1х людське мислення, ту-ристичнi потоки, туристичш знання та туристична культура людини та суспшьства [11]. Ц типи за суттю — поняття, яю добре групуються в онто-гносеологп об'ектiв i процесiв туризму як зайнятосп населення.
Логiко-семантична модель туризму як зайнятосп населення е точною специфжащею 11 наочно'1 областi, проблематика яко'1 перетинаеться з онтологiею та гно-сеологiею, а саме з визначенням змюту та зв'язюв ви-разiв туризму як зайнятостi населення та 1х тлумачен-ням. Побудова лопко-семантично! моделi е теоре-тико-тзнавальним завданням. Прийняття 11 вiдповiдае запровадженню конкретного алгоритму лопко-семан-тичного аналiзу туризму як зайнятостi населення. Пи-тання полягае в тому, про який тип сутностей йде мова, якого роду абстракцп та iдеалiзацil прийма-ються.
Класифiкацiю виразiв туризму як зайнятосп населення пов'язано з рiзноманiттям i типом категорiй, до яких вони вiдносяться. Категорп — це найбшьш за-гальнi, фундаментальш поняття, яю е формами та ста-лими принципами оргашзацп мислення, туристичного зокрема. Класиф^щя виразiв туризму як зайнятосп населення залежить вщ належностi змiнних мови, що квантиф^ються, до к1нцевих сукупностей. Категорп (класи) туризму як зайнятостi населення, з погляду семантики, створюють потенцшно необмежену та розга-лужену iерархiю, що припускае рiзнi варiанти. Iерархiя категорiй (класiв) обумовлюе спосiб аналiзу лопчно! структури виразiв туризму як зайнятосп населення та, тим самим, способи туристичного мiркування, що припустимь Мову туризму як зайнятосп населення можна визнати фжсованою, що за теорiею семантич-них класiв, яка широко використовуеться для аналiзу категорiальних структур виразiв природних мов, й туризму зокрема, спираеться на принципи 1х класифжа-цп та не потребуе створення окремо'1 системи.
1ерархда класiв туризму як зайнятосп населення створено вилученням вихiдних клаав, постулюванням способiв побудови похiдних, а результатом е певна система клаав туризму як зайнятосп населення, що може бути, в свою чергу, пщГрунтям для розробки в подальшому 11 типологп.
Для природних мов, до яких належить й мова туризму як зайнятосп населення, роль основного принципу виконують питання контекстуально'1 залежносп значень виразiв мови. Методи логiко-семантичного аналiзу мови туризму як зайнятостi населення дозволили точнше репрезентувати структуру 11 виразiв, а та-кож виявити та характеризувати 1х семантичш типи.
Автор в подальшому спираеться на думку, викла-дену в [12], за якою зайнятють в широкому сена вклю-чае дшльшсть щодо створення матер1альних 1 духовних благ та надання населенню послуг сусшльного характеру, а основна проблема туризму як зайнятосп населення за И сощально-економ1чним змютом полягае не тшьки в забезпеченш економ1чно активного населення краши робочими м1сцями вадповадно! якост1 й шлькосп та 1х ефективному використанш, а й в залученш в1ль-ного часу населення до д1алогу культур через оргашза-щю цшеспрямовано! туристично! д1яльносп. Розкриття
сутносп туризму як зайнятосп населення через взаемо-даю квал1ф1ковано! робочо! сили та робочих м1сць фахь вщв дозволяе усвщомити його як процес, що спричине-ний трансформащею зайнятосп та змшою обсяпв вшь-ного часу населення (основного ресурсу туризму), а та-кож жадобою евроштеграцп в сусшльств1 та ютотним тдвищенням розумшням широких верств населення необхвдносп д1алогу культур. Тобто, туризм як зайня-тiсть населення в широкому трактуванш розглядаеться як процес.
З iншого боку, це ж джерело мiстить поняття «ка-тегорiя», що, за Т.Ф. бфремовою, вiдбивае найбшьш загальнi властивостi та зв'язки реально'1 дiйсностi та т-знання (в фшософп); чи, як родове поняття, позначае перелж явищ, предметiв або найбшьш загальну 1х ознаку, тобто, характернi властивостi сприйняття дш-сностi в якомусь середовищ^ а також групу однорщ-них предмета, явищ або омб, яких об'еднано спшьш-стю якихось ознак [13]. Отже, через використання поняття «категор1я» туризм як зайнятють населення в широкому сенсi класифiкуеться як об'ект.
