CC BY
20
rate from gross capital formation growth rates, the number of employees growth rates, and annual percentage change in total factor productivity (TFP). To confirm the hypothesis, the macro economic growth model for countries with similar characteristics of innovation potential was constructed. The analysis showed that for most countries the greatest impact on economic growth provides TFP dynamics. For Ukraine, the influence of annual percentage change in TFP on GDP growth is less compared to the influence of the dynamics of employment. Using econometric modeling for Romania, Turkey and Ukraine obtained predicted values of macroeconomic indicators until 2030 - an annual growth rate of GDP, growth rates of gross capital formation, the annual percentage change in TFP and the annual growth rate in employment for optimistic, baseline, pessimistic scenarios. Found that the development of the optimistic scenario will almost halve the gap between Ukraine and the EU in terms of GDP per capita and labor productivity. Baseline scenario provides a moderate growth and pessimistic scenario actually saves gap that exists at the current time. Therefore, the leading targets for national development strategy should select indicators base / optimistic scenarios and make necessary efforts towards increasing TFP determinants through innovative development. Given demographic trends, should recognize the necessary change model of economic growth in Ukraine to strengthen the impact on economic growth annual percentage change of total factor productivity.
Key words: economic growth, total factor productivity, development scenarios, forecast, economic model.
УДК 338.48
Г.О. Горша
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТУРИСТИЧНО1 ГАЛУЗ1 НА ЗАЙНЯТОСТ1 НАСЕЛЕННЯ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Досл1джено тдходи до визначення зм1сту поняття «туристичний мультиплтатор». Встановлено, що в м1жнародн1й практищ видыяють чотири види туристичного мультиплтатора: мультиплтатор продажу, мультиплтатор виробництва, мультиплтатор доходов, мультиплтатор зайнятостг. Розкрито суттсть мультиплтатора зайнятостг в туристичтй галуз1, способи його вираження. Обхрунтовано дощльтсть використання М1жнародних рекомендащй з1 статистики туризму 2008 (IRTS 2008) та впровадження сателтних рахунк1в ¡ндустрп туризму (TSA: RMF 2008) в систему нацюнальнихрахунк1в держави.
Клю^о^^ слова: туристична галузь, туризм, туристичний мультиплтатор, зайнятгсть населення, туристська статистика.
Постановка проблеми. Соцiально-економiчна роль туристично'1 галузi як шструмента розвитку та стимулювання економши шляхом збшьшення робочих мюць в туристичнш сферi та супутшх галузях, що у свою чергу спонукае подолання бщносп та пщвищенням зайнятосп населення рiзного статевовшового та професшно-квалiфiкацiйного складу, набувае все бшьшого значення та актуальносп як у свт в цшому так i в Укра'ш зокрема. У зв'язку з цим доцшьним е узагальненням та систематизащя теоретичних аспектсв впливу туристично'1 галузi на зайнятють населення в туризмi та супутшх галузях, визначення взаемозв'язку мiж туристичними витратами та зайнятютю населення.
Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш. Зi збшьшенням ролi туристично'1' галузi у формуванш ВВП, поповненш як мюцевих так i державного бюджету кра'ни та зростаючим
впливом на формування робочих мiсць, дослiдженню як прямого так i опосередкованого впливу туризму на економшу держави придшяеться значна увага. Так, питання мультиплшацшного впливу туризму на супутш галузi та сфери економiки находять свое вщображення у працях втизняних та закордонних вчених та дослщниюв, серед яких: I. Алексеев, В. Глибовець, В. Гуляева, Я. Дубенюк, Г. Карпова, Х. Клемент, Е. Немкович, М. Сигова, О. Сорокша, Т. Трусова, С. Шевченко, Е. Хорват, Д. Фречтлинг. Вплив туристично'1 галузi на розбудову шляхiв мшмзацп безроб^я та пiдвищення зайнятостi населения розглядають у сво'1'х роботах I. Алексеев, В. Глибовець, Я. Дубенюк,
Ю. Зеленюк, Т. Трусова та ш.
Разом з тим, дослщження з боку як вiтчизняних так i зарубiжних науковцiв стосовно мультиплшацшного впливу туристично'1 галузi на зайнятють населення у супутнiх галузях носять фрагментарний характер, недостатньо дослщженими та висв^леними у вiтчизняних наукових доробках е питання впровадження сател^них рахунюв шдустрп туризму (<«^А: RMF - Рекомендацп по методологи допомiжних рахунюв шдустрп туризму») в систему нащональних рахункiв держави.
Мета статт1 - здшснення компаративного аналiзу iснуючих дефшщш термiну «туристичний мультиплшатор», дослiдження мультипшкащйного ефекту туристично'1 дiяльностi на зайнятють населення, обгрунтування доцiльностi впровадження сател^них рахункiв шдустрп туризму в систему нащональних рахунюв держави.
Виклад основного матер1алу. Прямий вплив туристично'1 галузi на економiку держави вiдображаеться в дохщнш частини бюджетiв усiх рiвнiв, в формуваннi ВВП, у створенш робочих мiсць у данiй галузь Разом з тим, непрямий вплив туризму ширше i перевершуе по ефективносп прямий. Такий вплив е результатом стимулювання опосередковано зв'язаних з туризмом сфер дiяльностi. Усi витрати, як несуть туристи пiд час подорожi - це доходи суб'екпв, якi надають товари та послуги тд час 1'х обслуговування. Чим бшьше сума та диверсифiкацiя туристичних витрат, тим вище опосередкований (мультипшкативний) вплив туристично'1 галузi на сощально-економiчний розвиток держави у щлому, та на рiвень зайнятостi населення зокрема.
Зпдно з визначенням статистично'1 комсп Св^ово'1 туристично'1 оргашзацп туристичний мультиплшатор розглядаеться як вимiр економiчних вигод вiд туризму з огляду впливу на валовий внутршнш продукт через туристичш витрати [1, с. 39]. Е. Немкович наголошуе, що туристичний мультиплiкатор це «.. .чисельний коефщент, що показуе, у скiльки разiв зросте або скоротиться валовий регюнальний продукт в результатi збiльшення або скорочення виручки туристських фiрм (витрат туриспв)» [2, с. 98].
Я. Дубенюк визначае туристичний мультипшкатор «...як вщношення змiн ключових показникiв, що характеризують рiвень розвитку галузi (доход, зайнятють, бюджетнi надходження тощо) до приросту витрат туриспв в регюш» [3, с. 64]. Стльно'1 думки з Я. Дубенюк дослщники I. Алексеев та Т. Трусова, як пропонують розглядати мульти-плiкатор туризму «... як вщношення змш одного з ключових економiчних показникiв (виробництва, зайнятосп або доходу) до змши витрат туристiв» [4, с. 193].
Е. Хорват та Д. Фречтлинг пропанують розглядати туристичний мультиплшатор «.як загальне збшьшення обсяпв виробництва, трудових доходiв i зайнятостi за допомогою мiжгалузевих зв'язкiв в регiонi, у результат туристичних витрат» [5, с. 324].
Х. Клемент розглядае туристичний мультиплшатор як рiчний обiг 1 долара витрат туриспв, який генеруе економiчну дiяльнiсть регiону [1, с. 42]. На думку В. Гуляева, туристичний мультиплшатор - це величина коефщента непрямого впливу туризму на сумiжнi галузi економiки та сощально'1 сфери на федеральному, регiональному i мунiципальному рiвнях [6, с. 55]. Вш пiдкреслюе, що «для конкретного регюну туристський мультиплiкатор - це коефщент збiльшення доходiв в економщ та соцiальнiй сферi регiону залежно вщ витрат туристiв в цьому регюш» [6, с. 57]. Г. Карпова,
М. Сигова, С. Шевченко у загальних рисах трактують мультипшкатор туризму «... як
поняття, яке вiдображаe уявлення про сукупний впливi туризму на нацiональну економшу» [7, с. 232].