Туризм як зайнятють населення у вузькому зна-ченш — це найважливiший результат процесу функщ-онування туристичного ринку, складовими якого е: попит, що здебшьшого визначаеться наявнiстю у населення значних обсяпв вольного часу; пропозищя, яюсть яко'1 залежить вiд рiвня фахово'1 освiти та досвiду професiоналiв; цiна та конкуренцiя, що взаемоддать.
Результатом цього процесу е не тшьки задово-лення потреби частки економiчно активного населення в робочих мюцях, а й поширення участi суст-льства в свттовому дiалозi культур.
Тобто, туризм як зайнятють е одночасно й об'ектом, й процесом, з основним завданням забезпе-чення фах1вщв не тшьки туристично! д1яльносп, а й р1зних галузей робочими мюцями вщповщно! якосл та шлькосп з метою !х ефективного використання сустль-ством.
Структура об'екпв лопко-семантично1 моделi на-очно! обласп туризму як зайнятостi населення в поточному дослщженш класифiкуеться на шють пiдкласiв: активного (в туристичному сенсi) населення; робочих мiсць туристичних пщприемств та додаткових робочих мюць на пiдприемствах, в установах та оргашзащях рiзних галузей, що створеш за рахунок ефекту мульти-пткацп з туризмом (далi «робочi мiсця»); стикання туристичного ринку та ринку пращ; державних оргашв та оргашв мюцевого самоврядування, що откуються туризмом; сфери докладання пращ в туризмi та форм зайнятосп населення в туризмi (рис. 2).
Пдкласи за логiко-семантичним аналiзом теж пщдаються класифжацп, в яюй потреби та мотиващя населення щодо залучення вольного часу входять до пщкласу активного (в туристичному сенсi) населення; умови пращ (самi умови пращ та графж працi, соща-льш гарантп та гарантп зайнятостi, сощально-психо-логiчний клiмат та ризик травматизму) на туристичних пщприемствах та на пщприемствах, в установах та оргашзащях рiзних галузей, що створеш за рахунок ефекту мультипткацп з туризмом — до пщкласу робочих мюць; носи, виконавщ та виразники сощально-економiчних вiдносин — до пщкласу ринку пращ [14]; рiзноманiтнi ситуацп, явища та умови туристично! дь яльностi — до пщкласу державних оргашв та оргашв мюцевого самоврядування; види корисно1 дiяльностi
Туризм як зайняпсть населения (як об'ект)
Г
Активне (в турис-тичному ceHci) населения
ПГ7Д
s ю
о &
о
G
н «
X
«
Ö m
«
'я
Ö «
g О
s
H «
X
«
Ö m о
К
Ö о
h «
X
«
ce
н X
ce &
(-4
(-H
ce m
P0604Í м1сця
я
ce a G
ce £
g s
S
я
ce a G
S «
о
IS >.
V «
я о
X ю о X
о се
а Я
я pq е
M s
m S PM
Туристичний ринок та ринок пращ
Державш органи та органи м1сцевого самоврядування
я
се а
с ■р
X
се &
1-е
Л
я о U
я «
о £
* я
S <->
я о
с X
Я ч
5 '« я
£
о о
к
У
я я
s я
Cr1 о
Я о
H я
я
а «
Р X я
я « о
« се £
Я О £
M я S
pq
а «
_ я
я «
H о
я н
Й а
се н
pq
о X
Cr1 g
о
Я &
Я
се £
Я U
Сфера докладання пращ в ту ри'!\п
се
а
я «
t*
р
я «
о
S >.
ce
«
о
st
b f"
H
ce о
X X
л л
к ц
>> «
Ч ч
«
Я
ч
X
hH
ч
M
я £
се X m о я
о
К
се
X
«
'S
о о я
о
к
л
ь
H «
X
«
се m О Ч о
к
«
се m о а о
G
Форми зайнятоси населения в туризм!
се
£ а
се
S g
и
се X X Я а о н
pq
S
о
'н «
X
«
се m О
s
се U
а о
-е
о
к
Рис. 2. Об 'екти логжо-семантично!' моделi наочног облаетi туризму як зайнятостi населения в сучасних умовах
у/поза надання туристичних послуг — до тдкласу сфери докладання пращ в туризмГ; стандартна / нестандартна форми зайнятосп та самозайнятють в ту-ризмi — до пiдкласу форм зайнятосп.