О. Сорокша зазначае, що «сутшсть теори мультиплшатора полягае в пiдтвердженнi того, що туристсью витрати е не тшьки результатом споживання послуг i товарiв пiдприемств шдустри туризму, але самi пiдприемства також споживають послуги та товари шших пiдприемств рiзних галузей, необхщш для виробництва» [8, с. 130]. Таким чином, за рахунок витрат туриспв реалiзуеться процес геометрично'1' прогреси: «витрати -доходи - витрати - доходи...», тобто у процес свого обшу вони проходять декшька послiдовних циклiв в результат подальшого iнтегрування економiчноi дiяльностi.
Шезалежно вiд вiдмiнностi у формулюваннi запропонованих визначень термша «туристичний мультиплiкатор» ус вищенаведенi дефшщи зводяться до тези, що мультипшкацшний ефект туризму виражаеться, головним чином, в тому, що дохщ, отриманий в туристичнiй галуз^ сприяе виникненню нового доходу в шшого суб'екта господарсько'1' дiяльностi у супутшх галузях.
Взаемозв'язок туристично'1' галузi з багатьма секторами економiки, викликае необхщшсть розрахунку туристичного мультиплiкатору для кожно'1' окремо'1' сфери впливу.
Так, свгтова туристична органiзацiя сумiсно з мiжнародною консалтинговою компанiею Horwath Tourism & Leisure Consulting, яка е св^овим лiдером у сферi надання консалтингових послуг у готельнiй та туристичнш галузях, видiляють чотири типи мультиплiкаторiв, якi нерозривно пов'язанi мiж собою i знаходяться в постшнш взаемоди
[9]:
- мультиплiкатор продажу - вимiрюе додатковий обсяг продажв, створений (прямо чи опосередковано) у результат збiльшення кiлькостi туристичних витрат;
- мультипшкатор виробництва (продуктивности) - вимiрюе непрямий вплив туризму на сферу виробництва та випуск продукци. Враховуе змши запасiв, таких як збшьшення рiвня запасiв в готелях, ресторанах i магазинах через збшьшення торговельно'1' активностi;
- мультиплiкатор доходiв - вимiрюе дохiд, що отримуеться за допомогою додатково'1' одиницi туристичних витрат. Вш може бути виражений одним iз двох способiв: через прямi i непрямi доходи (прямi i вториннi доходи) у розрахунку на одиницю прямого доходу; або через загальний дохщ, отриманий на одиницю збшьшення кшцевого попиту, створеного в рамках конкретно'1' галузь
- мультиплшатор зайнятостi може бути виражений двома способами. З одше'1" сторони, як вщношення сполучення кiлькостi робочих мюць, створених як безпосередньо в туристичнш галуз^ так i в сумiжних галузях, що генеруються додатковою одиницею туристичних витрат до кшькосп робочих мiсць створених безпосередньо в туристичнш галузь З iншого боку, мультиплшатор зайнятостi - це кшькють робочих мiсць, створених завдяки туризму на одиницю туристичних витрат.
Отже, забезпечення зайнятост у туризмi вщбуваеться за рахунок отримання роботи населениям на туристичних пщприемствах та пщприемствах сумiжних галузей. Тобто, внаслiдок мультиплшацшного ефекту робочi мiсця створюються у супутшх галузях економши, якi з рiзним ступенем опосередкованостi та участ задiянi у обслуговування туристiв пщ час подорожъ
В. Глибовець стверджуе, що «мультиплшацшний ефект туристично'1' дiяльностi саме й виявляеться у створенш робочих мiсць в iнших галузях економши, таких як транспорт, зв'язок, будiвництво, агропромисловий комплекс, фiнансова сфера, шформацшш технологи тощо" [10, с. 50].
Виходячи з цього зайнятссть населення у туризмi формуеться завдяки специфши попиту туристського споживання. Згщно з методикою розрахунку обсягiв туристично'1' дiяльностi, запропонованою державною службою статистики Украши, вiдповiдно до того, якою мiрою послуга або товар належать до туристського споживання, ix подiляють на двi
основш групи: специфiчнi та неспецифiчнi (таю, що не мають прямого вщношення до туризму та туристично'' дiяльностi).
У свою чергу специфiчнi туристсью товари та послуги роздiляються на двi вужчi пiдгрупи [11]:
- характерш туристськi товари та послуги - товари та послуги, бшьша частина яких зникне або рiвень споживання яких значно скоротиться за умови вщсутносп туристiв;
- супутш туристськi товари та послуги - залишковi товари та послуги, яю в деяких кранах визначенi як специфiчнi для туристично'1 галузi, але за мiжнародною класифiкацiею не увшшли до ще'' категори.
Виробництво та надання характерних туристських товарiв та послуг формуе додатковi робочi мюця i тим самим пiдвищуе зайнятють населення за такими сферами: послуги розмщення (послуги готелiв та аналопчних засобiв розмiщення); громадське харчування та продаж напо'в; послуги пасажирського транспорту (послуги залiзничного, сухопутного, водного, пов^ряного транспорту; оренда пасажирських транспортних засобiв; технiчне обслуговування та ремонт пасажирських транспортних засобiв); послуги турагентiв, туроператорiв, туристських гiдiв; послуги у сферi культури; рекреацiя та iншi види дозвшля (спорт та спортивне дозвшля; санаторно-курортнi послуги); iншi туристськi послуги (фiнансовi та страховi; iншi види оренди тощо).
Чисельнiсть, якiсть та структура зайнятосп в туризмi залежить вщ рiвня сощально-економiчного розвитку кра'ни, вiд тсе'' ролi, яку ввдграе туристична галузь в нащональнш економiцi. Туристична галузь потребуе трудових ресурав з рiзними професшно-квалiфiкацiйними характеристиками та специфiчними особливостями 1'х використання -вiд неквалiфiкованоi робочо'1 сили до фахiвцiв управлiнського рiвня.
Розрахунок показникiв зайнятостi у туризмi на загальнодержавному рiвнi е основою для визначення ефективносп та соцiально-економiчного значення туристично'1 галузi у забезпеченш населення робочими мiсцями, а динамша цих показникiв та 1'х вар^вання вiдображають стан та розвиток туризму, а у певнш сво'й частиш i економiки держави у цшому.
Показники зайнятостi у туристичнiй дiяльностi доцiльно роздiлити на три основш групи:
1. Середньооблшова чисельнiсть пращвниюв туристично'' галузi:
ЧТгал = ЧтД1ЯЛ + ЧКЗР , 0)
де Чтд1ял - середньооблiкова кшьюсть штатних працiвникiв суб'ектiв туристично'' дiяльностi (Звiт про туристичну дiяльнiсть. Форма №1 - туризм ^чна));
Чкзр - кшькють штатних працiвникiв колективних засобiв розмiщування (Звiт про дiяльнiсть колективного засобу розмiщування. Форма № 1 - КЗР ^чна)).
Чдзо - середньооблшова кiлькiсть штатних пращвниюв дитячих закладiв оздоровления та вщпочинку (додатковий показник) - Звiт дитячого закладу оздоровлення та вщпочинку. Форма № 1-от (один раз на рш).
2. Середньомюячна заробiтна плата в туристичнш галузi - визначаеться дшенням суми фонду оплати пращ пращвниюв галузi за рiк на середньорiчну кiлькiсть працiвникiв.
3. Продуктившсть працi в туристичнiй галузi - показуе, який обсяг наданих туристичних послуг припадае на одного середньооблшового пращвника туристично'' галузi:
ппт=2т-, (2)
Чт
гал
де Отп - обсяг наданих туристичних послуг.
116
Разом з тим, недосконалють в^чизняно!' туристсько'1 статистики не дозволяе достовiрно розрахувати кшьюсть зайнятих у туристичнiй галуз^ визначити непрямий впливу туризму на формування зайнятост у супутнiх галузi економiки. Вирiшення цього питання було би можливо при використанш Мiжнародних рекомендацiй зi статистики туризму 2008 (IRTS 2008 [12]) та впровадженш сателiтних рахункiв шдустри туризму («TSA: RMF 2008 - Рекомендаци по методологи допомiжних рахункiв шдустри туризму» [13]) в систему нащональних рахунюв держави, що дозволило би визначити сукупний внесок туризму у втизняну економшу.