Логiко-семантичний аналiз дозволяе продовжити класифшащю на наступному рiвнi [15], де потреби активного (в туристичному сена) населення класифжу-ються на зайняте/незайняте активне (в туристичному сенсГ) населення та загальнi/iндивiдуальнi його потреби; умови туристично! дiяльностi — на умови пращ у виробництвГ, фшансово! дiяльностi, побутовому об-слуговуванш, оргашзаци дозвГлля та трансферi до мюця працi; найцiкавiшими з погляду дослщження туризму як зайнятоси населення в сучасних умовах е нестандарты форми зайнятостi населення в туризмГ, кла-сифiкацiя яких складаеться з 11 елементiв, i може бути представлена такими формами: шдивщуальна трудова туристична дiяльнiсть; тдприемництво в сферi туризму; неформальна зайнятють; неповна, непостiйна та вторинна зайнятють; недо(пере)зайнятiсть; зайня-тiсть у волонтерствь
Складову «Процес» представлено в лопко-семан-тично! моделi наочно! обласп туризму як зайнятостi населення гад процесами: руху фахiвцiв як робочо! сили, руху робочих мiсць в туристичних шдприемствах та туристичних потоков; накладання туристичного ринку та ринку пращ та вплив !х на туризм як зайня-тiсть населення (рис. 3).
Лопко-семантичний аналiз класифГкуе рiвень т-дпроцесiв наочно! обласп туризму як зайнятостi населення на ди: рух фахiвцiв як робочо! сили, робочих мiсць та туристичних потоков — на ди з формування туристичних потокгв, а також потоку фахово! робочо! сили та робочих мюць; органiзацiю функщонування власно туристично! дiяльностi; взаемодГ! населення з туристичними ресурсами та засобами виробництва туристично! шфраструктури; пращ як результату руху робочо! сили, робочих мюць та туристичних потоков; рух робочих мюць — на ди Гз створення, модернiзацi!, замши та вибуття робочих мГсць; дГ! з накладання туристичного ринку та ринку пращ, через те, що мають низку особливостей щодо загальновизнаних структур цих ринкГв, класифГкуються дГ! з пропозицГ!, попиту (пщпорядкований попиту на Гншому ринку), щни, по-ведГнки в умовах досконало! конкуренцГ!, резерву-вання туристичного потоку та пращ фахГвщв, мобгль-носи та державного регулювання туристичного ринку та ринку пращ; дГ! з впливу на туризм як зайнятють населення представлено трудовим, господарським та пенсшним законодавством, оподаткуванням, перева-жним кредитуванням туризму споживачами, фазами вГдтворення робочо! сили та робочих мГсць в туризмГ.
ВилученГ дГ! процесГв логГко-семантично! моделГ наочно! областГ туризму як зайнятосп населення теж тдлягають класифГкаци, результатом яко! е наступи операцГ!: ди туристичних потокгв та потоков робочо! сили пГдпроцесу руху робочо! сили класифГкуються на операцГ! щодо вщнесення до нового або повторного входження в потГк та прогнозування виходу на пенсГю чи з лав активного населення (в туристичному сенсГ); ди з накладання туристичного ринку та ринку пращ — на операцГ! Гз створення джерел доходу, трансформаций виробничих чинникгв, оцГнки пропозицГй однакових умов обслуговування Г пращ та потреби в якгсно одно-рГдних туристичних послугах; дГя пропозицГй пГдпро-
цесу накладання туристичного ринку та ринку пращ — на операцГ! з пошуку споживачГв та робочо! сили, ук-ладання та внесення змш до угод про туристичне об-слуговування та працю, розкриття фахових та особис-тюних якостей людини, удосконалення знань Г нави-чок фахГвця, продажу права на використання трудових послуг протягом певного часу.