Концепцiя облiку непрямого впливу туризму на супутш галузi економши та соцiальну сфери починаючи з 1999 р. розроблялася фахiвцями Всесв^ньо!' туристсько'1 оргашзаци (UNWTO), Оргашзаци економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР), Всесв^ньо!' ради з туризму i подорожей (WTTC) i Статистичного бюро Свропейського спiвтовариства (EUROSTAT). У 2000 р. був розроблений i опублiкований стандарт «TSA: RMF - Рекомендаци по методологи допомiжних рахункiв шдустри туризму». На сучасному етат у мiжнароднiй практицi використовуеться TSA:RMF 2008, яю е адаптованою версiею TSA:RMF 2000 та забезпечують оновлену основу для побудови допомiжних рахункiв туризму.
Основною метою сател^них рахункiв шдустри туризму е детальний аналiз всiх аспекпв попиту на товари i послуги туриспв пiд час подорожi; вщстеження оперативного взаемозв'язку з пропозицiею таких товарiв i послуг в економщц дослiдження взаемоди ще'1 пропозици з шшими видами економiчноi дiяльностi.
Проте, вщсутшсть сателiтних рахункiв шдустрп туризму у структурi в^чизняно!' статистики, невщповщшсть нацiональних i мiжнародних туристських дефшщш та економiчних показникiв не дозволяють на сучасному етапi скористатися юнуючими методиками розрахунку мультиплiкацiйного ефекту для визначення опосередкованого впливу туризму на сумiжнi галузi економiки та сощальну сферу, проаналiзувати внесок туристично'1 галузi держави у створення додаткових робочих мiсць у супутнiх галузях.
Висновки. Прямий вплив туристично'1 галузi на сощальну сферу держави виявляеться у пщвищення якост трудових ресурсiв через вщпочинок та оздоровлення, а також збшьшення кiлькостi зайнятого населення в данш галузi. Непрямий вплив туризму за своею природою набагато ширше, та виявляеться у стимулюванш зайнятосп у пов'язаних з ним сумiжних галузях. Проте, недосконалiсть в^чизняно!' статистики туристично'1 галузi не дозволяе застосувати юнуючи методики розрахунку непрямого впливу туризму через туристський мультипшкатор та об'ективно ощнити його внесок у створення робочих мюць у супутшх галузях. Вирiшення цього питання можливо при розробщ методологи впровадження сател^них рахункiв шдустри туризму в систему нащональних рахунюв, що дало би змогу врахувати внесок туризму у сумiжнi галузi та сукупний внесок туристично'1 галузi у вiтчизняну економшу та соцiальну сферу.
Список використано¥ л1тератури
1. Гуляев В.Г. Туризм: Экономика и социальное развитие.- М.: Финансы и статистика, 2003. - 304 с.
2. Шемкович Е. Г. Мультипликатор туризма / Е. Г. Шемкович. // Роль туризма в модернизации экономики российских регионов. Сборник научных статей по матер. междунар. научно-практич. конф., 8-10 июня 2010 г., Петрозаводск-Кондопога. Петрозаводск: КарШЦ РАН. - 2010. - С. 97-100
3. Дубенюк Я.А. Туристичний мультипшкатор як комплексний показник розвитку туристично! галузi // Регюнальш проблеми розвитку туризму та рекреаци: Зб. наук. пр. 1н-ту економшо-правових дослщжень НАШ Укра'ни. - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2005. - С. 61-69
4. Алексеев I. В. Соцiально-економiчнi передумови та наслщки туристично! дiяльностi / I. В. Алексеев, Т. С. Трусова. // Науковий журнал «Б1ЗНЕС ШФОРМ». -Харюв: Видавничий дiм «1НЖЕК» , 2014. - №7. - С. 191-195
5. Horvath E. Estimating the Multiplier Effects of Tourism Expenditures on a Local Economy through a Regional Input-Output Model / E. Horvath, D.C. Frechtling. // Journal of Traveo Research. - 1999. - vol. 37. - №4. - p. 324-332
6. Гуляев В. Г. Мультипликативный эффект туризма / В. Г. Гуляев. // Научно-практический журнал «Вестник РМАТ». - 2011. - №3. - С. 54-64.