Забезпеченням активного населення (в туристичному сена) робочими мюцями представлено складо-вою завдань логГко-семантично! моделГ наочно! областГ туризму як зайнятосп населення в поточному до-слщженш. Вона класифжуеться на: процедури залу-чення вГльного часу населення та забезпечення зайнятосп фахГвщв; задоволення потреби частки активного населення (в туристичному сенсГ) в робочих мюцях; запровадження в життя програм державно! полпики з розвитку туризму; сприяння ращональнш зайнятостГ населення, ГндивГдуалГзацГ! форм наймання фахГвщв та надання туристичних послуг, режимГв та умов зайнятостГ в туризмГ, покращання структури життедГяльно-стГ сучасно! людини за рахунок учасп в туристичнГй дГяльносп; пГдтримку дГалогу культур та сощально! стабГльносп в суспГльствГ; досягнення збалансованосп попиту Г пропозицГ! на туристичному ринку та ринку пращ; бГльш рГвномГрного розподГлу навчання, трудового навантаження та дозвГлля на весь життевий цикл людини; максимГзацГ! задоволення особистих штеремв носГ!в туристичного ринку та ринку пращ; встанов-ленню ринково! цГни та обсягу туристичних послуг та пращ фахГвщв (вщповгцно! певному рГвню); залу-ченню шдивщуально! працГ до туристично! дГяльностГ; пристосуванню до змш та коливань в суспГльствГ; збГ-льшенню культурного обслуговування обсягу вГльного часу населення та якгсного його використання; коор-динацГ! та використанню працГ фахГвцГв та вГльного часу населення на мГкро- та макрорГвнГ; оцГнки ре-зультатГв працГ фахГвцГв туристичного ринку та вина-городи працГвника (рис. 4).
В дослщженнях велико! кГлькосп рГзнорГдних об'ектГв та явищ, до сукупносп яких належить й до-слщження туризму як зайнятостГ населення, широко використовують таке загальнонаукове поняття, як «ти-полопя».
ТипологГя в поточному дослщженш — це модифГ-кацшш ряди туризму як зайнятостГ населення та результат синтезу класифГкацшних рядГв його наочно! областГ. СкладовГ модифГкацГйних рядГв типологГ! ви-лучено методом титзаци, тобто методом синтезу сукупносп об'ектГв в гомогенш сукупносп, кожна з яких е модифжащею визначеного типу.
Поняття «тип» е головною лопчною одиницею синтезу модифГкацГйних рядГв. Це абстрактне поняття, яке не юнуе реально, а е результатом наукового мис-лення, яке теоретично вщтворюе найсуттевшГ характеристики складових наочно! областГ туризму як зайнятостГ населення та поеднуе !х у поняття «тип». На цш тдставГ в межах класифГкацшних рядГв наочно! областГ туризму як зайнятостГ населення створено Где-альний штучний об'ект, який за низкою критерив розглядаеться як представник всГе! сукупностГ класи-фГкацГйних рядГв [16].
Засадами для створення типу складових наочно! областГ туризму як зайнятостГ населення е наявшсть в них спГльних типологГчних ознак в умовах, за якими кожна складова наочно! областГ визначаеться особли-востями.
Ш
О
Я К
я
и Я О
я о
л я о
я
>
•с
к
•с >
Н' к
X а о
н «
о с
о ю
и «
о
к
Рух робочо! сипи та турпотоюв
Рух робочих м1сць та турпотоюв
о 5 § £ м §
п о
и ®
й X
о X о С я X ч 'х
РР
£
О
*
о
ч о ч <и а <ч
и я и и я
я «
я
и
ю
о &
т
«
о
?!
*
В
«
о н
й о
и ч о я нЯ
о ч
«
я ч
я
0-1
О
я
о
&
С
*
я
я ч У, 03
'а и
о я £
ч о о о Я
о я о У я
я
я
« н
я ю (и о Я а
а н
о
С
а
Накладання туристичного ринку та ринку пращ
I £
° I
М а 3 >>
« ч
а о с
о
.. В
Ч X
с
о
а
н
С о
К
3 'В х
о &
X
и
«
о м
о О
Ч
>>
у.
я й Й н
о Я
&5
в и в
ч
« н
Н о
Ь ®
к ю
а о
■А о
ел о
О гг-
Л ^
«
§ ^ Я
<и и
ч о
я §
§ §
о £
- 5
>>
о
а
§
«
Я
X
я а с
а £
Вплив на туризм як зайняткть населения
о X о
м
я т
о М л о
а о я и
о «
о
£ £
«
X X
я «
&
Й
с О
(-Н
е ^
3 У
о ® С ^ о
(-Н
о X
К 1-Г И * £ £
& я
о
м «
Я
Я X я §
гп щ
я о_
3 ^
8 о
К а
о
в
о «
я X
и
я т
о X
35
о X о
К
«
х х
я «
£
Ч о
а &
'8
о «
О о
О
Л Я ^ а
о
а «
х х
о Я
о . .