7. Карпова Г. А. Актуальные вопросы оценки влияния туризма на экономику региона / Г. А. Карпова, М. В. Сигова, Е. П. Шевченко. // Журнал правовых и экономических исследований. - 2013. - №4. - С. 232-236
8. Сорокина О. Н. Зарубежный опыт оценки мультипликативного эффекта развития туризма / О.Н. Сорокина // Сервис в России и за рубежом. - 2010. - №3. - С. 127-132
9. Tourism Multipliers Explained [Електронний ресурс] // Horwath Tourism & Leisure Consulting. - 1981. - Режим доступу до ресурсу: http://www.horwathhtl.co.za/includes/newsroom/Tourism%20Multipliers.pdf.
10. Глибовець В. Зайнятють населення на туристичному ринку Украши: фактори впливу, актуальш проблеми та перспективи розвитку / В. Глибовець // Географiя та туризм. -2010. - Вип. 4. - С. 47-52
11. Наказ Державно! туристично! адмшютрацп Украши, Державного ком^ету статистики Украши вщ 12.11.2003 N 142/394 «Про затвердження Методики розрахунку обсяпв туристично! дiяльностi» [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/sp/sp_03.pdf
12. International Recommendations for Tourism Statistics 2008 [Електронний ресурс] // United Nations Publication Sales No. E.08.XVII.28. - 2010. - Режим доступу до ресурсу: http://unstats.un.org/unsd/publication/SeriesM/seriesm 83rev1e.pdf.
13. Tourism Satellite Account: Recommended Methodological Framework 2008 [Електронний ресурс] // United Nations Publication Sales No. E.08.XVII.27 - 2010. - Режим доступу до ресурсу: http://unstats.un.org/unsd/publication/Seriesf/SeriesF_ 80rev1e.pdf.
Стаття надшшла до редакцп 15.05.2015р.
G. Gorina
INVESTIGATION OF THE INFLUENCE OF THE TOURISM INDUSTRY ON EMPLOYMENT: THEORETICAL ASPECT
The article discusses the theoretical basis of the impact of the tourism industry on employment. The presence of double impact of tourism on the social sphere of the state are established. The direct influence of the tourism industry in the social sphere of the state is expressed in improving the quality of human resources through the rest and recovery, as well as an increase in the number of employed population in this area. The indirect impact of tourism is much broader and is in stimulating employment in related allied industries. Different interpretations of the concept of "tourism multiplier" are highlighted. It was founded that regardless of the differences discussed definitions of the term "tourism multiplier" all definitions are reduced to the thesis that the multiplier effect of tourism is expressed mainly in the fact that income received in the tourism industry, contributes to the emergence of a new income to another business entity in related industries. It was established that in international practice there are four types of tourism multiplier: sales (transaction) multiplier, output multiplier, income multiplier, employment multiplier. The essence and ways of expression of the multiplier of employment in the tourism industry are determined. Employment Multiplier can be expressed in one of two ways: as a ration of the combination of direct and secondary employment generated per additional unit of tourist expenditure to direct employment generated, or as the employment created by tourism per unit of tourist expenditure. It was determined that employment in tourism
BICHHKMAPIYnOnLCLKOrOAEP^ABHOrOYHIBEPCHTETy
_CEPLfrEKOHOMIKA, 2015, BHn.9
is formed due to the specific demand of tourist consumption. In accordance with the extent to which a product or service belonging to tourism consumption, they are divided into two main groups: specific and non-specific. Specific tourism products and services are divided into two narrower subgroups: typical tourist goods and services and tourism related products and services. The expediency of using International Recommendations for Tourism Statistics 2008 (IRTS 2008) is justified.
It is proved that the imperfection of the domestic tourism industry statistics does not allow using of existing methods of calculating the indirect impact of tourism through tourist multiplier model and objectively assessing its contribution to the creation of jobs in related industries. Introduction of Tourism Satellite Account: Recommended Methodological Framework 2008 (TSA: RMF 2008) in national accounts of Ukraine is justified. Pointed out that the main purpose of a Tourism Satellite Account is to analyze in detail all the aspects of demand for goods and services associated with the activity of visitors; to observe the operational interface with the supply of such goods and services within the economy; and to describe how this supply interacts with other economic activities.
Key words: travel and tourism industries, tourism, tourist multiplier, employment, tourism statistics.