я п
Ч К
« а
о, 2
С &
с « «
н я
я « н
Л
£
Рис. 3. Процеси логто-семантичнот модел! наочног облает/ туризму як зайнятост/ населения в сучасних умовах
о
К Е ю 1
я «
Я Л
а & в2
я ©
я
ч
о
а
о
(-Н
я
X
« Й я
я я
н а
« с
X я
X п
я
«
И
X
я
о
§ о
Рис. 4. Завдання лог1ко-семантично1 модел1 наочноИ област1 туризму як зайнятост1 населення в сучасних умовах
Тобто, типолопя, як метод наукового тзнання туризму як зайнятоси населення, оперуе теоретич-ними абстрактними моделями (типами) та синтезом складових класифжацшних рядiв 11 наочно! обласп за подiбними ознаками. Типологiя ж е й методичним прийомом систематизации складових класифжацшних рядiв, !х класиф^щ! за допомогою абстрактних моделей, групуванням гомогенних складових, зокрема за характерними ознаками. Тобто, типологiя е результатом як типолопчного опису та зютавлення, так й на-укового узагальнення.
Пдставою для створення типологп туризму як зайнятоси населення автор визначив штегрований чинник — кортеж складових iерархiчно1 структури ло-
пко-семантично! моделi 11 наочно! областi (2), що мютить класифiкацiйнi ряди об'ектiв <2т = {#;}, (1 = =1 + 49), процеав Рт = [р^, (] = 1 + 49) та завдань •т = {<3}, (з = 1 + 17), та являе собою кореневий рiвень типологп:
< От; Рт; •т> = {< 41; р; и>}, (3) Другий iерархiчний рiвень об'ектiв наочно! обласп туризму як зайнятостi населення являе собою кла-сифiкацiйний ряд «Класи», що складаеться е шести модифжацш {д2!}, О = 1+6), яю е результатом деком-позищ! кореневого рiвня iерархiчно! структури об'ек-пв О логiко-семантично! моделi наочно! обласп туризму як зайнятоси населення, перелж та умовнi по-значення яких показано в табл. 1.
таблиця 1
Класифжацшний ряд другого ieрархiчного р1вня ^2'} лопко-семантично? моделi наочно? областi туризму як зайнятосп населення
Класи рiвня q2
№ з/п Умовне позначення Назва класу
1 q21 Економiчно активне населення
2 q22 Робочi мюця
3 Ринок пращ
4 q24 Державш органи та органи мюцевого самоврядування
5 л 5 q2 Сфера докладання працi
6 л 6 Форми зайнятостi
Класиф^цшний ряд третього iepapxi4Horo рiвня «Пдкласи» {qi1}, (i = 1 + 6; j = 1 + 6) лопко-семантич-но! моделi наочно! областi туризму як зайнятоси на-селення — це вже 19 складових, а четвертого piBM
«Складовi тдклаетв» {q!ik} (i = 1 + 6; j = = 1 + 6; k = 1 + 11) — 23 елементи, перелiк та умовш позначення фрагменту яких показано в табл. 2.
Фрагмент «Форми зайнятост населення в туризмЬ> класифжацшного ряду четвертого р1вня {qjik}
Таблиця 2
№ з/п Складовi рiвня qj
Умовне позначення Назва складово!
1 « 631 q19 Користувачi туристичних послуг
2 „ 632 q19 Пдприемництво в малому бiзнесi
3 „ 633 q19 Iндивiдуальна трудова дiяльнiсть
4 „ 634 q19 Неповна зайнятiсть
5 _ 635 q19 Непостiйна зайняисть
6 _ 636 q19 Недозайнятiсть
7 „ 637 q19 Перезайнятiсть
8 „ 638 q19 Вторинна зайнятiсть
9 „ 639 q19 Неформальна зайнятють
10 „ 6310 q19 Зайнятiсть у домашньому господарсга
11 _ 6311 q19 Волонтерська дiяльнiсть
Класифiкацiйний ряд «Процес» {pu}, (i1 = 1 + 4) представлено в лопко-семантично! моделi наочно! об-ластi туризму як зайнятоси населення чотирма елеме-нтами:
pa = «Рух робочо! сили»; pa = «Рух робочих MiCUB», p3 = «Функцiонування туристичного ринку та ринку пращ» та pi4 = «Вплив на зайнятють» як! теж e результатом декомпозици кореневого рiвня ieрархiчно! структури процесiв РТ лопко-семантично! моделi наочно! областi туризму як зайнятоси населення.
Пiдпроцеси наочно! обласп туризму як зайнятоси населення декомпозуються в класифiкацiйний ряд «Ди», а елементи останнього — в класифжацшний ряд «Операци».
Модифжацшш ряди типологi! туризму як зайня-тостi населення — це сукупшсть однотипних складових наочно! област туризму як зайнятостi населення,
де типом визначено кортеж (3), юнування якого об-Грунтовуеться вiдповiднiстю вимогам, що пред'яв-ляються до типу, а саме: вс його ознаки об'ектiв От = Ы, 0 = 1+49), процемв Рт = {р}, (/ = 1+49) та завдань 2Т = (б = 1 + 17) мають вик1нчену сукуп-нiсть значень; до одного типу належать об'екти, про-цеси та завдання, що мають один й той же перелж шдексних ознак, визначений для кожного типу; !х ви-хiдний перелж не тальки достатнiй, а й необхщний, тобто не включае шдекси, що не несуть iнформацi! з характеру типу модифшацшних рядiв типологи. Це до-зволяе обГрунтувати створення модифiкацiйних рядiв, що уявляеться особливо важливим при вивченнi такого специфiчного об'екту дослiдження як туризм як зайнятють населення.
Фрагмент модифшацшних рядiв кореневого рiвня типологi! <От;Рт;7т> та «Форми зайнятоси населення в туризмЬ» показано в табл. 3.
Таблиця 3
Типологш (фрагмент) туризму як зайнятост населення_
Сукупн1сть об'ект1в зайнятоси QT Сукупн1сть процес1в зайнятост1 РТ Сукупшсть завдань зайнятоси ZT
1 2 3
Модифжацшний ряд кореневого р1вня < QT; РТ; ZT>
Туризм як зайняисть населення (як об'ект) Туризм як зайняисть населення (як про-цес) Задоволення сусшльних та шдивщуальних потреб в туризм1 як зайнятосп населення
Модифжацшний ряд "Нестандартна форма " <q196314 q196311; p1; z>
Пщприемництво в малому б1знес1 Рух робочо! сили Створення в туризм! робочих мюць окре-мими громадянами за !х власш кошти з метою одержання пост1йного чи тимчасо-вого доходу й задоволення особистих потреб в самореал1зацй
Рух робочих м1сць
Функщонування п1дприемництва малого б1знесу в туризм!
Вплив на зайняисть
1ндивщуальна д1яльтсть Рух робочо! сили Самост1йний пошук трудових занять ок-ремими громадянами за !х власн1 кошти з метою одержання постшного чи тимчасо-вого доходу й задоволення особистих потреб у самореал1зацп
Рух робочих мюць
Функщонування шдивщуально! д1яльноси на туристичному ринку та ринку пращ
Вплив на зайняисть
Неповна зайняисть Рух робочо! сили Забезпечення зайнятоси в туризм1 в умо-вах знижено! д1лово! активност1, скоро-чення обсяг1в надання туристичних послуг, циктчного характером розвитку економ1ки
Рух робочих мюць
Функщонування неповно! зайнятоси на туристичному ринку та ринку пращ
Вплив на зайняисть
Зактчення табл. 3
1 2 3
НепостГйна зайнятють Рух робочо! сили Забезпечення зайнятостГ в туризмГ в умовах знижено! дшово! активноси, скоро-чення обсяпв надання туристичних по-слуг, циктчного характером розвитку економгки
Рух робочих мГсць
ФункцГонування непостшно! зайнятостГ на туристичному ринку та ринку пращ
Вплив на зайнятють
Нецозайнятiсть Рух робочо! сили Забезпечення зайнятостГ в туризмГ в умовах знижено! дшово! активноси, скоро-чення обсяпв надання туристичних по-слуг, циктчного характером розвитку економгки
Рух робочих мюць
ФункцГонування недозайнятосп на туристичному ринку та ринку пращ
Вплив на зайнятють
Вторинна зайнятГсть Рух робочо! сили Прагнення пщвищити рГвень доходав, власну конкурентоспроможнГсть на зовш-шньому туристичному ринку та ринку пращ та урГзномаштнити форми реалГзацГ! свое! потреби в пращ рГзними видами ро-бГт
Рух робочих мюць
ФункцГонування вторинно! зайнятостГ на туристичному ринку та ринку пращ
Вплив на зайнятють
Неформальна зайнятГсть Рух робочо! сили ЗайнятГсть тгльки на свГй ризик з повною вадповшальнютю за результати в супереч з офщшною економГкою Гз залежнГстю доходов вгд випадкових обставин та вщсутш-стю соцгального захисту
Рух робочих мюць
ФункцГонування неформально! зайнятостГ на туристичному ринку та ринку пращ
Вплив на зайнятють
Надомна праця Рух робочо! сили Забезпечення повного та результа-тив-ного використання вгльного часу населення, залучення до працГ тих осГб, ят для традицГйних форм зайнятостГ неприй-нятнГ або незручт
Рух робочих мюць
ФункцГонування надомно! пращ на туристичному ринку та ринку пращ
Вплив на зайнятють
ДистанцГйна зайнятГсть Рух робочо! сили Забезпечення повного та результативного використання вгльного часу населення, залучення до пращ тих осГб, ят для традицГйних форм зайнятостГ неприйнятт або незручт
Рух робочих мюць
ФункцГонування дистанцшно! зайнятостГ на туристичному ринку та ринку пращ
Вплив на зайнятють
Волонтерська дГяльнГсть Рух робочо! сили Забезпечення повного та результативного використання вгльного часу населення, залучення до пращ тих осГб, ят для традицГйних форм зайнятостГ неприйнятт або незручт
Рух робочих мюць
ФункцГонування волонтерства та волонту-ризму
Вплив на зайнятють
1деальний тип типологГ! туризму як зайнятосп населення, що мае базуватися на вилучеш повних оз-нак та властивостей класифГкацГйних рядГв наочно! областГ та вГдрГзнятися вГд шших типГв особливою формою абстракцГ! — щеалГзащею — виявити немож-ливо через неповноту класифГкацГйних рядГв, якг мо-дельованГ на Гснуючих матерГалах наукових джерел щодо накладання туристичного ринку та ринку працГ.
Тому напрямом подальшого дослГдження типоло-гГ! туризму як зайнятостГ населення на сучасному ринку працГ прюритетним стае визначення Гдеального типу типологГ!. СутнГсть цього процесу полягае у вилучеш основних складових та вщносин, типових для туризму як зайнятостГ населення на сучасному ринку пращ, та в абстрагуванш вГд другорядних. Результатом мае бути модель модифГкацшних рядГв, !х щеалГзова-ний зразок, складений з перелГку первинних об'екив, процесГв та завдань туризму як зайнятостГ населення на сучасному ринку пращ.
Висновки. В статп розпочато дослГдження онто-гно-сеологГ! туризму як зайнятостГ населення в сучасних умовах. Основт висновки та результата дослщження зво-дяться до наступного:
системно-онтологГчний пГдхГд може бути рекоме-ндований для змютовного аналГзу та функцГонального моделювання туризму як зайнятостГ населення в су-часних умовах;
онто-гносеолопчна модель туризму як зайнятостГ населення в сучасних умовах заснована на концепцГ! «сутшсть-зв'язок»;
онто-гносеолопчна модель туризму як зайнятостГ населення в сучасних умовах розглядае послщовшсть виконання та причинно-наслщковГ зв'язки мГж ситуа-цГями та подГями туризму як зайнятостГ населення для початкового структурування знань щодо вГдповщно! наочно! обласи;
онто-гносеологГчна модель туризму як зайнятостГ населення в сучасних умовах призначена для подальшого системно-онтолопчного аналГзу вщповГдно! наочно! областГ, а також аналГзу основних термшв Г понять, що використовуються для опису об'екив Г процесГв, меж використання та зв'язкгв мГж ними;
онто-гносеологГчна модель туризму як зайнятостГ населення в сучасних умовах служить для ефективного дослГдження та документування глосарГя термшв, що використовуються при описГ характеристик об'екив Г процесГв, якг мають вщношення до вщповщно! наочно! областГ; точних та однозначних визначень всГх те-рмГнГв; класифГкацГ! логГчних зв'язкгв мГж ними.
За обмеженням мГсця онто-гносеолопчш моделГ класГв: процесГв наочно! областГ туризму як зайнятостГ населення в сучасних умовах та завдань, що можуть бути поставлен та виршеш в нГй, а також пщкласГв: процесГв, пГдпроцесГв, дш та операцГй першого класу; завдань, пГдзавдань, процедур та операторГв другого
